Влада

Міру запобіжного заходу підозрюваному в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк Владиславу Мангеру обиратиме Шевченківський районний суд Києва. Про це повідомила на сторінці у Facebook речниця генпрокурора Лариса Сарган.

Вона зазначила, що детальну інформацію щодо судового засідання повідомлять окремо.

Перед тим Сарган зазначила, що підозра вручена за місцем проживання Мангера, проводяться слідчі дії та обшуки. 

11 лютого генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. У цій справі затримали п’ятьох людей.

 
…

Служба «Бі-Бі-Сі» видалила статтю про нібито оплату президентом України Петром Порошенком зустрічі з президентом США Дональдом Трампом до рішення суду, повідомила прес-служба компанії у коментарі «Громадському телебаченню». Адвокати президента України вимагають від суду зобов’язати «Бі-Бі-Сі» визнати зміст публікації неправдивим.

«Ми вирішили видалити статтю з нашого веб-сайту на час очікування результату», – йдеться у повідомленні.

Також у «Бі-Бі-Сі» вважають, що «діяли в інтересах суспільства і будуть продовжувати захищати цю справу».

23 травня 2018 року журналісти оприлюднили статтю під назвою «Юристу Трампа «Україна заплатила» за організацію зустрічі в Білому Домі». У тексті йшлося, що адвокат Трампа Майкл Коен отримав щонайменше 400 000 доларів за організацію першої зустрічі між президентом України Петром Порошенком і президентом США Дональдом Трампом у червні 2017 року.

Адвокати у позові від 3 вересня 2018 року переконують, що через публікацію Порошенко «зазнав серйозної репутаційної шкоди, пережив суттєвий стрес та збентеження». Крім того, вона завдала збитків не тільки іміджу президента України, а і його репутації політика та підприємця.

На попередньому слуханні Високого суду у Лондоні в лютому суддя визнав, що адвокати президента України Петра Порошенка мають достатні аргументи для судового розгляду скарги.
…

Через порушення під час виборчої кампанії відкриті 24 кримінальні провадження, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. У відомстві додали, що також правоохоронці склали 118 адміністративних протоколів.

Згідно з повідомленням, протягом тижня територіальні органи Національної поліції зареєстрували 350 заяв та повідомлень про порушення, пов’язані з виборчим процесом.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Андрій Крищенко вибачився за дії підлеглого, який виявив свої антиукраїнські погляди під час затримання активістів 9 лютого
…

Партія «Батьківщина» виключила голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера з числа своїх членів. Відповідне рішення оприлюднила Херсонська обласна організація партії.

Згідно з рішенням, керівництво партії також рекомендує Мангеру залишити посаду голови облради. Документ датований 8 лютого 2019 року.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14. 
…

За даними СБУ, представники силових структур Росії готові були платити дві тисячі доларів за відеозапис підпалу
…

Після затримання групи людей перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями на Контрактовій площі в Києві їхні товариші влаштували штовханину біля управління поліції, повідомляють правоохоронці.

Згідно з заявою, всіх затриманих на Подолі спершу відпустили, проте «група підтримки», яка прибула на місце, застосувала газові балончики до правоохоронців, а трьох поліцейських госпіталізували.

«У результаті всіх активних учасників затримали, а це – близько 40 осіб. Із ними проводять першочергові слідчі дії», – йдеться в повідомленні.

Поліція відкрила провадження за ознаками погроз або насильства щодо правоохоронців, захоплення державних будівель і хуліганства. Як стверджують у Нацполіції, в затриманих вилучили ножі і револьвер «наган».

Натомість активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявляють, що поліція затримала тих, хто приїхав підтримати затриманих на Контрактовій площі, причому в обох випадках дії правоохоронців вважають невиправданими.

Як стверджують представники ініцативи, поліцейські застосовували силу до затриманих, що призвело до серйозних ушкоджень.

«Активістів, які сьогодні прийшли на її (Тимошенко – ред.) зустріч з виборцями з плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?», спакували без жодних причин, забрали особисті речі. До них застосували газ. Поліція спецпризначення, більш відома як беркут, била їх по голові дубинками, нанесла серйозні травми кільком активістам. Одному з хлопців вибили зуб. Зараз «пакують» навіть тих, хто не був на мітингу, а просто приїхав підтримати затриманих до відділку», – йдеться в заяві.

