Влада

Експретендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабариков не вважає зустріч із Олександром Лукашенком у слідчому ізоляторі КДБ діалогом. Про це він сказав адвокатом Олекандру Пильчанку, Наталії Мацкевіч та Дмитрові Лаєвському, передає білоруське видання Tut.by.

За словами Бабарика, він вважає діалог із Лукашенко можливим, але лише за дотримання умов, першою з яких є звільнення опозиціонерів, які були присутні на зустрічі, з в’язниці.

Крім того, додав політик, діалог повинен супроводжуватися рівним доступом його учасників до інформаційного поля, що також неможливо, коли особа перебуває під вартою. І третє – за столом має бути значно ширше коло представників громадянського суспільства, зазначив Віктор Бабарика. Відтак під час зустрічі домовленостей не було досягнуто, стверджує він.

Читайте також: У Чехії привітали внесення Лукашенка до санкційного списку ЄС

«Віктор Бабарико наголошує, що «ми пам’ятаємо всіх інших політичних в’язнів», і без їх звільнення також неможливо ведення діалогу. Позиція Віктора Бабарика щодо політичних питань попри тривале ув’язнення, не змінилася», – кажуть захисники ексбанкіра.

Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Воскресенським та іншими політв’язнями.

Після зустрічі двох опозиціонерів – Юрія Воскресенського та Дмитра Рабцевич – звільнили. 

 
…

Уряд Чехії через коронавірусну пандемію запроваджує вже третій протягом кількох днів пакет обмежувальних заходів.

Як повідомили після засідання уряду Чехії, що затягнулося до пізніх годин 12 жовтня, він має діяти впродовж нині чинного в країні режиму надзвичайної ситуації, запровадженого до 3 листопада. При цьому уряд заявляє, що ще до того можливі зміни в бік як посилення, так і послаблення, залежно від епідемічної ситуації.

Відтак від 14 жовтня в Чехії мають закритися заклади громадського харчування, з можливістю працювати тільки на винос – як то вже було навесні. Дотепер кілька останніх днів вони могли працювати до 20-ї години.

Також буде заборонене публічне споживання алкоголю. Цей крок має унеможливити становище останніх днів, коли після 20-ї години люди продовжували отримувати спиртні напої через віконце і розпивали їх на хідниках перед пивницями, таким чином формально не порушуючи ніяких норм.

Крім того, мають закритися і перейти на дистанційне навчання всі школи, починаючи з молодших класів (дитсадки продовжують працювати). А студенти, які мають місце проживання в Чехії, зобов’язані залишити гуртожитки. Останніми днями дистанційно навчалися старші класи й виші, середні класи мали частинами по тижню ходити до школи чи навчатися з дому, а молодші школярі продовжували звичне навчання.

Серед інших нових заходів – заборона збиратися групами більш ніж по шість осіб і вимога носити маски не тільки в приміщеннях і в громадському транспорті, як досі, а й на зупинках транспорту.

Попередні пакети обмежень уряд Чехії запроваджував із 12 жовтня, а перед тим із 9 жовтня.

Режим надзвичайної ситуації уряд Чехії запровадив із 5 жовтня терміном на 30 днів через різке зростання захворюваності на COVID-19. Зокрема, одного дня Чехія виявилася третьою найгіршою у світі за кількістю нових виявлених випадків захворювання за день у перерахунку на 100 тисяч населення. Для можливого продовження цього режиму буде потрібна вже згода парламенту, як то вже ставалося навесні.
…

Адміністратори соціальної мережі Facebook видалятимуть «будь-який контент» про заперечення Голокосту і перекручені факти про нього, ідеться в офіційній заяві.

Крім того, з кінця 2020 року користувачів, які шукатимуть у фейсбуці «терміни, пов’язані з Голокостом або його запереченням», платформа перенаправить «на достовірну інформацію».

Компанія ухвалила рішення, виходячи з «документально підтвердженого зростання антисемітизму в усьому світі», а також через «тривожний рівень необізнаності про Голокост, особливо серед молоді».

Компанія Facebook посилається на опитування, чверть учасників якого визнали Голокост міфом або перебільшенням. Опитування, як уточнює соцмережа, проводили серед жителів США у віці 18–39 років.

Засновник Facebook Марк Цукерберґ на своїй сторінці розповів, що, з одного боку, він підтримує свободу слова, з іншого – усвідомлює «шкоду, яку завдають запереченням або спотворенням фактів про Голокост».

«За нинішнього стану справ в світі я вважаю, що ми дотрималися правильного балансу», – написав Цукерберґ.

Голокост – масове винищення нацистами мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни. Один із таких злочинів проти людяності відбувся і в українській столиці.

