Влада

Громадянин Білорусі Антон Лукашук, який виїхав зі своєї батьківщини кілька днів тому, 21 листопада близько семи годин стояв на колінах у кайданках перед білоруським посольством у Києві на знак солідарності з репресованими співвітчизниками.

Антон повідомив Радіо Свобода, що його акція мала на меті звернути увагу президента України Володимира Зеленського на беззаконня, яке панує в Білорусі, і попросити його спростити процедуру перебування білоруських громадян в Україні. Тепер білоруси можуть перебувати в Україні 90 днів упродовж шести місяців без реєстрації з можливим продовженням терміну перебування, якщо для цього є підстави.

Антон розповів, що займався комп’ютерною графікою в Білорусі і був змушений виїхати під загрозою можливого кримінального переслідування, оскільки були оприлюднені його персональні дані: він співпрацював з одним із заборонених у Білорусі телеграм-каналів. Зараз він звернувся до польського консульства в Україні щодо отримання гуманітарної візи.

Антон хотів телефоном поговорити з Володимиром Зеленським про порушення прав людини в Білорусі. Але така розмова не відбулася.

Президент України Володимир Зеленський, за офіційними даними, перебуває зараз у лікарні «Феофанія» в Києві, оскільки 9 листопада у нього діагностували COVID-19. Усі свої робочі зустрічі він проводить за допомогою відеозв’язку, а також записує відеоролики, які поширює в соціальних мережах.

 
…

Урядова делегація Росії після відвідин Вірменії прибула до Азербайджану для переговорів із лідерами обох країн щодо Нагірного Карабаху.

Під час зустрічі в Баку президент Азербайджану Ільгам Алієв вихваляв роль президента Росії Володимира Путіна в досягненні домовленості з Вірменією про припинення вогню в війні за Нагірний Карабах.

За словами Алієва, успішне втілення домовленості ґрунтується значною мірою на тому, що її підписав Путін.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров високо оцінив підтримку Азербайджаном спільної заяви Баку, Єревану і Москви, в якій була викладена ця мирна домовленість.

Він додав, що Росія сподівається на участь у розв’язанні багатьох питань, які виникають у зв’язку з домовленістю, так званої Мінської групи ОБСЄ, яка багато років домагалася владнання нагірно-карабаського конфлікту і співголовами якої є Росія, США і Франція.

Раніше 21 листопада в Вірменії Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрілися в Єревані з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном. Як повідомили про цю зустріч в апараті вірменського прем’єра, він заявив, що вірмени «завжди відчували підтримку Росії» в перебігу протистояння навколо Нагірного Карабаху, зокрема персональну підтримку Володимира Путіна і уряду Росії.

Шойгу сказав Пашинянові, що російські миротворці, введені в рештки Нагірного Карабаху, що наразі лишаються поза контролем Баку, вже перекривають майже всю цю територію. За його словами, встановлені 23 спостережні пости, росіяни також наглядають за дорогою, що пов’язує регіон із Вірменією крізь повернені під контроль Баку території Азербайджану.

Він також додав, що російські миротворці «забезпечують повернення біженців» і мають на меті «не допустити кровопролиття».

За домовленістю, укладеною за посередництва Росії в ніч на 10 листопада, вірмени мають повернути під контроль Баку всі території, які не належали до колишньої Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану і були ними захоплені під час війни першої половини 1990-х років. При цьому під контролем Баку також лишаються й ті частини колишньої НКАО, які вони взяли в перебігу нинішньої війни, серед того й стратегічно й культурно важливе для Азербайджану місто Шуша, яке вірмени називали Шущі. При цьому російські миротворці будуть контролювати п’ятикілометрову завширшки смугу вздовж дороги, що пов’язує Нагірний Карабах із Вірменією, так званий Лачинський коридор. Натомість Вірменія має відкрити для Азербайджану транспортний коридор по своїй території до його ексклаву Нахічевані, таким чином через Нахічевань забезпечивши наземний коридор між основною частиною Азербайджану і Туреччиною.
…

Лідери двадцяти найбільших економік світу закликали зміцнити єдність у боротьбі проти коронавірусної пандемії на початку свого дводенного саміту, який вони проводять як телеконференцію.

