Влада

Андрій Садовий офіційно зареєстрований міським головою Львова. Увечері 25 листопада міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку –  84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

Явка виборців у другому турі склала понад 37%.

Сьогодні представники п’яти  фракцій партій, які пройшли у Львівську міську раду – «Європейська солідарність», «Самопоміч», ВО «Свобода», «Голос», «Варта» підписали спільне звернення до голови міської ТВК із проханням у стислі терміни оприлюднити результати голосування в другому турі.

24 листопада три партії з п’яти, «Європейська солідарність», ВО «Свобода» і «Варта», взяли участь у першій сесії Львівської міськради і обрали тимчасову президію. Депутати від «Голосу» і «Самопопомочі» не прийшли на засідання, пояснивши це тим, що їм не повідомили про сесію.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма. Відповідний указ глава держави підписав 25 листопада, повідомляє офіційний сайт президента.

«Президент зустрівся з Віталієм Кімом, вручив йому службове посвідчення та побажав наснаги на посаді очільника Миколаївської облдержадміністрації», – ідеться в повідомленні.

Віталій Кім народився 1981 року у Миколаєві. Закінчив Український державний морський технічний університет імені адмірала Макарова, спеціаліст із економіки. Багато років працював у бізнесі. Очолював низку приватних підприємств.
…

Українська сторона у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що ініціює на наступному тижні позачергове засідання групи з розгляду низки питань.

«Українська сторона ініціює на наступному тижні позачергове засідання ТКГ, на якому були б розглянуті такі питання: звільнення утримуваних осіб; розблокування російською стороною роботи КПВВ; фіналізація домовленості про дев’ятнадцять ділянок розмінування; фіналізація домовленості про чотири нові ділянки розведення; забезпечення вільного та безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї території України міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб», – йдеться в повідомленні української делегації у ТКГ в фейсбуці.

Повідомляється, що голова української делегації у ТКГ Леонід Кравчук виступає за проведення до кінця поточного року нової зустрічі на високому рівні у «нормандському форматі», яка б, на його думку, «підбила підсумки спроб виконати домовленості, досягнуті за результатами Паризького саміту в грудні 2019 року та обговорити плани щодо подальшого їх виконання».

«Кравчук принципово вимагає від російської сторони як учасника ТКГ взяти на себе політичну відповідальність та офіційно визначити свою позицію щодо необхідності виконати домовленості, досягнуті на вищому рівні у Парижі у 2019 році, до кінця цього року», – йдеться в повідомленнію

Українська сторона у ТКГ вказала, що Леонід Кравчук заявив російській стороні рішучий протест через загибель вчора від кулі снайпера українського військовослужбовця на Донбасі і зажадав від представників Росії розслідування, а від СММ ОБСЄ – сприяння в розслідуванні.

Раніше сьогодні представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш повідомив, що Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі, «не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами ТКГ».

Водночас голова делегації Росії у ТКГ Борис Гризлов російській агенції ТАСС заявив, що «українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками ОРДЛО. Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш. Він зазначив, що українська делегація на переговорах вперше зайняла принципову позицію.

«Дуже жорстке сьогодні засідання. Вперше Україна займає таку принципову позицію. Ми напряму висунули вимогу Росії, щоб вона, як член Тристоронньої контактної групи і учасник конфлікту, надала свій документ, не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами тристоронньої контактної групи», – зазначив Гармаш.

За його словами, представник Росії Борис Гризлов, не надав жодної відповіді на це питання. Крім того, сторони переговорів звинуватили одне одного в намірі вийти з Тристоронньої контактної групи та Мінських домовленностей.

Водночас російська агенція ТАСС цитує голова делегації Росії у ТКГ Бориса Гризлова: «Донбас запропонував план спільних дій, тобто дорожню карту врегулювання конфлікту, відповідно до Мінської угоди, яка може бути підтримана Верховною Радою і президентом України. Україні було також запропоновано представити свою версію оптимальної дорожньої карти… Українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії на засіданні політичної підгрупи заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей.

Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

«Із переходом більшості навчальних закладів на дистанційну форму навчання, кількість таких випадків і форм самих порушень вражає…»
…

Кабінет міністрів України на засіданні 25 листопада схвалив зміни до постанови від 30 грудня 2015 року «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Відповідна постанова продовжує до 31 грудня 2021 року дію режиму найбільшого сприяння СОТ, який передбачає застосування вищих ставок ввізного мита для російських товарів замість нульової ставки, що діяла на деякі російські товари відповідно до угоди про режим вільної торгівлі між країнами СНД.

Україна та Росія запроваджують обопільні санкції з 2014 року, від часу анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

У березні 2019 року набрали чинності українські санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Уряд Росії в квітні 2019 року ухвалив рішення про розширення санкцій проти України.

У свою чергу у травні того ж року Україна доповнила перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів. Загальна вартість цієї продукції становить 510 мільйонів доларів на рік.

Також уряд затвердив запровадження спеціального мита для товарів із Росії, яке застосовується з 1 серпня 2019 року незалежно від інших видів мита.
…

Оновлена структура апарату Міністерства освіти і науки України вступить в дію лише після погодження з Міністерством фінансів України, повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в пресслужбі МОН.

«Офіційна позиція буде опублікована на сайті Міністерства одразу після завершення всіх етапів обговорення й погоджень», – йдеться в повідомленні.

Подробиць у міністерстві не навели.

На початку тижня депутатка від «Голосу» Інна Совсун повідомила, що, за її даними, т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет пропонує скоротити кількість директоратів МОН із шести до чотирьох, а число державних експертів зменшити з 93 до 50.

Натомість, за даними Совсун, у МОН має з’явитися дев’ятий заступник міністра.

У МОН не відповіли на уточнювальні питання Радіо Свобода щодо реорганізації й того, з чим вона пов’язана.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Євросоюз застеріг українську владу від змін у структурі Міністерства освіти, заявивши, що вони руйнують проведені раніше реформи.

Водночас очільник міністерства заперечив це: «Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові».

Про те, що Міністерство освіти та науки подало на розгляд Кабінету міністрів проєкт рішення про реорганізацію структури відомства, яка фактично ліквідує усі директорати і повертає міністерство до старої моделі управління, на початку листопада в коментарі Радіо Свобода сказала і співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник.

25 червня 2020 року уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти на науки, а парламент так і не проголосував за його затвердження на посаді очільника відомства. Через кілька днів біля Кабміну і Офісу президента відбулися акції протесту проти призначення Сергія Шкарлета.
…

Анна Дурицька в інтерв’ю Дмитру Гордону розповіла про події 27 лютого 2015 року, коли вбили російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Нємцова вбили на Великому Москворецькому мосту о 23:31 27 лютого 2015 року. За три години до загибелі він брав участь в ефірі на «Ехо Москви», де говорив про відповідальність президента Росії Володимира Путіна за розв’язання війни на сході України і про корупцію в російській владі. Потім зустрівся в кафе в ГУМі на Красній площі зі своєю подругою – українською моделлю Дурицькою і разом із нею йшов додому на Малу Ординку.

Як розповіла Дурицька, після вечері вона запропонувала поїхати додому на машині, але Борис Нємцов наполіг на тому, щоб пройтися пішки. «Я відчувала, що в той вечір він був особливо тривожним», – згадує вона.

«На мосту я почула хлопки. Ми йшли дуже близько один до одного. І я підняла голову вгору, бо подумала, що це салюти. І коли відчула, що Борис схопив мене за руку, я зрозуміла, що в нього стріляють. Але, обернувшись, я побачила тільки сірий автомобіль, що швидко від’їжджав. Я присіла до Бориса і до останнього думала, що це був чийсь злий жарт, йому просто вистрілили в ногу і він залишиться живий. Але я бачила, як він задихається і намагався кашляти, а з рота у нього пішла кров», – розповіла Дурицька.

За її словами, вона почала питати про те, що їй робити, але Нємцов уже не говорив. «Я підняла голову вгору і побачила снігоприбиральну машину. Через сильний страх, що в мене теж почнуть стріляти, я побігла вперед. Підбігла до снігоприбиральної машини, у мене був сильний шок, я забула номери поліції, номери швидкої допомоги. А ще я втратила дар мови. Я просто не могла говорити. Я не могла вимовити ні слова. Побачила водія снігоприбиральної машини і ледве промовила слова: «Убили людину, наберіть «швидку». Але я не розуміла, чому він такий байдужий: він стояв і курив мовчки», – сказала вона.

