Влада

«Це розповідають президенту, що вони це спроможні зробити. А ми, які це пройшли і бачили це в свої реаліях…»
…

Ігорю Гладковському, сину колишнього першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, навряд чи проситимуть запобіжний захід, заявив виконувач обов’язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук в інтерв’ю «Громадському».

«Я думаю, що не буде запобіжного заходу, наскільки прокурори доповідали», – сказав Грищук.

За його словами, справа на завершальній стадії.

21 грудня правоохоронці повідомили про підозру особі, яка, ймовірно, отримала неправомірну вигоду за безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у сім мільйонів гривень на користь Житомирського бронетанкового заводу. За даними ЗМІ, мова йде про Ігоря Гладковського.

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2021 рік.

Згідно з повідомлення на сайті Офісу президента, доходи державного бюджету на 2021 рік становлять 1 трлн 84 млрд 34 млн 307 тисяч гривень. Видатки держбюджету на 2021 рік передбачені в сумі 1 трлн 320 млрд 152 млн 623 тисячі гривень. Граничний обсяг дефіциту державного бюджету України визначений у сумі 246 млрд 635 млн 500 тисяч гривень.

На охорону здоров’я передбачили майже 160 млрд гривень, на розвиток освіти і науки спрямують майже 170 млрд гривень. Видатки на національну безпеку та оборону передбачені в обсязі 267 млрд гривень, або 5,93% ВВП.

З 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зросте до 6 тисяч гривень, а з 1 грудня – до 6,5 тисяч гривень з відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2021 рік 15 грудня. За документ висловилися 289 народних депутатів, проти – 38, 16 утрималися, 23 не голосували.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який «відновлює повноцінну діяльність НАЗК».

Згідно з повідомленням Офісу президента закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» усуває законодавчі прогалини, що виникли у зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня.

«Закон встановлює додаткові особливості здійснення повноважень НАЗК щодо суддів, суддів Конституційного суду України, спрямовані на забезпечення дотримання гарантій незалежності цих осіб. Такий підхід враховуватиме рішення КСУ від 27 жовтня та водночас дасть змогу зберегти ефективність і пропорційність інституційного механізму запобігання корупції», – заявили в Офісі президента.

Документ також передбачає відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

15 грудня Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

 
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький, на його думку, не може і далі залишатися на посаді і має піти у відставку. Зеленський сказав про це в інтерв’ю виданню «Фокус», оприлюдненому 25 грудня.

«Я вважаю, Тупицький не може бути головою КС. Перезавантаження суду має розпочатися саме з цього. Я навіть не погрожую. Конфлікт з державою, конфлікт з суспільством, конфлікт з ВР, конфлікт з президентом. Мені здається, цього досить, щоб людина пішла. Це нормальний чоловічий крок», – сказав президент.

Він також висловив сподівання на те, що КСУ буде переформатований у 2021 році.

Тупицький цю заяву наразі не коментував.

Напередодні представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що оприлюднення записів розмов голови Конституційного суду Олександра Тупицького ставлять під сумнів його придатність до роботи на цій посаді.

Читайте також: «Плівки Тупицького»: як розмови голови Конституційного суду викривають його причетність до суддівського шахрайства (розслідування)

«Оприлюднення плівок, на яких фігурує голова КС Тупицький, уже свідчить, що він не відповідає критеріям судді КС, закріпленим у Конституції. Це високі моральні якості, яких у такому випадку немає, і професіоналізм, який також під питанням. Думаю, цей факт є достатнім для того, щоб судді Конституційного суду щонайменше на зборах, спеціальному засіданні, розглянули питання, чи може суддя Тупицький бути суддею КС», – сказав представник президента.

24 грудня стало відомо, що голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри.

Згодом КСУ повідомив, що Олександр Тупицький підготував кілька клопотань до ОГПУ через цей виклик. У Конституційному суді не уточнили змісту цих клопотань.

Раніше журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Судячи з записів, голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
…

У партії «Європейська солідарність» заявили, що недавні слова президента Володимира Зеленського на адресу свого попередника Петра Порошенка свідчать про те, що саме він є «безпосереднім замовником» переслідування Порошенка. Заяву партії Порошенка поширили 25 грудня деякі ЗМІ.

«Інтерв’ю Зеленського і його нав’язливі фантазії щодо Порошенка свідчать про те, що саме він і є безпосереднім замовником політичного переслідування п’ятого президента і лідера української проєвропейської опозиції… Перефразуючи відому мудрість, можна було б сказати: не готуй камеру іншому, бо сам до неї сядеш», – цитує заяву «ЄС» видання «Лівий берег».

У партії нагадали, що, згідно з соцопитуваннями, Зеленського визнали розчаруванням року, «і він так і не зрозумів, що люди чекають від нього не помсти опоненту, а кінця епохи бідності».

25 грудня в інтерв’ю виданню «Фокус» Зеленський заявив, що людей не цікавлять серйозні розслідування, зокрема справа про авіакатастрофу військового літака на Харківщині, «оскільки всі чекають, коли посадять Порошенка».

