Влада

Суд в Ірані засудив до восьми років ув’язнення британсько-іранського антрополога Каміля Ахмаді, який досліджує дитячі шлюби та жіноче образіння. Про це 13 грудня повідомив адвокат науковця Амір Раесіян.

За словами Раесіяна, його клієнт отримав вирок за «співпрацю з ворожим урядом».

«Ми подамо апеляційну скаргу проти цього рішення і не втрачаємо надії», – написав Раесіян у своєму Твітері.

Водночас пов’язане з урядом новинне агентство Tasnim повідомляє, що Революційний суд засудив науковця до дев’яти років і штрафу на суму 727 тисяч доларів. Наразі незрозуміло, з чим пов’язана розбіжність у цифрах.

Читайте також: Тегеран викликав послів Франції й Німеччини після того, як ЄС засудив страту журналіста в Ірані

Невідомо також, чи Ахмаді буде ув’язнений одразу, чи лишатиметься на свободі до розгляду апеляції.

Сам дослідник написав у Твітері, що вже провів під вартою 100 днів минулого року, а під час допитів до нього не допускали адвоката.

Він звинуватив іранську владу в переслідуваннях за його дослідження «найбільш злоякісних традицій щодо дітей у неблагополучних регіонах Ірану, заселених меншинами».

Як стверджує агентство Tasnim, Ахмаді звинуваючуть у співпраці з посольствами європейських країн для пропаганди гомосексуальності, візитах до Ізраїлю, співпраці та комунікації з ворожими медіа та наданні неправдивої інформації спеціального доповідача ООН з прав людини в Ірані.

Читайте також: Компенсація від Ірану за збитий літак: як її отримати?

Ахмаді – етнічний курд, чиї дослідження торкалися чутливих питань у консервативній країні – був заарештований у своєму будинку в Тегерані в серпні 2019 року. В листопаді того ж року його звільнили під заставу.

Окрім вивчення дитячих шлюбів та каліцтва жіночих статевих органів, він також досліджує теми меншин, гендеру та тимчасових шлюбів, що практикуються в шиїтському ісламі.

Ахмаді – один із кількох людей з подвійним громадянством, яких Іран затримував протягом останніх кількох років.

Критики вважають, що Іран самовільно затримує подвійних громадян як заручників, аби домагатися політичних поступок від західних країн.
…

У Білорусі під час недільних акцій протесту 13 грудня силовики затримали понад 280 осіб, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 286 імен, і він оновлюється.

За даними правозахисників, найбільше затримань було в Мінську, також в Смолевичах, Боровлянах і Бресті. Деяких із затриманих вже відпустили. Повідомляється, що щонайменше трьох затриманих у Мінську госпіталізували.

Мінська поліція напередодні також заявляла про понад три сотні затриманих.

У Білорусі 13 грудня пройшов Марш народного обвинувачення. Через масові затримання люди виходили невеликими колонами гуляти в своїх дворах і районах. Того ж дня у центрі Мінська відбувся автопробіг на підтримку Олександра Лукашенка, автомобілі були прикрашені державними символами.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Джон ле Карре, британський письменник, найбільш відомий своїми шпигунськими романами часів Холодної війни, помер у віці 89 років у госпіталі в Корнуеллі, на південному заході Великобританії. Як повідомили його рідні, причиною смерті стала пневмонія.

За свою шістдесятирічну кар’єру письменника колишній офіцер британської розвідки, справжнє ім’я якого було Девід Корнуелл, написав 25 романів і один мемуар, продавши близько 60 мільйонів книг по всьому світу. Деякі з його книг були адаптовані для кіно і телебачення.

Серед найвідоміших книг Ле Карре, який майстерно володів англійською, – «Шпигун, що прийшов з холоду», «Маленька барабанщиця», «Ідеальний шпигун». Його перші три романи були написані ще в 1964 році, коли він був агентом.

Після падіння Берлінської стіни Ле Карре відійшов від теми шпигунства і зацікавився написанням творів про торговців зброєю, російських гангстерів, фінансистів.
…

У Білорусі силовики 13 грудня затримали щонайменше 285 людей, які продовжують протестувати проти фальсифікації президентських виборів і насильства. Оновлені дані про затриманих наводить правозахисна група «Весна».

Більшість людей затримані у Мінську.

Водночас державне агентство «Белта» з посиланням на мінське управління внутрішніх справ повідомило про понад 300 затриманих у білоруській столиці.

