Влада

Ураган «Саллі» приніс «історичні та катастрофічні» повені в американських містах на узбережжі Мексиканської затоки, повідомили в Національному центрі ураганів США.

Дощі виявилися більшими, ніж очікувалися. Негода залишила затоплені вулиці, пошкоджені дороги, мости та лінії електропередач.

У місті Пенсакола у Фллориді вода піднялася на рівень у півтора метра. Доступ до міста з 50 тисячами населення був обрізаний через пошкоджені дороги та мости.

Шериф Девід Морган розповів, що в окрузі  Ескамбія, у яких входить Пенсакола, врятували щонайменше 377 людей.

Губернатор Флориди Рон Десантіс попередив громадян, що ріки можуть виходити з берегів.

16 вересня ураган «Саллі» спричинив зсуви ґрунту на узбережжі затоки. Швидкість вітру сягала приблизно 170 кілометрів на годину. Шкоду від урагану оцінюють у 2-3 мільярди доларів.

Наразі вважається, що негода забрала життя однієї людини.  

Категорію урагану, який став уже восьмим цього сезону, знизили до тропічного шторму.

Згідно з даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень, інтенсивність ураганів та руйнування зросли після 1980-х на тлі потепління.
…

Сполучені Штати внесли до санкційного списку, пов’язаного з кібербезпекою, ще двох громадян Росії.

Данила Потєхіна та Дмитра Карасавіді звинувачують у так званих фішингових атаках на клієнтів криптовалютних бірж. Держсекретар США Майк Помпео повідомив, що санкції щодо цих двох росіян запроваджені за рішенням Держдепартаменту, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішньої безпеки та Міністерства фінансів. За його словами, збиток від злочинної кіберактивності склав не менше 16,8 мільйона доларів.

Як зазначає «Голос Америки», атаки здійснювалися в 2017-2018 роках і були націлені на клієнтів трьох бірж криптовалюти, дві з яких базуються у США, а одна – за кордоном.

Міністр фінансів Стівен Мнучін наголосив, що його відомство продовжить використовувати свої повноваження для переслідування кіберзлочинців.

Минулого тижня Сполучені Штати внесли до списку санкцій чотирьох пов’язаних з Росією осіб, яких Вашингтон звинувачує у спробах вплинути на американський виборчий процес. Серед них виявилися троє росіян, які працюють в «Агентстві інтернет-досліджень», відомому як «фабрика тролів». Також до «чорного списку» потрапив депутат Верховної ради України Андрій Деркач.

Звинувачення у втручання в справи інших країн російська влада завжди категорично заперечує.

 
…

Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.

Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.

Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів як і раніше звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».

Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.

13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.

За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.
…

12 вересня ув’язнену Марію Колесникову перевели з мінського слідчого ізолятора до Жодинської в’язниці
…

Суд у Франції 16 вересня визнав винним у корупційних діях і засудив до чотирьох років ув’язнення (два з яких – умовно) колишнього президента Міжнародної Асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) Ламін Діака. Його також зобов’язали сплатити штраф у 500 тисяч євро (600 тисяч доларів). Він має право подати апеляцію.

87-річного чоловіка визнали винним у причетності до схеми хабарництва, яка дозволила російським спортсменам, що мали бути усунені за допінг, продовжувати участь у змаганнях, в тому числі на Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні.

Викладаючи свою справу в суді, прокурори заявили, що Діак вимагав хабаря у 3,45 мільйона євро (4,1 мільйона доларів) від спортсменів, підозрюваних у махінаціях із забороненими речовинами, і платив гроші іншим посадовим особам IAAF за мовчання.

В перебігу судового розгляду Ламін Діак заперечував звинувачення в корупції, хоча визнав, що в період з 2011 до 2013 років він затягував розгляд російських справ про допінг, щоб врятувати спонсорську угоду із російським банком і уникнути публічного скандалу.

Його син Папа Массата Діак, який втік з Франції до Сенегалу, після того, як почалося розслідування, також постав перед судом і був засуджений до п’яти років тюремного ув’язнення і штрафу в 1 мільйон євро за участь в цій схемі.

Суд також зобов’язав обох чоловіків виплатити Міжнародній Асоціації легкоатлетичних федерацій, всесвітній керівній організації в легкій атлетиці, 5 мільйонів євро в якості компенсації за зловживання довірою. Ще четверо осіб у справі також були визнані винними в корупційних злочинах.

Діак, 87-річний сенегалець, у 1999-2015 років очолював Міжнародну асоціацію легкоатлетичних федерацій, яка тепер перейменована у World Athletics.
…

У Росії прокуратура затвердила обвинувачення у справі солдата Раміля Шамсутдінова, який розстріляв вісім колег по службі у військовій частині в Забайкаллі. Про це повідомив його адвокат Равіль Тугушев. За його словами, він вже отримав всі документи. Найближчим часом буде призначено судове засідання.