П’ятий президент України Петро Порошенко фігурує у десятках кримінальних справ, він неодноразово казав, що це є «політичне замовлення» проти нього.
…

В Україну 24 грудня повернувся український політв’язень та військовослужбовець Збройних сил України Олександр Шумков, який понад три роки перебував у незаконному ув’язненні у виправній колонії в місті Торжок Тверської області Росії. Про це у фейсбуці повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Вона нагадала, що бранця Кремля майже весь термін ув’язнення утримували у штрафному ізоляторі та загоні суворих умов тримання. Денісова написала, що Шумкова з колонії випустили ще 23 грудня і тримали в «центрі тимчасового тримання іноземних громадян» у Тверській області.

«Наразі він перетнув українсько-російський кордон та прибув в автомобільний пункт пропуску «Бачівськ», де його зустріли рідні, представник Офісу уповноваженого та представники територіальних органів військового управління ЗСУ», – поінформувала омбудсмен.

Олександр вирушить до Херсона у військову частину, де до затримання проходив військову службу.

У грудні 2018 року Шумкова визнали винним у Росії за статтею «Участь в екстремістській організації, щодо якої судом ухвалене рішення про заборону її діяльності» і засудили до чотирьох років ув’язнення.

Читайте також: У відповідь на санкції Росія посилює тиск на українських політв’язнів – Денісова

У вироку зазначалося, що Шумков із 17 листопада 2014 року по 23 серпня 2017 року брав участь в діяльності «Правого сектора», «спрямованій проти інтересів Росії».

У Росії «Правий сектор» є забороненою організацією.

У вересні 2017 року повідомлялося, що колишній охоронець депутата Верховної Ради Дмитра Яроша Олександр Шумков опинився в російському СІЗО.

 
…

Заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін зустрівся з новим послом Бразилії в Україні Нортоном де Андраде Мелло Рапестою, повідомляє МЗС 24 грудня.

За повідомленням, Рапеста передав Єніну копії вірчих грамот, дипломати обговорили пріоритетні завдання в українсько-бразильських відносинах на 2021 рік.

«Окремою темою розмови стала співпраця України та Бразилії у військово-технічній та авіакосмічній сферах», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Мессі побив рекорд Пеле за кількістю голів за один клуб

Як зазначають у МЗС, Бразилія є найбільшим торговельним партнером України серед країн Південної Америки. За даними Держстату, двосторонній товарообіг за 2019 рік склав 291,5 мільйона доларів США. Експорт товарів з України до Бразилії зріс майже на 65% та склав 74 мільйона доларів США.

Імпорт товарів в Україну зріс на 11,8% до 217,6 мільйона доларів США. За січень-вересень 2020 року, товарообіг між Україною та Бразилією склав 242,3 мільйона доларів США.

Рапеста замінив на посаді голови дипломатичного представника Ріо-де-Жанейро в Україні Освалдо Біато Жуніора, який працював на цій посаді з 2016 року.
…

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підготував кілька клопотань до Офісу генеральної прокурорки через повістку, яку отримав сьогодні. Про це пресслужба КСУ заявила 24 грудня.

«Головою Суду з огляду на отриману повістку підготовлено низку клопотань до Офісу Генерального прокурора. Результати їх розгляду повинні бути враховані під час процесуальної дії, а саме – повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення», – йдеться в заяві пресслужби.

В Конституційному суді не уточнили змісту цих клопотань.

Читайте також: «Плівки Тупицького»: як розмови голови Конституційного суду викривають його причетність до суддівського шахрайства (розслідування)

Раніше сьогодні ж стало відомо, що голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри.

Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Судячи з записів, голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.
…

Оприлюднення записів розмов голови Конституційного суду Олександра Тупицького ставлять під сумнів його придатність до роботи на цій посаді, заявив представник президента в КСУ Федір Веніславський. Про це він заявив у коментарі кільком медіа 24 грудня.

За даними Веніславського, розмови голови КСУ були записані в рамках досудового розслідування і з дотриманням закону.

«Суд дозволив здійснювати негласні заходи спостереження і зняття інформації. І саме це стало підставою, щоб було зареєстровано кримінальне провадження і пана Тупицького було викликано для оголошення про підозру», – сказав він.

Читайте також: «Плівки Тупицького»: як розмови голови Конституційного суду викривають його причетність до суддівського шахрайства (розслідування)

Веніславський також висловив думку, що записи розмов Тупицького свідчать про його невідповідність зайнятій посаді.

«Оприлюднення плівок, на яких фігурує голова КС Тупицький, уже свідчить, що він не відповідає критеріям судді КС, закріпленим у Конституції. Це високі моральні якості, яких у такому випадку немає, і професіоналізм, який також під питанням. Думаю, цей факт є достатнім для того, щоб судді Конституційного суду щонайменше на зборах, спеціальному засіданні, розглянули питання, чи може суддя Тупицький бути суддею КС», – сказав представник президента.

24 грудня стало відомо, що голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри. Згодом КСУ повідомив, що Олександр Тупицький підготував кілька клопотань до ОГПУ через цей виклик.

Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які можуть свідчити про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

Судячи з записів, голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.
…

Голову Конституційного суду України Олександра Тупицького викликають на понеділок, 28 грудня до Офісу генерального прокурора для вручення підозри. Це «Схемам» підтвердили спочатку у пресслужбі ОГП, а згодом і перший заступник генпрокурора Роман Говда. Напередодні журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) опублікували розмови голови КСУ у розслідуванні «Плівки Тупицького», які свідчать про його причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів.

«Тупицький викликаний до Офісу Генпрокурора на понеділок (28 грудня 2020 року – ред.) для проведення процесуальних дій», – повідомила «Схемам» начальниця Управління інформаційної політики Офісу Генпрокурора Сюзанна Савчук. Також підтвердив цю інформацію журналістам і заступник генпрокурора Роман Говда. 

За інформацією джерел «Схем» у правоохоронних органах, Тупицькому планують вручити  підозру у кримінальному провадженні щодо ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який підозрюється, в тому числі, у тому, що він шляхом введення в оману заволодів активами «Зуївського енергомеханічного заводу». Зокрема, Тупицькому інкримінується вчинення злочинів, передбачених статтею 384 (завідомо неправдиві показання) та статтею 386 (примушування свідка до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань та підкуп свідка з тією самою метою).

Напередодні «Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Запис розмови журналісти верифікували, проаналізували та співставили із подіями того часу. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

 
…

Вищий антикорупційний суд оголосив перерву в судовому засіданні про обрання запобіжного заходу заступникові голови Офісу президента Олегу Татарову. Засідання перенесли на 12:30 28 грудня.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, відкласти засідання до наступного тижня попросила прокуратура, щоб мати змогу підтвердити свої повноваження.

Прокурорів немає в ЄРДР після зміни підслідності справи Татарова. За словами представників САП, на сьогодні не призначена група прокурорів.

Раніше стало відомо, що Офіс генерального прокурора пізно ввечері 23 грудня змінив підслідність справи Татарова, забравши її в НАБУ і передавши Службі безпеки.

У НАБУ розкритикували такі дії ОГП і заявили, що вони мають на меті унеможливити обрання запобіжного заходу Татарову.

В ОГП ситуацію не коментували.

Татаров заявив, що дізнався про зміну підслідності зі ЗМІ, і додав, наполягатиме на проведенні всіх судових слухань, «щоб усі докази були досліджені, і щоб суд дав незалежну і якісну оцінку всім доказам, які надав орган досудового розслідування».

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».

У НАБУ наголошують, що «мають докази того, що заступник керівника Офісу президента, у минулому – топпосадовець державної компанії «УкрБуд» – причетний до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України».
…

Вночі з 23 на 24 грудня депутати Запорізької облради обрали головою ради Олену Жук, яка була обрана до неї за списками партії «Слуга народу». За неї проголосувало 46 депутатів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також під час засідання ради ексголова Запорізької ОДА Віталій Боговін, про обрання якого головою облради 15 грудня заявляла частина депутатів, повідомив про складання своїх повноважень голови облради.

Засідання обради тривало від 14 години 23 грудня і закінчилося вночі 24 грудня. Під час нього депутати обрали нову лічильну комісію, до якої делегували своїх представників п’ять з семи представлених в раді політсили. Також було проведено голосування за заступників голови облради: першим замом обрано Людмилу Любим від «Опозиційного блоку», а двома замами – Владислава Куценко з «Батьківщини» та Генадія Фукса з фракції «За майбутнє». Останній також був обраний замом голови облради під час засідання 17 грудня, коли 44 депутати обрали головою ради Віталія Толочека.

За заступників голови ради 23 грудня голосували двічі, адже, згідно регламенту ради, голова ради має право вносити повторно кандидатів на посаду замів голови. Спочатку за кандидатів проголосували лише 41 з 46 депутатів ради (для обрання необхідно 43 депутатів ради – ред.). Під час другого голосування вони отримали 46 голосів від 46 депутатів, що брали участь у голосуванні.

У голосуванні за замів та голову Запорізької облради не брали участь депутати від «Європейської солідарності» та ОПЗЖ, які не вважали Боговіна, який скликав своїм розпорядженням продовження сесії, легітимно обраним головою ради, а відповідно розглядали поточне засідання ради як зібрання депутатів.

На засіданні облради був присутній новопризначений голова Запорізької ОДА Олександр Старух. На початку засідання він звернувся до депутатів з промовою про необхідність поновлення сталої роботи ради та ухвалення бюджету області на наступний рік.

15 грудня частина депутатів Запорізької обласної ради повідомила про обрання головою ради очільника Запорізької ОДА Віталія Боговіна, обраного депутатом за списками партії «Слуга народу». Після чого він заявив про складання повноважень голови ОДА. Тоді дві з семи фракцій облради заявили, що не визнають Боговіна легітимно обраним головою ради через те, що голосування за нього проходило за закритими дверима без участі ЗМІ та під охороною невідомих осіб.

Пізніше, 17 грудня 44 депутати Запорізької облради провели засідання, на якому обрали іншого голову ради, Віталія Толочека. Він пройшов до ради за списками партії «Слуга народу». Також було обрано трьох заступників голови обради.
…