Влада

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що не має на балансі автотранспортних засобів. Про це йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

«Видатки на придбання автомобілів протягом 2020 року Мінекономіки не здійснювалися. Разом з тим інформуємо, що на балансі Мінекономіки службові автомобілі відсутні», – йдеться у повідомленні.

Раніше ще кілька міністерств повідомляли, що не мають на балансі службових авто.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто просить направити місію ОБСЄ на Закарпаття через нещодавні обшуки у представників угорської нацменшини. Про це він напередодні, 1 грудня, говорив під час телефонної розмови з керівником місії ОБСЄ Гентом Чакаєм.

«Спостерігачі будуть проінформовані про те, що сталося вчора (30 листопада, – ред.) на місці та зв’язуватимуться з представниками угорців Закарпаття», – написав він у фейсбуці.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

Норма про ув’язнення за недостовірне декларування статків посадовців виявилася неефективною, заявила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря в коментарі Радіо Свобода.

«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми, у тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає», – сказала Совгиря Радіо Свобода.

За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – «це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати цю статтю».

«Тому що її планується застосовувати до так званих топчиновників. І для топчиновника, скажімо так, дуже болісним, дуже проблемним з точки зору сприйняття є такий вид покарання, як громадські роботи. Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності і так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», – додала Совгиря.

Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за недостовірне декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням.

«Він трошки м’якший, ніж позбавлення волі, але також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування для особи, до якої застосований цей вид покарання», – наголосила депутат.

30 листопада громадська організація «Центр протидії корупції» повідомила, що народні депутати зі «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «За майбутнє» та «Голосу» подали законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування інформації. Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

 
…

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України заперечує інформацію про затримання голови міністерства – віцепрем’єра Олега Уруського в Туреччині.

«Пресслужба Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України вимагає спростування та вибачення щодо опублікованої інформації на сайті «112 каналу» та розтиражованої деякими ЗМІ про затримання правоохоронцями віцепрем’єр-міністра України Олега Уруського в Туреччині. Ця інформація носить дискредитаційний характер і є абсолютно неправдивою», – заявили в міністерстві.

Олег Уруський очолює новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості з 16 липня.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години вівторка підтримувані Росією бойовики один раз відкрили вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«1 грудня у смугах відповідальності наших підрозділів зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, з метою провокації ворог здійснив обстріл зі стрілецької зброї наших позицій в районі Катеринівки. На інших напрямках уздовж лінії розмежування спостерігається тиша. На збройну провокацію підрозділи Об’єднаних сил вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат та поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація щодо обстрілів 1 грудня відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович став позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

«Завдання пана Арестовича – надати вичерпну відповідь, щоб протидіяти поширенню дезінформації або образ. Ми – єдина команда, яка спільними зусиллями захищає нашу країну», – заявив Єрмак.

Серед завдань Арестовича – узгодження позицій профільних відомств і напрацювання «єдиного голосу».

У жовтні військовий оглядач Олексій Арестович став радником української делегації з інформаційної політики в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

 
…

Верховна Рада України відклала на рік, до 1 січня 2022 року, обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Відповідний законопроєкт депутати ухвалили на засіданні 1 грудня. За нього проголосували 319 народних депутатів.

Як заявив доповідач по цьому законопроєкту Ярослав Железняк, документ спрямований на створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, збереження робочих місць, розвиток підприємництва та виведення економіки з тіні, що приведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Представники депутатських фракцій і груп у виступах зазначали, що це рішення є компромісним.

Ухвалений законопроєкт також скасовує механізм кешбеку (компенсація покупцям за порушення під час розрахункових операцій) і штрафи за невідповідність готівки в касі сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а також за відсутність попереднього програмування товарів у РРО.

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, підприємців, які 1 грудня протестують біля парламенту, не влаштовує рішення про відтермінування. Після голосування вони почали вигукувати «зрада» і закликали залишатися на ніч під будівлею Верховної Ради, поліція посилює заходи безпеки.

Чинне досі законодавство передбачало з 1 січня 2021 року обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців. З 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мали б встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.

Раніше законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на один рік не набрав потрібну кількість голосів у Верховній Раді. Парламентарі, які не голосували за відтермінування, наголошують, що зміни в оподаткуванні виведуть економіку з тіні, і що це допоможе наповнити бюджет.

Натомість в організації «Підприємці України/#SaveФОП» (організатор протестів) повідомили, що вимагають ухвалення законопроєктів №2644 і №2645, які пропонують скасувати закони, що зобов’язують фізичних осіб підприємців мати касові апарати.
…

Віталій Кличко у вівторок склав присягу Київського міського голови на першому засіданні Київської міської ради IX скликання, повідомляє пресслужба Київміськадміністрації.

«Давайте зробимо так, щоб Київрада працювала злагоджено і ефективно, об’єднавши зусилля всіх депутатів від усіх представлених тут політичних сил. Бо можна говорити про більшість, про опозицію, про інше. Але не можна бути в опозиції до киян і інтересів міста. Нам потрібна велика коаліція з усіх фракцій», – сказав Кличко, пропонуючи створити «велику коаліцію» всіх політичних сил, представлених у новообраній Київраді.

Він зазначив, що більшість обранців Київради IX скликання – 74 депутати – стали депутатами вперше.

Кличко також звернув увагу на рішення, які Київрада має схвалити в терміновому порядку ще в цьому році. Це, зокрема, бюджет міста на 2021 рік та запровадження додаткових пільг для бізнесу, який постраждав через пандемію COVID-19.

На виборах 25 жовтня Віталій Кличко був переобраний мером української столиці, він отримав 50,52% голосів виборців.
…

Глави МЗС України та Грузії мають взяти участь у відеоконференції міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Про це повідомив глава альянсу Єнс Столтенберґ 30 листопада.

За його словами, з представниками України та Грузії відбудеться «окреме засідання», щоб «обговорити ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні і нашу підтримку цих двох цінних партнерів».

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО 1 грудня почнуть дводенну відеоконференцію, під час якої обговорять зокрема майбутнє місії альянсу в Афганістані. Також серед тем зустрічі – нарощування Росією військових потужностей біля кордонів альянсу.
…

Україна може запровадити санкції проти відомого австрійського архітектурного бюро Coop Himmelblau, яке може брати участь у побудові оперного театру в Севастополі в анексованому Росією Криму, повідомив посол України в Австрії Олександр Щерба у фейсбуці.

«На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався  переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії. На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – написав Щерба.

Він зазначив, що йому не залишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання запровадження санкцій щодо нього та його бюро.

«Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з [президентом Росії Володимиром] Путіним», – наголосив посол.

12 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941-1945 років.

 
…

Служба безпеки України провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті.

У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

«Вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни», – заявили в СБУ.

Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Їх підозрюють у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.

У Службі безпеки заявляють, що під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі.

«На жаль, в Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві», — цитує слова міністра видання Mukachevo.net.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 
…

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.
…