01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

May Pitches Brexit Deal to Scotland Ahead of Crucial Vote

British Prime Minister Theresa May will take her Brexit sales pitch to Scotland on Wednesday, where she will likely face an uphill struggle to convince skeptical voters of the benefits of her deal for businesses and the fishing industry.

May is trying to drum up backing for the exit deal she has negotiated with Brussels in the hope of triggering a groundswell of support from businesses and citizens that will push lawmakers from across the political spectrum to drop their opposition.

“It is a deal that is good for Scottish employers and which will protect jobs,” she will say, adding that the accord created a new free trade area defining an “unprecedented economic relationship that no other major economy has.”

“At the same time, we will be free to strike our own trade deals around the world — providing even greater opportunity to Scottish exporters.”

May needs to win a vote in parliament on Dec. 11 to approve her deal but that looks difficult with an apparent large majority of lawmakers – including the Scottish National Party which has 35 of Scotland’s 59 seats in parliament – opposed to it.

The Brexit deal is likely to be a tough sell in Scotland, which voted 62 percent in favor of staying in the European Union at the 2016 referendum, and is concerned about diminished access to export markets, trading away fishing rights and the loss of the devolved decision-making powers it currently has.

The Scottish leg of her tour follows visits to Wales and Northern Ireland on Tuesday in which she met businesses, community and faith leaders, and local politicians, while lawmakers in London continued to criticize her deal.

Read More

Суд по суті справи «Львівського бронетанкового заводу» почнеться 13 грудня – САП

Солом’янський районний суд призначив розгляд справ про розтрату бюджетних коштів державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» на грудень і лютий, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Справа стосується розтрати бюджетних коштів «Львівського бронетанкового заводу» під час поставки двигунів для бронетехніки Центральному бронетанковому управлінню Збройних Сил України, уточнює САП. Збитки державі оцінюються в суму понад 14 мільйонів гривень.

За повідомленням, суд розглянув звернення учасників процесу і відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту.

Судові засідання для розгляду обвинувального акту САП по суті мають відбутись 13 грудня 2018-го і 4 лютого 2019 року.

Читайте також: На «Львівському бронетанковому заводі» знайшли заміну Тимківу​

Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила справу щодо можливих правопорушень на Львівському бронетанковому заводі до суду в липні 2018 року.

Read More

Угорщина виступила за територіальну інтеграцію та суверенітет України

Угорщина у повній мірі виступає за територіальну інтеграцію та суверенітет України, заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто у Будапешті. Міністр додав, що таке бачення реалій було завжди притаманне Угорщині в її зовнішній політиці і залишиться у майбутньому.

Разом із тим Будапешт із підвищеною увагою спостерігає за станом прав 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті, нагадав політик у своєму виступі перед камерами національних телеканалів у світлі подій у Керченській протоці. Він також констатував, що у зв’зку з цим в Україні у 10 прикордонних областях введено воєнний стан, зазначивши, однак, що Закарпаття до цього списку не входить.

Подібно до виступу 26 листопада, у заяві міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто за 27 листопада не міститься жодних різких оцінок чи засудження агресивних дій Росії. Угорський дипломат тільки висловив жаль із приводу введення воєнного стану.

За словами Сійярто, це – погана новина. За цих обставин, продовжив він, Угорщина зацікавлена в тому, щоб сусідні з нею держави залишалися стабільними і сильними, а ситуація нормалізувалася. 

«Для нас погано, що стосунки Росії та України розвиваються не в бік вирішення і згортання (конфлікту – ред.)», – сказав міністр. Він повідомив, що двічі на день тримає зв’язок-контакт із Василем Брензовичем, очільником Товариства угорської культури на Закарпатті.

Угорська сторона, за словами Сійярто, у час активізації боїв на сході України була вельми стурбована можливістю призову українських громадян угорського походження у лави ЗСУ і зараз переймається тим, чи українська влада не має таких планів і надалі попри те, що голова МЗС України Павло Клімкін тоді пообіцяв піти назустріч проханню керівництва угорської громади на Закарпатті.

Водночас Сійярто закликав сторони конфлікту відновити мінський процес, щоб вийти із кризової ситуації шляхом переговорів і що для цього Угорщина надасть усю необхідну допомогу.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.

Read More

Банк «ВТБ» визнаний неплатоспроможним, вкладники отримають 942 мільйони гривень – НБУ

«ВТБ Банк» визнаний неплатоспроможним – таку заяву 27 листопада оприлюднив Національний банк України. Це рішення НБУ пояснює захистом інтересів вкладників і кредиторів банку.

За інформацією НБУ, 97% вкладників «ВТБ», тобто понад 59 тисяч людей, отримають свої банківські внески в межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Сума виплат, за оцінками, складе 942,7 мільйони гривень.

За даними регулятора, банк був віднесений до категорії проблемних 13 листопада, і власники не вжили заходів, щоб виправити ситуацію.

«Зважаючи на відсутність реальних дій з боку власників АТ «ВТБ Банк» для запобігання неплатоспроможності, а також відсутність вжитих та реалістичних заходів для покращення ліквідності банку, та у зв’язку з тим, що діяльність АТ «ВТБ БАНК» не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правовим актам Національного банку України, сьогодні Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення АТ «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних», – йдеться в заяві.

НБУ не очікує, що визнання банка неплатоспроможним вплине на всю банківську систему Україну, тому що його частка становить 0,6% від активів платоспроможних банків.

