Раніше про готовність співпрацювати з Україною у рамках «Кримської платформи» заявила представниця США
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму не задовольнив апеляційну скаргу захисту та залишив у слідчому ізоляторі кримського татарина Зекір’ю Муратова. Про це повідомляє «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Назіма Шейхмамбетова.
За словами адвоката, його підзахисного доставили на засідання суду, тому він зміг поговорити з Муратовим.
«Він повідомив про погіршення здоров’я в СІЗО, в останній тиждень у нього болять нирки. Також у нього проблеми з артеріальним тиском. Людина у його віці в умовах слідчого ізолятора перебувати не повинна», – зазначив юрист.
Він додав, що Муратов перебуватиме у СІЗО до 2 грудня.
Вранці 7 липня активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Після обшуків російські силовики затримали шістьох чоловіків: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Исмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що сьомим затриманим ФСБ Росії є кримський татарин з Алушти Зекір’я Муратов.
У ФСБ Росії повідомили, що співробітники спецслужби затримали сімох людей, їх підозрюють в організації та участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Представництво президента України в Автономній республіці Крим засудило обшуки в домівках кримських татар на окупованому Росією півострові. Також посольство США в Україні прокоментувало обшуки та затримання кримських татар, зазначивши, що «Росія не має права переслідувати та затримувати українців на українській землі».
Європейський союз вважає політично мотивованим та незаконним затримання 7 липня в окупованому Криму сімох кримських татар.
…
До 2022 року лише частину населення Європейського союзу вдасться вакцинувати від COVID-19, оскільки заброньовані блоком вакцини можуть виявитися неефективними, чи їх буде недостатньо. Про це говорили представники ЄС на закритому засіданні, повідомляє агентство Reuters.
ЄС, де проживає близько 450 мільйонів людей, забронював понад 1 мільярд доз потенційних вакцин від трьох виробників. Брюссель також веде переговори про попередню закупівлю ще мільярда доз вакцин інших виробників.
2До кінця 2021 року для всього населення не буде достатньо доз вакцин проти COVID-19», – заявив представник Європейської комісії дипломатам з країн ЄС на закритому засіданні у понеділок, – повідомила агентству Reuters особа, яка брала участь у ньому.
Ще один європейський чиновник підтвердив агентству цю заяву. У Європейській комісії не прокоментували цю інформацію.
12 жовтня у ВООЗ заявили, що низка вакцин, які наразі тестуються для протидії коронавірусній хворобі COVID-19, перебувають на третьому етапі тестування. За оцінками чільної науковиці ВООЗ Сумії Свамінатан, достатню кількість даних щодо вакцин для передачі регуляторним органам вдасться зібрати в період з грудня 2020 року до початку 2021-го.
6 жовтня голова Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Адганом Гебреєсус повідомив, що вакцина від COVID-19 може бути готовою до кінця 2020 року.
Про реєстрацію першої у світі вакцини від COVID-19 вже заявили в Росії. Медичні експерти поставили під сумнів реєстрацію вакцини «Спутнік-V», бо третя, остання фаза випробувань вакцини ще не завершена.
ВООЗ розраховує до кінця 2021 року забезпечити два мільярди доз вакцин.
…
Білорусько-американський політтехнолог Віталій Шклярова, звільнення якого вимагали США, покинув територію Білорусі, повідомив його адвокат Антон Гашинський у коментарі білоруському порталу TUT.BY.
«Ми написали клопотання про дозвіл на виїзд, його задовольнили, тому Віталій поїхав зараз до сім’ї, і щоб відновити своє здоров’я після перенесеного коронавірусу. Матір залишилася лікуватися в Мінську, перебуває в лікарні. Віталій повернеться до Мінська, тому що насправді нічого не змінилося», – сказав Гашинський.
За його словами, Віталій Шкляров все ще перебуває під слідством і на підписці про нерозголошення.
Гашинський вказав, що дозвіл на виїзд став «наслідком дзвінка» і розмови держсекретаря США Майка Помпео з Олександром Лукашенком.
24 жовтня у Держдепартаменті США Радіо Свобода повідомили, що в перебігу телефонної розмови із Олександром Лукашенком держсекретар Майк Помпео зажадав звільнення політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».