Матеріали розглядатимуть у військовому суді в Читі. За клопотанням Шамсутдінова справу слухатимуть присяжні.

Раніше Тугушев повідомив, що розслідування справи Шамсутдінова завершене. Читинський гарнізонний суд продовжив солдату арешт до 25 вересня. Зараз він перебуває в СІЗО №1 в Читі.

Раміля Шамсутдінова звинувачують у вбивстві двох або більше осіб. Йому загрожує довічне ув’язнення. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку колег по службі. Адвокати наполягають, що солдат скоїв убивство в стані афекту. Якщо ця версія буде підтверджена, то Шамсутдінову загрожує п’ять років позбавлення волі.

25 жовтня у військовій частині в селищі Гірський Забайкальського краю рядовий Раміль Шамсутдинов застрелив вісім осіб, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку товаришів по службі, а один з офіцерів погрожував йому зґвалтуванням.

У Міністерстві оборони спочатку заперечували факт нестатутних відносин у військовій частині. Пізніше у відомстві визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт із одним із офіцерів. Було порушено кримінальну справу про «дідівщину» у військовій частині.

У березні Читинський гарнізонний військовий суд засудив до двох років умовного терміну солдата Руслана Мухатова, який знущався з Шамсутдінова.
…

Влада Лебапського велаяту Туркменистану змушує бюджетників купувати недавно видану книжку президента Гурбангули Бердимухамедова «Принципи туркменської державності», повідомляє туркменська служба Радіо Свобода.

Однак, як відзначають кореспонденти, у книгарнях її поки немає, а кілька примірників знайшлися лише в обласному центрі, місті Туркменабад.

Державне телебачення повідомило про нову книжку Бердимухамедова 4 вересня.

Офіційна вартість книжки поки не визначена. Працівник одного з бюджетних підприємств розповів Радіо Свобода, що придбав нову книгу президента за 60 манатів (близько 17 доларів).

У Туркменистані систематично з’являються повідомлення, що населення зобов’язують здавати гроші на купівлю президентських портретів і книжок, на будівництво розплідників для собак, а також на придбання засобів дезінфекції та медичного обладнання для боротьби з коронавірусною інфекцією, наявність якої влада країни не визнає.

За 11 років правління Бердимухамедов видав під своїм ім’ям понад 60 книжок на різноманітну тематику. Політик писав про державне управління, міжнародні відносини, лікарські рослини, чай, конярство і собаківництво. Президентські книжки вивчають у навчальних закладах країни, зачитують у прямому ефірі державних ЗМІ, проводять за ними уроки здоров’я.
…

Кілька американських знаменитостей заявили, що 16 вересня на один день заморозять свої акаунти у мережах Facebook та Instagram у межах кампанії з обмеження поширення ненависті та пропаганди на платформах соціальних медіа.

Серед зірок, які заявили про участь в акції, – голлівудські актори Леонардо Ді Капріо, Саша Барон Коен, Кім Кардаш’ян та Дженніфер Лоуренс.

«Дезінформація, що поширюється в соціальних мережах, суттєво впливає на наші вибори і підриває нашу демократію. Я не можу сидіти і мовчати, поки ці платформи продовжують дозволяти поширення ненависті, пропаганди та дезінформації, створених групами для поділу та розколювання Америки», – заявила Кардаш’ян в Instagram, де має 188 мільйонів підписників.

Заморожування акаунтів організовує коаліція «Зупини ненависть заради вигоди», яка закликає компанію Facebook (якій також належить і сервіс Instagram) мати «здоровий глузд для боротьби з нестримним расизмом, дезінформацією та ненавистю» в соціальній мережі.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг зустрівся з лідерами коаліції в липні, але вони пообіцяли продовжувати боротьбу, заявляючи, що компанія не вирішила проблему.

Facebook оголосив, що не дозволить розміщувати нову політичну рекламу за тиждень до виборів президента США, оскільки для журналістів та інших людей не буде достатньо часу для перевірки достовірності тверджень.
…

Парламент Японії затвердив нового голову Ліберально-демократичної партії Йосіхіде Сугу на посаду прем’єр-міністра. Його кандидатуру підтримала більшість депутатів парламенту, повідомляє агентство Кіодо. 71-річний Йосіхіде Суга змінить на цій посаді Сіндзо Абе, який пішов у відставку за станом здоров’я.

Перед затвердженням нового прем’єра у відставку пішов уряд Японії, який очолював Абе.

У найближчі години Суга має оголосити новий склад кабінету міністрів. Очікується, що більшість міністрів із уряду Сіндзо Абе збережуть свої посади.

