Влада

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

За словами Тихановської, опоненти Олександра Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

«Ми хотіли би викласти свою точку зору, хотіли би почути позицію Росії з білоруського питання. Ми – сусіди. І ми будемо продовжувати наші взаємовідносини в майбутньому. Хотілося б поспілкуватися. І білоруси на це дуже чекають. Не підтримки режиму (Лукашенка), а висловлювання про білорусів, про наше бажання розбудовувати наше майбутнє усім разом, а не зусиллями однієї людини», – зазначила Тихановська.

Президент Росії Володимир Путін раніше привітав Олександра Лукашенка з його оголошеною перемогою на виборах президента Білорусі, які відбулися 9 серпня цього року. Путін зробив це наступного дня після голосування.

«Привітати, то привітав. Але ви знаєте, мені так здається, в Росії теж не очікували, що протестний рух (Білорусі) цього разу сильний, і ми йтимемо до перемоги, тому що в очах білорусів Лукашенко не є легітимним. І ця боротьба, цей протестний рух проти хамства, проти неповаги, проти нелюдяності вже зараз. Розумієте? Тоді ніхто ж не очікував, що так буде. Це тільки білоруси самі знали, що цього разу все буде інакше. І, як ми бачимо, тоді надала підтримку Росія режиму (Лукашенка). Але зараз якийсь процес вичікування, очікування. Активної підтримки (з боку Росії) немає», – зауважила Тихановська.

Наразі, повідомила лідерка білоруської опозиції, жодних сигналів із боку Кремля стосовно можливої зустрічі з Путіним не надходило.

Водночас Тихановська розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода, що планує відвідати Україну «найближчим часом». Дата такого візиту узгоджується з Києвом, опозиціонерка поінформувала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.
…

У Лебапській області Туркменистану співробітникам поліції збільшили щоденний план із виявлення й затримання порушників маскового режиму – по 30 осіб на день, пише туркменська служба Радіо Свобода з посиланням на співробітників правоохоронних органів.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на даний час активно штрафують у Башсаці, в Фарапському і Дарганатському районах. Місцеві чиновники проводять перевірки у школах: в разі виявлення учнів без масок штрафують керівництво навчальних закладів.

Житель Дарганатського району розповів, що його затримали під час роботи на земельній ділянці, після чого доставили в поліцію. Йому виписали штраф у розмірі 100 манатів (28,5 доларів) і попередили, що в разі повторного порушення сума штрафу буде збільшена.

Журналістам не вдалося з’ясувати, коли надійшло розпорядження про збільшення плану по штрафах. Представники правоохоронних органів і регіональної адміністрації офіційних коментарів не надали.

Поліція попереджає, що в разі відсутності коштів на оплату штрафу затримані будуть притягнуті до виправних робіт, наприклад, ремонту або фарбування установ. Місцеві жителі стверджують, що за порушення маскового режиму людей притягують також до робіт у приватних господарствах співробітників поліції.

Щодня виписувати щонайменше один штраф за порушення маскового режиму поліції доручили в кінці жовтня цього року. Таке розпорядження озвучили під час наради в МВС. Високопоставлений чиновник відомства розповідав, що співробітники поліції, які не виконають доручення, повинні самі оплатити один штраф й оформити акт на друзів або родичів.

Влада Туркменистану продовжує стверджувати, що в країні немає жодного випадку коронавірусного захворювання COVID-19. Проте в багатьох містах запровадили деякі карантинні обмеження – для «профілактики інфекційних захворювань». Міністерство охорони здоров’я і медичної промисловості країни регулярно рекомендує громадянам користуватися масками і дотримуватися соціальної дистанції. При цьому масові заходи, які відвідує президент Гурбангули Бердимухамедов, проводяться за участю великої кількості людей без масок.

У вересні влада країни ухвалила поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими особам, які втекли з лікарень або ухиляються від лікування «небезпечних інфекційних захворювань», загрожує позбавлення волі до двох років, а в разі повторного порушення – до п’яти років.
…

Розвідка Південної Корея повідомила, що Північна Корея закрила Пхеньян та заборонила риболовлю на морі через COVID-19.

Північна Корея стверджує, що не виявила випадків зараження коронавірусом на своїй території, проте експерти ставлять під сумнів заяви КНДР.

За словами південнокорейського депутата Ха Те-кена, який отримав доступ до закритого брифінгу розвідки,  Кім Чен Ин вдається до «ірраціональних заходів» через «параною» щодо COVID-19.

Розвідники заявляють, що Північна Корея стратила чільного посадовця в серпні через порушення обмежень на закупівлю товарів з-за кордону. У жовтні стратили міняльника грошей.

Північна Корея також зупинила риболовлю та виробництво солі, щоб запобігти зараженню морської води вірусом. У межах іншого профілактичного заходу країна залишила близько 110 000 тонн рису з Китаю в північно-східному китайському порту Далянь.

