01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

У Росії залишили під арештом чотирьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Таганрозький міський суд в Ростовській області Росії 13 травня продовжив запобіжний захід чотирьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», затриманих під час масових обшуків в анексованому Криму 27 березня.

Сейран Муртаза, Енвер Аметов, Меджіт Абдурахманов і Рустем Сейтхалілов будуть перебувати в СІЗО до 15 серпня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Все було стандартно і шаблонно: набори чергових фраз про необхідність продовження запобіжного заходу і утримання в СІЗО через допит 15 свідків і проведення ряду слідчих заходів. Єдине клопотання, яке було задоволене за цей процес – допуск родичів на оприлюднення», – розповів Крим.Реалії адвокат Айдер Азаматов.

Він додав, що судове засідання було закрите нібито через те, що буде оголошуватися інформація, що є таємницею слідства. Однак інші аналогічні засідання, які проходять зараз в Ростові-на-Дону, відбуваються у відкритому режимі.

Засідання в Таганрозі проходило в закритому режимі з ініціативи прокурора Артура Ширяєва, активісти і родичі заарештованих не змогли потрапити до суду.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.

Read More

Народні депутати беруть під захист волонтерський намет у Харкові, який хоче знести міська влада

На акції протесту в Харкові 12 травня збирали підписи під зверненням із закликом зберегти волонтерський намет

Read More

У Зеленського оприлюднили рекламний відеоролик за розпуск Верховної Ради

Відеоролик російською мовою записав один із соратників Зеленського, комедійний актор Руслан Ханумак

Read More

Міська влада Харкова планує знести намет волонтерів, у центрі міста зібралися активісти

​10 травня мер Кернес подякував містянам за підтримку петицій про скасування перейменування проспекту імені Жукова на Петра Григоренка, а також знесення намету волонтерів у центрі Харкова

Read More

Порошенко звільнив заступника голови своєї адміністрації Філатова

Президент України Петро Порошенко звільнив Олексія Філатова з посади заступника голови Адміністрації президента. Відповідний указ розміщений на сайті президента.

Документ датується сьогоднішньою датою.

Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента в липні 2014 року. 

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірну причетність заступника голови Адміністрації Олексія Філатова та інших посадовців з оточення Петра Порошенка до злочинів бізнесмена з орбіти екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка. Йшлося про те, що їм вже оголошені підозри. Але Генеральна прокуратура пізніше спростовувала інформацію про повідомлення підозри Філатову та іншим посадовцям, зокрема колишньому голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і екс-голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, у причетності до злочинів Курченка. У ГПУ вказували, що такі підозри були здійснені з порушенням процесуального законодавства.

Read More

18 травня буде хвилина мовчання в пам’ять жертв геноциду кримських татар – Чубаров

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 18 травня по всій території України і на території анексованого Росією Криму о 12:00 буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров звернувся до журналістів, телекомпаній, блогерів, користувачів соцмереж і всіх громадян долучитися до цієї акції.

«Просимо вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», – написав Чубаров у Facebook.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в грудні 2015 року почала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Read More

У Раді суддів планують «моніторинг» Окружного адмінсуду Києва через неявку суддів на оцінювання

Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань, пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду.

«Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Представники Ради суддів України повинні скласти об’єктивну оцінку ситуації, що склалася і повідомити свою думку громадськості», – повідомили у прес-службі Ради суддів після того, як у з’явилася інформація, що понад 30 суддів установи не з’явилися на кваліфікаційне оцінювання.

У Раді суддів заявили, що проходити чи не проходити кваліфікаційне оцінювання вирішує кожний суддя самостійно, проте непроходження такого оцінювання призводить до наслідків, передбачених законом.

«Відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади», – йдеться в повідомленні.

Водночас Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму сайті вказала, що 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту 17 квітня 2019 року не з’явились «з підстав тимчасової непрацездатності, що підтвердили копіями відповідних документів».

«Рішенням Комісії від 8 травня 2019 року вказаним 30 суддям причини неявки на іспит визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року. Кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва наразі триває. Комісія звертає увагу, що останніми днями склалася вкрай політизована ситуація навколо процедури кваліфікаційного оцінювання», – додали у ВККСУ.

10 травня у ЗМІ з’явилось повідомлення, що одразу 34 судді Окружного адмінсуду Києва не пройшли оцінювання, бо нібито захворіли в один день.