Віталій Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, проживає у США. Він був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі (в Гомелі живе його матір). Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
…
В Офісі генерального прокурора повідомили про завершення досудового розслідування у справі про закупівлю неякісних бронежилетів для Збройних сил України. Як йдеться на сайті ОГП, підозрюваним надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
«У кримінальному провадженні повідомлено про підозру 8 особам, серед яких два генерали та засновник підприємства-виробника бронежилетів, який лобіював через заступника Міністра оборони України інтереси свого підприємства. Їм інкримінується вчинення за попередньою змовою групою осіб бездіяльності військовою владою, що спричинила тяжкі наслідки в умовах особливого періоду», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що під час досудового розслідування відбулося 43 обшуки, в ході яких були вилучені 11 тисяч бронежилетів.
Читайте також: Після закупівлі «бронежилетів, які прострілюються», у Міноборони не припинили співпрацю з виробником – «Схеми»
«Під час слідчого експерименту з дотриманням усіх правил сертифікаційних випробувань встановлено, що захисні властивості бронежилетів не відповідають заявленим виробником 1-4 класам захисту. Також проведено 13 судових експертиз, за результатами яких встановлено, що більше 70% бронежилетів прострілюються тими видами зброї, від якої повинні захищати військовослужбовців», – вказали в ОГП.
У липні 2019 року Державне бюро розслідувань оприлюднило розмови працівників Міноборони, звинувативши чиновників відомства «у закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів» для військових на загальну суму 176 мільйонів гривень. Експертиза слідчих тоді показала, що при намоканні один із його захисних елементів – балістичний пакет – прострілюється. Підозру отримали двоє представників фірми-виробника, а також п’ятеро військових – посадовців Міноборони, серед яких генерал Дмитро Марченко та його підлеглі.
Read MoreМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров скасував поїздку на Балкани після контакту з інфікованими коронавірусом.
Як повідомили у МЗС Росії 27 жовтня, 70-річний Лавров «почувається добре», але в якості запобіжного заходу він самоізолювався.
«Візити та зустрічі, заплановані раніше, відкладено», – заявили у міністерстві.
26 жовтня Лавров повернувся з Греції. Він планував відвідати Боснію та Герцеговину і Сербію 28-28 жовтня.
Read MoreЩонайменше дев’ять людей загинули та понад 110 були поранені 27 жовтнячерез вибуху бомби в релігійній школі на північному заході Пакистану. За даними влади і очевидців, вибух пролунав безпосередбно під час уроку Пешаварі, що за 170 кілометрів на захід від Ісламабада.
За попередніми даними, в аудиторію пронесли сумку з приблизно 6 кілограмами вибухівки – людина, яка це зробила, покинула приміщення до вибуху.
Усі загиблі – чоловіки від 20 до 40, серед поранених є вчителі та хлопчики, яким по 7 років.
У релігійній школі, де стався вибух, навчається понад 1000 учнів. Школа поділена на дві вікові категорії, де навчаються учні віком від 18 років, а також діти.
Жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад, який стався через кілька днів після того, як пакистанська розвідка повідомила, що бойовики можуть атакувати громадські місця, в тому числі семінарії та мечеті по всьому Пакистану.
Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан заявив, що влада «забезпечить притягнення до відповідальності терористів, відповідальних за цю підлу, варварську атаку». Офіс ООН в Пакистані також заявив, що вражений тим, що сталося.
Пакистанські таліби часто атакують громадські місця, школи, мечеті та військових по всій країні, щонайменше з 2001 року.
Пешавар – столиця провінції Хайбер-Пахтунхва, що межує з Афганістаном. У 2014 році армія Пакистану розпочала масовий наступ, щоб знищити бази бойовиків у цьому районі. Наступ пожвавили після того, як у грудні 2014 року в школі у Пешаварі пакистанські таліби вбили понад 150 людей, більшість з яких – діти.
…
Заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов, як і інша заступниця Андрія Єрмака Юлія Ковалів, захворів на COVID-19. Це агенції УНІАН підтвердила речниця президента Юлія Мендель.
«У Юлії Ковалів та Андрія Смирнова справді виявили коронавірусну хворобу COVID-19. Вони перебувають на самоізоляції», – заявила Мендель.
Водночас Мендель додала, що глава держави Володимир Зеленський та керівник Офісу президента Андрій Єрмак здорові.