29–30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня до 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч людей.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
…

Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під’їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнули нові сутички в спірному регіоні Нагірному Карабасі, повідомили оборонні відомства країн 12 жовтня.

Міністерство оборони Азербайджану 12 жовтня звинуватило вірменську сторону в порушенні угоди про припинення вогню, стверджуючи, що Вірменія «неодноразово намагалася атакувати позиції азербайджанської армії».

Натомість прессекретарка міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що Азербайджан «наразі інтенсивно обстрілює південний фронт».

Читайте також: Війни дронів: використання безпілотників під час бойових дій у Нагірному Карабасі

Тим часом чиновники вірменського походження в Нагірному Карабасі заявили 12 жовтня, що внаслідок боїв із Азербайджаном загинули ще 45 військовослужбовців. Відтак офіційна кількість загиблих з початку загострення 27 вересня військових зросла до 525 людей.

11 жовтня Азербайджан заявив, що завдав повітряних ударів проти вірменських сил, завдавши значних втрат. За твердженням Баку, цьому передував ракетний напад Вірменії на цивільний житловий будинок в Ґянджі – другому за величиною місті Азербайджану.

Читайте також: Кім Кардаш’ян заявила, що передала 1 млн доларів для постраждалих через конфлікт в Нагірному Карабасі

Вірменська сторона заперечила обидва твердження Азербайджану.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 12 жовтня відвідав Москву для переговорів зі співголовами Мінської групи – Францією, Росією та США.

Згідно з домовленістю про припинення вогню, досягнутою в Москві, відновлення мирних переговорів має здійснюватися за посередництвом Мінської групи, яка була створена в 1990-х роках під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для посередництва у конфлікті.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.

«Враовуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.

За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.

«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.

Читайте також: В МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників

Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

Під російським містом Нижній Новгород невідомий відкрив стрілянину з рушниці по автобусу. Про це повідомляє видання «Коммерсант» з посиланням на кілька джерел.

Внаслідок інциденту чотири людини загинули, ще троє поранені. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Стрілець зник, його розшукують, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними телеграм-каналу Baza, нападнику 18 років, у Нижньогородській області він гостював у своєї бабусі. Повідомляється також, що у нього було з собою дві рушниці.
…

Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.

Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.

У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».

«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.

Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі у вересня заявив, що Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Тоді механізм видачі кредиту, зокрема про участь ЄФСР, не було оголошено.

 
…

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.

«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.

Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
…

Невідомий вранці чергами з автомата обстріляв будинки влади й парламенту в центрі Загреба. Важкі поранення отримав поліцейський, який чергував біля будинку, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Через годину поліція виявила тіло особи, котра скоїла напад. В офіційному повідомленні уточнюється, що невідомий покінчив життя самогубством.

Премʼєр-міністр Андрей Пленкович в час стрілянини ще не перебував на робочому місці. Він заявив, що йшлося про спробу вбивства й додав, що міністр внутрішніх справ Давор Боґинович не несе особисту відповідальність.

Пленкович додав, що Хорватія відкрита країна, будинки влади й парламенту доступні всім.

Наразі немає даних про чоловіка, який скоїв напад, та про його мотиви.
…

Чинний президент Таджикистану Емомалі Рахмон переміг на виборах, що відбулися 11 жовтня, заявив голова Центрвиборчкому країни Бахтієр Худоєрзода.

«За попередніми підсумками, вибори президента виграв чинний глава держави Емомалі Рахмон, за якого проголосували 90,92% виборців, або 3,837 мільйона людей при явці 85,39%, або 4,221 мільйона виборців», – сказав глава ЦВК за підсумками підрахунку 100% бюлетенів.

На посаду глави Таджикистану претендували п’ять лідерів різних політичних сил. ЦВК раніше відмовила в реєстрації двом претендентам: висуванцеві Демократичної партії Саідджафару Усмонзоді і самовисуванцю Фаромузу Іргашеву.

Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Жодні з проведених у Таджикистані виборів не визнавалися міжнародними спостерігачами справді демократичними.

Чинний президент Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідері нації», офіційно проголосивши Емомалі Рахмона довічним лідером таджиків. Цей закон дає йому, його родині і їхньому майну право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.
…

Висунута президентом США Дональдом Трампом на посаду судді Верховного суду Емі Барретт цього тижня матиме чотириденні слухання в Сенаті.

Очікується, що 12 жовтня Барретт повідомить сенатському комітету з питань судочинства, що прагнутиме «досягати результату, якого вимагає закон, хоч якими б були мої власні уподобання».

У тезах виступу, опублікованих 11 жовтня, матір сімох дітей та ревна католичка заявила, що судитиме неупереджено.

«Коли я пишу висновок про вирішення справи, я читаю кожне слово з точки зору сторони, що програла. Я запитую себе, як би я сприйняла рішення, якби моя дитина була стороною, проти якої я ухвалюю рішення», – твердить вона.

