Влада

Ексрадник попереднього президента Юрій Бірюков написав вибачення щодо свого фейсбук-допису щодо пропозиції чинного президента Зеленського щодо спільного з ОРДЛО патрулювання, у якому назвав військових, що голосували за чинного президента, «ублюдками».

«Психонув, зробив дурницю. Реально сам відчував дискомфорт практично одразу ж. Прошу вибачення щодо власної дурості у суботньому пості», – написав Бірюков у понеділок.

Із критикою суботнього висловлювання Юрія Бірюкова виступили як політичні опоненти, так і його соратники.

Зокрема, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала заяву Бірюкова «неприпустимою і некоректною».

А заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко, як повідомляє «Українська правда», взагалі запропонував посилити відповідальність за образу військовослужбовців через це. Також там опубліковані скріншоти допису Юрія Бірюкова і коментарів під ним, бо зараз на сторінці колишнього радника згадані матеріали недоступні.
…

У «12 кроках» йдеться, зокрема, і про забаганки Москви щодо «перегляду національної ідентичності» України – підписанти
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Згідно з повідомленням, з початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» також звинувачують українських військових у дев’яти обстрілах за минулу добу захоплених сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Співробітники російської ФСБ стверджують, що затримали в анексованому Криму жителя Чорноморського району, підозрюваного «в участі в незаконному збройному формуванні – батальйоні імені Н.Челебіджихана». Про це пишуть 17 лютого російські та кримські ЗМІ.

Згідно з повідомленнями, «підозрюваний» влітку 2016 року виїхав на материкову Україну, де буцімто вступив до лав згаданого батальйону. За інформацією ФСБ, щодо чоловіка порушили кримінальну справу і взяли під варту.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. Імені та прізвища затриманого не повідомляють.

Батальйон імені Номана Челебіджихана – добровольче об’єднання, створення якого було проголошене в 2014 році. Складений переважно з кримських татар підрозділ мав охороняти райони, що межують із анексованим Кримом. Батальйон мав стати частиною Національної гвардії України, але наразі існує лише на рівні заяв. Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов раніше закликав присвоїти «кримськотатарському батальйону» імені Челебіджихана номер військової частини.
…

Російський співавтор широко розкритикованого документу «12 кроків до зміцнення безпеки в Україні і євроатлантичному регіоні», генеральний директор «Російської ради з міжнародних справ» Андрій Кортунов заявляє, що один із кроків того документа, «національний діалог про українську ідентичність» із Росією, Угорщиною й Польщею «був би корисний для України».

«Україна є дуже плюралістичним суспільством, і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів – це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу», – сказав він у коментарі німецькій медіакомпанії «Німецька хвиля» на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

«Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але, мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера опозиційної до нинішньої української влади партії «Європейська солідарність» – ред.), – як «мюнхенську змову». Я хочу підкреслити, що політика – це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні», – заявив Андрій Кортунов.

Російський політолог і очолювана ним «Російська рада з міжнародних справ», яка створена за розпорядженням голови російського уряду і засновниками якої стала низка російських державних установ, є одними зі співавторів документа, що був без коментарів оприлюднений на сайті Мюнхенської конференції з безпеки; ще одним зі співавторів є голова конференції Вольфґанґ Ішинґер.

Серед згаданих у ньому 12 кроків є, наприклад, такі, як «відповідні зміни в санкціях» у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей (наразі позиція західної спільноти залишається незмінною: всі санкції, накладені на Росію через її агресію проти України на Донбасі, мають діяти в повному обсязі до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями), чи те, що «ЄС і Росія мають у 2020 році взяти за пріоритет вибіркову взаємодію» і «йти на кроки в галузях, де вони мають сильний спільний інтерес (наприклад, наука й дослідження, транскордонна і регіональна співпраця, співпраця щодо кліматичних змін і довкілля). Також автори пропонують обговорити заходи для створення в Україні зони вільної торгівлі одночасно і з ЄС, і з Росією.

Іще за один із кроків визначено те, що «новий, всеосяжний національний діалог по всій Україні є бажаним і міг би бути розпочатий якомога швидше», і при цьому «мають бути зроблені зусилля для залучення з точок зору сусідів України, особливо Польщі, Угорщини і Росії». Цей діалог, вважають автори документа, «мав би стосуватися тем історії і національної пам’яті, мови, ідентичності і становища меншин».