Читайте також: Росія відмовилася визнати рішення суду за позовом українського «Ощадбанку»​

У «ВТБ Банку» ще на початку листопада оприлюднили заяву після арешту його активів Апеляційним судом Києва. Прес-служба фінансової установи повідомила, що «ВТБ» змушений запровадити комісії та ліміти на зняття готівки через те, що суд заборонив йому продавати стягнені заставні активи й майно, аби поповнити власну ліквідність. Однак, згідно з заявою, менеджмент банку «робив усе можливе для розблокування діяльності банку в максимально стислі терміни».

Згідно зі структурою власності «ВТБ», яку оприлюднив НБУ, 99% установи є власністю російського банку «ВТБ», який своєю чергою, належить:

Російській державній корпорації «Агентство зі страхування вкладів» – 47,2%
Міністерству фінансів Росії – 32,8%
Російському федеральному агентству по управлінню державним майном – 12,1%

У вересні 2018 року Апеляційний суд Києва заарештував акції трьох російських банків – «ВТБ», «Сбербанку» та «Промінвестбанку».

Read More

Комендантську годину в Бердянську не вводитимуть – голова Запорізької ОДА

Комендантська година на території Бердянську не запроваджуватиметься, повідомив під час своєї прес-конференції очільник Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль.

«Питання про ведення комендантської години не стоїть. Комендантська година може бути введена лише в тому випадку, коли буде ескалація військового конфлікту в зоні Азовського узбережжя. Тоді, для посилення заходів безпеки, можливий такий захід. Але на сьогоднішній день таке питання відсутнє», – заявив він.

Бриль також спростував інформацію про конфіскацію майна та інших обмежень прав громадян, назвавши її «міфами через необізнаність».

Читайте також: Україна ввела обмеження на в’їзд громадян Росії: за добу відмовила у в’їзді 75 росіянам​

«Під час дії воєнного стану не планується заходів конфіскації автотранспорту та іншої власності, примусової трудової повинності, розквартирування особового складу в приватному житлі тощо. Стосовно інших заходів, як наприклад, введення комендантської години чи обмеження торгівлі спиртними напоями – вони можуть бути введені в дію у випадку необхідності та посилення небезпеки вторгнення військ Росії»,  – повідомив чиновник.

Він додав, що всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, військові  формування, правоохоронні органи переведені на посилений варіант несення служби, а також скасовані відпустки і відрядження службовців.

«На сьогодні всі на робочих місцях і готові виконувати відповідні задачі», – стверджує Бриль.

Керівник Запорізької ОДА також повідомив, що вже відбулося перше засідання ради оборони області, яка має почати працювати у зв’язку з запровадженням в регіоні воєнного стану. Наразі розглядається можливість відновлення роботи блок-постів на території регіону, створених у 2014 році, та запровадження інших заходів з метою посилення безпеки в області. 

Костянтин Бриль також закликав населення регіону з розумінням поставитися до можливих перевірок багажу та документів, а також  звернувся до громадських та політичних організацій з проханням утриматися від організації масових заходів.

Напередодні постійний представник України при ООН Володимир Єльченко заявив про загрозу вторгнення та захоплення Росією українських міст Маріуполь і Бердянськ.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані. (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.

Read More

Указ про введення воєнного стану наразі не накладає обмежень на економічну діяльність в Україні – Мінекономрозвитку

Указ про введення в Україні воєнного стану наразі не накладає обмежень на економічну діяльність на всій території держави. Про це повідомили у міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

«Суб’єкти господарювання та громадяни можуть здійснювати економічні операції в звичайному режимі», – ідеться у повідомленні.

У міністерстві обіцяють оперативно повідомляти про будь-які зміни в режимі здійснення економічної та зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас на тлі повідомлень про запровадження воєнного стану в Україні в обмінниках відбулося стрімке зростання курсу долара США – в середньому до 29 гривень за одну одиницю американської валюти.

У НБУ 26 листопада завили, що ліквідність банківського сектору становить близько 75 мільярдів гривень, що є достатнім для його належного і безперебійного функціонування в разі запровадження воєнного стану.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані. (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.

Read More

Ukraine Imposes Martial Law for 30 Days

Ukraine’s parliament voted Monday to impose martial law for 30 days as tensions spiked between Kyiv and Moscow. The action comes after Russian coast guard ships rammed and fired on three Ukrainian naval vessels Sunday in the Black Sea. VOA U.N. Correspondent Margaret Besheer has more.

Read More

UK’s May Fights to Sell Brexit Deal to Skeptical Country

Prime Minister Theresa May made a blunt appeal to skeptical lawmakers Monday to back her divorce deal with the European Union: It isn’t perfect, but it’s all there is, and the alternative is a leap into the unknown.

In essence, she urged Parliament: Let’s agree and move on, for the sake of the voters.

Britain and the 27 other EU leaders signed off on a Brexit deal Sunday after more than a year and a half of tough negotiations. It was a day many doubted would ever come, but May was anything but triumphant as she reported back to Parliament, which now controls the fate of the deal. May confirmed that British lawmakers will vote Dec. 11, after several days of debate, on whether to approve or reject the agreement.

Scores of legislators — from both the opposition and May’s governing Conservative Party — have vowed to oppose it. Rejection would plunge Britain into a political crisis and potential financial turmoil just weeks before it is due to leave the EU on March 29.

