Влада

Президент України Володимир Зеленський виступив на захист концепції витрачання державних ресурсів на розвиток інфраструктури за умов, коли в країні триває епідемія COVID-19. Про це він заявив в інтерв’ю газеті The New York Times, оприлюдненому ввечері 19 грудня.

«Багато звинувачень на мою адресу, мовляв, під час пандемії я приділяв багато часу інфраструктурі. Зараз люди побачили, що наші швидкі почали добиратися до хворих швидко. Наші МНС (пожежні машини) почали доїжджати швидше. А в нас, на жаль, таке було – на сході України була велика пожежа, й траплялися випадки, коли не могли дістатися. А зараз не за добу можна доїхати, а з’явилася можливість добиратися за хвилини. Коли гасили пожежі, ми зберегли величезну кількість життів. Зараз ми бачимо, що інфраструктура важлива», – сказав Зеленський.

Президент каже, що чинна влада зробила «чотири тисячі кілометрів доріг у цьому році, що перевищує загальну кількість кілометрів доріг, зроблених за попередні 10 років».

На початку червня 2020 року стало відомо, що з Фонду боротьби з COVID-19 витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менш як половину. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Читайте також: Голова «Укравтодору» назвав «комунікаційним промахом» те, що «спецфонд сформувався як COVID-фонд»

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан на початку вересня.
…

У Державній міграційній службі Радіо Свобода повідомили, що із заявами про визнання біженцем чи особою, що потребує захисту, до України звернулися 15 громадян Білорусі.

«До територіальних органів ДМС протягом серпня-листопада 2020 року із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, звернулось 15 громадян Республіки Білорусь. Щодо 10 осіб територіальними органами ДМС прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту», – йдеться у відповіді Державної міграційної служби на запит Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, за серпень-листопад поточного року рішення про визнання громадян Білорусі біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та про відмову у наданні захисту в Україні, ДМС не ухвалювала.

Радіо Свобода зверталося до міграційної служби з проханням повідомити, скільки громадян Білорусі звернулись до України за політичним притулком, починаючи від 9 серпня 2020 року, коли відбулись президентські вибори у цій країні.

Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим повідомив, що за весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу звернулися 20 людей.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль.

За даними ООН, під час жорстких дій силовиків проти протестувальників було затримано понад 27 тисяч людей. Також надходили повідомлення про катування та жорстоке поводження, кілька людей загинули.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

Попри пандемію російська окупаційна влада продовжує репресивну кампанію в захопленому нею Криму, передусім проти кримських татар. Про це, як повідомляє пресслужба МЗС України, заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар під час Ради ООН з прав людини. За її словами, політв’язні та особи з симптомами COVID-19 позбавлені належної медичної допомоги в Криму.

«Вона звернула особливу увагу на ситуацію з Теймуром Абдуллаєвим, який попри коронавірусну хворобу був переведений у штрафний ізолятор. Дипломат наголосила, що, попри вимоги Четвертої Женевської конвенції, Росія не вживає заходів для стримування пандемії, веде масові заходи військового характеру, включаючи незаконний призов, а реальні цифри випадків захворювання і смерті приховуються», – йдеться в повідомленні.

Крім того, як стверджує Еміне Джеппар, Росія жорстко обмежила пересування між півостровом і материковою Україною, що, за її словами, негативно позначається на демографічній ситуації на півострові й освітніх правах кримської молоді.

У Росії поки не коментували заяву першої заступниці міністра закордонних справ України.

Раніше голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер повідомила, що пандемія коронавірусної інфекції загострила проблеми населення в анексованому Криму і ОРДЛО. Зокрема – через обмеження свободи пересування та впливу на реалізацію соціально-економічних прав людей.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби п’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу Водяного на Приазов’ї, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з мінометів 120-го калібру. На цьому напрямку ворог вдруге за кілька тижнів вдався до дистанційного мінування українських позицій. Так, окупанти закинули 12 заборонених мін ПОМ-2, використавши ПКМ-1. Тричі противник порушив режим припинення вогню і неподалік Авдіївки. Для провокації наших воїнів спершу застосував ручний протитанковий та підствольний гранатомети, а згодом – стрілецьку зброю», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 19 грудня, порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – додали українські військові.

