01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Канцлер Німеччини зустрілася зі Світланою Тихановською

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрілася 6 жовтня в Берліні з колишньою кандидаткою в президенти Білорусі Світланою Тихановською.

«Я дуже вдячна Німеччині та всім німецьким партіям, які так підтримують білоруський народ у його боротьбі за свободу, у його боротьбі за нові чесні та прозорі вибори», – сказала опозиціонерка після 45-хвилинної зустрічі.

Меркель наразі не коментувала результати діалогу.

У коментарях німецьким засобам інформації Тихановська звернулася до Німеччини з проханням підтримати розширені санкції ЄС щодо Білорусі, в тому числі включення Лукашенка до «чорного списку».

Перед зустріччю в телеграм-каналі Тихановської йшлося, що «на порядку денному буде участь Німеччини в організації переговорів про нові вибори в Білорусі».

У канцелярії Меркель раніше заявляли, що канцлер прийме Тихановську як одну з лідерок білоруської опозиції.

Німеччина, як і інші країни ЄС, не визнали легітимність перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента Білорусі 9 серпня. Тихановська вже мала зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном під час його візиту до Литви, а також виступала в Європарламенті.

Прихильники Тихановської впевнені, що саме вона набрала більшість голосів на виборах. Головна вимога протестів у Білорусі, які тривають вже близько двох місяців, організація нових виборів.

В акціях протесту в Білорусі взяли участь сотні тисяч людей, найбільш масові марші відбуваються щонеділі. Демонстранти поводяться мирно, проте силовики, лояльні Лукашенку, їх затримують. У сутичках у перші дні після виборів загинули кілька протестувальників, десятки зазнали поранень, сотні повідомляли про побиття і знущання з боку співробітників правоохоронних органів.

Read More

Зеленський: ЄС запевнив, що безвізовий режим для України скасований не буде

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський союз запевнив: безвізовий режим для України не буде скасований. Про це Зеленський сказав 6 жовтня на пресконференції за підсумками саміту Україна – ЄС у Брюсселі.

«Ми отримали запевнення в тому, що безвізовому режиму нічого не загрожує, і він буде відновлений після пандемії», – наголосив глава держави.

Раніше цього тижня депутати Європарламенту Віола фон Крамон, Міхаель Ґалер та Раса Юкнявічене звернулися до керівника української владної фракції «Слуга народу» Давида Арахамії з відкритим листом. У цьому документі, оприлюдненому 5 жовтня, євродепутати попередили про небезпеку втрати Україною безвізового режиму та макрофінансової допомоги від ЄС.

17 вересня Верховна Рада включила до конкурсної комісії на відбір на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі сімох представників парламенту. У представництві ЄС і посольстві США заявили, що продовження підтримки України залежатиме від прозорості конкурсу на посаду очільника САП.

Згодом лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що його політична сила вимагає переглянути рішення щодо формування конкурсної комісії САП, яке, за його словами, поставило під загрозу безвізовий режим із Євросоюзом. Давид Арахамія назвав цю інформацію «чутками».

22-й саміт Україна – Європейський союз відбудеться 6 жовтня. Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

Read More

Трамп повертається в Білий дім, але побоювання з приводу його здоров’я залишаються – відео

Президент США Дональд Трамп каже, що після виписки з лікарні, де він лікувався від COVID-19, почувається «чудово». Але деякі медичні працівники кажуть, що ще зарано визначати, чи повністю він одужав, а інші запитують, чи Трамп усе ще розносить інфекцію. (Відео Reuters, AFP, AP)

Read More

Киргизстан: парламент обрав нового прем’єр-міністра

Парламент Киргизстану обрав нового прем’єр-міністра країни – Садира Жапарова.

Позачергове засідання парламенту відбувалося в готелі «Достук» у Бішкеку.

На ньому депутати прийняли відставку прем’єра Кубатбека Боронова, який працював на посаді з червня.

У пресслужбі парламенту заявили агентству «Інтерфакс», що «найближчими днями, завтра-післязавтра, Жапаров повинен представити склад та структуру нового уряду».

У 2013 році на мітингу за націоналізацію золоторудного родовища в місті Каракол Іссик-Кульської області в заручники захопили голову регіону Емільбека Каптагаєва. Садиру Жапарову висунули звинувачення в організації мітингу.

Після цього він кілька років перебував за кордоном. У 2017 році Жапаров повернувся на Батьківщину, де його затримали й згодом засудили до 11,5 років позбавлення волі. Він вийшов на волю 6 жовтня 2020 року.

