Влада

Юридичний комітет Палати представників Конгресу США рекомендував оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою та перешкоджання розслідуванню конгресу про його ймовірні спроби змусити Україну розслідувати справу щодо сина його політичного суперника.

Підтвердження демократичною колегією двох статей імпічменту 13 грудня створює основу для голосування повною палатою представників наступного тижня.

«Сьогодні це урочистий і сумний день», – заявив голова комітету Джеррі Надлер, додавши, що повна палата «діятиме оперативно».

Трамп, який заперечує будь-які правопорушення, опублікував багато твітів із критикою цього процесу щодо себе. 

Прессекретар Білого дому Стефані Гришам заявила, що Трамп «сподівається отримати в Сенаті справедливе поводження та дотримання процедурних моментів, у чому комітет продовжує ганебно відмовляти йому».

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова обговорили справу засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа із послом Італії Давідом Ла Челілією.  

Денісова подякувала італійський стороні за надану можливість зустрітися з ув’язненим українським громадянином, акцентувавши на важливості неухильного дотримання прав Марківа відповідно до зобов’язань держав, визначених рамками Загальної декларації прав людини Генеральної асамблеї ООН.

У липні італійський суд засудив Нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі 5 років тому під час бойових дій на Донбасі.

10 жовтня суд присяжних Павії поширив мотиваційну частину вироку солдатові. У документі сказано, що суд вирішив засудити Віталія Марківа «за фізичне сприяння та активну участь в убивстві італійського фоторепортера і його російського перекладача».

За даними Офісу президента України, розгляд апеляції на вирок очікується навесні 2020 року.
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков порадив президенту України Володимиру Зеленському «не піднімати питання Криму».

«Краще Путіну тиснути руку, не піднімаючи питання про Крим. Це точно можна сказати. А що стосується Донбасу, то ми вже говорили: тут треба не Путіну тиснути руку, а виконувати Мінські домовленості. Тоді можна буде всім один одному потиснути руки і привітати з тим, що українці вирішили свій внутрішньоукраїнський конфлікт», – сказав Пєсков.

На запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод, Пєсков відповів: «Тут навіть не треба Кремль питати».

«Тут потрібна обопільна воля сторін конфлікту, а сторонами конфлікту є, з одного боку, Київ, а з іншого – «самопроголошені республіки», – стверджує Пєсков.

Увечері 12 грудня Зеленський заявив, що під час зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі потиснув руку російському президенту Володимиру Путіну, і зазначив, що готовий повторити це, якщо Україні повернуть окуповані території.
…

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка звернувся до прем’єр-міністра України Олексія Гончарука з проханням переглянути обсяги штрафних санкцій за порушення вимог пожежної небезпеки, повідомляє Генеральна прокуратура України 13 грудня.

«Наявна відповідальність – штраф для громадян у розмірі 8,50-119 гривень та посадових осіб – 34-170 гривень – не є належним важелем впливу», – йдеться в повідомленні пресслужби Генпрокуратури.

За даними ГПУ, протягом 2019 року було пред’явлено 76 позовів про визнання протиправною бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, 68 з них суди задовольнили.

Читайте також: Хроніка пекла. На місці пожежі в Одеському коледжі завершено 10-денну пошукову операцію​

Згідно з Кримінальним кодексом, найбільші штрафи (від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів) передбачені за порушення правил пожежної безпеки, якщо пожежа внаслідок цього призвела до значних майнових збитків та шкоди здоров’ю людей.

Вранці 4 грудня в одеському коледжі економіки і права почалася пожежа, загинули 16 людей. 11 грудня було обрано запобіжний захід (цілодобовий домашній арешт) для єдиного наразі підозрюваного у справі – директорки Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу Любові Кочерги. Її підозрюють у службовій недбалості.
…

Депутатка Верховної Ради Яна Зінкевич (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що одна з підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета була в зоні бойових дій на Донбасі, коли стався злочин.

«Вранці будемо пробиватися до Яни Дугарь. На фото – довідка, яка підтверджує перебування Яни в АТО на момент вбивства Шеремета. Докази, які були надані щодо Яни, навіть абсурдні за своєю суттю і притягнуті за вуха», – написала Зінкевич у фейсбуці.

