Володимир Зеленський має на увазі підтримку депутатами законопроєкту, поданого з його власної ініціативи 30 жовтня
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ з’явився на сайті Верховної Ради 2 листопада.
За даними сайту, співавторами законопроєкту виступають 124 народних депутати, серед них – представники фракцій «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини», депутатської групи «Довіра».
Документ передбачає відновлення дії пунктів закону «Про запобігання корупції», які Конституційний суд визнав такими, що не відповідають Конституції. Зокрема, згідно з ним, мають бути поновлені повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.
Читайте також: Франція підтримує рішучість Зеленського в питанні КС – МЗС України
Як пояснюють автори в записці, долученій до законопроєкту, його метою є «створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції».
Водночас, враховуючи позицію Конституційного суду, парламентарі пропонують «доручити уряду розробити законопроект щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності».
Читайте також: Судді КСУ призначили на 2 листопада збори, але перенесли їх – причина не відома
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.
30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».
Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.
Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.
…
У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги, повідомляє Kronen Zeitung.
Очевидці повідомляють про серію пострілів. У результаті інциденту щонайменше сім людей загинули, ще четверо поранені.
Зараз поліція оточила район і проводить операцію із затримання злочинців. Скільки їх було, невідомо, їхні мотиви також поки неочевидні. Поліція не виключає версію теракту.
Kronen Zeitung пише, що, за непідтвердженими даними, один із нападників підірвав себе за допомогою пояса з вибухівкою. За інформацією Kurier, синагога не була метою атаки.
Read MoreРодина голови Конституційного суду Олександра Тупицького володіє кількома об’єктами елітного майна, серед якого, окрім маєтку в Криму, – чотирикімнатна квартира у ЖК «Новопечерські липки» в столиці та великий маєток із басейном під Києвом. Цими об’єктами нерухомого майна користується сам Олександр Тупицький, але вони записані на матір та тещу судді. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).
Після того, як у травні 2013 року Олександр Тупицький був переведений до Києва та призначений суддею Конституційного суду, у вересні того ж року його родина придбала чотирикімнатну квартиру площею 216,5 квадратних метрів у житловому комплексі бізнес-класу «Новопечерські липки» в Києві, а згодом докупила ще два машиномісця там. Середня вартість квадратного метра в цьому ЖК станом на 2013 рік становила $2900, тобто квартира такою площею вартувала там понад 600 тисяч доларів.
Майно записали на матір судді, Галину Тупицьку. Про це свідчить виписка з Держреєстру речових прав на нерухоме майно. На момент придбання дорогої нерухомості у ЖК «Новопечерські липки Галині Тупицькій було 73 роки, і вона була вже на пенсії. З 2019 року Тупицький почав декларувати, що сам мешкає в цих апартаментах, записаних на матір.
Окрім того, у родини голови Конституційного суду є маєток із басейном під Києвом у Василькові. Будинок площею 211,4 квадратних метра та земельні ділянки загальною площею понад 23 сотки були придбані у серпні 2018 року та оформлені на тещу Олександра Тупицького – Ларису Колпаченко. Сам суддя оформив на себе лише 7,5 сотки землі у Василькові, які і вніс до декларації.
За даними журналістів, тривалий час теща Тупицького – Лариса Колпаченко працювала в аптеці у Донецьку.
Якщо подивитися на територію згори, то видно що між земельною ділянкою Олександра Тупицького та ділянками, оформленими на його тещу Ларису Колпаченко, немає паркану, і це одна спільна територія – на якій стоїть великий маєток та декілька додаткових споруд, також тут розташований басейн та невеликий ставок.
Джерела журналістів повідомили, що цим маєтком регулярно користується і сам Тупицький.
У неділю, 1 листопада 2020 року, журналісти побачили на подвір’ї припарковану BMW X6 білого кольору. Саме таке авто має дружина Олександра Тупицького – Ольга Тупицька, відповідно до декларації судді.
Також біля будинку журналісти побачили чорну Toyota Camry. Саме такі авто є на балансі Конституційного суду. Втім дізнатися, чи саме це авто належить до КС, не вдалося – на Toyota Camry виявилися так звані «номери прикриття» – у базі автотранспортних засобів МВС ці номери закріплені за іншим автомобілем (Mitsubishi Lancer).
27 жовтня «Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «всі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».
Журналісти «Схем» направили повторний запит голові КСУ з проханням про коментар стосовно майна його родини. Редакція опублікує позицію Олександра Тупицького, щойно отримає її.