У Бішкеку 5 жовтня відбувся мітинг проти підсумків парламентських виборів 4 жовтня. Учасники вимагали анулювати результати голосування і провести перевибори.

Увечері учасники мітингу виламали ворота біля «Білого дому», будівлі, в якій працюють парламент і президент. Через кілька хвилин пролунали постріли. Силовики почали розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів, виникли сутички. Постраждали кілька сотень людей.

Після півночі мітингувальники захопили «Білий дім», а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і телерадіокомпанії КТРК.

6 жовтня президент Сооронбай Жеенбеков доручив ЦВК вивчити всі факти порушень на виборах і запропонував, в разі необхідності, анулювати результати. ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів.

Read More

Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», яка формально не є забороненою – висновки ОЗХЗ

Політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи «Новачок», ідеться в оприлюднених 6 жовтня висновках експертів Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).

Фахівці відзначили, що конкретна речовина, якою був отруєний Навальний, формально не входить до списку заборонених. Але за своєю структурою вона близька до чотирьох інших агентів, які були заборонені організацією в листопаді 2019 року.

«Що означає «структурно схожі, але інші»? А те і означає: нова речовина сімейства «Новачок»…Тобто Росія більше не може навіть сказати «ну тут просто лежали на складі з 80-х років якісь флакончики «Новачка», ми за ними не встежили». Ні, сьогоднішній пресреліз ОЗХЗ фактично підтверджує, що зараз, у 2020 році, в Росії є активна програма розробки нових бойових отруйних речовини класу «Новачок», дике порушення всіх можливих і неможливих міжнародних норм і конвенцій», – прокоментував висновки ОЗХЗ соратник Навального Леонід Волков.

У Держдумі Росії вже назвали висновки ОЗХЗ «політично заангажованими». «Вони підтверджують лише те, що хотіли почути організатори найпотужнішої русофобської провокації імені Навального», – сказав голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.

Про те, що Навальний був отруєний «Новачком», уряд Німеччини повідомив 2 вересня з посиланням на дані лабораторії бундесверу. Пізніше ці висновки були підтверджені незалежними центрами у Франції та Швеції.

Видання Der Spiegel і Die Zeit з посиланням на джерела в спецслужбах ще на початку вересня писали, що Навального отруїли новою, більш небезпечною версією «Новачка».

Read More

Зеленський прибув до Брюсселя для участі в саміті Європейський союз – Україна

Президент України Володимир Зеленський прибув до столиці Бельгії Брюсселя для участі в саміті Європейський союз – Україна, повідомив Офіс президента.

«Це буде перший двосторонній саміт Європейського союзу з країною-партнером, який пройде в Брюсселі у традиційному «живому» форматі з початку пандемії COVID-19», – заявив Офіс президента.

Делегацію Європейського союзу очолить президент Європейської ради Шарль Мішель.

«Лідери обговорять пріоритетні питання відносин України та Євросоюзу, зокрема подальші кроки з імплементації Угоди про асоціацію, поглиблення секторальної інтеграції між Україною та ЄС, співпрацю в контексті подолання наслідків пандемії COVID-19 та подальшу підтримку з боку ЄС процесу реформ в Україні», – додали в Офісі президента.

Згідно з повідомленням, окрему увагу приділять безпековій ситуації на тимчасово окупованих територіях Донбасу, а також обговоренню шляхів посилення координації зусиль України та ЄС з метою деокупації Криму та захисту прав кримчан.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся в Києві в липні 2019 року.

Read More

У межах першої декади грудня – секретар РНБО визначив термін виконання оборонного замовлення

Державне оборонне замовлення має бути виконане у повному обсязі не пізніше від першої декади грудня поточного року, повідомляє сайт Ради національної безпеки і оборони України з посиланням на секретаря відомства Олексія Данілова.

«Представники державних замовників, Міністерства фінансів, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, ДК «Укроборонпром» обговорили стан виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ) за 9 місяців поточного року, проблемні питання і пропозиції щодо їх вирішення. За результатами обговорення представникам міністерств і відомств доручено інтенсифікувати роботу щодо виконання ДОЗ; забезпечити у поточному році постачання у повному обсязі військового озброєння та техніки за контрактами 2019-2020 років; врахувати проблемні питання виконання ДОЗ у поточному році під час корегування проєкту оборонного бюджету на 2021 рік», – йдеться повідомленні.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вказав на «неприпустимо низькі темпи виконання» державного оборонного замовлення.

Читайте також: РНБО ухвалила державне оборонне замовлення на три роки

На виконання державного оборонного замовлення цьогоріч передбачено 25,848 мільярда гривень, що на 16% більше, ніж у 2019 році.