Раніше 9 лютого стало відомо про затримання людей на Контрактовій площі, де мала також відбутися зустріч Юлії Тимошенко із виборцями. Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, серед затриманих були представники організації «С14».
…

Європейська комісія «не зраділа» рішенню Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, які мають відбутися 31 березня. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Україна повинна забезпечити, щоб БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини – ред.) змогло проводити спостереження за виборами в Україні в повній відповідності до своєї звичайної практики», – вважають в Єврокомісії.

6 лютого речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять

7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

8 лютого Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що Москва не посилатиме своїх представників від Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на вибори в Україні
…

Суд в Херсоні продовжив до 8 квітня арешт керівнику «РИА Новости Украина» Кирилу Вишинському, якого звинувачують у державній зраді. Про це повідомив його адвокат Андрій Доманський.

Захист збирається оскаржити таке рішення суду. Доманський також подав апеляцію до Верховного суду України на утримання Вишинського під вартою.

Читайте також: У Росії порушили справу проти слідчого СБУ за «перешкоджання діяльності» Вишинського​

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.
…

Компанія «Вода Донбасу» заявляє про обстріл свого автомобіля біля Ясинуватої Донецької області.

Згідно з повідомленням, у машині був персонал насосної станції першого підйому Південнодонбаського водопроводу. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Бойовики «ДНР» звинувачують в обстрілі автомобіля українську армію. Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Збройних сил України з цього приводу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Окружний адміністративний суд Києва оприлюднив роз’яснення, яке надав на прохання представника виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Як пояснюють у суді, представник чиновниці попросив пояснити ухвалу, яка забороняє їй виконувати обов’язки міністра.

У суді стверджують, що визначення посадової особи, яка може здійснювати повноваження голови МОЗ, є в компетенції Верховної Ради і уряду, а з боку відповідача, тобто Супрун, нібито «викривляється суть визначених судом заходів забезпечення позову та безпідставно стверджується про відсторонення його від посади та встановлення заборони вчиняти будь-які дії».

Згідно з роз’ясненням, ухвала не стосується повноважень Супрун як першого заступника міністра охорони здоров’я, які визначає законодавство.

Читайте також: Уряд має призначити нового виконувача обов’язків голови МОЗ – Мусій​

Натомість документ спрямований на заборону будь-кому, хто не призначений на посаду міністра у визначений законом спосіб, вчиняти дії, які є винятковими функціями міністра. Серед них: визначення політичних пріоритетів та стратегії роботи МОЗ та участь у прийнятті рішень на засіданнях Кабінету міністрів.

«Крім того, вкотре необхідно звернути увагу, що ухвалою суду про забезпечення позову жодним чином не вирішувалось питання перебування Супрун на будь-якій посаді», – зазначено в роз’ясненні.

6 лютого Супрун заявила, що заборона їй виконувати обов’язки голови МОЗ блокує розподіл ліків по медичних закладах, тому що право підпису наказу про розподіл має тільки в. о. міністра.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Підтримку Уляні Супрун як очільниці Міністерства охорони здоров’я вже висловили президент Петро Порошенко, уряд і в дипломатичних колах. Крім того, користувачі соціальних мереж запустили онлайн-кампанію підтримки чиновниці.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.
…

Росія не посилатиме своїх представників з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на вибори в Україні, повідомило Міністерство закордонних справ Росії.

«Російська сторона, виходячи з міркувань безпеки наших представників у спостережній місії БДІПЛ, ухвалила рішення утриматися від їх спрямування на Україну», – мовиться в заяві МЗС Росії.

Москва розцінює відмову України від акредитації російських спостерігачів як «грубе порушення міжнародних зобов’язань у сфері загальноприйнятих електоральних процедур».

«Відсутність російських спостерігачів у складі міжнародних моніторингових місій укупі з позбавленням мільйонів українських громадян можливості проголосувати на території Росії на виборах президента України ставить під сумнів прозорість і об’єктивність підсумків майбутнього волевиявлення», – переконані в МЗС Росії.

Перед цим представник БДІПЛ Томас Раймер розповів агентству «Інтерфакс», що без цих двох росіян у складі місії бюро буде 90 довгострокових спостерігачів.