“No one knows what would happen if this deal didn’t pass,” May told the House of Commons.

“Our duty as a Parliament over these coming weeks is to examine this deal in detail, to debate it respectfully, to listen to our constituents and decide what is in our national interest.”

Before then, May plans a frantic two-week cross-country campaign to convince both the public and lawmakers that the deal delivers on voters’ decision in 2016 to leave the EU “while providing a close economic and security relationship with our nearest neighbors.”

But May’s defense of her hard-won deal in Parliament was followed by a torrent of criticism, from hard-core Brexit-backers, pro-EU lawmakers and previously loyal backbenchers alike.

Trade with U.S.

In another potential blow for May, President Donald Trump said her deal would make it more difficult for the U.K. to strike a trade deal with the U.S. Brexiteers see a wide-ranging trade deal with the U.S. as one of Britain’s main goals after leaving the EU.

Trump said that “right now if you look at the deal they may not be able to trade with us, and that wouldn’t be a good thing.”

“I don’t think that the prime minister meant that and hopefully she’ll be able to do something about that,” Trump said outside the White House. “But right now as the deal stands, she may not, they may not be able to trade with the U.S. and I don’t think they want that at all.”

In response to Trump’s comments, May’s 10 Downing St. office said that under the deal agreed with the EU, “we will have an independent trade policy so that the U.K. can sign trade deals with countries around the world — including with the U.S.”

Criticism

But during Monday’s debate in Parliament, legislators again expressed their deep unease, if not hatred, of the deal that keeps Britain outside the EU with no say but still subject to the rules and the obligations of membership at least until the end of 2020 while a permanent new relationship is worked out.

Labor Party leader Jeremy Corbyn said the “botched deal” would leave Britain worse off, with “no say over EU rules and no certainty for the future.”

“Plowing on is not stoic. It’s an act of national self-harm,” he said.

May argued that the British people are sick of endless debates about Brexit, and backing the deal would allow “us to come together again as a country whichever way we voted.”

“The majority of the British public want us to get on with doing what they asked us to,” she said.

The majority of lawmakers appear unconvinced. Dozens of Conservative legislators say they will reject the deal, either because they want a harder or a softer break with the EU. Northern Ireland’s Democratic Unionist Party, which props up May’s minority government, also opposes it, as do all the main opposition parties.

“The Prime Minister and the whole House knows the mathematics — this will never get through,” said Brexit-backing Conservative Mark Francois, who described the deal “a surrender” to the EU.

Brexit Secretary Stephen Barclay conceded that “it’s going to be a challenging vote.” But he said Britain would be in “choppy waters” if the deal was rejected.

Both Britain and the EU are adamant that the U.K. can’t renegotiate the agreement, and opponents of the deal do not agree on what should happen next if Parliament rejects it. Some want an election, others a new referendum, and some say Britain should leave the bloc without a deal.

“I can say to the House with absolute certainty that there is not a better deal available,” May said.

She said rejecting it “would open the door to more division and more uncertainty, with all the risks that will entail.”

Read More

Trump Says Brexit Deal May Hamper US-British Trade; UK Differs

U.S. President Donald Trump said on Monday the agreement allowing the United Kingdom to leave the European Union may make trade between Washington and London more difficult, but the U.K. prime minister’s office disputed his interpretation.

Trump told reporters outside the White House that the deal sounded like it would be good for the European Union, but “I think we have to take a look seriously whether or not the U.K. is allowed to trade.

“Because right now if you look at the deal, they may not be able to trade with us,” he said. “And that wouldn’t be a good thing. I don’t think they meant that.”

He said he hoped British Prime Minister Theresa May would be able to address the problem, but he did not specify which provision of the deal he was concerned about.

A spokeswoman for May’s office said the agreement struck with the EU allowed the U.K. to sign trade deals with countries throughout the world, including with the United States.

“We have already been laying the groundwork for an ambitious agreement with the U.S. through our joint working groups, which have met five times so far,” the spokeswoman said.

Under the deal secured with EU leaders on Sunday, the U.K. will leave the bloc in March with continued close trade ties. But the odds look stacked against May getting it approved by a divided British parliament.

Read More

Порошенко обговорив з Помпео запровадження воєнного стану

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з державним секретарем США Майклом Помпео.

«Президент поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Президент України відзначив, що такі протиправні дії Росії є абсолютно неприйнятними та мають отримати найжорсткішу реакцію міжнародної спільноти, в тому числі посилення санкцій проти Росії», – мовиться у повідомленні прес-служби Порошенка.

На Банковій зазначили, що співрозмовники скоординували кроки для подальшої протидії російській агресії проти України, в тому числі в районі Керченської протоки.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.

Read More

На Дніпропетровщині двох керівників осередку Компартії засудили і одразу звільнили

Суд у Кам’янському Дніпропетровської області визнав винними в публічних закликах до насильницької зміни й повалення конституційного ладу, а також в поширенні матеріалів з такими закликами керівників місцевого осередку Комуністичної партії України. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За даними слідства, у 2014 році від невстановленої слідством особи комуністи отримали не менше 23 примірників друкованих матеріалів – газети «Новороссия», видрукованої угрупованням «ДНР», і роздавали її на площі в Кам’янському разом з виданням «Інформаційний бюлетень Дніпродзержинського міського комітету КПУ «Прометей».