Дурицька розповіла, що потім вона сама викликала поліцію і «швидку», але «біля Бориса вже був якийсь хлопець, який його розглядав: він дивився його телефон, документи».

За її словами, вона почула шість пострілів, але це «були секунди». Вона також заперечила версію про те, що Нємцов після пострілів ще був живий і його «добивав» чоловік, який підійшов. «Ні, ні, Борис був убитий відразу», – сказала Дурицька.

За звинуваченням у вбивстві Нємцова було заарештовано і засуджено п’ятьох осіб (всі вони – вихідці з Чечні), проте ні організатор, ні замовник злочину досі не знайдені.

Представники потерпілих вимагали повернути справу в прокуратуру і судити обвинувачених не просто за вбивство, а за посягання на життя державного і громадського діяча. Але Верховний суд Росії відмовився зробити це.

ОБСЄ в лютому цього року закликала Росію провести нове розслідування, а також передати в Парламентську асамблею його матеріали. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що міжнародне розслідування суперечить російським законам, а МЗС повідомило, що в матеріалах справи є держтаємниця. У ході судового процесу (він був відкритим) на жодному з понад 80 засідань будь-які секретні матеріали не згадувалися.
…

Прокуратура АРК і Севастополя направила до суду обвинувальний акт щодо судді, який причетний до переслідування заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, повідомляє пресслужба наглядового відомства.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений сприяв становленню окупаційної влади Росії та брав безпосередню участь у реалізації політики держави-окупанта, спрямованої на переслідування громадян України, незгодних з окупацією півострова», – йдеться у повідомленні.

За цими даними, суддя підконтрольного Росії Бахчисарайського районного суду незаконно використовував законодавство Росії, зокрема, при розгляді адміністративних протоколів, які були складені проти одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу за участь у зазначеному представницькому органі.

Наразі підозрюваного оголосили в розшук. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років. Ім’я та прізвище судді не вказані.

Раніше прокуратура АРК повідомила про підозру судді, який в анексованому Росією Криму виносив вирок заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову. Йшлося про суддю Сімферопольського районного суду Криму.

У 2016 році слідчі ФСБ порушили проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею про екстремізм.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня 2017 року засудив Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонили два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. Умеров називав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передала їх Туреччині, пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.
…

Апеляційний суд Амстердама призначив нового суддю для розгляду справи про «скіфське золото», повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«Ми можемо підтвердити, призначення судді відбулося, тепер може продовжитися розгляд нашої апеляції. Ми плануємо передання нашого подання на розгляд суду найближчим часом і сподіваємося, що нові слухання по суті справи будуть призначені вже скоро, максимум через кілька місяців», – повідомила Джапарова.

Як повідомляє російське інформагентство ТАСС з посиланням на речника Апеляційного суду Амстердама Марьям ван Пулґейст, нового суддю звуть Джерард Левін.

Україна раніше подала запит про відвід судді у зв’язку з виявленням додаткових матеріалів, які свідчать про упередженість судді та його зв’язки з Росією. 28 жовтня Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про відвід судді.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «великим досягненням» рішення суду. Він сказав, що Україна боротиметься до перемоги в даному процесі.

Російські музейники заявили, що розчаровані рішенням суду в Амстердамі.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили про скерування до суду обвинувального висновку стосовно нині адвоката, а в минулому – прокурора відділу прокуратури Києва, у справі про незаконне притягнення до відповідальності мітингувальників під час Революції гідності.

«Експрокурору інкримінують незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину… За даними слідства, 21 січня 2014 року прокурор, діючи за попередньою змовою зі своїми керівниками та слідчими міліції, безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою», – йдеться в повідомленні ОГП.

В ОГП не вказали прізвища адвоката-експрокурора, справу проти якого передали до суду.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова 20 листопада повідомила, що від початку року Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, повідомило про підозру 37 особам через події Революції гідності. Серед цих осіб на момент вчинення інкримінованих їм злочинів – 26 були правоохоронцями, двоє прокурорами, 10 слідчими, троє суддячи, восьмеро – цивільними.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Вищий антикорупційний суд закрив справу проти народного депутата України VIII скликання у частині декларування ним недостовірної інформації, повідомила пресслужба ВАКС.

