01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

В Україні білоруси чекають в черзі, щоб проголосувати на президентських виборах

В Україні на єдиній виборчій дільниці, де громадяни Білорусі можуть голосувати, розташованій у посольстві Білорусі в Києві, утворилися черги з охочих віддати свій голос на президентських виборах.

Таких черг біля посольства в Києві не було на жодних попередніх білоруських виборах, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

 

На виборчу дільницю запрошують по одній-дві людини. Перед тим, як пропустити їх до приміщення посольства, людей перевіряють металошукачами і попереджають про заборону на використання фото- та відеозаписувальної апаратури, зокрема телефонів.

На виборчій дільниці є дві кабіни для голосування.

Тих, хто стоїть у черзі, підтримують сигналами водії автомобілів, що проїжджають повз. Коли вулицею їхало авто з біло-червоно-білим прапором, люди в черзі почали аплодувати і вигукувати «Хай живе Білорусь!».

 

Посольство охороняють у посиленому режимі. Серед виборців переважають молоді люди.

Ввечері 9 серпня білоруси планують зібратися на майдані Незалежності в Києві на акцію солідарності з Білоруссю. Після короткого віча вони планують вирушити через центр української столиці до посольства, вимагаючи чесного підрахунку голосів.

 

Read More

У Білорусі в день виборів продовжують затримувати спостерігачів і активістів

В основний день президентських виборів у Білорусі 9 серпня продовжують затримувати незалежних спостерігачів і активістів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, яка публікує список затриманих.

9 серпня в штабі кандидата в президенти Світлани Тихановської також повідомили, що 8 і 9 серпня затримали вісьмох представників штабу. Частину з них засудили до кількох днів арешту, що інкримінують іншим – наразі невідомо.

 

«На жаль, ми не можемо отримати більш детальну інформацію про багатьох із них – де вони перебувають, що їм інкримінують тощо», – сказали в штабі.

Кандидат Світлана Тихановська ввечері 8 серпня з міркувань безпеки залишила свою квартиру.

 

 

Read More

Сьогодні у Білорусі відбудуться вибори президента

Сьогодні, 9 серпня, у Білорусі відбудуться президентські вибори.

Дільниці відкриються о 8:00 за місцевим часом (збігається з Києвом) і зачиняться о 20:00.

Цікавить більше про вибори в Білорусі – читайте живий блог на Радіо Свобода

За даними ЦВК Білорусі, було створено 5767 виборчих дільниці, зокрема 44 за кордоном.

З 4 до 8 серпня проходило дострокове голосування.

14 липня ЦВК Білорусі зареєструвала Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Черечня кандидатами у президенти.

 

З початку виборчої кампанії правозахисники нарахували понад 700 затриманих: учасників «ланцюгів солідарності», членів ініціативних груп, активістів, політиків, блогерів, журналістів та просто перехожих на вулицях. 129 людей були покарані адміністративними арештами, 252 оштрафовані.

Головного опозиційного політика Миколу Статкевича, як й інших його колег по опозиції, не допустили до збору підписів;

 

65-річний Олександр Лукашенко керує країною беззмінно вже майже 26 років;

Окрім перших виборів 1994 року, на яких переміг Лукашенко, жодні інші на міжнародному рівні не були визнані вільними і справедливими (2001, 2006, 2010, 2015 роки).

Read More

41,7% виборців у Білорусі проголосували ще до відкриття дільниць

9 серпня Центральна виборча комісія Білорусі оголосила, що явка на достроковому голосуванні на виборах президента склала 41,7% всіх виборців.

Це дані станом на 19:00 суботи, 8 серпня. Білоруси мали змогу проголосувати завчасно протягом п’яти днів до дня виборів.

Цьогоріч явка на достроковому голосуванні є значно вищою ніж раніше: у 2015 році таким правом скористалися 36,05% виборців, у 2010 році – 23,1%.

 

Read More

Бейрут після вибуху: протестувальники штурмували урядові будівлі

У Бейруті біля парламенту Лівану сталися сутички між протестувальниками та правоохоронцями в ході акцій 8 серпня.

На вулицю в суботу вийшли тисячі людей. Вони протестували проти правлячого політичного класу, звинувачуючи його в глибокій політичній та економічній кризі, в якій перебуває країна.

Акції спричинило зокрема обурення громадськості вибухом у бейрутському порту, серед причин якого, на думку деяких ліванців, корумпованість та недбалість політичної еліти країни.

 

Демонстранти кидали каміння та палили багаття, вступали в сутички з поліцією та військовими. Ті застосовували проти них гумові кулі та сльозогінний газ. Відео з місця подій показують солдатів, які патрулюють вулиці з кулеметами.

