Затримання супроводжували новий день антиурядових протестів у білоруській столиці Мінську 4 жовтня. Поліцейські вантажівки з водометами намагалися розігнати ходу. Люди скандували «Ганьба!» у бік офіцерів. Марш дійшов до сумнозвісної мінської в’язниці «Окрестіно», в якій утримують деяких людей, затриманих під час недавніх акцій протесту. Це – 57-й день протестів поспіль після президентських виборів 9 серпня, на яких Олександр Лукашенко здобув перемогу на тлі повідомлень про порушення. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.
«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (…) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.
Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».
«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.
За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.
2 жовтня Міністерство закордонних справ Білорусі рекомендувало Польщі й Литві зменшити кількість дипломатів у своїх місіях у Мінську. Польща й Литва відповіли, що не бачать необхідності. Тоді білоруський МЗС наголосив, що ця рекомендація є обов’язковою.
4 жовтня верховний представник ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель назвав білоруську вимогу «необґрунтованою і вартою жалю», оскільки вона «суперечить логіці діалогу й надалі ізолюватиме владу в Мінську» та завдаватиме шкоди діалогу з Європейським союзом.
Сусідні з Білоруссю Литва і Польща, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…
У Киргизстані опозиційні партії оголосили, що не визнають офіційних результатів виборів 4 жовтня, за попередніми результатами яких, до парламенту проходять чотири партії, з них три – пов’язані зі владою.
Невдовзі після закриття дільниць (о 17:00 за київським часом) прихильники опозиції зібралися на мітинги в столиці Киргизстану, Бішкеку, і місті на північному заході країни Таласі. Вони виступають проти, за їхніми словами, масштабних порушень під час голосування.
Протестувальники невдовзі розійшлися, але лідери опозиції заявили, що 5 жовтня відбудуться нові акції.
Із 16 партій, що брали участь у виборах, у парламент, за попередніми даними, проходять провладні «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан». Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».
Остаточні результати мають оголосити 5 жовтня.
Опозиційна партія «Ата Мекен» заявила про «найбрудніші» вибори в історії Киргизстану і намір вимагати анулювання підсумків голосування.
Протягом дня голосування у Киргизстані повідомляли, що вибори проходили з порушеннями: зокрема, йшлося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, фотографування виборцями своїх бюлетенів.
Центральна виборча комісія заявила, що розслідує скарги на те, що кримінальні групи тиснуть на виборців.
За даними ЦВК Киргизстану, явка на виборах склала близько 55%. За перебігом виборів спостерігали понад 270 спостерігачів зі 43 країн і 33 міжнародних організацій.
Read MoreПрезидент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи із залучення ІТ-фахівців з Білорусі, повідомила 4 жовтня пресслужба голови держави.
У документі, який вступає в силу з дня його публікації, йдеться про те, що:
Кабінет міністрів продовжить термін тимчасового перебування на території України громадянам Білорусі, які є підприємцями, висококваліфікованими фахівцями, зокрема фахівцями в сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членам їхніх сімей, до 180 днів на рік.
Уряд спростить оформлення посвідки на проживання для цих категорій громадян Білорусі. Планується скоротити термін видачі таких документів до трьох днів. Білорусам більше не потрібно буде залишати для цього територію України.
Україна оптимізує порядок отримання дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства у випадках із громадянами Білорусі, висококваліфікованими IT-фахівцями. Дозвіл планують видавати протягом п’яти днів.
Уряд забезпечить роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.
Процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців буде вдосконалена.
Уряд України не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі і після закінчення терміну його повноважень (з 5 листопада) планує називати його на ім’я і прізвище, без вказівки статусу «президент» – про це раніше заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають другий місяць.
Read More
У Киргизстані триває підрахунок голосів на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня на тлі побоювань про підкуп виборців і повідомлень про напади на журналістів. За попередніми даними, чотири політичні партії (із 16, що брали участь у виборах) проходять до 120-місного парламенту Киргизстану.
Три з цих партій – «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан» – пов’язують із владою. Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».
Дільниці зачинилися о 17:00 за київським часом, голоси на виборах віддали 55,4% із 3,5 мільйонів зареєстрованих виборців, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.