Раніше журналісти програми «Схеми» повідомили, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки в селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.
Реагуючи на розслідування, голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.
«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.
За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».
«Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома», – заявив Тупицький.
…
Франція підтримує рішучість президента України Володимира Зеленського в ситуації, що виникла навколо Конституційного суду України. Про це, як повідомляє МЗС України, 2 листопада втелефонній розмові з українським колегою Дмитром Кулебою заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.
«Окрему увагу міністри приділили темі системних реформ в Україні на основі угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба поінформував французького колегу про руйнівні наслідки сумнозвісного рішення Конституційного суду України для антикорупційних реформ у нашій державі та запевнив, що президент та уряд України рішуче налаштовані захистити ефективну роботу антикорупційної інфраструктури та інші реформи», – ідеться в повідомленні.
У розмові Кулеби і Ле Дріана йшлося також і про інші теми. Зокрема, український міністр висловив співчуття французькому колезі у зв’язку з нещодавніми нападами у Франції, жертвами яких стали невинні люди.
Також ішлося про дипломатичні зусилля «у рамках Нормандського формату з мирного врегулювання російсько-української війни на Донбасі».
Дмитро Кулеба поінформував Жан-Іва Ле Дріана про ініціативу створення Кримської платформи – міжнародного формату, що консолідує зусилля міжнародного співтовариства з деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Українська сторона запросила Францію взяти активну участь у роботі Кримської платформи.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
Читайте ще:
МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду
Верховна Рада найближчим часом може призначити двох суддів КСУ – депутатка від «Слуги народу»
Read MoreВійськове керівництво спірного регіону Нагірний Карабах повідомляє про ще 11 солдатів, загиблих внаслідок сутичок із азербайджанською армією попри оголошений режим припинення вогню.
Згідно зі списком, який оприлюднила пресслужба контрольованої вірменами «республіки Арцах», серед загиблих – заступник командувача Армії оборони Нагірного Карабаху полковник Артур Саркісян. Загалом кількість загиблих військових анклаву з початку загострення 27 вересня становить 1 177 людей.
Читайте також: У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
Тим часом президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив у своєму твітері, що армія його країни взяла під контроль ще вісім поселень в ході операції в Нагірному Карабасі.
Також міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі кількох цивільних поселень в азербайджанському регіоні Тертер.
Вірменське міністерство оборони, своєю чергою, заявило про артилерійський обстріл азербайджанською стороною позиції вірменьских військових та селища Давіт Бек, внаслідок чого загинув один цивільний і ще двоє дістали поранення. Азербайджанська сторона не коментувала цю заяву, повідомивши тільки про удари по пунктах постійної дислокації та вогневих позиціях вірменських військових, а також про обстріл штабу в напрямку Гирмизи Базару.
Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…
Кілька опозиційних партій Грузії по черзі заявили, що відмовляються від мандатів у парламенті нового скликання на знак незгоди з результатами парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Про це повідомляє грузинська служба Радіо Свобода«Ехо Кавказу».
Партія «Європейська Грузія» відмовилася від парламентських мандатів – за попередніми даними, вона набирала 3,78% і могла отримати п’ять голосів у парламентів. Однак лідер партії Давид Бакрадзе заявив, що політична сила не тільки відмовляється від результатів, а й бойкотуватиме другий тур виборів за мажоритарними округами.
«Ці вибори не були вільними і справедливими, результати не відображають волю грузинських виборців», – сказав він.
Читайте також: Вибори в Грузії: перемагає владна партія, у Саакашвілі заявляють про фальсифікації
Блок «Георгій Вашадзе – Стратегія Агмашенебелі» також відмовилася від місць у парламенті Грузії, повідомив лідер партії Георгій Вашадзе.
«Це були не вибори», – сказав Вашадзе і закликав громадян вийти на акцію протесту 8 листопада.
Ще одні опозиціонери – «Лело» – претендували на 3,15% голосів і чотири мандати. Лідер партії Бадрі Джапарідзе повідомив, що політична сила вимагає нових виборів, «результати яких не викликатимуть сумнівів».
Про долучення до бойкоту повідомив також лідер партії «Ґірчі», яка отримувала чотири мандати, Зураб Джапарідзе.
Схожу заяву зробив також один з лідерів «Єдиного національного руху – Об’єднана опозиція – Сила в єдності» Ніка Мелія.