Міжнародний комітет Червоного хреста повідомив, що надав допомогу 117 постраждалим, ще 55 опинилися в лікарнях. Поліція повідомила про смерть одного офіцера.

 

Протестувальники вигукували гасла з вимогами відставки уряду та покарання винних у вибуху, а також у неефективному керуванні країною. Вони також штурмували будівлі міністерств закордонних справ, енергетики, економіки та захисту довкілля. Нападів зазнала штабквартира асоціації банків.

Будівлю міністерства закордонних справ протестувальники під проводом відставних армійських офіцерів проголосили штабом революції. Втім, згодом їх звідти витіснили військові.

 

В жовтні минулого року на вулиці Лівану вже виходили люди, протестуючи проти корупції, поганого управління та неефективності влади. Протестні настрої тільки посилив вибух у порту столиці. За останніми даними, через вибух загинули 160 людей, 6 тисяч зазнали поранень, близько 300 тисяч залишилися без домівок.

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки. Втім, президент Лівану Мішель Аун також припустив, що вибух міг бути умисним.

 

Read More

У Центрвиборчкомі назвали перелік районів на Донбасі, де неможливо провести місцеві вибори

Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.

За повідомленням, висновки ЦВК ґрунтуються на даних Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, до яких орган звернувся по них раніше.

«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу

Відтак у Донецькій області перші вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

 

Read More

ЦВК призначила місцеві вибори з врахуванням нового поділу на райони

Центральна виборча комісія призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 8 серпня.

Загалом в цей день вперше мають відбутися 1 441 вибори депутатів та голів місцевого самоврядування. Це рішення ЦВК ухвалила на підставі постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів та розпоряджень Кабінету міністрів про визначення територій об’єднаних територіальних громад.

Читайте також: Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати?​

Крім того, ЦВК звернулася до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Міністерства розвитку громад і територій по роз’яснення щодо виборів депутатів районних рад.

На думку членів комісії, існує «правова невизначеність щодо призначення перших виборів депутатів районних рад».

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу​

Критики реформи вказують на нерівномірний розподіл районів, неузгодженість законодавства та «двовладдя», яке може виникнути в містах. Натомість поборники нового районного поділу стверджують: він якраз має на меті відкрити шлях до ліквідації районного самоврядування.

Read More

Білорусь: очільницю штабу Тихановської затримали, вона в ізоляторі

У Мінську о 17 годині 8 серпня затримали керівницю штабу Світлани Тихановської Марію Мороз, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода прессекретарка штабу Ганна Красуліна.

За словами Красуліної, міліціонери заявили, що затримали Мороз в рамках адміністративного процесу, однак не уточнили, якого саме.

Згодом Красуліна повідомила, що Марію Мороз доставили до столичного Центру ізоляції правопорушників.

«Її завели в цю тюрму в легкій літній сукні. Адміністрація ЦІП відмовилася прийняти передачу для Марії Мороз із особистими речима, засобами гігієни та одягом, пославшись на те, що час для прийому передач на сьогодні закінчився», – сказала вона.

Читайте також: На кордоні з Білоруссю затримали трьох членів руху «Відкрита Росія»​

Красуліна додала, що в Мороз вдома двоє дітей, молодшій із яких два роки. Вона припускає, що керівниця штабу буде під вартою до понеділка, коли відбудеться суд.

Крім того, додає речниця, 8 серпня до Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією викликали двох престаників штабу Світлани Тихановської: Антона Сташевського, якого згодом відвезли до Слідчого комітету, та Олега Моїсеєва. Наразі невідомо, де Моїсеєв, його телефон відключений.

 

Read More

Зеленський: громадянам України слід «утримуватися» від втручання у вибори в США

Україна не дозволяла і не дозволить собі втручання у виборчий процес у Сполучених Штатах, йдеться в заяві президента України Володимира Зеленського 8 серпня.

За повідомленням, Зеленський зазначив, що в інформаційному просторі з’являються «сенсаційні дані» про буцімто якусь участь України у виборчих подіях в інших країнах».

«Ще раз хочу підкреслити і свою особисту принципову позицію, і фундаментальну позицію нашої держави в цілому. Ніколи й за жодних обставин неприйнятно здійснювати будь-яке втручання в суверенні вибори іншої країни. Ще раз запевняю наших партнерів, що Україна не дозволяла й не дозволить собі в майбутньому втрутитися у вибори і тим самим завдати шкоди нашим довірчим і щирим партнерським відносинам зі США», – цитує голову держави пресслужба Офісу президента.

