01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Переможець президентських виборів у Молдові обіцяє збалансувати зв’язки з Росією та Заходом

Переможець президентських виборів у Молдові Майя Санду пообіцяла збалансувати відносини з Заходом і Росією, а також боротися з корупцією і залучати інвестиції в економіку країни.

У другому турі виборів 15 листопада Санду перемогла проросійського чинного президента Ігоря Додона.

Виступаючи перед журналістами 16 листопада, Санду заявила, що забезпечить «реальний баланс» у зовнішній політиці між Заходом і Росією. «Ми встановимо прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Україну, Румунію, європейські країни, Росію і США», – сказала вона.

Санду зазначила, що її адміністрація зосередиться на боротьбі з повальної корупцією та залученні інвестицій для стимулювання економіки.

«Всі повинні побачити поліпшення. Йдеться і про людей, які голосували за мого опонента. Я вам кажу: ви не програли, тут немає ні переможців, ні переможених. Я завоюю вашу довіру конкретними діями», – наголосила вона.

Незважаючи на побоювання з приводу нестабільності після виборів, Додон швидко визнав поразку. «Я закликаю до спокою і миру, абсолютно ніяких хвилювань і протестів. Ми не повинні допустити дестабілізації країни», – зазначив він.

 

Президент Росії Володимир Путін, який відкрито підтримував Додона, привітав Санду з перемогою на виборах. «Я розраховую, що ваша робота на посту глави держави сприятиме конструктивному розвитку відносин між нашими країнами», – йдеться в оприлюдненій Кремлем заяві.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн також привітала Санду з перемогою і пообіцяла розширити співпрацю. «Ваша перемога – це чіткий заклик до боротьби з корупцією та відновлення поваги до верховенства закону – шлях до процвітаючого майбутнього. ЄС готовий підтримати Молдову», – написала вона у твітері.

Під час окремих телефонних розмов з президентом Румунії Клаусом Йоханніса і президентом України Володимиром Зеленським Санду пообіцяла докласти зусиль для зміцнення відносин з двома сусідами Молдови, повідомила прес-служба її Партії дії і солідарності.

Центральна виборча комісія Молдови заявила, що після підрахунку 100 відсотків голосів Санду отримала 57,75 відсотка голосів у другому турі президентських виборів, залишивши Додона позаду більш ніж на 15 відсотків. 

Явка склала понад 52 відсотків – що майже на 10 відсотків вище, ніж у першому турі.

Спостерігачі від Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявили, що голосування в цілому було добре організованим і конкурентним в складних обставинах, викликаних пандемією COVID-19. Проте, зазначили спостерігачі, негативна риторика затьмарила кампанію, а також залишаються під питанням правила фінансування кампанії.

Read More

У Раді хочуть рекомендувати уряду скасувати карантин вихідного дня

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт постанови, який рекомендує Кабінетові міністрів скасувати рішення про запровадження в країні карантину вихідного дня, повідомила віцеспікер парламенту Олена Кондратюк на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій і груп парламенту.

Проєкт постанови, авторами якої є представники різних фракцій, зареєстрований 16 листопада.

«З метою подолання негативних тенденцій в економічній сфері пропонується рекомендувати Уряду переглянути рішення, ухвалене ним 11 листопада 2020 року», – йдеться в пояснювальній записці.

За словами Кондратюк, яка від 12 листопада виконує обов’язки голови Верховної Ради, бо спікер Дмитро Разумков і перший віцеспікер Руслан Стефанчук заразилися COVID-19, на 17 листопада в парламент вирішили запросити голову уряду Дениса Шмигаля разом з усім складом Кабінету міністрів.

Від них очікують відповіді щодо бачення виходу з карантину і щодо того, яким є стан виконання постанови Верховної Ради про заходи протидії поширенню коронавірусу.

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

Рішення Кабміну щодо запровадження карантину вихідного дня викликало протести в багатьох містах України.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 545,6 тисячі людей, 9 697 – померли від COVID-19, одужали – 244 тисячі людей померла.

Read More

На протестах у Білорусі затримали майже 1200 людей – правозахисники

На протестних акціях у Білорусі 15 листопада були затримані 1192 людини. Такі оновлені дані вранці 16 листопада навів правозахисний центр «Весна».

Це найбільше число затримань за один день від початку протестів. Загалом від серпня, за даними «Весни», затримали понад 25 тисяч людей.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, 15 листопада у відділення міліції доставили і щонайменше 23 співробітників ЗМІ, зокрема чотирьох авторів Радіо Свобода.