Протягом дня голосування кореспонденти повідомляли, що вибори проходили з деякими порушеннями: повідомлялося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, багато виборців фотографували свої бюлетені.
Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації.
З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…
Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в’язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в’язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
…
У Киргизстані 4 жовтня відбуваються парламентські вибори. Всього 16 партій борються за 120 парламентських мандатів.
Кореспонденти повідомляють, що в процесі голосування є порушення: багато виборців фотографують бюлетені.
Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації. Агітаційна кампанія супроводжувалася і іншими, не менш резонансними випадками.
З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…
Президент США Дональд Трамп, який захворів на COVID-19 і перебуває на лікуванні у військовому госпіталі поблизу Вашингтона, заявив, що почувається «набагато краще» і сподівається «невдовзі повернутися» для завершення виборчої кампанії. Президентські вибори в США відбудуться 3 листопада.
У чотирихвилинному відео, поширеному у твітері Трампа 3 жовтня, він повідомив, що наступні кілька днів стануть для нього справжнім «тестом». Президент подякував усім людям у США та інших країнах, хто висловив йому підтримку і побажання швидкого одужання.
Фахівці, які лікують президента США, заявили в суботу, що він «у винятково хорошому стані духу», у нього немає температури або проблем із диханням.
3 жовтня лікар Шон Конлі, відповідаючи на запитання журналістів про стан здоров’я президента, сказав, що «у нього дуже хороший стан». Понад добу у Трампа немає підвищеної температури, і він не потребує кисневої підтримки. Представники лікарської бригади, що лікує президента, розповіли, що такі ознаки захворювання, як кашель або закладеність носа, зменшуються.
Лікарі відмовилися повідомити журналістам, чи отримував Трамп кисневу підтримку. Не сказали медики і про те, наскільки високою була температура у президента. Лікарі також відмовилися конкретизувати відповіді на питання про прояви хвороби в її різних фазах.
Також 3 жовтня надійшли повідомлення, що ще один член Республіканської партії, колишній губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті, який допомагав Трампу готуватися до дебатів 29 вересня, оголосив про позитивний результат свого тесту на коронавірус.
…
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.
У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.
(Новина продовжується після інфографіки)
Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…
У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».
Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.
За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.
У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.
Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».
Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…
Голова офісу президента України Андрій Єрмак наголошує, що ніякі рішення Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не несуть ніяких політичних зобов’язань для української держави, а вибори на цій території можливі тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
«Я хотів би, щоб було чітке розуміння, трохи сказати про те, що ТКГ – це консультаційний майданчик. Це не представництво держави… Люди, які там працюють, працюють на громадських засадах. Вони не отримують зарплату, й фактично виробляють рішення, які потім імплементуються через органи, які ці рішення можуть юридично й політично приймати. Тому не треба переоцінювати й висловлювання, і якісь проміжні ідеї, які відбуваються в рамках цих консультацій», – сказав він в ефірі телеканалу «Україна 24».
Він також заявив, що український план мирного врегулювання для Донбасу передбачає місцеві вибори на нині окупованих територіях регіону – але як кінцевий етап цього плану, і тільки після відновлення контролю України над її кордоном із Росією на цій ділянці.
«Фінальним етапом цього плану є проведення місцевих виборів на підставі українського закону й Копенгагенської конвенції. Відповідно, при підготовці до цих виборів є певний термін, протягом якого необхідно підготувати – демілітаризувати, забезпечити режим безпеки на непідконтрольних (Києву – ред.) територіях. Достатньо сказати «так» – Україна повинна повернути свою територію, Україна забирає контроль над держкордоном і на демілітаризованій зоні проходять демократичні вибори», – сказав він.
Голова президентського офісу також заявив, що для президента Володимира Зеленського «немає нічого важливішого, ніж припинити цю війну на українських умовах і в інтересах України».
У цьому ж інтерв’ю Андрій Єрмак також запевнив, що народний депутат Микола Тищенко (фракція «Слуга народу») не ввійде в українську делегацію в ТКГ.
