01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Кількість затриманих у Білорусі перевищила 440, серед них – спортсмени та журналісти

Сотні мирних демонстрантів затримали в Мінську та інших містах Білорусі під час традиційного тижневого маршу опозиції, передає білоруська служба Радіо Свобода. Правозахисники повідомляють про понад 440 затриманих учасників.

У Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Тим не менш демонстрантам вдалося щонайменше двічі сформувати колону з декількох тисяч людей і вийти на проїжджу частину – біля стели «Мінськ – місто-герой» та на вулицю Богдановича. Однак в обох випадках протестувальників розігнали. Проспекти та вулиці, по яких проходили демонстранти, а також прилеглі подвір’я були огороджені силами безпеки, затримання відбувалися в різних частинах міста.

Читайте також: Як Росія може вдарити з Криму. Придністров’ю та Білорусі приготуватися?

У Мінську затримання тривали навіть після того, як силовики очистили центр міста від демонстрантів. Співробітники безпекових структур переслідували людей не лише на вулицях, але і в торговельних центрах – у відвідувачів перевіряли сумки на наявність біло-червоно-білих прапорів.

Станом на 18 годину за місцевим часом відомо про понад 440 затриманих у Мінську, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Ляхавичах.

Серед затриманих в столиці – десятиборник та срібний призер Олімпійських ігор 2008 року Андрей Кравченко, багаторазовий чемпіон Білорусі з тайського боксу та кікбоксингу Іван Ганін, модель та «Міс Білорусь 2008 року» Ольга Хижинкова, а також актор Олександр Жданович.

Читайте також: Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Серед затриманих були й журналісти: кореспондент БелаПАН Ян Авсеюшкін, Артем Лява, фотокореспонденти Святослав Зоркий (згодом звільнений) та Віктор Талочка. Журналістку Алену Шабуню затримали у Вітебську.

Напередодні у Мінську силовики також затримали десятки протестувальників.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.

 

Read More

Подальші переговори з Іраном залежатимуть від переданої Тегераном інформації про катастрофу літака МАУ – Єнін

Заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо катастрофи українського літака Євген Єнін повідомив Радіо Свобода, що наразі немає визначеної нової дати переговорів із Тегераном, і все залежатиме від того, яку інформацію передасть іранська сторона.

«На сьогоднішній день ми ще не узгодили точні дати переговорів, значною мірою це залежатиме як від виконання сторонами домовленостей, досягнутих під час попереднього раунду переговорів, так і від ситуації з пандемією COVID-19. Безумовно, ми чекаємо виконання іранською стороною своїх обіцянок – направлення інформації. Це напряму впливатиме на ту субстанцію, яку ми можемо мати під час наступного раунду переговорів. Якщо ми побачимо, що поки що немає про що говорити, то, мабуть, є більш доцільним почекати, поки всі сторони виконають дані ними зобов’язання. Переговорний процес, який ми проводимо з іранською стороною, він не торкається жодним чином не стосується технічного рослідування, відповідно до дадатку 13 Чиказької конвенції, так само кримінальне розслідування і взаємодія органів досудового розслідування прокуратур наших держав є абсолютно паралельними процесами», – сказав Єнін.

Він повідомив, що 6 листопада відбулося чергове засідання Ради IKAO (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.) і представник України взяв участь у ньому і навіть мав можливість у ньому виступити, попри те, що Україна не є членом Ради IKAO.

«Українська сторона вчергове наголосила, що нашою метою є встановлення справедливості, тобто це забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації. Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав Євген Єнін.

Він розповів про ініціативу канадської сторони щодо проведення форуму «Безпечніше небо», який планується провести 8-9 грудня цього року в режимі онайн, і Україна, за його словами, планує взяти участь у роботі цього форуму.

«Ми, безумовно, маємо певні здобутки за результатами двох раундів переговорів з іранською стороною, але подальший успіх, безумовно, значною мірою залежатиме від наявності політичної волі Ірану. Тим часом ми продовжуємо координувати зусилля всіх потерпілих держав – це Швеція, Великобританія, Канада, Афганістан і Україна – з метою з’ясування всіх обставин трагедії та недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому», – зазначив заступник міністра закордонних справ.