Раніше сьогодні у фейсбуці заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів повідомила, що разом із родиною захворіла на COVID-19 та перебуває на самоізоляції.
В Україні станом на ранок 27 жовтня зареєстровано 6677 нових випадків зараження COVID-19 за попередню добу. За ту добу померли 126 людей із таким діагнозом, одужали 2799.
…
Кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько збільшив відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208 окрузі, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.
Гунько набирає 34,42%, або 19 030 голосів. Ляшко має 31,91%, або 17 642 голоси. Зранку різниця між ними сягала 500 голосів.
Станом на 14:10 27 жовтня Центральна виборча комісія опрацювала 90,95% бюлетенів.
Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.
Ляшко вже заявляв, що не визнає результати парламентських виборів у своєму 208-му окрузі. Кандидат звинувачував Гунька в підкупі виборців.
Сам Гунько зранку 26 жовтня повідомив про свою перемогу за результатами паралельного підрахунку голосів.
Read MoreУ Білорусі 26 жовтня затримали 581 людину, найбільше затриманих в Мінську – 486, повідомили в МВС країни.
«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення під вартою залишаються 434 затриманих», – йдеться в повідомленні.
За підрахунками МВС, напередодні в акції взяли участь 3,6 тисяч людей.
Силовики стверджують, що у Мінську в понеділок ввечері «агресивно налаштовані громадяни» робили «численні спроби блокування руху транспорту, чинили спротив при затриманнях».
26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму», висунутого опозиціонеркою Світланою Тихановською Олександрові Лукашенку. У Білорусі цього дня опозиція оголосила загальнонаціональний страйк, в різних містах країни його підтримали співробітники державних і приватних підприємств, студенти, деякі учні шкіл та пенсіонери. Зокрема, у Мінську проходив Марш пенсіонерів. У ньому взяли участь кілька тисяч осіб. У КДБ Білорусі заявили, що про «екстремістські дії» протестувальників, і що їх можна кваліфікувати як «акт тероризму», пообіцявши «відповідну правову оцінку».
…
У Франції в ніч на 27 жовтня десятки сайтів зазнали хакерських атак ісламістів, повідомляє агентство France-Presse. На сайтах, серед яких є сторінки районних управ, з’явилися гасла, що закликають до перемоги ісламу і пророка Мухаммеда і смерті Франції, а також зображення президента країни Емманюеля Макрона у вигляді свині.
Приводом для атаки стали висловлювання Макрона про вбивство вчителя Самюеля Паті, який показав на уроці карикатури на пророка. Макрон назвав загиблого викладача «тихим героєм», а сам напад – «ісламістським терактом». Виступаючи 23 жовтня на жалобній церемонії, президент Франції заявив, що іслам перебуває в стані кризи, і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу.
Заяви Макрона про іслам викликали обурення в кількох країнах Близького Сходу. Президент Туреччини Реджеп Ердоган порадив Макрона «лікувати психіку».
47-річний Самюель Паті був убитий 16 жовтня в передмісті Парижа. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури з журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Мухаммеда, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.
Підозрюваний у вбивстві – 18-річний етнічний чеченець Абдулах Анзоров, народжений у Москві. У 2018 році його родина попросила у Франції про притулок. Анзоров виклав у твітері фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Поліцейські намагалися затримати Анзорова, але він направив на них духовий пістолет і був застрелений.
…
Увечері 26 жовтня Емі Коні Барретт склала конституційну присягу як суддя Верховного суду США. Церемонія відбулася в Білому домі через кілька годин після голосування за кандидатуру Барретт у Сенаті.
Президент США Дональд Трамп, який виступив на церемонії, назвав цю подію «важливим днем» для Америки, конституції країни і верховенства закону. За кандидатуру судді Барретт проголосували 52 сенатори, проти 48. Проти проголосували всі сенатори-демократи і сенаторка від Республіканської партії Сюзан Коллінз. Це перше за півтора століття призначення члена Верховного суду без підтримки партії, яка перебуває в меншості.
Висунення Дональдом Трампом кандидатури 48-річної Емі Коні Барретт на посаду члена Верховного суду всього за кілька тижнів до президентських виборів викликало заперечення демократів, які наполягали на тому, що нового члена Верховного суду має призначати наступний президент країни. Республіканці відкинули критику, стверджуючи, що вони діють відповідно до законів країни.
