Влада

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд до 18 березня продовжив арешт кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову, обвинуваченому в розповсюдженні екстремістських висловлювань.

Сторона обвинувачення підтримала цю вимогу, зазначивши, що наявність у Рамазанова паспорта громадянина України загрожує тим, що він може зникнути з території півострова.

Затриманого 23 січня після обшуку в селі Новий Мир Сімферопольського району кримського татарина Ісмаїла Рамазанова звинувачують у поширенні інформації, що розпалює міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть.

За його словами, близько четвертої години ранку в день затримання до нього додому проникли співробітники російських спецслужб і перед обшуком накинули на голову куртку, після чого почали бити.

Рамазанов стверджує, що йому завдали численних ударів по спині, в область нирок, по голові, у район потилиці, по руках і ногах, також викручували пальці. Адвокат вказує, що в лікарні Сімферополя зафіксували наявність побоїв на тілі його підзахисного, однак і після відвідин клініки Рамазанова били в автомобілі.

Після анексії в Криму відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю внутрішньоросійську заборону Москва після захоплення Криму намагається насаджувати і на цій окупованій нею частині української території, хоча в Україні організація діє легально.
…

Міністерство внутрішніх справ України заперечує інформацію, що підрозділи Національної гвардії припинили охороняти Шевченківський районний суд Києва.

«Наразі там військовослужбовці Національної гвардії продовжують нести службу. Протягом дня було проведено заміну гвардійців на цьому об`єкті, відповідно до плану організації чергування», – заявили в МВС.

У відомстві також закликали Державну судову адміністрацію та Вищу раду правосуддя «якомога швидше створити спеціальну незалежну службу охорони судів».

19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.

Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».
…

МЗС Росії викликало тимчасового повіреного у справах України через ситуацію з «Росспівробітництвом»

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 19 лютого про виклик тимчасового повіреного у справах України в Москві Руслана Німчинського і висловлення йому протесту через ситуацію з будівлею «Росспівробітництва» у Києві, назвавши це «безчинством українських націоналістів-русофобів».

«Очевидно черговий прояв посилення в Україні агресивного націоналізму неонацистського спрямування, який явно користується покровительством і підтримкою офіційної влади країни. Навряд чи можна вважати випадковим збігом той факт, що погром в Російському центрі науки та культури («Росспівробітництво») стався відразу ж після одіозного виступу президента України Петра Порошенко на Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, який був насичений антиросійськими закидами і містив прямий заклик до «боротьби з російським прапором» по всьому світу», – йдеться у заяві МЗС Росії.

У заяві також вказано, що Посольство Росії в Києві відправило ноти протесту в МЗС України. Російська сторона вимагає встановити та притягнути до відповідальності винуватців події, додали в МЗС.

«До української сторони звернено заклик покласти край витівкам радикал-націоналістів, створити належні умови для нормального і безпечного функціонування російських установ в Україні, відповідно до зобов’язань Києва за загальновизнаними міжнародними конвенціями і російсько-українським міжурядовими угодами», – вказали в російському зовнішньополітичному відомстві.

Раніше сьогодні заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю Радіо Свобода назвав неприйнятним пошкодження приміщень офісу «Росспівробітництва» у центрі Києва. Він зауважив, що це не додає Україні позитивного іміджу в світі.

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої (близько 100 осіб) атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи. Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва. У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

Це не перший за останні дні інцидент щодо «Росспівробітництва» у Києві. 17 лютого молодики із шевронами «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
…

Мюнхенська конференція. Зустріч «нормандської четвірки» не відбулась.

Саакашвілі з Європи хоче відставки Порошенка в Україні.