Голова Дніпродзержинського міського комітету КПУ Сергій Ткаченко та його заступник Денис Тимофєєв були затримані Службою безпеки України у вересні 2014 року. Судовий процес тривав майже чотири роки.

Суд виправдав обох підсудних за звинуваченням у незаконному поводженні зі зброєю – «за недоведеністю вчинення інкримінованого кримінального правопорушення».

Водночас суд засудив їх за статтею статтею 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади): одного з підсудних – до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, другого – до двох років позбавлення волі.

Обоє підсудних підпали під дію «закону Савченко» і були звільнені з-під варти.

На оскарження рішення суду відведено 30 днів.

2014 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що направила до суду обвинувальний акт щодо двох депутатів міської та районної рад, які підозрюються в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та незаконному поводженні зі зброєю, обидва депутати – представники Комуністичної партії України. 

Як заявили в прокуратурі, чоловіки поширювали «агітаційні матеріали із закликами до вчинення дій з метою зміни меж території України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України». Крім того, як повідомляли в прокуратурі, за місцем їхнього мешкання знайшли боєприпаси.

В обласній організації Комуністичної партії України Радіо Свобода тоді заявили, що «справа є політичним замовленням».

2016 року обох комуністів випустили з-під варти під підписку про невиїзд.

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.

Read More

Трамп заявив, що йому «не подобається» ситуація в Азовському морі

Президент США Дональд Трамп прокоментував конфлікт між Україною та Росією у Керченській протоці.

«Нам не подобається, що відбувається», – заявив він журналістам. За словами президента США, він сподівається на поліпшення ситуації в регіоні.

Трамп зазначив, що підтримує зв’язок з європейськими лідерами з цього приводу.

«Вони не в захваті. Ми всі працюємо над цим разом», – сказав Трамп.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три кораблі. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані.

Свій осуд з приводу дій Росії висловили представники Польщі й Естонії, а також Канада і Грузія. В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 28 листопада воєнного стану у низці областей України.

Read More

On Cyber Monday, Pope Urges Generosity, not Consumerism

Pope Francis says the “sickness of consumerism” is the enemy of generosity as he called for the faithful to give a little something to the poor.

 

Francis made the comments during his morning homily Monday, so-called Cyber Monday when online retailers woo shoppers with bargains ahead of Christmas.

 

Francis made no mention of Christmas shopping — in Italy, the official season begins Dec. 8 — but his plea for generosity will likely be repeated in coming weeks.

 

Francis said giving away clothes, shoes or groceries can help the poor: “How many pairs of shoes do I have? One, two, three, four, 15, 20? … If you have so many, give away half.”

 

He said: “We can make miracles with generosity of little things.”

 

 

Read More

Macron Feels Diesel Tax Anger After Paris ‘Battle Scenes’

French President Emmanuel Macron, caught off guard by violent demonstrations against diesel tax hikes, warned his cabinet on Monday that the protests could tarnish France’s image and said the government needed to listen to voter anger.

The 10 days of unrest, which on Saturday left some Parisian boulevards transformed into battlefields, hit Macron as he sought to counter a sharp decline in popularity, and have again exposed him to charges of being out of touch with voters.

He has shown no sign, however, of reversing the diesel tax hikes, which he says are needed to help spur a switch to greener energy, though he is now indicating a willingness to soften the blow for motorists on modest incomes.

Police on Saturday fired tear gas, water cannon and rubber bullets at thousands of protesters who trashed restaurants and shop-fronts and set wheelie bins ablaze on Paris’ upmarket Champs-Elysees boulevard, a tourist magnet.

“We shouldn’t underestimate the impact of these images of the Champs-Elysees […] with battle scenes that were broadcast by the media in France and abroad,” government spokesman Benjamin Griveaux said.

After meeting with business associations, Finance Minister Bruno Le Maire said the protests would have a “severe impact” on the economy, though it was too soon to say what the effect on fourth-quarter growth would be.

Now in their second week, the “yellow vest” protests have blocked roads across the country, impeding access to fuel depots, out-of-town shopping malls and factories.

“Behind this anger there is obviously something deeper that we must respond to, because this anger, these anxieties have existed for a long time,” Griveaux said.

Protesters will be looking for concrete answers from Macron when he unveils a new longterm energy strategy on Tuesday.

Green credentials

Macron has stepped up his defense of the diesel tax, aware that the French treasury is hungry for the revenues the levy generates and that unwinding the tax would damage his green credentials.

He has earmarked 500 million euros to help poorer citizens buy less-polluting vehicles, seeking to answer criticism that his reforms have eaten into household spending.

The weekend’s violence also exposed tensions within the amorphous “yellow vests” movement, so-called because the protesters don the high-vis jackets which all motorists in France must carry in their vehicles.

They strove to maintain a united front on Monday, forming a committee tasked with securing a meeting with the president and Griveaux said that would happen if they came forward with concrete proposals.

Read More

FIFA Urges Tough Line on Iran for Banning Women Fans

FIFA-appointed human rights experts want the soccer body to set Iran a deadline for ending a ban on women attending games.

The FIFA Human Rights Advisory Board says “FIFA should be explicit” giving the Iranian soccer federation a timetable to comply, and should warn of “anticipated sanctions if it does not.”

FIFA’s statutes prohibit gender discrimination, though its leaders typically avoid publicly criticizing Iran’s government. This month, several hundred mostly selected women were allowed to watch the Asian Champions League final in Tehran.