Сьогодні, 8 листопада, минає 10 місяців, як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Іран досі не передав свій технічний звіт іншим потерпілим від авіакатастрофи біля Тегерана країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із дадатком 13 Чиказької конвенції (щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів – ред.). Ці правила включають рекомендацію, що остаточний звіт має з’явитися протягом 12 місяців з часу аварії, хоча багато резонансних розслідувань займають більше часу. Попри те, що термін подачі остаточного звіту рекомендований, 6 листопада Рада Міжнародної організації цивільної авіації, яка складається із 36 країн, закликала Іран прискорити подання звіту. Водночас Іран каже, що звіт готовий, він перекладається і буде переданий найближчим часом.

У липні і жовтні відбулися два раунди переговорів щодо авіакатастрофи літака з іранською стороною. Іран раніше надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

Read More

Резніков оцінив реалістичність проведення виборів на окупованому Донбасі 31 березня

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив, наскільки реально провести вибори на окупованій частині Донбасу 31 березня.

«Якщо сторони домовляться, що така черговість і послідовність (умов – ред.) є робочою і реалістичною, далі ми можемо сперечатися і вести дискусію про нереалістичність саме щодо цієї дати (31 березня – ред.)… П’єр Морель, фантастичний французький дипломат, «гуру французької дипломатії», є координатором, модератором в політичній групі. Я думаю, що він зможе організувати обмін думками і дискусію в такий спосіб, щоб сказати: гаразд, не 31 березня реалістичне, а 31 травня, 31 липня», – сказав Резніков.

За його словами, вказуючи конкретну дату 31 березня, Україна таким чином дала сигнал про готовність «до припинення цієї війни і нарешті настання миру на українській землі».

Днями голова делегації України в ТКГ, експрезидент Леонід Кравчук повідомив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.

Read More

Союзники США від Європи до Східної Азії вітають Байдена з перемогою на виборах президента. Кремль мовчить

Союзники Сполучених Штатів Америки від Європи до Східної Азії вітають Джо Байдена із його обранням наступним президентом США. Свої привітання вже висловили у ЄС, зокрема Німеччина, Франція, Польща, а також Великобританія, Японія. Свою позицію висловив навіть Іран, у якого складні відносини із Вашингтоном.

Президент Ірану Хасан Роугані припустив, що нова адміністрація Байдена зможе «компенсувати  попередні помилки» влади.

«Тепер у майбутньої американської адміністрації є можливість компенсувати свої попередні помилки і повернутися на шлях дотримання міжнародних зобов’язань», – сказав Роугані.

Раніше Байден казав, що планує стати на «надійний шлях повернення до дипломатії» з Іраном, і порушити питання про можливість повернення США у ядерну угоду, підписану, коли він був віцепрезидентом за Барака Обами.

Тим часом, Кремль не виступив поки із жодною заявою про вибори у США. Інформації з цього приводу на сайті президента Росії Володимира Путіна немає.

Аналітики очікують, що Джо Байден буде жорсткіше, аніж Дональд Трамп, ставитись до Кремля, зокрема в частині його політики щодо прав людини та зовнішньополітичної діяльності. Байден неодноразово критикував президента Росії Володимира Путіна за вторгнення на територію країн-сусідів, втручання у вибори за кордоном, а нещодавно назвав Росію «опонентом» США.

Будучи віцепрезидентом, Байден був відповідальним у адміністрації Обами за відносини з Україною після подій на Майдані 2014 року, за якими послідували анексія Росією українського Криму і бойові дії на Донбасі.

За час перебування на посаді віцепрезидента Байден відвідав Україну шість разів і посприяв у фінснсовій та військовій допомозі Києву на півтора мільярда доларів. Він також долучився до процесу запуску антикорупційної системи в Україні.