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

Акції 15 листопада відбувалися під гаслом «Я виходжу». Це останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, жорстоко побитий невідомими у масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 

Read More

Понад 90 депутатів перехворіли на COVID-19 – Кондратюк

Понад 90 народних депутатів перехворіли на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомила під час погоджувальної ради віцеспікер Верховної Ради Олена Кондратюк, яка наразі виконує обов’язки спікера.

За її словами, зараз 27 народних депутатів хворі на COVID-19. Крім того, хворіють 24 співробітники апарату Верховної Ради.

Кондратюк пропонує, щоб парламент цього тижня працював у вівторок у режимі пленарного засідання, а решту днів – у режимі парламентських комітетів.

Вона пояснила таку пропозицію непростою ситуацією з COVID-19 у парламенті.

Кондратюк почала виконувати обов’язки спікера після того, як голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук захворіли на COVID-19.

 

Read More

Пашинян каже, що не погрожував протестувальникам в Єревані

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не мав на меті погрози, коли казав, що чекає на повернення військових із передової в Нагірному Карабасі, щоб «остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами».

Пашинян вирішив дати пояснення після того, як його слова, написані у фейсбуці, викликали критику з боку опозиції як такі, що закликають до конфронтації.

«Всі зараз нервують, ними легко маніпулювати», – сказав Пашинян. Він пояснив, що планує зустрітися з військовими після їхнього повернення з лінії фронту і сподівається, що вони розвіють звинувачення у «зраді», які лунають на протестах.

«Солдат, який був на передовій, знає ситуацію в Карабасі найкраще. Багато з них просять про зустріч зі мною, і я чекаю на їхнє повернення саме для цього», – пояснив голова уряду Вірменії.

Він сказав про це після того, як троє депутатів від владної фракції «Мій крок» 15 листопада оголосили, що складуть мандат чи вийдуть зі фракції.

Раніше Пашинян заявив, що переглянув десятки відеоматеріалів військовослужбовців із передової і «вражений» їхньою «глибокодумністю».

«Хлопці, ви маєте рацію. Чекаю на вас в Єревані, щоб остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами. Пишаюся вами», – написав Пашинян у фейсбуці.

Омбудсмен Вірменії Арман Татоян назвав заяву голови уряду «надзвичайно небезпечною».

Жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

Деякі військові записали відеозвернення на підтримку прем’єр-міністра Вірменії. 

 

Read More

Депутат Рабінович захворів на COVID-19

Народний депутат, співголова партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович захворів на COVID-19. Він повідомив про це у фейсбуці ввечері 15 листопада.

«На жаль, піймав коронавірус. Будемо лікуватися», – написав Рабінович.

За попередню добу, 15 листопада, в Україні виявили 9 832 випадки захворювання на нову коронавірусну інфекцію, свідчать дані РНБО.

Це на 849 менше, ніж 14 листопада, коли був зафіксований новий «рекорд вихідного дня» (10 681 випадок), ще тиждень тому в суботу було 9 397, а в неділю – 8 678 нових випадків захворювання на COVID-19.

Померли 15 листопада 94 пацієнти із цим діагнозом, одужали – 2753.

Read More

У Молдові підрахували 99% голосів. Прозахідна Майя Санду впевнено перемагає

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія.

Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

Явка на виборах склала понад 52%, майже на 10% більше, ніж у першому турі.

Прихильники Санду святкували її перемогу в штаб-квартирі очолюваної нею Партії дій та солідарності (PAS).

Перший тур виборів відбувся 1 листопада. Тоді прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр Майя Санду набрала понад 36% голосів виборців проти більше ніж 32% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.

Read More

В ОГП не кажуть, чи зверталися до Панами, Кіпру і Віргінських Островів через справу Порошенка

В Офісі генерального прокурора на запит Радіо Свобода відмовилися повідомити, чи зверталися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

«Розголошення відомостей про звернення Офісу генерального прокурора із запитами в порядку міжнародного співробітництва, а також інших відомостей досудового розслідування є недопустимим у відповідності до ст. 222 КПК України, згідно з якою незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом», – йдеться у відповіді.

На початку місяця Державне бюро розслідувань попросило ОГП звернутися до Панами, Кіпру і Віргінських Островів.

Як нагадали в ДБР, бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «виконуватиме роль холдингового підприємства для українських і кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР заявило, що вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ. Порошенко називає переслідування політично мотивованим.

