01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Майже половину робіт із облаштування кордону з Росією виконано – Аваков

Близько 47% робіт з інженерно-технічного облаштування україно-російського кордону вже виконано, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков під час перевірки харківської ділянки кордону 24 листопада. Про це повідомляється на сайті відомства.

За словами міністра, окрім Харківщини, облаштуванням кордону займаються у Сумській та Луганській областях – там готово 20%.

«Ми сьогодні на одному з опорних пунктів, які обладнані вздовж кордону. Таких опорних пунктів – 40. Рівень та якість інженерних споруд досить високий. І функціонал вздовж кордону не тільки загорожа з проволокою, тут найголовніше – інтелектуальна компонента та реагування. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів,» – сказав Арсен Аваков.

За словами голови Державної прикордонної служби Петра Цигикала, у державному бюджеті на 2019 рік вже закладено 400 млн гривень для цього проекту, але він сподівається на додаткове фінансування. Виконання проект продовжили до 2021 року, мовиться у повідомленні МВС.

Як зазначається, орієнтовна загальна вартість інженерно-технічного облаштування 1 км кордону близько двох з половиною мільйонів гривень (це включає протитранспортні рови, сітчасту огорожу по металевих стовпах, загородження із спіралі типу «Єгоза», контрольно-слідову смугу, рокадну дорога). Окрім того, додатково на окремих напрямках планується звести окремі об’єкти із фортифікаційним обладнанням та комплексами відеоконтролю за близько 10 мільйонів гривень та закупити обладнання пересувних бойових модулів (близько 15 мільйонів гривень). Опорний пункт на 60 та 120 осіб, за даними МВС, орієнтовно буде коштувати від 11 до 12 мільйонів гривень.

На кінець минулого року, за даними Держприкордонслужби, Україна облаштувала понад 140 кілометрів території на кордоні з Росією

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

Торік детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації так званого проекту «Стіна». За версією слідства, державі завдано збитків у розмірі понад 16 мільйонів гривень, наразі кілька фігурантів справи арештовані.

 

 

Read More

Голодомор був спробою розчавити дух українського народу, це не вдалося ­– Трюдо

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив солідарність із українцями у Канаді та світі у вшануванні пам’яті жертв Голодомору. Про це мовиться у повідомленні на його офіційному сайті.

«Голодомор був навмисною спробою – частиною систематичного геноциду –розчавити дух та ідентичність українського народу. Це не вдалося. Українці вижили, і після десятиліть радянської влади Україна здобула свою незалежність у 1991 році. Десятиліттями звірства Голодомору значною мірою були відомі тільки жертвам та тим, хто його організував. Ми повинні переконатися, що спогади про тих, хто постраждав під час Голодомору, живуть, і що таких жахів більше ніколи не відбудеться», – заявив Трюдо.

Він запевнив, що Канада продовжить підтримувати Україну у її спробах захистити свій суверенітет.

«Ми підтверджуємо нашу підтримку уряду України щодо захисту її територіальної цілісності та поточних реформ, спрямованих на побудову більш безпечного, процвітаючого майбутнього для українських громадян», – зазначив політик.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Read More

На знак пам’яті жертв Голодомору Україна надасть допомогу трьом іншим державам – Порошенко

Президент України Петро Порошенко заявив про намір надати гуманітарну допомогу трьом державам. Про це він сказав під час виступу на Міжнародному форумі «Україна пам’ятає – світ визнає!» до 85-х роковин Голодомору.

«І на знак увічнення пам’яті жертв Голодомору я підтримав ініціативу про надання гуманітарної допомоги Єменській Республіці, Республіці Судан, Демократичній Республіці Конго. Відповідний указ президента України уже підписано», — зазначив Порошенко.

Як раніше повідомляла британська медіакомпанія ВВС з посиланням на звіт організації Save the children, близько 85 тисяч дітей до п’яти років, ймовірно, померли від голоду за три роки війни у Ємені.

Читайте також: «Змова мовчання». Ставлення Заходу до Голодомору

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Читайте також: Чому Голодомор є геноцидом: коротке пояснення

24 листопада 2018 року по всій Україні проводиться громадська акція «Запали свічку». О 16:00 пам’ять жертв Голодомору-геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні, нагадують в Українському інституті національної пам’яті.

Read More

На арці Дружби народів з’явилась «тріщина» через справу Сенцова (фото)

Українські митці та правозахисники відкрили у Києві інсталяцію «Тріщина дружби». Вона розміщена на арці Дружби народів.

У їхньому зверненні, оприлюдненому, зокрема, координаторкою «Медійної ініціативи за права людини» Марією Томак, зазначається, що акція має на меті привернути увагу до доль українців, ув`язнених із політичних мотивів у Росії та анексованому нею Криму, та висловити солідарність із людьми, що живуть на тимчасово окупованій території.

«Після припинення голодування Олегом Сенцовим та Володимиром Балухом тема незаконно ув’язнених громадян України одразу зникла із заголовків світової преси, з порядку денного високих зустрічей. Аби про них не забули, важливо докладати ще більше зусиль. Міжнародній спільноті та Україні не має здаватися, ніби «тепер все ок». Вимога, з якою починав голодування Олег Сенцов, залишається невиконаною – усі заручники Кремля за ґратами, процеси проти них тривають, досудове слідство у сфабрикованих справах продовжується», ­­­­­– мовиться у зверненні.

Скульптурна група, що включає у себе арку Дружби народів, з’явилася у Києві 1982 року. За задумом авторів, вона символізує єднання народів СРСР.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

Читайте також: Що не так з українськими санкціями за політв’язнів

Інший згаданий у зверненні арт-активістів засуджений українець Володимир Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня 2018 року. Після місяця повної відмови від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав Балуха вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів з чорного хліба і чай з медом), який підтримував «балансування на нульовій позначці». У жовтні стало відомо, що він тимчасово припинив голодування.За даними адвоката Дмитра Дінзе, у Балуха після понад 200 днів голодування є підозра на виразку або панкреатит.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року за звинуваченням у зберіганні боєприпасів. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї свого будинку.