 

Read More

У світі сотні тисяч людей з психічними розладами заковані у кайдани – правозахисники

Сотні тисяч людей з психічними розладами утримують насильно, зокрема закованими у кайдани, у всьому світі. Про це мовиться у доповіді правозахисної групи Humans Rights Watch.

«Чоловіки, жінки і діти, деяким з яких всього 10 років, прикуті ланцюгами або зачинені у замкнених просторах на тижні, місяці і навіть роки приблизно в 60 країнах Азії, Африки, Європи, Близького Сходу та Америки», – мовиться у доповіді.

У звіті йдеться про людей з психічними розладами, яких часто насильно утримують сім’ї у власних будинках, або ж які перебувають у переповнених установах з антисанітарними умовами, проти їх волі через широко розповсюджену практику їх стигматизації та відсутність послуг психологів.

«Багатьох змушують їсти, спати, мочитися і випорожнюватися на одній і тій же крихітній площі. У державних або приватних установах, а також в традиційних або релігійних лікувальних центрах їх часто змушують голодувати, приймати ліки або трав’яні відвари і піддають фізичному і сексуальному насильству», – наголошують правозахисники.

У звіті зазначається, що в той час як низка країн приділяє значну увагу проблемі психічного здоров’я, практика приковування хворих і далі лишається поза увагою. Правозахисники наголошують, що наразі не вистачає даних та не існує скоординованих міжнародних або регіональних зусиль щодо викорінення цієї практики.

 

HRW працювала з захисниками психічного здоров’я, які мають досвід у цій сфері, а також з правозахисними організаціями та організаціями з боротьби з тортурами у всьому світі, щоб запустити кампанію #BreakTheChains («Розбийте кайдани») напередодні дня психічного здоров’я 10 жовтня.

Під час підготовки доповіді HRW опитала понад 350 осіб з психосоціальними порушеннями, в тому числі дітей, і 430 членів сімей, співробітників установ, фахівців в області психічного здоров’я, цілителів, державних чиновників і захисників прав інвалідів. Ґрунтуючись на дослідженнях зі 110 країн, правозахисники виявили докази насильного утримання людей з психічними розладами з різних вікових груп, національностей, релігій, соціально-економічних верств, міських і сільських районів приблизно в 60 країнах.

За даними правозахисників, на психічні захворювання у світі страждають близько 792 мільйонів людей, тобто кожна десята людина на планеті, у тому числі кожен п’ятий хворий – дитина. Однак уряди країн витрачають на психічне здоров’я менше двох відсотків своїх бюджетів на охорону здоров’я.

«Понад дві третини країн не відшкодовують людям послуги з охорони психічного здоров’я у національних системах медичного страхування. Навіть коли психіатричні послуги безкоштовні або субсидуються, відстань і транспортні витрати є серйозною перешкодою», – наголошують правозахисники.

 

За відсутності належної психологічної підтримки та через недостатню поінформованість багато сімей вважають, що у них немає іншого вибору, крім як насильно утримувати, зокрема й приковуючи, своїх родичів. Вони часто стурбовані тим, що людина може втекти або заподіяти шкоду собі або іншим.

У звіті мовиться, що заковування у кайдани зазвичай практикують сім’ї, які вважають, що психічні розлади є результатом злих духів або гріха. Люди часто спочатку консультуються з релігійними або народними цілителями і звертаються за психіатричною допомогою тільки в крайньому випадку. В багатьох країнах сім’ї відвозять хворих родичів, зокрема й дітей, до традиційних чи релігійних центрів зцілення, де їх заковують у кайдани та вдаються до інших обмежень та покарань.

У HRW наголошують, що заковування у кайдани впливає як на психічне, так і на фізичне здоров’я хворих. Вони страждають від посттравматичного стресу, недоїдання, інфекцій, пошкодження нервів, м’язової атрофії та серцево-судинних захворювань. Кайдани обмежують можливість людей стояти або рухатися. Часом хворих сковують з іншими людьми, змушуючи їх разом ходити в туалет та спати.

До того ж, як попереджають правозахисники, ця категорія людей піддається більшому ризику захворювання на COVID-19 через антисанітарію. А в країнах, де пандемія порушила доступ до послуг з охорони психічного здоров’я, люди з психічними розладами можуть піддаватися більшому ризику бути скутими.

«Національні уряди повинні вжити термінових заходів, щоб заборонити кайдани, зменшити стигматизацію (людей з психічними розладами, – ред.) та розвивати якісні, доступні та дешеві послуги з охорони психічного здоров’я. Уряди повинні негайно замовити перевірки та регулярний моніторинг державних та приватних установ та вжити відповідних заходів щодо зловмисників», – зазначили у Human Rights Watch.