7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Читайте також: Волкер прокоментував недопуск російських спостерігачів на вибори в Україні​

Перед цим, 6 лютого, речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять.
…

Росія незаконно утримує понад 70 українців, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

«Станом на 6 лютого 2019 року понад 70 громадян України незаконно утримується Російською Федерацією за сфабрикованими політично вмотивованими звинуваченнями: щонайменше 30 осіб на території РФ (без урахування 24 військовослужбовців ВМС України, захоплених у полон поблизу Керченської протоки) та понад 40 осіб на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя», – розповіли в МЗС.

У відомстві пояснили, що кваліфікація утримання громадян України на території Росії як політичного вмотивованого та незаконного виходить за межі компетенції МЗС. У зв’язку з цим міністерство керується чинним законодавством, зокрема постановами парламенту.

«При цьому потрібно зауважити, що списки громадян України, які містяться у згаданих актах ВРУ не є вичерпними та сталими, враховуючи посилення репресій РФ проти українських громадян, а також переміщення окремих громадян України, які утримувалися на окупованому Кримському півострові, на територію РФ», – зазначили в міністерстві.

Відносини між Києвом та Москвою загострилися у 2014 році після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Євросоюз також має не допустити «втоми від ЄС в Україні і втоми від України в ЄС», мовиться в документі
…

Франція змінює своє ставлення до російського проекту газопроводу «Північний потік-2» і тепер виступає за певні обмеження для нього, повідомили в Міністерстві закордонних справ країни.

Речниця міністерства підтвердила на прес-конференції в Парижі повідомлення преси, що Франція на зміну своєї попередньої позиції має намір підтримати внесення поправки до так званої «газової директиви ЄС», коли це питання будуть розглядати у Брюсселі 8 лютого.

Ця поправка має на меті поширити правила так званого «третього енергопакету» законодавства ЄС у галузі енергетики на всі газопроводи, що входять на територію Євросоюзу з третіх країн, а відтак і на «Північний потік-2». Наразі ці норми не стосуються газопроводів, що, як російський проект, входять на територію ЄС морем.

Раніше 7 лютого про такі наміри Франції повідомляло з посиланням на дипломатичні джерела німецьке видання Süddeutsche Zeitung, про них, так само з посиланням на анонімних дипломатів, писали й агентства.

Рішення Франції може позбавити Німеччину можливості зібрати голоси країн-супротивників поправок до директиви, щоб заблокувати ці зміни. За повідомленнями, наразі в ЄС немає єдності в цьому питанні, і досі Франція разом із Італією й Іспанією підтримували Німеччину в її опорі планам змін.

У разі запровадження поправок вони можуть поставити під загрозу завершення газогону «Північний потік-2», який, за словами інвесторів, збудований уже на чверть.

Агентство «Франс-прес» цитує неназване французьке дипломатичне джерело, яке після оголошення МЗС у Парижі заявило: «Франція і не за, і не проти «Північного потоку-2». Ми лише хочемо, щоб були гарантії безпеки Європи і безпеки й стабільності України».

Німеччина, компанії з якої беруть фінансову участь у проекті постачання газу до Європи з Росії в обхід транзитних можливостей України, підтримує його і на державному рівні, називаючи «суто комерційним», хоча Берлін заявляє про необхідність зберегти транзит російського газу і через Україну.

Україна, як і низка країн Євросоюзу, переважно східноєвропейських, балтійських і скандинавських, а також США виступають проти цього проекту. Вони наголошують, що проект суто політичний, бо збільшує залежність Європи від російського газу, і економічно не обґрунтований. Таку позицію підтримує і Європейська комісія, яка в разі ухвалення пропонованих змін до директиви зможе певним чином впливати на використання газогону. У разі припинення чи різкого скорочення транзиту російського газу через Україну Москва зможе легше шантажувати Київ, а також позбавить його важливого джерела надходжень із плати за транзит, вважають супротивники проекту.
…

Міністерство юстиції у п’ятницю, 8 лютого, планує здійснити перевірку діяльності Надії Бугрової – судового експерта-автора висновку, який став доказом порушень при виготовленні наплічників у так званій справі «рюкзаків Авакова». У Мін’юсті планують перевірити роботу її експертно-дослідного центру за три роки. Сама Бугрова заявляє про тиск на неї, і пов’язує його саме з тим, що вона раніше підготувала висновок, який ліг в основу підозри у кримінальному правопорушенні сину міністра внутрішніх справ України.