«Таке питання навіть не розглядалося… Я думаю, до таких розмов підштовхнула фотографія Тищенка з Кравчуком (головою української делегації в ТКГ, першим президентом сучасної України Леонідом Кравчуком – ред.) під час зустрічі представників ТКГ з групою депутатів», – сказав він.
Тищенко днями заявляв, що ввійшов до ініціативної групи з перезавантаження Тристоронньої контактної групи і що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін стосовно Донбасу, і опублікував фото з Леонідом Кравчуком. Після того його колега в парламенті, заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук у прямому ефірі Радіо Свобода заявила, що статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, які матимуть інші народні депутати, що входитимуть у цю парламентську групу. «Депутатська група «Шлях додому» була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – заявила вона. За її словами, цю групу створили задля кращої комунікації між парламентом і ТКГ.
Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів, у якій Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.
При цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
Нинішня влада президента Володимира Зеленського і його партії «Слуга народу» теж загалом дотримується позиції, що вибори на нині окупованих територіях неможливі без відновлення контролю за кордоном. Зокрема, сам Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на цих територіях.
Чинна нині постанова Верховної Ради України про призначення місцевих виборів не передбачає проведення таких виборів на нині окупованих територіях Донбасу і Криму і визначає відновлення повного контролю України за її державним кордоном як одну з низки передумов для можливості проведення таких виборів у майбутньому. Росія вимагає скасувати ці пункти постанови і через це блокує переговори в ТКГ.
…
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що проголошений нині на лінії фронту російсько-української війни на Донбасі режим припинення вогню вигідний перш за все президентові Росії Володимирові Путіну.
Згадуючи в «Суботньому інтерв’ю» 2 жовтня нинішні масштабні пожежі біля лінії фронту на Луганщині, спричинені, за даними українських військових і місцевої влади, обстрілами з використанням підпальних боєприпасів російськими гібридними силами, Клімкін сказав: «А з припиненням вогню? От вам сьогодні вже є відповідь. Підпали, реально, обстріли, Луганщина».
«Ну, і Путін все одно буде піднімати ставки. Я думаю, що припинення вогню може існувати до того моменту, поки Путіну це вигідно. Зараз період підняття ставок. І Путін просто так не дасть українській владі скористатися перевагами від припинення вогню і в контексті місцевих виборів, і в контексті ставлення, і так далі», – сказав він.
«Путін завжди грає. Якщо хочете, припинення вогню з боку Путіна – це просто зміна тактики. Не більше того. Оскільки для нього Донбас нічого не значить. Для нього Донбас – це не як для нас частина української землі, а це засіб, інструмент… Важіль впливу на Україну, важіль впливу на наших союзників. Це більше нічого реально. Він бачить це абсолютно технологічно. У нього розум працює зовсім по-іншому. Тобто або він, або інше. І це вже, на жаль, не зміниться», – заявив колишній голова МЗС.
Черговий, формально чинний нині режим припинення вогню був проголошений на лінії фронту на Донбасі з 27 липня. Російські гібридні сили порушили його практично з першого ж дня, і ці порушення тривають майже щоденно, внаслідок них гинуть і зазнають поранень українські військовослужбовці. Але влада нинішнього президента України Володимира Зеленського, який заявив як свою мету закінчити війну на Донбасі будь-що, наполягає, що українські війська не мають права діяти у відповідь на ці порушення, щоб таким чином далі заявляти про чинність цього перемир’я, а відтак і виконання своїх мирних обіцянок, напередодні місцевих виборів 25 жовтня.
Російська сторона, ведучи бойові дії проти українських військ, не коментує рівень дотримання чи порушення нею перемир’я.
…
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що від початку був проти положення в Мінських домовленостях про вибори на Донбасі до відновлення контролю над кордоном.
«Я від самого початку це сказав (і це, до речі, всі пам’ятають: і наші, і німці, я нещодавно ми розмовляли з ними – вони це згадували, і французи), що це ніколи не буде працювати. Це шлях в принципі до, якщо це було би реалізовано, до федералізації України. Але ці угоди ніколи не могли би бути виконані. Оскільки, щоб їх виконати, потрібно розписати послідовність і гарантії виконання різних заходів», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».