Особливу емоційність дебатам додавало те, що з призначенням судді Баррет шість із дев’яти суддів матимуть консервативні переконання. Це, як побоюються противники призначення, може вплинути на рішення суду щодо важливих питань: конституційності права жінок на аборти, конституційності реформи медичного страхування. Не виключено, що суду доведеться розглядати позови і за результатами президентських виборів 3 листопада.
…
Кандидат в народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько лідирує на виборах у 208-му виборчому окрузі в Чернігівській області, набираючи 33,27%, або 15 368 голосів, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.
Його опонент з Радикальної партії Олег Ляшко має 32,21%, або 14 878 голосів.
Станом на ранок 27 жовтня ЦВК опрацювала 78,89% протоколів.
Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.
Ляшко вже заявляв, що не визнає результати парламентських виборів у своєму 208-му окрузі. Кандидат звинувачував Гунька в підкупі виборців.
Сам Гунько зранку 26 жовтня повідомив про свою перемогу за результатами паралельного підрахунку голосів.
Останній мажоритарник: Ляшко бореться за округ із вдовою депутата та «слугою народу»
…
Суд у Курській області Росії відмовився замінити «свідку Єгови» з Данії Деннісу Крістенсену невідбуту частину терміну на штраф, повідомив сайт релігійної організації.
Таке рішення ухвалене «через нестабільність поведінки засудженого в місцях позбавлення волі». Суд, зокрема, послався на незгоду Крістенсена, у якого є проблеми зі здоров’ям, працювати на фабриці в колонії.
У червні цей же суд ухвалив звільнити Крістенсена, а решту терміну замінити на штраф в 400 тисяч рублів. Прокуратура оскаржила це рішення, і справу відправили на перегляд.
Крістенсен був лідером громади Свідків Єгови у місті Орел, це обласний центр Росії, розташований на південь від Москви. Громадянина Данії російські силовики заарештували в травні 2017 року, а в лютому 2019 року суд визнав його винним в організації діяльності екстремістського руху і засудив до шести років колонії загального режиму.
Влада Данії висловила «глибоку стурбованість» вироком і закликала Росію дотримуватися свободи віросповідання.
Верховний суд Росії у 2017 році визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив діяльність цього релігійного об’єднання на території країни. Це призвело до того, що проти десятків прихильників міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови» в Росії були порушені кримінальні справи. Багато з них скаржилися на катування під час допитів.
…
Керівник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус закликав припинити політизувати пандемію COVID-19. Про це він заявив під час брифінгу 26 жовтня.
«Коли лідери діють швидко та свідомо, вірус можна придушити. Але там, де існувало політичне розділення на національному рівні; там, де мала місце кричуща неповага до науки та спеціалістів у галузі охорони здоров’я, поширилася плутаниця, збільшилася кількість випадків захворювання та смертності. Ось чому я неодноразово казав: припиніть політизацію COVID-19», – наголосив генеральний директор ВООЗ.
Він додав, що зараз потрібно робити все можливе для захисту медичних працівників, і найкращий спосіб зробити це – вжити усіх необхідних заходів для зниження ризику передачі інфекції.
«Ніхто не хоче більше так званих «локдаунів». Але якщо ми хочемо уникнути їх, ми всі маємо зіграти свою роль. Боротися з пандемією – справа кожного. Ми не можемо досягти бажаного відновлення економіки і жити так, як ми жили до пандемії. Ми можемо лишати наших дітей у школі, ми можемо підтримувати бізнес, ми можемо зберігати життя та засоби для існування… Але ми всі маємо іти на компроміси, компроміси та жертви», – заявив доктор Тедрос.
За даними Університету Джонса Гопкінса у США, станом на 26 жовтня у світі підтвердили майже 43,4 мільйона випадків інфікування коронавірусом. Померли понад 1,1 мільйона людей, одужали більш ніж 29 мільйонів.
…
США готові до співпраці у рамках платформи з деокупації анексованого Росією Криму, ініціатором якої виступила Україна. Про це заявила повірена у справах США в Україні Крістіна Квін під час зустрічі з першою заступницею міністра Еміне Джапаровою 26 жовтня, повідомили у МЗС.
«Крістіна Квін висловила готовність співпрацювати з Україною та наголосила, що позиція США, закріплена у Декларації щодо Криму, яка була оприлюднена Державним секретарем Майком Помпео, залишається твердою та незмінною – Крим є частиною України і США ніколи не визнають спроби Росії його анексувати», – мовиться у повідомленні.