«Наша вимога – нові вибори у вільному середовищі. Ми доб’ємося цього найближчим часом», – заявив Мелія.
1 листопада опозиційні партії Грузії відмовилися визнавати результати парламентських виборів в країні і анонсували акції протестів з вимогою призначення позачергових виборів.
Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.
Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…
Посольство США в Україні зробило 2 листопада заяву, в якій закликало встановити справедливість у справах про вбивство журналістів, в тому числі Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.
«У цей Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів ми продовжуємо закликати до справедливості щодо українських журналістів, таких як Павло Шеремет, Георгій Гонгадзе та інші, яких вбивали, на яких нападали і яких залякували через їхнє прагнення до правди. Так само ми закликаємо Росію та її ставлеників припинити брутальний тиск на журналістів і активістів громадянського суспільства на Донбасі і в Криму. Як зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, коли журналісти стають мішенню, всьому суспільству доводиться за це платити. Посольство США в Україні погоджується з цією думкою: безкарність призводить лише до зростання злочинності, придушення медійного середовища, приховування інформації, необхідної для здорової демократії», – заявив у відеозверенні в твітері речник посольства США Ден Ланґенкемп.
Він додав, що США «сьогодні і щодня на боці відважних репортерів, які прагнуть інформувати громадськість, тому що правда потребує захисту».
2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.
Read More
Державне бюро розслідувань просить Офіс генерального прокурора звернутися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.
Як нагадали в ДБР, Бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.
«За даними досудового розслідування, зазначені дії були вчинені за допомогою кіпрської та панамської юридичних фірм, а відповідна компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах. При цьому, єдиним її бенефіціарним власником вказаний особисто П’ятий Президент України (під час реєстрації наданий його паспорт та вказана його київська адреса)», – стверджують в правоохоронній установі.
Читайте також: ДБР не назвало кількість проваджень, у яких фігурує Порошенко
За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «холдингового підприємства для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.
Відтак ДБР звернулося до Офісу генерального прокурора за міжнародною правовою допомогою із запитами до компетентних органів Британських Віргінських Островів, Панами та Кіпру.
Читайте також: Файли FinCEN: правоохоронців США зацікавили транзакції офшорних компаній, пов’язаних з Порошенком
Порошенко наразі не коментував публічно цю заяву Державного бюро розслідувань.
18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.
…
Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.
Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.
У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.
Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
Read More
Іноземним прочанам-мусульманам дозволили в Саудівської Аравії здійснювати «умру» (коротке паломництво) через вісім місяців після заборони через пандемію коронавірусу. «Умра» – це паломництво, яке мусульмани можуть здійснити в будь-який час.
Починаючи з 1 листопада, близько 20 тисяч паломників будуть щодня пропускати до Великої мечеті в Мецці для здійснення «умри».
Перед проведенням ритуалу іноземні паломники повинні дотримуватися суворих заходів для запобігання COVID-19, зокрема самоізоляції протягом трьох днів після прибуття в Саудівську Аравію.
У Великій мечеті розташована Кааба, будівля у формі куба, що вважається найбільш священним місцем для ісламу.
Всім паломникам перевірятимуть температуру на вході в мечеть, вони мусять бути в масках, дезинфікувати руки і стежити за вказівниками на підлозі, щоб дотримуватися дистанції.
Читайте також: У Саудівській Аравії завершився хадж із рекордно малим числом учасників
Саудівська Аравія призупинила прийом паломників у березні для стримування пандемії коронавірусу. Торік «умру» здійснили понад 19 мільйонів паломників.
…
За даними підрахунку ЦВК Молдови 99,81% протоколів на президентських виборах 1 листопада прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду набирає 36,10% голосів виборців проти 32,66% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.
Новина доповнюється…
…
Чинний президент США, республіканець Дональд Трамп готується до заключного етапу своєї виборчої кампанії з 10-ма мітингами за два дні до президентських виборів у США. Водночас кандидат від демократів Джо Байден 1 листопада зосередився на Пенсільванії, вирішальному штаті в його прагненні потрапити до Білого дому.
Оскільки понад 90 мільйонів американців вже проголосували напередодні виборів 3 листопада, обоє кандидати прагнуть вплинути на ті штати, які «вагаються» із вибором. Ті, хто проголосував достроково, це близько 65 відсотків від загальної явки в 2016 році.
