Влада

Міністерство закордонних справ Литви звернулося до Росії із закликом надати фігуранту сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймуру Абдуллаєву, в якого в СІЗО виявили COVID-19, належну медичну допомогу і допустити до нього адвокатів.

«Дуже тривожна новина про поводження з незаконно затриманим Росією громадянином України Теймуром Абдуллаєвим. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародного закону, надати йому необхідну медичну допомогу, забезпечити доступ до адвокатів і українських консулів, а також звільнити всіх незаконно затриманих громадян України», – йдеться у повідомленні МЗС Литви у твітері.

Напередодні мати Теймура Абдуллаєва повідомила у фейсбуці, що її сина знову помістили в штрафний ізолятор, хоча 27 листопада мав завершитися термін його перебування в ШІЗО.

Раніше Абдуллаєв приблизно п’ять місяців провів у штрафному ізоляторі, після чого його перевели в камеру із суворими умовами утримання.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у червні 2019 року. Пізніше Верховний суд Росії змінив вирок кримчанам.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав усіх фігурантів цієї справи політичними в’язнями.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» № 1074-ІХ. Про це ввечері 23 грудня повідомляє офіційний сайт глави держави.

«Підписаний документ усуває прогалини в законодавстві, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року, та забезпечує можливості притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», – ідеться в повідомленні.

Раніше в грудні цей закон підписав і передав на підпис президентові голова Верховної Ради Дмитро Разумков.

Законопроєкт 4460-д Верховна Рада ухвалила 4 грудня.

Перед цим законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

У посольстві також повідомили про початок роботи над Мішленівським гастрономічним гідом по київських ресторанах
…

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив термін дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президенту державної будівельної корпорації «Укрбуд» Максиму Микитасю.

«23 грудня слідчий суддя ВАКС продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту колишньому президентові державної будівельної корпорації «Укрбуд». Підозрюваному заборонено залишати житло у нічний час із 23:00 до 07:00. Також підозрюваний зобов’язаний: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (браслет)», – йдеться в повідомленні ВАКС у фейсбуці.

Повідомляється, що термін дії ухвали – до 23 лютого 2021 року включно.

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Українська делегація в Тристоронній контактній групі повідомила, що у середу з окупованої території Донбасу вдалося повернути військовослужбовця Збройних сил України.

«Сьогодні, завдяки відповідним діям Гуманітарної підгрупи в ТКГ, українській стороні було повернуто військовослужбовця однієї з механізованих бригад ЗСУ, молодшого сержанта Пупка Олександра Івановича, який за обставинами, які встановлюються, нещодавно потрапив на тимчасово непідконтрольну територію», – йдеться в повідомленні української делегації у ТКГ.

Інших подробиць наразі немає.

Днями штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі захопили і утримують із 17 грудня в полоні військовослужбовця одного з підрозділів військової частини в районі проведення ООС.

Бойовики незаконних угруповань визнали, що 17 грудня «затримали без застосування зброї» військовослужбовця ЗСУ біля Слов’яносербська. В угрупованні «ЛНР» заявляли, що буцімто цей військовослужбовець «у стані наркотичного сп’яніння» прийшов на позиції бойовиків.

Сепаратисти стверджують, що за останні дні загалом уже троє військовослужбовців 14-ї бригади ЗСУ буцімто самовільно залишили свої позиції. Вони також продовжують твердити, що один із них, раніше захоплений бойовиками, «при спробі перетину лінії зіткнення помер від передозування наркотиками дорогою в лікарню». Тіло того військовослужбовця представники російських гібридних сил уже повернули – зі слідами побоїв по всьому тілі й убитого шляхом задушення.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила про 241 утримуваного на окупованих територіях Донбасу громадянина України.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Міністр оборони України Андрій Таран прокоментував свою можливу відставку на тлі повідомлень про буцімто «проблемні моменти» у співпраці парламентаріїв із очільником Міноборони.