In the board’s annual report, FIFA says it will extend the eight-member panel’s mandate through 2020.

The expert group points to “consistent progress that FIFA is making across a range of issues,” and plans to focus its next report on the 2022 World Cup in Qatar.

Read More

«Ощадбанк» заявив про перемогу над Росією в міжнародному арбітражі на 1,3 мільярда доларів

Український державний банк «Ощадбанк» заявив про перемогу над Росією в міжнародному арбітражі на суму в 1,3 мільярда доларів у зв’язку зі збитками, зазнаними внаслідок захоплення Росією українського Криму. Це повідомлення на цей час не підтверджене з інших джерел, його також іще не коментували в Росії.

Це рішення задовольнити вимогу щодо компенсації збитків «Ощадбанку», яке ухвалив Арбітражний трибунал у Парижі в рішенні від 26 листопада 2018 року, банк назвав безпрецедентним.

Як мовиться в повідомленні, сума відшкодування становитиме 1,3 мільярда доларів США плюс відсотки, які будуть нараховуватись із моменту винесення рішення до моменту фактичної компенсації. Це арбітражне рішення є остаточним та обов’язковим для сторін. Сторони зобов’язані виконувати арбітражне рішення без зволікань.

Підготовка справи і її розгляд тривали понад чотири роки, нагадали в «Ощадбанку».

«Сьогодні ми отримали офіційне повідомлення про перемогу! Важко уявити повідомлення, яке б ми потребували наразі більше, ніж це. Враховуючи те, як саме розвиваються наші відносини з агресором, ця перемога має надзвичайне значення не лише для нас, а й для всієї України! З першого дня анексії Криму ми працювали над документуванням злочинів, вчинених проти банку окупаційною владою, готуючись до зустрічі в міжнародних судових інстанціях, – заявив голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний. – Сума відшкодування свідчить про те, що арбітраж прийняв усі юридичні аргументи та економічні розрахунки, надані командою «Ощаду». «Ощадбанк» буде рішуче вимагати стягнення присудженої компенсації».

Пишний також закликав інші українські компанії, як державної, так і приватної форм власності, звертатись у міжнародний арбітраж – як він сказав, «для того, щоб відновити справедливість і примусити окупанта відповісти хоча б за економічні втрати України внаслідок розбійницького нападу на нашу країну». За словами банкіра, фахівці «Ощадбанку» готові надати консультації тим організаціям, які підуть шляхом «Ощадбанку» і будуть звертатися до міжнародних судових інституцій та арбітражів проти Російської Федерації з приводу втрат внаслідок агресії у Криму.

«Після отримання в установленому порядку рішення арбітражу «Ощадбанк» почне вживати всіх можливих дій для виконання рішення та стягнення коштів з Російської Федерації. Банк буде активно добиватись виконання Арбітражного рішення щодо активів Росії у відповідних юрисдикціях у всьому світі», – наголосили у прес-службі банку.

У травні 2018 року інший міжнародний арбітраж, Постійний арбітражний суд у Гаазі, виніс рішення за позовом проти Росії через захоплення нею майна у Криму від колишніх (на час анексії півострова) акціонерів нині націоналізованого найбільшого комерційного банку України, «Приватбанку». Сам арбітраж не оприлюднив тексту рішення, але, за інформацією української сторони, в цьому випадку сума присудженого позивачам відшкодування від Росії склала близько 159 мільйонів доларів. Росія заявила, що не визнає того арбітражного рішення.

Read More

Усі підрозділи МВС переведені на посилений варіант служби – Аваков

Усі підрозділи Міністерства внутрішніх справ України переведені на посилений варіант служби, заявив голова МВС Арсен Аваков під час засідання Ради національної безпеки та оборони України, яка запропонувала запровадити воєнний стан на 60 діб.

«Я звертаюся до патріотів України – зосередитися на протидії зовнішньому ворогу і не втягуватися у внутрішнє протистояння», – сказав Аваков.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Підрозділи Збройних сил України та Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

На ранок 26 листопада за часом Нью-Йорка (о 18-й за Києвом) Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії українські військові кораблі.

Read More

МЗС Канади закликає Росію звільнити українські кораблі

Міністерство закордонних справ Канади закликає Росію звільнити українські військові кораблі, захоплені в Керченській протоці.

«Канада засуджує російську агресію щодо України в Керченській протоці. Ми закликаємо Росію до негайної деескалації, звільнення захоплених кораблів та забезпечення свободи пересування [кораблів у протоці]. Канада непохитна в підтримці українського суверенітету», – заявила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд у Twitter.

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Читайте також: Україна готується до воєнного стану. Живий блог

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

Read More

Турчинов: у разі нормалізації ситуації воєнний стан може бути скасований

Воєнний стан може бути скасований в Україні у випадку нормалізації ситуації, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов.

«У разі нормалізації ситуації воєнний стан може бути скасовано у будь-який час», – сказав Турчинов.

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні на 60 днів через напад Росії на українські військові кораблі.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

Військово-морські сили ЗСУ заявили, що російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по українській корабельній групі унаслідок чого шість моряків були поранені. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ У Генштабі Збройних сил України повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів невідома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно.

Read More

On UN Day, Thousands Protest Violence Against Women

Protesters in cities across Europe and elsewhere marked the U.N. International Day for the Elimination of Violence against Women on Sunday, with tens of thousands turning out in Madrid and demonstrators in Istanbul greeted by tear gas.