Опитування громадської думки показують, що Байден випереджає Трампа в національному масштабі щонайменше на 8 процентних пунктів, але зберігає меншу перевагу в декількох критичних штатах, що потенційно дає Трампу можливість набрати 270 голосів, необхідних для перемоги в Колегії виборників, яка і визначає переможця.
Колишній віцепрезидент двічі з’явився на публіці в Пенсильванії, штаті, який Трамп з невеликою перевагою виграв в 2016 році. У Філадельфії, найбільшому місті Пенсильванії, Байден звернувся до афроамериканського співтовариства і закликав усіх, хто ще не проголосував, з’явитися в день виборів.
«Кожен божий день ми спостерігаємо расові відмінності у всіх аспектах цього вірусу», – сказав Байден на заході, організованому біля церкви у Філадельфії. Він назвав політику Трампа щодо COVID-19 «майже злочинною» і що пандемія викликала «масові жертви» серед темношкірого населення. Він також пообіцяв боротися з «системним расизмом» в США.
Сенаторка Камала Гарріс, дочка іммігрантів з Індії та Ямайки, кандидатка у кампанії Байдена на посаду віцепрезидента, побувала в Джорджії, що здавна симпатизує республіканцям, з метою привернути увагу на бік республіканців, якщо афроамериканці підуть на голосування у великій кількості.
Колишній бос Байдена, попередник Трампа на посаді президента Барак Обама, приєднався до Гарріс під час кампанії в рамках концерту для євангелістів.
2 листопада Байден і Гарріс планують активну кампанію в Пенсильванії.
Тим часом Дональд Трамп взяв стрімкий темп проведення мітингів у Мічигані, Айові, Північній Кароліні, Джорджії і Флориді.
Трамп позиціонує себе перед виборцями як президент, який принесе економічне процвітання країні. За його словами, пандемія коронавірусу майже закінчилася, порпри те, що кількість щоденних заражень доходить до 100 тисяч.
Він також попередив виборців, що демократи – це «ліва мафія», яка, на його думку, підтримує підвищення податків і загрожує економіці новими карантинними обмеженнями через COVID-19. Водночас Байден заявив, що переможе коронавірус, не зупиняючи знову економіку.
Попри те, що понад 90 мільйонів американців вже проголосували, і представники виборчих комісій готуються до підрахунку голосів, Трамп неодноразово бездоказово заявляв, що бюлетені, надіслані поштою, можуть бути фальсифіковані. Він нещодавно стверджував, що тільки результати, доступні в ніч виборів, повинні враховуватися. Офіційні особи в декількох штатах, включаючи Пенсильванію, кажуть, що на підрахунок всіх бюлетенів поштою може піти кілька днів.
…
Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден заявив, що він подає заяву на отримання російського громадянства, втім, збирається лишити і американське.
Про цей намір Сноуден повідомив за кілька днів після оголошення, що вони з дружиною Ліндсі Міллз чекають на дитину.
«Після років розлуки з батьками ми з дружиною не бажаємо розлучатися з сином. Тому в цю епоху пандемії та закритих кордонів ми подаємо заявку на подвійне американсько-російське громадянство», – написав Сноуден у твітері.
Сноуден додав, що вони з дружиною «лишаються американцями» та будуть виховувати сина відповідно до американських цінностей, зокрема «свободи думки».
«Я з нетерпінням чекаю дня, коли зможу повернутися до Штатів, щоб уся родина змогла об’єднатися», – написав Сноуден.
Нещодавно Москва пом’якшила закони про громадянство, дозволивши отримати російське громадянство без вимоги відмовлятись від попереднього.
Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.
Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…
Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.
«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.
«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.
Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.
«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.
Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.
Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.
Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.
«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».
Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.
RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…
У Молдові ввечері 1 листопада завершилося голосування на президентських виборах. Як свідчать дані телефонного опитування, проведеного спільнотою WatchDog.md та Інститутом державної політики, проросійський чинний президент, засновник Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців, а його суперниця прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду – 34,6%. Згідно з телефонним опитуванням, похибка становить 2,5 відсотка.
Ще одне телефонне опитування, проведене компанією Intellect Group разом із асоціацією SPERO, дало Ігорю Додону 28,5%, а Майї Санду – 21,5%.
За даними ЦВК країни, явка виборців склала понад 42%.
Нинішні вибори глави держави у Модові перетворилися на своєрідний матч-реванш важкої кампанії 2016 року. Тоді Додон переміг Санду в другому турі з перевагою менш ніж 5 відсотків. Із червня до листопада 2019 року Санду працювала прем’єр-міністром, доки Додон не змусив її піти з посади – після того, як вона безуспішно чинила опір його зусиллям зі встановлення контролю над Генеральною прокуратурою.