Олімпіада-2018: «золотий» фристайл, нестрибаючі фігуристи та сани без фіналу.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков та експерт з проблем національної безпеки Тарас Жовтенко;  політолог Олеся Яхно та член політради «Руху нових сил» Іван Слободяник; міністр молоді і спорту України Ігор Жданов, віце-президент Національного олімпійського комітету України Володимир Бринзак, директор департаменту олімпійських видів спорту Міністерства молоді і спорту України Роман Вірастюк, генеральний секретар федерації гірськолижного спорту України Юлія Сипаренко та спортивний журналіст УНІАН Юрій Трохимчук.
…

За попередніми даними, українців не було на борту іранського літака, який розбився 18 лютого, повідомляє Міністерство закордонних справ України у Twitter.

«За попередньою інформацією консула, громадян України не було на борту літака, що зазнав катастрофи в Ірані», – заявили в МЗС.

18 лютого в Ірані впав пасажирський літак ATR 72 авіакомпанії Aseman Airlines. 59 пасажирів і шість членів екіпажу загинули. Катастрофа сталася поблизу міста Семиром у провінції Ісфаган.

За даними іранської агенції Tasnim, літак виконував рейс зі столиці Тегерана до міста Ясудж на південному заході країни. Літак зник із радарів через 20 хвилин після зльоту.
…

Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.

У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.

Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.
…

Президент України Петро Порошенко 18 лютого оголосив про свою участь у судовому засіданні із розгляду кримінального провадження щодо звинувачень у державній зраді колишнього президента Януковича. 

«Зло повинно бути покаране. Це тому, вперше в українській історії, я прийняв рішення взяти участь у судовому процесі. Безпрецедентно, коли президент це особисто робить, але це справа кожного з нас», – заявив Петро Порошенко на відкритті виставки, присвяченої учасникам Революції гідності – творчим особистостям «Переведи мене через Майдан».

Президент також звернувся і до присутнього на заході Генерального прокурора Юрія Луценка з проханням проінформувати про майже три з половиною тисячі епізодів, понад сотню кримінальних проваджень і десятки судових процесів.

Порошенко наголосив, що поділяє «незадоволення суспільства темпами розслідування, і ще більше – швидкістю судових процесів. За чотири роки вони мали зробити більше».

Петро Порошенко наголосив, що потрібно пройти процедурно складний шлях для того, щоб у вбивць потім не було жодних зачіпок в європейських судах.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.

Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

 
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

«Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування, мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території» – президент України
…

«Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна продовжуватиме зростати до тих пір, поки російські війська не відійдуть з Донбасу та Криму»
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що його зустріч з російським колегою Сергієм Лавровим не принесла жодних результатів.

«Я так розумію, що дискусію ми маємо продовжувати. Поки що ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору – інша. Будемо працювати далі. Я вважаю, що з гуманітарної точки зору, ця зустріч була важливою. Я дуже сподіваюся, що можемо надати поштовх. З інших питань, як ви розумієте, домовленостей у нас немає», – сказав Клімкін журналістам у Мюнхені.

Він зазначив, що говорив із Лавровим, зокрема, про питання звільнення заручників та політичних в’язнів.

«Говорили про те, що цю роботу потрібно реально почати і про те, що зараз нами мають бути обговорені можливі форми звільнення чи обміну», – сказав Клімкін.

За його словами, також обговорювалося питання повернення російських військових до Спільного центру координації та контролю припинення вогню на Донбасі та миротворчої місії ООН у регіоні.

16 лютого в Німеччині розпочалася Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. Головним чином світові лідери планують обговорити конфлікти в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї. 

Клімкін повідомляв, що 16 лютого в Мюнхені відбудеться зустріч «нормандської четвірки» на рівні міністрів закордонних справ, однак з технічних причин її перенесли, ймовірно, на 17 лютого.
…

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Польщі Пьотром Глінським заявив, що переговори завершені, але не закінчені.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам‘яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він у twitter. 

Як повідомила співголова українсько-польської міжпарламентської групи Оксана Юринець на своїй сторінці в Facebook, переговори тривали на півтори години довше, ніж було заплановано, сторони обговорили, серед іншого, загрози закону про Інститут національної пам’яті. 