Загалом, за даними «Медійної ініціативи за права людини», у Росії та анексованому нею Криму заарештовано або засуджено із політичних мотивів близько 70 українських громадян.

Read More

Talk of Kosovo Land Deals Stokes New Worries

The stone steps leading into the medieval church where Serbian Orthodox worshipers enter are worn. In the half-light of the interior, some pilgrims reverentially lean on or drape themselves across the tomb of King Stefan Dečanski, considered by Serbs a “holy monarch.”

Others light candles. One young woman has dozens of tapers in her hand, lighting each one slowly and methodically after a brushing kiss and a silent prayer.

 

Many of the pilgrims have driven six hours from Belgrade to pray this Sunday in one of the most revered Serbian Orthodox churches, the 14th century Visoki Dečani.

For many Serbs, Visoki Dečani is a besieged church, surrounded as it is by Kosovar Albanians and located deep in the territory of Kosovo, the former province that broke away from Serbia in 1999 after a U.S.-led NATO intervention brought a year-long ethnic war to a halt.

The church came under attack during the Kosovo War, which was sparked by a massive repression of Kosovar Albanians by Serbian forces. The Serbs conducted an ethnic cleansing campaign, driving thousands of ethnic Albanians from their homes, and they were accused by rights groups and Western governments of other major rights violations, including abductions and murder.

 

“We have had a very hard time since the last Kosovo conflict,” says Father Sava Janjic, Visoki Dečani’s abbot.

“Last” seems an appropriate word, hinting at the possibility of more conflict to come.

And taking the long, historical view, it is not hard to imagine that sometime in the future, monks at Visoki Dečani will again hear the fearsome echo of war raging around them — like many other Balkan churches and mosques caught on the wrong side of history.

The church has been plundered over the centuries by Ottoman troops, Austro-Hungarian soldiers, and during World War II, it was targeted for destruction by Albanian nationalists and Italian fascists. During the Kosovo War, the final one in a series of Balkan wars in the 1990s, the church was attacked five times. In May 1998, two elderly Albanians were killed 400 meters from its walls reportedly by the Kosovo Liberation Army for allegedly collaborating with Serbian forces.

“This is one of the most politically turbulent areas in Europe. The Balkans have always been on the crossroads of civilizations and invasions,” Fr. Sava said.

As he talked with VOA, soldiers from the NATO-led Kosovo Force of peacekeepers patrolled the grounds – as they have done every day since the war’s end.

“Since 1999, we have had three mortar attacks and one RPG (rocket-propelled grenade), bazooka attack. Thank God no particular damage was made and nobody was hurt,” says Fr. Sava. A strong advocate of multi-ethnic peace and tolerance, he likes to think of the church as “a haven for all people of goodwill.” During the war, the church sheltered not only Serbian families but also Kosovar Albanians and Roma.

He adds, “I’m still trying to believe that the majority of Kosovar Albanians don’t harbor negative feelings toward us. But very often we are seen just as Serbs. This church is seen as something alien here, as a kind of threat to the new Kosovo identity.”

He says Kosovar Albanians shouldn’t fear the church or see it as representing anything bad from the past. He says he hopes people will see the church as a “signpost” of a possible future, one where multi-ethnicity is embraced. His plea echoes those of other Balkan clerics — Orthodox and Muslim — who find themselves, their places of worship, and their flocks, left thanks to conflict and animosity as awkward islands.  

But he worries about whether Serbia and Albania can put conflict behind them. Serbs and Kosovar Albanians remain at odds over Kosovo, and the jigsaw puzzle of the Balkans map is not helping them.

The presidents of Serbia and Kosovo have considered border changes in a bid to reach an historic peace settlement which, if sealed, could advance their countries’ applications to join the European Union and, for Kosovo, which declared independence in 2008, to secure U.N. membership. More than 100 countries recognize Kosovo as an independent state, but not Serbia. The EU has said it will not consider advancing accession talks until Belgrade and Pristina have made up.

Most EU leaders have long opposed any Balkan border changes, fearing any tweaks large or small might spark a return of ethnic violence.

U.S. National Security Adviser John Bolton earlier this year indicated that Washington could entertain the idea of border changes.

The U.S. ambassador to Greece, Geoffrey Pyatt, appeared more cautious about a land-swap deal, but kept the door open. In an interview with VOA during an international trade conference in Thessaloniki, Pyatt said, “There are no blank checks,” he said. “What we have been very clear on is that this process needs to be locally-owned and locally-driven and we are supporting European Union efforts to see progress.”

Various possible land deals have been mooted, officials in Belgrade and Pristina say. One possible variation could see the Serbian border would be extended south to include Serbs in Kosovo’s north and some majority ethnic Albanian areas in Serbia traded in return by Belgrade. That would not help the majority of Serbs in Kosovo, who are spread across the south and west of the country.

Fr. Sava worries any kind of land-swap deal, if pulled off, would amount to ‘peaceful’ ethnic cleansing. “Land swaps, where the majority of Kosovo Serbs would not just be left in majority-Albanian territory but also probably be forced to leave, would be very unjust,” he said.

Ultra-nationalists on both sides loudly reject land swaps.

Serbia’s main opposition leader, Vojislav Šešelj, dismisses the idea out of hand. “What are we talking about? Kosovo is just part of Serbia,” he told VOA. Kosovo is being illegally occupied, he said, due to assistance from the West, and especially the U.S, according to Šešelj seen by many as an extremist. 

“We are not exchanging the land,” Šešelj said.  “They can only have the highest level of autonomy.  We will not recognize their independence,” he emphasized.

Šešelj, a onetime deputy to Serbia’s wartime leader Slobodan Milošević, was found guilty by the U.N. court of crimes against humanity for instigating the deportation of Croats from the village of Hrtkovci in May 1992. He argues Serbs and Albanians cannot possibly live together and that they should be in separate communities. “Albanian ones in Kosovo could be allowed some self-administration rights,” he concedes.