Президент України Володимир Зеленський у вчорашньому вітанні на адресу Джо Байденазаявив, що «Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами».

Торік через телефонну розмову Дональда Трампа із Володимиром Зеленським, під час якої, як стверджували представники Демократичної партії США, Трамп тиснув на українську владу, вимагаючи розслідувати діяльність в Україні Гантера Байдена, сина Джо Байдена, був запущений процес імпічменту Трампа Палатою представників США. Врешті-решт Сенат виправдав Трампа.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування. Юридичні намагання Дональда Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити перемогу Байдена, яку відтак затвердить колегія виборників.

 

Read More

«Марш народовладдя» у Білорусі – правозахисники повідомляють про десятки затриманих

У Білорусі в неділю, 8 листопада, почалися акції протесту, які його учасники назвали «Маршем народовладдя». За даними Білоруської служби Радіо Свобода, на вулиці столиці Мінська та інших міст у 92-ий день протесту вийшли кілька тисяч людей. За даними правозахисного центру «Весна», вже є близько 80 затриманих, цей список оновлюється.

Акції протесту тривають у Гродно і Гомелі.

Повідомляється, що у центрі Мінська закриті станції метро, обмежений доступ до мобільного інтернету. Міліція перекрила деякі вулиці, в центр стягнули військову і спецтехніку.

Акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня перемогу на яких, як оголосила ЦВК країни, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу, Канада, США.

 

Read More

Бойовики минулої доби один раз порушили тишу на Донбасі – штаб ООС

У зоні бойових дій на Донбасі минулої доби підтримувані Росією бойовики один раз порушили режим тиші, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

«Зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Так, у вечірній час, неподалік населеного пункту Гнутове ворог застосував стрілецьку зброю. Вогнева провокація противника не несла загрози нашим захисникам. Підрозділи Об’єднаних сил зброю у відповідь не застосовували. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляють про обстріли на захоплених ними територіях минулої доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Зеленський привітав Байдена з перемогою, а Єрмак запросив до Києва

Президент України Володимир Зеленський привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із очевидною перемогою як президента і віцепрезидента на виборах у США. Також із привітанням виступив і голова президентського офісу Андрій Єрмак, який – а не голова держави – висловив очікування, що вони відвідають Київ.

«Вітаю Джо Байдена і Камалу Гарріс! Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в галузях безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба тільки зміцніє!» – мовиться в офіційному твітері Володимира Зеленського англійською мовою.

«Вітаю Джо Байдена та Камалу Гарріс із перемогою! Наші країни розділяє океан, втім, нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати та просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас у Києві!» – написав у фейсбуці Андрій Єрмак англійською і українською мовами.

Також на цей час Байденові вже надходять привітання від лідерів країн світу і міжнародних організацій.

Раніше 7 листопада всі провідні авторитетні засоби інформації у США, де саме вони, а не якийсь офіційний орган, оголошують результат голосування, з посиланням на дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена. Таким чином, він отримує вже принаймні 273 голоси виборників – більше, ніж 270, мінімально необхідних для обрання наступним президентом США. Чинний президент, республіканець Дональд Трамп відтак уже не зможе надолужити своє відставання.

Крім того, деякі ЗМІ вже оголосили про перемогу Байдена і в штаті Аризона, який дає ще 11 голосів виборників. А телеканал Fox News, загалом прореспубліканський і прихильний до Трампа, вже віддав Байденові перемогу і в Неваді з її 6 голосами виборників.

На цей час досі не завершений підрахунок у кількох штатах, що мали вирішальне значення, через необхідність рахувати значно більші цього року через коронавірусну пандемію кількості голосів виборців, надісланих поштою, – зокрема таких, як Джорджія (де невелику перевагу теж має Байден) чи Північна Кароліна (де перед веде Трамп). За оцінками, Байден може отримати врешті понад 300 голосів виборників.

Трамп після оголошення про його поразку відмовився визнавати її. Він заявив, що вибори «ще далеко не закінчені» і що він буде оскаржувати їхні результати в судах.

