Влада

Радник української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання збройного конфлікту на Донбасі Олексій Арестович заявляє, що працюватиме у ТГК на громадських засадах. Про це він заявив в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода). Він наголошує на тому, що не є членом делегації в ТКГ.

«Треба розуміти, що це посада недержавна. Це не держслужба. Мене не вводили в члени делегації. Я радник делегації. І це на громадських засадах», – зазначив Арестович. 

При цьому він зазначив, що не припинить свою блогерську та викладацьку діяльність.

«Це не означає, що я припиню іншу свого діяльність. Як блогера, викладача в решті решт. Це додаткове навантаження», – зазначив радник.

28 жовтня військовий оглядач Олексій Арестович заявив, що його призначили радником з інформаційної політики української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України була створювати у 2014 році після початку збройного конфлікту на Донбасі, який за шість років забрав життя понад 13 тисяч людей. До неї входять представники України, ОБСЄ та Росії. До участі в роботі групи і її робочих підгруп залучають представників підтримуваних Росією бойовиків.

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в ТКГ замість Леоніда Кучми.
…

Проукраїнського активіста із Криму Олега Приходька, якого утримають у російському СІЗО за звинуваченням у підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин, помістили в камеру з пацюками, розповів проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

«Щодо стану здоров’я у Приходька скарг немає. Його помістили в камеру, де разом із ним живуть пацюки. Він мені розповідає, що часто доводиться їх відганяти. Це дуже турбує його і не дає можливості нормально відпочивати, нормально готуватися до судових засідань», – повідомив Шейхмамбетов.

За його словами, наступне засідання відбудеться 17 листопада о 14:00, де планується допитати фахівця за клопотанням держобвинувачення.

Російський суд у Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Олегові Приходьку на три місяці. З квітня кримчанин перебуває у СІЗО російського Ростова-на-Дону.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.
…

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Радіо Свобода підтвердила, що отримала лист від представника України в Європейському союзі Миколи Точицького про загрозу безвізу.

У листуванні з Радіо Свобода вона розповіла, що цей лист – частина внутрішнього листування, він не був передбачений для широкого загалу.

«Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу», – наголосила Стефанішина.

Вона вважає, що посол якісно виконав свою роботу, коли негайно поінформував Київ про загрози.

«У Києві чудово розуміють, які проблеми та загрози створює рішення КСУ для відносин з ЄС. Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені», – додала віцепрем’єрка у спілкуванні з Радіо Свобода.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Після офіційного оприлюднення рішення суду агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Через рішення КСУ президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликає термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони.

Видання «Європейська правда» повідомило, що отримало у розпорядження лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. У ньому йдеться, що Європейський союз стурбований рішенням Конституційного суду, яке може стати підставою для тимчасової зупинки дії безвізового режиму українців з країнами ЄС.
…

Центральна виборча комісія 29 жовтня прийняла для подальшого опрацювання протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року.

«Відомості зазначеного протоколу на засіданні комісії оголосив голова окружної виборчої комісії ОВО №208, відзвітувавши про роботу комісії з організації проміжних виборів народного депутата України в зазначеному окрузі», – йдеться в повідомленні на сайті ЦВК.

Раніше повідомлялося, що кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько зберіг відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208-му окрузі після підрахунку 100% бюлетенів. За даними ЦВК, Гунько набирає понад 34%, Ляшко – понад 31%.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

 
…

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

За результатом розгляду петиції про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва президент Володимир Зеленський доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя. Про це повідомили у Офісі президента України.

«Президент пропонує розпочати необхідні консультації з Вищою радою правосуддя для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації», – мовиться у повідомленні.

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів.

Автор петиції – журналіст Данило Мокрик.

«У рамках негайного забезпечення права громадян України на справедливий суд: просимо президента України невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва», – мовиться в тексті петиції.

Мокрик вважає, що Окружний адмінсуд Києва втратив авторитет, зокрема, через зміст опублікованих Національним антикорупційним бюро України в липні 2019 року та в липні 2020 року записів розмов керівництва цього суду, «які свідчать про глибоко вкорінену в суді корупцію і практику неправосудності рішень».
…

Рішення Конституційного суду України щодо електронного декларування є політичним, а також призведе до закриття справ проти посадовців, які вказали неправдиву інформацію у деклараціях. Про це заявили у Національному антикорупційному бюро.