Читайте також: Адміністрація Трампа «пильнуватиме» ймовірні спроби Китаю, Ірану та Росії втрутитися у вибори в США​

Зеленський також висловив впевненість, що закордонні партнери так само ставляться до внутрішніх справ України. Запобігання втягуванню України у внітрішню політику США він назвав «питанням національної безпеки».

«Вважаю, що громадянам України слід, м’яко кажучи, утримуватися від будь-якої діяльності, пов’язаної з президентськими виборами у США, й не дозволяти собі спробувати вирішити на цьому будь-які свої особисті політичні чи бізнесові проблеми. Репутація України вартує набагато більше, ніж репутація будь-кого з наших політиків», – заявив він.

Напередодні директора Національного контррозвідувального безпекового центру США​ Білл Еваніна представив заяву щодо загроз прийдешнім президентським виборам, які мають відбутися восени у Сполучених Штатах.

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

Поміж іншого, Еваніна назвав спробою Росії вплинути на вибори записи телефонних розмов нібито тодішнього президента України Петра Порошенка та Джо Байдена, які оприлюднив народний депутат Андрій Деркач.

19 травня депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив аудіозаписи, на яких, за його твердженням, записана розмова колишнього президента України Петра Порошенка з Джо Байденом і тодішнім держсекретарем США Джоном Керрі. Ще одна частина записів з’явилася 9 липня.

Read More

Шмигаль заявляє про «спротив» у реформі будівельної галузі

Уряд «зрушив» у реформі будівельного ринку, але натикається на спротив, сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інетрв’ю Радіо Свобода.

Про цю реформу він згадав у контексті роботи Національної ради реформ, виконком якої очолює Міхеїл Саакашвілі.

«Рада реформ представляє свою роботу, показує свої напрацювання. Ми залучаємося до деяких напрацювань… Ми вже зрушили у реформі будівельного ринку і ліквідації, на мою думку, найбільшого корупційного монстра в будівельному ринку – ДАБІ. Готовий законопроєкт поданий у Верховну Раду. Сподіваюся, що ми докладемо максимум зусиль разом з депутатський корпусом, щоб вже у вересні цей закон був ухвалений, і ми про цей будівельний жах забули», – сказав голова Кабінету міністрів.

Читайте також: Нова Держінспекція містобудування. Чи поменшає корупції в будівельній галузі після реформи?​

При цьому, за словами Шмигаля, реформа просувається повільніше, ніж планувалося, через «доволі великий спротив».

«Корумповані сфери завжди створюють певний спротив. І тому, коли є ідея зробити реформу, то завжди ставиш такі маячки часові так, як тобі це хотілося би зробити, в надії, що суспільство і всі люди будуть докладати до цього максимум зусиль. Всім же ж хочеться отримати якісну виправлену ситуацію, без корупції. Але, на жаль, не всім. Є моменти, коли є спротив на різних рівнях при підготовці документів, при їх просуванні, наприклад, у Верховну Раду, при юридичній експертизі», – зазначив прем’єр-міністр.

При цьому, за словами Шмигаля, до обговорення долучаються і представники будівельного ринку, які можуть внести свої побажання до законопроєкту про реформу.

 

«В 17 законодавчих актах передбачається внесення змін, передбачається персональна відповідальність суб’єктів діяльності на будівельному ринку. Чого не було досі, що давало змогу спричиняти ось такі порушення і породжувало корупцію», – каже він.

В липні 2020 року Кабінет міністрів України заявив про початок роботи нового Реєстру будівельної діяльності в рамках реформи містобудування. Навесні уряд вже повідомляв про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції і створення нових органів, які мають розділити її функції.

Read More

Шмигаль вважає критику карантину з боку представників місцевої влади «політичною»

Більшість українців розуміє доцільність карантину, натомість мери окремих міст висловлюються проти нього як політики, вважає прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більшість людей розуміє небезпеку і розуміє, що обмеження мають бути. Питання: які це мають бути обмеження, в яких кількостях, межах і так далі? Ті речі, про які ви говорите, коли двоє мерів висловили незгоду. Вони мають право висловлювати незгоду. Це політичні фігури. Вони проявляють політичну активність на фоні передвиборчого процесу. Але в той же час держава має в руках всі інструменти для того, щоб процес був керований», – сказав Шмигаль.

 

Голова уряду, який раніше очолював Івано-Франківську обласну державну адміністрацію, додав, що більшість мерів міст, на його думку, є «дуже відповідальними людьми».

