Журналісти проекту Радіо Свобода Крим.Реалії побували в окупованій Керчі
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 4 грудня в Одесі, що справу про напади на одеського активіста Сергія Стерненка розслідуватиме центральний апарат Служби безпеки України.
«Я з ним (Стерненком – ред.) мав достатньо довгу і цікаву зустріч, і в результаті повідомленої ним інформації ми не тільки передали його справу до центрального апарату СБУ, але й об’єднали зі ще однією справою щодо одеських активістів Кузаконя і Козьми. У наданих паном Стерненком фактах ми вбачаємо можливість прогресу в цих обох провадженнях, бо деякі докази показують на імовірність єдиного центру нападів принаймні на цих осіб, можливо, і на інших», – сказав Луценко.
Наприкінці травня 2018 року в Одесі на Фонтанській дорозі двоє невідомих напали на активіста Сергія Стерненка, коли той повертався додому із дівчиною. Зав’язалася бійка, Стерненко отримав численні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із нападників ножем у живіт. Від отриманої травми чоловік помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.
Це був уже третій замах на Стерненка за три місяці. 1 травня в нього стріляли, влучили гумовою кулею в шию. Нападника за допомогою перехожих затримав сам Стерненко. Перший напад стався 7 лютого, тоді активіст отримав декілька ударів по голові, а також різану рану руки.
2 серпня на Одещині антикорупційний активіст Григорій Козьма і голова міської організації Народного руху України Михайло Кузаконь заявили, що стали жертвами нападу невідомих – машину, де вони сиділи, протаранила вантажівка. Активісти під час нападу не постраждали.
За даними правозахисної «Коаліції на захист громадянського суспільства», від початку року зафіксовано більше півсотні нападів на громадських активістів у різних регіонах України, серед них – щонайменше три убивства (враховуючи також смерть Катерини Гандзюк у лікарні через кілька місяців після нападу на неї з кислотою).
…
Female parliamentarians have called for a global network to combat issues including online abuse from the public, threats to their safety and discrimination by male colleagues.
A gathering of female members of parliament (MPs) from dozens of countries across the world highlighted shared challenges over gender equality in politics and urged a joint response, said a report on the conference published on Monday by British politician Harriet Harman.
“Women in parliament are pioneers,” said Harman, a member of the opposition Labour party who is the longest-serving female MP in the British lower house of parliament, in a statement. “We have been elected to sit alongside men in our legislatures. But we are, as yet, not on equal terms.”
Women make up less than a quarter of parliamentarians worldwide, according to data from the Inter-Parliamentary Union (IPU), an independent organization promoting democracy.
The past year has seen women question why they remain under-represented in public life and senior business positions in a global debate over gender roles after the #MeToo movement spurred a wider debate over their position in society.
”Virtually all” taking part reported they had faced opposition to their participation in politics, including abuse online and threats in person, said the report on the first “Women MPs of the World Conference” in London last month.
Many said they had been “overtly discriminated against” by colleagues, including not being called on to speak and being blocked from taking roles on committees.
Some younger MPs also said they had been sexually harassed by older male parliamentarians, while women also said they had faced criticism over their appearance in a way that men did not.
Harman said there was support for the conference to be repeated annually in different parliaments around the world so female MPs can continue to support each other and share ideas.
The push for a global network and future conferences to combat discrimination in politics were backed by democracy organizations.
“Sexism and sexual harassment … should not exist in politics, nor anywhere else,” Silvana Koch-Mehrin, the founder of the Women Political Leaders Global Forum, told the Thomson Reuters Foundation. “We welcome every effort to combat such discriminatory practices.”
…
Two more jailed Catalan separatist leaders awaiting trial for their role in the region’s failed bid to secede from Spain joined a hunger strike started two days ago by two of their companions to protest against their treatment by Spanish courts.
After Catalonia declared independence last year, Madrid took direct control of the region and brought charges including misuse of public funds and rebellion against Catalan leaders, nine of whom are in jail awaiting trial.