Earlier in September, Kosovo Albanian nationalists led by veterans of the 1998-1999 war disrupted a planned two-day visit by Serbia’s president, Aleksandar Vučić, to Kosovo by blocking roads and burning tires. Their action showed how inflammatory the whole issue can easily become. Banje, the village west of the capital, Pristina, that Vučić planned to visit was the scene of the first crackdown by Serbian troops against ethnic Albanian separatists in 1998, which triggered the outbreak of open hostilities.

“All the wars in the former Yugoslavia were focused on territory and division, and to continue with the idea of territory is dangerous and will inflame nationalistic passions,” warns Nataša Kandić, a Serbian human rights campaigner and Nobel Peace prize nominee.

Talk of land swaps appear to have been shelved for now. But may well re-appear.

Fr. Sava harbors the same fear. “We still see people who are drawing up maps, and these maps in the 1990s became actually the killing fields. Do we still need it now?” he asked. “I am just trying to be hopeful that politicians see the risk of going into this story again.”

Most Kosovar Albanians and Serbs view the idea of border revisions with horror, according to recent opinion surveys.

Read More

Police Turn Tear Gas, Water on French Fuel-Tax Protest

Police fired tear gas and used water cannon to disperse protesters in Paris who are angry over rising fuel costs and President Emmanuel Macron’s economic policies, the second weekend of “yellow vest” protests that have caused disruption across France.

Several hundred protesters had converged on the Champs Elysees where they faced police sent to prevent them from reaching the nearby presidential Elysee Palace.

Some protesters sang the national anthem while others carried signs with slogans saying “Macron, resignation” and “Macron, thief.”

​Fears of extremists

For more than a week, protesters clad in the fluorescent yellow jackets that all motorists in France must have in their cars have blocked highways across the country with burning barricades and convoys of slow-moving trucks, obstructing access to fuel depots, shopping centers and some factories.

They are opposed to taxes Macron introduced last year on diesel and petrol, which are designed to encourage people to shift to more environmentally friendly transport. Alongside the tax, the government has offered incentives to buy green or electric vehicles.

Security forces are concerned that far-left and far-right extremists may infiltrate the demonstrations, escalating the crowd-control challenges. Around 30,000 people were expected to protest in Paris alone, Denis Jacob, secretary general of police union Alternative Police, told Reuters.

“We know there are ultra-right and ultra-left infiltrators. You can also expect gangs from the suburbs and ‘black-blocks,’” he said, referring to a militant protest force.

About 3,000 police officers have been drafted in to work in Paris on Saturday, city hall said, with security forces having to handle a demonstration against sexual violence, a soccer match and a rugby game in the capital on the same day.

Last Saturday, when nearly 300,000 people took part in the first yellow vest demonstrations countrywide, retailers’ daily revenue fell 35 percent, according to consumer groups.

Protests spread

The unrest is a dilemma for Macron, who casts himself as a champion against climate change but has been derided as out of touch with common folk and is fighting a slump in popularity.

Despite calls for calm from the government, the yellow vest protests have spread to French territories abroad, including the Indian Ocean island of Reunion, where cars were set on fire.

The unrest has left two dead and 606 injured in mainland France, the Interior Ministry said Thursday.

While the movement, which has no leader, began as a backlash against higher fuel prices, it has tapped into broader frustration at the sense of a squeeze on household spending power under Macron’s 18-month-old government.

Since coming to power, Macron has seen off trade union and street demonstrations against his changes to the labor rules, and overhauled the heavily indebted state rail operator. Foreign investors have largely cheered his pro-business administration.

But political foes have dismissed him as the “president of the rich” for ending a wealth tax, and voters appear to be growing restless, with the 40-year-old president’s popularity slumped at barely 20 percent.

Read More

Amnesty: French Terror Laws Break ‘Basic Principles of Justice’

French terror laws are contradicting basic principles of justice, according to Amnesty International. The group argues that legislation introduced to replace the state of emergency following recent terror attacks places undue restrictions on terror suspects before they have committed any crime, with little judicial oversight. Henry Ridgwell reports.

Read More

Держдепартамент США в роковини Голодомору: це один із найжорстокіших актів ХХ століття

«Варварське захоплення української землі і зерна було здійснене з навмисною політичною метою – підкорити український народ і націю»

Read More

Порошенко задекларував 60 мільйонів гривень дивідендів

Президент України Петро Порошенко задекларував 60 мільйонів гривень, які протягом останніх днів надійшли на його рахунки як фізичної особи від фонду «Прайм Ессетс Кепітал», який управляє активами президента, повідомляє «Українська правда» з посиланням на прес-службу Адміністрації президента.

«Збільшення задекларованих сум не пов’язане зі зростанням матеріальних статків. Річ у тім, що дивіденди не виплачувалися протягом трьох років, коли кошти спрямовувалися на благодійність, на підтримку української армії, тощо», – заявили у прес-службі президента.

Там запевнили, що задекларовані дивіденди, які надходять тепер за період 2015-2018 років, Порошенко спрямує на «розбудову державності, ідей євроатлантичної інтеграції, підтримку створення єдиної помісної православної церкви, розвитку української мови».

«На політрекламу Порошенко витрачає власні кошти», – сказали в АП.

Також в Адміністрації президента заявили, що зі вказаних 60 мільйонів гривень Порошенко сплатив усі податки.

«Задекларована сьогодні сума не пов’язана із доходами від продажу «Кузні на Рибальському», оскільки вони ще не надходили на рахунок Петра Порошенка як фізичної особи. Кошти від покупця перераховуватимуться юридичним особам продавців поступово протягом кількох років. Після перерахування перших траншів як дивідендів на рахунок фізичної особи вони будуть задекларовані», – додали у прес-службі.

Згідно з даними з електронної декларації 2017 року, Петро Порошенко є кінцевим бенефіціаром закритого недиверсифікованого корпоративного інвестиційного фонду «Прайм Ессет Кепітал».

У вересні речник голови держави Святослав Цеголко повідомив, що президент Порошенко продає свій суднобудівний завод «Кузня на Рибальському».