За словами законодавця, розвідка переконана, що Північна Корея закрила Пхеньян та північну провінцію Джангганг. Перед цим локдаун був запроваджений в інших районах, куди нібито завозили несанкціоновані товари.

За даними Сеула, Північна Корея також безуспішно намагалася викрасти дані південнокорейських компаній, що розробляють вакцину проти коронавірусу.

 
…

Іран звинувачує Ізраїль у «терористичному» нападі, що призвів до смерті науковця-ядерника.

Мохсен Фахрізадех помер у лікарні 27 листопада від поранень, завданих йому під час нападу «озброєних терористів», заявило Міністерство оборони Ірану.

У відомстві додали, що медики не змогли допомогти Фахрізадеху, який очолював науково-дослідний та інноваційний підрозділ Міністерства оборони.

«На жаль, медичній команді не вдалося його врятувати, і кілька хвилин тому менеджер та науковець досяг високого статусу мучеництва після багаторічних зусиль і боротьби», – йдеться у заяві міністерства, переданій державними ЗМІ.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив, що є «серйозні ознаки ролі Ізраїлю» в нападі на Фахрізадеха.

«Терористи вбили видатного іранського науковця сьогодні. Це боягузтво – із серйозними ознаками ролі Ізраїлю – свідчить про відчайдушне підбурювання до війни з боку винуватців», – написав Заріф у твітері.

Він закликав міжнародну спільноту «покінчити з їхніми ганебними подвійними стандартами й засудити цей акт державного терору».

Ізраїль та Пентагон наразі не коментували вбивство Фахрізадеха.

Напівофіційне іранське інформаційне агентство «Фарс» заявило, що напад стався в Абсарді, невеликому місті на схід від Тегерана. Журналісти пишуть, що свідки почули звук вибуху, а потім кулеметного вогню. Напад був націлений на машину, в якій перебував Фахрізадех.

Науковець очолював іранську програму «Амад» («Надія»). Ізраїль та Захід заявляють, що програма була військовою операцією для оцінки можливості розробки ядерної зброї в Ірані.

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що програма «Амад» закінчилася на початку 2000-х.
…

Імовірні хакери з Північної Кореї спробували зламати системи британського виробника ліків та розробника вакцини від COVID-19 AstraZeneca. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.

Співрозмовники агентства розповіли, що зловмисники видавали себе за рекрутерів і зверталися через сайт LinkedIn і месенджер WhatsApp до співробітників AstraZeneca з неіснуючими пропозиціями про роботу. Потім хакери відправляли документи, які нібито описують посадові обов’язки. Ці файли містили шкідливий код для отримання доступу до комп’ютера жертви.

За словами одного з джерел, зловмисники намагалися атакувати зокрема й комп’ютери розробників вакцини. Спроба була невдалою, стверджують співрозмовники Reuters. Деякі з облікових записів, використаних в атаках на AstraZeneca, були зареєстровані на російські електронні адреси, що, можливо, було спробою ввести слідчих в оману, кажуть співрозмовники агентства.

Місія КНДР при ООН в Женеві не відповіла на прохання агентства про коментар. Раніше Пхеньян всі звинувачення в кібератаках відкидав. AstraZeneca від коментарів відмовилася.

Кількість кібератак на органи охорони здоров’я, виробників ліків збільшилася з початком пандемії. У листопаді компанія Microsoft заявила, що виявила дві хакерські групи, націлені на розробників вакцин. Корпорація не розкрила назв угруповань.

Агентство Reuters раніше повідомляло про спроби хакерів із Росії, Ірану і Китаю атакувати системи провідних світових виробників ліків і сервери Всесвітньої організації охорони здоров’я. Москва, Тегеран та Пекін звинувачення відкинули.
…

Десятки тисяч людей прийшли 26 листопада до президентського палацу Casa Rosada в центрі Буенос-Айреса, щоб попрощатися з футболістом Дієго Марадоною. В Аргентині оголошена триденна жалоба.

Деякі вболівальники на площі перед палацом намагалися прорватися в приміщення, де проходить прощання. Поліція застосувала гумові кулі і димові шашки для приборкання натовпу.

Поховали Марадону на цвинтарі Jardin de Bella Vista поруч з його батьками. Церемонію поховання відвідали лише рідні і близькі друзі.

Легендарний футболіст помер 25 листопада у віці 60 років. Лікарі називають причиною смерті серцевий напад. Відомо, що протягом тривалого часу спортсмен мав проблеми з наркотиками й алкоголем.

Марадона був одним із найкращих футболістів ХХ століття, чемпіоном світу і найкращим гравцем чемпіонату світу 1986 року. На його рахунку понад 550 матчів у професійній кар’єрі, в яких він забив 292 голи.