Two of the leaders in custody, Josep Rull and Joaquim Forn, released a statement saying they would join the hunger strike started on Saturday by Jordi Sanchez and Jordi Turull.
“We also voluntarily renounce food intake as of 8:00 p.m. on Monday,” the men said in a statement.
The men said they were fasting to support Sanchez and Turull’s protest against the failure of Spanish courts to process numerous appeals in relation to their cases.
…
Kosovo will keep its 100 percent tariffs on Serbian goods until Belgrade recognizes Pristina, Prime Minister Ramush Haradinaj said Monday, defying calls by the European Union and United States for the tariffs to be abolished.
Last month Haradinaj’s government raised tariffs on locally-produced Serbian and Bosnian goods to 100 percent from 10 percent because Belgrade blocked Kosovo’s membership of Interpol.
The decision effectively halted trade between the two states and was criticized by EU and U.S. officials.
“The tariffs of 100 percent for the goods on Serbia and Bosnia are to protect national security and sovereignty,” Haradinaj wrote on his Facebook page after meeting EU’s Commissioner Johannes Hahn in Pristina.
Serbian President Aleksandar Vucic said in a statement Pristina’s measures would lead to the destabilization of the region. He added that there would be no counter measures.
Improved relations is key to the efforts of both Serbia and Kosovo to join the European Union. Both countries agreed to a Brussels-sponsored dialogue in 2013, but little progress has been made. On Monday, Hahn met Vucic in Belgrade.
Kosovo’s mostly ethnic Albanian population declared independence from Serbia in 2008, a decade after a NATO bombing campaign to end the killing of Albanian civilians by Serb forces during a two-year insurgency.
It is now recognized by more than 110 nations but not by Serbia, Russia or five EU states. Belgrade and Moscow have blocked Kosovo from joining the United Nations.
According to official figures, Serbia’s exports to Kosovo amounted to 450 million euros, while imports amounted to 48 million euros.
…
За блогера Олександра Барабошка внесли близько 3 мільйонів гривень застави, повідомив адвокат Андрій Смирнов у Facebook.
«Застава перерахована на казначейський рахунок суду в першій половині дня, але Держфінмоніторинг не пропускає платіж. Мабуть, перевіряють кожного, хто надіслав (гроші – ред.), на причетність до фінансування сепаратизму», – заявив Смирнов.
Він додав, що бачив Барабошка в слідчому ізоляторі, блогер без очевидних ознак будь-якого фізичного впливу на нього.
Барабошка заарештували до 29 січня з альтернативою застави в розмірі близько 3 мільйонів гривень у справі про звинувачення в сексуальних домаганнях та погрозах з боку заступника голови департаменту захисту економіки Національної поліції Олександра Варченка на адресу студентки Наталі Бурейко.
8 листопада на її сторінці у Facebook з’явився допис, у якому вона заявляє, що «стала жертвою цинічною провокації» і вибачається перед сім’єю Варченка.
29 листопада прокуратура повідомила про затримання у цій справі «громадянина П.». Його підозрюють у порушенні таємниці переписки, телефонних розмов та порушенні недоторканності приватного життя. Згодом стало відомо, що мова йде про політтехнолога Володимира Петрова. Йому обрали домашній арешт до 27 січня.
І Барабошко, і Петров своєї провини не визнають.
…
Консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених, повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
«Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.
За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.
Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.
Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.
За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.
Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди для здійснення належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.
Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
…
Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін», повідомив постійний представник президента України в Криму Борис Бабін у Facebook.
«Суд відмовив сьогодні судновласнику танкера «Механік Погодін» у позові щодо припинення блокування цього підсанкційного майна бенефіціарів держави-агресора. Добрий прецедент, добра юридична робота», – заявив Бабін.
Про затримання російського судна «Механік Погодін» стало відомо 10 серпня. Бабін стверджував, що корабель перебуває у володінні російської компанії, яка, у свою чергу, є в санкційному списку РНБО України.
…
Запровадження воєнного стану в низці українських областей не вплинуло на роботу банківської системи, заявила перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова під час брифінгу.