 

 

Read More

Українець Гриб не отримує листів у російському СІЗО – батько

Українець Павло Гриб, обвинувачений у Росії за статтею про тероризм, не отримує кореспонденції в російському СІЗО, повідомив у Facebook його батько Ігор Гриб.

За його словами, 23 листопада відбулося чергове засідання суду у справі українця, на якому допитали свідка сторони обвинувачення. Засідання відбулося в заритому режимі.

«Павло знову не отримує ніякої кореспонденції. Та писати йому все одно дуже потрібно. Підтримка життєво необхідна. Листи мають дійти. Підтримайте Павла», – написав Ігор Гриб.

Наступні засідання призначені на 29 і 30 листопада.

15 листопада Павло Гриб відмовився свідчити в Північнокавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону. Його обвинувачують у тероризмі, але він не визнає провину.

Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

 

Read More

France Asks: Should ex-Colonizers Give Back African Art?

From Senegal to Ethiopia, artists, governments and museums are eagerly awaiting a report commissioned by French President Emmanuel Macron on how former colonizers can return African art to Africa.

The study by French art historian Bénédicte Savoy and Senegalese economist Felwine Sarr, being presented to Macron on Friday in Paris, is expected to recommend that French museums give back works that were taken without consent, if African countries request them. That could increase pressure on museums elsewhere in Europe to follow suit.

The experts estimate that up to 90 percent of African art is outside the continent, including statues, thrones and manuscripts. Tens of thousands of works are held by just one museum, the Quai Branly Museum in Paris, opened in 2006 to showcase non-European art — much of it from former French colonies. The museum wouldn’t comment ahead of the report’s release.

The head of Ethiopia’s Authority for Research and Conservation of Cultural Heritage, Yonas Desta, said the report shows ”’a new era of thought” in Europe’s relations with Africa. “I’m longing to see the final French report,” he told The Associated Press.

Senegal’s culture minister, Abdou Latif Coulibaly, said: “It’s entirely logical that Africans should get back their artworks. … These works were taken in conditions that were perhaps legitimate at the time, but illegitimate today.”

The report is just a first step. Challenges ahead include enforcing the report’s recommendations, especially if museums resist, and determining how objects were obtained and whom to give them to.

The report is part of broader promises by Macron to turn the page on France’s troubled relationship with Africa. In a groundbreaking meeting with students in Burkina Faso last year, Macron stressed the “undeniable crimes of European colonization” and said he wants pieces of African cultural heritage to return to Africa “temporarily or definitively.”

“I cannot accept that a large part of African heritage is in France,” he said at the time.

The French report could have broader repercussions. In Cameroon, professor Verkijika Fanso, historian at the University of Yaounde One, said: “France is feeling the heat of what others will face. Let their decision to bring back what is ours motivate others.”

Germany has worked to return art seized by the Nazis, and in May the organization that coordinates that effort, the German Lost Art Foundation, said it was starting a program to research the provenance of cultural objects collected during the country’s colonial past.

Britain is also under pressure to return art taken from its former colonies. In recent months, Ethiopian officials have increased efforts to secure the return of looted artifacts and manuscripts from museums, personal collections and government institutions across Britain, including valuable items taken in the 1860s after battles in northern Ethiopia, Yonas said.

In Nigeria, a group of bronze casters over the years has strongly supported calls for the return of artifacts taken from the Palace of the Oba of Benin in 1897 when the British raided it. The group still uses their forefathers’ centuries-old skills to produce bronze works in Igun Street, a UNESCO World Heritage Site.

Eric Osamudiamen Ogbemudia, secretary of the Igun Bronze Casters Union in Benin City, said: “It was never the intention of our fathers to give these works to the British. It is important that we get them back so as to see what our ancestors left behind.”

Ogbemudia warned the new French report should not remain just a “recommendation merely to make Africans to calm down.

“Let us see the action.”

 

 

Read More

Приватбанк проти колишніх акціонерів: суд Лондона визнав, що не має юрисдикції для розгляду позову

Суд Лондона визнав невідповідним його юрисдикції позов державного ПриватБанку до колишніх акціонерів фінансової установи, повідомляють представники державного банку. 

Згідно заяви, оприлюдненої 23 листопада, англійський суд дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову Приватбанку проти його колишніх акціонерів.

Також зазначається, що судове рішення поки не було офіційно винесене, оскільки суддя розглядає питання щодо суми достатньо обґрунтованої справи банку, що було подане для розгляду сьогодні вранці. 

Суддя Фанкорт у Високому Суді Лондона визнав, що банк став жертвою масштабних шахрайських дій, – на суму приблизно від 329 млн доларів США до 1,2 млрд доларів, стверджують при цьому в Приватбанку. 

«Це судове рішення є лише першим етапом процесу та банк отримав дозвіл на його оскарження в питанні юрисдикції, і беззаперечно впевнений, що в кінцевому підсумку йому вдасться привести свої позовні вимоги до розгляду в суді Лондона», – мовиться в заяві.

В Приватбанку повідомили, що судовий наказ про всесвітній арешт активів залишиться чинним у повному розмірі до розгляду в Апеляційному суді інших питань банку щодо отримання дозволу на оскарження з інших підстав. 

Голова правління Приватбанку Петр Крумханзл заявив, що банк продовжуватиме повернення виведених під час націоналізації коштів за допомогою судового процесу в Лондоні.

Сам Ігор Коломойський чи його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов не коментували перебігу процесу в лондонському суді.

На початку серпня Приватбанк повідомив англійському суду, що позов як підстава для судового наказу про арешт активів включає заяви, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов незаконно привласнили з банку 1,9 мільярда доларів США у 2014 році шляхом укладення низки удаваних правочинів, що мали наслідком переказування грошових коштів компаніям, якими вони таємно володіли чи контролювали 

Read More

Pope Taps Experts, US Cardinal to Help Prep for Abuse Summit

Pope Francis named the Vatican’s top sex abuse investigator and a close U.S. ally to an organizing committee for a February abuse prevention summit whose stakes have grown after the Holy See blocked U.S. bishops from taking action to address the scandal.