У травні в ООН попереджали, що пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі.

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері.

Read More

ЄС вирішив відкликати з Мінська частину послів – голова МЗС Польщі

Європейський союз ухвалив рішення відкликати з Мінська частину послів, акредитованих у Білорусі, заявив міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау. При цьому він не уточнив, які саме посли і коли будуть відкликані. Раніше про відкликання свого посла з Мінська повідомило МЗС Литви.

«Спільно з Європейською службою зовнішніх дій і країнами – членами ЄС було ухвалене рішення відкликати для консультацій частину послів, акредитованих у Білорусі», – написав він у твіттері і подякував Євросоюзу за солідарність із Польщею і Литвою.

Голова польського зовнішньополітичного відомства заявив, що «пріоритетом залишається підтримка білорусів і їхнього прагнення до демократизації країни».

Раніше міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус писав про відкликання литовського посла з Мінська. Голова литовського МЗС заявив, що рішення ухвалене спільно з польськими колегами.

За словами Лінкявічуса, він провів переговори з головою зовнішньополітичної служби ЄС Жозепом Боррелем, головами МЗС Польщі й Німеччини Збіґнєвом Рау і Гайком Маасом щодо вимоги білоруської сторони про скорочення кількості співробітників у посольствах Литви і Польщі в Білорусі.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало від посольств Польщі й Литви скоротити кількість дипломатів, що працюють у країні. Там також повідомили, що послів Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликають у Мінськ для консультацій, і запропонували Варшаві й Вільнюсу послідувати цьому прикладу.

Литва і Польща тоді заявили, що не мають наміру відкликати своїх послів у Білорусі для консультацій.

 

Read More

Виборці на самоізоляції і в лікарнях зможуть проголосувати 25 жовтня – Степанов

Виборці, які перебуватимуть у час проведення місцевих виборів 25 жовтня у лікарні, зможуть проголосувати у медзакладі за допомогою виїзних бригад, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Усі правила проведення виборів затверджені постановою уряду №846 від 22 липня. Нею передбачається, що вибори відбудуться навіть на територіях із «червоним» рівнем епіднебезпеки. Також передбачено, що людина на самоізоляції може подати відповідну заяву до 20:00 п’ятниці перед виборами, щоб до неї приїхала відповідна бригада, і вона змогла проголосувати з дому. Люди, які перебувають у лікарнях, голосуватимуть у лікарнях також за допомогою виїзних бригад», – повідомив Степанов.

За його словами, на виборчих дільницях буде передбачено увесь комплекс протиепідемічних заходів.

«Вхід здійснюється в масках, дотримання дистанції, наявність антисептика, люди мають використовувати свою ручку… Чітко передбачено, що, якщо прийшла людина з симптомами коронавірусної хвороби, має бути передбачена окрема кабінка», – сказав Степанов.

Він додав, що за забезпечення виборчих дільниць антисептиками, членів комісії масками відповідає місцева влада.

Станом на ранок 6 жовтня, від початку пандемії коронавірус вразив понад 234 тисячі українців, 4520 людей померли, одужали більше ніж 103 тисячі людей.

Read More

«Ми ніколи не зупинимо війну, якщо не будемо говорити з Росією» – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності діалогу із Росією і безпосередньо президентом цієї країни Володимиром Путіним. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Politico Europe, текст якого 6 жовтня виклав на своєму сайті Офіс президента України. Повідомляється, що розмова із главою держави відбулася ще 3 жовтня.

«Я впевнений, що ми ніколи не зупинимо війну, якщо не будемо говорити з Росією. Окремий кейс – це підтримка наших західних партнерів. Але якщо ми не будемо говорити з президентом Путіним, ми не зможемо повністю відновити Україну, повернути всі наші території… Ми ніколи не здаємося і вважаємо, що в будь-якому разі в питанні припинення війни ми будемо рухатися вперед і розмовлятимемо і з партнерами, і з Росією для того, щоб повернути людей і території», – сказав Зеленський.

Він додав, що повернення утримуваних осіб «ніколи не відбулося, якби у нас не було діалогу з президентом Путіним».

«Тільки в «нормандському форматі» це не спрацьовує, цього не вистачає. У нас є питання, які не розглядалися в «нормандському форматі». Це питання повернення наших моряків, гуманітарних складнощів у кримчан, які перебувають у полоні, багато з них – за ґратами. Такі питання треба вирішувати з президентом Росії», – сказав Зеленський.

Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю одному із західних ЗМІ заявляв, що комунікація із президентом Росії нині обмежена, але предметна.

Відносини між Україною і Росією різко загострилися на початку 2014 року, після початку бойових дій на Донбасі і рішення Кремля анексувати український Крим.

Read More

Президент Киргизстану допустив анулювання результатів виборів після сутичок і захоплення будівлі парламенту

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 6 жовтня звернувся до громадян країни, заявивши про готовність анулювати результати парламентських виборів, що призвели до протестів, сутичок і захоплення будівель у Бішкеку.

Жеенбеков зазначив, що вночі окремі політичні сили спробували незаконно захопити владу.

«Під приводом виборів вони порушили громадський порядок, вчинили розгром. Не підкоряючись вимогам правоохоронних органів, вони били медиків і громили будинки. Я віддав наказ правоохоронним органам не стріляти, щоб уникнути кровопролиття. До останнього моменту ми докладали всіх зусиль, щоб ситуація не загострилася», – сказав президент.

За його словами, стабільність і мир у суспільстві важливіші за депутатські мандати, тому, як повідомив Жеенбеков, він доручив ЦВК вивчити всі факти порушення законодавства і запропонував «у разі необхідності» анулювати результати виборів.

«Я пропоную лідерам політичних партій заспокоїти своїх прихильників і вивести їх із місць скупчення. Всіх співвітчизників я закликаю зберігати стабільність, не піддаватися провокаціям і не робити незаконних дій. Мир і безпека в країні – понад усе! Всі сили я закликаю поставити долю країни вище від своїх політичних амбіцій і повернутися в правове русло», – сказав голова держави.

Місце перебування Жеенбекова наразі невідоме, але його речниця раніше заявила, що він перебуває в Бішкеку.

На центральній площі Ала-Тоо в Бішкеку 5 жовтня розпочався безстроковий мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування 4 жовтня і проведення перевиборів. Після півночі 6 жовтня мітингувальники захопили «Білий дім», де працюють парламент і президент країни, а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і громадської ТРК.

На вимогу протестувальників були звільненні з ув’язнення кілька політиків, зокрема колишній президент Алмазбек Атамбаєв.

У МОЗ Киргизстану повідомили про смерть одного з протестувальників, поранення 590, з яких 150 – шпиталізовані.

 

Read More

У Стокгольмі оголосять лауреата Нобелівської премії з фізики

Шведська королівська академія наук у Стокгольмі 6 жовтня оголосить лауреата Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Початок засідання запланований на 11:45 за місцевим часом (12:45 за Києвом). 

Нобелівську премію з фізики вручали вже 113 разів 213 лауреатам між 1901 і 2019 роками. Єдиним Нобелівським лауреатом, якому Нобелівську премію з фізики вручали двічі, був Джон Бардін. Він отримав премію в 1956 і 1972 роках.

Премію з фізики вручали трьом жінкам. Наймолодшому лауреатові було 25 років, найстаршому – 96.

5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартував Нобелівський тиждень.

Минулого року троє вчених стали лауреатами Нобелівської премії з фізики за «внесок у наше розуміння еволюції всесвіту і місця Землі в космосі».

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.

Read More

Депутати Європарламенту попередили Арахамію про ризики у відносинах України та ЄС

«Деякі члени «Слуги народу» поширюють кремлівську дезінформацію, координуючи добре організовані напади на… НБУ, НАБУ та САП»

Read More

Відео розгону протестувальників у столиці Киргизстану

На кадрах – зіткнення між представниками сил безпеки Киргизстану і протестувальниками. Окремі учасники мітингу в Бішкеку виламали ворота з південного боку будівлі парламенту. Через кілька хвилин пролунали постріли, міліція стала розганяти мітинг. Силовикам вдалося відтіснити мітингувальників. Протестувальники кидали в силовиків каміння і підпалювали сміттєві баки, силовики використовували світлошумові гранати та подразливий газ. Є поранені, як серед протестувальників, так і серед силовиків. У понеділок, 5 жовтня, протестувальники зібралися у центрі столиці Киргизстану, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, і за попередніми результатами, принесли перемогу партіям, близьким до проросійського президента Киргизстану Сооронбая Жеенбекова. (Відео Киргизької служби Радіо Свобода)

Read More

Під час протестів у Киргизстані постраждали понад 100 людей

Понад сто постраждалих звернулися по медичну допомогу після розгону мітингувальників у центрі столиці Киргизстану Бішкека, загиблих немає. Про це повідомляє 5 вересня агенція «Інтерфакс» із посиланням на Міністерство охорони здоров’я Киргизстану в понеділок.

