Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.
«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.
Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.
Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.
У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.
Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.
Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
…
Ув’язненому в Росії активістові українського Євромайдану Андрію Коломійцю в колонії не надають медичну допомогу, його стан здоров’я з кожним днем погіршується, повідомляє Кримська правозахисна група
За повідомленням, правозахисники отримали інформацію від дружини Коломійця, Галини, яка 11-13 лютого відвідала його в колонії.
За її словами, Коломієць у колонії перебуває на обліку як «схильний до порушення режиму і пропаганди», через це його не хочуть брати на роботу.
Як повідомила Галина Коломієць, в її чоловіка сильні головні болі, з’явився біль у животі, загострився псоріаз.
Галина Коломієць також розповіла, що намагалася дізнатися у начальника медсанчастини колонії про те, як можна допомогти чоловікові. Однак їй відмовили в отриманні такої інформації, пославшись на те, що не можна розголошувати відомості про здоров’я ув’язненого його родичам без письмової заяви самого ув’язненого. Галина Коломієць має намір зробити письмовий запит до медсанчастини після того, як Коломієць напише необхідну заяву.
За інформацією дружини українця, під час її відвідин до Коломійця вкотре приїжджав представник українського консульства в російському Ростові-на-Дону. У Коломійця відбулася бесіда з консулом у присутності представника колонії, зустріч фіксувалася відеокамерою.
У червні 2016 року російський суд в анексованому Криму засудив українського активіста Євромайдану Андрія Коломійця до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Українця затримали на території російського регіону Кабардино-Балкарії в травні 2015 року за підозрою у зберіганні наркотиків. Після затримання Коломійця привезли до анексованого Криму і звинуватили в замаху на вбивство двох кримських «беркутівців».
Російська правозахисна організація «Меморіал» вважає Андрія Коломійця політв’язнем та вимагає його негайного звільнення.
У квітні 2017 року Коломієць подав скаргу до Європейського суду з прав людини.
…
В українсько-американських навчаннях «Сі Бриз-2019», які пройдуть на початку липня 2019 року в Чорному морі, задіють дев’ять кораблів і катерів морської охорони, два літаки й гелікоптери, повідомляє Держприкордонслужба України.
Навчання проходитимуть в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях і в північно-західній частині Чорного моря.
«У морському компоненті заплановані артилерійські стрільби, висадки доглядових груп і багато інших вправ, суть завдань яких не розголошується, оскільки залишається актуальним режим «вільної гри» (free play), в якому раптові завдання будуть надходити від багатонаціонального штабу навчань», – йдеться в повідомленні ДПСУ від 16 лютого.
Читайте також: Як змінився оборонний потенціал України за 5 років війни: здобутки і виклики
За повідомленням прикордонників, новацією нинішніх навчань стане відпрацювання річкового елемента. За легендою, ворожі елементи намагатимуться заблокувати вихід до моря із найбільшої водної артерії Європи – річки Дунай. Корабельно-катерний склад Морської охорони отримає завдання забезпечення супроводження транспортних цивільних суден річкою та їх вільний прохід через гирло Дунаю до Чорного моря. В даному навчальному елементі будуть задіяні виключно сили Держприкордонслужби, зокрема Морської охорони», – заявляють прикордонники.
Військові навчання «Сі Бриз» проводяться Україною і США щорічно з 1997 року і є відкритими для інших країн.
У лютому на українському полігоні «Ягорлик» біля анексованого Росією Криму українські військові запланували провести бойові стрільби зенітних ракетних комплексів.
…
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що прискорене виведення військ США із Сирії ризикує посилити ролі Росії та Ірану на Близькому Сході, повідомляє центральний відділ Радіо Свобода.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з питань безпеки 16 лютого, Меркель поставила під сумнів, що такі плани Сполучених Штатів є «гарною ідеєю».
Вона також висловилася проти ймовірного виводу військ США з Афганістану, заявивши, що місія НАТО у цій країні залежить від підтримки американських військових.