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які визнали незаконним рішення про націоналізацію «Приватбанку», попросили Вищу раду правосуддя ініціювати процедуру імпічменту президента Петра Порошенка. Судді заявляли, що «керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «Приватбанку», зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України».

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Після цього Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони про можливі загрози внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».

Read More

Мер Львова оголосив про намір боротися за місце прем’єр-міністра України

Мер Львова, голова партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий заявив 11 травня, що готовий очолити партійний список на парламентських виборах і боротися за посаду прем’єр-міністра. Про це він сказав на з’їзді «Самопомочі», який відбувається в Києві.

Садовий вказав, що готовий іти у парламент, якщо буде довіра однопартійців. «Готовий боротися за посаду прем’єр-міністра і наводити лад в країні», – наголосив Садовий.

У квітні Садовий повідомив, що найближчим часом частина депутатів від «Самопомочі» залишить парламентську фракцію. Тоді депутати Єгор Соболєв і Семен Семенченко, які були обрані у 2014 році до Верховної Ради за списками «Об’єднання «Самопоміч», оголосили про намір вийти з партії.

10 травня Садовий заявив, що Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Олександр Опанасенко, Іван Мірошніченко та Олександр Данченко також вийдуть з лав партії «Самопоміч», але залишаться членами парламентської фракції.

Read More

Гройсман: відповідальність за незаконне збагачення треба повернути

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підтримує відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. Про це він заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна», оприлюдненому 11 травня.

«Ми створили Національне антикорупційне бюро, ми пережили люстрації, електронні декларації чиновників, створили Антикорупційний суд і мали покарання за незаконне збагачення. Навіщо це руйнувати? Ми вже все це створили і зафіксували, тепер з цим потрібно жити. Я за те, щоб її повернули», – сказав Гройсман.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Read More

Суд відмовив у забезпеченні позову про заборону Парубію підписувати закон про мову

Голова Верховної Ради України назвав цей позов «цинічною спробою проросійського реваншу»

Read More

Парубій прокоментував позов щодо заборони підписувати закон про мову

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій назвав «цинічною спробою проросійського реваншу» поданий до Окружного адміністративного суду Києва позов із вимогою заборонити керівникові парламенту підписувати закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«В чому ворожий задум? Вони сподіваються, що суддя ухвалить рішення про заборону вчиняти будь-які дії щодо закону про функціонування української мови як державної, допоки питання не буде розглянуто по суті», – написав Парубій у Facebook увечері 10 травня.

«У вівторок, 14 травня, на голосування Верховної Ради України будуть поставлені і провалені постанови про скасування голосування за закон про мову і це відкриє для мене шлях для підписання цього закону… За будь яких умов наступного тижня закон буде підписаний і набуде чинності», – додав голова Верховної Ради.

До Окружного адмінсуду міста Києва надійшов позов від громадської організації «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної», позивачі просять заборонити голові Верховної Ради підписувати мовний закон. Про це прес-служба суду повідомила 10 травня. У повідомленні вказано, що суд вирішує питання щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону.

 

Read More

У Порошенка відповіли Зеленському щодо інавгурації

Для президента України Петра Порошенка прийнятна будь-яка дата інавгурації обраного президента Володимира Зеленського, яку визначить Верховна Рада, «позаяк це належить до її компетенції». Так в Адміністрації президента України відповіли на звернення Зеленського, в якому він повторив вимогу призначити дату інавгурації на 19 травня.

«До моменту інавгурації нового президента Петро Порошенко залишається чинним главою держави і несе відповідальність за ситуацію в країні, виконуючи свої обов’язки згідно духу та букви Конституції», – так в адміністрації відреагували на слова Зеленського, який назвав Порошенка «колишнім президентом» і звинуватив його в тому, що він в останні дні своєї каденції «коїть незворотнє».

«Передача влади – це складний і відповідальний процес. І Петро Порошенко прагне здійснити його згідно з європейською традицією, так, як це прийнято в демократичних країнах. Тому він підтверджує своє запрошення Володимиру Зеленському, озвучене ще 30 квітня – не чекаючи інавгурації, провести зустрічі для того, щоб обговорити найважливіші питання життєдіяльності країни, рівно як і будь-які інші питання, пов’язані із передачею повноважень і відповідальності», – вказано в повідомленні.

Раніше 10 травня обраний президент України Володимир Зеленський звинуватив депутатів Верховної Ради у затягуванні процесу інавгурації та знову закликав парламент призначити урочистості з нагоди вступу нового президента на посаду на 19 травня.