Активісти зазначають, що таких перевірок у Бугрової не проводили, починаючи з моменту заснування її бюро в 2009-му, і називають це «черговим актом тиску на експертку» – про це йдеться у матеріалі журналістів «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Це помста за експертизу «рюкзаків Авакова».

«Така перевірка Мін’юсту є нічим іншим як черговим актом тиску на експертку. Саме Мін’юст минулого року організував рецензію експертизи «рюкзаків Авакова». Проте така рецензія не дала жодних результатів. Тепер цей же Мін’юст хоче перевірити експертку, аби відібрати в неї свідоцтво, щоб нівелювати таким чином її висновок у справі рюкзаків. Очевидно, фігуранти побоюються поновлення розслідування після виборів, тому зачищають сліди зараз», – вважає юристка Центру протидії корупції Олена Щербан.

Журналісти «Схем» звернулись до Міністерства юстиції з проханням надати коментар щодо вищезгаданої перевірки.

Сама Надія Бугрова пов’язує відкрите щодо неї кримінальне провадження зі своєю професійною діяльністю – насамперед через експертизу в справі «рюкзаків Авакова».

«Все це я пов’язую з помстою за виконання експертизи по постановах НАБУ, по так званих «рюкзаках Авакова». Я виконувала цю експертизу по дослідженню якості, по відповідності технічним вимогам щодо закупівлі і визначенню вартості», – розповіла Надія Бугрова журналістам під час інтерв’ю в лікарні, де вона перебувала через погіршення стану здоров’я.

​«Стан мого здоров’я погіршився. На мене тиснуть правоохоронні органи. Проти мене відкрили кримінальну справу ще у червні 2018 року. Я про неї нічого не знала», – зазначила під час розмови Бугрова.

У червні 2018 року Нацполіція Хмельницької області, підпорядкована голові МВС Авакову, відкрила кримінальну справу щодо самої Надії Бугрової. Процесуальне керівництво у ній здійснюється військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону Західного регіону.

У листопаді 2018 року співробітники Нацполіції провели у обшуки в її квартирі, у помешканнях її дітей та в офісі, під час яких у Надії Бугрової вилучили документи, які дозволяли їй проводити експертизи:

«Всі 26 сертифікатів і свідоцтв у мене вилучили під час обшуку. Вилучили трудову книжку, вилучили статут підприємства…У дітей забрали всі телефони, ноутбук у сина навіть забрали. Банківські картки в чоловіка забрали: пенсійну, а також картку на отримання заробітної плати».

Зокрема, в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду йдеться про те, що, за версією слідства, Бугрова під час експертних досліджень у 2013 році (по іншій справі) нібито використовувала недійсні документи щодо власної кваліфікації.

За даними програми «Схеми», правоохоронці підозрюють експерта в тому, що вона начебто отримала за роботу «кошти в розмірі 5 000 гривень, чим заподіяла матеріальну шкоду на вказану суму».

Провадження щодо Надії Бугрової планують передати до суду наприкінці лютого. Цим труднощі в професійному житті експерта не закінчились. А вже найближчої п’ятниці, 8 лютого, Мін’юст (який очолює соратник Арсена Авакова з «Народного фронту» – Павло Петренко) планує перевірку «стану організації правової роботи судового експерта Бугрової Надії». При чому за період з травня 2016-го понині.

Надія Бугрова займається експертною діяльністю з 1979 року, протягом 25 років працювала в Торгово-промисловій палаті. Як вона наголошує, за увесь цей час на її роботу не було жодних нарікань:

«На 37-му році мого експертного досвіду у мене виникають отакі от проблеми. З чим це пов’язано? Адже я стала писати тільки краще. Я кожен рік складаю іспити».

Сам Олександр відкидав звинувачення у причетності до закупівлі рюкзаків в обхід законної процедури тендеру та називав справу «політичною». У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила це провадження у частині підозри екс-заступника голови МВС Сергія Чеботаря та Олександра Авакова – «за відсутністю складу злочину».

Раніше сам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що ані він, ані його родина не мають стосунку до постачальників рюкзаків МВС. Він наполягає, що процедура закупівлі була прозорою. Натомість НАБУ назвало закриття справи «незрозумілим і непослідовним».
…

Американський конгресмен-демократ Біл Паскрелл прийшов з українським прапором на виступ президента США Дональда Трампа «Про стан держави».

«У промові згадується про Росію, а я з гордістю несу сьогодні український прапор на знак солідарності з нашим союзником і другом, в той час як народ України продовжує протистояти російській агресії», – написав Паскрелл в Twitter.