У відповідь на питання ведучого, чому Україна підписала угоди, колишній міністр сказав: «Безпека. Безпека і можливість утримати, зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті, оскільки Росія планувала не тільки ж Дебальцеве, а й подальшу масштабну ескалацію. Це була просто логіка деескалації. А потім це все дипломатично і політично відіграли».
Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.
Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей, і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.
…
Незаконно заготовлена деревина з України не використовується при виробництві меблів IKEA, повідомила компанія 2 жовтня, передає «BBC News Україна».
«Результати розслідування третьої сторони за сприяння Legallis LLC, яке передбачало відвідування лісових ділянок, а також нашого внутрішнього розслідування командою фахівців з постачання деревини та питань лісового господарства, не виявили будь-яких ознак того, що до нашого ланцюга постачання потрапила незаконно заготовлена деревина», – розповіли в IKEA.
У заяві йдеться, що обидва розслідування Earthsight вказали на складну інтерпретацію закону про санітарні рубки у сезон тиші.
«Ми віримо, що завдяки своїй присутності можемо робити внесок у відповідальне ведення лісового господарства для зміцнення біорізноманіття, забезпечення ефективного виробництва і підтримки місцевих громад», – наголосили в компанії.
У червні британська неприбуткова організація Earthsight заявила, що її дослідження, здійснене протягом 18 місяців, виявило, що «компанія IKEA продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів».
Розташоване на Закарпатті державне підприємство «Великобичківське лісомисливське господарство» заявило, що інформація у звіті «не підтверджена жодним документальним фактом». IKEA почала аудит постачальників деревини з України.
…
Командування Повітряних сил Збройних сил України заперечує заяву голови Харківської обласної державної адміністрації про ймовірну причину катастрофи «Ан-26».
«Хоч на ефір пан Кучер не прийшов, у прямому включені він ганебно перейшов на особистості та дорікнув командувачу Повітряних Сил, начебто літаку, на якому перебував його (Сергія Дроздова) син, дали пріоритет при посадці. Мовляв ця хвилина могла вплинути на успішну посадку Ан-26Ш. Брехня і маніпуляція!» – переконують в Повітряних силах.
Увечері 2 жовтня в ефірі Кучер звернувся до командувача Повітряними силами ЗСУ Сергія Дроздова і заявив: «Ви сказали з приводу свого сина, який перебував на другому борту (борт, який приземлився першим – ред.). Це те, про що я говорю, що пріоритет посадки був даний другому борту, який був справний. Ви це підтвердили, я собі ніколи не дозволяв публічно до цієї розмови озвучувати цю історію, хоча я знав про все».
За його словами, він «просто констатував факт», що на другому борту був син Дроздова.
Сам командувач Повітріяних сил заявив: «Літак, який знаходився на посадці у віддаленні 4 кілометрів, і другий, який був на траверзі, і ще повинен пролетіти по прямій близько 6 кілометрів, щоб виконати розворот і зайти на посадку, то, будь ласка, порахуйте, розберіться, а потім звинувачуйте керівника польотів. Ніякої вказівки керівнику польотів я не робив».
Ввечері 25 вересня літак Повітряних сил ЗСУ Ан-26 впав біля Чугуєва Харківської області за два кілометри від військового аеродрому. На борту літака 1977 року виробництва було 27 людей – військові льотчики та курсанти університету Повітряних сил імені Кожедуба. Вижив лише один курсант, зараз він перебуває у лікарні.
ДБР повідомило, що попередньо перевіряє чотири версії авіакатастрофи на Харківщині:
катастрофа внаслідок технічної несправності агрегатів літального апарату;
катастрофа внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків екіпажем;
неналежне виконання службових обов’язків особами, які були відповідальними за керування польотами;
неналежне технічне обслуговування літака та підготовки його до польоту.
Унаслідок вибуху на сході Афганістану понад 10 людей загинули, ще щонайменше 30 отримали травми.
За даними влади району Гані Хел в провінції Нангархар, вибухнув автомобіль. Ціллю нападу була адміністративна будівля, де є певні військові об’єкти.
Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні в коментарі агентству AFP повідомив, що кілька озброєних чоловіків намагалися потрапити до будівлі після вибуху, однак їх ліквідували сили безпеки.
Наразі жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад. Водночас посадовці обвинувачують екстремістське угруповання «Талібан».
Речник поліції провінції Фарід Хан заявив, що серед жертв були як силовики, так і цивільні.
«Талібан» останнім часом активізував напади в усьому Афганістані. При цьому угруповання проводить мирні переговори з владою країни в Катарі.
…
Президент Азербайджану Ільгам Алієв закликав Росію, США та Францію продовжити намагання вирішити конфлікт у Нагірному Карабасі. Ці країни входять до так званої Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в регіоні.
«Я вважаю, що ці три країни повинні продовжити працювати разом над врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, але за умови, що вони залишаться нейтральним», – сказав Алієв в інтерв’ю Al Jazeera.
Його заява пролунала на наступний день після повідомлення Міністерства закордонних справ Вірменії, яке привітало переговори Мінської групи в телефонному режимі. У Вірменії заявляли, що готові до мирних переговорів за посередництва ОБСЄ.
Мінська група закликала лідерів Вірменії та Азербайджану «негайно взяти на себе зобов’язання відновити предметні переговори, добросовісно та без передумов».
Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.
У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.
У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.
Read MoreВелика Британія, яка виходить із Європейського союзу, але продовжує дотримуватися його санкційної політики, слідом за ЄС розширила свій санкційний список у зв’язку з будівництвом Керченського мосту.
Управління застосування фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії оприлюднило 2 жовтня цей список, який посилається на аналогічне рішення Євросоюзу 1 жовтня і повторює його.
Таким чином, Британія слідом за Євросоюзом оголосила про фінансові санкції щодо ще двох фізичних і чотирьох юридичних осіб із Росії чи окупованого нею Криму у зв’язку з підривом суверенітету і територіальної цілісності України.
ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.
Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
…
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.
«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.
Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.
…
Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили 2 жовтня нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.
Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».
Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.
Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.
«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.
У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.
Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.
Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.
Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.
Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня. Вони стосуються сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції ЄС потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Раніше про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. Також свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.
Також про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.
І Європейський союз, і США й іще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…
Президент України Володимир Зеленський заперечив можливість надання Україною військової допомоги Азербайджанові чи Вірменії.
Україна закликає Вірменію й Азербайджан до діалогу і до деескалації ситуації в Нагірному Карабасі, і про надання військової допомоги з боку України якійсь зі сторін конфлікту не може бути й мови, заявив він журналістам у перебігу візиту в Чернівці.
За його словами, така позиція України як держави виважена і правильна.
Зеленський додав, що в останні роки Україна й Азербайджан налагодили тісні відносини як на економічному, так і на геополітичному рівнях. Тому, сказав він, Україна стояла й стоятиме на позиції підтримки цієї держави.
Водночас він наголосив: ухвалення рішень щодо надання чи ненадання військової, гуманітарної або будь-якої іншої допомоги іноземним державам – це компетенція виключно президента і верховного головнокомандувача, а не народних депутатів чи будь-кого іншого.
Зеленський вочевидь мав на увазі заяву народної депутатки, члена фракції партії «Слуга народу» Людмилу Марченко – 1 жовтня в ефірі телеканалу «Україна 24» вона заявила: «Україна готова сьогодні на різних майданчиках підтримувати Азербайджан. Це і військова підтримка, і гуманітарна, всім тим, що потрібно буде в майбутньому. Це військова ситуація».
Цю заяву вже критикували керівники МЗС і МВС України.
Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба так само нагадував, що кожен народний депутат «може висловити свою позицію чи думку з будь-якого питання, але рішення про надання допомоги іноземним державам належить до компетенції уряду та президента України». Він закликав усіх «до зважених заяв та коментарів, які б не збуджували емоції, не провокували протистояння і ворожнечу, а відповідали офіційній позиції Української держави». Міністр також нагадав, що в Україні є вірменська й азербайджанська діаспори, тому «вкрай важливо забезпечити мир та міжнаціональну згоду для всіх етнічних громад, які проживають в Україні».