«Колишнього народного обранця обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 КК України… ВАКС надалі продовжуватиме розгляд цього кримінального провадження лише за ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС не вказують прізвища ексобранця. Громадська організація «Центр протидії корупції» повідомляє, що йдеться про Максима Полякова, фігуранта так званої «бурштинової справи». У ЦПК вказують, що закрита справа стосувалася недекларування фактичного місця проживання Поляковим, який отримував компенсацію від держави за проживання в готелі «Київ», де він насправді не мешкав.

Раніше сьогодні повідомлялося, що ВАКС також закрив справи проти ексміністра енергетики Ігоря Насалика та судді Вищого адмінсуду Олега Голяшкіна. Кримінальні провадження закрили через те, що КСУ визнав неконституційною статтю про декларування недостовірної інформації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

 
…

Вищий антикорупційний суд повідомив про закриття ще двох кримінальних проваджень через недостовірне декларування – стосовно ексміністра енергетики та судді Вищого адмінсуду. У пресслужбі ВАКС не вказують прізвищ посадовців, але агенції «Інтерфакс-Україна» в суді підтвердили, що йдеться про Ігоря Насалика Олега Голяшкіна відповідно.

«Під час судового засідання прокурор САП вважав, що в суду відсутні підстави для продовження розгляду справи, а в прокурора – для продовження підтримання державного обвинувачення в суді. Разом із тим, обвинувачений заперечував проти закриття справи, наполягаючи на продовженні судового розгляду задля свого виправдання», – прокоментував ВАКС у фейсбуці справу щодо Насалика.

Як і в ситуації з судею Вищого адміністративного суду України, кажуть у ВАКС, кримінальне провадження закрили через те, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

Днями у ВАКС повідомляли, що через рішення КСУ скасували свій перший обвинувальний вирок.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…

Президент України Володимир Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.

За його словами, найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу.

«Перше – одноразова матеріальна допомога тим, чия сфера діяльності потрапляє під заборону через посилення карантину. Якщо ви ФОП і змушені закрити свою кав’ярню або найманий працівник і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень», – сказав Зеленський у відеозверненні.

За його словами, потрібно зробити «три прості кроки»: зайти в застосунок «Дія», ввести короткі дані й номер банківської картки.

«Далі перевірка даних і максимум через кілька днів 8 тисяч гривень приходять вам на картку», – запевняє президент.

За розрахунками влади, 1,2 мільйона людей зможуть отримати допомогу за цією програмою, а її загальний обсяг становитиме до 10 мільярдів гривень.

«Друге – одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць. Якщо ви власник кав’ярні і ви не закрилися, але через карантин скоротили час роботи, нікого не звільнили, проте деяких працівників відправили у вимушену відпустку, тоді для виплат таким працівникам ви зможете отримати допомогу. Це буде сума, пропорційна часу простою в розмірі до восьми тисяч гривень на одного працівника», – заявив Зеленський.

Третя програма – це компенсація витрат за сплату єдиного соціального внеску. Її обсяги оціюють у 1,5 мільярда гривень для майже 120 юридичних осіб.

«Якщо через посилення карантину ваша діяльність забороняється, ви отримуєте компенсацію за сплату ЄСВ за своїх найманих працівників», – пояснив президент.

Він також пообіцяв погашення податкового боргу для майже чотирьох мільйонів громадян, які мають заборгованість до 3060 гривень. Такий борг мають анулювати.

Крім того, при посиленні обмежувальних заходів в Україні 200 тисяч ФОПів першої групи мають бути звільнені від сплати всіх податків та зборів, включно з єдиним соціальним внеском.

На тлі збільшення кількості хворих на COVID-19 в Україні запровадили карантин вихідного дня. Попередньо, він має діяти до кінця листопада. Робота дозволяється продуктовим магазинам, установам, які надають фінансові послуги, операторам поштового зв’язку, медичним установам, автомобільним заправкам та підприємствам, які обслуговують автомобілі.
…