У довідці про участь особи в антитерористичній операції говориться, що старший солдат Яна Дугарь в період з 3 червня 2016 року до 26 вересня 2016 року брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

Сіпвробітники поліції вночі 13 грудня провели нічний обшук у помешканні подружжя волонтерів Євгена та Наталії Акастьолових. Про це самі Акастьолови повідомили у фейсбуці.

У коментарях до свого повідомлення Євген Акастьолов заявив, що обшук стосується справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Поліцейські залишили помешкання близько 5:00 13 грудня.

Наталія Акастьолова повідомила, що пережила гіпертонічний криз і змушена була викликати швидку допомогу.

Євген Акастьолов під час Революції гідності був заступником командира Першої сотні, його дружина допомагає пораненим військовим у шпиталях.

Поліція про обшук та його результати наразі не повідомляла.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

Президент України Володимир Зеленський заявив в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що не давав інтерв’ю російському державному телеканалу.

«Журналістка щось запитала у коридорі, я щось відповів. Таке інтерв’ю», – сказав Зеленський.

Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії. Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.
…

Президент України Володимир Зеленський розповів, що під час зустрічі у Парижі потиснув руку російському президенту Володимиру Путіну, і зазначив, що готовий повторити це, якщо Україні повернуть окуповані території.

«Якщо ми хочемо припинити війну, ми повинні розмовляти. Якщо завтра нам повернуть нашу землю, тимчасово окупований Донбас, то я можу ще 10 разів потиснути руку. А якщо нам повернуть наш Крим – а його обов’язково колись повернуть – можна і 100 разів руку потиснути», – сказав Зеленський в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1».

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.
…

Київська міська рада вирішила назвати один зі скверів у центрі столиці на честь загиблого журналіста Павла Шеремета. Відповідне рішення депутати ухвалили 12 грудня.

Під час громадського обговорення ідею про присвоєння скверу імені Шеремета підтримали 81% учасників голосування.

Журналіст загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

 
…

Президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії.

«Головне, що всі ми почали спілкуватися», – сказав Зеленський.

Повну версію розмови обіцяють оприлюднити 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» на телеканалі «Россия-1».

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.

У відповідь вони поскаржилися, що мають проблеми під час візитів до України. 

Вранці 12 грудня на сайті телеканалу Міноборони Росії «Звєзда» з’явилася інформація про те, що знімальну групу цього каналу пустили в Київ. Кореспондентка Діана Сіразі й оператор Олександр Столєров прилетіли у «Бориспіль». На телеканалі стверджують, що приїхали до Києва «після запрошення українського президента Володимира Зеленського».

У Державній прикордонній службі повідомили, що представників «Звєзди» можуть притягти до адміністративної відповідальності за проведення незаконної зйомки під час перетину кордону.

 
…

Речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова заперечила необхідність Москви видати на запит Нідерландів фігуранта справи про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році Володимира Цемаха, повідомляє російська державна інформагенція «ТАСС».

«Цемах не був оголошений прокуратурою Нідерландів в розшук, не був внесений в базу Інтерполу як особа, яка розшукується. Якби російська влада повірили запиту прокурора з Нідерландів, то самі б порушили б цим статтю 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Вона стосується права на свободу і особисту недоторканність. Російське законодавство в цій галузі також було б порушене», – заявила Захарова.

За її словами, «переконливої» доказової бази в розслідуванні катастрофи MH17 немає.

2 грудня Прокуратура Нідерландів заявила, що 19 листопада було отримане повідомлення від російської влади, що запит на арешт Володимира Цемаха не може бути виконаний через відсутність даних про місцеперебування Цемаха на території Росії. На думку нідерландських правоохоронців, Росія свідомо дозволила Цемаху покинути російську територію.

7 вересня Україна передала Росії Володимира Цемаха в межах обміну утримуваними особами. Цемах – колишній «командир протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого в липні 2014 року був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17.

У Нідерландах повідомили, що Україна затримала обмін утримуваними особами, щоб дати можливість прокуратурі Нідерландів допитати Цемаха, затриманого українськими розвідниками наприкінці червня під час спецоперації на окупованих територіях.

11 вересня стало відомо, що Нідерланди перекваліфікували Володимира Цемаха зі свідків у справі про збиття літака рейсу MH17 у небі над Донбасом у підозрювані.