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков теж заявляв, що Україна не буде надавати військову допомогу в азербайджансько-вірменському конфлікті жодній зі сторін. Водночас він, так само не називаючи імен, критикував «надто вже cхильних до фантазій депутатів».
Україна дотримується принципу підтримки територіальної цілісності Азербайджану в його міжнародно визнаних кордонах.
Давній конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах знову перейшов у режим повномасштабного збройного протистояння 27 вересня. І сам Нагірний Карабах, і ще кілька прилеглих до нього районів Азербайджану контролюють вірменські сили. Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану, але населення там складають місцеві вірмени за національністю.
Баку не визнає самопроголошену «Нагірно-Карабахську республіку» за сторону конфлікту і називає цю територію окупованою Вірменією. Єреван теж формально не визнає цю «республіку», але фактично надає їй всіляку підтримку і нині по суті воює від її імені.
…
Україна планує приєднатися до санкцій Європейського союзу проти Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Я хочу подивитися на остаточне юридичне рішення, хто там у цьому списку. Але так, ми налаштовані приєднатися до цих санкцій, бо тут вже йдеться про питання послідовності політики», – заявив Кулеба в інтерв’ю британському громадському мовцеві «Бі-бі-сі».
«Україна вважає, що в цій ситуації важливо діяти єдиним фронтом. Ми робимо все, що в наших силах, щоб допомагати народові Білорусі в цій складній ситуації», – додав він.
Міністр наголосив, що ціна такої солідарності для України набагато вища, ніж для країн ЄС чи НАТО, бо Україна не перебуває під «парасолькою захисту» цих об’єднань, а розширення впливу Росії в Білорусі загрожує безпеці України.
Також 2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.
І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.
Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…
Правозахисна організація Human Rights Watch розкритикувала плани Росії розширити використання системи розпізнавання облич за допомогою камер відеоспостереження.
Правозахисники вважають, що цей проєкт потенційну загрожує принципові конфіденційності і невтручання в приватне життя і тому викликає «серйозне занепокоєння» через брак регулювання, нагляду і захисту даних.
«Історія порушень прав людини в Росії означає, що влада країни має бути готова відповісти на непрості запитання і довести, що вона не підриває права людини під приводом захисту громадської безпеки», – заявив директор «Г’юман райтс воч» по країнах Європи і Центральної Азії Г’ю Вільямсон.
Російський щоденник «Коммерсант» минулого тижня написав, що камери відеоспостереження з програмою розпізнавання облич, які вже встановлені в столиці Москві, хочуть установити в громадських місцях і на вході в багатоквартирні будинки в десяти великих містах Росії з офіційною метою «захисту громадської безпеки». У Москві ж міська влада розширити використання цієї технології, встановивши такі камери в трамваях і в чверті потягів метро.
У статті зазначали, що цю систему, як і в Москві, будуть використовувати для пошуку тих, хто порушує карантин, а також для розшуку злочинців, чиї фото є в базі даних Міністерства внутрішніх справ.
Пілотні проєкти запустив партнер департаменту інформаційних технологій російської столиці, компанія NtechLab. Російський фонд прямих інвестицій із участю співінвесторів із Близького Сходу вклав в цю компанію понад мільярд рублів. Технологія розпізнавання облич, створена компанією NtechLab, використовувалася для пошуку за фотографіями учасників протестних акцій.
Як стверджувала в серпні громадська організація «Роскомсвобода», аналіз чорного ринку персональних даних москвичів засвідчив, що поліцейські, які мають доступ до системи розпізнавання облич, продають інформацію на спеціальних форумах в інтернеті – зокрема, колекторам боргів і приватним детективам.
Крім Human Rights Watch, імовірне розширення в Росії таких технологій критикувала також правозахисна організація Amnesty International. Ця організація, серед іншого, зазначала, що «за повної відсутності прозорості і підконтрольності при використанні таких систем вони можуть вивести переслідування за мирний протест на абсолютно новий рівень».