Під документом поставила підписи низка чинних і колишніх західних і російських діячів, є серед них і троє представників України: колишні дипломати Олександр Чалий і Василь Філіпчук і колишній радник секретаря РНБО Олексій Семеній.

Документ зазнав різкої критики і в Україні, і за її межами. Першим відреагував американський дослідницький центр «Атлантична рада», де заявили, що деякі з пунктів плану є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій із Росії і «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України. Автори заяви зауважують, що документ із планом миру передбачає, що проблема має бути вирішена на умовах, сприятливих для Кремля. Автори заяви, американські дипломати й політологи, не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт усередині України і навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування й постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».

Пізніше на документ відреагували і в Міністерстві закордонних справ України: там наголосили, що «тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави».

А Петро Порошенко заявив, що згаданий документ був «підготований у Кремлі».

Після появи різкої критики сторінка з повідомленням про документ зникла з сайту Мюнхенської конференції з безпеки, потім знову з’явилася і знову зникла, але сам документ наразі залишається на сайті конференції; його текст російською мовою також оприлюднений на сайті «Російської ради з міжнародних відносин».

Вольфґанґ Ішинґер тим часом заявив, що автори документа про «12 кроків» лише хотіли залучити Росію до дискусії і просунути справу мирного врегулювання на окупованих територіях України. «Так, у цьому документі можуть бути контроверсійні речі, ну, так давайте говорити про них. Це не урядова позиція, це внесок. І це неправильно говорити, що вона «російська», – заявив Ішинґер агентству «Укрінформ».

Також він запевнив, що є прихильником усіх зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти просунути «українське питання» вперед. «Ми всі за Україну. Я – ваш друг», – заявив він і додав, що як один із авторів документа переконаний: «Україна має бути щаслива, що ми намагалися залучити росіян до дискусії».
…

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов перебуває з робочим візитом в Ірані «для обговорення проблемних питань розслідування катастрофи українського літака», повідомили в РНБО.

Візит відбувається на запрошення секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані, він почався 15 лютого і завершиться 17 лютого, мовиться в повідомленні.

У перебігу візиту, повідомили в РНБО, Данілов вшанував пам’ять українців, які загинули 8 січня в літаку «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва, що його збили невдовзі після злету іранські військові, як стверджується, помилково.

Він, зокрема, разом із послом України Ірані Сергієм Бурдиляком поклали квіти на місці трагедії українського літака (це село Халаджабад, що приблизно за 30 кілометрів на південний захід від центру Тегерану і за 15 кілометрів на північ від тегеранського аеропорту імені імама Хомейні, з якого злітав літак).

«Також в пам’ять за загиблими було поставлено 11 свічок у Ванкському соборі Святого Всеспасителя (храм Вірменської апостольської церкви)», – мовиться в повідомленні. Цей храм стоїть у місті Ісфагані, що приблизно за 400 кілометрів на південь від Тегерану; Вірменська апостольська церква є однією з давніх християнських церков, що відокремилися від решти християнської спільноти в 6-му столітті.

Інших подробиць візиту не повідомлено.

Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.
…

«Відповідно до Закону про деокупацію Донбасу, всі незаконні збройні формування є терористичними, є окупаційними військами Росії»
…

На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повторно з’явився документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», авторами якого є три західні аналітичні центри та Російська рада міжнародних справ. Увечері 14 лютого він був недоступний.

Також 14 лютого п’ятий президент України (2014–2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що цей документ підготовлений у Кремлі.

«Це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…

Страхова медицина може запрацювати в Україні з 2023 року, заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

Водночас він наголосив, що для цього має бути дотримано кількох умов.

«Ми не кажемо, що ми відмінимо фінансові гарантії. Це «юніверсал каверідж» («універсальне покриття» витрат пацієнта, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг – ред.). І він має бути. Усі країни за нього борються. Страховка буде покривати те, що не увійшло в гарантії. По-перше, ми маємо не помилитися. Ми маємо обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – вказав Радуцький.

Необхідною умовою для запуску страхової медицини депутат вважає також виведення зарплат українців із тіні.