Дочка Володимира Цемаха Марія Левченко-Цемах заявила у коментарі проєктові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время», вони з батьком повернулися з Росії на територію Донбасу, підконтрольну російським гібридним силам і бойовикам угруповання «ДНР».

Рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» прямував з Амстердама в Куала-Лумпур. Лайнер був збитий 17 липня 2014 року. Загинули всі 298 людей на борту, переважно громадяни Нідерландів.
…

П’ятий президент України, народний депутат Петро Порошенко вважає кримінальне провадження про державну зраду, відкрите щодо нього Державним бюро розслідувань, «підтвердженням подвійних стандартів Російської Федерації». Про це він заявив в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

На думку Порошенка, президент Росії Володимир Путін з одного боку «їде в Париж, де говорить про необхідність імплементації Мінських угод», а з іншого – «реалізує свої помисли» через представників колишнього українського лідера Віктора Януковича, що втік до Росії.

Про відкриття кримінального провадження щодо Порошенка спочатку заявив колишній перший заступник голови адміністрації президента при Вікторі Януковичі Андрій Портнов, який подав відповідну заяву в бюро. ДБР підтвердило цю інформацію Радіо Свобода.

Звинувачення на адресу Порошенка пов’язані з підготовкою і проведенням переговорів щодо Мінських угод у лютому 2015 року.

У розмові з Радіо Свобода Петро Порошенко висловив упевненість, що керівництво ДБР понесе відповідальність «за те беззаконня, яке вони тут вчинили».

Це не перша справа, яку ДБР розслідує стосовно Порошенка – їх вже понад 10. Захист політика вважає їх «російським замовленням» і спробою завдати шкоди репутації.

Коментуючи саміт «нормандської четвірки» 9 грудня в Парижі, на якому вперше пройшла зустріч нинішнього президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, Порошенко заявив, що не може назвати переговори в Парижі кроком вперед, але також і не вважає їх двома кроками назад.

Колишній президент зазначив, що до учасників переговорів була донесена позиція, яку підтримує очолювана ним партія «Європейська солідарність» і її парламентські партнери по опозиції: незаперечність європейського і євроатлантичного вибору України, а також неприпустимість зняття з Росії відповідальності за анексію Криму і компромісу щодо суверенітету і територіальної цілісності України.

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.

Після зустрічі Володимир Зеленський заявив про низку розбіжностей між ним і Володимиром Путіним, які вирішити не вдалося. Головна з них – питання про контроль над кордоном.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров 12 грудня повідомив, що його три години утримували румунські прикордонники в аеропорту Бухареста. Він бачить в цьому «слід російських спецслужб».

«Не очікував, що отруйні щупальця російських спецслужб постараються дістати мене в Румунії. Сьогодні при прильоті в Бухарест і проходженні прикордонного контролю румунські прикордонники вилучили у мене паспорт і 3,5 години без пояснення причин утримували мене в трансферній зоні аеропорту», – написав Чубаров у фейсбуці.

За його словами, метою візиту до Румунії є заплановані на 12 грудня зустрічі з 3ержавним секретарем Міністерства закордонних справ, а також з експертами German Marshall Fund of the United States для обговорення ситуації в анексованому Росією Криму та мілітаризації півострова і Чорного моря.

Як зазначив Чубаров, в ситуацію довелося втрутитися послу і консулу України в Румунії.

«Зрозуміло, що те, що сталося, буде предметом звернення посольства України в Румунії в компетентні органи Румунії з метою отримати чіткі пояснення причин мого затримання», – написав він.

Офіційні коментарі представників дипломатичних відомств України і Румунії щодо цього інциденту поки відсутні.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в’їзд на 5 років. На адмінкордоні з півостровом Чубарова зустрічала тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Вона зачитала йому попередження «про неприпустимість екстремістської діяльності», після чого російські прикордонники вручили голові Меджлісу повідомлення про заборону на в’їзд на територію Росії.

5 липня 2019 року п’ятирічний термін заборони на в’їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в Крим через заочний арешт за нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки російської держави».
…

Верховна Рада України 12 грудня збереться на позачергове засідання, щоб розглянути, серед іншого, внесення змін до закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» щодо продовження терміну його дії на один рік.