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати закон про Інститут національної пам’яті. Одночасно він повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Документ, ухвалений перед цим Сенатом і Сеймом Польщі, передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років. Ухвалення закону викликало різку критику в Україні, США, Ізраїлі.
…

Сьогодні в Німеччині розпочинає роботу Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого, і на порядку денному якої головним чином буде обговорення світовими лідерами конфліктів в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї.

Крім того, погіршені відносини між Росією і Заходом стануть ключовим моментом на щорічній зустрічі світових високопосадовців. Серед можливих обговорюваних викликів – співпраця в сфері оборони ЄС і НАТО, вплив технологій на демократію і ядерну безпеку.

Голова конференції Вольфганг Ішингер попередив – світ рухається в напрямку «грандіозного конфлікту». Він також вказав на збільшення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пхеньяном, між НАТО і Росією, про «наростання» націоналізму і неліберальних течій, що, на його думку, є ознаками «ослаблення деяких основних принципів міжнародного порядку».

«У минулому році світ підійшов ближче, занадто близько, до межі значного конфлікту», – вказав Ішингер у вступній частині доповіді, опублікованій перед конференцією.

Організатори заявили, що на порядку денному конференції особлива увага приділятиметься ролі Європейського союзу в світі, відносинам блоку з Москвою і Вашингтоном, лідери яких не планують втім бути присутніми на заході.

Від Росії на Мюнхенську конференцію з безпеки їде міністр закордонних справ Сергій Лавров, його виступ запланований на 17 лютого. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова напередодні заявила, що Лавров зустрінеться зі своїми колегами з України, Німеччини та інших країн.

Від США до Мюнхена вирушили міністр оборони Джим Маттіс, радник з національної безпеки Герберт Макмастер і директор ЦРУ Майк Помпео.

Президент України Петро Порошенко попередньо має намір виступити з промовою на конференції 16 лютого, оскільки тема російської агресії проти України, підтримки бойовиків на сході буде однією з провідних.

Минулого тижня Вольфганг Ішингер заявив, що мирні переговори в так званому «нормандському форматі» за участі Німеччини, Франції, Росії та України проходитимуть в кулуарах Мюнхенської конференції. Поза тим, участь у конференції планує взяти спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер. Йому, а також іншим офіційним особам, планує представити свій звіт і пропозицію про 20 тисяч миротворців ООН на Донбасі екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен, який також є позаштатним радником Петра Порошенка.

На Мюнхенській безпековій конференції, згідно з попереднім графіком, опублікованим організаторами, планують також виступити прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, представники урядів Франції, Ізраїлю, Ірану та Туреччини.

Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки стане 54-ю за ліком.
…

У штабі АТО заявляють, що у зоні бойових дій на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій Збройних сил України, в результаті один український військовослужбовець загинув, також один військовий зазнав бойового травмування.

«Минулої доби російсько-окупаційні війська інтенсивно використовували заборонені Мінськими угодами зразки озброєння – крупнокаліберні артилерійські системи та важкі міномети», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, обстріли напередодні з боку бойовиків тривали біля Луганського, Водяного, Павлополя, Чермалика, Широкина, Тарамчука і шахти Бутівка.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах впродовж 15 лютого, а в угрупованні «ДНР» наразі не повідомляють про оперативну ситуацію на територіях, захоплених тамтешніми бойовиками.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

 
…

Правоохоронці виявили зброю на фільтраційних пунктах біля наметового містечка під Верховною Радою, повідомила прес-служба Національної поліції.

«При проведенні фільтраційних заходів увагу працівників поліції привернув чоловік. При огляді в нього виявили пістолет зі «збитими» серією та номером. Чоловік – уродженець Вінницької області, 1968 року народження. Окрім того, на іншому пункті поліцейські виявили чоловіка, у якого знайшли ніж, ще в одного – телескопічну палицю, а в жінки – газовий балончик і піротехніку», – повідомила поліція.