«На сьогодні загалом стан стабільний. Запровадження воєнного стану не вплинуло на роботу банківської системи», – сказала Рожкова.
За її словами, НБУ не бачить відпливу коштів клієнтів із банківської системи.
«Обсяг строкових депозитів по банківській системі взагалі не змінився. Є коливання залишків за поточними рахунками, але для них характерні такі коливання, і вони не пов’язані із запровадженням воєнного стану», – зазначила Рожкова.
25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз полонені військові ВМС України перебувають у слідчих ізоляторах в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях, прилеглих до кордону з Росією, а також із окупованими чи контрольованими нею територіями України та Молдови. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…
A report by the International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies (IFRC) says thousands of unaccompanied children and children who have been separated from their families run the daily risk of sexual and gender-based violence as they travel along the world’s migratory trails.
“A child who is migrating alone, without the love and protection of a parent, family member or guardian, is arguably one of the most vulnerable people in the world,” said Francesco Rocca, IFRC president.
The report entitled “Alone and Unsafe,” is being released ahead of next week’s meeting in Marrakech where governments are expected to adopt the Global Compact for Safe, Orderly and Regular Migration.
The compact, according to Rocca, “is a chance for governments to make life safer for tens of thousands – perhaps hundreds of thousands – of incredibly vulnerable children.” He said the agreement is “an opportunity that governments simply cannot afford to miss.”
The Alone and Unsafe report said when children travel alone, they are at high risk for being assaulted, sexually abused, raped, trafficked into sexual exploitation, or forced into “survival sex.” The children’s exposure to these threats is unrelenting and follows them from their countries of origin, through countries of transit and into countries of destination.
The U.N. estimated in 2017 that there were at least 300,000 children traveling alone, but exact figures are not available. The IFRC said it believes the figure is much higher.
“The number of children migrating alone or without their families has grown substantially and alarmingly in the past decade,” Rocca said. “Tragically, unacceptably, these children are easy prey for abusers, exploiters and traffickers.”
…
The European Union’s migration commissioner is calling on member countries that have turned against a U.N.-backed migration pact to reconsider their opposition.
A conference in Marrakech, Morocco on Dec. 10-11 is due to approve the Global Compact for Safe, Orderly and Regular Migration, which was finalized in July with only the U.S. staying out. But the non-binding accord is drawing strong opposition from nationalists in Europe and elsewhere, and EU countries including Hungary, Austria and Poland have since pulled out or expressed reservations.
EU Migration Commissioner Dimitris Avramopoulos was quoted Monday as telling German daily Die Welt that he doesn’t understand opposition to the pact, which he said forces nothing on anyone. He urged countries rejecting the accord to rethink their opposition in the coming days and join up.
…
Russia’s recent attack on Ukrainian naval vessels will likely top the agenda at a NATO meeting this week as the alliance searches for a robust response in the wake of the Kremlin’s latest act of aggression on Europe’s borders.
U.S. Secretary of State Mike Pompeo is scheduled to join other foreign ministers for the two-day meeting in Brussels starting Tuesday, where American demands for more military spending from NATO allies will also be discussed.
Kyiv has warned the likelihood of an all-out war with its neighbor is dangerously high after Russia fired on its vessels last week in the Azov Sea and detained several Ukrainian naval personnel. Moscow has blamed Ukraine for what it called a ‘provocation.’
Attending a ceremony to mark the acquisition of new military hardware Saturday, Ukraine’s president urged allies to step forward.
WATCH: Ukraine asks for NATO response
“This is an enormous threat and together, with our allies, we are searching for an appropriate response to it,” President Petro Poroshenko said.
The Ukrainian leader wants NATO to send warships to the Azov Sea, which is supposed to be shared between Moscow and Kyiv under a 2003 agreement. Ukraine says Russian warships have blockaded the Kerch Strait off Crimea – the territory it forcibly annexed in 2014 – effectively cutting off Ukrainian Black Sea ports.
NATO is under pressure to offer a robust response at Tuesday’s foreign ministers’ summit. But speaking last week, NATO Secretary-General Jens Stoltenberg gave no indication that the alliance is prepared to risk a naval confrontation with Russia.