…
Статус чи повноваження Миколи Тищенка не відрізнятимуться від тих, що матимуть інші народні депутати, котрі входитимуть у відповідну парламентську групу. Про це в прямому ефірі Радіо Свобода розповіла заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
За її словами, задля кращої комунікації між парламентом та Мінської ТКГ, у Верховній Раді, було створено спеціальну парламентську групу, що має назву «Шлях додому». На першому засіданні цієї групи був також присутній і Микола Тищенко, проте, каже Кравчук, не лише він.
«Я була на цій зустрічі, після якої пан Тищенко запостив фото з Леонідом Кравчуком. Також на тій зустрічі було близько 30-ти депутатів, котрі в той день змогли приєднатися. Тому розказувати про якісь ексклюзивні умови (для Тищенка-ред.) точно не варто. Мені також цікаво працювати в цій групі. Вона називається «Шлях додому». Це депутатська група була створена для того, щоб мати можливість не через публічні заяви обмінюватися з нашими перемовниками, а сісти і спокійно задати питання та отримати відповідь», – розповіла Євгенія Кравчук в прямому ефірі на Радіо Свобода.
За словами депутатки, Тищенко не матиме стосунку до оновлення Тристоронньої контактної групи, оскільки «перезавантажити Мінськ можуть лише лідери «Норамандського формату».
Щодо того, чи планується розширювати склад групи шляхом долучення до неї народних депутатів, Кравчук зазначили, що у складі української делегації ТКГ і так працює три народних депутата, котрі є головами комітетів, і «додавати ще якихось народних депутатів «аби було», не вважає за корисне.
28 вересня, народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Тищенко заявив, що увійшов до ініціативної групи із перезавантаження тристоронньої контактної групи. Про це він сказав на брифінгу в КВЦ Парковий, повідомляло видання НВ.
Того ж дня, на своїй сторінці у фейсбуці, Тищенко написав, що вперше взяв участь у парламентській групі щодо законодавчих змін по Донбасу, і опублікував фото з главою української делегації в ТКГ Леонідом Кравчуком.
Read MoreВідсутність Вітольда Фокіна в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу не стала великою втратою для переговорного процесу, в тому числі з погляду Росії, вважає представник ОРДЛО у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода.
«Поки що, судячи з останнього засідання (ТКГ – прим. ред.), яке проходило вже без Фокіна, я не помітив великих втрат. І, чесно кажучи, це мене здивувало – Росія їх теж не помітила. Тобто вона жодного разу не згадала про Фокіна і не порушила питання, що нібито хороші люди йдуть, а залишаються лише «екстремісти», – сказав Гармаш.
30 вересня президент Володимир Зеленський своїм указом вивів Вітольда Фокіна зі складу делегації України в Тристоронній контактній групі й увільнив його від виконання обов’язків першого заступника голови делегації України в ТКГ після тривалих протестів широкої громадськості і опозиційних політичних сил. На цю посаду Зеленський призначив Фокіна, прем’єр-міністра України в 1990–1992 роках, у середині серпня.
Під час перебування на посаді Фокін в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.ua» заявив, що треба оголосити загальну амністію бойовикам російських гібридних сил, а не вибіркову, залежно від тяжкості їхніх злочинів, провести місцеві вибори на окупованій частині Донбасу вже зараз, без виходу звідти Росії і вирішення питань безпеки, і вирішити питання якогось «особливого статусу» ОРДЛО, «а краще – всього Донбасу».
У владі, зокрема в офісі Зеленського, тоді відмежувалися від цих заяв Фокіна, але виступали за те, щоб він продовжив роботу в ТКГ. Проте його викликали для пояснень до Верховної Ради. І на засіданні парламентського комітету, де його заслуховували, Фокін зробив нову заяву – що не бачить «ніякого підтвердження, що на Донбасі йде війна між Росією і Україною».
Після цієї заяви комітет рекомендував звільнити Вітольда Фокіна з посади в ТКГ, про його слова різко відгукнувся голова МВС Арсен Аваков, голова офісу президента Андрій Єрмак заявив, що той має піти з ТКГ, і врешті, перед указом про його звільнення, в офісі президента офіційно заявили, що заяви Фокіна «категорично розходяться» з офіційними позиціями української держави.
Read More