15 лютого народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв повідомив, що правоохоронці затримали десятки активістів руху «Визволення». За його словами, керівник патрульної поліції Юрій Зозуля пояснив це сутичками під Солом’янським судом у Києві, де розглядали запобіжний захід для мера Одеси Геннадія Труханова.

Раніше поліція повідомляла, що близько 30 людей доставили до управлінь поліції через сутички біля Солом’янського районного суду Києва. Тоді правоохоронці зазначили, що вилучили в цих людей два пристрої для відстрілу гумових куль, дві телескопічні палиці, гранату, кілька ножів, газові балончики і димові шашки.

Суд відпустив мера Одеси Геннадія Труханова, підозрюваного в зловживанні службовим становищем, на поруки народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Дмитра Голубова.
…

Роман Насіров просить Окружний адміністративний суд Києва поновити його на посаді голови Державної фіскальної служби, повідомила прес-служба суду.

Насіров просить визнати протиправним та незаконним розпорядження уряду про його звільнення, зазначили в суді.

Також екс-голова ДФС просить стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО.

19 січня Шевченківський райсуд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
…

Оболонський районний суд Києва розпочав допит секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова як свідка в справі про державну зраду колишнього президента України Віктора Януковича.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року почав заочний розгляд справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко та президент Росії Володимир Путін обговорили телефоном звільнення заручників та введення миротворців на окуповану частину Донбасу, повідомив український президент. Російська сторона розповідала, що розмова відбулася 12 лютого. 

«Мета складалася в основному з двох частин. Частина перша – це було висловлено рівно три роки тому, на початку 2015 року при укладанні «Мінська-2». Нам як повітря потрібні миротворці. І якщо тоді моя пропозиція не сприйнята була ніким, то на сьогодні за три роки кропіткої роботи, абсолютна більшість країн – членів Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй, плюс ті, хто підтримує Україну, зараз твердо наголошують на абсолютній необхідності миротворчої місії ООН», – цитує Порошенка його прес-служба.

Згідно з повідомленням, український президент підкреслив, що «миротворча місія має бути на усій окупованій території», вона повинна мати право притягати до відповідальності, роззброювати незаконні збройні формування.

Порошенко додав, що необхідно продовжити процес звільнення заручників.

«Я обговорював конкретні деталі, списки, конкретні прізвища. Причому як тих, кого ми маємо повернути з окупованих територій, так і тих, кого ми маємо повернути з Росії», – заявив президент.

Він додав, що Україна «робить усе можливе», що звільнити журналіста Романа Сущенка, кінорежисера Олега Сенцова, Олександра Кольченка, кримських татар та людей, «які незаконно перебувають на території Росії».

14 лютого речник президента Росії повідомив, що Путін та Порошенко обговорили питання обміну утримуваними особами. За його словами, розмова відбулася «з ініціативи Києва».
…

Наступне засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську заплановане на 28 лютого, заявила Дарина Оліфер, прес-секретар представника України в ТКГ Леоніда Кучми, у коментарі «Українським новинам».

«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську заплановане на 28 лютого», – повідомила Оліфер.

14 лютого член гуманітарної підгрупи ТКГ, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що засідання її підгрупи завершилося безрезультатно через «деструктивну позицію» підтримуваних Росією бойовиків.

За її словами, сепаратисти блокують відкриття КПВВ «Золоте», не погоджуються на створення механізму з пошуку зниклих безвісти за їх участю та МКЧХ і не відповідають на українську пропозицію щодо списків заручників.

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».
…

Українська сторона вимагає від підтримуваних Росією бойовиків надати гарантії безпеки для відновлення мобільного зв’язку в окупованих районах Донецької області, повідомила Дарина Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі в Мінську Леоніда Кучми.

«Українська сторона вимагає гарантій безпеки для відновлення мобільного зв’язку на території ОРДО. Загалом необхідно полагодити 17 об’єктів, проте поки що жоден з приладів не полагоджено через відсутність режиму тиші», – написала Оліфер у Facebook за результатами засідання ТКГ 14 лютого.