“We call on Russia to ensure unhindered access to Ukrainian ports and allow freedom of navigation for Ukraine in the sea of Azov and Kerch Strait,” Stoltenberg told reporters.
Following the incident in the Azov Sea, U.S. President Donald Trump cancelled a planned meeting with his Russian counterpart Vladimir Putin at the G20 summit.
Writing on Twitter last week, Trump wrote, “The European Union, for many years, has taken advantage of us on trade, and then they don’t live up to their military commitment through NATO. Things must change fast!”
Along with military spending, NATO foreign ministers will also discuss Ukraine and Georgia’s ambitions to join the alliance. Georgia’s new President-elect Salome Zurabishvili has already staked out a tough line on Russia, describing it as an “unpredictable occupying power” – and vowing to push forward her country’s bid to join NATO.
“We can ask and we’ve been doing that – membership and that is our direction without any alternative – but on that road we can get much more concrete steps and I intend to be more demanding partner for Europeans as well as with our NATO partners,” Zurabishvili told the Reuters news agency.
The West faces a balancing act in dealing with an increasingly unpredictable Kremlin, says Russia analyst Nicholas Redman of the International Institute for Strategic Studies.
“It’s partly about exploiting some of the capacities that Western states have in order to defend themselves. That will require new approaches. It’s also I think about deciding where the points of potential dialogue should come.”
Foreign ministers are also due to discuss Operation Resolute Support in Afghanistan, in which about 16,000 personnel from 39 NATO member states and partner countries are involved in training and assisting Afghan forces.
…
Tens of thousands of people protested in Georgia Sunday against last week’s run-off presidential election, which they believe were rigged.
Backed by the ruling party, Salome Zurabishvili was elected Georgia’s first female president by 59 percent of the vote. But opposition leaders and protesters allege vote-buying, voter intimidation, and other irregularities as they packed the streets of Tbilisi, the Georgian capital.
Zurabishvili’s opponent Grigol Vashadze addressed the crowd in Tbilisi, calling the election a “criminal farce” and saying that the opposition “demands an early parliamentary election to be held in Georgia.”
Vashadze is backed by allies of former president Mikhail Saakashvili, who is currently in self-imposed exile in Amsterdam.
Saakashvili addressed the crowd via video link Sunday, met by cheers and chanting of his name.
“Georgia’s future is being born on this square today,” he said.
The president’s role in Georgia is largely ceremonial, but the results of the election may be a good indicator of which parties will maintain or seize power in the 2020 parliamentary elections.
Zurabishvili, 66, ran as an independent even though she has the backing of Georgian Dream, headed by former prime minister and billionaire Bidzina Ivanishvili.
She has been criticized over her background and been branded a traitor by some detractors over comments they interpreted as suggesting that Georgia started the 2008 war with Russia.
Zurabishvili was born in France and served as a French diplomat before beginning her political career in Georgia.
Read MoreУ другому найбільшому місті Росії Санкт-Петербурзі відбулися пікети проти російської воєнної агресії щодо України.
У пікетах у центрі міста, на Невському проспекті, по черзі взяли участь близько 50 людей, активістів низки опозиційних організацій, акція протривала близько трьох годин замість запланованої однієї, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Організаторка пікетів, активістка петербурзької демократичної організації «Солідарність» Ольга Смирнова назвала захоплення російськими силовиками українських моряків черговою спробою Росії збільшити зону окупації українських територій.
Учасники пікетів вимагали звільнити і повернути на батьківщину українських моряків, повернути Україні її захоплене майно, припинити морську блокаду портів України в Азовському морі і покарати винних у захопленні українських кораблів.
Активісти звертали увагу, що за українськими моряками мають визнати статус військовополонених, натомість їх судять як цивільних осіб, які вчинили кримінальний злочин.
Учасники акції також висловлювали обурення діями російських військових, які відкрили вогонь по іноземних – українських – кораблях, що не становили загрози Росії.