Read More

#KyivNotKiev: Аеропорт Таллінна перейшов на коректну назву столиці – Беца

Міжародний аеропорт імені Леннарта Мері почав використовувати коректну назву Києва латинкою, повідомила посол України в Естонії Мар’яна Беца.

«Перевірила ще раз. Талліннський аеропорт пише #KyivNotKiev. І англійське і естонське написання вірне. Якщо десь закрадеться технічна помилка, будемо виправляти», – повідомила дипломатка.

Цього ж дня український дипломат, співробітник посольства України у Фінляндії Ілля Квас поширив заяву аеропорту Гельсінкі, що «зміни на підході». Таку відповідь у летовищі надали на питання дипломата в Twitter.

«Схоже, що і в Фінляндії крига скресла», – прокоментував її Квас.

8 травня стало відомо про використання правильного написання назви Києва латинкою аеропортами Чорногорії та Австрії.

На початку жовтня минулого року Міністерство закордонних справ України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ та іноземних аеропортів з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev). Чимало європейських столиць і міст вже підтримали цю ініціативу.

Під час перебування України в складі СРСР в англомовних засобах інформації закріпилася транслітерація назви української столиці у спосіб, який відповідав російській вимові, тобто Kiev. Українська влада наполягає, що нині правильно передавати назву близько до вимови, властивої українській мові, тобто Kyiv.

Read More

Зеркаль розповіла подробиці щодо першого засідання Міжнародного трибуналу у справі військовополонених

Слухання Міжнародного трибуналу з морського права 10 травня, де слухатимуть справу про захоплення Росією українських моряків, триватимуть три години. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ, голова делегації України в Міжнародному трибуналі Олена Зеркаль.

Вона додає, що підготовка до слухань займає набагато більше часу, ніж власне судове засідання.

«У міжнародному публічному праві, можливо, як ніде інде, важливою є майстерність аргументів, виваженість і логічність позицій. Кожен документ, кожен виступ і кожне слово, артикль, кома, виноска – буквально все важить і може стати вирішальним. І не має значення, чи мова йде про виступ, письмовий документ, чи про один із сотень додатків до документів», – стверджує Зеркаль.

Водночас дипломатка зазначає: Росія протидіє спробам Києва довести, що моряків захопили й утримують незаконно.

«Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної зробленої заяви, перекручуючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється у майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим», – каже вона.

За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступатимуть представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чік і Джонатан Гімблет, генеральний секретар Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрік Тювенін, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс, а в червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу.

25 листопада біля берегів анексованого Криму російські прикордонники силою захопили три українські військові кораблі й 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у нібито незаконному перетині кордону Росії. Моряків утримують у СІЗО в Москві.

Читайте також: Росія звільнить українських моряків за рішенням міжнародного трибуналу – МЗС

Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

17 квітня Лефортовський районний суд у Москві вчергове задовольнив клопотання Федеральної служби безпеки Росії щодо подовження терміну арешту українським військовополоненим морякам. Вони залишаться під арештом щонайменше до кінця липня.

Read More

Порошенко присвоїв звання Героя України голові СБУ

Голова Служби безпеки України Василь Грицак отримав звання Героя України – такий указ президента Петра Порошенка оприлюднила його адміністрація 9 травня.

Згідно з документом, разом зі званням Грицак отримає орден «Золота зірка».

«За самовіддане служіння українському народові, визначний особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України», – так  пояснюється рішення про нагородження Грицака в указі президента.

Звання «Герой України» – вищий ступінь відзнаки в Україні, яким нагороджують за «героїчні вчинки та визначні трудові досягнення». Згідно зі статутом цього звання, воно передбачає виплату одноразової грошової винагороди в обсязі 50 прожиткових мінімумів.

Василь Грицак очолює СБУ з липня 2015 року.

Read More

9 травня у Львові: без бійок, серйозних провокацій, «безсмертного полку» і панахиди УПЦ (МП)

9 травня у Львові на місця радянських меморіалів – Марсове поле і Пагорб слави – традиційно прийшли кілька десятків львів’ян із квітами, переважно російськомовні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Ці території посилено охороняли силовики.

Серед тих, хто вшанував День перемоги 9 травня були троє ветеранів, які воювали у Червоній армії. 

«Я 1926 року народження. Мені було 18 років, коли пішов воювати. Звільняв Німеччину, воював на Далекому Сході із Японською імперією. Хочу всім побажати, щоб не бачили жах війни», – каже ветеран радянської армії Борис Вакуленко.