11 січня зник зв’язок Vodafone на непідконтрольних територіях Донбасу. У компанії повідомили про пошкодження оптоволоконного кабелю. 19 січня повідомили про відновлення зв’язку на Луганщині.

22 січня угруповання «ДНР» опублікувало заяву до компанії Vodafone з проханням посприяти у відновленні роботи мережі і направити фахівців оператора на непідконтрольну Україні територію Донеччини.

24 січня начальник відділу зв’язків з громадськістю компанії «Vodafone-Україна» Вікторія Рубан в ефірі Донбас.Реалії заявила, що компанія не може перевірити чи відремонтувати своє обладнання без гарантій безпеки на окупованій території Донецької області. Вона зазначила також, що питання про ситуацію зі зв’язком в Донецькій області винесено на переговори контактної групи в Мінську.
…

Засідання гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, яке відбувалося в Мінську, завершилося безрезультатно через «деструктивну позицію» підтримуваних Росією бойовиків, заявила член підгрупи, віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко у Facebook.

«Вони блокують відкриття КПВВ «Золоте», росіяни не погоджуються на створення механізму з пошуку зниклих безвісти за їх участю та МКЧХ, досі немає ясної відповіді на українську пропозицію по списках заручників, натомість ОРДЛО намагається прив’язати звільнення заручників до питання амністії (стара їхня тактика пов’язувати два різні питання)», – написала Геращенко.

За її словами, українська сторона ще раз заявила про готовність продовжити процес звільнення заручників і передати Росії засуджених за злочини перед Україною російських громадян в обмін на українців, засуджених у Росії за політичними мотивами.

Вона додала, що українські представники «висловили нерозуміння того дивного факту», що координатор ОБСЄ Тоні Фріш у Москві мав зустріч із радником президента Росії Владиславом Сурковим, однак не поінформував про це переговорників у Мінську.

Геращенко заявила, що Фріш перед цим відмовився відвідати в старобельському СІЗО російського військового Василя Агєєва, «мовляв, це були б політичні відвідини».

«Ми наполягаємо на неупередженому і незалежному підході координаторів до їх роботи, неприпустимості кулуарщини і вирішенні всіх питань в тристоронньому, а не двосторонньому форматі», – зазначила віце-спікер Ради.

Вона додала, що представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив про «неприпустимість збройних провокацій» з боку бойовиків і навів як приклад «факт провокаційної стрілянини» в бік України зі сторони російського населеного пункту Ушаковка.

Від квітня 2014 року на частині Донбасу триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву в підтримці сепаратистів. Росія ці звинувачення відкидає і заявляє, що на Донбасі можуть бути лише російські «добровольці».
…

Міністерство промисловості та торгівлі Чехії та Міністерство закордонних справ цієї країни не мають інформації про відрядження мера Одеси Геннадія Труханова до Праги. Про це Радіо Свобода повідомили в прес-службах відомств.

12 лютого на сайті Одеської міської ради з’явилося розпорядження про відрядження Одеського міського голови Генадія Труханова до Праги «для проведення робочих переговорів на рівні Міністерства промисловості та торгівлі Чеської Республіки».

У Міністерстві промисловості повідомили Радіо Свобода, що не мають жодної інформації про візит Труханова та про його зустрічі у відомстві.

Прес-служба МЗС Чехії також повідомила про відсутність будь-якої інформації про візит мера Одеси до країни.

У посольстві України в Празі повідомили Радіо Свобода, що ніхто з органів Одеської міської влади не звертався до них з проханнями про сприяння в організації будь-яких візитів протягом останнього часу.

Одеський міський голова відсутній на своєму робочому місці вже 50 днів. 26 грудня 2017 року Геннадій Труханов пішов у 22-денну щорічну відпустку. Згідно з розпорядженням на сайті мерії, Труханов мав повернутися до роботи 18 січня. Утім в останній день відпочинку він подовжив його до 21 січня, а згодом відбув із робочим візитом до Греції.