«Ми (владна команда – ред.)зробимо все для того, щоб той відсоток «чорної» зарплатні був з кожним днем все менший і менший. І ми розглядаємо можливість написання того закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь рік-два – десь 2023 рік. Це не обіцянка. Це плани», – наголосив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять уже не перший рік. У грудні 2014 року, презентуючи програму дій уряду, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що в Україні буде запроваджене медичне страхування. Про терміни, в які це планують здійснити, він не сказав.

Запровадження в Україні страхової медицини неможливе без реформування мережі лікувальних закладів і зміни моделі їх фінансування, казав тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.
…

15 лютого ФСБ Росії захопило українське судно з чотирма громадянами України на борту
…

«І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону»
…

Здійснювані в Україні реформи наближають її до членства в Північноатлантичному альянсі, сказав президент України Володимир Зеленський на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки 15 лютого.

«Ми модернізуємо сектор безпеки й оборони країни відповідно до стандартів альянсу», – наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави подякував за незмінну солідарність НАТО з Україною, підтримку її суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень країни, інформує офіційний сайт Зеленського.

Президент порушив питання надання Україні з боку НАТО статусу партнера з розширеними можливостями.

Єнс Столтенберг зазначив, що очікує додаткової допомоги України в міжнародних місіях, і наголосив, що бачить прогрес у досягненні миру завдяки відновленню «нормандського формату».

Сторони обговорили виконання домовленостей після зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня 2019 року та ситуацію на Донбасі.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участю 35 очільників держав та урядів.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив під час виступу на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що Україна ініціює створення громадської діалогової платформи «Мир Донбасу», до якої мають бути залучені як мешканці тимчасово окупованих територій, так і ті, хто був змушений покинути свій дім через бойові дії. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

Він наголосив, що влада готова до діалогу з мирним населенням», але не з тими, «хто є невизнаним з точки зору міжнародного права, а отже, не може представляти місцеве населення».

«Я багато разів спілкувався зі звичайними людьми з тимчасово окупованих територій. Та об’єктивно голос Донбасу – це не тільки їхня думка. Це ще як мінімум півтора мільйона донеччан і луганців, які були змушені покинути свій рідний дім. Саме тому ми ініціювали створення громадської діалогової платформи «Мир Донбасу», до якої вони мають бути залучені», – сказав Зеленський.

На його думку, «учасники цієї платформи мають бути залучені до консультацій на мінському майданчику й брати активну участь в обговоренні свого майбутнього у складі єдиної України».

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…

Прикордонне управління Федеральної служби безпеки Росії затримало в Азовському українське судно з чотирма громадянами України на борту.

За словами підконтрольного Кремлю кримського омбудсмена Лариси Опанасюк, команду затримали на 48 годин, повідомляє ТАСС.

«Вони затримані на 48 годин, підстави для затримання були. У них не було документів, улов був незаконний на борту», – стверджує Опанасюк.

На даний момент немає реакції відповідних відомств України на цю ситуацію.

Раніше контррозвідка СБУ стверджувала, що фіксує порушення норм міжнародного права з боку співробітників ФСБ Росії по відношенню до громадян України, які здійснюють вилов риби в акваторії Азовського моря.

Останнім часом Чорне море, як і Азовське море і Керченська протока стали місцями активних дій військово-морського флоту і інших морських формувань Росії, які створюють загрози і цивільному судноплавству, і діям українських військових моряків.
…

Український режисер Ахтем Сеітаблаєв планує брати участь в марші на Крим, який на 3 травня анонсував Меджліс кримськотатарського народу.

«Якщо не відбудеться нічого форс-мажорного і я буду в цьому час в Україні – так, звичайно», – зазначив Сеітаблаєв в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон з анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».
…

Національне агентство з питань запобігання корупції заявляє, що не проводить перевірку декларації президента України Володимира Зеленського.

НАЗК «направило запити до відповідних органів із метою витребування документів, необхідних для проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані президентом України», йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті агентства 14 лютого.

«Зазначена процедура витребування документів є необхідною складовою для ухвалення рішення про проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Дані дії проводяться в рамках фінансового контролю за своєчасністю подання відповідного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і не мають жодного відношення до іншої процедури – перевірки декларації суб’єкта декларування», – наголосили у НАЗК.