Зустріч відкрив король Саудівської Аравії Салман, звернувши увагу на економічний шок і соціальні втрати внаслідок пандемії. За його словами, «Група двадцяти» «зробить усе можливе, щоб подолати цю кризу шляхом міжнародної співпраці».

Він, зокрема, закликав лідерів надати скоординовану підтримку країнам, що розвиваються. «Група двадцяти» має «обов’язок постати проти кризи разом на цьому саміті і подати потужний сигнал надії і запевнення».

Цього року Саудівська Аравія вперше головує в «Групі двадцяти», але через пандемію Ер-Ріяд втратив можливість прийняти в себе лідерів групи на саміті, що мав би відбутися вперше в арабському світі.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель звернулася до учасників із наперед записаною заявою, в якій теж закликала до міжнародної співпраці. «Якщо ми станемо разом у всьому світі, ми зможемо взяти під контроль і подолати цей вірус і його наслідки», – сказала вона.

За її словами, «такий глобальний виклик, як коронавірусна пандемія, можна подолати тільки глобальним зусиллям».

Меркель також закликала посилити Всесвітню організацію охорони здоров’я, забезпечивши її надійніше фінансування і кращу співпрацю з нею. Вона наголосила, що пандемію можна буде подолати тільки в разі, якщо прийнятна за ціною вакцина буде доступна для всіх держав.

«Група двадцяти», вважає Меркель, має зробити додатковий фінансовий внесок на підтримку вакцинного альянсу під проводом ВООЗ, відомого як COVAX. Наразі на цю ініціативу вже надана сума майже в 5 мільярдів доларів.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму виступі попередив про виклики, що постають перед можливістю всесвітнього доступу до технологій охорони здоров’я від COVID-19.

А прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон закликав лідерів «Групи двадцяти» зібрати всі ресурси, щоб подолати коронавірусну пандемію і протистояти кліматичним змінам.

«Наші долі в руках одне одного», – сказав Джонсон, який у квітні вже перехворів на COVID-19, пробувши тиждень у лікарні, а зараз знову перебуває на самоізоляції, бо зустрічався з людиною, тест якої на коронавірус виявився позитивним.

Президент Росії Володимир Путін заявив лідерам «Групи двадцяти», що його країна готова надати свою вакцину від коронавірусу «Спутнік V» усім країнам, які її потребуватимуть. Москва твердить, що ця вакцина має ефективність понад 90 відсотків, але в світі до неї ставляться переважно скептично: вона була зареєстрована в Росії, хоча ще не завершила необхідної для реєстрації третьої фази клінічних досліджень.

Президент США Дональд Трамп, який завершує свій термін на посаді, провів у дискусіях саміту менш ніж дві години, а потім поїхав грати в гольф.

За час, поки він був присутній на зв’язку, він розповідав, яку «абсолютно неймовірну роботу», мовляв, зробила його команда і в економічних питаннях, і в боротьбі з пандемією, повідомило Агентство «Франс-прес» із посиланням на джерело, що мало доступ онлайн до робочих переговорів лідерів, які були закриті для журналістів.

Також Трамп, відомий своїм критичним ставленням до небезпеки, яку становить новий коронавірус (на COVID-19 наразі хворіють чи хворіли понад 12 мільйонів американців, із них понад 255 тисяч померли), а також невизнанням своєї поразки на президентських виборах, також заявив, що чекає на подальшу співпрацю з лідерами «Групи двадцяти» «в майбутньому, і то ще довго».

Після того, як він поїхав грати в гольф, його місце на переговорах зайняв міністр фінансів США Стівен Мнучин. Як очікують, Трамп візьме участь у роботі другого дня саміту, 22 листопада.

