Влада

Петиція родичів загиблих на Донбасі військових, які вимагають створити парламентську тимчасову слідчу комісію (ТСК) з розслідування справи «вагнерівців», набрала 13 вересня необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Про це свідчить сторінка електронних петицій на сайті Верховної Ради України.

7 вересня родичі українських військових, загиблих на Донбасі від рук російських гібридних сил, зареєстрували цю петицію.

«Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, бійців ПВК «Вагнер» була зірвана. Це не просто бійці одіозного підрозділу найманців. Це люди, які вбивали наших рідних, воювали проти нашої армії на Донбасі в 14−15-му роках. Це військові злочинці, які вчинили безліч кривавих злочинів на території України. Частина з яких стали найбільш трагічними сторінками цієї війни», — зазначається у петиції.

Родичі військових вимагають справедливості і встановлення істини, а слідча комісія Верховної Ради, на їхню думку, наразі є єдиним інструментом, за допомогою якого можна знайти відповіді на питання.

Авторкою петиції є Віталіна Тарасова, вдова Героя України Костянтина Могилка – командира літака АН-30Б, що був збитий російськими гібридними силами в червні 2014 року.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало екскеріваника Офісу президента України Андрія Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів» щодо «вагнерівців». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
…

Забезпечення водопостачання в анексованому Росією Криму є відповідальністю окупанта, заявило представництво президента України Володимира Зеленського в Автономній Республіці Крим у фейсбуці.

У представництві зазначили, що водопостачання Криму та Севастополя «є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта», саме тому вона намагається схилити Україну до відновлення водопостачання на цих територіях.

«Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України», – наголосили в представництві президента.

Там додали, що відповідно до міжнародного права «держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території».

11 вересня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов заявив, що вважає за необхідне порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Того ж дня офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова стверджувала, що «водна блокада Криму» може розцінюватися як «порушення Україною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених у міжнародних документах».
…

Українське зовнішньополітичне відомство засудило «протиправну організацію і проведення Російською Федерацією 13 вересня 2020 року так званих «виборів» до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь». Про це йдеться в заяві МЗС України, поширеній 13 вересня.

«Вважаємо такі дії Кремля продовженням грубих порушень Російською Федерацією державного суверенітету і територіальної цілісності України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями України, правовий режим яких визначається нормами міжнародного гуманітарного права. Проведення Російською Федерацією псевдовиборів на територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є нелегітимним, а їх результати не матимуть жодних юридичних наслідків», – вказано в заяві.

МЗС наголосило, що «так звані «вибори губернатора Севастополя» та «довибори депутатів» до так званих «державної ради Республіки Крим» та «сімферопольської місцевої ради» порушують Конституцію та законодавства України, а також основоположні норми і принципи міжнародного права.

«Усі причетні до підготовки та проведення незаконного «голосування» в тимчасово окупованому Криму нестимуть відповідальність згідно із законодавством України», – наголошує українське зовнішньополітичне відомство.

Україна проситиме про санкції через організацію російських виборів губернатора в анексованому Севастополі, заявило Міністерство закордонних справ України в коментарі Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). За словами першої заступниці голови МЗС України Еміне Джеппарової, Україна звертатиметься до міжнародних партнерів із проханням засудити організацію «голосування», у тому числі шляхом санкцій.

У цілому 11–13 вересня в Росії та на окупованих нею територіях відбуваються понад 9 тисяч різних виборчих кампаній і місцевих референдумів.
…

Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження у справі про ймовірне розголошення даних, яке призвело до затримання в Білорусі найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», яких, за деякими твердженнями, планувала затримати Україна.

Як написав він у фейсбуці 12 вересня, він написав депутатське звернення щодо розслідування розголошення даних, які призвели до передчасного затримання 33 бійців ПВК «Вагнера» в Білорусі. «У відповідь на цей запит мені повідомили, що Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000213 від 8 вересня 2020 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 387 Кримінального кодексу України «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування», – заявив Гончаренко.

Коли саме це сталося, він не уточнив. СБУ на цей час, у вихідні дні, публічно не коментувала заяви депутата.

Ідеться про ситуацію з затриманням у Білорусі поблизу Мінська ще наприкінці липня 33 громадян Росії (дехто з них також мав громадянства України чи Білорусі), які, за повідомленнями, були найманцями російської ПВК «Вагнера». Влада президента Олександра Лукашенка, проти оголошеного переобрання якого на шостий поспіль термін у Білорусі з початку липня тривають щоденні протести, спершу заявила, що йшлося про намагання Росії дестабілізувати ситуацію.

Тим часом в Україні заявили, що мають докази участі 28 з затриманих у російській агресії проти України на Донбасі, і зажадали їхнього арешту і екстрадиції. Лукашенко заявляв, що може видати їх, якщо, мовляв, Україна доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі.