Раніше заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз розповів, що Офіс президента України поки не запросив до обговорення міжнародної платформи з деокупацію Криму Меджліс кримськотатарського народу. «Ми взагалі не знаємо, про що ця платформа. А ми – це єдиний представницький орган з Криму, який має мандат. Ми не в курсі, і це нас дуже сильно турбує», – зазначив Чийгоз.
На його думку, в завдання «Кримської платформи» має входити широке коло проблем, крім звільнення кримчан з російських в’язниць.
Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.
У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.
У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.
Read MoreСпеціалізована антикорупційна прокуратура планує оскаржувати відмову Вищого антикорупційного суду на обрання заочного запобіжного заходу експрезиденту України Віктору Януковичу. Про це САП повідомила 26 жовтня.
«Слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, яке було скероване до суду ще у червні поточного року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому очільнику держави (2010– 2014 роки), підозрюваному у незаконному заволодінні державною резиденцією Межигір’я. Прокурор САП не погоджується з таким рішенням суду та оскажить його в апеляційному порядку», – заявили у відомстві.
Читайте також: Захист Януковича стверджує, що заявив відвід суддям у справі про здачу Криму
Про розгляд апеляційної скарги у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі планують повідомити додатково.
Вищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу.
24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.
Читайте також: Малюська розповів, що «Межигір’ям» фактично керують активісти
Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.
Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.
Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…
Згідно з повідомленнями, внаслідок аваударів Росії по табору на північному заході Сирії, підконтрольному підтримуваним Туреччиною бойовикам, загинули щонайменше 50 людей та поранено десятки інших.
Речник сирійських опозиційних угруповань звинуватив Росію в авіаударах 26 жовтня у провінції Ідліб, яку переважно контролюють повстанці. Ціллю росіян був військовий навчальний табір ісламістської групи «Файлак аль-Шам».
Сирійська обсерваторія з прав людини, яка базується у Британії, визначила кількість загиблих на рівні 78, майже 90 поранених. За підозрами правозахисників, авіаудар в районі на північний захід від міста Ідліб здійснила Росія, головний союзник президента Сирії Башара Асада у дев’ятирічній громадянській війні.
Коментарів Москви чи Анкари з цього приводу наразі немає.
Ймовірно, ця атака стала найсмертоноснішою в Ідлібі від початку перемир’я у березні.
Після оголошення про припинення вогню Туреччина заявляла, що залишає за собою право «помститися» проти будь-якої атаки сил, об’єднаних з Асадом.
У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.
Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…
Від початку 2014 року працівниками відділу контролю повітряної обстановки розвідувально-інформаційного центру Повітряних сил ЗСУ зафіксовано понад 200 тисяч випадків порушення російськими літаками повітряного простору і державного кордону України в анексованому Росією Криму. Про це в інтерв’ю «РБК-Україна» розповів командувач ЗС ВВС Україна, генерал-полковник Сергій Дроздов.
«З початку 2014 року в небі Криму зафіксовано 225 тисяч випадків порушення державного кордону України», – зазначив Дроздов.
Раніше в Украерорусі повідомили, що російські авіакомпанії у 2020 році продовжують збільшувати частоту незаконних польотів до Криму, які порушують український повітряний простір. Середня кількість виконуваних авіарейсів за січень-вересень склала близько 100 на добу, що на 11,1% більше, ніж у аналогічний період минулого року.
У прокуратурі АРК повідомили, що на 65 російських літаків накладені арешти через польоти в анексований Росією Крим.
Read MoreВищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу. Про це повідомили у суді.
«Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у задоволенні клопотання прокуророві САП про обрання запобіжного заходу четвертому президентові України, який переховується від слідства із 2014-го року. Його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України», – мовиться у повідомленні.
У суді вказали, що причиною відмови стало «порушення правил оголошення підозрюваної особи у міжнародний розшук».
«Також, на час подання заяви про обрання запобіжного заходу органи досудового розслідування не відновили розслідування у даному кримінальному провадженні, як того вимагає законодавство. Нагадаємо, прокурор клопотав про взяття президента-втікача під варту, в разі його затримання», – зазначили у суді.
24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.