Abuse survivors and women working at the Vatican will also contribute to the preparatory committee. Notably absent from the lineup announced Friday was Boston Cardinal Sean O’Malley, who heads the pope’s sex abuse advisory commission, though one of his members, the Rev. Hans Zollner, is the point-person for the group.

In addition to Zollner, the committee includes Maltese Archbishop Charles Scicluna, for a decade the Vatican’s sex crimes prosecutor, Francis appointee Chicago Cardinal Blase Cupich and Indian Cardinal Oswald Gracias, a member of Francis’ key cardinal adviser group.

Francis summoned leaders of the world’s bishops’ conferences to the Vatican February 21-24 after the abuse scandal erupted in his native South America and again in the U.S. and he botched the case of a Chilean bishop implicated in cover-up.

The stakes of the meeting grew exponentially after the Vatican told U.S. bishops earlier this month not to vote on proposed new measures to investigate sexual misconduct or cover-up within their ranks.

The Vatican still hasn’t explained why it blocked the vote on a U.S. code of conduct for bishops and a lay-led board to investigate them, though the proposals were only given to the Vatican at the last minute and were said to contain legal problems. The head of the U.S. bishops conference, Cardinal Daniel DiNardo, said the Holy See wanted to delay any vote until after the February global summit.

However, it is unlikely that such a diverse group of churchmen, some representing national churches that continue to deny or downplay the scandal, will over the course of four days come up with any universal proposals that come close to the accountability norms that U.S. bishops were seeking.

Cupich has said he was disappointed by the Vatican’s decision, but at the time of the U.S. bishops’ meeting, he proposed they go ahead and debate the measures and even came up with a revised proposal himself.

His inclusion as a member of the Vatican organizing committee is significant, since he is not himself the head of a bishops’ conference — as are Scicluna and Gracias — and would otherwise have no reason to attend the February summit. That Francis chose him over DiNardo is perhaps understood by the obvious tensions between DiNardo and the Vatican over the rejected U.S. accountability proposals and DiNardo’s public call this summer for a Vatican investigation into the U.S. scandal, which Rome refused.

Cupich, on the other hand, is far more of a defender of the embattled pope, whose popularity in the U.S. has tumbled over his uneven handling of the abuse crisis.

“Pope Francis is calling for radical reform in the life of the church, for he understands that this crisis is about the abuse of power and a culture of protection and privilege, which have created a climate of secrecy, without accountability for misdeeds,” Cupich wrote in a blog post Thursday. “All of that has to end.”

Zollner, who heads a safeguarding institute of study at the Pontifical Gregorian University in Rome, acknowledged that the expectations were high going into the meeting.

“And it’s understandable that they are high, given the gravity of the scandal that has shocked and hurt so many people, believers and not, in so many countries,” he told Vatican Media.

Vatican spokesman Greg Burke said Francis’ decision to host the meeting showed he considered protection of minors a “fundamental priority for the church.”

Read More

Russia, Japan, Azerbaijan Battle to Host 2025 World Expo

Cities in Russia, Japan and Azerbaijan are about to find out which one of them gets to host the 2025 World Expo, an event expected to draw millions of visitors and showcase the local economy and culture.

The 170 member states of the Paris-based Bureau International des Expositions are voting Friday on whether to award the Expo to Yekaterinburg, Osaka or Baku.

Past world’s fairs brought the world such wonders as the Eiffel Tower, the Ferris Wheel and Seattle’s Space Needle — and today’s version is aimed at finding solutions to challenges facing humanity.

World Expos are held every five years; Milan hosted the last one in 2015, and Dubai in the United Arab Emirates is set to host the next one in 2020 . Cities also hold specialized exhibitions in the interim years. No U.S. city has hosted a world’s fair since the 1980s.

They can last up to six months and cost millions of dollars to host, but can help put a city on the global map by bringing in international visitors and attention.

Yekaterinburg is trying for a second time after an earlier failure to win the expo, and Russian President Vladimir Putin presented the bid Friday via video message — before a Russian singer tried to rev up the crowd with song and dance. This time the Russian city, on the boundary between Europe and Asia in Russia’s Ural Mountains, is promising an expo demonstrating technological innovation and how to balance it with quality of life. Russia’s fourth-largest city, it was one of several Russian sites that hosted World Cup matches this year.

Osaka is pitching itself as the safe, reliable choice — notably because it already held the 1970 Expo, while the other cities are lesser known and would be first-time hosts. It’s proposing an expo on a man-made island on the theme of “Society 5.0” and how to leverage robotics and artificial intelligence for the public good.

Leaders in Osaka, Japan’s third-largest city and the largest in western Japan, are hoping the expo will revitalize a city that has lost much of its luster to Tokyo, the nation’s political and economic capital. They have plans to transform the site into a casino resort after the expo, though there is opposition from residents to bringing casino gambling to town.

Baku has the advantage of having lots of oil money thanks to its Caspian Sea reserves. Its expo would highlight ways to improve human health and redefine human roles in an automating world — and the proposed venue would be designed to evoke the geometry of Azerbaijani carpets. The ex-Soviet, Caspian Sea city of 2.2 million has recently hosted a series of international events, including the Eurovision Song Contest and F1 Grand Prix. It is set to host some UEFA Euro 2020 matches.

Read More

НАБУ завершило розслідування про завдання збитків «Чернігівнафтогазгеології» на 2 мільйони гривень – заява

Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про завершення розслідування підозрюваним у справі щодо завдання збитків державному підприємству національної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія». Про це повідомляє прес-служба бюро.

За повідомленням, 22 листопада матеріали кримінального провадження отримали дев’ять пдіозрюваних, а саме:

колишній директор держпідприємства НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія»
головний інженер «Чернігівнафтогазгеологія»
директор приватної компанії та його заступник
п’ятеро працівників Прилуцької нафтогазорозвідувальної експедиції «Чернігівнафтогазгеології»

Їх підозрюють у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем і службовому підробленні. В НАБУ збитки оцінюють у 2,188 мільйони гривень.