10 грудня голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія та його перший заступник Олександр Корнієнко зареєстрували законопроєкт, який пропонує зміни до статті 1 відповідного закону. Ця стаття визначає дію закону до 31 грудня 2019 року.

Перед цим в столиці Франції Парижі відбулася зустріч лідерів країн «нормандського формату». Вони «висловили зацікавленість» у досягненні домовленостей «щодо всіх правових аспектів» закону про «особливий статус Донбасу» з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон може бути продовжений ще на рік.
…

Адвокат Назім Шеіхмамбетов оскаржив постанову підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя про продовження запобіжного заходу українському активісту Олегу Приходьку. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

На думку адвоката, суд не врахував усіх доводів захисту при ухваленні свого рішення.

«Нами було оскаржено постанову Київського районного суду про продовження запобіжного заходу громадянину України Приходьку Олегу Аркадійовичу. Ми подали скаргу, обґрунтували свої позиції, в тому числі ми звернули увагу на те, що, по суті, постанова Київського районного суду не включає доводи і позицію, які були викладені як в запереченнях адвоката на шести аркушах, так і в запереченнях самого обвинуваченого на п’яти аркушах. Ми вважаємо, що суд не провів належним чином аналіз доводів захисту і з огляду на це прийшов до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу на два місяці у вигляді утримання під вартою», – розповів Шеіхмамбетов.

6 грудня суд в анексованому Криму до 10 лютого 2020 року продовжив арешт українському активісту Олегу Приходьку.
…

Активісти тримали плакати: «Я вам відповім «Какая разніца». Артем Мирошниченко вбитий за українську мову», «Вбивцям справедливе покарання»
…

Служба безпеки України затримали в Івано-Франківську організовану групу з чотирьох людей, яка незаконно продавала інформацію із закритих державних інформаційних ресурсів, у тому числі і військового. Про це інформує СБУ у Львівській області.

За даними оперативної служби, четверо мешканців Івано-Франківської і Львівської областей організували нелегальний бізнес. Вони створили сайт, розмістивши його на закордонному сервері, і пропонували придбати інформацію з обмеженим доступом. Це були, зокрема, відомості військового характеру про закупівлю та переміщення техніки.

Лише до одного із «сервісів» зловмисників підключили майже 50 замовників. Серед них і клієнти з Росії.

Під час слідчих дій оперативники управління СБУ у Львівській області виявили в офісі і за місцями проживання учасників злочинної групи комп’ютерну техніку з базами даних, що є власністю держави з обмеженим доступом, кредитні картки, на які особи отримували кошти за продану інформацію.

Кримінальне провадження відкрите за статтями про несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерів та несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.
…

В Одесі представили книгу «2 мая: мифы и пропаганда» Володимира Саркісяна, присвячену подіям 2 травня 2014 року., повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Тоді в результаті протистояння між проукраїнськими та проросійськими активістами загинули 48 людей – шість із них у центрі міста від вогнепальних поранень, а 42 – через пожежу в Будинку профспілок на Куликовому полі.

Саркісян входив до так званої «Групи 2 травня» – групи з кількох журналістів і експертів, які з самого почали вести самостійне розслідування подій. Матеріали їхнього розслідування були опубліковані в жовтні 2016 року. В тому числі там була розписана похвилинна реконструкція подій – сьогодні із ними можна ознайомитись на сайті групи. 

В новій книзі Саркісян, експерт з токсикології, розвінчує близько десятка найбільш відомих міфів російської пропаганди щодо подій 2 травня – про нібито вбивство вагітної жінки, нібито геноцид одеситів і нібито використання білого фосфору для вбивства людей.

Як розповів Саркісян, ідея книги прийшла йому на думку наприкінці 2014 року, але потім інтерес до подій 2 травня зійшов нанівець. Лише наприкінці 2018 року, коли експерт побачив, що на питаннях цих подій знову починають спекулювати в російських і навіть європейських виданнях, то він повернувся до ідеї написати книгу.

«Під час своєї роботи я спілкуюсь із людьми із усієї України, і мене вразило, що навіть через п’ять років люди в інших містах досі не знають, що відбувалось в Одесі 2 травня 2014 року. Прочитавши мою книгу ви не зробите для себе великого відкриття – все, що тут написано, окрім декількох деталей, було відоме з матеріалів розслідування групи 2 травня», – говорить Саркісян. Він додав, що серед його джерел були і публічні, і непублічні персони, деякі з яких ділилися інформацією лише на умовах анонімності.