Окрім того, німецька лідерка закликала Пекін приєднатися до процесу міжнародного роззброєння поряд із Росією та США. Раніше цього місяця Сполучені Штати оголосили про вихід з Договору про ядерні сили середньої дальності (INF) 1987 року, заявивши, що Росія його порушує. Але Вашингтон також стурбований тим, що договір обмежує американське озброєння в Азії, але не обмежує його для Китаю.
«Роззброєння – це те, що стосується всіх нас, і де ми, звичайно, будемо раді, якби такі переговори були проведені не тільки між США, Європою і Росією, але і з Китаєм», – сказала Меркель.
Член політбюро Китаю Ян Цзечі повідомив Мюнхенську конференцію незабаром після виступу Меркель про те, що згаданий договір повинен бути врятований, але Китай його не підпише, оскільки не створює для будь-кого загрози.
Читайте також: Порошенко обговорив з Меркель «азовський пакет» санкцій
Із 15 лютого і впродовж вихідних у Мюнхені проходитиме Мюнхенська безпекова конференція. Лідери держав і організацій обговорюватимуть питання, як зміцнити світову безпеку в умовах збройних конфліктів, в тому числі – в Україні.
…
Національна філармонія України анонсує концерт-присвяту Небесній Сотні до роковин подій 20 лютого. Про це повідомляється на її сторінці у Facebook.
Цього разу у програмі – «Реквієм» Джузеппе Верді, який той присвятив свого часу пам’яті композитора Джоакіно Россіні. Твір виконають Національний симфонічний оркестр та Національна академічна капела «Думка». Солісти – Тамара Калінкіна (сопрано), Алла Позняк (мецо-сопрано), Олександр Чувпило (тенор) та Сергій Магера (бас).
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
У Запоріжжі видали календар «Сильні духом» на 2019 рік, героями якого стали люди з інвалідністю, сфотографовані в образах кіноперсонажів. Видання створене на основі першої частини однойменного фотопроекту Кошти від продажу календаря підуть на закупівлю пандуса-підйомника для учасників театральної трупи «Рівні можливості».
«Основною ідеєю було зібрати кошти, а також поширити нашу роботу, роботу всієї команди, щоб більше людей побачило проект», – розповіла Радіо Свобода ініціаторка проекту та одна з моделей, запорізька художниця Маріанна Смбатян.
Календар презентували 16 лютого у туристично-інформаційному центрі Запоріжжя під час відкриття другої частини фото виставки «Сильні духом».
«13 нових образів (ви побачите – ред.) у цій зйомці, хоча представлені й попередні роботи деякі. Ми зняли насправді рекордно швидко – буквально за місць підготували зйомку, провели. Ретуш займала набагато більше часу. З нами працювала так сама команда. Тільки цього разу було 7 фотографів – трохи менше. 4 візажисти і 2 перукарі», – каже Маріанна Смбатян.
Жоден з героїв виставки не має попереднього досвіду фотозйомки в ролі моделі. Серед учасників проекту – як мешканці Запоріжжя, так і сусіднього Дніпра.
«Я сама з Дніпра. У мене тут живе подружка, ми дуже добре дружимо, і вона запропонувала. Я не думала про себе у такому образі, не думала, що можу бути гарненькою. Завжди уявляла себе в образи Баби Яги такої. Мені дуже сподобалось. Дуже здивована. Це мій перший подібний досвід», – розповіла учасниця проекту Олена Кришун з Дніпра.
Першу частину фотовиставки «Сильні духом» презентували у Запоріжжі у жовтні 2018 року.
Read More
Кримськотатарському активісту Едему Бекірову, якого російські слідчі в окупованому Криму звинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, не допомагає призначений після медичного огляду інсулін. Через це у Бекірова, який перебуває в слідчому ізоляторі, зберігається підвищений рівень цукру в крові, а також з’явився біль у серці, повідомив 15 лютого сайту Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.