На Марсове поле і Пагорб слави прийшли також десятки представників праворадикальних організацій.

На одного із них поліція склала адміністративний протокол за те, що кинув куряче яйце на символічне збільшене зображення ордену Вітчизняної війни.

Також відбулась словесна перепалка між молодими людьми націоналістичних переконань і тими, хто прийшов відзначити День перемоги 9 травня.

Другий рік поспіль на Пагорбі слави, де є могили солдатів і офіцерів Червоної армії і НКВС, не запалюють «вічний вогонь», адже кілька годин використання газу обходиться до двох тисяч гривень.

Загалом на Пагорбі слави і Марсовому полі поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС і КДБ.

У Львові офіційно вшановували загиблих Другої світової війни 8 травня – у День пам’яті і примирення, на місці, де у роки німецького окупації розташовувався концтабір для військовополонених різних національностей.

Також цього року 9 травня не відбулась панахида на місцях радянських меморіалів. Щороку її проводили представники УПЦ (Московського патріархату). 

Read More

Урочистості до Дня перемоги в Києві – трансляція

В Україні 9 травня відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

У Києві, як і в інших містах країни, у цей день відбуваються урочистості.

Зокрема, о 9:00 президент України Петро Порошенко візьме участь у церемонії покладання квітів до могили Невідомого солдата (у парку Вічної Слави).

Також напередодні була анонсована акція із назвою «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», яка за своєю суттю й стилістикою нагадує інший, створений у Росії захід – «Безсмертний полк».

Радіо Свобода транслює заходи у прямому ефірі.

Напередодні в Національній поліції повідомляли, що 8 і 9 травня по всій території України пройдуть масові заходи, участь у яких візьмуть майже 220 тисяч людей.

8 травня в Україні відзначають День пам’яті й примирення, а 9-го (у вихідний день – ред.) – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 

Read More

Порошенко: ніхто не має права монополізувати перемогу над нацизмом

«Ми дистанціювалися від кремлівського «побєдобєсія»

Read More

У Києві відбувається акція «Перша хвилина миру» (трансляція)

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувається акція «Перша хвилина миру». 73 роки тому в Європі запанував мир.

Саме у цей час 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Участь в акції бере президент України Петро Порошенко, урядовці, священнослужителі та військовослужбовці. Хвилиною мовчання присутні вшанують пам’ять загиблих і урочисто запалять «Вогонь слави». Президент Петро Порошенко виступить із промовою.

Радіо Свобода веде трансляцію події.

День пам’яті та примирення – це пам’ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини. Відповідно до указу президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму».

Read More

Звільнені Росією херсонські рибалки отримали статус потерпілих – прокуратура АРК

Звільнені 7 травня українські рибалки Руслан Кондратюк та Андрій Морозов, яких російські силовики утримували на території анексованого Криму, отримали статус потерпілих у кримінальному провадженні, процесуальне керівництво в якому здійснює прокуратура АРК. Про це повідомила прес-служба відомства.

«Після повернення на материкову частину України, з Русланом Кондратюком та Андрієм Морозовим проведені відповідні слідчі та процесуальні дії. Також звільнені рибалки отримали статус потерпілих у кримінальному провадженні, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокуратурою АР Крим», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що слідчий відділ головного управління Національної поліції в АР Крим і Севастополі проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами незаконного позбавлення волі членів екіпажу риболовецького судна «ЯМК-0041» за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї та погрозою застосування насильства, а також захоплення зазначеного морського судна представниками незаконно створених органів в анексованому Криму.

8 травня стало відомо, що Росія звільнила двох утримуваних в Криму херсонських рибалок. Вони згодом перетнули адміністративний кордон між півостровом та Херсонською областю.

Українських рибалок, що були затримані у вересні 2018 року, російські прикордонники звинуватили у «незаконному перетині кордону» на озері Сиваш.

Read More

Бойовики на Донбасі односторонньо скасували режим припинення вогню – українська сторона СЦКК

Українська сторона у Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) заявила, що підтримувані Росією бойовики в односторонньому порядку скасували режим припинення вогню на Донбасі. Про це йдеться на Facebook-сторінці штабу Операції об’єднаних сил.

«О 10:00 8 травня від команди СММ ОБСЄ отримано повідомлення про припинення в односторонньому порядку російськими бойовиками на сході України режиму припинення вогню у вздовж усієї лінії зіткнення,» – йдеться в повідомленні.

