Влада

Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін збираються зустрітися найближчим часом.

У пресслужбі білоруського президента повідомили, що 30 серпня президенти провели телефонну розмову й обговорили ситуацію всередині Білорусі. Їхня потенційна зустріч має відбутися під час візиту Лукашенка до Москви.

У Кремлі уточнили, що зустріч має відбутися найближчими тижнями.

Тим часом, у Білорусі вже три тижні тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 30 серпня, у 66-й день народження Лукашенка, понад 100 тисяч людей вийшли на Марш миру та незалежності в Мінську та інших білоруських містах.
…

В Індії за добу зареєстрували 78 761 новий випадок COVID-19, що є новим світовим рекордом.

Це був четвертий поспіль день, коли на території країни виявляють понад 75 тисяч захворілих.

Стрибок у статистиці частково пояснюють збільшенням кількості тестів. Щодня в країні тестують близько одного мільйона людей. Це в п’ять разів більше порівняно з червнем.

Загалом в Індії за час пандемії виявили понад 3,5 мільйона хворих. Більше – лише в Бразилії (3,8 мільйона) та США (майже шість мільйонів).

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

 
…

Зараз офіцер перебуває під вартою у в’язниці Санте в Парижі
…

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.

 
…

Поліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.

Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.

Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили. 

Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов». 

Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.

Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.
…

У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.

Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.

Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

Речниця Державного департаменту США Морган Ортагус прокоментувала заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що затримання у Білорусі бойовиків ПВК «Вагенра» було операцією спецслужб України та США, повідомляє «Голос Америки».

«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів, та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально. Відкриті зусилля Росії позбавити народ Білорусі суверенних прав є неприйнятними», – заявила речниця Державного департаменту США.

Як повідомляє «Німецька хвиля», за словами Путіна, осіб, яких у Білорусі оголосили бойовиками ПВК «Вагнера», «затягнули» на територію Білорусі під легальним приводом, та «представили у якості можливої ударної сили для розкачування ситуації у ході передвиборчої кампанії».

Ортагус також відзначила, що Сполучені Штати Америки підтримують право народу Білорусі обирати власних лідерів «через дійсно вільні та чесні вибори з незалежним спостерігачами, та за межами неналежного впливу російських спецслужб».

«Нахабне використання Москвою найманців ПВК «Вагнера» в цілому світі збагачує російську еліту, завдаючи шкоди країнам у яких вона працює. Використання Росією кампаній впливу для ослаблення супротивників та приглушення голосу народу є неприйнятним», – заявила Ортагус.

У середині серпня найманці «ПВК Вагнера», затримані у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії.

 
…

Американські професійні баскетболісти погодилися поновити сезон у Національній баскетбольній асоціації (НБА) з 29 серпня. Це рішення ухвалене після того, як клуби НБА погодилися надати свої арени для голосування на президентських виборах 3 листопада.

НБА та Національна асоціація баскетболістів (NBPA) оголосили про угоду 28 серпня.

Пропозиція використовувати арени покликана гарантувати безпечне особисте голосування під час пандемії коронавірусної інфекції. Через COVID-19 частина виборчих органів заявляла, що буде змушена закрити або об’єднати дільниці через побоювання щодо поширення вірусу в день виборів.

Угода, досягнута НБА та професіоналами, завершує триденну паузу, спричинену стріляниною в місті Кеноші, штат Вісконсин, 23 серпня. Бойкот гравців НБА через тяжке поранення чорношкірого американця Джейкоба Блейка поширився і на інші професійні види спорту , що призвело до перенесення кількох матчів із бейсболу, хокею, тенісу та футболу з 26 серпня.

Баскетболіст Денні Ґрін, який виступає за «Лос-Анджелес Лейкерс», сказав, що після початку бойкоту серед гравців були непорозуміння, але всі вони усвідомлювали, що є речі, важливіші за спорт.

«Ми будемо назавжди чорношкірими чоловіками. Отже, якщо справа зводиться до вибору між перемогою в чемпіонаті чи досягненням кращих результатів для наших людей, для наших громад, ми спочатку оберемо друге», – наголосив Ґрін.

НБА заявила, що працюватиме над включенням до трансляції ігор плей-оф рекламних роликів, присвячених сприянню участі громадян у виборах та підвищенню обізнаності виборців щодо доступу до свого права. Ліга та гравці також вживатимуть заходів для пропаганди реформи поліції та кримінального судочинства.
…

Турецька адвокатка Ебру Тімтік померла на 43-му році життя у лікарні в Стамбулі після 238 днів голодування. Вона вимагала справедливого судового розгляду для себе і своїх колег, засуджених у справі про тероризм, повідомляє Associated Press з посиланням на Асоціацію прогресивних юристів, до складу якого входила адвокатка.

Тімтік спеціалізувалася на правозахисних справах. Вона і 17 її колег були звинувачені у зв’язках з ліворадикальної організацією «Революційна народно-визвольна партія-фронт». Організація визнана терористичною у Туреччині, США і Євросоюзі. У березні 2019 року вона була засуджена до 13 з половиною років позбавлення волі, зараз її справу розглядає апеляційний суд.

Тімтік оголосила голодування у лютому разом зі своїм колегою Айтаче Унсалом, він зараз перебуває у критичному стані. У липні суд відмовився звільнити їх, незважаючи на медичний висновок про те, що вони більше не можуть перебувати в ув’язненні.