Бойовики угруповання «ДНР» на своїх ресурсах заявили, що ЗСУ п’ять разів порушили режим припинення вогню минулої доби на Донбасі, в угрупованні «ЛНР» про обстріли захоплених бойовиками територій на Луганщині не повідомляють.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

28 держав, а також держави-анклави Ватикан і Суверенний Мальтійський Орден в тій чи іншій формі надавали Україні допомогу в протидії поширенню коронавірусної хвороби протягом 2020 року. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«МЗС із залученням закордонних дипломатичних установ України веде пошук іноземних партнерів для отримання гуманітарної та консультативної допомоги, а також організації закупівель засобів первинного захисту, медичного обладнання та медикаментів», – йдеться у відповіді відомства.

Читайте також: Moderna знищила 400 тисяч доз вакцини від COVID-19 через помилку на виробництві – Bloomberg

Судячи з даних міністерства, найбільшим донором України за обсягами грошової допомоги є Сполучені Штати – спершу вони виділили 17,3 мільйона доларів екстреної медичної допомоги Україні. В жовтні цю суму збільшили до 19 мільйонів.

13,8 мільйона з цієї суми за програмою «Міжнародна екстрена допомога» Агентства з міжнародного розвитку USAID призначені для покращення можливостей місцевих медичних закладів. Ще 5,2 мільйона – це гуманітарна допомога Державного департаменту «для підтримки найбільш уразливих верств населення під час пандемії».

Детальний перелік вже отриманої допомоги від країн світу – в інфографіці нижче:

Деякі проєкти з надання допомоги досі в процесі розробки, йдеться у відповіді МЗС. Наприклад, естонський концерн BLRT Grоup долучився до створення Центру медичної допомоги у Дніпрі та закупівель апаратів штучної вентиляції легень для нього.

Як повідомляє міністерство, українська приватна компанія «Ілляшев та партнери», яка має вихід на ринок Естонії, співпрацює з неурядовою організацією «Товариство Червоного Хреста та Червоного Півмісяця» щодо «низки проєктів гуманітарної допомоги Україні у зв’язку із пандемією COVID-19». Ця допомога передбачає забезпечення захисними масками, костюмами та засобами гігієни.

Двічі протягом року президент Володимир Зеленський контактував із прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу щодо надання Україні гуманітарної допомоги. У липні з цього ж питання спілкувалися міністри охорони здоров’я двох країн Яаков Ліцман та Максим Степанов, які домовилися, що Україна зможе отримати ізраїльську вакцину, коли Тель-Авів завершить випробування.

Індія навесні надала Україні препарат гідроксихлорохін, який один час вважався одним із ймовірних ліків від коронавірусної хвороби. Крім того, уточнюють у МЗС, у вантажі індійської гуманітарної допомоги була партія вакцин від тифу, менінгіту, холери і малярії для українських військових, які виконують миротворчу місію в Демократичній республіці Конго.

Канада планує, окрім вже виділених коштів, надати 700 тисяч доларів до гуманітарного фонду для України, виділити 290 тисяч доларів для місцевих громад, а також засоби захисту й обладнання Національній поліції, Національній гвардії, Міністерству оборони, судовій системі та муніципальним органам.

Китай наразі розглядає надання владою провінції Гуандун товарів першої необхідності Київській області. Також МЗС повідомляє про «забезпечення комунікації» з офісом заснованика Alibaba Group Джека Ма щодо передачі Україні 50 тисяч тест-наборів для діагностики коронавірусу.

Читайте також: ВООЗ: Китай погодився прийняти слідчу групу, яка дослідить походження коронавірусу SARS-CoV-2

Уряд Німеччини, окрім наданої допомоги, працює над скеруванням 150 мільйонів євро кредиту на боротьбу з епідемією та передачею українському МОЗ 18 апаратів ШВЛ на суму понад 500 тисяч євро.

МОЗ також у травні на виконання доручення тодішнього віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка передав посольству України в Сингапурі інформацію «щодо можливості залучення гуманітарної допомоги з боку сінгапурського Фонду Temasek для боротьби з коронавірусом в Україні (15 тисяч ПЛР-тестів Fortitude 2.0)».

Держава-анклав Суверенний Мальтійський орден, розташована в Римі, окрім вже наданої допомоги, повідомила український МОЗ про можливість надання:

500 упаковок препарату Flectormed Medic (7 пластирів у кожній упаковці, діюча речовина – диклофенак, термін придатності – травень 2021 року),
500 упаковок Vicks Flu Giorno e Notte VICKS, у кількості (12+4 таблеток у кожній упаковці, діюча речовина – парацетамол, псевдоефедрину гідрохлорид, дифенгідраміну гідрохлорид, термін придатності – червень 2021 року)

МЗС також повідомляє про допомогу приватних компаній Туреччини. Зокрема Анкара організувала допомогу від мобільного оператора Lifecell: два апарати ШВЛ та безоплатні мобільні послуги для лікарів, пільговий мобільний зв’язок для громадян України.