Читайте також: Детективи НАБУ затримали 10 осіб у справі про привласнення 20 мільйонів доларів із «Ощадбанку»

«Чернігівнафтогазгеологія» – відокремлений підрозділ НАК «Надра України» – в липні 2016 року передало в оренду 248 бурильних труб вартістю 2,188 млн грн приватній компанії, яка одразу надала їх у суборенду іншій, пов’язаній із нею, структурі. Остання мала повернути це обладнання у вересні 2016 року, але фактично цього не зробила. Хоча за паперами виглядало так, що бурильні труби ніби повернуто», – йдеться в заяві НАБУ.

За версією слідства, після цих подій працівники Прилуцької нафтогазорозвідувальної експедиції «Чернігівнафтогазгеології» з відома директора і головного інженера держпідприємства підробили документи про відбракування бурильного обладнання.

Розслідування НАБУ почалось у березні 2017 року, фігуранти розслідування отримали підозру навесні 2018-го.

Read More

Порошенко підписав закони про розмитнення авто на «єврономерах»

Президент України Петро Порошенко підписав закони №8487 та №8488 про розмитнення автомобілів на «єврономерах».

«Підписав закони №8487 та №8488, які легалізують ввезені з порушенням митного та податкового законодавства автомобілі з європейськими номерами. Всі кошти від цього, від першої й до останньої гривні, підуть до Пенсійного фонду на покриття його дефіциту, на індексації пенсій, на виплати в першу чергу тим, хто отримує мінімальну пенсію. Це чітко й недвозначно передбачено законом», – написав Порошенко у Facebook.

Верховна Рада 8 листопада підтримала законопроекти №8487 та №8488. Нові закони встановлють пільговий термін (тимчасовий) розмитнення автомобілів і посилюють відповідальність громадян за використання автомобілів на єврономерах.

Read More

Поліція Британії оприлюднила нові відео з підозрюваними в отруєнні Скрипалів

Поліція Британії 22 листопада оприлюднила нові відео з підозрюваними в отруєнні колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в британському Солсбері в березні.

Поліція оприлюднила кадри з підозрюваними, які пересуваються в Солсбері 4 березня – у день, коли Скрипалів знайшли непритомними.

4 березня в Солсбері нервово-паралітичною речовиною «Новачок» були отруєні колишній полковник ГРУ Росії Сергій Скрипаль та його дочка Юлія. Лондон вважає, що речовина потрапила до Британії з території Росії і покладає провину за отруєння на російську владу. Росія обвинувачення відкидає.

Замах на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочку в британському Солсбері в березні цього року призвів до серйозної кризи у відносинах між країнами Заходу і Росією. Близько 30 країн оголосили про висилку російських дипломатів на знак солідарності з Великою Британією. Росія у відповідь почала висилати співробітників західних дипмісій.

Британське слідство ідентифікувало нападників на Сергія Скрипаля як «Олександра Петрова» і «Руслана Боширова». У Лондоні наголосили, що справжні імена підозрюваних можуть відрізнятися від тих, які наведені в їхніх паспортах.

Розслідувальна група Bellingcat виявила, що справжнє ім’я «Олександра Петрова» – Олександр Мішкін. За даними розслідувачів, він отримав медичну освіту в одній з військових академій і є співробітником російської військової розвідки. «Руслан Боширов», за даними розслідувачів – російський розвідник Анатолій Чепіга.

Read More

Генпрокуратура відреагувала на позов активістів до ЄСПЛ у справі конфіскації «грошей Януковича»

Заступник генерального прокурора України Євген Єнін розкритикував позов активістів «Центру протидії корупції» до Європейського суду з прав людини в справі про засекречення вироку українського суду про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича.

Він заявив, що Еґмонтська група у вересні визнала фінансове розслідування українського Держфінмоніторингу щодо злочинів часів Януковича найкращим розслідуванням у світі.

«Але у вітчизняних активістів відсутні авторитети – вони гордо йдуть до ЄСПЛ оскаржувати рішення ГПУ щодо засекречення цього вироку суду. Чи сприяє подібний крок піднесенню іміджу України на міжнародній арені? Чи дивує те, що дії активістів на 100% вписуються в канву інтересів «овоча»? Про що взагалі йдеться – корисних ідіотів чи цинічну державну зраду або сприяння злочинній організації?» – пише Єнін у Facebook.

21 листопада громадська організація «Центр протидії корупції» заявила, що ЄСПЛ розгляне справу засекречення вироку суду про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича у відповідь на її звернення.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення. Це рішення досі не оприлюднили.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у реєстрі, посилається на заборону органів прокуратури. Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що визнала це рішення державною таємницею.

Read More

US Accuses Iran of Failing to Declare Chemical Weapons

Iran has not declared all its chemical weapons capabilities to the global chemical warfare watchdog in The Hague, in breach of international agreements, the U.S. ambassador to the organization said Thursday.

Ambassador Kenneth Ward told the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW) that Iran has failed to declare a production facility for the filling of aerial bombs and maintains a program to obtain banned toxic munitions.

“The United States has had long-standing concerns that Iran maintains a chemical-weapons program that it failed to declare to the OPCW,” Ward said.

“The United States is also concerned that Iran is pursuing central nervous system-acting chemicals for offensive purposes,” he added.

There was no immediate reaction from Iran to Ward’s remarks, which add to tensions with Washington over Iran’s nuclear program, terrorism and the war in Syria.

Ward said Iran had failed to declare the transfer of chemical weapons to Libya in the 1980s, even after Libya declared them to the OPCW in 2011.

He cited the discovery of chemical-filled artillery projectiles, mortars and aerial bombs of Iranian origin as proof that Iran did not fully disclose its capabilities.

Ward’s allegations come amid growing pressure on Iran from President Donald Trump, who has withdrawn from the 2015 Iran nuclear deal and introduced several rounds of unilateral U.S. sanctions.

In a separate development Thursday, the U.N. nuclear watchdog said Iran is implementing its side of the deal with major powers.

Germany, France and Britain have been trying to prevent a collapse of the deal, under which international sanctions against Tehran were lifted in exchange for strict limits being placed on Iran’s nuclear activities.

Based on reporting by Reuters and AFP.