Акції протесту в Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги і затримати учасників, але не встигають розігнати всі акції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

За даними білоруського видання «Наша нива», 13 грудня по всій країні відбулося понад 120 маршів, у них брали участь від кількох десятків до декількох сотень людей.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Іран викликав німецького і французького послів після того, як Європейський союз засудив страту іранського журналіста, робота якого давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року, повідомило іранське державне агентство IRNA 13 грудня.

За повідомленням, Міністерство закордонних справ сказало послам, що Тегеран відкидає заяву ЄС як «неприйнятне втручання у внутрішні справи Ірану».

Рухоллу Зама повісили 12 грудня, що викликало міжнародний осуд.

ЄС «рішуче засудив» страту як «варварський і неприйнятний акт» і вкотре висловив незгоду із застосуванням смертної кари за будь-яких обставин.

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.
…

Агентство Reuters, посилаючись на три джерела, повідомляє, що хакери, підтримувані владою іноземної держави, отримали доступ до внутрішнього електронного листування Міністерства фінансів США і федерального агентства, яке займається регулюванням у сфері телекомунікацій, в тому числі інтернету.

Є також побоювання, що хакери використовували ті ж самі методи злому щодо інших державних структур США. До яких саме – не повідомляють.

Одне з джерел, знайоме з ситуацією, повідомило: справа настільки серйозна, що в суботу в Білому домі збирали засідання Ради національної безпеки.

За даними Reuters, хакери моніторили електронне листування працівників згаданих відомств протягом кількох місяців.

Яка саме держава могла стояти за атакою – поки що невідомо.

Раніше США звинувачували в організації хакерських атак на свою телекомунікаційну й інформаційну інфраструктуру влади різних країн – в тому числі Росії, але також Ірану, Китаю й Північної Кореї.

Днями стало відомо про те, що одна з провідних світових компаній у сфері кібербезпеки, американська FireEye, зазнала хакерської атаки.

Як пише The Washington Post із посиланням на керівництво фірми, хакери викрали цінні інструменти, які компанія використовує для виявлення вразливостей у комп’ютерних мережах клієнтів. У FireEye вважають, що за атакою можуть стояти люди, які мають підтримку на державному рівні.
…

На 127-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів та насильства акції у Білорусі набувають форми маршів у районах.

Сили безпеки в балаклавах намагаються розігнати мітинги та затримати учасників, але не встигають розігнати всі мітинги, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

О 16:45 правозахисний центр «Весна» зібрав імена понад 100 затриманих протестувальників у Бресті, Мінську та Смалявичах.

63-річну Олену Гнаук затримали у Бресті, у Мінську силовики зупинили відомого учасника акцій протесту Яна Гриба, 1936 року народження, але згодом його відпустили.

У Смалявичах правоохоронці затримали клас школярів, але згодом відпустили їх із відділення міліції.

Масові акції проти Лукашенка у Білорусі тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
…

Велика Британія і Європейський союз домовилися продовжити переговори про умови Brexit після завершення встановленого ними крайнього терміну в неділю. Заяву про намір у найближчі дні «пройти що одну милю» 13 грудня оприлюднили британський прем’єр Борис Джонсон і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми доручили командам продовжити переговори і подивитися, чи можна досягти згоди навіть на цій пізній стадії», – йдеться в заяві.

Урсула фон дер Ляєн додала, що переговори продовжаться в Брюсселі.

При цьому Борис Джонсон у коментарі журналістам заявив, що сторони наразі «ще дуже далекі одне від одного» з деяких ключових питань.

«Але там, де є життя, є надія, ми будемо продовжувати говорити, щоб побачити, що можна зробити. Сполучене Королівство точно не вийде з переговорів», – сказав Джонсон.

У Великій Британії зростає занепокоєння тим, що країна 31 грудня може остаточно вийти з ЄС без угоди.

І прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляли, що «відмова від угоди» тепер є найбільш вірогідним результатом.

Офіційні особи попередили, що можуть виникнути серйозні перебої в торгівлі між Великою Британією і континентальною Європою, а сценарій відмови від угоди може викликати обвал на фінансових ринках.

Серед іншого, сторони зайшли у глухий кут у питанні надання Лондону доступу з нульовими тарифами і квотами на єдиний ринок ЄС.

Британія вийшла з ЄС 31 січня, але відтоді країна торгує з блоком практично на тих же умовах. Перехідний період з ЄС закінчується 31 грудня.

Провал щодо угоди з Великою Британією може створити хаос на кордонах ЄС через мита й інші заходи. Цей сценарій також порушить фінансові ринки і ланцюжки поставок по всій Європі.
…

Німеччина з 16 грудня посилить локдаун, оскільки країна продовжує боротьбу з другою хвилею коронавірусу. Про це заявила 13 грудня канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Вона зазначила, що уряди земель погодили з федеральною владою нові карантинні заходи, які включають закриття більшості магазинів до кінця Нового року.