«Заяви мерів є, на мою думку, політичними. Загалом з мерами у нас є діалог, конструктивна співпраця. Ми не один селектор разом провели, з багатьма мерами співпрацюємо. Моя історія і на посаді прем’єр-міністра почалася з регіонів. І я розумію і відповідальність мерів, їхню психологію і підходи їхні до роботи», – стверджує він.

Читайте також: «Червона зона»: про що свідчить «карантинне» протистояння Луцька, Тернополя і центральної влади

Від 1 серпня в Україні почали діяти нові правила адаптивного карантину, за якими регіони країни ділять на чотири зони, відповідно до темпів поширення COVID-19: «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону».

До «червоної» зони зокрема потрапили Луцьк і Тернопіль. Представники місцевої влади в цих містах висловлювали незгоду з цими рішеннями.

7 серпня статуси цих міст змінилися.

Read More

Комісарка Ради Європи з прав людини прокоментувала затримання ЛГБТ-активістів у Польщі

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович прокоментувала події в Польщі, де після сутичок із поліцією затримали кілька десятків активістів.

Міятович нагадала, що сутички напередодні сталися на суді над трансактивісткою Малгожатою Шутовіц. Її заарештували на два місяці, звинувативши у завданні тілесних ушкоджень та ушкодженні автомобіля члена консервативного фонду «За право на життя».

«Я закликаю негайно звільнити ЛГБТ-активістку Марго з руху Stop Bzdurom, яку вчора затримали за блокування анти-ЛГБТ вантажівки та розміщення веселкових прапорів на пам’ятниках у Варшаві», – написала Міятович.

Арешт Шутовіц вона назвала «лякаючим» игналом для свободи слова та прав ЛГБТ в Польщі.

 

«Будь ласка, також пам’ятайте, що понад 40 людей заарештовані (та були затримані протягом ночі) під час подальших протестів, деяких з них просто витягали з натовпу, коли вони просто стояли чи йшли повз. Кільком членам парламенту довелося втрутитися, тому що поліція не дозволяла (затриманим – ред.) зв’язатися з адвокатами», – додала представниця Ради Європи.

Увечері 7 серпня у Варшаві затримали 48 ЛГБТ-активістів під час акції, яка переросла в зіткнення з поліцією. Активісти протестували проти суду над Малгожатою Шутовіц.

Читайте також: Служби безпеки Польщі перевіряють дзвінок пранкерів Анджею Дуді, в якому той згадував Україну​

У Польщі має сильні позиції католицька церква та консервативні настрої, шлюби та цивільні союзи між людьми однієї статі не легалізовані. Перед президентськими виборами чинний президент Анджей Дуда заявив, порівняв ЛГБТ-рух з «необольшевізмом». Опозиційні політики звинуватили його в розпалюванні ворожнечі. Згодом Дуда заявив, що його слова вирвали з контексту, а сам він «вірить у різноманітність та рівність».

Read More

На кордоні з Білоруссю затримали трьох членів руху «Відкрита Росія»

Виконавчого директора громадського руху «Відкрита Росія» Андрія Пивоварова і ще двох членів цієї організації затримали на кордоні Росії з Білоруссю, повідомила голова «Відкритої Росії» Анастасія Буракова.

Всі троє їхали до Білорусі спостерігати за виборами. Їх затримали російські прикордонники.

«Усі інші пасажири проїхали спокійно, а їх зняли з рейсу. Вони встигли нам це повідомити, після цього зв’язок з ними перервався, досі ми не можемо до них додзвонитися», – сказала Буракова РБК.

Раніше, вдень 7 серпня, в готелі «Мінськ» у столиці Білорусі білоруські силовики затримали трьох журналістів телеканалу «Настоящее время», які висвітлювали на місці президентські вибори: Ірину Ромалійскую, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Їх депортували з країни із забороною на в’їзд на 10 років.

У Білорусі відбуваються шості вибори президента. В достроковому голосуванні взяла участь, за даними ЦВК країни, майже третина виборців, основний день голосування – неділя, 9 серпня.

Крім чинного глави держави Олександра Лукашенка в них беруть участь: Світлана Тихановська, дружина заарештованого відеоблогера Сергія Тихановського; Анна Конопацька, колишній член палати представників парламенту Білорусі; Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»; Сергій Черечень, голова білоруської соціал-демократичної партії «Грамада».

 

Кампанія відбувається на тлі арештів мирних громадян, а також масових демонстрацій на підтримку Тихановської, на які приходять десятки тисяч білорусів.

Read More

У ЄС стурбовані спробами Росії переглянути свою роль у механізмах врегулювання ситуації на Донбасі – посол Едерер

Спроби Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі викликають стурбованість у Євросоюзі, заявив посол ЄС у Росії Маркус Едерер.