«У такий спосіб КС України не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується у межах кримінальних проваджень», – мовиться у заяві.

У бюро наголосили, що електронне декларування є основою антикорупційної реформи, а його мета – зробити владу прозорою та підзвітною суспільству, зокрема це стосується у суддів.

«Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками. Відтак, завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не контролюватиме і не матиме права запитувати про статки суддів та джерела їхнього походження, притягати до відповідальності за наявності розбіжностей. Таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними», – наголосили у НАБУ.

Зазначається, що станом на 27 жовтня у бюро ведеться 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій.

«Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (шість вироків, стосовно семи осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності», – мовиться у заяві.

У НАБУ наголосили, що своїм рішенням КСУ завдав «нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

Військовий оглядач Олексій Арестович заявив, що його призначили радником української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

«Рішенням глави делегації України для участі у Тристоронній контактній групі Л.Кравчука (президента України у 1991-94 роках) мене призначено радником делегації з інформаційної політики з повноваженнями «єдиного голосу» щодо інформування ЗМІ, міжнародних партнерів та насамперед народу України», – написав Арестович у фейсбуці.

Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України була створювати у 2014 році після початку збройного конфлікту на Донбасі, який за шість років забрав життя понад 13 тисяч людей. До неї входять представники України, ОБСЄ та Росії. До участі в роботі групи і її робочих підгруп залучають представників підтримуваних Росією бойовиків.

30 липня Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в ТКГ замість Леоніда Кучми.
…

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами, повідомив Офіс президента.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. Сторони домовилися розробити його впродовж тижня.

Представники України наполягли на підтвердженні осіб зі списку на взаємне звільнення, який українська сторона передала в липні.

Як інформує Офіс президента, представниця голови ОБСЄ в Україні Гайді Грау звернулася з проханням пришвидшити процес, адже поки тривають переговори, люди продовжують перебувати в умовах ув’язнення, що не є гуманним.

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.
…

Національна поліція Київської області відкрила кримінальні провадження за фактами перешкоджання діяльності народного депутата України, підкупу виборців та надання неправдивих відомостей до органів ведення Державного реєстру на виборчій дільниці в селі Петропавлівська Борщагівка (розташоване впритул до Києва і фактично є спальним районом столиці, хоча формально належить до Києво-Святошинського району).

Так правоохоронці відреагували на виклик від народного депутата «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар 27 жовтня. Вона заявила, що виявила у приймальні чинного голови Петропавлівської Борщагівки Олексія Кодебського великі суми готівки, пачки паспортних даних, списки виборців із підписами. Сюмар також повідомила поліції, що бачила, як секретар, яка не є членом ДВК, вносила відомості з протоколів на свій комп’ютер.

«Так нам абсолютно випадково вдалося виявити масштабну спробу фальсифікації виборів Кодебським, який, за даними нашого підрахунку, програв кандидату від ЄС Кудрику. Але намагався сфальшувати вибори, призначивши перерахунок на окремих дільницях і помінявши там протоколи, які якраз «з потрібними цифрами» заповнювала співробітниця сільської ради», – написала Сюмар у фейсбуці.

Вікторія Сюмар також поскаржилася, що завгосп та заступник Кодебського Андрій Федоренко застосували до неї силу, виштовхуючи з приміщення.

Реагуючи на виклик, слідчо-оперативна група Національної поліції здійснила обшук приміщення.

«Виявили та вилучили записи з підписами осіб, де зазначені суми в грошовому еквіваленті, інші документи, що можуть свідчити про фальсифікацію виборів. Також вилучили готівку на суму 72,5 тисячі гривень», – повідомила Нацполіція Київщини.

Наразі відкрито три кримінальних провадження за ч. 2 ст. 351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради), ч. 4 ст. 160 (Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму) та за ч. 2 ст. 158 (Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців) Кримінального кодексу України.

Поліція встановлює обставини, причини скоєних злочинів та причетних до скоєння цих кримінальних правопорушень.

Натомість у команді чинного голови Петропавлівської Борщагівки відкидають звинувачення. Андрій Федоренко, якого Вікторія Сюмар звинуватила в застосуванні проти неї сили, в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода назвав обшуки і відкриття провадження «політичними маніпуляціями і кришуванням».

