01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

«Між двома вогнями»: Садовий і Синютка оцінили локдаун, якого Львів не хоче дотримуватися

Мер Львова Андрій Садовий і його опонент на місцевих виборах Олег Синютка в ефірі Радіо Свобода обговорили становище у Львові перед локдауном, якого місто вирішило не дотримуватися всупереч рішенню уряду. 

Андрій Садовий повідомив, що протягом вихідних близько 50 юристів мерії будуть консультувати підприємців, які вирішать працювати.

«Малий і середній бізнес зараз у такому шоці, що Ви собі не уявляєте. 50 тисяч львів’ян можуть залишитися без куска хліба, тому я вважаю, що уряд ухвалив немудре рішення. Ми порахували, що за два дні підприємці недоотримають приблизно 50-60 мільйонів гривень. Поліція що, замість того, щоб ловити злочинців, буде штрафувати людей? », – сказав Садовий.

Кабінет міністрів від 14 до 30 листопада запровадив в Україні карантин вихідного дня. У суботу і неділю не працюватимуть ТРЦ, спортзали, салони краси, заклади культури, магазини промтоварів, обмежать роботу барів, кафе й ресторанів. 

Львівська міськрада готує позов до суду через таке рішення, заявив раніше Андрій Садовий. Позов до Окружного адміністративного суду Києва уже подали три міські заклади культури, які вважають постанову уряду незаконною і такою, що обмежує їхню діяльність.

За даними міської ради, це: Театр імені Лесі Українки, Львівський органний зал і Львівський кіноцентр.

Мер Львова також оголосив суботу й неділю робочими днями до 30 листопада для малого й середнього бізнесу, щоб обійти карантин вихідного дня.

Кандидат в мери Львова від «Європейської солідарності» Олег Синютка сказав Радіо Свобода , що не підтримує ні дії уряду, ані місцевої влади.

«Заяви, які лунають, є для того, щоб зіштовхнути правоохронні органи і підприємців. Дайте можливість підприємцям працювати в правовому руслі. Для цього прийміть відповідні ришення. І тоді бізнес, з дотриманням всіх карантинних умов, не буде мати жодних проблем з правоохронними органами. А правоохронні органи не опиняться між двома вогнями», – сказав Синютка.  

Народний депутат закликає скликати у Львові Комісію з надзвичайних ситуацій, щоб оцінити епідеміологічну ситуацію, натомість Андрій Садовий раніше заявляв, що комісія «не буде ухвалювати рішень, які шкодять місту». 

Другий тур місцевих виборів у Львові, на яких будуть змагатися Садовий і Синютка, має відбутися 22 листопада.

Read More

Франція і Німеччина закликали Росію і бойовиків негайно відкрити всі КПВВ на Донбасі

Франція і Німеччина привітали відкриття Києвом нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду вздовж лінії контакту на Донбасі і закликали Росію й підтримуваних нею бойовиків також дозволити пропуск людей через КПВВ.

«Таким чином Україна вжила заходів для поліпшення сумних умов на пунктах пропуску до настання зими і полегшення страждань людей на сході України. Ми закликаємо Росію і сепаратистів негайно відкрити всі наявні пункти пропуску на лінії розмежування в Донецькій області. Не можна дозволяти, щоб конфлікт продовжував вестися за рахунок населення», – йдеться у заяві МЗС Франції і Німеччини 13 листопада.

Відкриття двох нових КПВВ – у Золотому і Щасті на Луганщині – збільшило кількість пропускних пунктів на Донбасі до семи.

Фактично ж пропуск людей здійснюється лише на двох контрольних пунктах в’їзду-виїзду, повідомила раніше 13 листопада Державна прикордонна служба України.

«Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» – щодобово та «Новотроїцьке», в якому представники окупаційної влади розблоковують рух двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю. На решті дорожніх коридорів рух заблокований проросійськими незаконними збройними формуваннями», – йдеться в повідомленні.

Read More

Лукашенко заявив, що вбитий Роман Бондаренко «був п’яним»

Олександр Лукашенко 13 листопада доручив взяти під «дуже серйозний» контроль розслідування обставин смерті 31-річного жителя столиці Білорусі Мінська Романа Бондаренка і прокоментував обставини його смерті, інформує державна інформагенція «БелТА».

«Коли вони (міліція – ред.) під’їхали, як зазвичай, усі розбіглися. А цей (Бондаренко) чи травмований був, чи що… У нетверезому стані. Це визнано. Висновок сьогодні надав Слідчий комітет. Вони виклали це все. Він був п’яним. Звичайно, його взяли і повезли в цей відділок. Йому стало зле по дорозі, як мені доповіли. Вони викликали швидку допомогу і відправили його до лікарні», – стверджує Лукашенко, посилаючись на дані Слідчого комітету Білорусі.

Лікарі «швидкої» вже спростували заяву СК Білорусі про алкогольну інтоксикацію загиблого.

 

Роман Бондаренко помер в реанімації ввечері 12 листопада.

Увечері 11 листопада чоловіка схопили невідомі особи в цивільному одязі і масках у дворі його будинку на так званій «площі Змін» і відвезли в мікроавтобусі, схожому на ті, які використовує міліція. Через деякий час його доставили до лікарні в тяжкому стані, сильно побитого. Не приходячи до тями, Роман помер.

Сусіди розповіли, що пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» невідомі особи знімали біло-червоно-білі стрічки. Роман вийшов дізнатися, що сталося, на нього накинулися люди в цивільному і балаклавах. У МВС назвали подію «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни намагалися відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою».

Сестра Романа Бондаренка повідомила TUT.BY, що хтось після смерті Романа приїхав до лікарні і вилучив усі речі її брата. Хто це був, родичі не знають.

Роман Бондаренко за освітою був художником, закінчив Білоруську державну академію мистецтв, останнім часом працював директором магазину «Острів чистоти». У молодості він служив у загоні спецпризначення внутрішніх військ, ніколи не мав проблем з міліцією і ніколи не ходив на акції протесту і марші.

Протести в Білорусі тривають уже понад три місяці, вони пов’язані з тим, що ЦВК оголосила переможцем виборів президента Білорусі Олександра Лукашенка. Щотижня в Мінську та інших містах відбуваються марші протесту проти режиму Лукашенка, а біло-червоно-білі прапори, які Лукашенко називає «колабораціоністськими профашистськими прапорами», стали одним із символів протесту. Білоруські силовики борються з ними, зокрема, зрізають вивішені на будинках стяги.