«У нього постійно високий тиск і рівень цукру. Це при тому, що йому тричі на день роблять ін’єкцію інсуліну. Раніше, коли він брав таблетовані препарати від цукру, вони йому допомагали, рівень цукру був у межах норми. Крім того, через те, що йому колють інсулін, у нього з’явився біль у серці і задишка. Інсулін, як відомо, дає навантаження на серце. Спить він все так само, сидячи, так йому легше», – пояснив адвокат.
Захист планує домогтися вивезення Бекірова в одну з міських лікарень Сімферополя для повторного медичного огляду.
У Федеральній службі виконання покарань Росії поки не коментували заяву адвоката про стан Бекирова.
5 лютого омбудсмен Людмила Денісова повідомила, що стан активіста надкритичний.
Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.
Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.
Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…
Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про взяття під варту із можливістю внесення застави голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.
Як повідомляє «Громадське», таке рішення суд ухвалив у ніч на 15 лютого. Розгляд питання про запобіжний захід Мангеру тривав від 12 лютого.
Згідно з рішенням суду, голова облради перебуватиме під вартою до 3 березня. Він також може внести заставу у розмірі майже 2,5 мільйона гривень. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, яка просила про арешт без можливості застави.
Читайте також: CБУ обіцяє перевірити заяву Мангера про причетність генерала Доценка до вбивства Гандзюк
Захист Мангера оголосив про намір оскаржити це рішення.
Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.
11 лютого прокуратура оголосила йому підозру в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.
Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.
7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.
Read MoreДо тісної співпраці для протидії викликам і гібридним загрозам, які створює Росія для демократичного світу, закликав 14 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Як повідомляє сайт МЗС України, про це Клімкін заявив, виступаючи на міністерській конференції з питань безпеки на Близькому Сході, що відбулася 13–14 лютого у Варшаві.
На цьому ж форумі в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода держсекретар США Майк Помпео заявив, що міжнародна коаліція, яка протистоїть створюваним Іраном небезпекам, є міцною. Відповідаючи на запитання на полях форуму у Варшаві, він наголосив, що коаліцію, яка чинить тиск на Іран, було створено для встановлення миру та стабільності на Близькому Сході.
Польща і США виступили співорганізаторами конференції, в якій взяли участь президент Польщі Анджей Дуда, віце-президент США Майкл Пенс, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, керівники зовнішньополітичних відомств близько 30 держав світу, в тому числі і український міністр Павло Клімкін.
…
Служба безпеки України обіцяє перевірити заяву голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера про причетність генерала спецслужби Данила Доценка до вбивства активістки Катерини Гандзюк. Водночас в СБУ заявляють, що підозрюваний в організації вбивства Мангер намагається цією заявою дискредитувати спецслужбу.
Як ідеться в повідомленні СБУ у Facebook, під час досудового розслідування не було отримано жодних даних про причетність до злочину щодо Гандзюк будь-якого співробітника СБУ. Сам Мангер із заявою про вчинення злочину щодо Гандзюк Доценком не звертався, відзначають у спецслужбі.
«Твердження Мангера, які він нічим не обґрунтував, є його наміром дискредитувати Службу безпеки України, слідчі якої здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства Гандзюк», – вказано в повідомленні СБУ.
Голова Херсонської облради Владислав Мангер заявив на суді в Києві 13 лютого, що вбивство активістки Катерини Гандзюк замовив генерал СБУ Данило Доценко.
«Доценко не раз заявляв мені особисто, що ненавидить «Батьківщину» і нашого лідера Юлію Тимошенко. І зробить все для знищення партії в регіоні… На мою думку, Доценко ініціював напад на Гандзюк для дискредитації «Батьківщини», – зазначив Мангер і додав, що після цієї заяви боїться за своє життя.
Суд обирає Мангеру запобіжний захід. Прокурори вимагають арештувати його до 3 березня без можливості вийти під заставу.
