Влада

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Майк Помпео відвідував Білорусь у лютому 2020 року і зустрічався з президентом країни Олександром Лукашенком і за підсумками досягнених тоді домовленостей заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусь нафтою «на 100 відсотків». Білорусь 15 травня оголосила, що починає приймати американську нафту, яку мають доставляти танкерами через литовський порт Клайпеда.

Білорусь прагне імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба» 2019 року, через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі і Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі.

Відносини між Білоруссю і США останнім часом, до президентських виборів 9 серпня, мали тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і згаданий лютневий візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла, але цього наразі не сталося.

Тим часом 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, в Білорусі почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента і тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.
…

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня.

За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати в новий протокол «продиктовані» числа.

Питаленко сказав, що підписав новий протокол, але не пояснив, чому він це зробив. Ніяких інших подробиць він не повідомив і відмовився коментувати ситуацію.

За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, в день виборів написав заяву про звільнення.

«Там все дуже серйозно закручено, хто знає, чим це закінчиться», – пояснив він.

На питання, чи правда, що комісію й особисто Питаленка змусив переписати протокол голова Жовтневого району Вітебська Сергій Сташевський, голова виборчкому відповів, що «все чути на аудіо».

Йдеться про аудіозапис, викладений в інтернет незабаром після виборів 9 серпня. На ньому людина, яка представляється головою Жовтневого району Вітебська, приїжджає в комісію, де на дільниці перемогла Світлана Тихановська, і вимагає пояснити, «як це вийшло». 

Після того, як члени комісії пояснюють, що саме такі результати отримані, він заявляє, що йому не потрібні «чесні демарші», і вимагає переписати протокол. Зокрема, «поміняти кардинально цифри між третім і четвертим кандидатом», тобто між Олександром Лукашенком і Світланою Тихановською.

«У мене є дуже жорстка пропозиція змінити протокол і радикально поміняти числа між третім і четвертим кандидатами, – каже чоловік у записі. – Я готовий погодитися, що за Тихановську проголосувала достатня кількість людей. Але у нас є інші завдання й інші проблеми, які потрібно вирішувати. Давайте займемося цим питанням. Щоб ви тут не виділялися по сусідству».

Кореспондентам Радіо Свобода не вдалося зв’язатися з Сергієм Сташевським: в адміністрації стверджують, що чиновник перебуває на лікарняному.

За даними незалежних спостерігачів, Тихановська 9 серпня, ймовірно, виграла вибори в Олександра Лукашенка або щонайменше набрала достатню кількість голосів, щоб пройти у другий тур. 

Однак ЦВК Білорусі оголосив, що Лукашенко переміг, набравши 80% голосів, а Тихановська отримала лише 10%. 

З моменту оголошення ЦВК результатів виборів у Білорусі четвертий день тривають акції протесту. Влада жорстоко розганяє демонстрантів, застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ.

За останніми даними, затримані понад шість тисяч людей, багатьох із них жорстоко побили, в тому числі неповнолітніх. За офіційними даними, в лікарні звернулися понад 250 людей із різними травмами. Одна людина під час протестів загинула.

 
…

У Мінську кілька сотень жінок у білому одязі і з квітами в руках вишикувалися в ланцюг на знак солідарності проти насильства під час протестів у Білорусі, пише видання TUT.BY.

«Припиніть бити нас! Нам просто потрібен правильний підрахунок голосів!», – цитує слова учасниць акції видання «Наша нива».

Акція розтягнулася від перехрестя вулиць Хоружей – Куйбишева до Будинку меблів. Жінок активно вітають сигналами автомобілі, що проїжджають повз.

Трохи пізніше вони перемістилися від Комаровського ринку і пішли ходою вулицею.

«Ми за мирний протест. У попередні дні ми намагалися допомагати людям, підтримувати і співпереживати тим, хто виходить на протести, залишали в під’їздах їжу і медикаменти», – сказала одна з учасниць Ксенія.

Міліція попередила жінок про несанкціонованість акції і зажадала розійтися, нагадавши про відповідальність. На місці були два мікроавтобуси без номерів, всередині сиділи чоловіки в балаклавах.

Жінки поклали квіти і через годину почали розходитися, заклавши руки за голову.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх результатів голосування на виборах президента. Згідно з офіційними даними, кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. 

При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Світлани Тихановської було 79,69%. Виборчий штаб Тихановської не визнав офіційні підсумки голосування.

За перші дві доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад п’ять тисяч людей. При затриманні ОМОН їх жорстоко б’є, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати. Точна кількість постраждалих невідома. За офіційними даними, в лікарні країни доправили понад 200 людей.