«Я першим поінформую суспільство, якщо настане час відкривати «третій конверт». Поки що – фальшстарт», – процитувала у середу пресслужба Міноборони слова Андрія Тарана щодо його можливої відставки.

Раніше сьогодні перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Михайло Забродський в коментарі Радіо Свобода розповів, що комітет надіслав на ім’я президента Володимира Зеленського листа, підписаного головою комітету, де вказані проблемні моменти у співпраці парламентарів із міністром оборони Андрієм Тараном.

Інший член комітету, представник «Голосу» Сергій Рахманін заявляв у середу в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна», що комітет направив президенту листа саме з висловленням недовіри міністрові оборони Андрію Тарану.

Читайте також: «Новий стиль» ЗСУ: міністр оборони Таран обіцяє змінити відносини у війську

Тим часом, Міністерство оборони на своїй сторінці у фейсбуці повідомило, що під час розширеного засідання колегії оборонного відомства, яке відбулося напередодні, наголошувалося на взаємній «конструктивній налаштованості у форматі співпраці профільний комітет парламенту – Міноборони».

Генерал-лейтенант Андрій Таран призначений на посаду міністра оборони 4 березня 2020 року. 13 березня він став також членом РНБО.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров отримав у відділенні «Укрпошти» в Києві листа від Третього апеляційного суду загальної юрисдикції Красноярського краю Росії, в якому його вказали як «підсудного». Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці 22 грудня.

«Але все написане вище – лише прелюдія до старого питання: як ще довго поштові відправлення каральних органів Росії, країни-агресора, на адресу громадян України будуть оформлятися з грубим порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством України?», – поцікавився Чубаров.

До цього «Укрпошта» принесла на домашню адресу Чубарова в Києві лист, автором якого є підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму.

У Сімферополі 23 липня в суді почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Адвокат Чубарова за призначенням Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».

У кінці березня цього року російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».

Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…

Розслідувальна група Bellingcat наразі розслідує справу про нібито зрив масштабної операції із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера». Про це в інтерв’ю редакторці інтернет-видання «Гордон» Олесі Бацман розповів один із розслідувачів групи Христо Грозєв.

«Зараз працюємо над одним документальним фільмом, а не лише розслідуванням з приводу дуже цікавої історії, яку зробила українська розвідка. Ми побачили, як хороша частина вашої військової розвідки разом з хорошою частиною СБУ придумали план, як обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ та «вагнерівців», – зазначив він. На думку Грозєва, цим же методом скористався Навальний, коли змусив ймовірного співробітника ФСБ зізнаватися у спробі його вбивства.

Грозєв додав, що був здивований, коли українська влада почала заявляти, що не причетна до операції.

«Я ніколи не бачив ситуації, щоб був хороший проєкт, який зробив із російських спецслужб посміховисько, клоунів, а потім держава відмовилася від цього виграшу. Це було дуже дивно», – наголосив журналіст.

На запитання журналістки, чи не взялася би група за рослідування вбивств на Майдані під час Революції гідності, Грозєв зазначив, що для цього їм би знадобилася допомога українських журналістів. «Краще, щоб хтось нам допомагав, але так, ми готові цим зайнятись», – сказав Грозєв.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави». Схожу заяву зробили начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Український уряд також висловив свою підтримку принципам ініціативи США «Чиста мережа»
…

Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.

«До комісії надійшла ухвала Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Требушкіна Р.В., обраного в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), за особистою заявою. Тому комісія призначила проміжні вибори народного депутата України в зазначеному окрузі на неділю, 28 березня 2021 року», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Виборчий процес проміжних виборів починається 27 січня 2021 року, додали у ЦВК.

Раніше позафракційний народний депутат Руслан Требушкін написав заяву про складання депутатських повноважень у зв’язку з обранням його на посаду Покровського міського голови Покровського району Донецької області. 16 грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Руслана Требушкіна.
…

Сигнал українських FM-радіостанцій в грудні працює тільки у 7 з 19 населених пунктів окупованого Росією Криму, повідомляє Кримська правозахисна група.