Державне бюро розслідувань у відповідь на запит Радіо Свобода відмовилося підтвердити це чи заперечити.

У 2016 році репортери із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. В Україні фігурантом розслідування став, зокрема, тодішній президент України Петро Порошенко. Журналісти-розслідувачі заявляли, що Порошенко, всупереч заявам, не передав свої активи у траст, однак почав реструктуризацію своїх активів «Рошен», створивши для цього три офшорні компанії.

Згодом юридична фірма «Авеллум», юридичний радник Порошенка, заявила, що створення компаній в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передання активів Порошенка в управління авторитетної міжнародної трастової структури.

Тодішній президент України також вказав, що основною метою створення компанії Prime Asset Partners Limited на Британських Віргінських островах було створення спеціального підприємства для передачі бізнесу в управління банку Rothschild, а не мінімізація податкової бази, як в інших учасників скандалу.

Автори міжнародного журналістського розслідування стверджують, що панамська юридична компанія Mossack Fonseca допомагала відмивати гроші, ухилятися від сплати податків і обходити різні санкції своїм клієнтам, серед яких політики, бізнесмени та спортсмени з усього світу.

 

Read More

Зеленський привітав Санду з перемогою на виборах президента Молдови

Президент України Володимир Зеленський привітав колишню голову уряду Молдови, лідерку Партії дій та солідарності (PAS) Майю Санду з перемогою на виборах президента.

«З нетерпінням очікую на подальше зміцнення відносин між Україною та Молдовою задля європейського майбутнього наших народів», – ідеться в повідомленні Зеленського у твітері.

 

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія. Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 

Read More

Вдова Литвиненка подала позов до ЄСПЛ проти Росії на 3,5 млн євро – The Guardian

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії

Read More

«Я виходжу». На акціях пам’яті Романа Бондаренка в Білорусі затримали понад 1000 людей

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 

Read More

Другий тур місцевих виборів: поліція відкрила сім кримінальних проваджень

У день повторного голосування на місцевих виборах в Україні поліцейські розпочали сім кримінальних проваджень і склали чотири адміністративні протоколи, повідомив заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич.

Загалом упродовж доби загалом зареєстровано 110 повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу, повідомила пресслужба поліції.

Найбільше порушень зареєстрували в Одеській області – 35, 27 – у Херсонській, 20 – у Київській, 9 – у Донецькій, 8 – у Сумській, 6 – у Волинській і 5 – у Хмельницькій областях.

«Загалом день голосування відбувся без серйозних порушень виборчого процесу. Поліцейські оперативно відпрацьовували всі повідомлення і надавали їм правову оцінку. У результаті складено чотири адмінпротоколи та розпочато сім кримінальних проваджень. Усі дільниці зачинилися, розпочався процес підрахунку голосів. Поліцейські продовжують нести службу біля дільниць і супроводжуватимуть членів комісій і виборчу документацію до ТВК», – сказав Фацевич.

Кримінальні провадження відкриті за статтями:

перешкоджання здійсненню виборчого права;
незаконне використання виборчого бюлетеня;
фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації;
завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;
хуліганство.

Адміністративні протоколи складені за статтями «пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня» і «порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму».

Раніше в поліції повідомили, що взяли під цілодобову охорону 1006 виборчих дільниць. До несення служби залучили понад п’ять тисяч правоохоронців.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

За даними громадянської мережі «Опора», станом на 16:00 інтегрована явка виборців у семи містах склала 18,6%, у той час, як під час голосування 25 жовтня по всій Україні на цей час явка становила 27%.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.

Read More

ЦВК: середня явка на виборах міських голів становила 24%

Станом на 20:00 15 листопада середня явка на виборах міських голів становила 24%, повідомила Центральна виборча комісія.

Найвищою активність виборців була в Кам’янці-Подільському – 34,29%, найнижчою в Сумах – 19,02%.

«Сьогодні середня явка на виборах міських голів (повторне голосування) становила 24,0%. Це на 8% менше, ніж була явка у цих містах 25 жовтня цього року», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У ЦВК додали, що ці відомості не носять офіційний характер, «оскільки, відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404, вони надходять до Комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують цю інформацію від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою».

Результати голосування з виборів депутатів місцевих рад і міських голів мають бути встановлені територіальними виборчими комісіями (ТВК) не пізніш як на п’ятий день із дня повторного голосування, тобто до 20 листопада включно, наголосили у ЦВК.

У день голосування на місцевих виборах 25 жовтня середня явка по Україні на 20:00 складала 36,88%.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.