 
…

У п’ятницю, 14 серпня, верховний представник Євросоюзу з закордонних справ Жозеп Боррель скликає позачергове засідання глав МЗС країн-членів ЄС.

Серед питань, які планують обговорити, зокрема й президентські вибори у Білорусі.

Також серед запланованих тем – ситуація у східному Серердземномор’ї та у Лівані.

11 серпня Боррель заявив, що ЄС попереджає владу Білорусі про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість певних санкцій через події, пов’язані з виборами президента країни та подальшими протестами.

У Мінську й інших містах Білорусі 12 серпня третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.

Численні демонстрації почалися в Білорусі 9 серпня, їх жорстоко розігнав ОМОН. Всього в країні за 9-10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, одна людина загинула.

Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, у лікарні доставили понад 200 постраждалих. Точне число постраждалих невідоме.
…

У Мінську третю ніч поспіль відбувалися протести та сутички з правоохоронцями. У вівторок знову застосовувалися світлошумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі. Правозахисники повідомляють про побиття журналістів.

У вівторок, 11 серпня, у Мінську міліція напала на знімальну групу Бі-бі-сі, однак журналістів не затримали.

Протестні акції у вівторок відрізнялися від акцій, які відбулися минулого понеділка, кажуть свідки вечірніх подій у Мінську. 10 серпня найбільш численні групи протестувальників збиралися у трьох місцях, в інших місцях – менші групи. У вівторок, 11 серпня, протестувальники пересувалися містом невеликими групами, ховаючись від переслідування міліції у дворах та під’їздах, потім знову збиралася у групи. Міліція застосовувала спецзасоби в районі Кам’яної Гірки. Ближче до півночі протести тривали в Уруччі і в районі Студентського села.

Одна з учасниць протесту з Мінська в ефірі «Настоящего времени» розповіла, що через відсутність інтернету немає ніякої інформації про те, що відбувається в інших частинах міста.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.
…

Іран заявляє про арешт «низки шпигунів» та ув’язнення двох чоловіків через нібито шпигунство на користь Британії, Німеччини та Ізраїлю.

За словами речника судової влади, ірансько-австрійського громадянина Масуда Мосахеба засудили до 10 років в’язниці. Він нібито працював головою «Співтовариства дружби Ірану й Австрії» й був пов’язаний з розвідкою Німеччини та Ізраїлю. Засуджений нібито надавав іноземцям «інформацію про військові, ядерні, нано-технологічні проєкти та проєкти у сфері охорони здоров’я».

Австрійська газета Kurier пише, що 73-річного Мосахеба затримали в січні 2019 року, коли він очолював делегацію, яка їхала до Ірану в межах медичного проєкту.

Міністерство закордонних справ Австрії заявило, що не має доступу до Мосахеба, оскільки Іран не визнає людей з подвійним громадянством та вважає їх суб’єктом іранського права.

Другий засуджений до 10 років в’язниці – Шахрам Шірхані. Він нібито намагався «корумпувати владу та завербувати» людей та передати інформацію про «контракти, пов’язані з центральним банком, Melli Bank та Міністерства оборони».

Речник судової влади розповів, що ще останнім часом п’ять людей були зареєстровані за підозрою в шпигунстві.

Окремо Міністерство інформації та національної безпеки Ірану повідомило, що «низка шпигунів, пов’язаних з іноземними службами розвідки, була ідентифікована та заарештована».
…

Міністри закордонних справ восьми країн Скандинавії і Балтії виступили зі спільною заявою, в якій висловили занепокоєння подіями в Білорусі у зв’язку з президентськими виборами в ній 9 серпня.

«Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії і Швеції… висловлюють глибоке занепокоєння насильством проти учасників післявиборчих протестів, які відбулися у відповідь на повідомлення про широко розповсюджені виборчі фальсифікації. Ми дуже занепокоєні повідомленнями про травми, заподіяні демонстрантам», – мовиться в повідомленні, яке оприлюднили 11 серпня зовнішньополітичні відомства згаданих країн.

За словами авторів заяви, президентські вибори в Білорусі не відповідали міжнародним зобов’язанням Білорусі і загальновизнаним стандартам демократії і верховенства права, а також не були ні вільними, ні чесними.

«Закликаємо владу Білорусі припинити переслідування політичних супротивників, негайно звільнити всіх несправедливо затриманих і дотримуватися прав і свобод людини. Закликаємо владу Білорусі негайно почати справжній політичний діалог із опозицією з метою уникнути подальшого застосування насильства. Ми й далі віддані в своїй прихильності народові Білорусі і продовжимо уважно стежити за подіями», – мовиться в заяві голів МЗС восьми європейських країн.