«Група двадцяти» охоплює країни, які разом дають близько 85 відсотків усього економічного продукту в світі і три чверті міжнародної торгівлі. До групи, що об’єднує як розвинені, так і новопосталі економіки, входять як постійні члени 19 країн – Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія, – а також Європейський союз. Організація була створена як робоча група з фінансово-економічних питань на рівні міністрів фінансів і голів центральних банків 1999 року, але з 2008 року проводить і саміти на рівні голів держав чи урядів і займається значно ширшим колом питань.
…

21 листопада Індія викликала повіреного в справах Пакистану через напад, який, за твердженням Нью-Делі, стався на кордоні між двома державами.

За інформацією Міністерства закордонних справ Індії, 21 листопада в повіреному у справах Пакистану в Нью-Делі Афтабу Хассану Хану висловили офіційний протест.

«Індія вчергове повторила свою вимогу Пакистану виконувати свої міжнародні та двосторонні зобов’язання не дозволяти використовувати будь-яку підконтрольну йому територію чином для терористичної діяльності проти Індії», – заявило міністерство.

Міністерство закордонних справ Пакистану відхилило твердження Моді як безпідставні.

Читайте також: У Пакистані лідеру бойовиків винесли вирок у справі про теракт в індійському Мумбаї в 2008 році

«Ми розглядаємо це як частину відчайдушних спроб Індії відвернути міжнародну увагу від державного тероризму в (підконтрольному Індії Кашмірі – ред.) та державного спонсорства тероризму проти Пакистану», – йдеться у заяві міністерства у Твітері.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив 20 листопада, що індійські силовики ліквідували чотирьох пакистанських бойовиків з угруповання «Джайш-е-Мохаммед». Ця сутичка, за його словами, вказує на плани бойовиків «завдати хаосу та руйнувань» у регіоні напередодні місцевих виборів.

Індійські співробітники служби безпеки заявили, що вилучили у вбитих бойовиків великий тайник зброї та вибухівки.

Читайте також: У Пакистані після кількох місяців за ґратами звільнили власника найбільшої в країні незалежної медіагрупи

Напруженість між сусідніми ядерними державами загострилася після минулого серпня, коли уряд Моді вирішив скасувати особливий статус підконтрольної Індії частини спірного регіону Кашмір. Рішення супроводжувалося протестами.

Пізніше в листопаді Індія планує провести місцеві вибори в ті частині спірного регіону Кашмір, що перебуває під її управлінням.

Кашмір був фактично розділений між Індією та Пакистаном (а частково й Китаєм) після здобуття цими країнами незалежності від Великої Британії у 1947 році. Дві з трьох воєн між двома ядерними державами-сусідами відбулися через питання контролю над спірною територією.
…

Росія продовжила свої санкції проти низки товарів, у першу чергу продуктів харчування, виробництва низки країн і наклала нові щодо кількох посадовців Великої Британії.

У першому випадку йдеться про контрсанкції, які Росія запроваджувала проти певних товарів із тих країн, які запроваджували свої санкції проти Росії через її агресію проти України, – так зване «продуктове ембарго», яке позбавило росіян низки імпортних продуктів. У разі виявлення таких продуктів на території Росії їх фізично знищують: давлять бульдозерами, закопують, спалюють тощо.

Із приєднанням до західних обмежень усе нових країн їхні продукти теж стали потрапляти під російські санкції. Із 2016 року вони стосуються і низки товарів із України.

Нині президент Росії Володимир Путін підписав указ про продовження чинності російських заходів іще на рік, до кінця 2021-го.

У другому випадку йдеться про відповідь Росії на персональні санкції, що їх запровадила в липні Велика Британія проти посадовців кількох країн, які, як каже офіційний Лондон, причетні до порушень прав людини. У Росії ці обмеження – заборона на в’їзд і замороження можливих активів – стосуються 25 осіб, серед яких голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, заступник генпрокурора Віктор Гринь, кілька чільних нинішніх і колишніх посадовців Міністерства внутрішніх справ, низка суддів і слідчих.

Тепер, як повідомила речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова, Москва у відповідь запроваджує заборону на в’їзд для 25 британських посадовців. Їхніх імен наразі не називали.
…

Охоплений війною Ємен перебуває під загрозою найгіршого голоду у світі за останні десятиліття, заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш 20 листопада.