Він намагається зірвати підрахунок у тих місцях, де він іде йому не на користь, або домогтися перерахунку через суди. Він багато разів заявляв про різноманітні порушення, але жодного разу не наводив ніяких доказів. За повідомленнями, реальні випадки таких можливих порушень, наразі не відомі. В кількох штатах суди вже відмовили Трампові, але його юридична команда продовжує ці намагання.

Трамп, усвідомлюючи реальність програшу, раніше вже кілька разів виступав із безпідставними твердженнями нібито про шахрайства й порушення на виборах, хоча ніяких підтверджень не наводив. Соціальні мережі позначають такі його дописи як такі, що вводять в оману, в одному з випадків кілька телевізійних мереж перервали пряму трансляцію виступу Трампа, коли він став виступати з такими твердженнями.

Через такий брак реальних доказів порушень деякі юридичні експерти вважають, що позови кампанії Трампа врешті не вплинуть на результат виборів.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування в них і юридичні намагання Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити його перемогу, яку відтак затвердить колегія виборників.

Read More

У ТКГ необхідно створити п’яту робочу підгрупу з питань повернення контролю над кордоном із Росією – Резніков

Віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що в Тристоронній контактній групі для врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу необхідно створити п’яту робочу підгрупу – з питань підготовки повернення контролю над кордоном із Росією в тих місцях, у яких зараз такого контролю немає.

Один із пунктів Комплексу заходів на виконання мінських домовленостей, сказав Резніков у «Суботньому інтерв’ю», чітко говорить, що для інтенсифікації своєї роботи ТКГ може створювати робочі підгрупи.

Він назвав «помилкою» те, що під час укладення згаданого документа 12 лютого 2015 року, під час розпалу боїв регулярних частин Збройних сил Росії проти України за Дебальцеве, Україна погодилася на єдиний пункт, що визначає послідовність виконання цих заходів, а саме що «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту… має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання» на окупованих територіях, і то ще за умови виконання низки вимог.

«І ця помилка сьогодні не дає можливості нам продуктивно рухатися у вирішенні цього завдання. Тому якщо Росія дійсно налаштована на завершення цієї гібридної війни і припинення конфлікту з сусідньою Україною, вона має зрозуміти, що доведеться йти на поступки і дати можливість проконтролювати кордон. Це буде, в тому числі, в їхньому прямому інтересі. Якщо вони не довіряють безпосередньо прикордонній службі України, ми готові шукати компромісний варіант, коли буде посередник у ролі міжнародного представництва. Наприклад, додаткова місія ОБСЄ зі збільшеним, розширеним мандатом», – сказав він.

Саме необхідність «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації» передбачала перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, підписана 5 вересня 2014 року, яка так само чинна, як і інші, але вимоги якої Росія ігнорує. Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.

Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів. У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Тим часом в офісі президента України Володимира Зеленського наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.

Read More

COVID-19 у Косові: власники ресторанів вийшли на протест через посилення карантину (відео)

7 листопада у Пріштіні, столиці Косова, власники ресторанів, кафе і барів вийшли на вулиці на знак протесту проти нових обмежувальних карантинних заходів, уведених в країні для запобігання поширенню COVID-19. Нові обмеження були запроваджені в кількох регіонах Косова, зокрема у місті Пріштіні, після спалаху інфікувань коронавірусом. 6 листопада невелика балканська країна із населенням 1,8 мільйона осіб повідомила про 728 нових випадків захворювання і 12 летальних. Кількість нових випадків інфікування є найбільшою з моменту початку пандемії у березні. (Відео Балканської редакції Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода).

Read More

Перемога Байдена на президентських виборах США: реакції американців (відео)

За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там на виборах президента США демократа Джо Байдена. Повідомлення викликало радість прихильників Байдена, які вийшли на вулиці Нью-Йорка й інших міст із радісними вигуками. Прихильники Дональда Трампа також вийшли на акцію підтримки свого фаворита у штаті Мічиган. Трамп свою поразку наразі відмовляється визнавати і востаннє, буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена, знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». (Відео AP, Reuters).