«Розвиток ситуації, який спостерігаємо останнім часом, викликає стурбованість. Я б назвав це спробами Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі, а можливо навіть і надати їй нового змісту», – сказав Едерер в інтерв’ю «Інтерфаксу».

Він зазначив, що ознаками таких змін є позиція делегації Росії під час останнього раунду переговорів політичних радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні, а також недавній лист російського представника в цьому форматі Дмитра Козака його німецькому колезі.

Посол ЄС наголосив, що Росія від початку «брала участь у «нормандському форматі» і ТКГ як сторона конфлікту на сході України», що не узгоджується з заявами російської сторони, що бойові дії на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт.

«31 липня речник президента (Росії Володимира Путіна Дмитро) Пєсков зробив заяву, в якій офіційно спростував припущення про можливий вихід Росії з «нормандського формату». Мені здається, ця заява була важливою, своєчасною, і її можна тільки вітати, оскільки будь-які, навіть віддалені, натяки на можливу відмову Росії від своїх зобов’язань у «нормандському форматі» або Тристоронній контактній групі або на вихід Росії з цих форматів можуть негативно позначитися на врегулюванні конфлікту», – додав Едерер.

Наприкінці липня заступник голови Адміністрації президента Росії і московський куратор окремих районів Донецької та Луганської областей Дмитро Козак написав раднику канцлера Німеччини Ангели Меркель листа, в якому запропонував «припинити безглузді переговори радників» голів країн «нормандське четвірки». Замість цього Козак зажадав передати функції радників головам МЗС Росії, України, Франції та Німеччини.

Read More

Шмигаль прокоментував перебування Медведчука в окупованому Криму

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував перебування одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в окупованому Росією Криму.

«Негативно ставлюся. Це надзвичайно неприйнятний крок з боку українського політика, яким він не був би, ким він не був би. Тому ставлюся до цього критично негативно», – сказав голова уряду в інтерв’ю Радіо Свобода (повністю це інтерв’ю читайте на сайті після 18:00).

 

Раніше цього тижня прессекретар депутата Верховної Ради, співголови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Олег Бабанін підтвердив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що він поїхав до анексованого Криму.

Читайте також: «Два Крими» однієї сім’ї: чим володіють на півострові куми Путіна​

Раніше 2 серпня Крим.Реалії повідомили із посиланням на свої джерела, що депутат Верховної Ради України, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у неділю, 2 серпня, в’їхав до анексованого Криму через пункт пропуску «Каланчак» разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.

За даними Крим.Реалії, родина Медведчука володіє в Криму бізнесом, який з’явився там вже після російської анексії. Дві фірми – «Таврія-інвест» і «Фірма Укрснаб» –​ у селищі Гаспра записані на Оксану Марченко.

Також, згідно з декларацією Медведчука, його дружина має земельну ділянку в Оползневому під Ялтою площею понад п’ять тисяч квадратних метрів, а також будинок із госпбудівлями.

У 2018 році Віктор Медведчук повідомив російському телеканалу «ТВ Центр», що продовжує їздити до анексованого Криму на відпочинок.

Кримська земля з декларації Медведчука входить до переліку територій, якими, згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, не можуть володіти «іноземні громадяни». Російська влада зобов’язує власників продати ділянки громадянам Росії або російським компаніям, інакше вони можуть бути викуплені державою.

Крим.Реалії намагалися з’ясувати у Віктора Медведчука, якою в зв’язку з цим буде доля його родинного маєтку на кримському узбережжі. Але він не відповів на інформаційний запит.

Read More

Трамп візьме участь у конференції для допомоги Лівану

Президент США Дональд Трамп 9 серпня візьме участь у конференції з лідерами Франції та інших країн, які організовують допомогу Лівану після руйнівного вибуху в Бейруті. Трамп оголосив про свої плани у твітері 7 серпня, вказавши, що «всі хочуть допомогти».

Трамп також заявив, що спілкувався з президентом Лівану Мішелем Ауном і сказав йому, що три великі літаки з вантажем медичних товарів, їжі та води, прямують до Лівану разом із лікарями, медсестрами та іншими співробітниками для екстреного реагування.

Трамп також поспілкувався з президентом Франції Емманюелем Макроном, який організовує конференцію. Макрон відвідав Бейрут 6 серпня і запевнив пересічних ліванців, що допомога не піде в «корумповані руки».

США співпрацюють із ліванськими чиновниками з метою виявлення потреб у галузі охорони здоров’я та гуманітарних питань, сказав Трамп.