Read More

Тихановська оголосила про «народний трибунал» для режиму Лукашенка

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила про створення народного трибуналу. Він займеться збором доказів злочинів режиму Олександра Лукашенка, повідомила вона 13 листопада у телеграмі.

«Наша країна остаточно перетворилася на місце злочину. Я заявляю, що Олександр Лукашенко і його поплічники – терористична організація, яка повинна відповісти за свої злочини», – заявила вона.

Опозиціонерка повідомила, що активісти міжнародної робочої групи вже ведуть збір доказів злочинів Лукашенка. Крім того, ведеться робота «із визнання Лукашенка і його пособників терористичною організацією».

Після того, як докази злочинів режиму будуть зібрані, опозиція планує влаштувати голосування за звинувачення підозрюваних. 

20 грудня має відбутися марш із заявою «народного обвинувачення», йдеться в повідомленні Тихановської.

У цього плану, за словами опозиціонерки, є дві мети: «зупинити беззаконня і показати, що боятися повинні не протестувальники білоруси, а ті, хто скоює злочини проти них».

«Минув час, коли можна просто вбивати людей з упевненістю, що за це нічого не буде. Минув час, коли «не до закону». З цього дня гарант закону – народ Білорусі», – наголосила вона.

Тим часом, Олександр Лукашенко в інтерв’ю з представниками російських, українських, молдовських і казахстанських ЗМІ заявив, що не використовуватиме сценарій транзиту влади. 

«Ніяких наступників. Кого обере народ, так і буде», – сказав він. 

Лукашенко також заявив, що не має наміру йти у відставку достроково.

У Мінську й інших великих білоруських містах з серпня тривають протести проти результатів президентських виборів, на яких влада проголосила перемогу Олександра Лукашенка. Опозиція, США, країни Євросоюзу не визнають результатів виборів.

За оцінкою правозахисників, за пів року протестів проти Лукашенка були затримані тисячі учасників акцій протестів. За даними правозахисників, відкрито понад 900 кримінальних справ. Через події в ході виборчої кампанії переслідувань зазнали понад 450 людей, із них 98 визнані політв’язнями.

 

Read More

У Львові суботу й неділю до 30 листопада оголосили робочими днями

Виконком Львівської міської ради 13 листопада ухвалив рішення про те, що вихідні субота і неділя до 30 листопада стають робочими днями. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це рішення поширюється на заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри, заклади культури, спортивні зали, фітнес-центри і ринки. 

Відтак у Львові неможливо запровадити карантин вихідного дня, заявляють у мерії.

Всі заклади при цьому мають дотримуватися санітарних вимог.

У міській раді наголошують, що 14 листопада підприємці можуть скористатися рішенням виконкому, якщо контролюючі органи матимуть претензії.

У Львові в малому і середньому бізнесі задіяні близько 50 тисяч людей.

Раніше міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що оскаржить у суді рішення уряду про запровадження в Україні карантину вихідного дня.

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада. Необхідність такого кроку в уряді пояснили наміром стримати різке зростання числа хворих на COVID-19.

Рішення Кабміну викликало протести в багатьох містах України.

 

Read More

Обвинувачення просить відхилити клопотання захисту у справі MH-17

Спільна слідча група за підсумками розслідування дійшла висновку, що літак був збитий з установки «Бук», яку доставили з Росі

Read More

Карантин вихідного дня не вплине на другий тур виборів в Україні – ЦВК

У Центральній виборчій комісії заявляють, що карантин вихідного дня не вплине на проведення повторного голосування на виборах у низці населених пунктів України.

«Чи впливає карантин «вихідного дня» на повторне голосування? Ні. Люди не обмежені в реалізації свого конституційного права», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Щодо правил безпеки на дільницях, то, за даними Центрвиборчкому, вони залишаються незмінними:

при вході на дільницю вимірюватимуть температуру,
розмітка для дотримання дистанції,
дезінфікуючі засоби для рук
окремі кабінки голосування для людей, що мають ознаки захворювання.

15 листопада в Одесі, Сумах, Луцьку, Херсоні, Краматорську, Кам’янець-Подільському й Українці обиратимуть міських голів, а в територіальних громадах (з кількістю до 10 тисяч виборців) у 16 регіонах повторно обиратимуть депутатів місцевих рад. 

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. 

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада.

Read More

Тисячі людей в Білорусі вшанували пам’ять Романа Бондаренка у Мінську – фото

Read More

Очільники кількох міст заявили, що не запровадять карантин вихідного дня, який оголосив уряд

Черкаська міська рада не запроваджуватиме карантин вихідного дня, який оголосив Кабінет міністрів. Про відповідне рішення орган міського самоврядування повідомив 13 листопада з посиланням на місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

За повідомленням, не запроваджувати карантин нібито просили місцеві підприємці.

«Саме бізнес сплачує податки до бюджету, з яких потім утримують лікарні та інші бюджетні установи. Саме бізнес підтримав Черкаси під час першої хвилі коронавірусу, створивши антиковідний фонд і наповнюючи його. Ми просимо просто дати нам можливість працювати. Епідемія COVID-19 триватиме ще довго, і всім нам потрібно навчитися жити у цих умовах», – цитує пресслужба підприємця і депутата Черкаської міської ради Романа Дісканта.

Підприємців також підтримав міський голова Анатолій Бондаренко. Зрештою комісія з питань ТЕБ і НС ухвалила рішення не запроваджувати в Черкасах карантину вихідного дня спочатку ухвалила комісія, а потім його затвердив виконавчий комітет.

Про схоже рішення повідомила Львівська міська рада, посилаючись на мера Львова Андрія Садового.

Садовий, своєю чергою, пояснив незгоду з новим форматом карантину його неефективністю.

«Люди, які працюють в медицині, розуміють, що воно не допоможе. Натомість нанести шкоду для малого та середнього бізнесу – може. Ми маємо чітку статистику – більше 50 тисяч львів’ян працюють у сфері малого та середнього бізнесу. Вони можуть попасти під ці обмеження, а це означає, що вони не зароблять, як мінімум, за вихідні 50 мільйонів гривень… Міська комісія ТЕБ і НС це рішення не акцептує. Ми у місті в суботу на неділю створюємо робочі групи у міській раді та будемо допомагати тим підприємцям, які вирішать все-таки працювати», – заявив Садовий.

Читайте також: Півсотня юристів консультуватимуть підприємців Львова через запровадження карантину вихідного дня

Міський голова Краматорська Андрій Панков оприлюднив фото звернення до прем’єр-міністра Денис Шмигаля щодо карантину вихідного дня, в якому місцева рада пропонує покласти рішення щодо його запровадження на місцеві комісії з питань ТЕБ і НС.