Read More

Будинок, що належить родині голови КСУ, пікетували з вимогою його відставки

У Василькові Київської області біля будинку, що належить родині голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, відбулася акція протесту, учасники якої виступають проти рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства і закликали до відставки голови КСУ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція розпочалася вранці 7 листопада у Києві біля входу на стадіон «Динамо». Її організатори – Автомайдан і Центр протидії корупції.

У Василькові рух автопробігу заблокувала поліція. Правоохоронці перекрили вулицю і не пропускали учасників акції, посилаючись на карантинні обмеження, адже Васильків відноситься до «червоної зони» через поширення COVID-19.

Після переговорів і сварок учасників автопробігу пропустили, вони пообіцяли дотримуватися дистанції.

Біля будинку встановили імпровізовану шибеницю (яку згодом розібрали), запалили фаєри і скандували «Слава Україні» і «Тупицького у відставку».

Із будинку до учасників пікету ніхто не вийшов.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 

Read More

Резніков пояснив, чому Росія і бойовики затягують обмін утримуваними особами

Процес обміну утримуваними особами затягується, бо представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» не отримали команди з Москви і ведуть «тактику на затягування перемовин», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Тому вони шукають будь-які причини блокувати перемовини…Це така тактика на затягування перемовин. Вони ставлять нас в складні умови, що на нас буде вчинятися тиск родичами людей, які потерпають тюрмах, і ми, може, підемо на поступки там, де ми не хочемо йти на поступки… У Кремлі є одна особа, яка ухвалює остаточні рішення. Це президент Російської Федерації», – сказав Резніков.

«Далі вони виконують його команду в той чи в інший спосіб. Немає суб’єктності в людей, які беруть участь як від Російської Федерації, так і запрошені в ОРДЛО, які на окупованій території. Я вам це стверджую», – додав міністр.

Щодо повернення ув’язнених із анексованого Криму, то, за словами Резнікова, про це буде йтися на окремому кримському майданчику, «де ми очікуємо на допомогу наших західних партнерів для того, щоб розпочати перемовини і з питань Криму, про людей, які є політичними в’язнями або в Криму, або вивезені на територію материкову Російської Федерації».

Раніше Резніков заявив «Громадському радіо», що українська сторона вважає можливим обмін полоненими з Росією у форматі «всіх на всіх» до 15 грудня.

Наприкінці жовтня голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. 

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

 

Read More

Протести у Чилі: проти учасників акцій застосували водомети та сльозогінний газ (відео)

6 листопада у столиці Чилі – Сантьяго, учасників антиурядової акції протесту розігнали водометами та сльозогінним газом. Із кінця жовтня чилійці масово виходять на вулиці після того, як було ухвалене рішення відмовитися від конституції диктатора Августа Піночета на користь нової хартії, створеної громадянами. Також понад рік тому в Чилі почалися демонстрації із закликами до реформування пенсійної системи, галузей освіти та охорони здоров’я. (Відео: Reuters).

Read More

Росія: МОЗ Омської області очолив керівник лікарні, де лікували Навального

Олександр Мураховський, головний лікар Омської лікарні швидкої медичної допомоги №1, куди в середині серпня після отруєння шпиталізували опозиційного політика Олексія Навального, призначений головою регіонального Міністерства охорони здоров’я, повідомляє сайт уряду Омської області Росії.

Він змінив на цій посаді чиновницю Ірину Солдатову, яку губернатор відправив у відставку після протесту лікарів, нагадує проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

«Олександр Мураховський пройшов всі професійні ступені як лікар і керівник, знає і розуміє всі процеси, що відбуваються в охороні здоров’я, особливо організацію роботи швидкої медичної допомоги», – прокоментували нове призначення в обласному уряді. 

В Омську лікарню, якою керував депутат міськради і член «Єдиної Росії» Мураховський, Навального доправили 20 серпня. Незважаючи на версію родичів і прихильників політика про його отруєння, персонал лікарні й сам головлікар неодноразово заперечували це. Мураховський стверджував, що у пацієнта виявлене «порушення обміну речовин».