Понад 1500 адвокатів у Туреччині зазнали переслідувань, 605 були заарештовані і 441 – засуджено до тюремних термінів за звинуваченням у приналежності до терористичної організації чи поширенні так званої терористичної пропаганди, повідомляє Міжнародне французьке радіо з посиланням на представницю правозахисної організації для адвокатів Lawyers for Lawyers Ірму ван ден Берг. За її словами, ситуація різко погіршилася після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині у липні 2016 року.

 
…

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.

Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
…

Влада змушує жителів одного з районів на сході Туркменистану купувати фотографії президента Гурбангули Бердимухамедова разом із продуктами. Про це повідомляє туркменська служба Радіо Свобода, Радіо Азатлик, із посиланням на свого кореспондента.

За його словами, в державних магазинах у продажу з’явилися борошно і хліб, які продаються як пайок на травень і червень. Разом із ними в навантаження йде портрет Бердимухамедова, фотографія розміром 50х35 сантиметрів коштує 20 манатів (близько 6 доларів за офіційним курсом Центробанку, він значно відрізняється від курсу на чорному ринку).

Як повідомляє кореспондент Радіо Азатлик, люди не протестували, купуючи продукти, оскільки навколо магазинів стояли співробітники Міністерства внутрішньої безпеки та поліції. На думку офіцера поліції, який розмовляв з кореспондентом на умовах анонімності, влада вважає, що якщо фотографія Бердимухамедова буде в кожному будинку, то населення «буде його більше любити». Туркменській службі не вдалося отримати офіційних коментарів на цю тему.

Продаж президентських фотографій у навантаження до продуктів збігся з початком сезону масової заміни портретів президента Гурбангули Бердимухамедова в держустановах країни. У всіх державних структурах портрети мають бути оновлені до 1 вересня. Нові фотографії відрізняються від старих кольором килима на тлі, довжиною і відтінком волосся президента.

У Туркменистані портрети президента присутні у всіх установах і підприємствах, а також у громадських місцях. Портрети оновлюються регулярно, в тому числі у зв’язку зі зміною зовнішності президента. Заміна старих портретів на нові здійснюється за рахунок населення. У січні влада країни зобов’язала держустанови закупити портрети з сивим президентом замість фотографій, де в нього чорне волосся.
…

Президент США Дональд Трамп виступив із промовою 27 серпня, на з’їзді Республіканської партії. Виступаючи на великій сцені біля Білого дому, Трамп офіційно погодив своє повторне висунення на другий термін від Республіканської партії. У своїй промові він пообіцяв відновити країну після масштабної, спричиненої коронавірусом, кризи і повернути роботу мільйонам безробітних. Більшу частину свого виступу Трамп зосередив на жорсткій критиці свого опонента, представника від Демократичної партії Джо Байдена. Байден відповів Трампу серією твітів, перерахувавши завдані США пандемією збитки у той час, як Дональд Трамп керував країною.
…

Влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері, заявив тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Влада поводиться з медіа у дедалі більше свавільній манері. Вони не лише відмовляються акредитувати журналістів, але й використовують різні приводи для затримання повністю акредитованих журналістів, щоб не дати їм повідомляти про те, що вони бачать. Ми також стривожені, що влада погрожує висунути свавільні звинувачення журналістам, які відмовляються виконувати накази поліції та віддати їм фотографії та іншу інформацію», – заявила Сінделар.

Вона вважає дії білоруської влади «помстою» та «кричущим порушенням норм та законів».

Журналісти Білоруської служби Радіо Свобода Влад Гридзін, Олесь Дащинський, Олег Груздзілович, Андрій Рабчик та кореспондент «Настоящего времени» Роман Васюкович й оператор Андрій Ярошевич були серед щонайменше 30 місцевих та іноземних журналістів, яких затримали в центрі Мінська 27 серпня.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що необхідно було перевірити документи, які підтверджують законність їхньої професійної діяльності.

Під час затримання журналістів РВЄ/РС обшукали поліцейські. Правоохоронці забрали ноутбуки й камери й наказали відкрити фотогалереї та іншу інформацію на мобільних телефонах. Щонайменше в одному випадку журналіста попросили видалити фотографії поліції. Коли акредитований фотограф Гриздін відмовився видалити фото, поліція погрожувала йому новими адміністративними звинуваченнями.

Усіх журналістів, окрім Ярошевича, відпустили на волю о пів на другу ночі 28 серпня. 

Ярошевича відпустили 28 серпня вдень після того, як він провів ніч під вартою за звинуваченнями в участі в несанкціонованому мітингу. Він був фотографом на білоруському державному телебаченні, але разом із сотнями співробітників вийшов на страйк і згодом залишив свою роботу.

Також білоруські правоохоронці затримали журналістів Tut.by, BelaPAN, Belsat, TASS, Associated Press та інших медіа. Згодом їх відпустили.

Затримання відбувалися на тлі блокування понад 70 веб-сайтів, включно із сайтом Білоруської служби Радіо Свобода. Крім того, правоохоронці затримали блогерів. У деяких випадках їм загрожує кілька місяців під вартою. Серед затриманих – блогер Ігор Лосік, який консультував Білоруську службу Радіо Свобода в питаннях цифрових стратегій. Його заарештували 25 червня. Сьогодні йому продовжили термін тримання під вартою до 25 жовтня.

Дейзі Сінделар закликала білоруську владу не переслідувати журналістів та поважати їхні права.

 
…