Протягом узгодженого періоду, який розпочнеться 16 грудня і триватиме до 10 січня, школи також будуть закриті. Працюватимуть лише основні заклади: супермаркети, аптеки та банки.

Німеччина вже шість тижнів перебуває в умовах часткового локдауну, зокрема там зачинені заклади громадського харчування.

Втім, кількість інфікованих коронавірусом та пов’язаних з ним летальних випадків, як і в інших європейських країнах, зростає.

У світі, станом на 13 грудня, виявили понад 71,7 мільйона інфікованих коронавірусом, померли більш ніж 1,6 мільйона людей, одужали майже 47 мільйонів.
…

Міністерство оборони Азербайджану заявляє, що внаслідок загострення у Нагірному Карабасі загинули четверо військових. Зазначається, що це найбільші втрати з моменту оголошення режиму припинення вогню минулого місяця.

У заяві Міноборони від 13 грудня міститься мало подробиць про загиблих, за винятком того, що вони сталися під час «антитерористичної операції» поблизу Гадрут, південного району гірського анклаву.

Тим часом міністерство закордонних справ Вірменії у відповідь звинуватило Азербайджан у «грубих порушеннях» припинення вогню, але не повідомило ніяких подробиць. Днем раніше міністерство оборони Вірменії звинуватило азербайджанські сили у нападі на позиції етнічних вірмен біля Гадрут.

Армія оборони Карабаху, яка контролювала Нагорний Карабах до припинення вогню в минулому місяці, повідомила раніше, що троє її бійців були поранені в ході зіткнень 11 грудня.

Російські миротворці, які мають слідкувати за виконанням угоди про припинення вогню, визнали, що були порушення 11 й 12 грудня, але не вказали винних.

Після укладеного за посередництва Москви 9 листопада перемир’я між Вірменією та Азербайджаном Туреччина підписала з Росією меморандум про створення спільного моніторингового центру, який відстежуватиме дотримання умов припинення вогню. Для реалізації угоди Росія ввела на фактичну лінію розмежування майже дві тисячі військових, які мають статус миротворців.

 
…

У Парижі на протестах проти «закону про глобальну безпеку» 12 грудня, під час яких відбулися сутички між протестуючими та поліцейськими силами, затримали понад сотню людей, повідомляють французькі медіа.

За словами міністра внутрішніх справ Франції Жеральда Дармонена, у кількох учасників заходу знайшли гайкові ключі та викрутки.

Інформаційне агентство AFP, посилаючись на міністра, повідомляє про 119 затриманих.

Паризька префектура зазначила, що в акції протесту взяли участь активісти неформального руху «Чорний блок». Поліція заявила, що їм заборонено збиратися в організовані групи та організовувати чергові заворушення у столиці Франції.

Читайте також: Катування і нове «колишнє КДБ»: правозахисники про підсумки 2020 року

За повідомленнями ЗМІ, на одній з вулиць підпалили скутер, проте не було повідомлень про погроми, подібні до тих, що відбулися минулої суботи.

5 грудня під час маршу протесту в 20-му окрузі Парижа було знищено відділення банку в 20 окрузі Парижа, а до цього в результаті заворушень загорівся фасад Банку Франції.

Марші та мітинги проти закону про глобальну безпеку відбулися 12 грудня по всій Франції, зокрема в Монпельє, Страсбурзі, Ліллі, Ліоні, Тулузі та Марселі. Тисячі людей протестували в Ліоні. У Страсбурзі, попри сильний дощ, на вулиці вийшло близько півтори тисячі людей.

На думку активістів, закон про глобальну безпеку, який регулює роботу поліції, призведе до фактичної заборони відео- та фотозйомки правоохоронців, а розслідування випадків насильства з боку поліції стане складнішим.

Читайте також: Французькі журналісти домоглися перегляду обмежень свободи слова

Стаття 24 законопроекту, яка вже була затверджена Національними зборами, передбачає покарання у вигляді в’язниці до року та штраф у розмірі 45 тисяч євро за поширення зображення особи або будь-якого іншого елемента ідентифікації працівника поліції або жандарма, знятого під час виконання службових обов’язків, щоб «завдати шкоди його фізичній або психічній недоторканності». Прихильники закону впевнені, що нові правила не забороняють знімати поліцейських і не обмежують свободу слова.

Представники парламентської більшості пообіцяли переглянути формулювання статті, але слова депутатів не переконали протестувальників.
…

Кілька тисяч прихильників президента США Дональда Трампа зібралися в Вашингтоні 12 грудня на знак протесту проти результатів президентських виборів, на яких переміг демократ Джо Байден.