Американська агенція з міжнародного розвитку заявило, що надасть понад 15 мільйонів доларів допомоги, включно з продовольчою допомогою для 50 тисяч людей протягом трьох місяців. Агенція також попросила американських військових перевезти достатню кількість медичних препаратів та лікарських засобів для підтримки до 60 тисяч людей протягом трьох місяців.

 

За останніми даними, число жертв вибуху в порту Бейрута, що стався 4 серпня, сягнуло 154 людей, поранень і травм зазнали понад 5 тисяч людей.

Read More

У Білорусі достроково проголосувала майже третина виборців – дані ЦВК

Центральна виборча комісія Білорусі оголосила, що за чотири дні дострокового голосування на президентських виборах встигли проголосувати 32,24% виборців.

За офіційними даними, загальне число виборців, які прийшли на дільниці, становить 6 834 081.

Незалежні спостерігачі в Білорусі неодноразово повідомляли про порушення під час дострокового голосування. Співробітники виборчих комісій виганяли спостерігачів і журналістів з дільниць, а урни з бюлетенями залишаються на ніч без нагляду. Самих спостерігачів масово затримують.

Основний день голосування відбудеться 9 серпня.

 

Напередодні дня виборів з Білорусі депортували трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», які висвітлювали передвиборчу кампанію, і закрили їм в’їзд до країни на 10 років. Влада також попередила популярне інтернет-видання TUT.BY за публікацію повідомлень, отриманих від незалежних спостерігачів.

Read More

Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

 

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

 

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 

Read More

Затриманих журналістів планують вислати з Білорусі

Затриманих у Мінсьу журналістів телеканалу «Настоящее время» Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка та Юрія Баранюка планують депортувати з Білорусі, повідомляє канал.

Згідно з повідомленням, станом на зараз телефони всіх трьох досі заблоковані.

Про депортацію затриманих також повідомила Білоруська асоціація журналістів із посиланням на Ірину Ромалійську.

Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України заявило, що консул України в Білорусі очікує на офіційне підтвердження затримання Ромалійської та Гребенюка, які є українськими громадянами. Юрій Баранюк – громадянин Росії.

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, задримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

 

Read More

Вибух у Бейруті: президент Лівану припускає, що причиною могла стати бомба та «іноземне втручання»

Президент Лівану Мішель Аун 7 серпня заявив, що серед ймовірних причин вибуху в порту Бейрута, який призвів до загибелі щонайменше 154 людей, є «іноземне втручання». Це перша заява представника ліванської влади про ймовірний умисний характер вибуху.

Аун пообіцяв «швидке здійснення правосуддя», однак відмовився від міжнарожного розслідування, назвавши його спробою «розмити правду».​

«Є два ймовірних сценарії того, що сталося: це була або недбалість, або іноземне втручання за допомогою ракети чи бомби», – сказав президент Лівану.

Читайте також: Без антикорупційних реформ Ліван «продовжить тонути» – Макрон у Бейруті​

За даними місцевої влади, в рамках розслідування вибуху вже заарештували 20 людей, в тому числі головного менеджера порту.

Сполучені Штати вже заявили, що не виключають версії нападу. Ізраїль, який мав неодноразові конфлікти з Ліваному, вже заперечив свою причетність.

На третій день після вибуху правоохоронці продовжують шукати докази, які б вказали на пояснення, чому тонни вибухонебезпеченого матеріалу роками перебували в портовому складі, і що саме призвело до детонації.

 

4 серпня в Бейруті стався великий вибух. Кількість жертв вже зросла до 154 людей, ще щонайменше 5 000 були поранені.

У засобах масової інформації з’явилися дані, що, попередньо, причиною вибуху була недбалість: 2 750 тонн аміачної селітри, яку використовують у добривах та бомбах, протягом шести років зберігали без відповідних заходів безпеки.

Read More

Розвідка США попереджає про загрозу втручання у вибори з боку Росії, Китаю та Ірану

Росія, Китай та Іран можуть спробувати втрутитися у виборчий процес у Сполучених Штатах, заявив 7 серпня директор Національного контррозвідувального безпекового центру США Білл Еваніна.

За заявою Еваніни, Пекін сподівається, що Трамп програє вибори, водночас Кремль намагається підважити позиції його опонента від Демократичної партії Джо Байдена, а Тегеран спрямований на послаблення демократичних інституцій США.

«Чимало іноземних діячів мають свої вподобання щодо того, хто мав би виграти вибори, і висловлюють це через широкий спектр публічних та приватних заяв. Спробу прихованого впливу зустрічаються рідше», – стверджує Еваніна.