Hundreds of women gathered in Istanbul’s Tunel Square to march on the city’s main pedestrian Istiklal Avenue. Dozens of police formed a barricade and prevented the group from marching, saying their demonstration was not permitted. Police fired several rounds of tear gas to stop the group.

The activists instead continued their demonstration in the square with a sit-in. They chanted slogans and dispersed peacefully.

Rights groups say violence against women is widespread in Turkey, and an online database called the Monument Counter says at least 337 women were killed by domestic violence in 2018.

Protests in Turkey have been especially restricted since 2013 after a wave of anti-government demonstrations, extremist attacks and a two-year state of emergency declared following a failed coup in 2016.

The women’s activist group Mor Cati said Turkey is more concerned with stopping protests than “preventing male violence.”

Activists marched in more than 40 cities and towns in Spain, with tens of thousands in Madrid joining a feminist group and shouting “no more victims, we want freedom” as they marched through the Spanish capital’s center.

Official figures show 44 women have died this year in Spain at the hands of their current or former partners. Since 2003, when Spain started keeping records, the total number of victims has been 999 — 972 women and 27 children.

Spain is training more than 600 judges on gender violence and preparing to reform the country’s laws on sex crimes following outrage over recent court decisions.

In Brussels for the E.U. Brexit summit, European Parliament President Antonio Tajani sported a red swipe under his left eye as he addressed the media. In Italy, his home country, the mark stands for support of the U.N. day.

Tajani said on Twitter that “Nothing can justify violence against women. My mother taught it to me. I taught it to my children.”

 

 

Read More

France Braces for Economic Blow from ‘Yellow Vest’ Protests

French Finance Minister Bruno Le Maire will meet retailers and insurers on Monday to assess the economic impact of nationwide protests against rising fuel costs, he said on Sunday.

Protesters clad in fluorescent jackets, dubbed “yellow vests,” have blocked highways across France since Nov. 17, setting up burning barricades and deploying convoys of slow-moving trucks, often denying access to shopping centers and some factories.

French retailers have warned that prolonged protests could hit the Christmas shopping season and threaten jobs, while President Emmanuel Macron has shown no sign of backing down on taxes introduced last year on diesel and petrol to encourage people to switch to cleaner forms of transport.

The unrest reached new heights in Paris on Saturday, when police clashed violently with thousands of demonstrators on the Champs-Elysees.

“Tomorrow I will bring together at the Economy and Finance Ministry representatives from retailers, merchants, craftsmen, chambers of commerce and employers federation Medef to assess the economic situation, its impact on sales and on our economy and the consequences we must draw,” Le Maire told BFM TV.

Police detained 101 people in Paris and there 24 people were injured in the clashes on the Champs Elysees.

“I saw a violence that is not acceptable. It is urgent to rebuild the nation’s unity and restart a dialogue,” Le Maire said.

Some yellow vests have called for a third weekend of protests on the Champs Elysees via a Facebook page called “Act 3 Macron resigns!”

Read More

British Lawmakers Warn They Will Vote Against Brexit Deal

It took Britain’s Theresa May and 27 other European Union leaders just 40 minutes to sign the Brexit deal after two years of tortuous negotiations, but the trials and tribulations of Britain’s withdrawal agreement approved Sunday in Brussels are far from over.

As they endorsed the 585-page the agreement, and a 26-page accompanying political declaration that sets out the parameters of negotiating a possible free trade deal between Britain and the European Union, powerful political foes in London plotted strategies to undo it.

There is little evidence Britain’s embattled prime minister will have sufficient support to win legislative endorsement of the deal in a House of Commons vote next month. That was clearly on the minds of European Commission officials Sunday as EU leaders gave their backing to the terms of Britain’s split from Brussels after 44 years of membership.

European Commission President Jean-Claude Juncker warned that Britain cannot expect to get a better deal, if its parliament rejects the agreement. “Now it is time for everybody to take their responsibilities, everybody,” he said.

“This is the deal, it’s the best deal possible and the EU will not change its fundamental position when it comes to this issue, so I do think the British parliament — because this is a wise parliament — will ratify this deal,” he added.

Dutch Prime Minister Mark Rutte warned British lawmakers that no better deal was on offer from the European Union, urging them to back the agreements.

“If I would live in the UK I would say yes to this, I would say that this is very much acceptable to the United Kingdom,” Rutte said, because the deal “limited the impact of Brexit while balancing the vote to leave”. In a bid to help the prime minister, he said May had “fought very hard” and now there was “an acceptable deal on the table”.

“You know I hate [Brexit], but it is a given,” he told reporters. “No one is a victor here today, nobody is winning, we are all losing.”

Opposition in Britain

Maybe it is a “given” in Brussels, but in Britain that is another matter altogether.

Both Remainers and Leavers in the British Parliament are warning that May doesn’t have the necessary support with the all the opposition parties lined up against the deal and as many as 100 lawmakers, Remainers and Leavers among them, from May’s ruling Conservatives pledging to vote against it as well.

Iain Duncan Smith, a former Conservative leader, said he would continue to oppose the deal because it “cedes huge amounts of power” to the European Union.

In Scotland, first minister and leader of the Scottish Nationalist Party Nicola Sturgeon said, “This is a bad deal, driven by the PM’s self defeating red lines and continual pandering to the right of her own party. Parliament should reject it and back a better alternative.”