Read More

Силовики «зачистили» двір у Мінську, де розташований народний меморіал Романові Бондаренку

Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б’ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».

За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

Read More

Поліція: надійшли 54 повідомлення, пов’язані з порушеннями на виборах

Найбільше повідомлень зафіксовано у Херсонській, Одеській, Київській і Сумській областях. При цьому найбільше виявили фактів незаконної агітації

Read More

Силовики затримали 580 учасників протестів у Білорусі – правозахисники

У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».

Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.

У столиці Мінську силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» почали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. 

Силовики також розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський.

Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. 

Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

 

Read More

У Києві відбулася акція «Порожні стільці» – на підтримку українських політв’язнів

PEN Ukraine і Центр громадянських свобод 15 листопада на Софійській площі в Києві провели правозахисну акцію «Порожні стільці» – на підтримку громадян України, ув’язнених у Росії та анексованому нею Криму, а також утримуваних на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Про це інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як повідомили організатори, акція була приурочена до Дня ув’язненого письменника, або Дня порожніх стільців.

Відомі письменники, журналісти, актори і музиканти стали голосом заручників Кремля і розповіли їхні історії. Зокрема, участь в акції взяли письменники Андрій Курков та Лариса Денисенко, актори Антоніна Хижняк, Олеся Жураковська та Ахтем Сеітаблаєв, музикант Олександр Сидоренко (Фоззі), журналісти Юрій Макаров та Вахтанг Кіпіані.

Мета заходу – нагадати українцям і світовій спільноті про кримінальні справи проти громадян України, засуджених та ув’язнених у Росії та Криму з політичних мотивів, а також закликати представників української влади використовувати кожну можливість для їхнього звільнення, відзначають організатори.

Раніше в секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.

Read More

Силовики в Мінську затримали понад 100 учасників акції «Я виходжу» (прямий ефір)

У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень.

За даними правозахисного центру «Весна», станом на 13:20 список затриманих нараховує 120 прізвищ.

Аналогічні акції відбуваються і в інших містах Білорусі.

 

Люди планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

Read More

У Боснії та Герцеговині відбуваються відкладені через бюджетну кризу місцеві вибори

У Боснії та Герцеговині 15 листопада о 7:00 за місцевим часом  відкрилися дільниці на місцевих виборах, які були відкладені через бюджетну кризу в країні. Голосування триватиме до 19:00, попередні результати очікуються вже до півночі.

Близько 3,4 мільйона боснійців мають право голосу на виборах міських та муніципальних рад та мерів у двох автономних регіонах країни – Боснійсько-хорватській федерації та Республіці Сербській, а також у нейтральному районі Брско.

Спочатку вибори були заплановані на 4 жовтня. Але затримка уряду з ухваленням  бюджету країни, включно з фінансуванням виборів, призвела до перенесення.

Етнічно розділене південне місто Мостар проведе вибори окремо 20 грудня.

Ці вибори стануть першими в Мостарі за останні 12 років і відбудуться після того, як основні боснійські та хорватські партії Боснії та Герцеговини в червні досягли домовленостей про новий статут міста.

Мостар не проводив муніципальних виборів з 2008 року через те, що влада не виконала рішення Конституційного суду Боснії у 2010 році. Тоді суж встановив, що міська структура розподілу влади є неконституційною та потребує реформ.

Read More

Європол ліквідував схему нелегального продажу російської зброї через Україну

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.

Read More

Росія почала патрулювати Нагірний Карабах

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Read More

У Вірменії знову затримали опозиційного діяча – за підозрою в «узурпації влади»

У Вірменії вдруге затримали лідера опозиційної партії «Батьківщина» («Гайренік») Артура Ванецяна, цього разу за підозрою в узурпації влади і підготовці вбивства прем’єр-міністра країни Нікола Пашиняна.

Ванецяна, який свого часу, в 2018–2019 роках, очолював Службу національної безпеки Вірменії, затримали, коли він прибув на розмову до Слідчого управління СНБ, повідомила його адвокатка Лусіне Сагакян,

При цьому, заявила вона в фейсбуці, в помешканні батьків затриманого, а також в одному з офісних приміщень, пов’язаних із його партією, були здійснені «незаконні обшуки».

12 листопада Ванецяна вже затримували разом зі ще дев’ятьма провідними опозиційними діячами. Тоді їх обвинуватили в організації незаконних насильницьких масових заворушень». Опозиція засудила ці затримання як незаконні, і врешті їх тоді відпустили.