Суга найдовше в історії Японії обіймав посаду генерального секретаря уряду країни, він був призначений на цю посаду ще в грудні 2012 року. Він обирався до парламенту Японії, близько року був міністром внутрішніх справ і вважався одним з найближчих соратників колишнього прем’єра.
…

Уряд Іспанії ухвалив 15 вересня Закон демократичної пам’яті, у якому влада країни вперше офіційно засуджує режим генерала Франко і забороняє «будь-які спроби виправдовувати або вихваляти франкістську диктатуру 1936-1975 років і її діячів».

Нове законодавство доповнює ухвалені у 2007 році рішення про «дефранкізацію», згідно з якими франкістські назви вулиць змінили на нові, а пам’ятники та меморіальні дошки, пов’язані з діячами колишнього режиму зняли, повідомляє DW.

Іспанський уряд називає новий закон заходом «остаточної дефранкізаціі» Іспанії. Влада збирається закрити громадські організації з франкістскими назвами. Перш за все, мова йде про Національний фонд імені Франсіско Франко, створений у 1976 році.

Новий закон також забороняє публічні виступи прихильників диктатури і демонстрацію символіки франкістської доби.

Уряд планує також скласти списки всіх жертв диктатури та ідентифікувати останки цих жертв у братських могилах. Судові вироки епохи Франко і дворянські звання, присвоєні диктатором своїм наближеним, будуть ліквідовані.
…

Німеччина погодилася прийняти 1 550 біженців з п’яти грецьких островів після пожежі, яка знищила переповнений табір.

Влада Німеччини 15 вересня домовилася пустити до країни 408 сімей на знак солідарності з Грецією. Також з таборів до Німеччини заберуть 150 дітей без супроводу.

Віцеканцлер Німечини Олаф Шольц сказав, що до країни прибудуть сім’ї з дітьми, чиї заяви про надання притулку вже прийняті.

Більше 12 000 чоловік, переважно прохачі притулку з Афганістану, Африки та Сирії, залишилися без даху над головою після того, як минулого тижня пожежа знищила сумнозвісний багатолюдний табір мігрантів Морія на острові Лесбос.

Грецька поліція заявила 15 вересня, що заарештувала п’ятьох підозрюваних у підпалі. Правоохоронці стверджують, що це афганці, яким відмовили у наданні притулку.

Пожежа знову привернула увагу до нездатності ЄС реалізувати загальну політику надання притулку, зокрема з розподілу осіб, що шукають притулку, більшість з яких проживають у грецьких таборах.

Греція є одним з головних шляхів до Європи для мігрантів, які тікають від конфліктів та бідності на Близькому Сході та в інших регіонах. Більшість мігрантів у цій країні – з Сирії, Іраку та Афганістану.
…

У Держдуму Росії внесли законопроєкт, який надасть правоохоронним органам можливість без звернення до суду ініціювати блокування будь-якого інтернет-ресурсу як «екстремістського». Для цього буде достатньо висновку одного експерта, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Автори документа – депутати законодавчих зборів Башкирії і депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Рамзі Ішсарін.

Зараз у Росії для блокування так званих «екстремістських» сайтів потрібне рішення суду. Роскомнадзор вносить їх до Єдиного реєстру забороненої інформації тільки після того, як ознаки екстремізму в них побачить федеральний суд на підставі заяви прокуратури або слідства.

На думку авторів нового законопроекту, нинішня процедура неефективна, оскільки від виявлення «екстремістського» ресурсу до його блокування проходить занадто багато часу. У пояснювальній записці до документа йдеться, що це дозволяє порушникам закону «продовжувати безкарно здійснювати протиправну діяльність і залучати до неї нових учасників».
…

Мільйони студентів по всьому Пакистану повернулися до занять після шестимісячної перерви через пандемію коронавірусу. Вищі навчальні заклади і старші класи шкіл відкрилися 15 вересня вперше із березня цього року.

Минулого тижня влада країни оголосила про поетапне відновлення занять після різкого зниження щоденних показників зараження коронавірусом.

Міністр освіти Шафкат Мехмуд повідомив, що класи середньої школи відкриються 23 вересня, а початкова школа повернеться за парти 30 вересня.

Вчителі та учні повинні будуть дотримуватися запобіжних заходів, включаючи носіння масок і соціальне дистанціювання.

У Пакистані зареєстровано понад 302 000 випадків коронавірусу і більш ніж 6300 смертей.

Водночас із липня кількість щоденних випадків інфікування сповільнюється. 15 вересня влада повідомила про 404 нові випадки COVID-19 і 6 померлих.
…

Маневри під назвою «Непорушне братство-2020» мають відбутися на білоруській території з 12 по 16 жовтня
…