…
Український активіст Володимир Балух вже знаходиться в СІЗО Сімферополя, його захисники намагаються з’ясувати причини його етапування з керченської колонії. Про це 14 лютого проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
«На сьогодні відомо, що він точно знаходиться в СІЗО Сімферополя. Але ще не відомо, через касацію його привезли, або з якихось інших підстав. Зараз адвокат намагається це з’ясувати. Якщо говорити про касаційному поданні, яке подав прокурор, то дата цього засідання не призначена. Тому, можливо, Володимира привезли в силу інших обставин. Які саме, зараз важко сказати, але ми намагаємося їх з’ясувати», – сказала Скрипник.
За її словами, адвокат спробує потрапити до Балух «при першій нагоді».
13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя, імовірно, для участі в судовому засіданні.
25 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив українському активісту Володимиру Балуху в умовно-достроковому звільненні.
Балух упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.
ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
Read MoreЗахист оскаржить в Європейському суді з прав людини вирок у «справі 26 лютого». Про це заявив адвокат засудженого в анексованому Криму Алі Асанова Едем Семедляєв.
«Ми точно будемо подавати в ЄСПЛ, для цього вже ведеться певна робота. Ми приблизно припускали, який буде вирок. Сьогодні ми підписали формуляри довіреностей в ЄСПЛ і протягом півроку ми повинні подати ці скарги», – розповів адвокат після засідання суду з розгляду апеляції на вирок у справі 26 лютого.
Сьогодні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту засуджених за «справою 26 лютого» Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі і залишив вирок чинним.
Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 19 червня засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантемиров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно із випробувальним терміном 3 роки кожному.
Читайте також: «Ніхто не вірив, що Крим анексують» ‒ кримськотатарські активісти
26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд в анексованому Криму.
У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про «масові заворушення» на мітингу 26 лютого.
Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.
Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який у той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.
З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не будуть служити доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.
11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…
19,12% українців вважають, що майбутній президент має вирішувати конфлікт із Росією в будапештському форматі – за участі Великої Британії, США, Росії, Франції та Китаю. Про це свідчать дані опитування компанії GFK Ukraine та центру «Нова Європа».
«Мешканці українського півдня, зауважуючи, що військовий конфлікт на Донбасі має внутрішнє коріння, воліють, аби майбутній президент України вів переговори напряму з «ЛДНР». У різних куточках України також залишається частина тих, хто підтримує мінський формат переговорів щодо вирішення конфлікту на Донбасі», – повідомив в коментарі Радіо Свобода заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.
За його словами, найбільше прибічників будапештського формату – на півночі та заході України (близько 25%), чимало прибічників і на сході – понад 20%. На півдні країни найвищий показник має варіант «це внутрішній конфлікт, а тому потрібно вести переговори з представниками непідконтрольних територій Донбасу» (19,66%), каже експерт. На заході України також майже 20 відсотків опитаних вважають, що до відновлення контролю над окупованими територіями необхідно залучити Збройні сили України.
Крім того, за даними опитування, для 54% українців важливо, щоб майбутній президент продовжив євроінтеграцію України. У регіональному контексті таких найбільше на заході – понад 70%, і найменше на сході – з4%.
Опитування тривало у листопаді-грудні 2018 року опитали 2073 повнолітніх респонденти у всіх регіонах країни, за винятком окупованих територій. Опитування проведено у рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся», яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку.
…
Голова комітету російської Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що про повернення Криму під контроль України в обмін на зняття санкцій США проти Росії «не може бути й мови».
Слуцький коментував заяву заступника постійного представника США при ООН Джонатана Коена на засіданні Ради безпеки ООН про те, що США збережуть санкції щодо Росії до повного виконання Москвою Мінських угод і виведення російських військ з Донбасу і Криму.