Згідно з повідомленням, через це призупинено відновлення житлових масивів у населених пунктах Мар’їнка та Красногорівка.

«Українська сторона не припинить відновлювати інфраструктуру регіону, а гуманітарна обстановка в районі проведення операції залишиться під контролем Об’єднаних сил», – повідомили у штабі ООС.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» відсутня будь-яка інформація щодо скасування режиму припинення вогню.

На Донбасі від 8 березня діє режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Як і раніше, це перемир’я не дотримується, його порушення зафіксували у перші ж години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Read More

В уряді хочуть позбавити пенсій і соцвиплат українців ОРДЛО з російськими паспортами

У Кабінеті міністрів розглядають ініціативу зі внесення громадян України з окупованих територій Донбасу, які отримають паспорти Росії, до бази даних, щоб унеможливити для них отримання соціальних виплат чи пенсій з боку України. Про це у Facebook 8 травня написала міністр України у справах ветеранів Ірина Фріз.

За її словами, 8 травня уряд України ухвалив рішення про визнання недійсними паспортів, виданих уповноваженими органами Росії після 28 квітня 2019 року.

«Також ініційовано опрацювання пропозиції щодо внесення громадян, які отримали паспорти РФ у спосіб, що порушує міжнародне право та загрожує суверенітету нашої держави, до бази даних із подальшим позбавленням їх статусу бенефіціара щодо отримання соціальних виплат чи пенсій з боку України», – заявляє міністр.

За її словами, дії Росії щодо видачі паспортів громадянам України з окупованих територій порушують принципи й норми міжнародного права і несуть «пряму загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності» України.

«Документи центрів видачі російських паспортів у м. Новошахтинську та с. Покровське не будуть визнаватись», – написала Фріз у Facebook 8 травня.

Напередодні про те, що Україна не визнаватиме російських паспортів, які видаватимуть жителям непідконтрольних українській владі територій, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

24 квітня президент Росії Володимир Путін видав указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України, а також жителі анексованого Криму, зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. Це рішення різко розкритикувала Україна та її західні союзники.

Read More

Коломойський: на Зеленського не може бути компромату

Український олігарх Ігор Коломойський заявив в інтерв’ю Bihus.Info, що інформації, яка компрометує обраного президента України Володимира Зеленського, не існує.

«На нього немає компромату взагалі ні в кого. Він взагалі з іншої опери. На нього не може бути компромату», – сказав Коломойський на запитання, чи він сам має компромат на Зеленського.

Андрій Богдан, який здійснює юридичний супровід кампанії кандидата у президенти України Володимира Зеленського, є особистим адвокатом Ігоря Коломойського. Про це журналістам програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповів сам олігарх.

Раніше «Схеми» розповіли, що напрямки перельотів адвоката Андрія Богдана змінювалися відповідно до зміни місця проживання Ігоря Коломойського: спочатку була Швейцарія, потім – Ізраїль.

«Наприклад, протягом 2018 року юрист літав у Женеву щонайменше 9 разів. Тоді олігарх мешкав там. Із осені 2018 року Богдан часто літає у Тель-Авів, де живе Коломойський тепер. Починаючи з жовтня минулого року він бував там мінімум 9 разів. Причому п’ять із них – у 2019-му. Уже після того, як Зеленський оголосив про похід на вибори», – мовиться в матеріалі «Схем».

Сам Андрій Богдан відмовився говорити про причини відвідування Женеви і Тель-Авіва, посилаючись на те, що це «приватне життя».

Під час виборчої кампанії опоненти закидали Зеленському користування автомобілем, який раніше належав Коломойському чи людям із його оточення. Також Коломойський визнав, що безпеку Зеленського гарантували ті ж охоронці, що й під час перебування олігарха в Україні.

Read More

Порошенко звільнив командувача Нацгвардії Аллерова

Президент України Петро Порошенко звільнив командувача Національної гвардії України Юрія Аллерова. Про це йдеться в повідомленні на сайті президента 7 травня.

«Іншим своїм указом глава держави призначив виконуючим обов’язки командувача Національної Гвардії Миколу Балана», – йдеться в повідомленні.

За законодавством, командувач Нацгвардії призначається та звільняється на посаду президентом України за поданням міністра внутрішніх справ.

Президент Петро Порошенко підписав наказ про призначення генерала Юрія Аллерова командувачем Нацгвардії 30 грудня 2015 року. 