Вертоліт Трампа пролетів над натовпом тричі, коли чинний президент прямував на футбольний матч у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк.

Мітинг на підтримку Трампа відбувся за два дні до того, як Колегія виборників має офіційно затвердити колишнього віцепрезидента Байдена наступним президентом США.

Читайте також: Джо Байден і програма-мінімум: за 100 днів 100 мільйонів щеплень від COVID-19 і загальне маскування

На мітингу були засуджений за брехню Федеральному бюро розслідувань ексрадник з національної безпеки Майкл Флінн, якого помилував Трамп, та колишній радник Трампа Себастіан Горка.

Трамп відмовився визнати результати виборів, і його кампанія подала десятки судових позовів, спрямованих на скасування результату. Більше 50 рішень судів штату та федерального суду підтвердили перемогу Байдена.

11 грудня Верховний суд відмовився розглядати позов, поданий штатом Техас, який намагався скасувати результати в чотирьох ключових штатах.

Термін президента Трампа закінчиться, коли Байден складе присягу 20 січня.

 
…

Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

Глобальний надзвичайний стан, на думку Ґутерріша, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викидити парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.

У саміті взяли участь лідери з понад 70 країн (серед них не було Сполучених Штатів), які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.

Читайте також: Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

Паризька кліматична угода, підписана в 2015 році, зобов’язала учасників вжити заходів у спробі обмежити підвищення глобальної температури в рамках 2 градусів за Цельсієм. Однак ООН попередила, що, за очікуваннями, температура Землі в цьому столітті зросте на понад 3 градуси.

Читайте також: Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Сполучені Штати, на частку яких припадає близько 15% глобальних викидів парникових газів, стали першою країною, яка вийшла з угоди. Таке рішення в листопаді ухвалила адміністрація чинного президента США Дональда Трампа, каденція якого добігає кінця. Це сталося за три роки після того, як Трамп заявив про намір залишити угоду.

Обраний президент Джо Байден 12 грудня заявив, що Сполучені Штати знову приєднаються до угоди в перший же день його президентства. Він обійме посаду в січні 2021 року.

У своєму виступі на саміті Гутерріш назвав обіцянку Байдена повернутися до Паризької угоди «дуже важливим сигналом».
…

Кібератака на американську компанію з кібербезпеки FireEye може означати також загрозу для українських інформаційних систем, заявляє Національний координаційний центр кібербезпеки Укарїни.

«Провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за повідомленням її керівника, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів», – повідомляє центр.

Як передає урядове відомство з посиланням на компанію, серед викрадених інструментів як прості скрипти для автоматичного збору даних про ціль, так і фреймворки. Вони, ввважають у НКЦК, можуть бути використані як кіберзброя.

«За даними FireEye характер злому вказує про високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що ми фіксуємо, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та імовірним введенням обмежень через карантинні заходи», – повідомляє установа.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції проти російського НДІ через шкідливу програму Triton

Як додають у центрі, він разом з іншими органами, які відповідають за кібербезпеку, інформують органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденим інструментам FireEye.

Днями американська компанія FireEye заявила про атаку, яка, за її припущенням, була організована одним з урядів закордонних держав.
…

В Ірані повідомили про страту опозиційного журналіста Рухолли Зама, робота якого в інтернеті давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року.

Його стратили шляхом повішення на світанку, наводить напівофіційне іранське агентство ISNA повідомлення прокуратури Тегерану.

Рухолла Зам був страчений. Рухолла Зам, засновник контрреволюційного інтернет-сайту і телеґрам-каналу AmadNews, був повішений годину тому

Днями стало відомо, що Верховний суд Ірану підтвердив смертний вирок, винесений раніше 47-річному журналістові.

Після повідомлення про його страту правозахисна журналістська організація «Репортери без кордонів» висловила обурення цим, за її словами, «злочином іранської юстиції» і поклала відповідальність на верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї як «організатора цієї страти».

Смертний вирок Замові виніс у червні так званий революційний суд – такі суди розглядають звинувачення в низці особливо небезпечних, із погляду ісламського режиму Ірану, злочинів, серед того у зв’язку з діями проти цього режиму. «Репортери без кордонів» назвали той процес «надзвичайно несправедливим».

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.

Після затримання Зам з’являвся на іранському телебаченні з виступами розкаяння за свої злодіяння і вибаченнями за них. Спершу в цих виступах він заперечував, що закликав до насильства, але все ж прямо заявляв, що метою його роботи було скинути владу Ірану. Наскільки щирими чи вимушеними були ці його заяви, не відомо, зате відомо, що Іран часто домагається від ув’язнених публічних визнань вини, нерідко під моральним тиском чи й тортурами.