Ще в юні роки Марадона отримав прізвисько El Pibe de Oro («Золотий Хлопчик»), яке закріпилося за ним на всю кар’єру.

У легендарному чвертьфінальному матчі світової першості-1986 проти команди Англії Марадона забив обидва голи, а його команда перемогла 2:1.

Першим голом був м’яч, забитий рукою, чого арбітри не помітили. Сам Марадона згодом пояснював, що це була «рука Бога». Натомість другий гол форварда був шедевром: Марадона здійснив рейд на 60 метрів, обвівши на шляху до воріт п’ятьох футболістів команди суперника. Уболівальники на сайті ФІФА в 2002 році визнали цей м’яч «Голом століття».
…

Радник президента Чехії Мартін Неєдли відбув із візитом до Москви готувати зустріч Мілоша Земана і президента Росії Володимира Путіна. Чеське Міністерство закордонних справ про візит не знало.

Мартін Неєдли повідомив чеським ЗМІ, що в програмі його візиту переговори з радниками президента Росії Володимира Путіна. Зокрема, він наголосив, що як радник Мілоша Земана «володіє мандатом вести переговори зі своїм колегою про майбутні відносини і взаємні візити. Мова про програму президента включно з підготовкою зустрічі обох президентів».

Про візит Неєдли до Москви не знав ані міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, ані керівник відділу закордонної політики канцелярії президента Рудольф Їндрак. Як повідомило чеське громадське телебачення ČT24, Томаш Петршічек висловив надію, що «про програму візиту Мартіна Неєдли буде поінформований». На думку міністра, «канцелярія президента мала б пояснити і громадськості мету візиту». 

Також посол Чехії в Росії Вітєзслав Півонька зазначив, що візитом радника президента Мартіна Неєдли до Москви здивований. «Це не готувалось через нас. Про програму не знаю. Посольство нічого не фінансувало і не готувало». 

Голова закордонного комітету Сенату – верхньої палати парламенту Чехії Павел Фішер висловив думку, що темою переговорів чеського радника до Москви може бути добудова атомної електростанції Дуковани. У червні цього року чеський уряд схвалив добудову Дукован, вартість цього одного з найбільших проєктів оцінюється до шести мільярдів євро. 

Серед головних претендентів на добудову атомної електростанції Дуковани в Чехії є південнокорейська фірма KHNP, французька EDF, американський Westinghousе, китайська China General Nuclear Power і російський «Росатом».

Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля й особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії й України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звинуватив США та кілька європейських країн у втручанні в справи Білорусі. Це сталося 26 листопада під час зустрічі з Олександром Лукашенком.

Москва продовжує підтримувати Лукашенка упродовж усього часу , який минув після суперечливих президентських виборів 9 серпня.

На пресконференції зі своїм білоруським колегою Володимиром Макеєм Лавров заявив, що Захід «використовує брудні методи так званих кольорових революцій, включно з маніпулюванням громадською думкою, підтримкою сил, які є відверто антиурядовими, а також сприянням їхній радикалізації».

Західні лідери відмовилися визнати результати виборів і підтримали опозиційну лідерку Світлану Тихановську, яка виїхала з Білорусі до сусідньої Литви через погрози щодо неї та її родини.

Тисячі демонстрантів, які вимагають відставки Лукашенка, виходять на вулиці Мінська кожні вихідні після виборів. Протестувальники вважають, що 38-річна Тихановська є справжньою переможницею серпневих виборів.

 
…

Азербайджанські законодавці 26 листопада закликали виключити Францію із складу Мінської групи, яка здійснює посередницькі зусилля в конфлікті навколо Нагірного Карабаху. Такою є реакція Баку на резолюцію Сенату Франції щодо визнання Нагірного Карабаху.

Заклик виключити Францію як державу-посередника Азербайджан адресував ОБСЄ, яка є куратором Мінської групи.

Верхня палата парламенту Франції 25 листопада ухвалила документ, в якому закликає визнати сепаратистський регіон Азербайджану як незалежну державу. Резолюція є декларацією, яка не зобов’язує офіційний Париж до жодних дій.

Це рішення ухвалене після того, як на початку цього місяця Вірменія за посередництва Москви погодилася на мирну угоду з Азербайджаном. Ця угода передбачає повернення під контроль Баку всіх прилеглих до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області районів Азербайджану, а також частини Нагірного Карабаху, які азербайджанська армія фактично контролює за результатами війни тривалістю шість тижнів.