Read More

Суд відмовився збільшити заставу бізнесмену Крючкову, який звітував Кононенку про енергетичну аферу

Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу про обрання запобіжного заходу екс-голові правління «Енергомережі» та колишньому народному депутату Дмитру Крючкову, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень. Таким чином, розмір його застави залишився незмінним: 7 мільйонів гривень – замість 346 мільйонів, про які клопотали прокурори.

Раніше в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи телефонних розмов Крючкова із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Кононенком і братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

 

​«За результатами розгляду Київським апеляційним судом апеляцію залишено без задоволення, а запобіжний захід – без змін», – заявили в САП.

Київський апеляційний суд також відмовив в апеляції адвокатам Крючкова, які просили відмінити рішення попередньої інстанції щодо призначення їхньому підзахисному запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою з правом внесення 7 мільйонів гривень застави та зобов’язання носити електронний браслет.

17 квітня Солом’янський суд міста Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет.

Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатися, частина спростувала свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.

 

Read More

Зеленський зустрівся з главою УГКЦ

Зустріч відбулася в резиденції глави церкви при Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві

Read More

Посол США в Україні достроково залишить Київ

Посол США в Україні Марі Йованович залишить свою позицію в середині травня – за два місяці до завершення терміну повноважень. Про це Радіо Свобода повідомили 6 травня чотири особи, обізнані з цим рішенням, включно зі співробітниками дипломатичної місії США.

Джерела не наводять причин від’їзду Йованович із Києва. Опитані особи говорили на умовах анонімності, до очікуваного офіційного оголошення Державного департаменту США. За цими даними, останнім днем Йованович на посаді буде 20 травня, а далі до призначення нового посла обов’язки виконуватиме тимчасовий повірений.

Йованович прибула до Києва в серпні 2016 року, і як офіційний представник США допомагала стабілізувати економіку України та сприяла реформам для подолання корупції. Посол також була на передньому краю підтримки України в її боротьбі з Москвою за підтримуваними Росією бойовиками на Донбасі.

Йованович звернула на себе увагу на початку березня, коли за кілька тижнів до президентських виборів в Україні закликала Київ звільнити спеціального антикорупційного прокурора. Посол також стала об’єктом березневої заяви генерального прокурора України Юрія Луценка, який стверджував, що Йованович озвучила йому під час особистої зустрічі «список людей, яких ми не повинні переслідувати».

Ця заява в інтерв’ю газеті The Hill у Вашингтоні спричинила реакцію Держдепартаменту США, який вказав, що «звинувачення генерального прокурора України не є істинними і мають на меті заплямувати репутацію посла Йованович».

Згодом про цю ситуацію написав у мережі Twitter син президента CША Дональда Трампа.

Read More

«Бути євреєм і патріотом України» – українські рабини зустрілися із Зеленським

Обраний президент України Володимир Зеленський продовжив серію зустрічей із лідерами релігійних громад країни, 6 травня його привітали з перемогою на виборах представники Ради рабинів України.

«Учасники задекларували свою підтримку всіх мирних ініціатив новообраного президента», – відзначає «Команда Зеленського» в мережі Facebook.

«Я провів зустрічі з представниками різних релігій і культур. І сьогодні звертаюся до вас із проханням підтримати нашу ідею розбудови діалогу з мешканцями тимчасово окупованих територій на сході України та Криму. Ми вважаємо за необхідне не втрачати зв’язок із цими людьми, бо всі вони – українці, наші співгромадяни», – заявив Зеленський.

«Наразі в Україні проживає не менш як півмільйона євреїв, для яких Україна –– рідна земля, яку ми любимо. І мріємо про те, щоб життя в Україні було гідним і щасливим для всіх людей. Немає жодних суперечностей у тому, щоб бути євреєм і бути справжнім патріотом України», – зазначив головний рабин Дніпра і Дніпропетровської області Шмуель Камінецький.

На зустрічі, серед іншого, йшлося про боротьбу з антисемітизмом. «Учасники відзначили, що в Україні сьогодні ця проблема не є такою гострою, як в інших країнах світу. Щороку в Україну приїжджає понад 800 тисяч паломників, тут поховані 150 єврейських праведників», – ідеться в повідомленні про розмову.

Наприкінці зустрічі гості подарували Володимиру Зеленському ексклюзивне видання Тори.

Раніше обраний президент України зустрівся з лідерами українських православних церков та представниками українських мусульман.

Read More