She wants a second Britain-wide referendum, like a majority of Britons, according to recent opinion polls.

The agreement calls for Britain to stay in the bloc’s customs union and largely in the EU single market, without the power to influence the rules, regulations and laws it will be obliged to obey for a 21-month-long transition period following formal withdrawal on March 29. The deal would allow an extension of “up to one or two years” should the negotiations over “the future relationship” not be completed by the end of 2020.

May is campaigning to sell the agreement to the British public, hoping she she can build enough support in the wider country to pressure the House of Commons to endorse the deal. European Parliament approval is almost certain.

May’s warning

In an open letter to the British public published Sunday, May promised to campaign “with my heart and soul to win that vote and to deliver this Brexit deal.” If she is unable to do so, Britain would be plunged into what May herself has called, “deep and grave uncertainty.”

Her aides say she is banking on the “fear factor,” daring the House of Commons to vote down a deal which if rejected would leave Britain most likely crashing out of the bloc, its largest trading partner, without any agreements, which would be costly economically and would almost certainly push the country into recession.

Ominously, the Northern Ireland party, the Democratic Unionist Party, whose 10 lawmakers May’s minority government relies on to remain in power, says it will vote against the deal. And DUP leader Arlene Foster warned Sunday she is ready to collapse the government to block a deal that would see Northern Ireland treated differently than the rest of Britain.

And a senior Labour lawmaker Tony Lloyd said there was a “coalition of the willing” in the Parliament ready to reject May’s deal and support a softer Brexit. So, if the deal is voted down, what then? A vote against could trigger a general election, a second Brexit referendum or even more negotiations, despite Brussels’ threat there can be no other deal.

 

Read More

«Це серйозно»: Ребекка Гармс прокоментувала ескалацію в Азовському морі

Німецька політик і член Європейського парламенту Ребекка Гармс прокоментувала ситуацію в Азовському морі.

«Ескалації в Азовському морі – це серйозно і вимагає більше вашої уваги», – звернулася вона до аудиторії мікроблогу Twitter, поширивши новину про зіткнення між українським і російським кораблями вранці 25 листопада.

Вранці 25 листопада у Військово-морських силах України повідомили, що прикордонні кораблі російського флоту вдалися до «відверто агресивних дій».

Зокрема прикордонний корабель «Дон» пішов на таран українського рейдового буксиру. Це сталося в той час, як троє українських кораблів здійснювали перехід з порту Одеси до порту Маріуполя.

Наразі українські судна чекають можливості перетнути Керченську протоку.

Читайте також: Українські судна супроводжують російські вертольоти – штаб​

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій з боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які затримують судна, що прямують в українські порти або з них.​

Європейський парламент у жовтні 2018 року засудив дії Росії в Азовському морі й Керченській протоці, в тому числі будівництво Керченського моста. Європарламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, що закликає до посилення санкцій проти Росії і розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні у сфері морських перевезень

Read More

Українські судна супроводжують російські вертольоти – штаб

Військово-морські сили Збройних сил України зафіксували супроводження українських катерів російськими вертольотами Ка-52.

«25 листопада о 13.12 зафіксовано захід двох ударних вертольотів ЗС РФ Ка-52 на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів Військово-Морських Сил ЗС України», – йдеться в заяві.

При цьому, зазначають у штабі, українські катери і буксир третю годину поспіль чекають можливості пройти Керченською протокою.

За даними ВМС, рух під Керченським мостом перекрили в обидва боки і пояснюють це тим, що з боку Азовського моря на мілину сів танкер. Але підтверджень цієї інформації в міжнародній системі контролю судноплавства немає, додає прес-служба штабу.

У Федеральній службі безпеки Росії раніше заявили про «незаконний перетин держкордону Росії» українськими судами.

Вранці 25 листопада у Військово-морських силах України повідомили, що прикордонні кораблі російського флоту вдалися до «відверто агресивних дій». Зокрема прикордонний корабель «Дон» пішов на таран українського рейдового буксиру. Це сталося в той час, як троє українських кораблів здійснювали перехід з порту Одеси до порту Маріуполя.

Читайте також: Росія «перейшла межу» в Чорному і Азовському морях – МЗС України​

Напередодні Міністерство закордонних справ України повідомило, що Київ готує проект резолюції про мілітаризацію Росією Чорного й Азовського морів для розгляду в грудні на Генеральній асамблеї ООН.

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій з боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які затримують судна, що прямують в українські порти або з них.​

Європейський парламент у жовтні 2018 року засудив дії Росії в Азовському морі й Керченській протоці, в тому числі будівництво Керченського моста. Європарламент 25 жовтня ухвалив резолюцію, що закликає до посилення санкцій проти Росії і розширення сфери дії місії ОБСЄ в Україні у сфері морських перевезень.

Read More

Росія «перейшла межу» в Чорному і Азовському морях – МЗС України

Перед тим вранці 25 листопада стало відомо, що прикордонний корабель Росії намагався протаранити буксир ВМС України

Read More

Italian Pasta Company Works to Improve Global Staple

Countries around the world have their own versions of pasta. In Germany there is spaetzle, in Greece there is orzo, throughout Asia there are dishes with noodles, and in Latin America you can find countless variations of spaghetti and other pastas. Voice of America reporter Iacopo Luzi visited the famed company Pasta Mancini in Monte San Pietrangeli, Italy, to see how they make this global staple.