«Над Єменом нависла загроза найгіршого голоду, який світ бачив за кілька десятиліть. За відсутності негайних дій мільйони життів можуть бути втрачені», – йдеться в його заверненні.

Голова Організації Об’єднаних Націй закликав обережно обирати політичний підхід до руху хуситів, які є стороною конфлікту в близькосхідній країні.

Читайте також: Німеччина в ООН: Росія продовжує порушувати права людини в Криму

«Я закликаю тих, хто має вплив, терміново діяти щодо цієї проблеми, аби не допустити катастрофи, і я також прошу всіх утриматися від будь-яких дій, які можуть ще більше погіршити і без того критичну ситуацію», – сказав Ґутерріш.

Заява генерального секретаря ООН непрямо апелює до Сполучених Штатів, які розглядають можливість визначити рух повстанців-хуситів (рух Хуті) як закордонну терористичну організацію. Згідно з позицією ООН, це може ускладнити доставку гуманітарної допомоги до Ємену.

Серед причин підвищеної загрози голоду, які назвав Ґутерріш – зниження фінансування програми допомоги ООН, крах єменської економіки та «перешкоди», які чинять гуманітарним організаціям сторони конфлікту.

Гуманітарні організації застерігають, що позначення хуситів як терористичної організації поставить під загрозу надання допомоги, від якої залежить виживання 80% з 24 мільйонів населення Ємену. Це, за їхніми побоюваннями, обмежить можливість взаємодіяти з повстанцями та підважить надію на швидке відновлення миру.

Конфлікт у Ємені триває з кінця 2014 року, після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану. З метою відновлення уряду президента Абд-Раббу Мансура Хаді у 2015 році була сформована коаліція під проводом Саудівської Аравії. У результаті бойових дій загинули десятки тисяч людей.

За даними ООН, через конфлікт 22 мільйони людей потребують гуманітарної допомоги. В організації вважають, що гуманітарна криза в Ємені нині є найгострішою у світі.
…

Уряд Афганістану звинуватив екстремістське угруповання «Талібан» у приблизно двох десятках ракет, які вразили житлові райони Кабула під час ранкової години пік 21 листопада.

В результаті нападу загинули щонайменше вісім людей, ще близько десятка дістали поранення.

Прессекретар Міністерства внутрішніх справ Афганістану Тарік Аріан заявив у відеозверненні, що «Талібан випустив 24 ракети» по п’ятьох різних районах Кабула, в тому числі сусідніх із дипломатичним кварталом, де розташовані посольства іноземних держав.

Посольство Ірану в Кабулі повідомило в Твітері, що ракета поцілила в його будівлю, але жертв не спричинила.

Аріан описав ракетні обстріли як «явний знак поразки «Талібану», пообіцявши відповідь «на цей огидний вчинок».

Таліби заперечували свою причетність до нападу. Наразі жодна інша екстремістська група не взяла на себе відповідальність.

Президент Афганістану Ашраф Гані засудив напади і повторив свій заклик до зменшення рівня насильства та подальшого припинення вогню.

Спочатку Аріан заявив, що «терористи» встановили ракетниці на невелику вантажівку, звідки й запустили. За його словами, слідчі намагаються з’ясувати, як транспортний засіб пройшов повз пункти пропуску, щоб в’їхати до Кабула.

Пізніше 20 листопада Державний департамент США заявив, що Помпео планує зустрітися 21 листопада окремо з афганськими делегатами уряду та учасниками переговорів «Талібану» в Досі, столиці Катару, яка стала базою для дипломатії Талібану.

Читайте також: Австралія виявила докази «незаконного вбивства» 39 афганців своїми елітними військовими підрозділами

Раніше цього тижня Пентагон оголосив, що незабаром виведе близько 2000 американських військовослужбовців з Афганістану, прискоривши графік, встановлений у лютневій угоді між Вашингтоном і Талібаном, який передбачає повне виведення американських військ у середині 2021 року.