Та влада Лукашенка, яка через масові протести була змушена звернутися по політичну підтримку до президента Росії Володимира Путіна, врешті до середини серпня звільнила цих осіб і відпустила 32 назад до Росії (за винятком одного з білоруським громадянством, який забажав залишитися в країні), не видавши Україні нікого. В Україні цей крок білоруської влади назвали недружнім кроком.

Але тим часом із різних джерел стали з’являтися недостатньо підтверджені повідомлення, що згаданих 28 учасників бойових дій на Донбасі, серед них причетних до збиття українських бойових літаків і вертольотів чи й, можливо, до збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17, разом зі ще кількома випадковими особами зібрали разом у результаті тривалої й ретельної спецоперації спецслужб України, щоб виманити їх нібито на роботу охоронцями до Венесуели і під час авіаперельоту над українською територією влаштувати посадку їхнього літака і затримати їх, маючи при цьому їхні власні признання в участі в подіях в Україні, які з них збирали «вербувальники» з українських спецслужб. Ці повідомлення стверджують, що операцію зупинили відразу після того, як її очікуване завершення обговорили в офісі президента України, а відтак у Білорусі цих людей затримали місцеві спецслужби, так що до перельоту їх над Україною не дійшло.

Про версію про причетність до перебування «вагнерівців» у Білорусі спецслужб України заявляли також у Росії, без уточнень, що мало стати її метою. В Україні існування такої операції офіційно заперечили і в спецслужбах, і в офісі президента. Там також лунали заяви, що все це – російська провокація.

Але час від часу в Україні продовжують оприлюднювати все нові документи, які свідчать і про те, що зі згаданими «вагнерівцями» велася оперативна робота, яка була належно задокументована, зокрема були зібрані їхні власні свідчення про участь в агресії Росії проти України на Донбасі, а також і про те, що для цих людей дійсно були куплені через українські агентства авіаквитки, які відповідали версії про вимушену посадку під певним приводом літака з ними всіма разом на борту під час польоту над територією України до Туреччини для нібито подальшого перельоту до Венесуели.

А українські правоохоронці підтверджують, що зібрали достатню доказову базу щодо вчинення цими особами злочинів під час збройного конфлікту на Донбасі.

У зв’язку з цим критики чинної влади України, а особливо голови офісу президента Андрія Єрмака, якого вони називають проросійським, твердять, що могло йтися про свідоме затримання за вказівкою з офісу завершення цієї української спецоперації і про передачу інформації про цю операцію російській стороні, і вимагають розслідувати таку версію. Офіційний Київ президента Володимира Зеленського відкидає її.
…

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко заявив, що подав заяву про відставку з цієї посади.

Як написав у фейсбуці Прокопенко, висуванець нині владної партії «Слуга народу» і прихильник чинного президента Володимира Зеленського, «основна причина – це те, що я фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради» напередодні призначених на 25 жовтня місцевих виборів.

«Голова ОДА без своїх депутатів в обласній раді – це слабкий голова ОДА, який не зможе реалізовувати стратегію розвитку регіону. А без цього моя робота не має сенсу… Будь-який конфлікт шкодить обом сторонам, а в нашому випадку він може шкодити президентові й нашій політичній силі. Тому я не буду його поглиблювати», – заявив Прокопенко, політтехнолог за фахом, – але не уточнив, який саме конфлікт він має на увазі.

Далі в його дописі наведений перелік, за його словами, досягнень влади області під його керівництвом, зокрема в виконанні, як мовиться в тексті, програм і проєктів президента Зеленського.

Щоб його відставка набула чинності, її має прийняти президент, який також може й відхилити її.

Андрій Прокопенко був призначений на посаду голови Чернігівської ОДА указом Володимира Зеленського від 31 жовтня 2019 року.

На парламентських виборах 2019 року Прокопенко очолював одеський штаб партії Зеленського «Слуга народу».

Із 2015 року він очолював компанію «Прокопенко і партнери», що спеціалізується на управлінні виборчими кампаніями, стратегічними і кризовими комунікаціями. Також у 2015–2016 роках він був депутатом Чернігівської обласної ради (склавши мандат достроково) від партії «Наш край», яка, за даними ЗМІ, після Революції гідності стала однією з ідейних послідовниць фактично зниклої 2014 року Партії регіонів колишнього президента Віктора Януковича як партія, за її власними твердженнями, «професіоналів і господарників».