«Репортери без кордонів» називали Рухоллу Зама «дуже суперечливою постаттю і в Ірані, і серед іранської діаспори».
…

Верховний суд США, як і прогнозували юридичні експерти, відхилив позов штату Техас, який підтримав чинний президент Дональд Трамп, що намагався скасувати перемогу його суперника Джо Байдена в чотирьох вирішальних штатах.

Як ухвалив суд, значну більшість якого становлять прихильники Трампа, ввечері 11 грудня, позов «не засвідчив законно обґрунтованого інтересу» позивача в намаганні втрутитися в спосіб проведення виборів в інших штатах.

У позові йшлося про те, що штати Пенсильванія, Джорджія, Мічиган і Вісконсин, у яких переміг Байден, через пандемію змінили цього року свої правила голосування, розширивши можливість голосування поштою. Але, за словами оглядачів, конкретних прикладів можливих порушень, до яких призвели б ці зміни, в позові не було.

Трамп твердить, нібито саме цей спосіб голосування призвів до масових шахрайств йому на шкоду і «вкрав» у нього результат виборів, але ніяких реальних доказів такого шахрайства чи інших масових порушень не надавав.

До позову Техасу приєдналися ще 17 штатів, які теж мають республіканське керівництво.

Самі чотири згадані штати закликали Верховний суд відхилити позов, заявивши, що він не має ні юридичних, ні фактичних підстав.

Також іще понад 20 генеральних прокурорів інших штатів подали вимогу до Верховного суду відхилити позов, який у теоретичному випадку ухвалення позбавив би голосів десятки мільйонів виборців.

Демократи називали цей позов «актом відчаю» Трампа.

Як вважають, цей позов був, можливо, останнім, хоч і мало ймовірним, шансом для Трампа змінити результати президентських виборів, які він програв. Він і його прихильники-республіканці подавали з цією метою десятки позовів до судів різних інстанцій у багатьох штатах, але жоден із них не був задоволений. Перерахунки голосів у кількох штатах, яких домігся Трамп, тільки підтвердили перемогу там демократа Байдена.

Наступним кроком виборчого процесу у США буде голосування членів колегії виборників 14 грудня. Байден забезпечив собі 306 їхніх голосів – значно більше, ніж мінімально необхідні для перемоги 270. Припускають, що деякі виборники «за Байдена» можуть того дня проголосувати інакше, але, як очікують, це не змінить остаточного результату – формального обрання Байдена.
…

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.

Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.

За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.

По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».

Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.

У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».

Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.

Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
…

Закон передбачає надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу ЗСУ
…

Група депутатів Державної думи Росії внесла 11 грудня на розгляд парламенту законопроєкт, що посилює покарання за порушення для громадян або ЗМІ, визнаних «іноземними агентами».

У пояснювальній записці необхідність ухвалення законопроєкту пояснюється потребою гарантувати відкритість і прозорість діяльності осіб, які отримують закордонне фінансування і беруть участь у політичних процесах на території Росії.

Законопроєкт передбачає тюремні терміни до п’яти років для громадян, визнаних іноземними агентами, які відмовляються реєструватися і звітувати про свою діяльність. За порушення порядку роботи ЗМІ – «іноземного агента» максимальне покарання передбачає дворічне ув’язнення.

Для громадян, які збирають, на думку слідства, відомості у сфері військової або військово-технічної діяльності Росії, кримінальна відповідальність настане відразу. Для інших – кримінальні покарання пропонують використовувати після адміністративних.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Він дозволяє владі визнавати «іноземним агентом» будь-яку некомерційну організацію або громадський рух, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність.

Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені, що дало можливість переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, охорони здоров’я й екології.

У грудні минулого року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» громадян. Документ спрямований проти громадян, які поширюють повідомлення іноземних ЗМІ, включених до списку «іноагентів», або беруть участь в їх створенні.

У 2017 році в Росії був ухвалений закон про ЗМІ – «іноземних агентів». Після цього російська влада визнала «іноагентами» Радіо Свобода (і його підрозділи), «Голос Америки» і телеканал «Настоящее время».

У 2019 був році ухвалений закон про штрафи до п’яти мільйонів рублів для ЗМІ-«іноагентів» і 100 тисяч для фізосіб «іноагентів».

Законодавство у сфері неурядових організацій у Росії в останні роки неухильно посилюється. Це регулярно критикують правозахисні й міжнародні організації.
…