За словами Панкова, в його місті ця комісія «не прийматиме рішення про введення карантину «вихідного дня».

«На нашу думку, обмеження… не враховують суттєвої різниці між містами і мають бути переглянуті. Такі рішення мають прийматись виключно на місцях», – заявив мер.

Він додав, що в закладах громадського харчування, які, поміж інших, повинні закриватися на вихідні, не спостерігається скупчень відвідувачів, адже за пів року люди «прониклися загальною атмосферою карантину».

«Представники місцевої бізнес спільноти не раз казали – зараз питання не у прибутках. Головне – не допустити зупинки роботи підприємств, зберегти робочі місця.  Підприємців та мешканців міста, у свою чергу, прошу посилено дотримуватись маскового режиму й соціальної дистанції, де би не були, в транспорті, магазині чи кафе. А якщо не маєте нагальної потреби, взагалі залишайтеся вдома», – нагадав Панков.

Своєю чергою Денис Шмигаль заявив на селекторній нараді, що в міських голів «немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень Уряду на території окремо взятої територіальної одиниці».

«Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України. Якщо це, наприклад, ТРЦ, то він має бути закритий протягом вихідних», — цитує Шмигаля пресслужба Кабінету міністрів.

Він додав, що голови обласних державних адміністрацій мають «скоординувати роботу місцевої поліції та Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів».

Read More

Профільний комітет підтримав новий конкурс на вакантне місце в КСУ

Комітет з питань правової політики проголосував за новий конкурс на вакантну посаду судді Конституційного суду України. Відповідне рішення депутати комітету ухвалили на онлайн-засіданні 13 листопада.

Парламентські фракції та групи можуть вносити свої кандидатури на посаду судді. Відповідне рішення комітету повинно з’явитися на сайті Верховної Ради (поки що цього не сталося).

Читайте також: Судді КСУ перейшли на дистанційну роботу через виявлення COVID-19 – пресслужба

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода представник президента в Конституційному суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський заявив, що фракція «Слуги народу» підтримає представницю Верховної Ради у Конституційному суді та народну депутатку від монобільшості Ольгу Совгирю, якщо вона захоче кандидуватися.

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

Читайте також: Після інтерв’ю Веніславського Радіо Свобода КСУ вимагає від нього пояснень

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря.

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.

 

Read More

В Євросоюзі поклали відповідальність за смерть мінчанина Романа Бондаренка на владу Білорусі

Смерть Романа Бондаренка внаслідок побиття стала результатом дій білоруської влади, йдеться в повідомленні голови Європейської служби зовнішніх справ Жозепа Борреля 13 листопада.

«Це (смерть Романа Бондаренка) – обурливий і ганебний результат дій білоруської влади, яка не тільки безпосередньо та жорстоко репресувала власне населення, але й створила обставини, за яких такі незаконні акти насильства можуть мати місце», – йдеться у повідомленні.

Як стверджує Боррель, Мінське не лише підважував «фундаментальні права і свободи білоруського народу, але й нехтує їніми життями».

«Ми очікуємо від влади припинення насильства та переслідувань, негайного та безумовного звільнення всіх затриманих, в тому числі політичних в’язнів, а також повного та прозорого розслідування всіх порушень їхніх прав», – зазначає він.

Читайте також: У реанімації помер побитий людьми в цивільному в Мінську Роман Бондаренко

Європейський Союз вже запровадив санкції проти 55 білоруських громадян, відповідальних за насильство проти протестувальників. За заявою Борреля, блок готовий до подальших санкцій.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську.

За словами свідка, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями. Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

Читайте також: «Не забудемо, не пробачимо» – білоруси збираються на акції після смерті побитого невідомими Романа Бондаренка

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 00:05 він потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.

Read More

Україна підписала з NASA угоду «Артеміда» про освоєння Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях

Державне космічне агентство України підписало домовленості в рамках програми NASA «Артеміда» щодо цивільного дослідження й використання Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях. Таким чином, Україна стала дев’ятою країною-підписантом, повідомили в Державному космічному агентстві.

Україна має всі науково-технічні можливості і досвід, які дозволяють їй стати одним із вагомих партнерів NASA під час реалізації програми «Артеміда», переконані в агентстві.

«Це важливо для України, бо ми зможемо реалізувати свої власні проєкти у партнерстві з провідними космічними агенціями світу. Це логічний крок в продовження того, що ми же вступили до Moon Village Association.

Українські проєкти вперше стали частиною глобального сценарію освоєння Місяця від ISECG, і логічно, що ми далі хочемо реалізовувати наш потенціал в рамках програми «Артеміда», – йдеться у заяві голови ДКА Володимира Усова.

Домовленості в рамках програми «Артеміда» передбачають:

 
усі заходи здійснюються лише в мирних цілях;
 
діяльність має бути прозорою, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів;
 
учасники програми мають прагнути підтримувати сумісність систем для підвищення їхньої безпеки та стабільності;
 
підписанти зобов'язуються надавати допомогу особам, які постраждали в рамках реалізації програми «Артеміда»;
 
будь-яка держава, яка бере участь в програмі, має бути учасницею Конвенції про реєстрацію космічних об'єктів;
 
наукову інформацію, отриману в рамках реалізації програми, слід оприлюднювати публічно;
 
підписанти зобов'язуються зберігати космічну спадщину;
 
видобування та використання космічних ресурсів є ключовим фактором безпечних та сталих досліджень, і має проводитися відповідно до Договору з космосу;
 
слід уникати шкідливого втручання та підтримувати принцип належної уваги, як того вимагає Договір з космосу;
 
підписанти зобов’язуються планувати безпечне захоронення сміття.

У Державному космічному агентстві України додають, що перелічені принципи та домовленості не порушують міжнародних зобов’язань України у сфері космічної діяльності. У відомстві сподіваються, що така співпраця підштовхне держави до багатосторонніх консультацій в контексті розвитку міжнародного космічного права, яке б відповідало сучасним викликам та планам людства в освоєнні космічного простору.

Підписання домовленостей, зазначає агентство, сприятиме укладенню рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у дослідженні та використанні космічного простору в мирних цілях (рамкова угода від 31 березня 2008 року втратила чинність 22 січня 2019 року), розширенню співпраці України та США за іншими напрямами космічної діяльності та поновленню діалогу держав в рамках українсько-американської робочої групи з питань досліджень та використання космічного простору в мирних цілях, яка була створена 2016 році.