Читайте також: Доповідь про канали Кремля із поширення дезінформації оприлюднив Центр при Держдепартаменті США​

У своїй оцінці найбільших загроз для виборчого процесу голова контррозвідки називає побоювання через діяльність Китаю, Ірану та Росії «основними».

За оцінками Еваніни, Китай вважає Трампа «непердбачуваним», Росія може намагатися знизити рейтинг Байдена, а Іран може бути зацікавлений у розколі в США перед голосуванням

«Зусилля Ірану в цьому напрямку, ймовірно, будуть сконцентровані на онлайн-впливі, такому як поширення дезінформації у соціальних мережах та оприлюднення антиамериканського контенту», – пише високопосадовець.

Він вважає, що Тегеран керується очікуваннями, що Трамп в разі свого переобрання і далі тиснутиме на Іран, домагаючись зміни режиму.

Читайте також: Держдепартамент США пропонує $10 мільйонів винагороди за інформацію про втручання у вибори

Розвідувальна спільнота США дійшла висновку, що Росія втручалася у президентські вибори 2016 року через кампанії в соцмережах та злам акаунтів електронної пошти лідерів Демократичної партії, щоб сприяти обранню Дональда Трампа. На цих виборах він переміг опонентку від демократів Гіларі Клінтон.​

Сам Трамп називав ці звинувачення «брехнею». Він також категорично заперечує припущення, що його команда співпрацювала з представниками Кремля під час виборів. Росія також заперечує втручання у вибори 2016 року.

Під час публічних слухань раніше в лютому директор Федерального бюро розслідувань Кристофер Рей повідомив Юридичному комітету Палати представників, що Москва бере участь у «інформаційній війні» напередодні виборів у листопаді 2020 року. Ці дії, за його словами, передбачають приховану медійну кампанію в соцмережах, спрямовану на посилення суперечностей в американському суспільстві.

Read More

В МЗС прокоментували інформацію про затримання громадян України в Мінську

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

 

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

 

Read More

Антимонопольний комітет розглядає чотири справи щодо «Мотор Січі»

На розгляді Антимонопольного комітету наразі перебуває чотири справи про набуття контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ», заявляє пресслужба АМКУ 7 серпня.

За повідомленням, комітет зокрема досліджує вплив транзакцій щодо цієї компанії на конкуренцію на ринках, на яких працює «Мотор Січ». 

Крім того, АМКУ розслідує продаж акцій товариства, здійснений без його дозволу.

«Не дивлячись на те, що вчора покупець акцій ПАТ «Мотор Січ» відкликав заяви про надання дозволу на концентрації, АМКУ продовжує здійснювати дослідження питання набуття акцій ПАТ «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ, розпочате за власною ініціативою. АМКУ в межах повноважень буде проведена оцінка продажу стратегічного підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству», – заявляє комітет.

Читайте також: Пристрасті навколо «Мотор Січі»: китайський інвестор, американський чинник, український олігарх і державна таємниця

За заявою, АМКУ планує вжити «жорстких заходів» в разі виявлення порушень.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon і DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ», повідомила цього тижня Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на Шанхайській фондовій біржі. Про це також 5 серпня інформувала DCH Group.

Акції «Мотор Січ» перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

 

Read More

В Індії розбився пасажирський літак

Літак авіакомпанії Air India Express розбився, здійснюючи посадку в аеропорту штату Керала.

Як повідомляє ВВС, літак прямував з ОАЕ. Під час приземлення він викотився за межі посадкової смуги.

ВВС зазначає, що поки невідомо, чи є жертви аварії. На фото у соцмережах видно, що літак розламався на дві частини.

Інцидент стався на тлі негоди – у регіоні сезон сильних злив та повеней.

Авіакомпанія повідомляє, що на бору перебували 184 пасажири та семеро членів екіпажу. Повідомляється також про госпіталізованих пасажирів, але не уточнюється їхня кількість.

Read More

У Мінську затримали трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время»

У готелі «Мінськ» у столиці Білорусі затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За даними телеканалу, їх везуть до Московського РУВС Мінська. Причина затримання на цей момент невідома.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

Телефони трьох затриманих і власного кореспондента «Настоящего времени» у Білорусі Романа Васюковича недоступні.

«Настоящее время» вже кілька тижнів висвітлює вибори в Білорусі і напередодні провело чотиригодинний спецефір із зірваного мітингу кандидата у президенти Світлани Тихановської. Тільки у соцмережах його подивилися понад півмільйона разів.

Ірина Ромалійская – ведуча програми «Вечер», головної інформаційної програми «Настоящего времени».