За цим повідомленням, за час пікетування стався один інцидент: агресивно налаштована жінка напала на одного активіста і порвала його плакат. Поліція нікого не затримувала.
У Росії як єдиний різновид публічної акції, яка не вимагає узгодження з владою, дозволений одиничний пікет. Учасники нинішнього заходу, щоб уникнути звинувачень у «масовій акції», не стали розтягуватися вздовж проспекту на достатній відстані одне від одного, а змінювали одне одного з різними плакатами в одному місці.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Наразі не було повідомлень про те, щоб Росія за тиждень утримання полонених моряків дозволила відвідати їх українським консульським працівникам чи захисникам прав людини.
Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
…
French President Emmanuel Macron visited the graffiti-damaged Arc de Triomphe monument and held an emergency meeting on security Sunday, a day after central Paris was hit by France’s worst riot in a generation.
Macron, who was meeting with his prime minister and interior and environment ministers, has vowed that those responsible for the violence and the damages will pay for their actions. His tour of France’s beloved monument came just hours after he flew back from the G-20 summit in Argentina.
Macron paid tribute to the Unknown Soldier from World War I whose tomb is under the monument. He then headed to a nearby avenue where activists wearing yellow jackets had torched cars, smashed windows, looted stores and battled police on Saturday. There he met with firefighters, police officers and restaurant owners.
Paris police said Sunday that 133 people had been injured and 412 had been arrested as protesters trashed the streets of the capital during a demonstration Saturday against rising taxes and the high cost of living.
Charred cars, broken windows and downed fences from the riot littered many of the city’s most popular tourist areas on Sunday, including major avenues near the Arc de Triomphe, streets around the famed Champs-Elysees Avenue, and the Tuileries garden. Graffiti was also sprayed on many stores and buildings.
Activists wearing yellow jackets had torched cars, smashed windows, looted stores, threw rocks at police and tagged the Arc de Triomphe with multi-colored graffiti. French police responded with tear gas and water cannon, closing down dozens of streets and Metro stations as they tried to contain the riot.
Police said 23 police officers were among the injured and 378 of the arrested have been put in police custody.
By Sunday morning, Paris city employees were cleaning up the graffiti on the Arc de Triomphe. One slogan read: “Yellow jackets will triumph” — a reference to the fluorescent yellow vests that protesters wore to demand relief for France’s beleaguered workers.
Government spokesman Benjamin Griveaux said Saturday’s violence was due to extremists who hijacked the protest, people who came “to loot, break and hit police forces.” He was asked why thousands of French police couldn’t prevent the damage, especially to the Arc de Triomphe.
“Yesterday we made a choice … to protect people before material goods,” Griveaux told French broadcaster BFM TV on Sunday.
It was the third straight weekend of clashes in Paris involving activists dressed in the yellow vests of a new protest movement and France’s worst urban violence since at least 2005. The scene in Paris contrasted sharply with protests elsewhere in France on Saturday that were mostly peaceful.
“It’s difficult to reach the end of the month. People work and pay a lot of taxes and we are fed up,” said Rabah Mendez, a protester marched peacefully Saturday in Paris.
The demonstrators say Macron’s government does not care about the problems of ordinary people. The grassroots protests began Nov. 17 with motorists upset over a fuel tax hike but now involve a broad range of demands related to France’s high cost of living.
Macron, speaking in Buenos Aires before he flew home, welcomed the views of the protesters but said there was no place for violence in public discourse.
“[Violence] has nothing to do with the peaceful expression of a legitimate anger” and “no cause justifies” attacks on police or pillaging stores and burning buildings, Macron said.
Read More
Eleven migrants rescued by a trawler last week have been handed over to the Maltese coast guard and will soon reach port in Malta, a Spanish aid group said Sunday.
Proactiva Open Arms says on Twitter that the Spanish trawler Nuestra Senora de Loreto radioed them to say the migrants had been transferred.
Earlier Sunday the Spanish government told the trawler that it had permission to dock in Malta, putting an end to its weeklong wait in the open sea.