13 жовтня 2020 року в рамках 71-го Міжнародного астронавтичного конгресу вісім держав (США, Австралія, Канада, Італія, Японія, Люксембург, Об’єднані Арабські Емірати та Велика Британія) підписали Домовленості в рамках програми «Артеміда» щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні й використанні Місяця, Марсу, комет та астероїдів в мирних цілях.

 

Read More

У «Слузі народу» розповіли, чому представницю Ради в КСУ Совгирю хочуть бачити суддею Конституційного суду

Якщо представниця Верховної Ради у Конституційному суді та депутатка від «слуги народу» Ольга Совгиря виявить бажання взяти участь у конкурсі на вакантну посаду судді КСУ, то фракція монобільшості «однозначно її підтримає». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив представник президента в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

 

«Якщо вона вирішить подавати свою кандидатуру і запропонує фракції, то, я думаю, що фракція підтримає її точно, тому що вона – абсолютний авторитет з точки зору конституційного судочинства і з точки зору конституціоналіста. У фракції до неї всі звертаються за порадами, і вона дає свої рекомендації та виступає на фракціях… Тому, якщо вона вирішить брати участь, я думаю, що це дуже підсилить Конституційний суд і буде дуже позитивним моментом», – розповів Веніславський. 

За його словами, нині народні депутати зі «Слуги народу» усіляко мотивують Совгирю долучитися до участі у конкурсі на посаду судді КСУ.

«Її просто всі штовхають, що «Ти будеш гарним суддею». А далі рішення за нею, але фракція її точно підтримує. Я бачу це зараз навіть по листуванню членів фракції в чаті», – розповів він.

При цьому Веніславський знає ще як мінімум двох «слуг народу», які не проти поборотись за крісло судді Конституційного суду, однак їхніх прізвищ озвучити на камеру не захотів. 

«Виявляли бажання інші правознавці. Я думаю, що це питання вирішиться вже на фракції… Думаю, що деякі фахівці в галузі конституційного права чи в галузі права загалом, коли побачать рівень підтримки інших кандидатів, то вони, можливо, переглянуть свою позицію бути суддями. Я знаю прізвища народних депутатів, хто хотів бути від нашої фракції, але я не думаю, що їх потрібно зараз називати», – пояснив Веніславський та додав, що сам він ставати суддею Конституційного суду поки не має наміру, адже це «не відповідає його темпераменту». 

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою. 

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря. 

«Я прогнозую, що десь до кінця грудня у нас буде проведено другий конкурс на посаду судді Конституційного суду, а по строках це, я думаю, від 35 до 45 днів», –припускає представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.  

Read More

Росія за політичними мотивами утримує 130 громадян України – офіс омбудсмена

На сьогодні кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб, повідомили в Секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

За повідомленням, із них – 111 (у тому числі 76 кримських татар) утримують у місцях позбавлення волі (виправних колоніях та слідчих ізоляторах), а 19 – обмежені в свободі пересування (засуджені умовно, перебувають під домашнім арештом, на примусовому лікуванні, під адміністративним наглядом).

«Кількість громадян України, які незаконно утримуються в Росії і тимчасово окупованому Криму, постійно змінюється, адже окупаційна влада продовжує затримувати і відкривати нові сфабриковані кримінальні справи, а уповноважений, у свою чергу, отримує нові звернення від родичів, адвокатів, правозахисних організацій щодо вжиття заходів для їх звільнення», – наголосили в офісі омбудсмена.

У серпні цього року уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що Росія утримує з політичних мотивів 133 громадян України, в тому числі 97 кримських татар.

Як повідомили Радіо Свобода в Секретаріаті уповноваженого, у вересні і жовтні троє громадян України були звільнені з місць позбавлення волі.

 

Read More

Захворюваність на кір у 2019-му стала найвищою за 23 роки

Захворюваність на кір за підсумками 2019 року у всьому світі сягнула найвищої точки за 23 роки, йдеться в повідомленні Всесвітньої організації охорони здоров’я від 12 листопада.

За результатами дослідженням ВООЗ та американського Центру з контролю захворювань, в 2019 році зареєстрували близько 870 тисяч випадків захворювання на кір. Це найвищий показник з 1996 року. Кількість смертей також зросла до 207,5 тисяч – на близько 50% порівняно з 2016 роком.

Минулого року великі спалахи кору зареєстрували в кількох країнах, в тому числі в Україні, Грузії, Казахстані, Північній Македонії, на які припадає 73% глобальних випадків.

У ВООЗ вбачають причину в браку вчасної вакцинації людей.

Читайте також: Вакцини від грипу: куди вони поділися?

«Ми знаємо, як запобігти спалахам кору і смертям. Ці дані дають чітке розуміння, що ми не можемо захистити людей від кору в кажному регіоні світу», – заявив голова ВООЗ Тедроc Абраном Гебреєсус.

Щоб запобігти спалахам кору, за заявами представників системи охорони здоров’я, мають бути щеплені близько 95% населення місцевості повинні бути щеплені.

При цьому покриття вакцинацією однієї дози вакцини у всьому світі протягом більше ніж десятиліття не перевищує 85%, охоплення двома дозами – лише 71%.

У ВООЗ стривожені вторинним впливом пандемії COVID-19 у 2020 та 2021 роках на ситуацію з кором.

Пандемія призвела до зриву кампаній вакцинації, який вплинув на 94 мільйони людей у 26 країнах.

«До кризи з коронавірусом світ стикався з кризою кору, і вона не зникла. Хоча системи охорони здоров’я перебувають під тиском через пандемію COVID-19, ми не повинні дозволяти, щоб наша боротьба з однією смертельною хворобою відбувалася за рахунок боротьби з іншою», – сказала виконавча директорка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Генрієта Форе.

На додаток до слабких систем охорони здоров’я та неможливості дістатися невакцинованих дітей, ВООЗ вказала на іншу проблему: дедалі більше вагання щодо вакцинації в деяких країнах.

Зокрема, розвінчані твердження, що комбінована вакцина проти кору-паротиту-краснухи (MMR) викликає аутизм, вже призвели до руху проти щеплень у деяких розвинених країнах.

ВООЗ зазначає, що щеплення від кору врятували понад 25,5 мільйона життів у світі з 2000 року.

Кір – це дуже заразне захворювання, яке в основному вражає дітей до п’яти років.