Холдингова турецька компанія «Онур Груп» надала 10 мільйонів гривень лікарням Львова та області: три мобільні рентген-системи вартістю майже у 7 мільйонів гривень та інше медичне обладнання, засоби індивідуального захисту. Guris Holding надала допомогу у розмірі 1,1 мільйонів гривень Одеській області.

Limak Holding надала засоби індивідуального захисту, респіратори FFP2 та одну реанімацію в лікарні Києва. Турецько-українська асоціація бізнесменів TUID надала пральні машини турецької марки BEKO інфекційним лікарням у Львівській та Херсонській областях.

Читайте також: Низка європейських лідерів самоізолювалися через позитивний діагноз Макрона на COVID-19

Швейцарія заявила про готовність надати гуманітарну допомогу 11 лікарням на сході України на суму понад 1,5 мільйона франків (47,3 мільйона гривень). Як заявляє МЗС, Швейцарське бюро співробітництва в Києві планує надати буде для боротьби з короновірусом 200 000 франків (6,3 мільйона гривень).

«Федеральна вища технічна школа Цюриха та дирекція українського державного підприємства «Новатор» ведуть переговори щодо спільної розробки прототипу апарату ШВЛ з використанням досвіду українських та швейцарських експертів, а також залучення потужностей ДП «Новатор». Станом на 1 липня 2020 року був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між МЗС України та Федеральним департаментом закордонних справ Швейцарії з метою створення передумов для фінансування швейцарським урядом проєкту з розроблення апаратів ШВЛ на базі ДП «Новатор» з використанням досвіду експертів Федеральної вищої технічної школи Цюриха», – йдеться у відповіді МЗС.

Читайте також: У Німеччині розпочався новий локдаун – на тлі рекорду смертності від COVID-19

Японія, своєю чергою, включила Україну до переліку держав, які можуть отримати безоплатну партію експериментального препарату для лікування COVID-19 Favipiravir, відомого в цій країні як Avigan в кількості 12,2 тисячі пігулок, яких може вистачити на понад сотню пацієнтів. Це стане можливо після спільних клінічних тестувань ліків.

У жовтні Кабінет міністрів ухвалив проєкт угоди з урядом Японії про «надання гуманітарної допомоги Україні у вигляді лікарського засобу Favipiravir». Уряди обмінялися відповідними нотами 19 жовтня.

Крім того, японська компанія Medical&Biological Laboratories заявила про готовність передати 1000 пробних ПЛР-тестів для діагностики коронавірусу FLUOROSEARCH Novel.

«Посольством України в Японії проведено переговори з представниками японської компанії «Marubeni Protechs Corporation» (входить до складу торговельного дому «Marubeni Corporation»), за результатами яких японська сторона висловила готовність надати медичні засоби/обладнання для протидії поширенню в Україні COVID-19. Питання визначення потреб української сторони опрацьовується з МОЗ України», – повідомили в дипломатичному відомстві.

Крім того, у МЗС нагадали й про допомогу, яку Україна надавала за кордон. 4 квітня Київ надіслав 20 українських медиків до Італії для допомоги в протидії епідемії коронавірусної хвороби.

«8 квітня 2020 р. Україна відправила до Італії п’ять тон спеціальних санітайзерів для дезінфекції лікарень і рук медичних працівників. Друга партія гуманітарної допомоги загальною вагою п’ять тон, що містила засоби дезинфекції, була направлена до Італії 15 квітня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

 
…

Колишній виконавчий директор компанії «Нафтогаз Україна» Юрій Вітренко і надалі лишається відкритим до пропозицій щодо роботи в уряді, попри те, що напередодні депутати не підтримали його кандидатуру на посаду першого віцепрем’єр-міністра і міністра  енергетики. Про це Вітренко заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Якщо фракція ще раз мене запропонує, я не зможу сказати «ні». В мене є певні бійцівські риси, мене це не те що заводить, але коли ти вже ув’язався в якусь бійку, то треба доводити справи до кінця», – зазначив Вітренко. 

За словами Вітренка, після того, як депутати не проголосували за його кандидатуру, його до себе викликав президент Володимир Зеленський і вони «вже  неодноразово зустрічалися».  Вітренко не уточнив, про що саме під час цих зустрічей він говорив з президентом, але натякнув, що Зеленський і надалі хоче бачити Вітренка в уряді.