Звідти міський голова полетів до Давосу на економічний форум. 29 січня він знову пішов у відпустку із формулюванням «без збереження заробітної плати строком 7 календарних днів». 5 лютого Труханов знову не з’явився у мерії, попри те, що його чергова відпустка завершилась. 8 лютого Труханов продовжив термін чергової відпустки до 11 лютого.

Восени 2017 року Національне антикорупційне бюро двічі проводило обшуки в Одеській міській раді, у кабінеті міського голови, за місцем його проживання. Слідчі дії проводились в рамках розслідування двох кримінальних проваджень стосовно завищення цін на ремонт одеських автодоріг і афери з майном комунального аеропорту. Сам Труханов тоді пояснив, що детективи НАБУ обшукували не його квартиру, а колишньої дружини. Також неодноразово протягом останніх років він називав «брехливими» звинувачення в наявності кількох громадянств, в тому числі російського.
…

Представники колишнього президента України Віктора Януковича, екс-голови Національного банку України, екс-віце-прем’єра Сергія Арбузова та бізнесмена Сергія Курченка домовилися дискредитувати розслідування Генеральної прокуратури у низці справ через підконтрольні засоби масової інформації, заявив заступник генерального прокурора України Євгеній Єнін.

«За наявною в Генпрокуратурі інформацією, на території РФ проведено зустріч представників Януковича, Арбузова та Курченка щодо шляхів протидії суттєвому прогресу розслідувань ГПУ злочинної діяльності попереднього режиму часів Януковича. За результатами зустрічі втікачами узгоджено кроки щодо дискредитації прогресу розслідування у справах щодо UMH-холдингу, «бурових вишок», спецконфіскації шляхом інформаційних вкидів через низку підконтрольних ЗМІ», – цитує Єніна речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook.

Єнін зазначив, що розслідування «вийшло на «святу святих» – операції з кореспондентськими рахунками українських банків в європейських та інших країнах та легалізацію викрадених бюджетних коштів та інших активів, здобутих злочинним шляхом».

«Попри це Генпрокуратура сподівається спільно з нашими міжнародними партнерами досягти подальших суттєвих результатів в повернення активів до бюджету України в цьому році», – розповів заступник генерального прокурора.

Прокуратура розслідує справу щодо багатомільйонної корупційної оборудки із закупівлі бурових веж за завищеною ціною, яка відома під назвою «Вишки Бойка».

Перша бурова вежа для видобутку нафти й газу з шельфу Чорного моря була закуплена «Чорноморнафтогазом» у 2011 році. Журналісти ТВі і «Дзеркала тижня» довели, що закупівля відбувалась із майже подвійною переплатою – у виробника вона коштувала 250 мільйонів доларів, тоді як Україна придбала її у підставної офшорної компанії за 400 мільйонів доларів. У той час нинішній лідер парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості, потім був призначений віце-прем’єром із питань енергетики. Водночас 2 лютого генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ немає доказів того, що Бойко причетний до корупційних схем.

У квітні 2017 року Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення.

Курченко, за даними СБУ, переховується в Росії. Прокуратура просила передати майно медіахолдингу UMH group Національному агентству з виявлення, розшуку й управління корупційними активами, однак у січні Печерський районний суд Києва відмовив прокуратурі у цьому клопотанні.
…

Державне бюро розслідувань України може розпочати роботу в липні або серпні 2018 року, заявив директор ДБР Роман Труба в інтерв’ю «Українським новинам».

«У нас амбітні плани почати роботу не пізніше 1 вересня, але ми будемо намагатися запустити бюро ще раніше, можливо, у липні, серпні», – сказав Труба.

Він заявив, що ДБР планує набрати близько 700 співробітників під час першого етапу конкурсу.