Емі Барретт також заявляє, що суди «не повинні намагатися» втручатися в політику, але мають залишати ці рішення політикам.

Слухання в Сенаті передбачають запитання сенаторів та запрошених осіб, які мають переконатися у кваліфікації судді, дізнатися про її юридичну філософію.

Трамп та республіканці в Сенаті пообіцяли швидко заповнити місце у Верховному суді, яке залишилося вакантним після смерті 18 вересня ліберальної судді Рут Ґінзбург.

У разі затвердження кандидатури Барретт вона стане суддею Верховного суду довічно, і консервативна частина корпусу матиме перевагу шість до трьох.

Верховний суд ухвалює остаточні рішення щодо деяких найбільш делікатних питань політики, починаючи від абортів та імміграції до цивільного права та законів про обіг зброї.

Демократи, які нині в Сенаті є меншістю, критикують рішення Трампа висунути на посаду консервативну суддю до виборів 3 листопада.
…

Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі 11 жовтня зросла до понад 450 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.

Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.

Серед затриманих – кілька десятків журналістів.

За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.

Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, кийки.

 
…

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «надзвичайну стурбованість» через повідомлення про продовження бойових дій між Вірменією й Азербайджаном, попри заяви про досягнуте напередодні перемир’я.

Боррель закликав сторони конфлікту дотримуватися домовленостей, а «усіх суб’єктів, включаючи зовнішні сторони, утримуватися від будь-яких дій, які можуть призвести до подальших жертв».

«У зв’язку з цим ми з надзвичайною стурбованістю відзначаємо повідомлення про продовження військової діяльності, в тому числі проти цивільних об’єктів, а також про жертви серед цивільного населення, і закликаємо сторони забезпечити повне дотримання угоди», – йдеться у заяві Борреля.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час телефонної розмови попросив свого російського колегу Сергія Лаврова вплинути на Вірменію в питанні дотримання умов перемир’я, заявило МЗС Туреччини.

Міністр закордонних справ Вірменії 12 жовтня має бути в Москві на переговорах із представниками Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на чолі з Францією, Росією та США.

11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу, за даними влади Азербайджану, загинули дев’ять людей, 34 – були поранені.

Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в спірному регіоні Нагірний Карабах.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

 
…

Перший віцеспікер Жогорку Кенеш (парламенту) Киргизстану Аїда Касималієва заявила, що збори депутатів 10 жовтня, на яких оголосили про обрання прем’єр-міністром країни ексдепутата Садира Жапарова, офіційно не можуть бути визнані засіданням парламенту через відсутність кворуму. Про це вона написала в своєму фейсбуці 11 жовтня.

«Відповідно, всі нібито ухвалені рішення юридично незаконні і нелегітимні. Якщо хто-небудь підпише ці документи як офіційні постанови Жогорку Кенеша, то ці діяння підпадають під відповідні кваліфікації посягання на захоплення влади», – написала вона.

За словами Касималієвої, постанови парламенту про призначення Садира Жапарова немає, «його обрання не підтверджене офіційними документами Жогорку Кенеша, відповідно не направлялося для затвердження» президенту Сооронбаю Жеенбекову.

Касималієва наголосила, що «всі рішення», ухвалені Садиром Жапаровим як прем’єр-міністром, «не мають юридичної сили», а виконувачем обов’язків прем’єр-міністра продовжує залишатися віцепрем’єр Алмазбек Баатирбеков.

Віцеспікер також звернулася з проханням до членів уряду продовжувати виконувати свої обов’язки до формування нового складу уряду. За її словами, на даний час проводяться консультації щодо призначення дати і місця проведення засідання парламенту.

Касималієва додала, що у зв’язку з тим, що Дастан Джумабеков пішов у відставку з посади спікера, то його повноваження переходять до неї як до першого віцеспікера, обраного від коаліції більшості.

«Ми готуємо документи, щоб оскаржити це в судах», – сказала Касималієва в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода, водночас, вона додала, що апарат парламенту не відповів на її прохання надати список депутатів, які голосували за призначення Джапарова.

Касималієва додала, що залишила збори депутатів у державній резиденції «Ала-Арча», щоб не легітимізувати засідання, проте її голос був незаконно зарахований.

Прихильники Садира Жапарова заявляють, що останнє засідання Жогорку Кенеш було легітимним і кворум там був. В інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода член партії «Мекенчіл» Меліс Аспеков заявив, що кворум був, оскільки в засіданні брали участь – з урахуванням довіреностей – 63 людини.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету з нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порунеші кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.

 
…

Дев’яту неділю поспіль у Білорусі проходять багатотисячні вуличні акції протесту
…