«За оперативними даними, станом на 00:00 (6 жовтня за місцевим часом – ред.) до Бішкекського науково-дослідного центру травматології та ортопедії надійшло 65 постраждалих, з них 40 – представники силових структур. Двоє громадян з переломами госпіталізовані до відділення реанімації, стан лікарями оцінюється як тяжкий», – ідеться в повідомленні.

Крім того, до Національного госпіталю країни надійшли 40 людей, із них двоє із закритими черепно-мозковими травмами госпіталізовані до відділення реанімації.

Ще 16 людей звернулися в інші медичні заклади.

За словами організаторів протесту, в акціях беруть участь представники і прихильники 11 політичних партій. Вони підписали резолюцію з вимогою скасування підсумків голосування.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми даними, після ручного підрахунку підсумків голосування, партія «Бірімдік», до якої входить рідний брат чинного президента Сооронбая Жеенбекова Асилбек Жеенбеков, набрала 25,98%.

Партія «Мекен Киргизстан» («Батьківщина Киргизстан») набирає 24,56%.

Партія «Киргизстан» набирає 8,96%, «Бутун Киргизстан» – 7,62%, «Мекенчіл» – 7,26%. Решта партій не змогли подолати семивідсотковий бар’єр.

Остаточні підсумки виборів планується оголосити протягом 20 днів після завершення автоматичного підрахунку голосів.

Read More

Киргизстан: партія, яка перемагає на виборах, заявила про готовність до нового голосування

У Киргизстані партія «Бірімдік», яка, за попередніми даними, перемогла на парламентських виборах, заявила про готовність піти на повторні вибори в разі їхнього оголошення. Про це партія повідомила в соцмережах, інформує киргизька служба Радіо Свобода.

У повідомленні йдеться, що «Бірімдік» закликає до такого кроку і всі інші партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори депутатів Жогорку Кенеша VII скликання. У них взяли участь 16 партій, бар’єр подолали лише чотири з них. Партії, які не проходять до парламенту, заявили про масовий підкуп і застосування адміністративного ресурсу на виборах.

На центральній площі в Бішкеку 5 жовтня весь день тривав мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання виборів і проведення нового голосування.

Близько 21:00 окремі учасники мітингу виламали ворота з південного боку «Білого дому». Через кілька хвилин пролунали постріли. Міліція стала розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів. Спочатку силові органи повністю відтіснили мітингувальників від площі «Ала-Тоо» і будівлі «Білого дому», потім розгін продовжився на прилеглих вулицях.

Уночі 6 жовтня мітингувальники повернули контроль над центральною площею міста. Протистояння в столиці Киргизстану триває.

Read More

НАБУ викликає Вовка та ще трьох суддів Окружного адмінсуду для участі у слідчих діях

Вони проходять у справі про так звані «плівки Вовка»

Read More

СБУ: затримані шахраї, які «працевлаштовували» людей помічниками народних депутатів зі «Слуги народу»

У Києві затримали шахраїв, які за гроші пропонували фейкове працевлаштування помічниками народних депутатів від «Слуги народу», повідомила Служба безпеки України.

За даними СБУ, затримані намагалися продати «посади» та шукали клієнтів. Вартість послуг становила 18 тисяч доларів за місце. Відразу після внесення оплати замовникам обіцяли провести стажування та видати службове посвідчення.

У відомстві стверджують, що затримали громадян під час отримання ними 3 тисяч доларів.

Провадження відкрите за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Наразі правоохоронці готують повідомлення про підозру.

 

Read More

МВС Білорусі повідомило про число затриманих учасників протестів 4 жовтня

У Білорусі 4 жовтня під час протестів затримали 317 людей за порушення законодавства про масові заходи, з них заарештовані до засідання суду 258, повідомляє МВС країни.

П’ятеро учасників недільного протесту, як зазначили у відомстві, підозрюються в «брутальному порушенні громадського порядку»: вони нібито «координували натовп, а також брали участь в зчепленні і блокуванні дорожнього руху».

За даними МВС, 27-річний житель Столінського району розібрав водомет, 26-річний мінчанин закидав спецтехніку камінням, два 21-річних юнаки з Несвіжа і Могилева заклеїли об’єктив камери зовнішнього спостереження на будівлі Центру ізоляції правопорушників. Силовики з’ясовують особу їхнього третього помічника.

МВС повідомляє, що 4 жовтня в країні відбулося 10 протестних акцій. За підрахунками відомства, в обласних центрах у них взяли участь від 20 до 100 людей, а в Мінську на акцію прийшли близько 10 тисяч.