До 2015-го Прокопенко, за повідомленням, яке було на сайті його компанії в час його призначення на посаду голови ОДА (нині ця інформація з сайту вилучена), очолював департамент комунікацій зі співробітниками і корпоративних ЗМІ нафтової компанії «ТНК-BP» (свого часу однієї з провідних російських нафтових компаній). Перед тим, у 2009–2012 роках, був партнером, керівником практики в Україні консалтингової компанії GR Research & Consulting Center (однієї з перших російських лобістських компаній).
…

Український журналіст із Донецька Сергій Гармаш, який є представником від окупованої частини Донеччини в Тристоронній контактній групі для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що офіс президента України своїми заявами щодо інспекції українських позицій біля селища Шуми на лінії фронту фактично визнає бойовиків стороною конфлікту.

Як сказав він у передачі «Суботня свобода», така спільна інспекція з участю бойовиків російських гібридних сил стала б «найгіршим варіантом» і суб’єктивізацією цих бойовиків як нібито сторони конфлікту на Донбасі замість Росії, яка здійснює там свою гібридну агресію проти України. За його словами, такими зустрічами «нас поступово виведуть до того, що є в Придністров’ї» – окупованій Росією частині Молдови, з ватажками якої представники офіційного Кишинева виходять на прямі двосторонні переговори.

«Якщо вони дійсно будуть інспектувати наші позиції, то це вже визнання їхньої суб’єктності», – наголосив іще раз Гармаш.

Пригадуючи засідання ТКГ через відеоконференцію 9 вересня, за результатами якої офіс президента України офіційно визнав «вкрай обмежений прояв присутності бойовиків» у складі планованої інспекції, яка врешті не відбулася, Гармаш наголосив: «Я бачу лише один мотив для «тієї сторони» наполягати на створенні такої інспекції. Це політичне питання. Яке політичне питання? Суб’єктивізація «ЛНР» і «ДНР» (підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними – ред.). Що, власне, офіс президента і визнав у тому фрагменті… Чому ми погоджуємося на це? Мені складно сказати. Тому що Росія, я ще раз повторю, більше, ніж ми, в даному разі зацікавлена в цьому перемир’ї. Перемир’я повністю відповідає її сценарієві розвитку подій».

Згадану домовленість у ТКГ про спільне з бойовиками інспектування українських позицій, яке планувалося на 10 вересня, привітали в Кремлі. Але це інспектування врешті не була здійснене: українська сторона відмовилася від нього, пославшись на додаткові вимоги сторони Росії і бойовиків, висловлені після зустрічі ТКГ і не узгоджені на ній, а також не те, що угруповання відмовилися від «дзеркальних» інспекцій українською стороною їхніх позицій.

Причиною для домовленостей про таку інспекцію стали заяви ватажка угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна, що, мовляв, українська сторона порушила умови домовленості про припинення вогню, облаштувавши нові позиції біля селища Шуми, що підконтрольне Києву і лежить майже на лінії фронту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою. Київ відкинув обвинувачення; про те, що йдеться про старі українські позиції, обладнані ще до кінця 2019 року, говорили в соцмережах і колишні бойовики. Українські військові тоді пообіцяли в разі порушення «адекватну відповідь усіма силами і засобами». Бойовики врешті відмовилися від обіцяного ними обстрілу, пославшись на домовленість про спільну з ними інспекцію.

Тим часом за час, що минув від оголошення останнього режиму припинення вогню з 27 липня, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ багато разів фіксувала, як російські гібридні сили відкрито зміцнюють і переобладнують свої прифронтові позиції на порушення домовленості – знаючи, що українська сторона, оголосивши нині дотримання перемир’я за пріоритет, не дасть на ці порушення збройної відповіді, як то було звично раніше, навіть якщо внаслідок цих порушень почнуть знову гинути українські військові.

Росія з самого початку своєї агресії проти України вимагає від Києва «прямого діалогу з Донецьком і Луганськом», тобто визнання за сторону війни підтримуваних і скеровуваних Москвою незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними, – але не самої Росії, яка стверджує, що до своєї агресії проти України ніяк не причетна і є лише гарантом миру в Україні, але не стороною воєнного конфлікту.
…

До кінця вересня представники «Червоного хреста» мають потрапити до українців, яких утримують в ув’язненні російські гібридні адміністрації на непідконтрольній Києву частині Донбасу, заявив керівник офісу президента Андрій Єрмак в Одесі, коментуючи зустріч радників лідерів країн «нормандського формату», що відбулася 11 вересня.

«І ми очікуємо нових досягнень 15-го, коли відбудеться відеоконференція (Тристоронньої контактної групи для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу – ред.). Була досягнена домовленість, що до кінця цього місяця буде отриманий безперешкодний доступ «Червоного хреста» на непідконтрольні (Києву – ред.) території до наших громадян, які там перебувають. І ми очікуємо, що це прискорить процес обміну, про який є доручення президента», – заявив Єрмак.