40-річний нині Ванецян був призначений на чоло СНБ Вірменії після революції 2018 року, яка привела Пашиняна до влади. Він швидко став впливовим членом оточення Пашиняна, зокрема, відповідав за високопрофільні розслідування щодо корупції, що їх ініціювало тоді нове керівництво Вірменії.

Але вже в вересні 2019-го Ванецян подав у відставку, коли перестав бути в колі улюбленців Пашиняна. Відтоді він багато разів виступав зі звинуваченнями Пашиняна в некомпетентності і нездатності керувати країною, що викликало різкі реакції прем’єра і його політичних союзників.

У Вірменії нині тривають протести проти домовленості Пашиняна 10 листопада про припинення вогню в війні з Азербайджаном за Нагірний Карабах, яка передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану і викликала палку негативну реакцію. Зокрема, в ніч оголошення угоди юрби повдиралися до будівель уряду і парламенту Вірменії і трощили в них майно.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Read More

У Грузії опозиція знову вимагала нових парламентських виборів

У столиці Грузії Тбілісі тисячі демонстрантів знову вийшли на вулиці, зокрема до парламентської будівлі, щоб вимагати нових парламентських виборів.

Вони не визнають результатів виборів 31 жовтня, за якими знову перемогла нині владна партія «Грузинська мрія». 21 листопада в 15 одномандатних округах відбудеться другий тур виборів, і прогнози щодо результатів практично віддають загальну перемогу владній партії – попри реформу виборчої системи, що мала на меті зробити парламент більш політично різноманітним.

Дві провідні з опозиційних партій, «Єдиний національний рух» і «Європейська Грузія», і ще шість партій, які пройшли до парламенту, заявляють, що вибори були сфальсифіковані і що вони будуть бойкотувати новообраний парламент. І, як заявив нині перед демонстрантами лідер «ЄНР» Ніка Мелія, опозиція не відмовиться від своїх вимог і продовжить домагатися нових виборів і від нової влади. За його словами, жовтневі вибори були «вкрадені».

Тим часом мер Тбілісі і генеральний секретар «Грузинської мрії» Каха Каладзе заявив журналістам: «Ми не беремо до розгляду вимоги опозиції про нові вибори й інші речі».

Демонстрація в столиці Грузії відбулася без значних інцидентів і завершилася до 10-ї вечора за місцевим часом, коли починає діяти комендантська година з метою обмежити поширення COVID-19.

Під час схожої демонстрації 9 листопада поліція застосувала водомети, щоб розігнати опозиціонерів, які вимагали нових виборів і відставки Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз, а також Сполучені Штати Америки надають посередництво в дискусіях про вихід із політичної кризи в Грузії між «Грузинською мрією» і вісьмома опозиційними партіями.

Опозиційна «Європейська Грузія» вже оголосила демонстрації в центрі Тбілісі на 17 і 18 листопада, коли Грузію має відвідати нинішній державний секретар США Майк Помпео.

Read More

Британія може заборонити продавати авто з бензиновими та дизельними двигунами з 2030 року

Велика Британія планує заборонити продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння з 2030 року, що на п’ять років раніше, ніж планувалося раніше. Про це пише видання Financial Times з посиланням на неназвані джерела в уряді та промисловій галузі, а також ВВС без посилань на джерело.

Зазначається, що заборона торкнеться автомобілів, що працюють на бензині і дизельному паливі. Машини з гібридними силовими установками будуть заборонені до продажу на п’ять років пізніше. Раніше планувалося, що заборона на двигуни внутрішнього згоряння набере чинності у 2040 році, потім цю дату перенесли на 2035 рік.

За даними Financial Times, прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон повідомить про заборону на наступному тижні. На Даунінг-стрит відмовилися коментувати виданню цю інформацію.

Заборона на продаж нових автомобілів на бензині і дизельному паливі планують багато європейських країн. З 2025 року його запровадить Норвегія. З 2030 року – Нідерланди, Данія, Швеція, Ісландія, Ірландія, Словенія. З 2035 року аналогічна заборона планується в американському штаті Каліфорнія. З 2040 року – у Франції.

Read More

У Білорусі на два місяці заарештували представницю Тихановської

У Білорусі вранці 14 листопада на два місяці заарештували представницю Світлани Тихановської з питань молоді та студентів Алану Гебремаріам. Вона проходить підозрюваною у справі про масові заворушення, повідомляє «Настоящее время».

Зараз Гебремаріам знаходиться в СІЗО КДБ Білорусі.