Malta, along with Italy, had initially refused to accept the boat because it had rescued the migrants in Libyan waters. The trawler rescued 12 migrants last week. One migrant was evacuated for health reasons on Friday.
European Union countries have been sharply at odds over who should take in migrants from North Africa. So far this year the International Organization for Migration says 107,216 migrants have arrived in Europe and 2,123 others have died or gone missing in their dangerous journeys across the Mediterranean Sea.
…
Міністерство інформаційної політики України оприлюднило 2 грудня оновлену інструкцію погодження в’їзду іноземних журналістів на територію тимчасово окупованого Криму на період воєнного стану.
Відповідно до оновленої інструкції, в’їзд іноземних журналістів до Криму і виїзд з нього буде здійснюватися за паспортом і наявністю спеціального дозволу, який є одноразовим, тобто дозволяє тільки один в’їзд і виїзд із Криму. Для наступних відвідин необхідно отримувати новий спецдозвіл. Порядок його отримання викладений в інструкції.
У міністерстві зазначають, що остаточне рішення про пропуск іноземних журналістів на територію Криму буде прийматися Державною прикордонною службою України «в рамках покладених на неї повноважень з впровадження правового режиму воєнного стану».
Перед цим українські прикордонники повідомляли, що рішення про пропуск іноземців до Криму буде прийматися індивідуально.
Раніше голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал повідомив, що під час дії воєнного стану в Україну не будуть пропускати чоловіків – громадян Росії – у віці від 16 до 60 років. У відомстві також повідомили, що на територію анексованого Росією українського Криму можна в’їхати тільки за українськими паспортами.
25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Росія звинувачує затриманих українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.
Після цього Верховна Рада України підтримала запровадження з 26 листопада воєнного станув Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…
U.S. Defense Secretary Jim Mattis accused Russian President Vladimir Putin on Saturday of being a “slow learner” who again tried to meddle in U.S. elections in November, adding that he had no trust in the Russian leader.
The remarks by Mattis at a security forum in California came a day after President Donald Trump held informal talks with Putin on the sidelines of the Group of 20 industrialized nations meeting in Argentina. Trump had scrapped a more formal meeting with Putin, citing Russia’s treatment of Ukraine.
Asked if U.S.-Russian ties had become more strained since he took over the Pentagon last year after Trump became president, Mattis said, “There’s no doubt the relationship has worsened.”
“(Putin) tried again to muck around in our elections this last month. And we are seeing a continued effort along those lines,” Mattis said, adding that the United States would take whatever steps were necessary to defend American democracy.
Election interference
American intelligence agencies concluded that Russia interfered in the 2016 U.S. presidential election to sow discord and boost Trump’s chances through a campaign of propaganda and hacking aimed at disparaging his Democratic opponent Hillary Clinton. A special counsel investigation into Russia’s role in that election and whether Trump’s campaign conspired with Moscow has cast a cloud over his presidency.
The comments by Mattis were the latest sign of deteriorating relations between Washington and Moscow. Russia has denied meddling. Trump has said there was no collusion.
Ahead of the Nov. 6 midterm congressional elections, U.S. intelligence and law enforcement officials accused Russia of trying to influence the vote. U.S. prosecutors in October charged a Russian national with playing a financial role in a Kremlin-backed plan to conduct “information warfare” against the United States, including attempts to influence the midterm election.
Russia-Ukraine tensions
Russian forces opened fire on Ukrainian naval vessels last weekend and seized them and their crew near Crimea, which Russia annexed from Ukraine in 2014. Mattis said those actions underscored why the international community was increasingly distrustful of Moscow.
“Mr. Putin is clearly a slow learner. He is not recognizing that what he is doing is actually creating an animosity against his people,” Mattis said.
“What we are seeing Putin do with his ripping up of international agreements … we’re dealing with someone that we simply cannot trust,” the Pentagon chief added.
White House spokeswoman Sarah Sanders on Saturday confirmed Trump’s encounter with Putin in Argentina in a statement, saying, “As is typical at multilateral events, President Trump and the first lady had a number of informal conversations with world leaders at the dinner last night, including President Putin.”