Кількість нападів талібів та інших екстремістів у Афганістані – і особливо в Кабулі – зросла з того часу, як мирні переговори між урядом Афганістану і Талібаном припинились.

На початку листопада бойовики вдерлися в кампус Кабульського університету і вбили щонайменше 35 людей, більшість із яких – студенти.

Більше 50 людей були поранені в результаті цього нападу. Відповідальність на себе взяло угруповання «Ісламська держава».
…

У Нагірному Карабасі завершилося розгортання миротворців з Росії. Про це в п’ятницю заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу.

За його словами, в район конфлікту перекинули підрозділи 15-ї окремої мотострілкової бригади. Вони складають основу миротворчого контингенту. «Всього здійснено 250 авіарейсів, перевезено 1960 осіб і 552 одиниці техніки», – уточнив Шойгу на нараді у президента Росії Володимира Путіна.

Серед іншого, міністр зазначив, що повністю розмінували Лачинський коридор, що зв’язує Карабах з Вірменією і тепер буде патрулюватися російськими військовими.

Командувач російським миротворчим контингентом Рустам Мурадов сказав, в свою чергу, що порушень режиму припинення вогню і провокацій в зоні конфлікту не було. «Окремі дрібні інциденти врегульовуються представниками миротворчого контингенту на місцях», – додав Мурадов.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

Іран повідомив 20 листопада про затримання в Перській затоці танкера під прапором Панами через підозру у нелегальному транспортуванні 300 тисяч літрів нафти.

Напівофіційне інформагентство Fars повідомляяє, що затримали танкер іранські військові з елітного Корпусу вартових Ісламської революції.

Повідомляється, що затримані також 10 іноземних членів екіпажу – національність членів екіпажу чи інші подробиці інциденту наразі невідомі. Справу передали в прокуратуру портового міста Парсіан.

Іран, що має одні з найдешевших цін на пальне у світі, через значні субсидії і падіння курсу національної валюти, бореться з контрабандою палива в сусідні країни.

За повідомленнями іранських ЗМІ, щодня з Ірану контрабандою вивозиться близько 10 мільйонів літрів палива.
…

Американська компанія Pfizer та німецька компанія BioNTech сьогодні, 20 листопада, подають заявку на екстрене використання вакцини від COVID-19 у США. Про це мовиться у пресрелізі, оприлюдненому Pfizer.

Зазначається, що компанії також мають намір отримати дозвіл на використання свого препарату по всьому світу, зокрема у Австралії, Канаді, Європі, Японії та Великій Британії, то ж подаватимуть заявки у регуляторні органи по всьому світу.

Наразі у компаніях очікують, що у 2020 році вироблять до 50 мільйонів доз вакцини та близько 1,3 мільярда до кінця 2021-го.

Pfizer заявляє, що на останніх стадіях результати випробувань вакцини проти COVID-19 показали, що вона є ефективною на 95 відсотків, і також видається, що вакцина захищає людей похилого віку, яким найбільше загрожує смерть від цієї хвороби.
…

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми «Єретик»
…

Білоруська атомна електростанція, офіційно відкрита раніше цього місяця, відновила роботу після того, як призупиняла виробництво електроенергії через аварію.

Всього через кілька днів після урочистого відкриття, 8 листопада, єдина атомна електростанція Білорусі зупинила виробництво електроенергії після вибуху трансформатора напруги.

Міністерство енергетики країни 19 листопада повідомило, що АЕС в Островці знову підключили до мережі, а реактор її першого енергоблоку працює на 40% від потужності.

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року.

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.
…

У Росії Брянський обласний суд засудив росіянина Юрія Єщенка до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у спробі передати американському ЦРУ секретні відомості про розробки озброєнь. Як повідомив Центр громадських зв’язків ФСБ, Єщенка визнали винним у державній зраді.

За версією ФСБ, Єщенко, будучи співробітником організації в Мурманській області, яка обслуговувала радіоелектронні системи кораблів Північного флоту, з 2015 по 2017 рік копіював на роботі секретні документи, маючи намір у майбутньому продати їх США.