Сам Навальний після того, як почав одужувати після отруєння, відмовився вважати Мураховського лікарем і назвав його лише «членом «Єдиної Росії», подякувавши, тим не менш, його підлеглим, які, ймовірно, врятували політику життя.

 

Read More

Україна почала повноцінний реекспорт газу до ЄС – Коболєв

Україна почала повноцінний реекспорт газу до Європейського союзу, повідомив ввечері 6 листопада у фейсбуці голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Цьому сприяли кілька послуг, які впровадили оператори газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Наш «Укртрансгаз» ще кілька років тому запровадив послугу «митний склад», яка дозволяє без розмитнення зберігати газ в Україні більше ніж 1000 днів. А ОГТСУ впровадив послугу shorthaul, яка дозволяє транзитувати газ через Україну до Польщі, Угорщини, Словаччини і Румунії», – написав Коболєв.

За його словами, завдяки таким «привабливим умовам» зберігання газу українські ПСГ заповнені на 90% – рекордний показник за останній 10 років. 

«З 28,3 млрд куб. м газу, який зберігається в Україні, іноземним трейдерам належить 10 млрд куб. М. З вересня ціни на газ у Європі йдуть вгору і газ, який в режимі shorthaul зайшов до української ГТС у період низьких цін, користується попитом. За вересень-жовтень до Польщі й Угорщини трейдери реекспортували близько 15 млн куб. м газу. Це один із показників гнучкості української газотранспортної системи: оператор ГТС одночасно задовольняє заявки на транзит російського газу, реекспорт газу до ЄС та внутрішній попит», – додав голова «Нафтогазу».

Водночас генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон повідомив, що ОГТСУ вже заробив близько 500 мільйонів гривень доходу від надання послуги shorthaul.

Компанія «Оператор ГТС України» повідомила, що послуга shorthaul, впроваджена з 1 січня 2020 року, дозволяє клієнтам компанії замовляти транспортування газу між країнами Східної Європи через Україну за спеціальним вигідним тарифом, а в комплексі з послугою «митний склад» від Оператора газосховищ (АТ «Укртрансгаз») іноземним і вітчизняним клієнтам «пропонуються зручні і привабливі умови зберігання газу в українських ПСГ».

 

 

Read More

Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, бажання подвійного громадянства є – опитування

Більшість закарпатців (50,8%) бачить Закарпаття у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад. Такі дані презентував Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, у рамках дослідження на форумі Re:Open Zakarpattia, який проходить на Закарпатті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Згідно з опитуванням, лише невелика частка населення – 2,8%, за словами експерта Фонду Андрія Сухарини, говорить про федералізацію.

«Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення Закарпаття, – каже Андрій Сухарина. – Але із складу нацменшин 31% не відповіли на це питання. Саме по собі це нічого не говорить. З цими громадянами України треба працювати, доносити візію».

При цьому 26% закарпатців не проти подвійного (множинного) громадянства, серед представників національних меншин області таких – 53%. Повністю не підтримують ідею подвійного громадянства 22%, серед нацменшин таких всього 6%.

64% закарпатців за вступ України до НАТО, 18% – за позаблоковий статус, 1% – за військовий союз з Росією й іншими країнами СНД.

Опитування проводилося 24 серпня – 6 вересня 2020 року, вибірка – 1000 респондентів (500 – репрезентативна вибірка по Закарпатській області, 500 – вибірка з числа нацменшин регіону).

 

Read More

США: керівник апарату Білого дому захворів на COVID-19 – ЗМІ

У США керівник апарату Білого дому Марк Медоуз отримав позитивний тест на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на представників адміністрації.

Медоуз, який минулого місяця заявив: «Ми не збираємося контролювати пандемію», подорожував із Трампом напередодні дня виборів і востаннє з’являвся на публіці 4 листопада в штабі Трампа.