Як повідомляв TUT.BY, жінку звинувачують за статтею 342, частина 1 ( «Організація групових дій, що грубо порушують громадський порядок і пов’язаних з явною непокорою законним вимогам представників влади»), Кримінального кодексу Республіки Білорусь. За нею їй загрожує до трьох років ув’язнення.

Про затримання Алани Гебремаріам стало відомо 12 листопада: у той день силовики провели обшук у її квартирі. У четвер правозахисники також повідомили, що силовики прийшли ще до десятка студентів. Серед них – студентка БГУ і прес-секретар Асоціації білоруських студентів Ксенія Сиромолотова, студентки БДПУ Кася Будько та Яна Оробейко, студент БГУ Єгор Канецький, студентка БГАІ Марія Каленик, студент БГУ і гравець «Що? Де? Коли?» Ілля Трахтенберґ, відрахована студентка БНТУ Вікторія Гранковська.

 

Студенти активно беруть участь у протестах в Білорусі. Відомо, що вже більше сотні студентів за це були відраховані з державних білоруських вузів: відповідні вказівки раніше дав Олександр Лукашенко.

13 листопада лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка.

У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.

За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.

Read More

У Росії вперше виявили понад 22 тисячі інфікованих коронавірусом за добу

У Росії 13 листопада вперше виявили понад 22 тисячі нових інфікованих коронавірусом за добу. За інформацією оперативного штабу по боротьбі з поширенням хвороби, за день на 14-листопада захворіло 22 702 особи.

Рекордне значення оновлюється вже втретє за цей тиждень.

 

Дані про смертність у країні різняться. За інформацією оперативного штабу, померли 32 834 людини. Дані Росстату по місяцях збільшують смертність в 2-3 рази. До жовтня відомство зафіксувало в Росії 128 тисяч надлишкових смертей за рік.

Рахункова палата зафіксувала зростання спаду населення Росії у 2020 році на 30 відсотків.

Read More

NYT: ізраїльські спецслужби вбили другу людину в «Аль-Каїді» за запитом США

Ізраїльські спецслужби у серпні вбили за запитом США високопоставленого члена «Аль-Каїди» Абдуллу Ахмеда Абдуллу. Американські спецслужби вважали його другою людиною в «Аль-Каїді», що відповідає за оперативне планування в організації. Про спецоперацію повідомляє газета The New York Times з посиланням на джерела в американській розвідці.

57-річний Абдулла, відомий також як Абу Мухамма аль-Масрі, підозрювався американськими спецслужбами в організації терактів біля посольств США у 1998 році. Тоді потужні бомби були підірвані перед посольствами США в Найробі в Кенії і в Дар-ес-Саламі в Танзанії. В результаті загинули 224 людини, зокрема 12 американців, понад 4,5 тисячі отримали поранення.

За даними газети, аль-Масрі був убитий разом зі своєю дочкою, вдовою сина колишнього лідера «Аль-Каїди» Усами бен Ладена Хамзи бен Ладен. Вони були застрелені двома мотоциклістами, які зникли з місця замаху. Ахмед Абдулла вважався наступником глави «Аль-Каїди» Аймана Аз-Завахірі. Анонімний телеграм-канал Directorate 4, що відслідковує повідомлення ісламістів, зазначає, що сам Аз-Завахірі теж міг померти на початку осені.

 

Американський чиновник, розмовляючи з агентством Reuters на умовах анонімності, відмовився підтвердити будь-які подробиці історії NYT або повідомити, чи було якесь втручання США у цій справі.

У Офісі прем’єр-міністра Ізраїлю заявили, що не коментуватимуть звіт.

Read More

Суд у Мічигані відхилив позов Трампа про оскарження результатів голосування

Суд в американському штаті Мічиган відхилив позов соратників президента США Дональда Трампа, які хотіли оскаржити підрахунок голосів у цьому штаті, де переміг його суперник, демократ Джо Байден.

У позові йшлося про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Суд у Мічигані 13 листопада відхилив вимогу відкласти сертифікацію підрахунку голосів у Детройті, заявивши, що це «було б безпрецедентним судовим активізмом».

Незважаючи на те, що 7 листопада Байден був оголошений переможцем президентських виборів, кампанія чинного президента Дональда Трампа веде важкі юридичні баталії за скасування результатів у декількох штатах і висуває безпідставні заяви про фальсифікації результатів голосування.

Наразі виборчі чиновники й суди по всій країні не знайшли жодних доказів масових фальсифікацій на виборах, про які заявляв Дональд Трамп.

 

Read More