Якщо виборчі органи країни підтвердять, що жоден із кандидатів не перетнув позначку у 50% голосів підтримки від виборців, то 15 листопада відбудеться другий тур голосування.
…
Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.
«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.
Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.
Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».
Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».
Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…
Президент Володимир Зеленський назвав рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства «публічним проявом змови частини старих еліт і олігархів проти президента і проти країни». Про це він написав 1 листопада у фейсбуці.
«Тільки слабкий президент і слабка держава – запорука збереження їхнього корупційного способу життя. Інакше вони не вміють. Як там кажуть – на Геловін усі чорти з політичного пекла відкривають свої справжні обличчя. Так співпало. Прізвища чортів ви прекрасно знаєте», – ідеться в повідомленні.
Зеленський вважає, що «збереження касти недоторканних» потрібне його «попередникам».
«Конституційний суд, судді якого були призначені старою системою та моїми попередниками, тими самими, які завжди «руку на серце» й сорочку готові рвати за країну, вважають інакше. Всім їм конче потрібне збереження «касти недоторканних», – стверджує президент України.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі не відкривали вогонь.
«Зафіксовано одне порушення домовленостей, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року. Так, на Приазовׄ’ї, у районі населеного пункту Водяне, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил подавили безпілотник противника, що унеможливило його подальше використання. Упродовж поточної доби обстрілів з боку противника на ділянках відповідальності наших бригад зафіксовано не було. Уздовж лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.
Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» даних про ситуацію на фронті не повідомляють.
Раніше повідомлялося, що у зоні бойових дій на Донбасі 31 жовтня російські гібридні сили 1 раз порушили угоду про припинення вогню.
Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».
Унаслідок активізації бойових дій 29 і 30 жовтня на Донбасі загинули двоє українських військових, ще двоє були поранені.
Після цього відбулася позачергова зустріч Тристоронної контактної групи для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Українська делегація в ТКГ повідомила, що сторони домовилися продовжувати перемир’я.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…
У неділю, 1 листопада, в Мінську відбувається традиційна демонстрація протесту, «Марш проти терору», який прямує до урочища Куропати, місця масових розстрілів у радянський час.
Похід розпочався з розгону колони на проспекті Незалежності із застосуванням світло-шумових гранат та пострілів у повітря, силовики розпочали затримання учасників протесту.
Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому підтвердило факти затримання.
Правозахисники з організації «Весна» складають списки затриманих. Станом на 17:30 (за місцевим часом, на годину відрізняється від київського) відомо 76 імен затриманих. Список оновлюється.
Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську перед початком акції знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закриті кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста був перекритий спецпризначенцями.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…
Опозиційні партії Грузії відмовляються визнавати результати парламентських виборів в країні і планують щодня проводити акції протесту до призначення позачергових виборів, заявив лідер партії «Нова Грузія» Георгій Вашадзе на акції протесту 1 листопада у центрі Тбілісі.
Як пережає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція вважає підсумки голосуванн сфальсифікованими на користь владної «Грузинської мрії». Опоненти влади повідомляють про сотні порушень.
«Кожен день перед парламентом нас буде більше і більше. Те, що сталося вчора, – це не вибори, це не демократія і не Європа. Це мародерство, з яким ми не змиримось. Спільними зусиллями ми доб’ємося того, що результати виборів не будуть визнані, в тому числі з міжнародної точки зору», – заявив Вашадзе.
Опозиціонери планують, що кульмінацією щоденних протестів стане акція 8 листопада. Наступної неділі, о 15:00 опозиція обіцяє зібрати біля парламенту «всю Грузію».
Сьогоднішня акція протесту опозиції почалася на проспекті Руставелі о 16:00 за місцевим часом. На ній зібралися кілька тисяч людей. Повідомляється, що протягом трьох годин автомобільний рух в центрі міста був обмежений. Від будівлі парламенту колона протестувальників в центрі Тбілісі попрямувала до резиденції засновника правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі. Учасники акції спробували прорвати кордон поліції, проте в результаті правоохоронці не дали їм можливості наблизитися до бізнес-центру.
Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.
Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…
Влада Білорусі оголосила про закриття з 1 листопада наземних прикордонних переходів для іноземних громадян. Причиною цього рішення оголошено епідемію коронавірусної інфекції.