Read More

Посадовці США: вибори 3 листопада були найбезпечнішими в історії

Вищі посадові особи федерального уряду і штатів США, відповідальні за безпеку виборів, заявили, що немає «свідчень» того, що результати голосування 3 листопада якимось чином були скомпрометовані або змінені.

У заяві офіційних осіб, відповідальних за кібербезпеку і вибори, відкидаються необґрунтовані твердження президента Дональда Трампа і деяких республіканців про те, що фальсифікація і втрата бюлетенів привели до перемоги демократа Джо Байдена на президентських виборах.

«Немає ніяких доказів того, що будь-яка система голосування видалила або втратила голоси, змінила голоси або була якимось чином скомпрометована», – йдеться в заяві, поширеній Агентством кібербезпеки і безпеки інфраструктури Міністерства внутрішніх справ (CISA). 

«Вибори 3 листопада були найбезпечнішими в історії Америки», – мовиться у заяві.

Серед авторів також президенти Національної асоціації державних виборчих комісій і Національної асоціації державних секретарів, які проводять вибори на рівні штату, а також виконавчий комітет координаційної ради уряду і промисловості, який включає в себе все основне обладнання для голосування.

 

Заяву було оприлюднено через кілька годин після того, як Трамп ретвітнув безпідставне твердження про те, що виробник обладнання для обробки голосів «видалив» 2,7 мільйона голосів по всій країні і передав сотні тисяч голосів Байдену в Пенсільванії та інших штатах, де президент програв.

«Хоча ми знаємо, що існує безліч необґрунтованих заяв і можливостей для дезінформації про процес наших виборів, ми можемо запевнити вас, що ми повністю впевнені в безпеці і чесності наших виборів, і ви повинні (буди впевненими, – ред.) теж. Якщо у вас є питання, звертайтеся до посадових осіб, відповідальних за вибори, як до голосів, яким довіряють, оскільки вони керують виборами», мовиться у заяві.

Після того, як основні новинні організації 7 листопада оголосили Байдена переможцем виборів, Трамп продовжив юридичні баталії, щоб скасувати результати, незважаючи на те, що він не надав ніяких доказів порушень, які могли б вплинути на результат.

Тим часом агентство Reuters повідомило, що Трамп може звільнити главу CISA Кріса Кребса, який спробував спростувати дезінформацію про фальсифікації під час голосування.

Read More

«Не забудемо, не пробачимо» – білоруси збираються на акції після смерті побитого невідомими Романа Бондаренка

У Білорусі і за її межами люди почали збиратися на стихійні акції – після повідомлення про смерть в реанімації в Мінську жорстоко побитого за день до цього невідомими у масках Романа Бондаренка.

На мінській «Площі змін», де Бондаренко пізно ввечері 11 листопада був викрадений, згадати його прийшли сотні людей. Вони принесли квіти, свічки.

Деякі з них скандували: «Не забудемо, не пробачимо», «Зупиніть цей фашизм», «Трибунал», повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

На акції пам’яті люди вийшли також в Новополоцьку, Малинівці, Бобруйську, Барановичах.

Квіти і лампадки з’явилися і біля білоруського посольства в Києві.

Присутні вигукували «Вбивці», «Трибунал», передає кореспондент Радіо Свобода.

Як повідомляє портал Tut.By, вшанувати пам’ять Бондаренка прийшли і до посольства Білорусі у Вільнюсі.

Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін», помер 12 листопада в Мінську. Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

 

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.

Read More

Зеленський записав відеозвернення із «Феофанії»

Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення з лікарні «Феофанія», де він лікується від COVID-19.

«COVID-19 не оминув і мене. Але почуваюсь я досить добре», – сказав президент, додавши, що він виконує свої обов’язки.

Зеленський також заявив, що після перегляду телебачення вирішив сам розповідати українцям «про події робочого дня, без посередників, без маніпуляцій, а головне – без брехні».

Він, зокрема, згадав про конституційну кризу, яка, за його словами, буде вирішена, переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і режим тиші на Донбасі.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.

 

Read More

Обранці пишуть депутатські звернення у власних інтересах, використовуючи повноваження – «Схеми»

Народні депутати від «Слуги народу», «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» й позафракційні пишуть звернення у власних інтересах або інтересах пов’язаних із ними осіб і бізнесу. Як виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), деякі парламентарі направляють депутатські звернення до державних органів, щоб уточнити стан розслідування кримінальних справ щодо себе, з’ясувати інформацію про своїх бізнес-конкурентів, уточнити відомості щодо свого майна, лобіювати закупівлю товарів своїх підприємств, і просять дозволити перельоти членів сім’ї бізнес-партнерів своєї родини.

Українське законодавство обмежує право народних депутатів використовувати владні повноваження у приватних інтересах. Водночас через рішення Конституційного суду Нацагентство з питань запобігання корупції не зможе перевірити дії парламентарів на наявність можливого конфлікту інтересів, йдеться у розслідуванні «Іменем депутата».

Через чотири дні після складання присяги народний депутат від «Слуги народу» Артем Нагаєвський надіслав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням «вжити заходів поліцейського реагування» щодо злочину, вчиненого проти нього особисто. Наступного дня – ще одне звернення до МВС, у якому також просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто, але вже у іншому кримінальному провадженні. З відповіді Авакова з’ясувалось, що обидві справи були відкриті на вимогу самого депутата через начебто викрадення його майна, і уже щодо них надали письмові вказівки.

Пізніше Нагаєвський пояснив журналістам: «Просто хотілося, щоб якась справедливість була віднайдена в цьому питанні. В цій ситуації – взагалі, бо це питання стосувалось не тільки мене, а й підприємства, на якому я працював. Там був розбійний напад, там було хуліганство».

Обранець від ОПЗЖ Григорій Мамка у червні цього року надіслав звернення до Державної фіскальної служби, в якому просив повідомити, чи проводять негласні слідчі дії щодо нього та ще шести його помічників, а також чи внесені відомості до ЄРДР. У відомстві депутатові відповіли, що у реєстрі ані він, ані його помічники «як правопорушники не обліковані».

У коментарі «Схемам» Мамка пояснив: «Коли помічники з’являються на роботі і кажуть, що за нами слідкують, моя позиція як народного депутата: дізнатися, в яких правоохоронних органів є до мене питання, щоб я чи помічник з’явилися для дачі показів. Може щось їх цікавить по політиці чи інші якісь обставини? Ми із задоволенням все надамо. Відповідь від правоохоронних органів надійшла, що немає ніяких кримінальних проваджень. Але слідчі розшукові негласні дії можуть проводитися, вони вправі не надавати мені відповідь».