Саркісяна підтримала ще один член «Групи 2 травня» Тетяна Герасімова, яка також прийшла на презентацію книги.

«Впродовж останніх п’яти років мені іноді здавалось, що треба припиняти думати про ці події – нехай їх вивчають історики. Але останнім часом я бачу, що знову підіймається хвиля російської пропаганди, в якій на жаль беруть участь одесити, які вже залишили місто. В рамках цієї пропаганди дуже обережно знову просуваються міфи про 2 травня», – заявила Герасімова під час обговорення книги. 

«Група 2 травня» була створена майже одразу після подій – туди увійшли журналісти Віра Запорожець, Валерія Івашкіна, Тетяна Герасимова, Юрій Ткачов, Леонід Штекель, Павло Поламарчук і Сергій Дібров, експерти Володимир Саркісян, Юрій Мукан, Владислав Балінський і Юрій Весілик. Пізніше до групи приєдналися спеціаліст з ведення переговорів Євген Пересипкін, підполковник МВС у відставці Владислав Сердюк і Світлана Підпала. В 2016 році була створена громадська організація «Експертно-аналітичне агентство «Група 2 травня», куди увійшли Тетяна Герасимова, Владислав Балінський, Сергій Дібров, Юрій Мукан, Світлана Підпала, Володимир Саркісян і Владислав Сердюк.

23 вересня 2019 року колишній голова Верховної Ради та народний депутат Андрій Парубій заявив, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо нього через сутички 2 травня 2014 року в Одесі. 30 жовтня 2019 року Верховна Рада відмовилася створювати тимчасову слідчу комісію для розслідування сутичок, які відбулися 2 травня 2014 року в Одесі. Проєкт постанови ініціювали представники «Опозиційної платформи – За життя».
…

Після бійки у Верховній Раді народний депутат від «Слуги народу» Андрій Богданець потрапив до лікарні з підозрою на струс мозку, повідомила його колега Євгенія Кравчук у Facebook.

11 грудня в стінах парламенту стався конфлікт між Богданцем та народним депутатом сьомого скликання, представником «Свободи» Едуардом Леоновим. Останній стверджує, що бійку почав депутат від «Слуги народу».

Водночас «Слуга народу» стверджує, що «група осіб» напала на Богданця.

«Вважаємо цей інцидент свідомою провокацією, яка має на меті зрив законотворчого процесу і дестабілізацію ситуації в Раді на догоду певним політичним силам. Дуже показовою для нас є кооперація у спробі зриву роботи комітету між представниками партій проросійського спрямування і політичних сил, які називають себе патріотичними», – заявили в «Слузі народу».

У фракції звернулися до правоохоронних органів з вимогою «належним чином відреагувати на цей інцидент відповідно до чинного законодавства».

11 грудня комітет почав розгляд законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Наразі «Свобода» виступає проти запровадження ринку землі.

13 листопада Верховна Рада в першому читанні підтримала проєкт закону про ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Президент України Володимир Зеленський обговорив із новим президентом Європейської ради Шарлем Мішелем продовження санкцій проти Росії, повідомив Офіс президента України.

«Розраховую, що лідери держав – членів ЄС зберігатимуть єдність у підтримці суверенітету й територіальної цілісності України, а також у продовженні санкційного тиску на РФ до повного виконання Мінських домовленостей та відновлення територіальної цілісності України», – сказав Зеленський.

Він підтвердив, що Україна залишатиметься надійним партнером у питанні транзиту газу, і подякував ЄС за підтримку у тристоронніх переговорах.

Шарль Мішель привітав прогрес України у впровадженні євроінтеграційних реформ та підтвердив готовність Європейського союзу й надалі надавати необхідну допомогу в цьому процесі.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що у анексованому Росією Криму постійно порушуються права українців і кримських татар.

«Українські та кримськотатарські громади залишаються найбільш вразливими групами в окупованому Росією Криму. Їхні права постійно порушуються. На даний момент в Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менш, ніж 35 кримських татар», – мовиться у повідомленні.

14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив резолюцію про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації.

Організація об’єднаних націй раніше оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Велика Британія привітала домовленості, досягнені на зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі 9 грудня. Про це повідомили у посольстві Сполученого королівства.