У Білорусі майже два місяці тривають протести, які розпочалися після президентських виборів 9 серпня, на яких, згідно з офіційними даними, вшосте виграв Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів в країні за останні два місяці зросло в 25 разів, а сума присуджених штрафів сягнула 240 тисяч доларів.

Read More

Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним

Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська хоче зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, передає російське агентство «Інтерфакс».

У відповідь на питання, з ким би вона хотіла зустрітися, Тихановська сказала: «З Володимиром Путіним, щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Read More

Джемілєв наполягає на призначенні уповноваженого президента України у справах кримських татар

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв наполягає на призначенні уповноваженого президента у справах кримських татар, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Дуже важлива взаємодія Меджлісу кримськотатарського народу з Офісом президента … Необхідно відновити інститут уповноваженого з проблем кримськотатарського народу при президенті, який існував при п’ятому президентові, але зараз перестав існувати, або принаймні припинений. Ми в цьому питанні якоїсь ясності не маємо. З одного боку, президент говорить, що чекає кандидатуру від нас, ми подали кандидатуру рік з гаком тому, але відповіді немає», – сказав Мустафа Джемілєв.

В Офісі преидента України наразі заяви Джемілєва не коментували.

П’ятий президент України Петро Порошенко створив посаду Уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу в серпні 2014 року. На цю посаду був призначений Мустафа Джемілєв. 18 травня 2019 року Порошенко підписав указ про звільнення Джемілєва від цієї посади.

Президент України Володимир Зеленський під час минулорічного пресмарафону казав, що чекає пропозицій від кримських татар щодо кандидатури на посаду уповноваженого у справах кримськотатарського народу.

Джемілєв, у свою чергу, повідомив, що подав кандидатуру голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова на цю посаду ще в серпні 2019 року.

Read More

Нобелівську премію з медицини отримають три вчені за відкриття вірусу гепатиту С

Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали троє вчених «за відкриття гепатиту С». Про це оголосила в Стокгольмі Нобелівська асамблея в Каролінському інституті.

Премію розділять між собою Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс.

За повідомленням Нобелівського комітету, вчені зробили вирішальний внесок у боротьбу з гепатитом, що передається через кров і спричиняє цироз та рак печінки у людей у всьому світі.

«Гарві Дж. Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз М. Райс зробили основні відкриття, які привели до виявлення нового вірусу – вірусу гепатиту С. До їхньої роботи виявлення вірусів гепатиту А і В було критичним кроком вперед, але більшість випадків гепатиту, що передаються через кров, залишались незрозумілими. Відкриття вірусу гепатиту С виявило причину решти випадків хронічного гепатиту та дало змогу розробити аналізи і нові ліки, які врятували мільйони життів», – йдеться в повідомленні.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини.
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.

 

Read More

У Киргизстані вийшли на вулиці прихильники опозиції, незгодні з результатами виборів

Кілька політичних партій проводять акції протесту в столиці Киргизстану Бішкеку, закликаючи до анулювання результатів парламентських виборів 4 жовтня, на яких перемогли партії, близько до проросійського президента країни Сооронбая Жеенбекова.

Понад тисяча активістів і прихильників п’яти партій – «Соціал-демократи», «Чон Казат», «Мекен Интимаги», «Бір Бол» і «Реформа» – зібралися у центрі Бішкека 5 жовтня , заявивши, що голосування сфальсифікували, зокрема, через підкуп виборців й інші порушення.

Дві великі опозиційні партії «Ата Мекен» і «Республіка» заявили, що їхні прихильники також вийдуть на протест сьогодні.

Опозиційні партії заявили, що протести триватимуть і в інших містах.

За попередніми результатами, оголошеними 5 жовтня, до парламенту потрапляють чотири партії, з них три пов’язують із владою:

«Бірімдік» – 24,53%;
«Мекенім Киргизстан» – 23,9%;
«Киргизстан» – 8,74%;
«Бутун Киргизстан» – 7,09%.

Націоналістична партія «Бутун Киргизстан» – єдина з опозиційних, кому вдалося подолати 7-відсотковий бар’єр на виборах. Ще 12 партій, які брали участь у виборах, не змогли набрати необхідної кількості голосів.

Явка виборців склала 56,5%.

Менші партії звинуватили «Бірімдік», яку вважають лояльною до Жеенбекова, у використанні адміністративного ресурсу для просування своїх кандидатів. Партія це звинувачення відкидає.

Відразу після оголошення попередніх результатів виборів 4 жовтня опозиційні партії заявили, що не визнають їх.