Читайте також: «Росія нікуди не дінеться від «Кримської платформи»: реакція експертів на нові заяви Зеленського про деокупацію Криму
Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.
Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.
Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…
Президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган закликав співвітчизників бойкотувати французькі товари на тлі погіршення відносин між двома союзниками по НАТО через жорстку позицію Парижа проти радикального ісламу.
Коментарі Ердогана 26 жовтня пролунали за два дні після того, як він запропонував президенту Франції Еммануелю Макрону пройти обстеження ментального здоров’я, після чого Париж відкликав свого посла з Анкари. Подібні коментарі він зробив наступного дня та знову 26 жовтня.
Ердоган вказав на те, що заклики до аналогічного бойкоту турецьких товарів нібито лунають у Франції.
«Позаяк було сказано у Франції: «не купуйте товари, що маркуються турецькими», я звертаюся до свого народу тут. Ніколи не віддайте переваги товарам, маркованими як вироблені у Франції, не купуйте їх», – заявив президент Туреччини під час звернення телебаченням в Анкарі.
Читайте також: У Парижі відбулася церемонія прощання з убитим учителем
Заклики припинити купувати французьку продукцію набрали обертів у мусульманських та арабських країнах 25 жовтня у відповідь на підтримку Макроном карикатур на пророка Мухаммада.
Бойкот французьких товарів триває в супермаркетах Катару та Кувейту, також заклики відмовитися від французької продукції лунають в Йорданії та інших штатах.
За даними інституту статистики Туреччини, Франція є 10-м за величиною джерелом імпорту до Туреччини та сьомим за величиною ринком для турецького експорту. Французькі машини є одними з найбільш продаваних у Туреччині.
Туреччина та Франція є членами НАТО, але мають розбіжності в поглядах із низки питань, в тому числі подій у Сирії та Лівії, морської юрисдикції у східному Середземномор’ї та конфлікті в Нагірному Карабасі.
Читайте також: У Франції десятки затримань у зв’язку з убивством вчителя після уроку про свободу слова
23 жовтня карикатури, які спочатку з’являлися в сатиричному журналі «Шарлі Ебдо», були спроектовані на урядові будівлі Франції, що викликало резонанс в ісламському світі.
47-річого вчителя Семюеля Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.
Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.
Злочин розслідують як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті.
…
У міській Територіальній виборчій комісії Львова утворились черги з представників дільниць, яким потрібно здати бюлетені і протоколи, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Це попри те, що явка у Львові попередньо становить менш ніж 40%, а у Львівській області – понад 40%.
За даними громадянської мережі «Опора», це найнижча явка виборців за історію місцевих виборів у регіоні за роки незалежної України. У 2015 році на дільниці прийшли понад 55% виборців.
«Є кілька причин такої низької явки: на місцеві вибори зазвичай приходить менше людей, тому що у виборця немає відчуття зв’язку «влада-громадянин», владу асоціюють із центром, а місцевого рівня, де вирішується доля регіону, не оцінюють; COVID-19, а це багато хворих і обмеження; були черги біля дільниць, це декого дратувало і виборці розвертались; розмови про Виборчий кодекс, процедура голосування посіяла недовіру у виборців і це стало теж демотиватором», – заявив Радіо Свобода координатар громадянської мережі «Опора» у Львові Тарас Радь.
Під час голосування у Львівській області та у Львові не було виявлено спостерігачами «Опори» і Комітету виборців України системних і масштабних порушень, які могли б вплинути на результат голосування.
«Дрібні порушення щодо недотримання заходів, через черги недотримання соціальної дистанції, не скрізь були кабінки для голосування хворих виборців. Були спроби винесення бюлетенів поза дільницю», – прокоментував представник КВУ у Львівській області Микола Бучин.
Багато хворих на COVID-19 не голосували, про це зазначають в «Опорі» і КВУ.
На Львівщині працювали 15 спеціальних дільниць у лікарнях, але члени ДВК боялись йти в палати до хворих, не приходили і до хворих у помешкання.
«На окремих дільницях виходили з переносними скриньками і швидко повертались, принісши два бюлетені, де мали вдома голосувати 15 виборців. Тобто члени ДВК ні до кого не ходили», – розповів Тарас Радь.
За даними соціологічних опитувань, у Львові відбудеться другий тур виборів міського голови. У міськраду проходять «Європейська солідарність», «Самопоміч», «Голос». Також «Європейська солідарність» проходить і в обласну раду.