Іван Гребенюк – український журналіст, який працює на «Настоящем времени» у Празі.

Юрій Баранюк – власний кореспондент «Настоящего времени» у Санкт-Петербурзі.

«Настоящее время» направило запити про затримання кореспондентів у МВС Білорусі.

 

Read More

Коломойський: усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів

Бізнесмен Ігор Коломойський у коментарі Радіо Свобода заявив, що всі його інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів.

«Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, які зберігалися в «Приватбанку» та були отримані у 2007-2008 роках в угоді з Evraz та з доходів інших бізнесів», – розповів Коломойський у листуванні з Радіо Свобода.

Бізнесмен має на увазі продаж частини своїх металургійних активів російській компанії Evraz. За даними ЗМІ, тоді він отримав мільярд доларів та 9,72% акцій Evraz.

Коломойський також заперечив звинувачення на свою адресу з боку уряду США.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскувати майно в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній бізнесмену компанії. Американський уряд звинувачує Коломойського та Боголюбова у викраденні «мільярдів доларів» «Приватбанку» та відмиванні їх на території США.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США.

Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційну нерухомість та готелі.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Read More

Голова ЦВК Білорусі назвала «політичною аферою» альтернативний підрахунок голосів

Голова Центральної виборчої комісії Білорусі Лідія Єрмошина заявила, що платформа «Голос», створена для альтернативного підрахунку голосів на виборах президента, є «політичною аферою» і «злочинним проєктом» і спрямована на «організацію масових заворушень». Про це Єрмошина заявила в своєму відеозверненні.

Голова ЦВК висловила жаль щодо того, що в Білорусі впроваджується «політична афера під назвою інтернет-платформа «Голос». «По суті те, що вам пропонується, – це створення тіньового Центрвиборчкому», – сказала Єрмошина.

Вона назвала платформу «шкідливим і злочинним проєктом», яку рекламує людина, яка є «потенційним гарантом конституції», кандидатка в президенти Світлана Тихановська.

 

«Як нас запевняють, це контроль за волевиявленням. Ні, дорогі мої, це не контроль. Це створення спотвореного результату виборів для того, щоб девальвувати офіційний результат голосування і на цій підставі організувати масові заворушення», – заявила Лідія Єрмошина.

Напередодні президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив Генпрокуратурі і судам оцінити ініціативи з альтернативного підрахунку голосів під час президентських виборів.

 

ЦВК Білорусі сьогодні заявила, що явка за три дні дострокового голосування, що почалося 4 серпня, досягла 22,47%. Це рекордні показники.

Для порівняння: на минулих виборах за цей період повідомляли про явку 18,67%, в 2010 році за три дні достроково проголосувало 11,7%, в 2006-му – 9,1%.

Тим часом, ініціатива «Чесні люди» заявляє про завищення явки в ході дострокового голосування.

Основний день голосування на виборах президента Білорусі – 9 серпня.

 

 

Read More

Україна готова забезпечувати людей у Криму водою в разі гуманітарної катастрофи – Шмигаль

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль допускає можливість поставок прісної води з материкової частини України в анексований Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. Про це Шмигаль сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«У разі необхідності забезпечити людей водою, якщо гуманітарна катастрофа, звичайно, Україна будь-де в Криму чи десь в іншому місці, буде забезпечувати українців водою і всім необхідним, медикаментами, їжею і так далі», – сказав Шмигаль у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він сказав, що Україна не буде постачати воду «окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз».

«Це неможливо», – наголосив Шмигаль.

 

Він також зазначив, що на даний момент технічно неможливо постачати дніпровську воду до Криму.

«Кримський канал перекритий, і вже не одне розслідування журналісти зробили, що неможливо сьогодні поставити воду в Крим по наявній інфраструктурі, необхідно вкладати кошти, ремонтувати цю інфраструктуру», – сказав прем’єр-міністр України.

11 червня на пресконференції в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що питання про відновлення поставок дніпровської води в Крим в українській повістці немає. До цього 5 березня Денис Шмигаль під час ток-шоу «Право на владу» стверджував, що його Кабмін «не перекриє воду для українців в Криму» і заявив, що неподання води «призведе до гуманітарної катастрофи».

 

Пізніше він написав у фейсбуці, що українська влада не може подавати воду в Крим до деокупації півострова, тому що «неможливо з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази».

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. У травні наповнюваність водосховищ Криму знизилася на 7,1 млн кубометрів, визнали в кримському Держкомводогоспі.

Повністю розмову з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на каналі Радіо Свобода на YouTube 8 серпня.​

Read More