 

Read More

Платні камери у СІЗО заробили свій перший мільйон гривень – міністр

Платні камери у слідчих ізоляторах заробили для держави перший мільйон гривень, повідомив міністр юстиції Денис Малюська у фейсбуці.

«Сьогодні платні камери у слідчих ізоляторах заробили свій перший мільйон гривень! Однозначний чемпіон – державна установа «Київський слідчий ізолятор», яка заробила (і ефективно витрачає на ремонти безкоштовних камер) 621 507 гривень», – написав Малюська.

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні перші платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.

Read More

5 жовтня стартує Нобелівський тиждень – оголосять лауреата з медицини

5 жовтня у Швеції з оголошення Нобелівського лауреата з медицини стартує Нобелівський тиждень – у той час, як світ продовжує боротися з пандемією коронавірусу.

Початок засідання запланований на 11:30 за місцевим часом (12:30 за Києвом). Традиційно Нобелівський комітет в галузі медицини оголошує про своє рішення в перший понеділок жовтня.

Кілька фактів про премію:

За 1901–2019 року було вручено 110 Нобелівських премій із медицини. 
Досі премію вручили 12 жінкам.
Наймолодшому лауреатові Нобелівської премії з медицини було 32 роки. Фредерік Бантінг отримав премію 1923 року за відкриття інсуліну.
Найстаршому лауреатові було 87 років. Пейтон Раус отримав премію 1966 року за відкриття вірусів, що провокують виникнення пухлин.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності:

фізика – 6 жовтня
хімія – 7 жовтня
література – 8 жовтня
премія миру – 9 жовтня
премія імені Нобеля з економіки – 12 жовтня.

Минулого року Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених: Ґреґ Семенза та Вільям Кейлін зі Сполучених Штатів і британець Пітер Реткліфф. Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. За словами представників Нобелівського комітету, відкриття трьох науковців можуть допомогти в лікуванні анемії та раку.

24 вересня керівник Нобелівського фонду Ларс Гайкенстен повідомив, що 2020 року лауреати Нобелівської премії отримають виплати на 1 мільйон шведських крон (це близько 110 тисяч доларів) більші, ніж дотепер.

Цього року фінансовий вимір найпрестижнішої у світі наукової премії сягне 10 мільйонів крон (близько 1,11 мільйона доларів).

Винахідник динаміту Альфред Нобель залишив близько 31 мільйона крон (це приблизно 1,8 мільярда крон на нинішні гроші) – для фінансування премій, які присуджуються з 1901 року.

Розмір виплат змінювався з часом, починаючи зі 150 тисяч крон і досягаючи 1 мільйона в 1981 році.

Виплати різко зросли в 1980-х та 1990-х роках, підскочивши до 9 мільйонів крон у 2000 році та 10 мільйонів через рік. Але світова фінансова криза 2008–2009 років вразила інвестиції фонду, і призові кошти були скорочені до 8 мільйонів крон у 2012 році, а потім знову зросли до 9 мільйонів у 2017 році.

Нобелівський фонд заявив, що традиційна церемонія нагородження та бенкет у Стокгольмі були скасовані цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають винагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, і традиційний бенкет також буде скасовано.

Read More

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року

Білорусь втратила право приймати Шахову олімпіаду 2022 року. Це не має нічого спільного з політичною ситуацією. Міжнародна федерація шахів (FIDE) заявила, що білоруські організатори не виконали своїх зобов’язань.

Міністерство спорту країни не може гарантувати передоплату і страхування, повідомила FIDE сайту Chess.com.

«З поваги до організаторів, ми не хотіли б вказувати суми, але це досить серйозні порушення», – написав юрисконсульт FIDE Олександр Мартинов.

«FIDE веде переговори добросовісно вже кілька місяців, але, на жаль, вони не дали плодів. Порушення та їхнє значення організатори не оспорюють», – додав він.

Білорусь виграла заявку на проведення Шахової олімпіади 2022 року два роки тому.

Від 9 серпня у Білорусі тривають масові протести проти результатів президентських виборів, на яких, за даними ЦВК країни, ушосте переміг Олександр Лукашенко. Протестувальники називають вибори сфальсифікованими, вимагають відставки Лукашенка і нового голосування.

 

Read More

Черги до виборчих дільниць у Киргизстані – відео

4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. У столиці Бішкеку та другому найбільшому місті в країні Ош, утворилися довгі черги перед виборчими дільницями. Через пандемію коронавірусу на дільницях були вжиті посилені гігієнічні заходи. Свій голос на виборах віддав також президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков. (Відео Киргизької редакції Радіо Свобода)

Read More