На початку 2019 року, як заявили в ФСБ, Єщенко зв’язався з ЦРУ і через кілька місяців при спробі передати туди відомості, що становлять держтаємницю, був затриманий. У ході процесу він визнав провину і розкаявся, йдеться в повідомленні.

За даними правозахисників, за останні 20 років правління Володимира Путіна у справах про держзраду й шпигунство в Росії засудили близько ста людей.

У липні звинувачення в державній зраді висунули колишньому журналісту «Коммерсанта» і «Ведомостей», раднику голови «Роскосмосу» Івану Сафронову.
…

Увечері 19 листопада в Мінську затримали журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яка готувала матеріал про загиблого мінчанина Романа Бондаренка. Про це повідомляють білоруські медіа.

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, Борисевич відвезли до слідчого ізолятора КДБ Білорусі, завтра її мають допитати, але невідомо, в якому статусі.

Донька Борисевич повідомила виданню Tut.by, що журналістка вийшла в магазин, але згодом повернулася в супроводі силовиків. В квартирі відбувся обшук і вилучили ноутбук. Менш як за годину Борисевич забрали люди в масках.

Читайте також: Прокуратура Білорусі попередила священників, які критикували владу за знищення меморіалу Бондаренка

Портал оприлюднив відео, на якому видно, як жінка виходить із під’їзду свого дому в супроводі людей в цивільному та масках.

Незадовго до цього Генеральна прокуратура Білорусі повідомила про відкриття кримінальної справи щодо лікаря лікарні швидкої допомоги та «іншої особи» за фактами «розкриття лікарської таємниці, яке потягнуло за собою тяжкі наслідки». Йдеться про результати медичного огляду Романа Бондаренка, який помер після викрадення й побиття.

Результати медичного огляду Бондаренка, який вперше опублікував Tut.by, підтверджують, що він прибув до мінської швидкої допомоги абсолютно тверезим – всупереч версії, висловленій владою та особисто Олександром Лукашенко.

Читайте також: У Білорусі взяли під варту четвертого за тиждень співробітника Радіо Свобода

Житель Мінська Роман Бондаренко був жорстоко побитий увечері 11 листопада і помер в лікарні на наступний день. З’являється все більше свідчень того, що нападники могли бути пов’язані з правоохоронними органами. Загибель Бондаренка викликала масове обурення, марш його пам’яті 15 листопада в Мінську був розігнаний владою.

 
…

Антитерористичний суд в пакистанському місті Лахор 19 листопада засудив до п’яти з половиною років тюремного ув’язнення підозрюваного в організації теракту в 2008 році в індійському місті Мумбаї Хафіза Мухаммада Саїда за статтею про фінансування тероризму. Суд також оштрафував його на 110 тисяч рупій (близько 700 доларів США).

Саїда заарештували в липні минулого року, він вже перебуває у в’язниці та відбуває два терміни по п’ять з половиною років кожен, винесені в лютому. Агентство Reuters повідомило, що вироки будуть виконуватися одночасно, а це означає, що він не отримає додаткового тюремного ув’язнення.

Новий вирок суд виніс у зв’язку з тим, що Пакистан може бути внесений до «чорного списку» базованої у Парижі міжурядової організації FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби із відмиванням грошей – ред.). Пакистан залишається в «сірому списку» цієї організації з 2018 року.

Хафіз Мухаммад Саїд є засновником ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тайба», яке США та Індія звинувачують в причетності до теракту в Мумбаї, через який у 2008 році загинули щонайменше 166 людей, в тому числі громадяни США.

Раніше Сполучені Штати пропонували винагороду у 10 мільйонів доларів за інформацію, що призведе до арешту і засудження Саїда, який заперечує свою причетність до нападу.
…

Латвія продовжує приймати біженців з Білорусі. Це люди, які постраждали під час акцій протесту, або були затримані і на батьківщині їм тепер загрожує кримінальна відповідальність. У Латвії вони проходять лікування, реабілітацію, а потім змушені чекати отримання офіційного статусу біженців. (Автори: Марія Андреєва, Даніїл Жиліцький).
…