«Коли потрібно – поліція миттєво реагує. Вони кришують Олеся Кудрика, який зараз іде на голову від ЄС. І всі ці політичні маніпуляції і кришування – я цього не розумію», – сказав Федоренко Радіо Свобода.

За його словами, депутат Вікторія Сюмар увірвалась у неробочий час, почала хапати папери з робочого столу діловода, поводила себе «істерично і неадекватно».

«Діловод ніяких протоколів не переписувала. Я не бачив, що там за папери були, діловод готувалася до виконкому. Протоколи, як я зрозумів, дійсно там були присутні, але я їх не бачив. Я не був там присутній, я заступник із ЖКГ і будівництва, то не мій кабінет, я не можу коментувати ці питання. Можливо собі щось Сюмар надумала, поліція придумала. Поліція чітко відпрацьовувала, була поруч, перекрила доступ туди нашому муніципальному патрулю, в сільраду нікого не запустили, поліція зламала двері», – прокоментував Федоренко Радіо Свобода.

За словами Федоренка, він лише просив Вікторію Сюмар залишити приміщення, але «не бив її і ребер не ламав». Надалі чинний голова Кодебський і його команда планують захищати свою позицію в правовій площині.

Олексій Кодебський став селищним головою Петропавлівської Борщагівки ще в 1983 році. Експерти громадського руху «Чесно» розслідували, що за роки на посаді він та його родичі стали власниками багатьох земельних ділянок, нерухомого майна та навіть частини Вумівського лісу, який спеціально для цього перевели з категорії лісу першої категорії до категорії зелених насаджень.
…

Інтернет 4G тепер доступний майже на всіх станціях метро Києва, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Мережі немає лише на станції «Теремки».

«Сьогодні «Київстар», «Vodafone Україна» та «lifecell» запустили 4G одразу на 23 станціях київського метро. Залишається тільки станція «Теремки», на якій 4G з’явиться до кінця грудня. Ця станція нова, і її підключення потребує більше часу», – розповіли в Мінцифри.

Таким чином, мережа доступна на 45 із 46 станцій київського метро.

4G-зв’язок з’явився в київському метро на початку березня. Тоді мережа запрацювала лише на станції «Академмістечко».

 
…

В Офісі президента України відреагували на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про виключення інформації про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро з Єдиного держреєстру. Відповідна заява з’явилася на сайті глави держави ввечері 27 жовтня.

«Повідомлення про рішення ОАСК за позовом до Національного антикорупційного бюро України викликали певні занепокоєння в нашому суспільстві та стали підставою для очевидних спекуляцій. Виходячи з відповіді НАБУ на такі повідомлення, констатуємо, що вказане рішення не можна вважати остаточним через те, що воно буде оскаржене. З огляду на відповідь міністра юстиції України Дениса Малюськи, констатуємо, що НАБУ як було, так і залишається повноцінно функціонуючим правоохоронним органом», – йдеться в заяві.

Також в Офісі президента нагадали, що перелік підстав для звільнення директора НАБУ є у чинному законодавстві – «цей перелік може бути змінений лише за рішенням Верховної Ради України, а не суду», зазначили в ОПУ.

У президентській канцелярії зауважили, що Конституційний суд нещодавно визнав неконституційними деякі положення закону про НАБУ, тому існує «об’єктивна потреба переглянути положення закону про НАБУ, скорегувавши їх з огляду на конституційні норми».

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України. В НАБУ заявили, що збираються оскаржити рішення ОАСК щодо Ситника.

https://www.radiosvoboda.org/a/news-sytnyk-nabu/30915362.html

За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.

 
…

В Офісі президента України ввечері 27 жовтня заявили, що глава держави Володимир Зеленський обов’язково скористається своїм правом на законодавчу ініціативу, щоб відновити роботу системи електронного декларування та відповідальності за внесення недостовірних даних.

«Сьогодні (27 жовтня – ред.) Конституційний суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та президента… Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності», – заявили в ОПУ.

В Офісі президента визнали, що система декларування і контрольні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «до сьогодні працювала ефективно, нарешті показавши українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягнути до відповідальності порушників антикорупційного законодавства».

«Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур», – додали В ОПУ.

Напередодні низка ЗМІ з посиланням на свої джерела в КСУ повідомила, що суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. Ексдепутат, член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко повідомив, що на закритому засіданні 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про відповідальність за недостовірне декларування.
…