«Президент налаштований теж по-бійційвськи – загалом і до мене зокрема», – сказав Вітренко. 

17 грудня, після голосування у парламенті, стало відом, що Верховна Рада може повторно розглянути питання про призначення Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром – міністром енергетики у січні. Про це заявив глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Будемо мобілізувати голоси, я думаю, у січні. Це десь числа 25-го», –  зазначив Арахамія

17 грудня Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.
…

Окружний суд Гааги в Нідерландах повідомив розклад наступних засідань і початок розгляду по суті в справі щодо перших обвинувачених у збитті літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» над Донбасом 2014 року.

За повідомленням, слухання справи по суті, як очікується, почнеться 7 червня 2021 року, в понеділок.

Іще перед тим відбудеться низка інших засідань.

Як нагадав суд, підготовча стадія у справі завершилася 25 листопада. Тоді суд передав матеріали справи слідчому судді для додаткового розслідування. Нині, виходячи з повідомлень слідчого судді цьому судові про поступ у розслідуванні, суд уклав попередній графік подальших слухань.

Зокрема, наступне з них призначене на 1 лютого 2021 року. На ньому мають розглянути такі теми, як поступ додаткового розслідування і статус позовів про відшкодування збитків, які подадуть родичі жертв загиблих у літаку, а також подання Прокуратури Нідерландів про перевірку реконструкції збитого літака рейсу MH17, яка мала б уточнити відповідність його пошкоджень ураженню ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук».

Далі, на слуханні 15 квітня 2021 року, суд має вирішити, чи здійснювати таку перевірку, і в разі позитивного рішення також те, коли її здійснювати. Якщо суд схвалить її, вона, як очікують, відбудеться в травні 2021 року.

І далі, якщо додаткове розслідування слідчого судді буде просуватися, як очікується, суд почне розгляд кримінальної справи по суті 7 червня.

Під час останнього з підготовчих засідань суду 25 листопада суд, зокрема, відмовився розглядати альтернативні версії катастрофи літака рейсу MH17, про що клопотав захист одного з обвинувачених.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук» зі складу Збройних сил Росії, доставленого перед тим із Росії і відразу після збиття вивезеного назад. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT), – почався 9 березня. Його веде Окружний суд Гааги, а слухання відбуваються в Судовому комплексі Схіпгол на території однойменного аеропорту біля Амстердаму. Відтоді з перервами відбулася низка судових сесій на підготовчій стадії в цій справі.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку в цьому процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Тим часом слідство не виключає, що зможе зібрати достатні докази, щоб притягти до відповідальності й інших можливих призвідників загибелі людей у збитому літаку.
…

Колишня очільниця МОН, серед іншого, нагадала і про плагіат, у якому звинувачують Шарлета
…

Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Старуха головою Запорізької обласної державної адміністрації, повідомляє Офіс президента 18 грудня.

Сьогодні ж Зеленський підписав відповідний указ, звільнивши перед цим його попередника Віталія Боговіна. Боговіна днями обрали головою Запорізької обласної ради.

16 грудня уряд України погодив призначення на посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації її ексочільника Олександра Старуха. Він керував облдержадміністрацією упродовж двох років за часів президента Віктора Ющенка і був знятий з посади з приходом до влади президента Віктора Януковича.

Читайте також: У Запоріжжі в суді опротестовують рішення про обрання головою облради очільника ОДА Боговіна

Олександр Старух народився у Запоріжжі 1973 року. Закінчив історичний факультет Запорізького державного університету, зараз – Запорізький національний університет. Має науковий ступень – кандидат історичних наук. Учасник Помаранчевої революції та Революції гідності в Запоріжжі. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Має двох дітей.

У 1998-2004 роках Олександр Старух викладав у Запорізькому державному університеті. З 2005 по 2008 роки працював на різних посадах у Секретаріаті президента, в т.ч. обіймав посади заступника та керівника Керівник Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України. З травня 2008 по березень 2010 року очолював Запорізьку обласну державну адміністрацію.

Після звільнення з посади голови Запорізької ОДА Старух займався науковою та політичною роботою. Зокрема, з серпня 2013 по липень 2020 року очолював Запорізьку обласну організацію ВО «Батьківщина». У 2015-2019 році був депутатом Запорізької обласної ради, був головою фракції «Батьківщини». Також двічі у 2012 та 2014 роках Старух балотувався від «Батьківщини» у народні депутати, однак не пройшов до парламенту.
…

За весь час протестів у Білорусі, які тривають від серпня, до посольства України по допомогу зверталися 20 людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України в Білорусі Ігор Кизим.