За даними агентства, процедура повної перевірки здійснюється по відношенню до щорічних декларацій, декларацій перед звільненням і декларацій після звільнення.

«Витрати, які здійснені суб’єктом декларування у 2020 році, підлягають декларуванню під час наступної кампанії з подання щорічних декларацій, яка буде тривати з 1 січня до 1 квітня 2021 року. Наразі до 1 квітня триває кампанія з подання щорічних декларацій за 2019 рік. Згідно з даними Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, президент України Зеленський В.О. щорічної декларації за 2019 рік ще не подав», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку з приводу невнесення Володимиром Зеленським до своєї декларації витрат на поїздку в Оман на початку року, повідомив народний депутат від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко, посилаючись на відповідь Нацагентства на його депутатське звернення.

 
…

П’ятий президент України (2014-2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявляє, що документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», що був оприлюднений на сайті Мюнхенської безпекової конференції, а потім зник звідти, підготовлений у Кремлі. 

Про це Порошенко сказав перед зустріччю з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявичусом у кулуарах конференції, яка 14 лютого почалася в Мюнхені, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Ми задоволені, що спільними зусиллями скандальну резолюцію, яка була підготовлена в Кремлі, прибрали з сайту Мюнхенської безпекової конференції. Тому що це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Наразі заява низки учасників Мюнхенської безпекової конференції «Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», де серед іншого називаються умови зняття санкцій з Росії та пропонується запровадити на Донбасі зону вільної торгівлі з Росією та ЄС одночасно, зникла із сайту події.

Окрім того, невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.
…

Звільнений із полону автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв зустрівся з групою американських сенаторів і попросив їх натиснути на Росію, щоб вона закрила спецв’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку, в якій він відсидів в ув’язненні 28 місяців з 31-го, що він провів за ґратами. 

«Дуже прошу вас натиснути на Росію, щоб вона ліквідувала цю спецв’язницю, цей концентраційний табір «Ізоляція» в Донецьку, адже те, що там відбувається – це неповага не лише до моєї країни, але й до людських цінностей і людської гідності», – сказав Станіслав Асєєв групі американських сенаторів, з якими мав зустріч у штабквартирі Радіо Свобода у Празі.

«Також прошу вас сприяти звільненню усіх ув’язнених, які ще залишаються в неволі на тій території. І третє прохання – не допустити жодного політичного рішення щодо Донбасу, допоки Росія не передасть Україні контроль над нині неконтрольованою Києвом ділянкою українсько-російського кордону», – попросив Асєєв сенаторів.

Він також висловив подяку США за підтримку України та її територіальної цілісності, а також за те, що вимагали його звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків.

У делегацію американських сенаторів входили республіканці Марко Рубіо (штат Флорида), Дебі Фішер (Небраска), Річард Бер (Північна Кароліна), Джон Тун (Південна Дакота) та Джеррі Моран (Канзас). 

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року.

До затримання проросійськими бойовиками співпрацював з низкою українських медіа, зокрема – з Радіо Свобода, перебуваючи в окупованому Донецьку. Писав статті для проєкта «Радіо Донбас.Реалії» під псевдонімом «Станіслав Васін».

У 2018 році Радіо Свобода видало книжку «В ізоляції» про життя на окупованій території Донбасу. В ній опубліковані матеріали, які Станіслав Асєєв писав із січня 2015-го до травня 2017 року.

 
…

Кремль виклав свою версію телефонної розмови президентів Росії й України, яка відбулася 14 лютого «з ініціативи української сторони».

У повідомленні зазначено, що Володимир Путін «акцентував на важливості повної і безумовної реалізації мінського «Комплексу заходів» і рішень, ухвалених на самітах у «нормандському форматі», в тому числі в Парижі 9 грудня 2019 року».

«У зв’язку з відомими висловлюваннями представників українського керівництва Володимир Путін прямо поставив питання – чи має намір Київ реально виконувати мінські домовленості», – йдеться в повідомленні.

У Кремлі стверджують, що «порушені також питання, що стосуються підтримки стійкого режиму припинення вогню, подальшого розведення сил і засобів на лінії зіткнення і робіт із розмінування» і «висловлено готовність продовжити зусилля, спрямовані на звільнення й обмін пов’язаних із конфліктом утримуваних осіб».