Read More

Georgian Court Upholds Sentence Against Ex-President Saakashvili

A Georgian appeals court has upheld a ruling that sentenced former President Mikheil Saakashvili to prison for abuse of power over a 2005 incident.

The Tbilisi City Court had sentenced Saakashvili in absentia in July to six years in prison on charges of ordering members of his special forces to beat up lawmaker Valery Gelashvili in central Tbilisi in 2005.

The court of appeals on Nov. 22 upheld the ruling but rejected the prosecutors’ request to toughen the sentence, prosecutor Archil Tkeshelashvili told reporters that day.

The court found that Saakashvili, who was president of Georgia from 2004 to 2013, ordered the attack in retaliation for Gelashvili’s public criticism of him in 2005. Gelashvili had accused Saakashvili, among other things, of misappropriating property.

In January, Saakahsvili was sentenced in absentia to three years in prison after being convicted of trying to cover up evidence about the 2006 killing of Georgian banker Sandro Girgvliani.

The former president, who now lives in the Netherlands, has rejected all the charges, calling them politically motivated.

Based on reporting by TASS and Interfax.

Read More

Turkey-EU Meeting Reveals Tensions

Acrimony dominated a high-level Turkish-European Union meeting as both sides exchanged barbs in Ankara at a meeting that was anticipated to be a sign of improving bilateral ties.

The “High-Level Political Dialogue Meeting” was reconvened for the first time in 18 months.

EU foreign affairs commissioner, Federica Mogherini, accompanied by Enlargement Commissioner Johannes Hahn, sat down for talks Thursday with Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu.

But simmering tensions between Ankara and Brussels came to the fore.  “A strong Turkey means a democratic Turkey,” Mogherini said at the joint news conference with Hahn and Cavusoglu.

“We expressed our strong concerns about the detention of several prominent academics and civil society representatives, including those recently detained,” Mogherini added.

Last Friday 13 prominent academics and civil society figures were detained in connection with the 2016 nationwide anti-government protests known as the Gezi movement.

Mogherini caused further Turkish angst, calling for this month’s European Court ruling to release from jail Selahattin Demirtas to be respected.  Demirtas is a former leader of the politically pro-Kurdish HDP and has been jailed for more than 18 months on terrorism charges.

Turkish President Recep Tayyip Erdogan dismissed the European court ruling saying Turkey is “not bound” by the decision, even though it is a member of the court.

Cavusoglu hit back against EU commissioners who condemned Turkey’s lack of progress to join the union.

“There’s no use in making statements that exclude Turkey from the EU accession process or denying its candidacy,” he said.

Ankara’s EU membership bid has been frozen for more than a decade by members who oppose it, saying it is not European or because of concern over the deterioration of human rights, and other reasons.

Analyst Atilla Yesilada of Global Source Partners, suggests Thursday’s strong language by EU commissioners underlines Brussels’ approach to Turkey.

“I think unlike the United States, where there is a loud and inconclusive debate on what to do with Turkey, carrot or stick,” he said, “The Europeans have long decided to keep Erdogan at arm’s length, be nice to him, but don’t give him anything and I don’t think that is going to change.”

Areas of common ground were discussed, focusing on opposition to Washington’s new Iranian sanctions, the Syrian civil war, and the refugee situation in Turkey.

Turkey hosts more than three million Syrian refugees, and since a 2016 EU agreement, Ankara has been instrumental in ending an exodus of migrants into Europe.

Analysts say Erdogan reminds Brussels about Turkey’s importance in preventing Syrian regime forces from overrunning the last rebel stronghold in Idlib.

“A diplomatic victory that we should credit to Mr. Erdogan, he has successfully built a coalition to defend Idlib against Assad attack,” said Yesilada.

Ankara’s increasing regional importance has created the basis of a new relationship with Brussels.  “This is actually defined as a transactional relationship, which enables keeping dialogue and cooperation going on issues of strategic importance to both,” wrote columnist Barcin Yinanc Thursday in the Hurriyet Daily News.

Cavusolgu also vented frustration with Brussels over the refugee deal.  “We made an agreement for migration. In that agreement we agreed to open five chapters (EU membership chapters), then a decision comes out against opening new chapters.  This is hypocrisy, there’s no explanation for this,” he said, referring to the 2016 migration agreement.

Ankara maintains part of the refugee deal included in a Brussel’s commitment to expedite Turkey’s membership application with the unblocking of some of 35 membership chapters needed to be completed.

Ankara routinely threatens to end the migration deal in disputes with Brussels, but analysts suggest Turkey is not the threat to Europe it once was.

“I don’t think Turkey can unleash the refugees.  Those days are over, thanks to Hungary, Slovenia, closing their borders to refugees, they will not reach the core of Europe,” said Yesilada.

But he says Brussels has an interest in Turkey’s stability given the economic and financial challenges facing the country.  

Continued dialogue between Brussels and Ankara is seen by some as necessary in mitigating the current human rights crackdown in Turkey.

“There are a handful of (Turkish) officials who believe there is still room, even if very small, to register some improvement (in human rights),” wrote columnist Yinanc.  “Even changing one little sentence in a draft law can at least limit the damage on rights violations and even that is an important improvement in the current suffocating circumstances, they probably think,” she continued.

Analyst Yesilada claims last week’s arrest of academics and civil rights figures reveals the European Union still has a positive effect.

“You have to remember 12 of the 13 arrested have been released within 24 hours.  Had it not been for the EU pressure, all those academics would have been kept in prison for a very long while.”

Read More

Обсяги газу скоротилися на 300 мільйонів кубометрів за тиждень – «Нафтогаз»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила 22 листопада, що за останній тиждень обсяги газу в українських підземних сховищах скоротилися на 300 мільйонів кубометрів. Водночас у «Нафтогазі» запевнили, що накопичених обсягів вистачить на опалювальний період.

«У сховищах газу 16,7 мільярда кубічних метрів. Через похолодання обсяги газу в ПСГ за останній тиждень зменшились на 300 мільйонів кубометрів. На кінець попереднього опалювального сезону в сховищах було 7,4 мільярда кубометрів. Таким чином, газу в ПСГ достатньо для сталого проходження опалювального періоду», – ідеться в повідомленні «Нафтогазу» в мережі Twitter.