«Що стосується кількості затриманих: будь-яке посольство чи консульство реагує тільки на тих, хто звертається, і декларує, що хоче допомоги. Таких людей, якщо брати за весь період, було людей 20, які сиділи там, просили нашої допомоги, з якими працювали наші консули і сприяли їхньому звільненню», – повідомив посол, відповідаючи на запитання, скількох українців затримували на акціях у Білорусі.

«Але, в будь-якому випадку, є велика група людей, яка не звертається по допомогу до посольства чи консульства. Чому? Деякі акції протестні відбувались настільки швидко, і настільки велику кількість людей забирали, що на наступний день складали протокол, і відпускали під зобов’язання ніколи більше не брати участь у таких акціях. Тому цих людей ми навіть не фіксували», – додав він.

За його словами, на всі запити до білоруського МЗС із проханням надати дані про кількість людей, які були заарештовані чи затримані, оперативної відповіді посольство не отримувало.

«А пізніше вона приходила, але там уже була зовсім інша кількість людей… Відмова йде, як правило, і адвокатам, і нашим консульським співробітникам. Мовляв, зараз COVID-19 , не час спілкуватись особисто з тими, хто затриманий там», – сказав Кизим.

Посол також повідомив, що представників диппредставництва не допускають до українця, якого арештували за участь в білоруських протестах два тижні тому.

«Я не можу назвати прізвища, тим більше, що це людина, яка була затримана під час такої ж протестної акції два тижні тому, і зараз вона перебуває там. У нас, на жаль, немає контакту. Ми написали відповідні прохання, щоб зустрітися з ним, але відповідь приблизно така, як я вам казав перед цим. Ми продовжуємо працювати», – сказав посол.

За його даними, це людина, яка живе в Білорусі тривалий час, але має український паспорт.

Від серпня в Білорусі тривають масові протести проти режиму Олександра Лукашенка, якого ЦВК країни оголосила переможцем президентських виборів 9 серпня. Учасники протестів заявляють про масштабні фальсифікації і вимагають відставки Лукашенка, який балотувався на шостий термін поспіль. При розгонах маніфестацій постраждали сотні людей, тисячі були затримані, багато хто розповів про тортури і знущання в СІЗО.

Сам Лукашенко стверджує, що голосування було чесним, а протести проти нього зрежисовані з-за кордону.
…

У рамках затримання на території Білорусі групи російських бойовиків ПВК «Вагнера» в липні 2020 року відбувалися контакти на рівні спецслужб двох країн і розмова президентів. Це підтвердив посол України в Білорусі Ігор Кизим в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я так розумію, що йшлося про контакти на рівні спецслужб. Я знаю, що такі «вагнерівці» були, вони були захоплені білоруськими силовими структурами. Потім відбулась розмова наших президентів, і вони про щось домовились. Наскільки я розумію, була домовленість певну кількість людей віддати. Я тільки можу підтвердити факт, що такі розмови були щодо передачі або засудження цих осіб тут в Білорусі. Тому що були навіть докази участі цих осіб в операціях на Донбасі проти українського населення», – зауважив посол.

Ігор Кизим, водночас, додав, що ні він особисто, ані посольство не були залученими до цих переговорів. Зазвичай подібні контакти відбувають напряму між спецслужбами, оминаючи дипломатів, сказав він.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Повне інтерв’ю з послом України в Білорусі Ігорем Кизимом читайте на сайті Радіо Свобода після 11:00.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про можливий візит до Києва лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, вказав на те, що вона повинна «чітко» визначитися з позицією щодо Криму.

«Наші люди спілкувалися, я був готовий провести з нею телефонну розмову. Але я передав, що дуже важливо, щоб у пані Тихановської була чітка позиція щодо російської агресії проти України. Це в її ж інтересах, тому що, умовно кажучи, якщо вона приїде в Україну і почне спілкуватися зі ЗМІ, першим питанням буде: «Чий Крим?». І будь-яка нечітка відповідь зіграє проти самої пані Тихановської. Тому я тут більше навіть про неї дбаю, ніж про себе», – зазначив Кулеба в інтерв’ю Радіо НВ.

Раніше в ексклюзивному інтерв’ю Радiо Свобода Тихановська сказала, що Крим належить Україні за міжнародним законом. Але на уточнювальне питання про те, чий Крим де-факто, опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії в Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським».

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, що стосується анексованого Росією українського півострова.
…