Порушували у своїх зверненнях депутати і питання пов’язаного із ними бізнесу.

Зокрема, у квітні цього року міський голова Києва Віталій Кличко отримав такий лист за підписом депутата Олександра Гереги, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр», яким співволодіє обранець з групи «За майбутнє».

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Герега також підтвердив свій підпис, але припустив, що, «мабуть, були бланки вже з ним».

Депутат від «Слуги народу» Олександр Сова на другий тиждень після отримання депутатського мандату написав звернення до Державної податкової служби.

Його цікавила детальна інформація про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, оптовою та роздрібною торгівлею. Водночас, як з’ясували «Схеми», Сова спільно з братом теж володіє ювелірним бізнесом.

На запитання журналістів, чи не вважає він це конфліктом інтересів і нерівними умовами на цьому ринку, парламентар зазначив: «Може бути. Це в залежності від того, для чого я це роблю. Але ж я роблю для того, щоб зробити краще для галузі. Тому що ми кажемо: дивіться, всі галузі платять одні відсотки, ювеліри платять інші. Чому це нерівний підхід до однієї галузі, а до решти – інший?».

У липні цього року інший депутат від президентської політсили Андрій Холодов у зверненні до очільника ДФС просив, щоб його помічник був присутній у комісії під час знищення 3,5 тисяч ящиків цигарок, які вилучили під час обшуків навесні. Але потрапити так і не вдалось, за словами депутата, «скоріше за все, вони вже були знищені до того моменту, коли він звернувся».

В іншому своєму зверненні до тодішнього міністра фінансів Ігоря Уманського він розкритикував законопроєкти колег-парламентарів, які мали б ускладнити роботу тіньового тютюнового бізнесу, йдеться у матеріалі. Депутат попросив надати пропозиції щодо скасування роздрібного акцизу, зокрема на цигарки. ​

«Я обрався народним депутатом і представляю інтереси народу. Будь-які питання, які я ставлю – в інтересах народу. Зокрема, може, дочитаєте, там питання стосувалося збільшення надходжень чи ще чогось там», – підкреслив у коментарі журналістам Холодов.

Водночас раніше «Схеми» встановили, що родина «слуги народу» має стосунок до цигаркового бізнесу, а журналістський експеримент показав, що у столичних кіосках, пов’язаних з родиною Холодова, цигарки відпускають часто без чеків, а деякі з них – виявились несправжніми. Сам Холодов публічно заперечував, що має інтереси в торгівлі цигарками.

Депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у травні, а також у червні цього року звертався до МВС, МЗС, прикордонників і Державіаслужби з проханням надати дозвіл на погодження приватного рейсу членам родини бізнесмена Костянтина Жеваго. Водночас, підкреслюють журналісти, родини Жеваго та Княжицького співволодіють телеканалом «Еспресо». ​

«Я не писав його в інтересах Жеваго. До мене звертається багато громадян. Законних приводів обмежувати прильот громадян України сюди в Україну не існує. Я часто звертався – і це не було єдине звернення – до Державіаслужби з проханням вирішувати це питання. Оскільки я закону не порушував, це ніякої вигоди для мене не несло – то жодного конфлікту інтересів у цьому не було», – зазначив у коментарі Княжицький.

Позафракційний депутат Дмитро Шпенов просив очільника Податкової служби порушити питання про відтермінування підвищення ставок рентної плати на видобування руд заліза для всієї галузі. У листі він згадував про Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальний комбінати, бенефіціарним власником яких є олігарх Рінат Ахметов. ​

«Для мене важливі люди, які працюють, інтереси підприємства – мені все одно, кому належить. Мені важливо, щоб підприємства працювали, сплачувалися податки і розвивалися ті територіальні громади, які мене делегували до Верховної Ради. Я не винен у тому, що підприємство, яке розташовано в мене на території і яке я захищаю, належить одному бізнесмену, другому чи третьому. Мені не принципово», – так пояснив «Схемам» сам Шпенов.

Він же, як з’ясували журналісти, в іншому зверненні цікавився в Держслужби з питань морського та річкового транспорту інформацією щодо свого водного транспортного засобу.

Подібні листи щодо свого майна відправляли й інші обранці. Зокрема, в це ж відомство двічі звертався «слуга народу» Сергій Іонушас. Спочатку депутат з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна, а потім просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи «зі спливом тривалого часу не збереглися».

Іонушас зауважив: «Я подавав це в порядку звернення громадян. Тут же не має бути посилань, пов’язаних із повноваженнями народного депутата». Коли журналісти уточнили, що це бланк з гербом і підписом народного депутата, підкреслив: «Тут жодного немає посилання на нормативно-правові акти. Я здійснюю діяльність, як ви знаєте, відповідно до чинного законодавства України».

Депутат від ОПЗЖ Михайло Папієв направляв депутатське звернення до Державіаслужби, де питав, чи є в нього та в дружини повітряні судна – в оренді, власності чи користуванні.

У коментарі «Схемам» озвучив мотив: «Якщо ж на той час моїх звернень була норма, що я маю сам доказувати, що у мене немає ні літаків, ні водних суден, то для того, щоб я мав чим доказувати, щоб у мене були достатні документи, то я і звертався до цих служб, щоб вони мені надали підтверджуючі документи. (…) Це їхній обов’язок – надавати мені інформацію, а я вже – людям, інформую виборців, що я відповідно до закону, як народний депутат України – от перед вами чистий і прозорий».

«Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців. В тому числі, коли депутати хочуть отримати інформацію щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно себе. Або просять роз’яснити порядок заповнення своєї декларації. У той же час, зазначали у Нацагентстві, на розгляд депутатських звернень закон передбачає 10 днів. За недотримання строку надання відповіді на депутатське звернення передбачено адміністративну відповідальність. Виходить, НАЗК могло б розпочати вивчення конфлікту інтересів у таких випадках – утім, уже не зробить цього.

Оскільки за поданням 47 парламентарів у жовтні 2020 року суд визнав неконституційними статті антикорупційного законодавства, які дозволяють таку перевірку», – йдеться у розслідуванні.

 

Read More

Побитий особами в масках у Мінську Роман Бондаренко помер

У Мінську ввечері 12 листопада помер Роман Бондаренко, якого 11 листопада невідомі особи в масках викрали з так званої «площі Змін». Через кілька годин після викрадення 31-річний чоловік із тяжкими тавмами був доправлений до лікарні, але зусилля медиків із порятунку життя виявилися марними.