Путін також вказав «на неприпустимість спотворення історичної правди про події Другої світової війни».

«Крім того, Володимир Путін висловив співчуття у зв’язку із загибеллю 13 лютого громадян України в дорожньо-транспортній пригоді в Псковській області», – заявили в Кремлі.

Раніше Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський провів телефонну розмову з російським колегою, в ході якої обговорювалося звільнення утримуваних українців в анексованому Криму, на окупованій частині Донбасу і в Росії.

«Сторони обговорили виконання домовленостей, досягнутих під час Нормандського саміту 9 грудня 2019 року в Парижі, а також підготовку до наступної зустрічі лідерів «нормандської четвірки», – йдеться в повідомленні.

На початку цього місяця президент Зеленський заявив, що найближчим часом стануть відомі дати, коли відбудеться обмін утримуваними особами між Росією й Україною. За його словами, Київ розраховує на допомогу Туреччини в процесі звільнення громадян України, в тому числі кримських татар, які незаконно утримуються в Криму і в Росії.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова напередодні повідомила, що на даний момент в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув’язненні 116 громадян України. 

 
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про відсутність прогресу щодо з’ясування місця перебування засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» братів Узеїра і Теймура Абдуллаєвих.

Як написала вона у фейсбуці, наразі немає офіційної відповіді щодо того, куди їх мають етапувати після СІЗО в Ростові-на-Дону, де засуджені перебували раніше. Між тим, за даними омбудсмана, у них є проблеми зі здоров’ям.

«Теймур Абдуллаєв переніс в літку 2019 року інсульт. Належного лікування він не отримав, а це може спричинити рецидив. В Узеїра Абдуллаєва є серйозні проблеми з серцем та нирками. Всі необхідні медичні довідки, що підтверджували ці захворювання, були передані керівництву пенітенціарних установ для отримання медичної допомоги. Проте відповідного лікування Узеїру Абдуллаєву також не було надано», – зазначила Денісова.

13 лютого вона повідомила, що звернулася до російського омбудсмана Тетяни Москалькової, аби з’ясувати, куди везуть українців.

Засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Узеїра і Теймура Абдуллаєвих, які перебували в російському СІЗО, етапували в невідомому напрямку. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Едем Семедляєв.

Мати засуджених Діляра Абдуллаєва також повідомила, що Теймура й Узеїра відправили 10 лютого вночі з СІЗО-2 російського Таганрога по етапу в невідомому напрямку.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адмініністратівний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи у червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цим вироком і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

 
…

Офіс генерального прокурора України збирає для передачі до Міжнародного кримінального суду докази примусової паспортизації жителів окупованих Росією територій.

«Слідство встановило, що наявність такого паспорта для осіб, які працевлаштовані в структурах окупаційних адміністрацій, є обов’язковою умовою, адже його відсутність вважається підставою для звільнення», – мовиться у повідомленні.

У ОГП зазначили, що подібні дії окупаційних адміністрацій, контрольованих Росією, порушують норми міжнародного права, зокрема Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та статтю 75 Додаткового протоколу 1977 року.

«За попередніми даними, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ймовірно отримано понад 500 тисяч псевдопаспортів – 300 тисяч і 200 тисяч відповідно», – додали в Офісі генпрокурора.

Раніше прокуратура Луганської області розпочала кримінальне провадження через «здійснення представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації примусової «паспортизації» громадян України». Вказані дії кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни.
…

На півдні України повітря прогріється до 6-9 градусів тепла, повідомив Укргідометцентр. Там очікується мінлива хмарність.

На заході прогнозують дощ зі снігом і 2-5 градусів тепла в залежності від регіону. У північних областях буде хмарно, 2-5 градусів тепла. На сході повітря прогріється до 1-3 градусів.

У центральних областях прогнозують 3-6 градусів тепла та мінливу хмарність.
…

Українців 18 лютого евакуюють з китайського міста Ухань, де зафіксований спалах коронавірусу COVID-19, повідомила міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька в ефірі телеканалу «1+1» ввечері 13 лютого.