«Ситуація з поширенням українського сигналу погіршилася. В грудні сигнал українських FM-радіостанцій зафіксовано лише в 7 з 19 населених пунктів. У вересні цього року українське мовлення було доступно в 12 населених пунктах», – йдеться в повідомленні.

За даними правозахисників, поблизу КПВВ «Чонгар», на окупованій території півострова, можна послухати програми чотирьох українських FM-радіостанцій, та дві українські радіостанції чутно з боку Криму біля КПВВ «Чаплинка».

«Водночас у 13 населених пунктах з 19 на деяких частотах зафіксовано одночасне мовлення двох станцій – української та російської. Через такі перешкоди прослуховування передач на цих частотах унеможливлюється. Це свідчить про цілеспрямоване блокування українського FM-радіомовлення російськими станціями», – йдеться в повідомленні.

У вересні Кримська правозахисна група повідомляла, що на півночі Криму російська влада встановили нову вишку для блокування сигналу українських FM-станцій.

Читайте також: У Криму посилилося блокування українського FM-радіосигналу – правозахисники

У середині листопада 2019 року проєкт Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії почав цілодобове мовлення з Чонгара (південь Херсонської області) на середніх хвилях на частоті 648 АМ. Також Радіо Крим.Реалії мовить на частоті 105,9 FM на північний Крим.

Росія припинила мовлення українських ЗМІ на контрольованих нею територіях України – в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу. Українські засоби масової інформації шукають можливості доносити свій сигнал до аудиторії на непідконтрольній Києву території.
…

У Верховній Раді України планують напрацювати зміни до закону про місцеве самоврядування, які передбачатимуть автоматичне визнання факту смерті мера без необхідності додаткового голосування депутатами певної ради, повідомив голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

«Згідно з законом про місцеве самоврядування, Верховна Рада має призначити перевибори. Але для того, щоб ми це зробили, потрібно ще дві умови: має бути звернення від виконувача обов’язків (мера – ред.), у цьому випадку це секретар, а до того, як з’явиться це звернення, ця рада має ухвалити рішення про факт смерті, яке приймають ради на засіданні шляхом голосування… Під час роботи над новою редакцією законопроєкту про місцеве самоврядування ми зробимо все-таки, щоб у разі загибелі мера було автоматичне визнання цього факту», – сказав Корнієнко, відповідаючи на запитання про призначення перевиборів мера Харкова після смерті Геннадія Кернеса.

Водночас Корнієнко наголосив, що проведення таких перевиборів малоймовірне у березні 2021 року.

«До Виборчого кодексу ми внесли правки, які полягають у тому, що всі довибори в країні – місцеві та парламентські – проводяться у дві дати: останній тиждень березня і останній тиждень жовтня. Для того, щоб оголосити вибори територіальної виборчої комісії та провести їх, Верховна Рада має зробити це за 60 днів до цих дат… Якщо відлічити 60 днів від 28 березня, то це буде 28 січня. Фактично в нас є проміжок тільки в останній тиждень з 25-го по 30-те, щоб оголосити вибори і щоб вони відбулися у березні. Тому коли я говорю про низьку ймовірність їх проведення у березні, я ґрунтуюся на законах та графіку, певних етапах», – пояснив Корнієнко.

17 грудня стало відомо про смерть мера Харкова Геннадія Кернеса. Його похорон відбудуться завтра, 23 грудня.

В громадянській мережі «Опора» пояснили, що через низку процедурних питань, прописаних у нинішньому законодавстві, нові вибори у Харкові можуть відбутися ще нескоро.