Із заборони є кілька винятків, зокрема, для власників дипломатичних паспортів і тих, хто має в Білорусі посвідку на проживання. Громадянам Росії, яка разом із Білоруссю формує Союзну державу, дозволено проїжджати через Білорусь транзитом, але тільки з ЄС до Росії, а не навпаки.
На іноземців, які прибувають до країни через аеропорт Мінська, обмеження не поширюються.
На відміну від більшості країн Європи, в Білорусі не запроваджувався карантин у зв’язку з поширенням COVID-19, а Олександр Лукашенко неодноразово виступав із твердженнями, що загальнонаціональні обмежувальні заходи непотрібні. Навесні Білорусь кордони не закривала.
У коментарях білоруських чиновників щодо закриття кордонів нічого не говориться про можливий зв’язок цього рішення з протестами, які тривають у країні з початку серпня. Лукашенко раніше стверджував, що Польща і Литва нібито мають агресивні плани, і говорив, що Білорусь «закрила кордон» із цими країнами. Однак фактично кордон залишався відкритим до останнього часу.
Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають з 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
На 1 листопада в Мінську призначена чергова масова акція противників Лукашенка під назвою «Марш проти терору». Учасники планують із центру Мінська прийти до урочища Куропати, до меморіалу жертв сталінського терору.
…
У Канаді поліція міста Квебек уранці 1 листопада затримала підозрюваного в нападі з ножем. Його жертвами ввечері в суботу стали щонайменше двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень і були доставлені в лікарню в стані «різного ступеня тяжкості», повідомили інформаційні агентства.
Поки немає повідомлень про мотиви вчинку підозрюваного, вік якого, як повідомляється, приблизно 25 років. Затриманого доставлено в госпіталь для обстеження.
Розшук підозрюваного в нападі розпочався після звернення до поліції очевидців події. Вони стверджували, що злочинець був одягнений у «середньовічний одяг» і тримав у руках клинок. Поліція закликала городян залишатися вдома за зачиненими дверима, оскільки розслідування ще триває.
Напад стався в районі історичного готелю Chateau Frontenac в старій частині Квебека, де також розташована будівля законодавчих зборів провінції Квебек.
…
На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.
Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.
Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.
Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.
У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.
У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.
На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.
Read MoreУ столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.
«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.
Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.
На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.
Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.
Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.
…
Зазвичай, в Україні «щось трапляється» перед приїздом місії Міжнародного валютного фонду, заявив міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода. Так міністр прокоментував рішення Конституційного суду, який скасував відповідальність за декларування недостовірної інформації.
У нього запитали, чи вважає він, що судді Конституційного суду реагували на опитування від президента України Володимира Зеленського. Громадян, зокрема, запитували, чи підтримують вони довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах.
«Я думаю, що навряд чи це пов’язано хоч якось з опитуванням. Тому що рішення очікувалося. Скоріше співпадіння трапляються інші у нас. Як правило, перед тим, як має приїхати місія МВФ, трапляється щось, що б’є дуже сильно по наших програмах і зобов’язаннях, які вже імплементовують, що потенційно може відстрочити приїзд місії МВФ. І це історично», – сказав Малюська в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».
Він не виключає, що хтось намагається зірвати співпрацю України з міжнародними партнерами.
«Збіг завжди буває. Тобто можна не ходити до ворожки – завжди перед приїздом місії МВФ, перед запланованим приїздом відбудеться щось негативне. І МВФ це знає. Вони розуміють, що слід очікувати негативу, що може зривати їхню місію. Вони вже навіть на це дивляться більш-менш поблажливо, розуміючи, що це внутрішньоукраїнські ігри», – додав Малюська.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Українська влада раніше заявляла, що очікує на новий транш Міжнародного валютного фонду до кінця 2020 року. У МВФ назвали систему декларування в Україні «критично важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією», який не потрібно скасовувати.
…
Середня зарплата у вересні зросла до цьогорічного максимуму, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у фейсбуці.
«Середня зарплата в Україні у вересні зросла до максимуму від початку року і склала майже 12 тисяч гривень. У порівнянні з серпнем розмір середньої зарплати збільшився на 5%. Основною причиною зростання зарплат стало підвищення мінімальної ЗП, а також відновлення ділової активності на ринку зайнятості. Збільшення зарплат у вересні сприяло й подальшому зростанню споживання населення», – написав Шмигаль.
За даними Державної служби статистики, середня зарплата у січні 2020 році становила 10 727 гривень.
…