Традиційно виступ президента США з промовою «Про стан держави» є урочистою подією і приводом для законодавців засвідчити свою позицію з того чи іншого питання.

Цього разу багато жінок-конгресменів вибрали біле вбрання для участі в події. Таким чином вони вшановували рух суфражисток в США, які сто років тому добилися права голосування для жінок в цій країні.
…

До санкцій також долучилася ще низка інших країн, які не є членами Євросоюзу
…

У заарештованого в окупованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова з’явилася алергічна реакція. Про це повідомила омбудсмен Людмила Денісова, посилаючись на слова доньки Бекірова.

«Сьогодні до Бекірова пустили адвоката. Також на зустрічі були присутні так званий «Уповноважений з прав людини» в Криму Людмила Лубіна, Керівник сімферопольського СІЗО Сергій Бережний та т.в.о начальника медичної частини сімферопольського СІЗО Олексій Іщенко. Під час спілкування з’ясувалося, що в Едема Бекірова та його співкамерника Сервера Мустафаєва з’явилася алергія, ймовірно через грибок у камері. З цього можна зробити висновок, що умови утримання обох політв’язнів не відповідають встановленим нормам», – зазначила омбудсмен.

Вона наголосила, що з врахуванням усіх наявних хвороб Бекірова вже мали відправити до дікарні, а тепер додалася ще й алергічна реакція.

«Після побаченого Олексій Іщенко пообіцяв, що Едема відвезуть до лікарні. У свою чергу Сергій Бережний запевнив, що умови утримання обох чоловіків покращать найближчим часом. Я вже надіслала звернення до Уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової. Прошу сприяти встановленню походження алергічної реакції утримуваних громадян України, наданню їм відповідної медичної допомоги та забезпеченню належними умовами», – заявила Денісова.

Напередодні вона повідомила, що стан активіста надкритичний.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Слідчі ФСБ Росії допитали захоплених біля берегів Криму українських військових Михайла Власюка і Юрія Без’язичного. Про це 5 лютого повідомив російський адвокат Микола Полозов.

«Вчора відбулися слідчі дії з військовополоненим Власюком, а сьогодні з Без’язичним. Слідчими СУ ФСБ Росії були проведені допити, в ході яких Власюк та Без’язичний ще раз заявили про те, що є військовополоненими. В ході допитів захистом було залучено низку заяв і клопотань слідству, в тому числі про надання телефонних переговорів і побачення з близькими», – зазначив Полозов.

За його словами, слідчі за майже 2,5 місяці так і не дали жодного дозволу військовим на побачення або телефонні переговори.

«Найчастіше особи, в чиєму провадженні знаходяться кримінальні справи, зловживають своїм правом давати дозвіл на побачення і дзвінки, і ставлять винесення подібних дозволів в пряму залежність від отримання необхідних для слідства показань», – заявив адвокат.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Національна поліція продовжила термін охорони одеського активіста Олега Михайлика. Про це повідомили у прес-службі відомства.

«Заходи з фізичної охорони були продовжені, навіть попри письмову заяву потерпілого, написаної в його присутності дружиною, – про відсутність потреби у заходах із забезпечення його безпеки», – мовиться в повідомленні.

Наразі досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Нацполіції.

22 вересня в Одесі з вогнепальним пораненням у груди госпіталізували громадського активіста, представника партії «Сила людей» Олега Михайлика. Сам він заявляв, що не бачив нападників.

27 вересня Київський районний суд Одеси відправив до слідчого ізолятора усіх трьох підозрюваних у нападі на активіста, їх затримали ще 24 вересня, коли вони добровільно прийшли до Приморського райвідділу надати пояснення, чому їхні телефони були поблизу місця нападу на Михайлика. Пізніше одному з підозрюваних змінили міру запобіжного заходу через погіршення його стану.
…

Стан здоров’я заарештованого в Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова – надкритичний. Про це повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

При цьому радник президента Росії Михайло Федотов повідомив Денісовій, що стан здоров’я політв’язня задовільний.

«За словами адвоката, в довідці, яку він отримав, написано, що серед наявних захворювань відсутні такі, які відносяться до списку важких і унеможливлюють утримання під вартою. Однак нам відомо, що Едем Бекіров має цілий ряд небезпечних захворювань, які можуть тільки погіршитися в умовах СІЗО. Тому я ще раз переконуюся, що інформації, що надходить в листах з Росії, довіряти не можна», – написала Денісова в Facebook.