«З нашими громадянами в Ухані МЗС комунікує, має чат, де спілкуються. Мінінфраструктури відповідає за доставку і авіаборт. Оперативний штаб в уряді вирішує виділення коштів, прийняття алгоритму. Затримки немає. Має місце планомірна процедура прийняття рішень, щоб забезпечити прибуття в Україну і дати можливість всім почувати себе в безпеці. Ми прийняті рішення узгодили з усіма міністерствами. У вівторок буде відправлений літак і в середу громадяни України будуть на території України», – сказала Скалецька.

Вона наголосила, що повернених з Уханя українців ізолюють щонайменше на 14 днів.

10 лютого в.о директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігор Кузін повідомив, що на 11 лютого запланована евакуація з Китаю 51 українця.

Наступного дня Скалецька заявила, що не знає, коли вдасться евакуювати українців з Китаю. Вона пояснила, що влада має встановити точну кількість громадян, яких потрібно забрати. Також на день евакуації «впливає готовність України захистити своїх громадян від поширення вірусу».

Станом на 14 лютого, кількість випадків коронавірусу COVID-19 на материковій частині Китаю досягла 63 851. 1 380 людей померли.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.
…

Колишній політв’язень, український режисер Олег Сенцов виступив на підтримку засудженого російського активіста Костянтина Котова, який раніше виходив із пікетами проти анексії Криму.

На своїй сторінці у Facebook Сенцов опублікував фото в футболці з портретом Котова.

«На суді він був у футболці з моїм портретом, тому що вважає, що моя історія якимось чином спонукала його на протест. Сьогодні я роблю йому алаверди, напередодні його дня народження й апеляційного суду. Свободу Костянтину Котову і всім політичним в’язням!» – написав Сенцов.

Він додав, що буде підтримувати тих росіян, які «борються з режимом Путіна і вважають, що Крим – це Україна».

Наприкінці січня Верховний суд Росії вирішив не скасовувати вирок активістові Костянтину Котову, засудженому у вересні 2019-го на чотири роки колонії – за повторну участь у несанкціонованих мітингах. При цьому Конституційний суд Росії перед цим ухвалив переглянути вирок активістові.

Костянтин Котов – 34-річний московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим Росією у Керченській протоці українським морякам і вимагав обміну ув’язненими між Росією і Україною.

З березня по серпень 2019 року активіста неодноразово затримувала поліція.

Останній раз його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Москоської міської думи.
…

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у Херсонській області планують побудувати містечко для переселенців із Криму, серед яких – понад 500 сімей кримських татар. Відповідних домовленостей досягнуто під час його зустрічі з президентом Туреччини. 

Як повідомляє пресслужба голови держави, Зеленський сказав про це під час зустрічі з постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим Антоном Кориневичем і його заступниками Дар’єю Свиридовою й Тамілою Ташевою 13 лютого в Києві.

«Ми хочемо побудувати таке містечко. Цього року ми маємо почати це робити. З вашого боку потрібні комунікація та контроль», – сказав Зеленський.

Крім того, за його словами, на контрольному пункті в’їзду-виїзду «Чонгар» на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом буде створено спеціальний хаб із розвиненою інфраструктурою для комфортного перетину українцями КПВВ, побудовані якісні дороги і забезпечене транспортне сполучення.

«Моя ідея в тому, щоб вони побачили, як ми ставимося до людей, до кримчан. Ти приїздиш, а тут – «місто-сад». Відчуваєш різницю, адже тут все на вищому рівні: заправка, школа, дитсадок, будинки», – додав президент.

Він також наголосив на важливості реалізації програми, яка спрощує процедуру навчання дітей з окупованих територій в українських закладах вищої освіти.

«Щоб одразу на КПВВ вони отримували всі документи і знали про можливість вступити до будь-якого вишу», – зазначив глава держави.

Цього тижня президент Зеленський провів нараду щодо розробки програми, яка, за його словами, має мотивувати молодь з окупованих територій до збереження українського громадянства і сприяти абітурієнтам у вступі до українських закладів вищої освіти.

 
…

Київ підтвердив готовність долучитися до участі в місії Північноатлантичного альянсу в Іраку, заявив у Брюсселі міністр оборони Андрій Загороднюк 13 лютого.

«Ми підтвердили наше бажання щодо участі в місії НАТО в Іраку», – сказав він журналістам після сказав він журналістам у четвер у Брюсселі після завершення своєї участі в засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО та країн-партнерів.