На фото Медоуз був без маски в кімнаті з десятками працівників кампанії Трампа.

Білий дім відмовився коментувати діагноз Медоуза. Наразі невідомо, коли він заразився і на скільки серйозними є його симптоми.

Два тижні тому керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса й інші радники захворіли на COVID-19.

Трамп, перша леді Меланія Трамп, їхній син Беррон і низка представників Білого дому захворіли в жовтні. 

У США загалом понад 236 тисяч людей померли від COVID-19, понад 1,2 мільйона – заразилися – згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

 

Read More

Лукашенко офіційно відкрив Білоруську АЕС: «країна стає ядерною державою»

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року. 

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.

 

 

Read More

Болгарія блокує переговори щодо вступу Північної Македонії до ЄС, бо заперечує існування македонської національності й мови

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.

Read More

Голови МЗС України і Угорщини домовилися повернути свої країни до співпраці

Міністри закордонних справ України і Угорщини Дмитро Кулеба і Петер Сійярто домовилися повернутися до співпраці двох країн після недавнього різкого загострення відносин, коли угорські посадовці незаконно агітували на Закарпатті голосувати на місцевих виборах за партію закарпатських угорців, що викликало різку реакцію Києва і ще низку взаємних звинувачень.

Про це обидва урядовці написали в соцмережах за результатами їхньої неформальної телефонної розмови, яка відбулася по тому, як стало відомо про захворювання Сійярто на COVID-19.

«Угорщина – наш важливий сусід. Szijjártó Péter – мій колега, з яким ми багато зробили, щоб вивести українсько-угорські відносини з піке і мати підтримку Угорщини в ЄС і НАТО. Тому коли дізнався, що Петер захворів на COVID-19, одразу по-людськи написав йому смс-повідомлення з побажанням швидкої перемоги над вірусом. Петер прочитав і передзвонив, подякував за підтримку. Ми нормально поговорили. Про роботу, «ковід», життя і футбол. Звісно, і про останнє падіння в наших відносинах», – написав Кулеба в фейсбуці.

При цьому він додав: «Петер підтримав мою пропозицію перегорнути сторінку, на якій Україна та Угорщина нещодавно обмінялися болісними ударами. Ми обидва погоджуємося, що треба винести правильні висновки з того, що сталося два тижні тому, і надалі вибудовувати конструктивний діалог. Немає альтернативи добросусідству українського та угорського народів і нашому спільному європейському та євроатлантичному майбутньому».

Зі схожим повідомленням виступив і Сійярто, який за результатом розмови з Кулебою визнав, що двосторонні відносини останнім часом не були на користь ні Угорщині, ні Україні, ні також закарпатським угорцям. За його словами, обидва міністри домовилися залишити позаду напружену атмосферу часу місцевих виборів в Україні і не марнувати зусилля, докладені для нормалізації відносин, а повернутися до позитиву і розвивати співпрацю.

26 жовтня стало відомо, що Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям із Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».

Того ж дня МЗС повідомило, що запросило посла Угорщини Іштвана Ійдярто, якому вручило ноту протесту «у зв’язку з фактами політичної агітації угорських офіційних осіб на користь однієї з політичних партій на місцевих виборах України 25 жовтня 2020 року».

Зранку 25 жовтня, у день місцевих виборів в Україні, Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України. Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».

Read More

Київ протестує проти указу Путіна про полегшення в визнанні «документів» угруповань в ОРДЛО і в наданні мешканцям регіону громадянства Росії

МЗС України вимагає невідкладно скасувати усі агресивні рішення щодо України та усунути їхні негативні наслідки

Read More

Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.

Read More

У Білорусі більш ніж на два місяці продовжили досудовий арешт політув’язненої Колесникової

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».