За її словами, Росія приховує реальний стан здоров’я Бекірова і таким чином порушує права людини.

«В останньому своєму зверненні я висловлювала прохання вжити невідкладних заходів для забезпечення громадянина України кваліфікованою медичною допомогою в спеціалізованому лікувальному закладі. І зазначила, що утримання Едема Бекірова в СІЗО може мати фатальні наслідки для життя», – наголосила омбудсмен.

Рідні Бекірова заявляли про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

У посольстві Великої Британії в Україні висловили стурбованість довкола ситуації із Уляною Супрун, яка рішенням суду усунена від виконання обов’язків міністра охорони здоров’я України.

«Усе ще очікую подальших подробиць цієї справи, але стурбована потенційним впливом на життєво важливі реформи у галузі охорони здоров’я України», – написала у Twitter посол Великобританїі в Україні Джудіт Гоф.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. Там заявили, що за фактом консультуються з юристами.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.
…

Йому також інкримінують «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» – речниця Генпрокуратури
…

На оприлюднених фотографіях видно, що в засіданні бере участь і почесний патріарх ПЦУ Філарет, який через стан здоров’я не був на інтронізації
…

Центральна виборча комісія відмовила двом громадянам у реєстрації кандидатами в президенти.

Тараса Костанчука висувала «Партія захисників України». У ЦВК заявили, що запропоновані в його передвиборчій програмі заходи запроваджують дискримінацію за професійною ознакою, пропагандують насильство і посягають на встановлені Конституцією України права і свободи людини.

Також ЦВК відмовила самовисуванці Наталії Земській. Згідно з повідомленням, її документи не відповідали вимогам закону.

Напередодні ЦВК завершила прийом документів від потенційних кандидатів на виборах президента. За цей час комісія отримала документи від 89 осіб.

Остаточний список кандидатів Центрвиборчком має оголосити до 9 лютого.

2019-й – рік виборів в Україні, навесні відбудуться президентські, а восени – парламентські.
…

Інспекція з паркування в місті Києві має почати виконувати свої функції у 2019 році, повідомив заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, керівник інспекції з паркування Дмитро Рахматуллін у програмі Радіо Свобода «Свобода в деталях».

Уже близько 10 людей пройшли конкурс на інспекторів, всього в планах найняти близько 90. Він додає, що конкурс на посаду проходить за досить суворими вимогами.

Зарплата інспектора складатиме від 10 тисяч гривень. Мотивувати працівника планують і за рахунок запровадження підвищувального коефіцієнту. Інспектори не матимуть права напряму працювати із фінансами, лише фіксуватимуть порушення і виписуватимуть штрафи, розповів Рахматуллін.

«Чому так довго йде набір? Ми хочемо створити певний елітний підрозділ, які будуть порядними, ідейними людьми, які будуть вболівати за свою справу і не втягуватися в корупційну складову цього питання. В іншому випадку – адміністративне покарання і я, як прибічник радикальних дій, звільняв би таку людину. Ми набираємо людей з вищою освітою», – наголошує заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

У планах спочатку проводити роз’яснювальну роботу серед водіїв, роздавати пам’ятки про правила паркування і наслідки їхнього порушення і вже останнім етапом буде штрафування та евакуація автівок. Запровадження системи штрафів стане можливим після появи в Україні сертифікованих приладів для фото- і відеофіксації таких порушень, зазначає Дмитро Рахматуллін.

У містах України з’явилися інспекції з паркування восени 2018 року. Це стало можливим завдяки закону про реформування паркувань, який набув чинності наприкінці вересня.

 
…

Слухання позову, поданого Україною проти Росії в Європейський суд з прав людини про порушення прав людини в Криму, почнуться 27 лютого. Про це повідомив міністр юстиції України Павло Петренко.

Він нагадав, що перші справи про порушення Росією прав людини в анексованому Криму і на непідконтрольних Києву територіях Донецької та Луганської областей подали до Європейського суду з прав людини в 2014-2015 роках.

У 2018 року Україна подала ще два позови: про порушення прав політичних в’язнів і про українських військовослужбовців, захоплених ФСБ Росії біля берегів Криму.

Всього у провадженні ЄСПЛ знаходяться п’ять справ України проти Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…