Сестра Романа підтвердила білоруській службі Радіо Свобода його смерть.

Зараз люди приходять на «Площу Змін», щоб вшанувати пам’ять загиблого.

 

Житель одного з розташованих поруч будинків розповів, як розпочався конфлікт. За його словами, пізно ввечері 11 листопада на «площі Змін» (двір на вулиці Червякова) стався конфлікт між невідомими особами в цивільному та місцевими жителями.

Ці невстановлені особи в масках стали перерізати біло-червоно-білі стрічки у дворі. Після словесного конфлікту особи в масках стали нападати та бити жителів. Близько 22:16 кількох людей вивезли в автобусах, подібних до тих, якими користувалися силовики.

За непідтвердженою інформацією, Бондаренка тримали в Центральному райвідділі міліції Мінська близько 1,5 години. О 0:05 Роман потрапив до лікарні швидкої допомоги з тяжким набряком мозку, закритою черепно-мозковою травмою, гематомами та іншими ушкодженнями.

За словами лікарів, пацієнта в комі доставили до операційної. Операція тривала кілька годин.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому стверджує, що міліція з’явилася на місці подій уже після того, як Бондаренко зазнав травм. За цими повідомленнями, Романа знайшли у непритомному стані та викликали швидку допомогу. Однак місцеві жителі не бачили машин медиків.

Read More

В Єревані тривають антиурядові протести

Вірменська опозиція продовжує протести з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через підписану ним угоду з Азербайджаном і Росією про припинення боїв у Нагірному Карабасі.

Кілька тисяч протестувальників беруть участь у ході вулицями Єревана 12 листопада, вигукуючи гасла проти Пашиняна: «Зраднику, йди геть».

Окремо акцію в центрі Єревана на площі Свободи проводили прихильники опозиційної партії «Сасна црер», але вони скасували заплановану ходу після того, як поліція змусила їх розійтися, посилаючись на запроваджений воєнний стан.

При цьому, кількох протестувальників, які відмовилися залишити площу, затримали силовики.

12 листопада Спеціальна слідча служба Вірменії повідомила про арешт 10 опозиційних лідерів у рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані.

Опозиція назвала арешти незаконними.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Read More

Після інтерв’ю Веніславського Радіо Свобода КСУ вимагає від нього пояснень

Конституційний суд України прагне отримати від представника президента в КСУ Федора Веніславського пояснення щодо того, «яким чином та хто в порушення вимог чинного законодавства передав Офісу президента текст рішення Конституційного суду України ще до його офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті суду». Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті КСУ 12 листопада.

У суді вважають, що «візити Федора Веніславського до Конституційного суду, які не пов’язані з виконанням представництва президента в КСУ, його спілкування з окремими суддями можуть свідчити про незаконний вплив на них з метою блокування розгляду справ, що є категорично недопустимим».

Раніше цього тижня Веніславський в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

Read More

Військова розвідка Росії координувала проєкт із фейками про катастрофу MH17 – розслідування

Діяльність проєкту Bonanza Media курирував полковник ГРУ Сергій Чебанов – The Insider і Bellingcat

Read More

Законопроєкт Разумкова щодо е-декларування «тактично правильний», але «не вирішує проблеми» – представник Зеленського в КСУ

Законопроєкт, ініційований спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим щодо е-декларування, «тактично правильний» та своєчасний, але «не вирішує проблеми». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав представник глави держави у КСУ, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Текст, який ми називаємо проєктом Дмитра Разумкова, має чітко виважену технічну мету: відновити ті норми, які були визнані КСУ такими, що не відповідають Конституції України і які втратили чинність, для того, щоб ми показали, що Україна йде шляхом боротьби з корупцією, що ми виконуємо свої зобов’язання за Угодою про асоціацію. Наскільки він з точки зору комплексного вирішення проблеми правильний? Тактично він абсолютно правильний, тому що треба було дати посил. Цей посил дали. Але з точки зору тих питань, які стосуються вже виконання рішення Конституційного суду України, то тут треба відповідати відверто, що цей законопроєкт не вирішує комплексно проблему щодо неконституційності тих норм, які КСУ визнав неконституційними», – пояснив Веніславський.

За його словами, якщо цей законопроєкт у майбутньому стане законом, то його знову можна буде оскаржити в Конституційному суді, посилаючись на нещодавнє рішення КСУ від 27 жовтня.

«Оскільки в резулятивній частині КСУ визнав просто неконституційними норми Закону «Про запобігання корупції», які не кореспондуються з мотивувальною частиною, то будь-який закон, який Верховна Рада ухвалить можна знову оскаржити… Тому є таке своєрідне замкнуте коло», – вважає представник президента в КСУ.

При цьому він вважає, що законопроєкт Дмитра Разумкова все одно має шанси на ухвалення Верховною Радою і може бути розглянутий депутатами в сесійній залі вже наступного пленарного тижня.

2 листопада стало відомо про те, що спікер Верховної Ради Дмитро Разумков разом із низкою інших парламентарів подав альтернативний законопроєкт, який так само, як і президентський, мав би вирішити спричинену резонансним рішенням Конституційного суду кризу, однак у зовсім інший спосіб.

Цим документом, зокрема, пропонується повернути НАЗК низку (визнаних наразі неконституційними) прав та доручити уряду розробку законопроєкту про створення системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.

Read More

У Мінську запровадили обов’язковий масковий режим

У Мінську запровадили обов’язковий масковий режим через профілактику ГРВІ і COVID-19, повідомляє телеграм-канал Міністерства охорони здоров’я Білорусі.

За повідомленням, нові правила стосуються не тільки працівників, а й відвідувачів всіх без винятку об’єктів столиці Білорусі. Носити маску також обов’язково в громадському транспорті, метро, маршрутних таксі, таксі.

«Контроль за дотриманням вимог поширення вірусних інфекцій і COVID-19 в місті посилять з сьогоднішнього дня. Рішення зобов’язує керівників організацій усіх форм власності вжити необхідних заходів щодо дотримання санітарно-протиепідемічних заходів», – йдеться в повідомленні.

Масковий режим влада Білорусі раніше запровадила в Гомельській області, в Могильові, Бобруйську, Осиповицькому, Дрибинському, Климовицькому, Кличевському, Краснопільському, Кричевському, Чауському районах Могильовської області, в Лідському районі Гродненської області, в Оршанському, Міорському, Полоцькому, Шумилинському районах Вітебської області, в Новополоцьку.

У Державному прикордонному комітеті Білорусі раніше повідомили, що через поширення коронавірусного захворювання закрили дев’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною і Польщею.