Він також наголосив, що домовленість про припинення вогню була ухвалена в рамках мінського процесу і підтримана країнами «нормандського формату». На зустрічі радників були також присутні посли ОБСЄ Гайді Ґрау і Яшар Халіт Чевік із «мінського формату».

Наступна зустріч радників, за словами Єрмака, має відбутись протягом кількох тижнів.

Президент України Володимир Зеленський, який теж перебуває в Одесі, коментуючи зустріч радників, також наголосив на важливості продовження режиму тиші і визнав, що його неодноразово порушували, але дав знати, що українська сторона все одно не буде відповідати на ці порушення.

«Чи задоволені ми ним на 100%? Ні. Втратили людину, бойову. Була бойова втрата. Але якщо ми йдемо до виконання мінських угод, якщо йдемо до миру на сході нашої країни, перше і головне питання – це дотримання режиму тиші. Це значить, що наші хлопці не будуть гинути», – заявив Зеленський.

Ані Єрмак, ані президент не торкнулись питання можливих місцевих виборів на окупованій частині Донбасі.

Раніше народний депутат із фракції «Слуга народу» Андрій Костін, який є також представником України в політичній робочій підгрупі ТКГ, заявив, що на розгляді парламенту вже є проєкт постанови про проведення місцевих виборів, який «повністю відповідає Мінському комплексові заходів» і таким чином задовольняє вимоги Росії.

Після закінчення переговорів політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» (України, Росії, Німеччини і Франції) в німецькому Берліні ввечері 11 вересня Єрмак, який, не маючи ніяких політичних посад, виступив від імені української делегації, теж заявляв, що наступна «нормандська» зустріч на рівні політрадників могла б відбутися протягом наступних тижнів, і висловлював сподівання, що «нормандський» саміт міг би відбутися до кінця року.

Натомість керівник російської делегації, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявляв після тих переговорів, що на зустрічі не обговорювали проведення саміту в «нормандському форматі», бо говорити про нього, за його словами, ще «дуже, дуже рано», і також невідома й дата наступної зустрічі політрадників.

Він висловив сподівання, що на рівні помічників будуть намагатися розробити узгоджені рішення до кінця вересня.

Серед таких Козак назвав і постанову Верховної Ради про проведення в Україні місцевих виборів, яка визначила умови, за яких такі вибори можуть відбутися на нині окупованих територіях Донбасу і Криму. «Домовилися про те, що найближчим часом у Верховній Раді України буде розглянено проєкт постанови, який відкорегує ту постанову, що була ухвалена 15 липня», – стверджував він.

Росія вимагає, щоб в Україні змінили свою постанову про призначення місцевих виборів, яка передбачає, що на окупованих територіях Донбасу і Криму такі вибори не проводяться і можуть бути виконані тільки за низки умов, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені, або в крайньому разі пізніше, – але без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.

 
…

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що у справі про переговори із білоруською стороною щодо бойовиків «ПВК Вагнера» українські прокурори діяли чітко, дотримуючись законодавства.

«Ми, звичайно, відправили клопотання про видачу («вагнерівців» – ред.), ми направили підозру, що це – злочинці, які воювали проти України. Чи ми сподівалися, чи ні, що білоруська сторона їх видасть, – ми маємо це робити, і ми відпрацювали на 100 відсотків. У мене була розмова з генеральним прокурором Білорусі щодо цього, я проговорила кваліфікацію статті, яку ми інкримінуємо, чи є якісь запобіжники, це стосувалося «терористичної організації», запобіжників не було. І в принципі, ми були в переговорному процесі, але сталося, як сталося», – сказала Венедіктова в інтерв’ю програмі «Свобода слова Савіка Шустера».

Венедіктова додала: «Коли події стали розвиватися, стало зрозуміло, що це випадок, коли Україну намагаються втягнути в міжнародну політику, і це може стати негативним прикладом. Ми були обережні і ми чітко діяли в межах закону».

Генпрокурор на запитання про те, чи відповідає дійсності інформація від ексголови Офісу президента України Андрія Богдана у його недавньому інтерв’ю Дмитру Гордону, що зрив операції із затримання «вагнерівців» відбувся після телефонного дзвінка з «найближчого оточення» Володимира Зеленського, заявила: «Мені особисто невідомо, що така спецоперація готувалася».

В оприлюдненому 9 вересня інтерв’ю ексголова Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію операцію українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зруйнував один телефонний дзвінок з «оточення Зеленського».

«Її зруйнував один телефонний дзвінок. Людина, яка зробила цей дзвінок, вона фактично зізналася, що це зробила. З найближчого (оточення президента – ред.)», – сказав Богдан.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

 
…