«Питання територіальної приналежності Криму закрите. Ні про яке повернення півострова Україні в обмін на скасування антиросійських санкцій США не може бути мови», – заявив Слуцький.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Показ третього сезону серіалу «Слуга народу» в березні, в розпал виборчої кампанії, має ознаки політичної агітації і тому має бути оплачений з виборчого фонду кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Про це 13 лютого заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в ефірі «Ньюзрум», нового мультимедійного проекту Радіо Свобода на платформі YouTube.
«Якщо цього не буде відбуватися, то це буде, на мою думку, порушенням виборчого законодавства. Ту кількість серій, яку має демонструвати впродовж виборчого періоду кандидат… всі ці серії мають оплачуватися, без різниці, вони мають це узгодити з самим телеканалом. Але, хочу зауважити, що і телеканал має також надати в такому ж обсязі можливість розмістити свої агітаційні матеріали іншим кандидатам», – сказав Костинський.
Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко вважає, що показ серіалу «теоретично може» розглядатися як передвиборча агітація.
«У цьому контексті слід звернути увагу щонайменше на два моменти: по-перше, це зміст фільму, чи є в ньому прямі заклики голосувати за того чи іншого кандидата, по-друге, треба звертати увагу на те, чи є створення чи участь у фільмах чи серіалах постійною роботою, звичайною професійною діяльністю, чи це для нього щось нове. Той же чинний президент Сполучених Штатів (Дональд Трамп – ред.) неодноразово з’являвся у фільмах, щоправда, це було не під час виборчої кампанії», – відзначив Іллєнко.
Політичний консультант виборчої кампанії Зеленського Дмитро Разумков називає закиди щодо рекламного характеру «Слуги народу-3» штучною спробою не пустити серіал в ефір.
«Це серіал, який є продовженням перших частин і там немає кандидата в президенти Зеленського, там є актор Зеленський, який грає одного з учасників цього фільму, Голобородька. Виходячи з цієї логіки, потрібно повністю скасувати і перший, і другий сезон», – говорить політтехнолог.
Комітет виборців України 12 лютого заявив, що показ відеофільму «Слуга народу-3» під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборна агітація на користь кандидата в президенти України Володимира Зеленського і має бути оплачений із його виборчого фонду.
«Схожа ситуація мала місце у 2018 році в Литві, де один з місцевих політиків частково оплатив зйомки серіалу, який позитивно висвітлював його діяльність. Головний герой серіалу був візуально схожий на політика, а також в серіалі позитивно згадувалося про його партію. Головна виборча комісія Литви визнала окремі епізоди фільму політичною рекламою із відповідними юридичними наслідками», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
Прем’єра нового сезону серіалу «Слуга народу» запланована на березень 2019 року.
Центральна виборча комісія 30 січня зареєструвала кандидатом у президенти відомого шоумена, художнього керівника ТОВ «Квартал 95» Володимира Зеленського. Його висунули представником від політичної партії «Слуга народу».
Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
«Слуга народу» в телевізійному проекті. Кому служитиме у проекті політичному?
«Нас чекає глобальний тест на нормальність»: реакції на лідерство Зеленського у рейтингах
«1+1» заперечує слова Зеленського про «технічну помилку» під час новорічного привітання президента
Після розслідування «Схем» Зеленський зрештою визнав, що має кінобізнес в Росії
«Зеленський захитався навіть від маленького вітерця розслідувань»: реакції на сюжет «Схем»
…
Уряд частково розблокував роботу Міністерства охорони здоров’я, видавши розпорядження, яке дозволяє Уляні Супрун виконувати обов’язки очільниці МОЗ, крім виключних повноважень як члена Кабінету міністрів. Про це йдеться у повідомленні міністерства з посиланням на сьогоднішнє рішення уряду.
Згідно з повідомленням, Кабмін при ухваленні такого рішення послуговувався постановою «Про порядок виконання обов’язків міністра у разі його тимчасової відсутності».