Read More

Global Catholic Nuns Urge Reporting of Sex Abuse to Police

The Catholic Church’s global organization of nuns has denounced the “culture of silence and secrecy” surrounding sexual abuse in the church and is urging sisters who have been abused to report the crimes to police and their superiors. 

 

The International Union of Superiors General, which represents more than 500,000 sisters worldwide, vowed to help nuns who have been abused to find the courage to report it, and pledged to help victims heal and seek justice. 

 

The statement, issued on the eve of the U.N.-designated International Day for the Elimination of Violence Against Women, was the first from the Rome-based UISG since the abuse scandal erupted anew this year and as the sexual abuse of adult nuns by clergymen has also come to light. The Associated Press reported earlier this year that the Vatican has known for decades about the problem of priests and bishops preying on nuns but has done next to nothing to stop it. 

 

In the statement Friday, the UISG didn’t specify clergy as the aggressors. While such abuse is well known in parts of Africa, and an Indian case of the alleged rape of a nun by a bishop is currently making headlines, there have also been cases of sexual abuse committed by women against other women within congregations. 

Festering mistreatment

 

The UISG statement was broad, condemning what it called the “pattern of abuse that is prevalent within the church and society today,” citing sexual, verbal and emotional abuse as types of mistreatment that festers in unequal power relations and demeans the dignity of its victims. 

 

“We condemn those who support the culture of silence and secrecy, often under the guise of ‘protection’ of an institution’s reputation or naming it ‘part of one’s culture,’ ” the group said. 

 

“We advocate for transparent civil and criminal reporting of abuse whether within religious congregations, at the parish or diocesan levels, or in any public arena,” the statement said. 

 

To mark the U.N. day calling for an end to violence against women, the head of the Italian bishops conference, Cardinal Gualtiero Bassetti, issued a video message on the subject — but didn’t mention sexual violence against sisters by fellow clergymen, evidence of how taboo the subject is within the church hierarchy. 

 

An AP investigation found that cases of priests abusing nuns have emerged in Europe, Africa, South America and Asia, underscoring how sisters’ second-class status in the church has contributed to a power imbalance where women can be mistreated by men with near impunity. 

Reluctance to talk

 

While some nuns are finding their voices, buoyed by the #MeToo movement, many victims remain reluctant to come forward. Experts told AP sisters have a well-founded fear they won’t be believed and will instead be painted as the seducer who corrupted the priest. Often the sister who denounces abuse by a priest is punished, including with expulsion from her congregation, while the priest’s vocation is preserved at all cost. 

 

The Vatican has known for years about the problem in Africa after a series of major studies were commissioned in the 1990s. Religious sisters reported that African nuns were being particularly targeted by priests seeking to avoid HIV transmission from prostitutes or other women. 

 

In the wake of the AP report, the umbrella organization of U.S. sisters, the Leadership Conference of Women Religious, urged sisters who had been abused to report to both civil and church authorities. Many of the LCWR’s members also belong to the global UISG, which can provide a point of contact with the Vatican.  

Read More

Thousands in Europe Protest Violence Against Women

Tens of thousands of people rallied across Europe on Saturday against sexist violence, with more than 30,000 turning out in Paris, where a separate protest against rising fuel prices brought clashes. 

 

Anti-violence rallies across France drew around 50,000 people in all, according to organizer Caroline de Haas, to answer a citizen collective’s call for a “feminist tidal wave” of outrage against gender violence brought into sharp focus by the #MeToo movement. 

 

Elsewhere, a thousand people braved driving rain in Rome, while similar protests drew several hundred demonstrators in Geneva and Athens. 

 

“The fight against violence against women is progressing daily but our society has a long way to go — everyone must act and fight as this is everybody’s business,” President Emmanuel Macron tweeted in offering his moral support. 

 

Authorities put the Paris turnout at 12,000 and similar marches in Lyon, Marseille and Rennes at between 1,000 and 2,400, but de Haas felt moved to salute “the largest [feminist] mobilization France has known,” far bigger than a rally that drew 2,000 last year.  

 

Participants clad in purple, the color of the #NousToutes women’s activist protest movement, shouted slogans including “Sick of rape,” “End impunity for aggressors” and “A woman is never responsible for the violence she suffers,” while also demanding government resources to tackle the issue. 

 

“I am here to support all the victims and continue this struggle, which started long before I came along,” said French actress Muriel Robin, who had organized a similar rally last month in the capital. 

Men, too

 

The rallies drew a number of men, including Tanguy, a 19-year-old student who turned out in the western city of Rennes to declare backing for “a movement which is not based on sex — it’s not a fight pitting men against women but a fight by men and women, together, against inequality.” 

 

The #NousToutes movement started out in France in September, inspired by the #MeToo campaign that began last year. Since then, the number of cases of sexual violence reported to police in France has risen 23 percent. 

 

Latest French government figures say 2017 saw 225,000 cases of domestic violence against women by their partners, while 2016 saw 123 deaths. 

 

A day ahead of Sunday’s U.N.-designated International Day for the Elimination of Violence Against Women, there were further marches in a number of cities across Europe.  

 

Macron last year made sexual equality a priority of his presidency. 

 

But “if the money is not forthcoming, public policy won’t follow on,” warned de Haas, speaking two days after several civil organizations called for a huge increase in public resources dedicated to the problem.  

Read More