…
Місцеві вибори 25 жовтня в цілому відповідали стандартам чесних і демократичних виборів, повідомив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель.
«За оцінкою КВУ, день голосування на місцевих виборах в цілому відповідав стандартам чесних і демократичних виборів… Однак, низка повідомлень наших спостерігачів про порушення виборчого законодавства дають підстави говорити про те, що в день голосування мало місце використання технологій прямого й непрямого підкупу, окремі факти спроб фальсифікацій результатів голосування, а також технології, які пов’язані з виборчими «туристами», що в окремих громадах могло мати суттєвий вплив на результати волевиявлення», – повідомив Кошель.
Олексій Кошель також додав, що ініційоване президентом опитування призвело до низки конфліктів та окремих фактів порушення виборчого законодавства в день голосування.
За його словами, спостерігачі КВУ зафіксували кілька фактів, які свідчать про те, що опитування проводилося безпосередньо у приміщенні дільниць для голосування. Крім того, фіксувались непоодинокі приклади, коли тим, хто проводив опитування, перешкоджали. Зокрема були випадки, коли на них чинився тиск і висловлювалися образи в їхній бік, через що деякі інтерв’юери були змушені залишити територію біля виборчої дільниці, додав Кошель.
«Президентське опитування повністю змінило акцент виборчої кампанії і, на нашу думку, достатньо суттєво вплинуло на якість виборів і на змістовний бік в останній тиждень кампанії. Тому ми закликаємо в подальшому відмовлятися від експериментів, пов’язаних з проведенням так званих опитувань, і повертатися реальних механізмів народовляддя», – зауважив Кошель.
За даними КВУ, 25 жовтня на виборчих дільницях працювали близько 1,5 тисячі спостерігачів від організації, також 200 осіб – у складі мобільних груп, які реагували на факти порушень виборчого законодавства і відвідували дільниці.
Раніше сьогодні і громадянська мережа «Опора» оцінила місцеві вибори в Україні як такі, що загалом відповідали законодавству, критично також висловившись про «опитування від президента».
За попереднім висновком міжнародних спостерігачів Світового конгресу українців, місцеві вибори 25 жовтня відбулися з дотриманням стандартів.
В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала близько 37%.
…
Під час недільних акцій у Білорусі затримали 523 людини, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі. Зокрема, 160 людей затримали в Мінську.
До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення затримані 352 людини.
У відомстві нарахували 19 протестних акцій у Білорусі 25 жовтня.
Після недільних акцій опозиціонерка Світлана Тихановська оголосила про загальнонаціональний страйк з 26 жовтня з вимогою усунення від влади Олександра Лукашенка. Сьогодні на низці великих промислових підприємств Білорусі почалися акції протесту робітників.
Read MoreНа низці великих промислових підприємств Білорусі вранці понеділка почалися акції протесту робітників, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Це відбувається після оголошення білоруською опозицією із 26 жовтня першого дня загальнонаціонального страйку з політичними вимогами, серед яких – усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори.
Поки немає точної інформації про те, чи зупинили якісь великі підприємства свою роботу. Влада стверджує, що всі працюють в звичайному режимі.
Повідомляється, що на кількох заводах у Мінську та інших містах робітники збиралися на прохідних або організовували ходи із закликами до страйку. Опозиційні телеграм-канали та незалежні засоби масової інформації з посиланням на активістів повідомляють про участь в страйках частини працівників підприємств.
Близько 100 осіб, за повідомленнями, відмовилися приймати ранкову зміну на заводі «Гродно-Азот». Вони влаштували акцію протесту на прохідній, кілька людей були затримані.
Мітинги пройшли також і на Мінському тракторному заводі, Мінськом електротехнічному заводі, Мінському заводі колісних тягачів, підприємстві «Білоруськалій».
Страйкують також студенти кількох вишів. Кілька колон студентів вийшли на вулиці Мінська. У соцмережах є відео студентських протестів і дискусій студентів з представниками адміністрації освітніх закладів.
Також повідомляється, що сьогодні не вийшли на роботу окремі підприємства малого бізнесу і сфери послуг.
Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.
13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. У разі невиконання вимог з 26 жовтня, за словами Тихановської, розпочнеться загальнонаціональний страйк.
…