За словами Загороднюка, наразі країни НАТО ще не знають точного часу відновлення місії в Іраку.

Читайте також: Загороднюк закликав розглянути заявку України на участь у Партнерстві розширених можливостей НАТО​

«Наразі роботу з визначення конкретних людей ми ще ведемо. Щойно це буде – ми відразу повідомимо. Ми чітко заявили, що ми братимемо в цьому участь і країни, які мають до цього стосунок, це підтримують», – додав він.

У січні 2020 року віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба повідомив про план України відправити 20 військовослужбовців на підтримку місії НАТО в Іраку після того, як альянс відновить її роботу.

4 січня НАТО оголосило, що зупиняє тренувальну місію для солдатів в іракській армії. Це сталося після вбивства військовими США іранського генерала Касема Сулеймані.
…

Поїздка президента України Володимира Зеленського до Оману на почтаку 2020 року була приватною та не мала офіційного статусу – про це йдеться у відповіді Офісу президента на запит народного депутата від «Європейської солідарності» Володимира Ар’єва. Відповідь він оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці.

Документ підписаний попереднім головою Офісу президента Андрієм Богданом, який залишив посаду 11 лютого.

«Поїздка Президента України до Султанату Оман не була офіційним візитом, не мала офіційного статусу, здійснювалася з приватною метою та за власні кошти. Відтак організаційно-протокольне забезпечення поїздки Президента України до Оману не здійснювалося, делегація не передбачалася», – йдеться у відповіді.

В ОП також обіцяють, що інформацію про видатки Зеленський оприлюднить у своїй декларації «у строк та відповідно до законодаства України».

В апараті президента зазначили, що «вся офіційна інформація про робочі зустрічі, наради, державні візити та робочі поїздки Глави держави розміщується на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України».

Читайте також: Єрмак заявив, що Зеленський не мав непублічних зустрічей в Омані​

13 лютого колега Ар’єва Олексій Гончаренко оприлюднив відповідь на свій депутатський запит, згідно з якою на охорону Зеленського в Омані витратили понад 74 300 гривень.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною і оприлюднили фото.

За кілька годин Офіс президента підтвердив, що Зеленський перебуває в Омані: там зазначили, що президент вирушив туди з родиною за власні кошти чартерним рейсом. Водночас у повідомленні ОП йшлося про «зустрічі на найвищому рівні», які були заплановані в очільника держави «найближчими днями».

Згодом в ОП офіційно повідомили про зустріч Володимира Зеленського з міністром, відповідальним за закордонні справи султанату, Юсуфом бін Аляві бін Абдаллою та з головою Резервного фонду Оману Абдулсаламом аль-Муршиді, з якими він обговорював торговельно-економічну та інвестиційну співпрацю України й Оману.
…

«Європейська солідарність» заявила про перемогу над колишнім головою Офісу президента Андрієм Богданом в суді. 4 лютого Шостий апеляційний адміністративний суд визнав законним виключення Богдана із виборчого списку партії «Блоку Петра Порошенка».

Богдан звернувся до суду у 2018 році. 7 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив його вимоги. «Європейська солідарність» не погодилася з цим рішенням та подала апеляцію.

«Нашу апеляційну скаргу було задоволено, рішення Окружного адміністративного суду Києва – скасовано, у задоволенні позовних вимог Андрія Богдана відмовлено в повному обсязі. Тому ми задоволені результатом розгляду справи в апеляційному суді», – сказав адвокат партії Борис Сікліцький.

У 2014 році адвокат Андрій Богдан брав участь у виборах народних депутатів під 74 номером у списку партії БПП. 

У лютому 2016 року Верховна Рада прийняла так званий закон про «партійну диктатуру» (або «закон Богдана»), який дозволив політичним силам виключати людей зі своїх виборчих списків. 

Після цього БПП виключила зі свого списку більш ніж 10 кандидатів у народні депутати. Серед них був Богдан, який кількома місяцями раніше захищав у суді інтереси соратника бізнесмена Ігоря Коломойського, лідера партії УКРОП Геннадія Корбана.

Богдан мав зайти в парламент у випадку дострокового припинення повноважень когось із депутатів, обраних до Верховної Ради за партійними списками БПП.

У грудні 2017 року закон визнали неконституційним.
…