Опалювальний сезон в Україні зазвичай стартує в середині жовтня. За багаторічними стандартами, він розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря впродовж трьох діб становить вісім або менше градусів. Тривалість опалювального сезону становить близько півроку, але в Києві у 2017 році комунальники через суттєве потепління вимкнули опалення 1 квітня.

Read More

Порошенко закликав Раду невідкладно розглянути зміни до Конституції щодо інтеграції до ЄС і НАТО

Президент України Петро Порошенко просить Верховну Раду невідкладно розглянути проект про зміни до Конституції України щодо інтеграції у Європейський союз та НАТО.

«Конституційний Суд відкрив зелене світло на внесення змін до української Конституції щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Упевнений, рух України в ЄС і НАТО – незворотній. Прошу парламент розглянути це питання невідкладно», – написав президент у Twitter.

Спікер Ради Андрій Парубій доручив парламентському комітету Комітету з питань правової політики в обідню перерву 22 листопада підготувати рішення по цьому законопроекту президента, щоб депутати змогли його розглянути у першому читанні вже сьогодні.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного судузапропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

8 листопада Велика палата Конституційного суду України почала розглядати справу за конституційним зверненням парламенту.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріплення європейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

Read More

Рада ухвалила закон про кримінальні проступки

Верховна Рада України ухвалила закон про кримінальні проступки. Відповідне рішення підтримали 239 народних депутатів.

У пояснювальній записці йдеться, що на сьогодні злочини невеликої тяжкості або середньої тяжкості становлять майже 50 відсотків від усіх розслідуваних.

«Це призводить до затягування розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, а також необґрунтованої тяганини при розслідуванні  злочинів невеликої тяжкості», – пояснюють автори законопроекту.

У зв’язку з цим вони пропонують запровадити спрощений порядок досудового розслідування у формі дізнання всіх кримінальних правопорушень  невеликої тяжкості, «що, безумовно, сприятиме зменшенню навантаження на органи досудового слідства». Депутати пропонують запровадити 126 складів кримінальних проступків.

Read More

КСУ схвалив ініціативу про закріплення курсу України в НАТО та ЄС у Конституції – Ірина Луценко

Конституційний суд України схвалив ініціативу про закріплення курсу України в НАТО та Європейському союзі в Основному законі, повідомила представниця президента України у Верховній Раді Ірина Луценко, передає прес-служба партії «Блок Петра Порошенка».

«Рішення про визнання президентського проекту змін до Конституції підтримала переважна більшість – 14 суддів КС. Це дає парламенту можливість розглянути документ в сесійній залі», – сказала Луценко.

Верховна Рада України 20 вересня направила до Конституційного суду  запропоновані президентом зміни до Конституції, що передбачають закріплення курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію.

8 листопада Велика палата Конституційного суду України почала розглядати справу за конституційним зверненням парламенту.

Перед цим прискорити розгляд цього законопроекту Верховну Раду закликав президент Петро Порошенко, який виступав у парламенті зі щорічним посланням.

Після того, як КСУ надасть свої висновки, парламент може ухвалити законопроект у першому читанні не менше ніж 226 голосами, а на наступній черговій сесії – може проголосувати за нього для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно не менше ніж 300 голосів парламентарів.

Читайте також: Це практична річ – депутат Юринець про закріплення в Конституції курсу на НАТО

Президент Петро Порошенко 3 вересня зареєстрував у Верховній Раді законопроект про зміни до Конституції, які передбачають закріпленняєвропейського та євроатлантичного напрямку розвитку держави.

Read More

Мінімальна пенсія в Україні з 1 грудня зросте до півтори тисячі гривень – Розенко

Розмір мінімальної пенсії в Україні з 1 грудня 2018 року зросте до 1497 гривень, повідомив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Перерахунок буде здійснений усім пенсіонерам, чий розмір пенсій залежить від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб», – цитує віце-прем’єра Урядовий портал.

З 1 січня 2019 року, за словами Розенка, відбудеться чергове підвищення пенсій військовим пенсіонерам. «Це понад півмільйона наших співгромадян», – вказав урядовець.

Він також нагадав, що 1 березня 2019 року відбудеться осучаснення пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів. «Для понад 10 мільйонів громадян з 1 березня 2019 року відбудеться осучаснення пенсій. Виплати зростуть приблизно на 12–17%», – заявив Розенко.

Цього тижня президент України Петро Порошенко повідомив, що Верховна Рада підтримає надання «Укрпошті» 500 мільйонів гривень, щоб компенсувати доставку пенсій. 26 жовтня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заявляв, що очолюване ним підприємство вимушене буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме послугу за економічно обґрунтованими тарифами.

Read More

В Україні зросла кількість безготівкових розрахунків – НБУ

В Україні зросла кількість безготівкових розрахунків, повідомила прес-служба Національного банку України.

В установі зазначили, що за результатами дев’яти місяців 2018 року частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, зросла на п’ять відсоткових пунктів у порівнянні з підсумком 2017 року (39,3%) та склала 44,3%.

Згідно з повідомленням, загальна кількість операцій із використанням платіжних карток за дев’ять місяців 2018 року склала 2,8 мільярда, а їх обсяг – понад 2 трильйони гривень. Ці показники у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року зросли на 27,2% та 38,5% відповідно.

Крім того, за дев’ять місяців 2018 року мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 13,6% до 263,5 тисяч.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти залишаються поблизу річних мінімумів

Котирування еталонного сорту нафти Brent зранку 22 листопада залишаються поблизу річних мінімумів – на рівні дещо вище 63 доларів за барель. У 2018 році така ціна нетривалий час трималася лише в лютому, а в жовтні досягла піку на рівні понад 85 доларів за барель.

 

Попри плани Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) повернутися до організованого скорочення виробництва, ринок вважає, що в наступному році спостерігатиметься надлишок пропозиції – на тлі зростання видобутку у США та ймовірного спаду світової економіки.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More