«Розпорядження уряду дозволяє затвердити розподіл вакцин і ліків у регіони, відправити на закордонне лікування 44 українців, продовжити процес будівництва дитячої лікарні ОХМАТДИТ та закупівлю обладнання та інші рішення, що потребують негайного затвердження. Ці документи будуть підписані найближчим часом», – йдеться в повідомленні.
5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва в особі судді Сергія Каракашьяна заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді оскаржили це рішення суду. Окружний адміністративний суд поки що не ухвалив рішення за цією скаргою.
Крім того, на 15 лютого призначений розгляд позову народного депутата Ігоря Мосійчука щодо «відсутності повноважень» на виконання обов’язків міністра охорони здоров’я в Уляни Супрун. Засідання відбудеться о 14:50 в Окружному адміністративному суді Києва.
…
На спеціальному засіданні Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України 20 лютого планує виступити президент України Петро Порошенко, повідомив 12 лютого посол України в ООН Володимир Єльченко. Таку заяву український дипломат зробив перед початком засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні.
У 2018 році Україні вдалося включити до порядку денного ООН окремий пункт «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», йдеться про непідконтрольну нині українському урядові частину Донбасу та анексований Росією Крим. Перше спеціальне засідання з цієї теми призначене на 20 лютого, дату, яка є також п’ятою річницею початку російсько-українського конфлікту.
12 лютого Рада безпеки ООН проводить скликане Росією засідання з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод.
…
Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив 12 лютого на засіданні Ради безпеки з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод, що виконання цих домовленостей стало прирівнюватися Києвом до державної зради і каратися кримінальним переслідуванням.
«5 лютого Генпрокуратура України оголосила про початок кримінального переслідування одного з лідерів української опозиції Віктора Медведчука. Причина такого переслідування – його заклик до прописаного в мінському комплексі заходів прямого діалогу Києва з Донбасом і надання регіону особливого статусу в складі України», – твердить російський дипломат.
Генеральна прокуратура України повідомила 5 лютого, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
Як повідомила 5 лютого у Facebook речниця генерального прокурора Лариса Сарган, справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через слова Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».
Речниця МЗС України Катерина Зеленко заявила 12 лютого, що російська сторона не виконує основних положень документа, підписаного в 2015 році.
Посольство США в Україні також заявило, що Росія упродовж чотирьох років не дотримується Мінських угод.
12 лютого 2015 року на зустрічі в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» узгодили «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод».
Напередодні стало відомо, що до четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликає засідання Ради безпеки ООН – на вечір 12 лютого. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що справжня мета Росії – відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п’ятій річниці початку конфлікту.
…
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 12 лютого в Інституті Миру в столиці США Вашингтоні розповів про запропоновані його відомством механізми повернення окупованих територій Донбасу, повідомляє сайт МВС.
«Ми пропонуємо новий формат, який потребує підтримки світової громадськості. Ми назвали нашу стратегію деокупації і реінтеграції Донбасу «Механізмом малих кроків», бо вважаємо, що досягти бажаного результату можна лише крок за кроком», – сказав Арсен Аваков.
На думку міністра, реалізації цього механізму має передувати підготовчий етап: формування необхідного правового поля, введення комунікаційної стратегії, визначення статусу Спеціальної міжнародної миротворчої місії.
«У нас немає конфлікту на релігійному підґрунті, немає конфлікту на етнічному підґрунті. Конфлікт в Україні нав’язаний ззовні. Тому миротворча місія, яка буде працювати, повинна бути орієнтована і на це, а також працювати спільно з українськими правоохоронцями та представниками місцевих громад», – вказав Аваков.
Арсен Аваков майже рік розповідає про «тактику дрібних кроків» для деокупації Донбасу. У липні 2018 року прес-служба МВС повідомляла точку зору міністра, згідно з якою державний устрій, цілісність кордонів, євроатлантична інтеграція України, статус Криму та деякі інші питання не можуть бути предметом дискусії в стратегії деокупації Донбасу.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей.