У Мінську й інших містах Білорусі третю добу тривають протести проти офіційно заявлених результатів президентських виборів, за якими виходить, що чинний президент Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років, переміг ушосте поспіль. Численні й досить чисельні демонстрації почалися в Білорусі ввечері в день голосування 9 серпня і повторилися 10 серпня, їх жорстоко розганяли силовики. Всього в країні за 9 і 10 серпня затримали понад п’ять тисяч людей, принаймні одна людина загинула. Для розгону мирних мітингів силовики застосували водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За офіційними даними, в лікарні доставили понад 200 потерпілих. Точне число потерпілих невідоме.

Увечері 11 серпня і в ніч на 12 серпня акції протесту і протистояння й сутички з силовиками тривають далі по всій Білорусі.
…

Фактичний кандидат на виборах президента США цієї осені від Демократичної партії Джо Байден визначився з кандидатурою віцепрезидентки, яка змагатиметься разом із ним проти чинного президента, республіканця Дональда Трампа і його висуванця на віцепрезидента, чинного на цій посаді Майка Пенса.

Як повідомив Джо Байден 11 серпня, він обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження. Юристка за освітою, вона з часів президентства Барака Обами, коли Байден був віцепрезидентом, із 2011-го і до 2017 року була міністром юстиції США, а на первинних виборах кандидата на посаду президента від Демократичної партії цього року була спершу однією з суперниць Байдена.

«Маю за честь оголосити, що я обрав Камалу Гарріс, безстрашну борчиню за «маленьку людину» і одну з найкращих службовиць суспільству, за мою партнерку на виборах», – написав він у твітері.

Гарріс, яка вже змінила у твітері своє титулування, додавши до згадки про сенаторство також те, що вона кандидуватиме на віцепрезидентство, і посилання на сайт кампанії Байдена, зі свого боку, заявила: «Джо Байден здатен об’єднати американський народ, бо він провів своє життя, борючись за нас. І, як президент, він збудує таку Америку, що здійснить наші ідеали. Маю честь приєднатися до нього як висуванка нашої партії на віцепрезидента і робити все, що зможу, щоб зробити його нашим головнокомандувачем».

Таким чином, 55-річна Гарріс стане першою темношкірою висуванкою на виборах президента і віцепрезидента США, а в разі обрання стане й першою жінкою на віцепрезидентській посаді.

Після того, як Гарріс припинила власну кампанію за висування кандидаткою на виборах президента, вона виступила на підтримку Байдена, і її вже якийсь час вважали найімовірнішою висуванкою на посаду віцепрезидента від демократів.

Джо Байден уже давно давав знати, що хотів би мати за свого віцепрезидента в разі обрання жінку. А з кінця травня, коли у США спалахнули протести навколо смерті внаслідок дій працівника поліції чорношкірого Джорджа Флойда, він висловив бажання, щоб його віцепрезидентка була також чорношкірою.

Камала Гарріс народилася в Каліфорнії у США; її батько – іммігрант із Ямайки африканського походження, а мати була іммігранткою з Індії. Сама Гарріс, за повідомленнями, визначає себе як афроамериканку.

У США під час виборів президента, які цього року призначені на 3 листопада, обирають голову держави разом із віцепрезидентом. На цей час формально ні Байден, ні Трамп іще не є кандидатами, бо ще не відбулися з’їзди їхніх партій – за результатами яких вони гарантовано стануть кандидатами офіційно.

Крім висуванців двох провідних партій, Республіканської і Демократичної, на президентські вибори у США зазвичай реєструються й кандидати від малих так званих «третіх партій» чи незалежні, але шансів на обрання у США вони реально не мають.

Відповідно до низки опитувань, на нинішній час Байден має значно більші шанси на обрання, ніж Трамп, хоча ситуація в США може швидко змінитися в будь-який бік.

Вибір висуванця на посаду віцепрезидента може помітно вплинути й на прихильність до самого президентського кандидата.

Якщо Байден (разом із Гарріс) буде обраний, на момент інавгурації в січні 2021 року йому вже сповниться 78 років, і він стане найстаршим президентом США на момент інавгурації. Байден не давав чітко знати, чи буде в разі обрання змагатися й за переобрання на другий термін у 2024 році. Якщо в такому разі він відмовиться від переобрання, Гарріс, як нині вважають, може стати провідною претенденткою на висування на президентську посаду від демократів того року.
…