Після місцевих виборів 25 жовтня кілька переможців голосування померли. Так, 28 жовтня після COVID-19 пішов із життя мер Борисполя Київської області Анатолій Федорчук, 29 жовтня – міський голова Новгорода-Сіверського Чернігівської області Олег Бондаренко. Обидва були переобрані на свої посади. Вже відомо, що у Новгород-Сіверському вибори міського голови призначені на 17 січня 2021 року, а в Борисполі – на 31 січня. 16 листопада хвороба забрала життя новообраного мера Конотопа Сумської області Олександра Лугового. Вибори мера Конотопа відбудуться 24 січня 2021 року.
…

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник повідомив, що детективи НАБУ клопотатимуть про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави для заступника голови Офісу президента України Олега Татарова. Про це Ситник заявив 22 грудня у програмі «Утро» телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

«Вчора (21 грудня – ред.) Татаров прийшов у НАБУ – йому вручили підозру. Сьогодні вирішується питання про вручення йому клопотання про обрання запобіжного заходу. Детективи ініціюють арешт з альтернативою внесення застави, але яке рішення прийме прокурор, я не знаю», – сказав Ситник.

Водночас сам Олег Татаров на сторінці у Telegram заявив, що про ніякий його арешт не може бути мови.

«Директор НАБУ Ситник заявив, що ініціює мій арешт. Хочу повідомити визнаному винним у корупції чиновнику, який загрався, що його PR-акція закінчиться так само, як вся його попередня діяльність – нічим. Не буде і не може бути ніякого арешту за повністю сфальсифікованим кримінальним провадженням, де немає жодного факту чи доказу. І ще раз нагадую, що ця справа – особиста помста чиновника, який не має ні морального, ні юридичного права очолювати НАБУ і давно повинен бути звільнений у зв’язку з доведеними фактами корупції», – написав Татаров.

18 грудня Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що повідомили про підозру заступникові голови офісу президента України. Імені заступника не назвали, але з тексту підозри випливає, що йдеться про Олега Татарова.

Йому інкриміновано надання неправомірної вигоди групою осіб за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).

Слідство вважає, що вказана особа, у минулому – топпосадовець державної компанії «Укрбуд», – може бути причетною до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, уточнили в НАБУ.

За цим повідомленням, згаданий заступник голови офісу президента України є третім підозрюваним у вчиненні цього злочину: окрім нього, у справі підозрюються заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і колишній народний депутат, екскінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

У САП нагадали про подробиці справи: коли в перебігу досудового розслідування встановили, що дії групи осіб, у тому числі посадовців Нацгвардії, щодо обміну нерухомого майна, призначеного для Нацгвардії, між двома житловими комплексами в Києві призвели до втрати активів на загальну суму 81 635 448,00 гривень. У рамках розслідування цього факту призначили судову оціночно-будівельну експертизу. Але «колишній народний депутат у змові з особою, яка на той час надавала йому юридичні послуги», домовився з провідним експертом, і той за «винагороду» у вигляді машиномісця занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів більше ніж в 11 разів – із 81 млн гривень до 7 млн гривень.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася про можливі зловживання і розкрадання грошей на суму понад 81 мільйон гривень під час будівництва житла для Нацгвардії. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», президентом якої був колишній депутат Микитась; Татаров у той час був одним із чільних посадовців «Укрбуду» – юристом компанії.

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».
…

Більше 120 тисяч кримчан оформили біометричні паспорти у Херсонській області з моменту анексії півострова Росією в 2014 році. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила прессекретар Державної міграційної служби України в Херсонській області Юлія Галицька.

«З моменту анексії Кримського півострова кримчанами оформили 121 589 біометричних паспортних документів … Переважна кількість складають закордонні паспорти – 98 139, і 23 410 – id-карт», – розповіла Галицька.

Вона також наголосила, що кримчани можуть звертатися в будь-який відділ ДМСУ для оформлення паспортних документів.

Раніше прес-секретар Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії, що жителі Криму можуть безперешкодно перетинати адмінкордон материковою Україною з недійсним українським паспортом.

Також у Державній міграційній службі України попередили, що жителі Криму, які раніше оформили українські біометричні документи, зможуть забрати їх після припинення карантину або обмежувальних заходів. Документи знищувати не будуть.

 
…