Франція разом із Росією та США є співголовою Мінської групи, яка десятиліттями вела переговори з метою вирішення конфлікту, але не змогла досягти відчутних результатів.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що планує «найближчим часом» відвідати Україну. Про це вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я хочу сказати велике дякую українцям, які нас підтримують, і українському уряду. Ми постійно чуємо слова підтримки. І Україна приєдналася до європейських санкцій, не визнала легітимність Лукашенка (Україна офіційно заявляла лише про наміри приєднатися до санкцій – ред.). Братський народ підтримує нас, чудово. На жаль, дата візиту в Україну поки не затверджена, але сподіваюся, що найближчим часом. Не можу сказати точніше, узгоджуємо», – зазначила Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції додала, що спілкується з цього приводу з міністром закордонним справ Дмитром Кулебою.

На уточнювальне запитання, чи висуває українська сторона якісь умови зустрічі, вона відповіла: «Ні, умов нам не висувають, у нас буде дружня зустріч».

У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Повністю розмову з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на сторінці Радіо Свобода у YouTube 28 листопада.
…

Член Конституційної наради Киргизстану Садірдін Торалієв на засіданні 26 листопада запропонував прибрати з конституції країни норму про те, що російська мова є офіційною, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода, Радіо Азаттик.

«Я розумію, що чим більше мов знає громадяни, тим краще, ми багато чого досягли через знання російської мови. Але ми повинні ухвалити окремий закон і розвивати іноземні мови, а в Конституції потрібно прописати статус тільки киргизької мови», – цитує його видання. За словами Торалієва, громадяни не вчитимуть національну мову, якщо у них не буде в цьому потреби.

«Ми звикли до російської мови і сидимо з нею, як прив’язаний собака. Такого не має бути. Ми можемо втратити свою мову», – цитує члена Конституційної наради агенція «АКИпресс». Реакція інших учасників зборів на пропозицію Торалієва в повідомленні не вказана.

У Киргизстані російська мова, відповідно до чинної конституції, має статус офіційної. У 2019 році об’єднання політичних сил, яке пропонувало провести конституційну реформу, пропонувало позбавити російську цього статусу. У жовтні 2020 року під час зустрічі з послом Росії тодішній виконувач обов’язків президента Садир Жапаров заявив, що це питання на порядку денному не стоїть.

Проєкт нової конституції Киргизстану винесений на громадське обговорення 17 листопада. Документ значно розширює повноваження і роль президента, форма правління в разі ухвалення змін фактично стане президентською, а не парламентською, як зараз. Крім того, в країні пропонується створити новий орган, Народний курултай, який буде «найвищим дорадчим, консультативним і координаційним органом». Курултай скликатиме президент.

 
…

Австралія вітає звільнення з в’язниці Ірану британсько-австралійської науковиці Кайлі Мур-Гілберт, яку засудили до 10 років тюрми за звинуваченням у шпигунстві.

«Я надзвичайного задоволена й рада повідомити, що доктор Кайлі Мур-Гілберт була звільнена з ув’язнення в Ірані й скоро об’єднається зі своєю сім’єю», – заявила міністр закордонних справ Австралії Меріс Пейн.

Вона додала, що Австралія неухильно заперечує підстави, на яких іранська влада заарештувала й засудила науковицю.

25 листопада іранське державне телебачення повідомило, що Тегеран відпустив Кайлі Мур-Гілберт в обмін на трьох іранців, яких утримували за кордоном.

«Бізнесмен та двоє іранців, які були затримані за кордоном за неправдивими звинуваченнями, були звільнені в межах обміну на шпигунку з подвійним громадянством», – повідомив сайт каналу Iribnews.

Державні ЗМІ Ірану стверджують, що Мур-Гілберт шпигувала на користь Ізраїлю.

За даними кількох видань, звільненими іранцями є Саїд Мораді, Могаммад Хазеї та Масуд Седагат Задей. Їх ув’язнили в Таїланді. За даними слідства, вони планували вбивство ізраїльських посадовців у Бангкоку вісім років тому.

У самому Таїланді посадовці заявили, що звільнені іранці у 2012 році планували підірвати вибухівку. Вони не уточнили деталей.

Мур-Гілберт – викладачка ісламознавства в Університеті Мельбурна. Її відправили до в’язниці Тегерана у вересні 2018 року.

Останніми місяцями міжнародний тиск з вимогою її звільнення зріс на тлі повідомлень, що стан її здоров’я погіршився.

У листах, вивезених з в’язниці та опублікованих у британських ЗМІ в січні, Мур-Гілберт написала, що відхиляє пропозицію співпрацювати з розвідувальним відділенням військового формування «Корпус вартових Ісламської Революції».
…

Всі домовленості Олександра Лукашенка будуть скасовані новим урядом Білорусі. Про це повідомляє пресслужба лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.

«Про що б не домовлявся Олександр Лукашенко, він втратив підтримку білоруського народу. А значить все його угоди і договори будуть переглянуті і скасовані новим урядом», – мовиться у повідомленні.

Наголошується, що вони «завжди виступали і виступаємо за дружні і партнерські відносини з Росією», але незалежність та суверенітет не можуть бути «предметом торгу».

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…