За даними Міністерства охорони здоров’я, за добу в Білорусі було зареєстровано 1098 нових випадків COVID-19, напередодні – 1057.

Офіційно з кінця лютого в Білорусі захворіло 110 455 осіб, а 92 843 людини одужали, померли 1027 людей.

Після оголошення результатів виборів в Білорусі в країні почалися масові антивладні протести, які тривають четвертий місяць.

Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включаючи сусідні з Білоруссю Україну, Польщу, Литву не визнали легітимність Олександра Лукашенка як президента. Євросоюз заявив про санкції проти 40 білоруських чиновників.

Очільники МЗС країн ЄС також погодили спільну позицію щодо запровадження санкцій проти Лукашенка. Раніше Латвія, Литва та Естонія ввели санкції проти близько 130 білоруських посадовців, серед них і Олександр Лукашенко.

Read More

ВАКС закрив ще 2 провадження через декларування недостовірної інформації

Вищий антикорупційний суд повідомив, що 12 листопада колегія суддів задовольнила клопотання захисників двох обвинувачених осіб щодо закриття кримінального провадження щодо декларування недостовірної інформації.

«Кримінальні провадження закриті у зв’язку з тим, що 27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації). Мова йде про колишнього генерального директора державного концерну «Укроборонпром» та голову Дружківського міського суду Донецької області», – йдеться в повідомленні ВАКС у фейсбуці.

Раніше у ВАКС зазначили, що на момент ухвалення КСУ відповідного рішення у антикорупційному суді перебувало 17 кримінальних проваджень за ст. 366-1 ККУ. 

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Читайте також: ВАКС закрив першу справу за недостовірне декларування

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 

Read More

НАЗК не може перевірити інформацію про фінансування «Партії Шарія» через рішення Конституційного суду

Національне агентство з питань запобігання корупції не може перевірити інформацію про фінансування «Партії Шарія» через рішення Конституційного суду, який визнав неконституційними окремі повноваження агентства.

НАЗК у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що 13 жовтня отримало заяву громадської організації «ТОМ 14», яка створює проєкт журналістських розслідувань «Наші гроші», щодо можливих порушень вимог Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині фінансування політичних сил. За день до цього журналісти повідомили, що «Партію Шарія» фінансує мережа автозаправок «БРСМ-Нафта».

«Висвітлені факти та обставини та додані матеріали планувалось об’єктивно та всебічно врахувати в межах компетенції під час здійснення аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за другий квартал 2020 року після його надходження до Національного агентства», – розповіли в НАЗК.

При цьому агентство зазначило, що у зв’язку з дією карантинних заходів строк подання звітів за перший, другий та третій квартали 2020 року продовжений до 9 лютого 2021 року включно. Станом на 11 листопада звіт «Партії Шарія» за другий квартал 2020 року до НАЗК не надходив.

«Звертаємо увагу, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 окремі повноваження Національного агентства визнано неконституційними, зокрема в частині направлення запитів до суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань для отримання інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань», – наголосили в агентстві.

«Таким чином, здійснення зазначеного аналізу Національним агентством унеможливлено в повному обсязі до прийняття проєкту закону, положення якого відновлять систему запобігання корупції в Україні в цілому», – підсумували в НАЗК.

Згідно з українським законодавством, відображення у звіті завідомо недостовірних відомостей є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, яка передбачена частиною 1 статті 159-1 Кримінального кодексу України.

Також у разі незазначення всіх відомостей, які мають відображатися політичною партією у звіті, інформація вважається неповною та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12 жовтня журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомили, що мережа автозаправних станцій «БРСМ-Нафта» фінансує діяльність політичного проєкту «Партія Шарія», лідером якого є блогер Анатолій Шарій.

Згідно з офіційним звітом, за перший квартал 2020 року «Партія Шарія» отримала пожертв на суму 1 168 653 гривні. З цих грошей на зарплату співробітникам витратили 224 714 гривень. Натомість журналісти з посиланням на неофіційну звітність стверджували, що лише за місяць партія витратила на зарплати 1,3 мільйона гривень.

У компанії «БРСМ-Нафта» заявили, що не мають жодного стосунку до «Партії Шарія». Сам Шарій прямо не відреагував на звинувачення. 

Анатолій Шарій – колишній журналіст, який залишив Україну у 2012 році на тлі відкритих кримінальних проваджень про застосування зброї та, ймовірно, неправдивих повідомлень Шарія про замах на нього. На відеосервісі YouTube він веде політичний блог, який має понад 2 мільйони підписників.

Улітку 2019 року блогер оголосив про створення політичної сили, «Партії Шарія». Вона взяла участь у парламентських виборах, але прохідного бар’єру не подолала. Реєстрацію самого Анатолія Шарія на чолі списку партії Центральна виборча комісія скасувала, оскільки Шарій не проживає в Україні з 2012 року.

Read More

У Єревані після протестів затримали понад 10 опозиційних лідерів

У Вірменії затримали десять опозиційних лідерів в рамках кримінальної справи про організацію та проведення масових зібрань у столиці Єревані в порушення закону, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода з посиланням на Спеціальну слідчу службу країни.

Згідно з повідомленням, серед затриманих лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян, представник опозиційної партії «Дашнакцутюн», керівник телеканалу «Еркір Медіа» Гегам Манукян, заступник голови опозиційної Республіканської партії Едуард Шармазанов, опозиціонери Давид Амбарцумян, заступник голови опозиційної партії «Батьківщина» Ара Саакян. Усі вони проходять у справі про «незаконні масові зібрання».

У справі ж про «порушення правил поводження з документами або комп’ютерною інформацією, що містять державну таємницю», проходять голова опозиційної партії «Національна безпека» Гарнік Ісагулян, лідер опозиційної партії «Одна Вірменія» Артур Казінян, представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян. За двома статтями затримані колишній директор Служби національної безпеки, голова партії «Батьківщина» Артур Ванецян і опозиціонер Сурен Суренянц. Повідомляється про затримання іще кількох політиків.

Протести у Вірменії почалися в ніч на 10 листопада, після того як 9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

11 листопада в Єревані опозиція провела мітинг з вимогою відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і денонсації угоди. Про мітинг оголосили 17 партій. Того дня в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами. Увечері вони висунули ультиматум Пашиняну, проте в парламенті країни не змогли зібрати кворум через те, що на засідання не з’явилися представники правлячої партії.

На 12 листопада також запланований мітинг опозиції.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

Read More