Speaking in Buenos Aires, Putin told reporters Saturday there were no preconditions for future bilateral talks with Trump.
“It is regrettable that we can’t succeed in holding a full-scale meeting, which is long due,” Putin said, adding that issues of strategic stability would be of paramount importance.
Pompeo dismisses ‘parlor game’
U.S. Secretary of State Mike Pompeo on Saturday said the Ukraine events were the only reason Trump canceled his planned formal meeting with Putin in Argentina, not developments in Special Counsel Robert Mueller’s Russia probe.
The decision to scrap the meeting with Putin came shortly after Trump’s former personal lawyer Michael Cohen pleaded guilty Thursday to a charge of lying to Congress about a skyscraper project Trump was pursuing in Moscow during the 2016 U.S. presidential race.
“Ludicrous; Washington parlor game,” Pompeo said in a CNN interview at the G-20 meeting when asked whether Trump was motivated to cancel the meeting by Cohen’s guilty plea.
…
Despite freezing temperatures, tens of thousands of Romanians turned out Saturday to celebrate 100 years since their nation became a modern-day state, with some noting concerns now about the rule of law and the state of democracy in the Balkan nation.
Romanians waving the country’s flag attended huge military parades in Bucharest and Alba Iulia, the Transylvanian city that symbolizes Romania’s 1918 reunification. Crowds braved temperatures of -5 degrees C (23 degrees F) to watch tanks and military vehicles drive under the Triumphal Arch built after World War I.
While most considered the event a national celebration, some booed anti-riot police who participated in Saturday’s parade. That anger comes after police clashed in August with anti-corruption protesters, leaving 450 people injured.
Members of the ruling Social Democratic Party were booed at a ceremony in Alba Iulia, where President Klaus Iohannis, a political rival, called for Romanians to build a “dignified and powerful country, integrated through education, culture and creativity into a Europe of values, prosperity and freedom.”
Cries of ‘Resign!’
More than 1,000 Romanians gathered Saturday evening outside government offices in Bucharest to protest high-level corruption, yelling, “Resign!”
Electrician Gabriel Ene said he was glad that Romanians had “a free voice” but said the laws that the Social Democrat government wanted to pass “will support liars and thieves.”
Other Romanians celebrated the day with the traditional dish of cabbage rolls stuffed with minced meat and rice and polenta.
The U.S. and the European Union are among those criticizing a judicial overhaul in Romania by the Social Democrats that they claim will undermine the fight against government corruption.
U.S. Secretary of State Mike Pompeo thanked Romania for contributing to global and Black Sea security as a NATO member and participating in missions in Afghanistan and Iraq. His statement said Washington stands with Romania “in its efforts to uphold democratic values and the rule of law … which are … the foundation of economic growth and prosperity.”
Romania entered World War I aligned with Britain, France and other allies in 1916 but capitulated to the Central powers led by Germany. It re-entered World War I in 1918, and doubled its territory after the end of the war.
That was partly thanks to Romanian Queen Marie, the granddaughter of Britain’s Queen Victoria and of Russia’s czar, who warned the Allied victors there could be an uprising if Romania didn’t reunite with Transylvania, which until the war had been part of the Austro-Hungarian empire.
The end of World War I brought about the end of the sprawling Austro-Hungarian empire.
…
Президент України Петро Порошенко та голова МЗС Польщі Яцек Чапутович «скоординували кроки» для роботи Раді безпеки ООН, Ради міністрів ОБСЄ та Раді ЄС з метою відновлення свободи судноплавства в Азово-Керченській акваторії та деескалації ситуації в регіоні.
Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Порошенко подякував польській стороні за підтримку України після нападу Росії на українські кораблі.
«Було наголошено на важливості негайного та безумовного звільнення українських моряків та повернення трьох українських суден», – заявили в АП.
25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях на 30 діб: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…
Збройні сили України отримали нові бойові літаки, гелікоптери та безпілотники, повідомила прес-служба секретаря Ради національної безпеки та оборони України.