«Ми вітаємо зобов’язання, взяті Сторонами на саміті Нормандської четвірки, зокрема, подальше розведення сил, всебічне припинення вогню та обмін утримуваних осіб. Велика Британія залишається рішучим прихильником України та прагнень президента Зеленського до припинення конфлікту», – мовиться у повідомленні.

Британія також закликала Росію виконати її зобов’язання за Мінськими домовленостями.

9 грудня у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії домовилися, що до кінця року Київ та Москва проведуть обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх» до 31 грудня. Вони підтримали повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року.

Крім того, лідери країн «нормандської четвірки» вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство.

Після зустрічі президент України Володимир Зеленський заявив, що закон про особливий статус Донбасу може бути продовжений ще на рік.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель повідомила, що сторони домовилися знову зустрітися через чотири місяці, щоб, серед іншого, обговорити місцеві вибори на нині окупованій частині Донбасу.

 
…

«Обговорюючи ці питання напряму з Путіним, була можливість краще зрозуміти його особисту позицію»
…

Державне бюро розслідувань почало кримінальне провадження щодо п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка – за фактом можливої державної зради під час підписання Мінських угод.

Інформацію про це Радіо Свобода підтвердила речниця ДБР Анжеліка Іванова.

Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича Андрій Портнов.

«Так, це відповідає дійсності», – сказала Іванова. Вона не змогла уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада таких проваджень було 13.

Петро Порошенко цю інформацію наразі не коментував.

Державне бюро розслідувань України 18 листопада повідомило, що направилo у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. 

«Проєкт підозри підготовлено й направлено до прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження щодо можливого неправомірного впливу на проведення конкурсу з добору кандидатів для призначення членів Вищої ради правосуддя у березні-травні 2019 року.

У документі ідеться про підозру п’ятого президента України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 109 та частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України», – мовиться у повідомленні.

Його захист назвав це «російським замовленням».

Слідчі бюро також направили до прокуратури проєкт подання до Верховної Ради щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Петра Порошенка, який нині є чинним народним депутатом.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…

Уповноважена Верховної Ради з прав Людини Людмила Денісова повідомила, що колишні політв’язні Микола Карпюк і Володимир Балух працюватимуть в офісі українського омбудсмена.

«Найближчим часом Миколу Карпюка, який очолює громадську організацію «Український центр запобігання катувань» моїм наказом буде призначено членом Експертної ради при Уповноваженому ВРУ з прав людини, а Володимир Балух увійде до Координаційної ради з питань реалізації національного превентивного механізму при Уповноваженому», – написала Денісова на сторінці у Facebook.

За її словами, із Карпюком і Балухом був підписаний меморандум про співпрацю в частині запобігання катуванням у місцях несвободи.

Очікується, що перший спільний моніторинговий візит відбудеться в Лук’янівське СІЗО.

«Впевнена, що наша співпраця буде плідною та допоможе забезпечити й захистити права наших громадян, які перебувають у місцях несвободи, у тому числі на території РФ, частині тимчасово окупованого Донбасу та тимчасово окупованого Криму», – додала Денісова.

Засуджені Росією Микола Карпюк і Володимир Балух були серед 35-ти українців, які повернулися в Україну 7 вересня в рамках обміну утримуваними громадянами між Україною і Росією.

 
…

Вища рада правосуддя під час свого засідання 10 грудня відмовилася звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова, який шість років тому уможливив штурм Майдану «беркутівцями».

Як повідомляє Центр протидії корупції, його покарали суворою доганою з позбавленням премій протягом трьох місяців. За таке рішення проголосували всі присутні 13 членів Вищої ради правосуддя.

10 грудня ВРП розглядала скаргу судді Аблова на рішення другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 квітня 2019 рокупро притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Активісти громадських організацій «Центр протидії корупції», Автомайдан та фундації DEJURE принесли на засідання ВРП фото з Майдану, «щоб нагадати членам ради, чим відомий Аблов і які наслідки мало для Революції Гідності».

Під будівлею ВРП відбувалася акція з вимогою звільнити суддю Аблова, який дав підставу «Беркуту» штурмувати Майдан у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.

Самого Аблова на засіданні ВРП не було, повідомляє ЦПК.