«Ще жоден орган не набирав одночасно таку кількість співробітників, як ми плануємо зробити. Тільки на першому етапі це близько 700 вакансій. Ми провели колосальну роботу, розробили й затвердили кваліфікаційні вимоги. Попросили громадські організації делегувати своїх представників до складу конкурсних комісій», – зазначив Труба.

Верховна Рада 12 листопада 2015 року ухвалила закон про Державне бюро розслідувань. Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка забирає в Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу. 22 листопада президент України Петро Порошенко призначив Трубу директором ДБР. Від 20 листопада Генеральна прокуратура України втратила право починати досудове розслідування у зв’язку з початком діяльності Державного бюро розслідувань.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що внесок України у глобальну боротьбу проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» «скромніший, ніж міг би бути», через агресію Росії, але «гідний».

13 лютого Клімкін братиме участь у черговому засіданні міністрів закордонних справ Глобальної коаліції з боротьби проти «Ісламської держави» в Кувейті.

За повідомленням МЗС України, у засіданні візьмуть участь представники понад 70 держав, зокрема, Великої Британії, США, Канади, Італії, Японії, Франції, ФРН, а також відповідних міжнародних організацій (НАТО, Інтерпол).

Засідання коаліції відбудеться під співголовуванням віце-прем’єр-міністра, міністра закордонних справ Кувейту Шейха Сабаха Халіда Аль-Хамада Аль-Сабаха і державного секретаря США Рекса Тіллерсона.

Засідання покликане скоординувати зусилля держав-учасниць у протистоянні терористичній загрозі не тільки в Сирії й Іраку, але й в усьому світі, а також обговорити шляхи подолання наслідків злочинної діяльності «ІД», наголосили в МЗС.

Антитерористична коаліція на чолі зі США почала операцію проти угруповання «Ісламська держава» в 2014 році. Коаліція нараховує 74 члени, включно з НАТО, Лігою арабських держав, Європейським союзом та Інтерполом.

У листопаді 2017 року спеціальний представник президента США в коаліції Бретт Макгарк заявив, що з моменту її створення бойовики «Ісламської держави» втратили 95% території, яку вони раніше контролювали.

У грудні прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді повідомив, що війна його країни проти бойовиків «Ісламської держави» успішно завершена.

 
…

Cпроби змінити конфігурацію на лінії розмежування для підтримуваних Росією бойовиків «закінчилися фіаско» – секретар РНБО
…

Колишній президент Грузії, лідер «Руху нових сил» Міхеїл Саакашвілі назвав своє видворення до Польщі «викраденням». Розмову з політиком оприлюднив журналіст польського радіо RMF FM Патрик Михальський у Twitter.  

«Я зроблю заяву завтра. Мене дуже добре зустріла польська сторона. Українська сторона була абсолютно жорстокою. Це було незаконне викрадення», – заявив Саакашвілі.

Він додав, що любить Польщу, але його «битва – в Україні й Грузії».

Також Саакашвілі телефоном з Варшави повідомив про обставини свого затримання.

«У кафе увірвались, посадили в бус. Вони намагались закрити мені очі, зав’язати руки. Посадили у машину, яка довго кружляла по Києву. Висадили в «Борисполі», потім підігнали літак, скрутили руки й грубо посадили на нього», – сказав політик.

12 лютого соратники Саакашвілі заявили про його затримання невідомими в центрі Києва. У СБУ, Генпрокуратурі і поліції Радіо Свобода повідомили, що Саакашвілі не затримували.

Згодом Державна прикордонна служба заявила, що Міхеїла Саакашвілі повернули до країни, звідки він «прибув, порушуючи українське законодавство».

Пізніше польська прикордонна служба повідомила, що Саакашвілі прийняли на території Польщі.

У липні 2017 року Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Саакашвілі 10 вересня 2017 року потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У вересні суд визнав Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону України. Крім того, суд відмовив Саакашвілі у позовних вимогах до державної міграційної служби у визнанні його біженцем.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.
…