Управління верховного комісара ООН із прав людини оцінює загальне число жертв, пов’язаних із конфліктом в Україні станом на 31 грудня 2018 року, в 40-43 тисячі (включно з пораненими – ред.).
…
Найближчим часом в Україні буде заблокований новий перелік сайтів, які загрожують національній безпеці. Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук.
«За останній рік було заблоковано близько 2 тисяч фейкових акаунтів, було подано для санкцій близько 200 інтернет сайтів, які пропагували російську ідеологію. Цього року подано ще 100 сайтів, найближчим часом введенням указом президента в дію рішення РНБО ці сайти будуть також заблоковані», – повідомив Климчук.
За його словами, є дані про те, що російські спецслужби готують потужні кібератаки перед і під час виборів.
«Вони можуть проходити не тільки в електронні системи безпосередньо Центральної виборчої комісії, а можуть атакувати будь-які об’єкти критичної інфраструктури, такі як транспорт, зв’язок, фінанси і енергетика», – сказав представник СБУ.
Навесні 2017 року президент указом ввів у дію рішення РНБО, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення запустило заборону популярних сайтів групи Mail.Ru, сервісу «Яндекс», російських соцмереж «ВКонтакте», «Одноклассники». Пізніше були заборони й щодо низки інших сайтів, що були визначені, як такі, що «загрожують національній безпеці» України.
Раніше у Нацполіції повідомили, що російські хакери все частіше атакують сервери ЦВК і комп’ютери її співробітників, при цьому використовують заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення тощо. У ЦВК ж заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.
…
Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».
«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.
Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.
«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.
Під час перебування в Будапешті
Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».
«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.
Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.
«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.
Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.
Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».
«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.
Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.
«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.
Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.
…
У Києві помер колишній прокурор Андрій Сайчук, якого звинувачували у злочині проти Майдану – про це журналістам 11 лютого повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Олексій Донський.
За його словами, Сайчук приходив до будівлі Генпрокуратури, щоб ознайомитися з матеріалами справи проти себе. Однак вже коли збирався йти, йому стало погано.
«Вже біля ліфта (там очевидиця була – прибиральниця) різко впав, посинів, йому стало погано, і там біля ліфта до приїзду «швидкої» ще помер», – цитує Донського інформаційна агенція «Уніан».
Журналіст Bihus.info Данило Мокрик розповів, що вранці 11 лютого був присутнім на засіданні у справі Андрія Сайчука, яке зрештою відклали на тиждень.
Сайчука звинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколи Пасічника.
…
На розгляд до Шевченківського районного суду Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Владиславу Мангеру.
«Судове засідання з розгляду зазначеного клопотання призначено на 12 лютого 2019 року о 12 годині», – йдеться в повідомленні Шевченківського райсуду на сторінці у Facebook.
Раніше сьогодні речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що підозра вручена за місцем проживання Владислава Мангера, проводяться слідчі дії та обшуки.
11 лютого генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк.
Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.
Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.
7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.
9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».
Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. У цій справі затримали п’ятьох людей.
…
Українсько-американські військові навчання «Сі Бриз-2019» у Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. За даними Міністерства оборони України, навчання головним чином проходитимуть у північно-західній частині Чорного моря із виконання завдань за стандартами НАТО.
«Військовослужбовці українських Військово-морських сил спільно із партнерами виконуватимуть завдання за стандартами НАТО усюди, де це лише можливо – на морі, суші, повітрі та під водою», – йдеться в повідомленні.
Наразі точна дата старту навчань не оприлюднена, сьогодні – головна конференція з планування навчань.
Військові навчання «Сі Бриз» проводяться між Україною та США щороку з 1997 року і є відкритими для інших країн.
Раніше у Міноборони заявили, що цьогоріч військові Збройних сил України візьмуть участь у шести багатонаціональних навчаннях на території України і 20 навчаннях за кордоном. Найбільшими військовими навчаннями будуть «Сі Бриз», «Репід Трайдент», «Кленова арка» і «Ріверайн».
…