На аеродромі під Києвом президент України Петро Порошенко передав ЗСУ багатоцільові винищувачі Міг-29, важкі багатоцільові високоманеврові всепогодні винищувачі Су-27, бойові та транспортні гелікоптери, навчально-бойові літаки Л-39 та безпілотні авіаційні комплекси.
У 2017 році «Укрборонпром» передав українським силовим структурам 3 673 одиниць військової техніки та озброєння.
…
Українська громада в Росії просить більшої підтримки від уряду України та українців з інших країн, заявив в ефірі Радіо Свобода президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.
За його словами, українцям в Росії зараз «дуже нелегко».
«Вони всі цим (утисками українців в Росії – ред.) дуже турбуються. І вони просять кращої підтримки і від діаспори, і від українського уряду. Ми не маємо забувати, що це є наша найбільша діаспора», – сказав Ґрод в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».
Як зазначив Павло Ґрод, під час чергового з’їзду Світового конгресу делегація українців з Росії була другою за чисельністю.
«І вони активно діяли. І там є люди, які багато працюють на нашу користь. Вони стараються триматися українцями. Це нелегко, це дуже нелегко», – додав Ґрод.
Читайте також: Президент Світового конгресу українців про Супрун, воєнний стан і діаспору в Росії
Світовий конгрес українців відбувся у Києві 24-27 листопада. За його підсумками новим президентом СКУ став Павло Ґрод. На цій посаді він змінив Євгена Чолія, який очолював конгрес із 2008 року.
Світовий конгрес українців – міжнародна неприбуткова організація, заснована у 1967 році. Вона представляє інтереси понад 20 мільйонів українців-діаспорян у всьому світі.
…
Thousands of people marched in Berlin and Cologne on Saturday calling for Germany to abandon coal-powered electricity generation, on the eve of a major climate conference in Poland.
Organizers in Berlin said 16,000 protesters marched in Berlin — 5,000 according to police — in a colorful march featuring placards, banners and costumes.
In the western city of Cologne, organizers said 20,000 people turned out to protest — 10,000 according to police.
Hubert Weiger, spokesman for one organization, “Bund,” called on Germany to commit to pulling out of coal by 2030.
The government is expected to settle on a calendar to phase out polluting power sources such as coal at the beginning of next year.
Already in 2011, Chancellor Angela Merkel decided to phase out nuclear power generation by 2022, in the wake of the disaster at Fukushima reactor meltdown in Japan.
Partly because of that decision, coal remains a cornerstone of energy generation in Germany’s energy policy, accounting for nearly 40 percent of the country’s energy production.
The marches came ahead of the COP24 climate summit, which opens in Poland on Sunday. Delegates from nearly 200 countries are due in Katowice for the gathering, which is intended to renew and build on the Paris deal limiting global warming.
Coal — the largest single source of carbon dioxide emissions — accounted for 40 percent of the pollutant worldwide in 2017 according to the Global Carbon Project.
…
Від початку обмежень на в’їзд до України, які були запроваджені вже за воєнного стану, на українську територію не пропустили 99 громадян Росії. Про це представник Держприкордонслужби (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив в ефірі одного з телеканалів України.
«З початку дії заборони на в’їзд на територію України не пропустили 99 росіян. Переважна більшість з них не могли підтвердити мету своїх поїздок, частина з них не мала відповідних документів для в’їзду в Україну. Ще була частина тих, хто перевищив термін перебування в нашій державі», – зазначив Демченко.
У той же час в ДПСУ повідомили, що понад 780 росіян перетнули кордон.
Також у відомстві зазначили, що лише протягом минулого дня російська сторона не пропустила на свою територію майже 40 українців. У цілому за останні три дні ця цифра сягає понад 110 осіб.
Також читайте: В Україну на час дії воєнного стану не пускають росіян-чоловіків віком 16–60 років – ДПСУ
26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану з цього дня терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
До такого кроку влада України вдалася після нападу російських сил на українські кораблі поблизу Керченської протоки, захоплення їх і членів їхніх екіпажів.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
…