У квітні ВРП відсторонила Аблова від посади заступника голови Окружного адміністративного суду Києва.

Влітку цього року Генпрокуратура повідомила, що голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк і двоє його колег – Ігор Погрібніченко та Євген Аблов – отримали підозри у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Національне антикорупційне бюро України 26 липня оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Це сталося після того, як співробітники НАБУ і ГПУ провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси.

У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

 
…

Організаційний комітет акції «Варта на Банковій» заявив уночі 10 грудня, що президент України Володимир Зеленський за результатами переговорів лідерів країн «нормандського формату» в Парижі не допустив здачі національних інтересів України. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Президент Володимир Зеленський не перетнув жодних «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме завдяки масовому невдоволенню в Україні було засвідчено, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», – заявили члени оргкомітету у зверненні зі сцени під будівлею Офісу президента.

«Ми усвідомлюємо, що може існувати непублічна частина домовленостей між лідерами «нормандської четвірки», тому ми, представники громадянського суспільства, і далі стежитимемо за розвитком подій. Українська нація здатна реагувати швидко і дієво, як вона це робила неодноразово», – йдеться в заяві.

У Києві та багатьох інших містах України 8 грудня відбулася акція «Червоні лінії для Зе». Надвечір того ж дня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети. Учасники акції закликали Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі «нормандської четвірки» у Франції.

 
…

В анексованому Криму працює і обходить міжнародні санкції компанія, пов’язана з німецьким авіаперевізником Lufthansa, про це стало відомо в ході спільного розслідування телеканалу «Настоящее время» і антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер». Масштабне розслідування, яке тривало майже два роки, має назву «Кримський архів».

Після анексії півострова в 2014 році кейтерінгова компанія «Аеромар» відкрила в Севастополі філію. Окремої юридичної особи філія не має, запис про неї з’явилася в реєстрі 26 червня 2014 року на сторінці АТ «Аеромар». 3 липня в компанії повідомили, що філія надала обслуговування першому рейсу спеціального льотного загону авіакомпанії «Росія».

Контрольним пакетом акцій «Аеромара» (51%) володіє «Аерофлот». Решта 49% через дочірні британські та німецькі фірми належать німецькому авіаперевізнику Deutsche Lufthansa AG.

Філія «Аеромара» в Сімферополі також фігурує на офіційному сайті держзакупівель в Російській Федерації. У серпні 2015-го приміщення, яке орендує філія в Сімферополі, відремонтували за держконтрактом на суму 38 тисяч доларів.

Санкції ЄС безпосередньо забороняють інвестиції в туристичний і транспортний сектори на території анексованого Криму. Офіційно встановити, чи вважається діяльність компанії, пов’язаної з Lufthansa, порушенням санкцій, може Європейський суд. І скарга повинна надійти від органів, відповідальних за санкційний контроль в конкретній країні ЄС, тобто в Німеччині.

«Настоящее время» відправило запит до відповідного департаменту Міністерства фінансів Німеччини ще на початку квітня 2018 року, але відповіді на момент публікації так і не отримало.

У головному офісі німецької Lufthansa Group, отримавши запит «Настоящего времени», пообіцяли, що підготують відповідь максимально швидко, але через два тижні прислали відмову.

«На жаль, ми не можемо прокоментувати ваш запит. Дякуємо за ваше розуміння», – написала в електронному листі Керстін Синтія Лау, директор з міжнародних комунікацій LSGgroup.

Відповісти на офіційний запит «Настоящего времени» з середини березня обіцяють і в самому «Аеромарі», але до сьогодні відповіді немає.

Понад півтора року телеканал «Настоящее время» і антикорупційний проєкт «Муніципальний сканер» досліджували бізнес в анексованому Криму. Журналісти виявили понад сотню європейських, американських, російських, українських компаній, які порушують міжнародні санкції щодо Криму. У другій частині великого розслідування йдеться про те, як на півострові продовжують працювати і обходити санкції підприємства, пов’язані з великими міжнародними компаніями – французьким бюро Bureau Veritas, литовською торговельною мережею «Новус» та литовсько-естонською будівельною компанією Hanner.

У першій частині розслідування йшлося про те, як великий бізнес з України та Росії порушував санкції ЄС щодо Криму.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…