Read More

Зеленський: радники лідерів «нормандської четвірки» проведуть відеоконференцію 13 листопада

«На якому обговорюватимуть усі майбутні кроки», – сказав Зеленський під час спілкування з журналістами на Луганщині

Read More

Кличко переміг в першому турі виборів мера Києва – офіційно

Чинний мер Києва отримав 50,52% голосів жителів столиці. Його підтримав 365 161 виборець

Read More

Вибори президента США: Джорджія збирається зробити перерахунок голосів

Американський штат Джорджія збирається зробити перерахунок голосів на виборах президента США.

Наразі залишилося порахувати понад чотири тисячі бюлетенів. Спершу в штаті лідирував чинний президент і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп. Нині ж кандидат від Демократичної партії Джо Байден має перевагу в 1 096 голосів.

«Із такою малою різницею буде перерахунок голосів у Джорджії», – заявив журналістам губернатор штату Бред Раффенсперґер в Атланті.

Трамп мав значну перевагу в Джорджії. Вона почала скорочуватися на тлі підрахунку бюлетенів, які надійшли поштою.

Кандидат може просити про перерахунок голосів у штаті, якщо різниця між кандидатами дорівнює або є меншою, ніж 0,5 відсоткового пункта. Без перемоги в Джорджії, яка приносить 16 голосів виборників, Трамп не зможе перемогти на виборах.

Байден наразі забезпечив собі 253 голоси виборників із 270 необхідних для перемоги. Якщо він переможе в Джорджії, то стане першим кандидатом з Демократичної партії, який зробив це з 1992 року, коли в штаті переміг Білл Клінтон.

Трамп заявляв про махінації на виборах, не надаючи жодних доказів. У відповідь Раффенсперґер наголосив, що Джорджія дозволяла представникам обох кандидатів слідкувати за підрахунком голосів.

 

Read More

Санкції ЄС щодо Лукашенка і нової групи білоруських посадовців набули чинності

У списку підсанкційний осіб також син Олександра Лукашенка – Віктор, який має посаду радника президента, а неформально є наглядачем за силовими структурами

Read More

У Держспецзв’язку пояснили, чому видалили новину про співпрацю з Huawei

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України у відповідь на запит Радіо Свобода пояснила, чому видалила співпрацю з компанією «Хуавей Україна».

«Публікація про співпрацю Держспецзв’язку з ТОВ «Хуавей Україна» була вилучена з офіційного сайту, оскільки викладена інформація не відповідала суті меморандуму, підписаному між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України і ТОВ «Хуавей Україна». Зазначений вище меморандум залишається чинним», – розповіли у відомстві.

15 жовтня Держспецзв’язку та Huawei повідомили, що підписали меморандум. У китайській компанії розповіли, що документ укладений «з метою покращення державно-приватної взаємодії, співпраці у сферах кібербезпеки, кіберзахисту та телекомунікацій». Згодом інформація про співпрацю зникла із сайту та офіційний соціальних мереж Держспецзв’язку.

Заснована в 1987 році китайська компанія Huawei є постачальником інфраструктури інформаційних і комунікаційних технологій, а також інтелектуальних пристроїв. У самій компанії наголошують, що вона є приватною і повністю належить співробітникам. В Україні компанія Huawei здійснює свою діяльність з 2000 року.

США вважають, що Huawei занадто тісно співпрацює з комуністичною владою Китаю, а обладнання цієї компанії може використовуватися для реалізації інтересів Пекіна в багатьох країнах світу.

Вашингтон заборонив американським компаніям співпрацю із Huawei за більшістю напрямків. Це вже вплинуло на бізнес компанії – її нові смартфони на операційній системі Android більше не мають сервісів американської компанії Google.

Також за наполяганням США в липні британський уряд оголосив, що компанії мобільного зв’язку повинні до 2027 року вилучити усе устаткування китайської компанії Huawei з мереж мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

Держсекретар США Майк Помпео заявив, що тепер Велика Британія «долучилася до щораз більшого списку країн з усього світу, які захищають свою національну безпеку, забороняючи використання ризикованих продавців, до яких немає довіри».

Агентство Reuters вказує, що тепер і інші країни Європи опинилися під більшим тиском намагань США вилучити Huawei із мереж мобільного зв’язку наступного покоління.

Read More