Влада

Українсько-чеські стосунки потребують поштовху для свого розвитку. Про це перед відльотом до Києва сказав міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек, передає кореспондент Радіо Свобода.

Для створення відповідної платформи для розвитку цих стосунків, він пропонує організацію Чесько-українського форуму.

«Цей форум міг би займатися розвитком співпраці, а також питанням майбутнього і нашого минулого. Також буду говорити з нашими українськими партнерами про продовження нашої гуманітарної допомоги та допомоги у розвитку», – сказав Петржічек на перс-конференції у Празі.

У Києві міністр планує зустрітися з президентом Петром Порошенком, міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, першим заступником голови Верховної Ради України Іриною Геращенко та віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

У другий день свого візиту чеський міністр закордонних справ також планує поїхати на схід України і особисто дізнатися про ситуацію в безпосередній близькості від конфлікту.

«В Маріуполі, українському стратегічному порту в Азовському морі поблизу лінії фронту. Я би хотів особисто поговорити з представниками місцевої влади про ситуацію в цьому місті після початку блокади в Керченській протоці», – сказав Петржічек.

Перший за останні п’ять років візит чеського міністра закордонних справ до України мав розпочатися 27 січня, але через погані погодні умови виліт літака було затримано. Візит триватиме до 29 січня.
…

Протягом тижня українські прикордонники обстежили тисячі квадратних миль Азово-Чорноморській акваторії. Про це повідомляє прес-служба Державної прикордонної служби.

«Обстежено більше 3,5 тисяч квадратних миль певних морських районів. Виявлено та розпізнано близько 40 суден різної класифікації, забезпечено супровід вантажних суден, що прямували в українські порти, зокрема, в Маріупольський морський торговельний порт. Під час несення служби корабельно-катерний склад Морської охорони здійснював контроль в територіальному морі за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності», – йдеться у повідомленні.

Як зазначили у ДПСУ, на всіх українських суднах у постійному режимі працюють автоматичні ідентифікаційні системи, що дозволяє легко їх ідентифікувати.

Напруженість у регіоні Керченської протоки, в якій, відповідно до українсько-російської угоди і міжнародного морського права, має існувати свобода судноплавства, але яку фактично з часу окупації Криму наразі контролює Росія, різко зросла після 25 листопада 2018 року.

Тоді Росія в результаті відкритого нападу з застосуванням зброї на ураження захопила в міжнародних водах поблизу Керченської протоки 24 українських моряків, які стали військовополоненими, і три їхні кораблі, коли ті намагалися пройти протокою з Чорного в Азовське море.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. У Києві також анонсували наступні спроби проходу військових кораблів через Керченську протоку, можливо, з міжнародними спостерігачами на борту.
…

Народного депутата Надію Савченко, яка наразі перебуває у СІЗО за звинуваченнями в тероризмі та у спробі захоплення державної влади, партія «Громадсько-політична платформа Надії Савченко» під час з’їзду висунула кандидатом у президенти. Про це повідомили 26 січня в громадянській мережі «Опора».

«У програмі кандидатки – зміна політичної системи конституційним шляхом. Делегати тримали у руках фрукти гранати та скандували «Свободу Надії Савченко, свободу українським політв‘язням». Рішення прийнято одноголосно», – пишуть в «Опорі».

За даними із сторінки Савченко у Facebook, у з’їзді партії взяли участь понад сто осіб – «представники з усіх областей України».

Повідомляється також, що на з’їзді Віра Савченко зачитала лист від Надії.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

Читайте також: Особа організатора в «справі Савченко-Рубана» встановлена – Матіос

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованої території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидає.

2 серпня Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою продемонстрували ймовірний план вчинення теракту в центрі столиці, в організації якого підозрюють заарештованих нині керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та народного депутата Надію Савченко.

Крім того, силовики показали озброєння, яке в перебігу слідства вони вилучили і яким нібито планували скористатися підозрювані під час втілення своїх намірів. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що усі докази зібрані і справу передали на ознайомлення сторонам.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти – це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Хакери, ймовірно, підконтрольні Росії, все частіше атакують сервери Центральної виборчої комісії України і комп’ютери її співробітників, намагаючись проникнути в електронні системи, щоб маніпулювати президентськими виборами, які заплановані на 31 березня 2019 року. Про це в інтерв’ю агентству Reuters повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

За його словами, хакери використовували заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення і додатків, а також інші шкідливі фішингові матеріали, призначені для крадіжки паролів і особистої інформації.

До того ж спрямовували хакери атаки не тільки на виборчі сервери, але й на персональні комп ютери співробітників комісії, додав він: «Йдуть постійні атаки – від простого (програмного забезпечення) до підкладання додатків, які використовує той чи інший співробітник… Такі розсилки, спам-листи надсилають і їм та їхнім родичам, де міститься шкідливе ПО для контролю над їхньою комп’ютерною технікою. Це найпростіший спосіб, але він дієвий».

У ЦВК раніше заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.

У грудні 2018 року кіберполіція повідомила, що зафіксувала випадки розповсюдження вірусу, замаскованого під повідомлення від держустанов, націлене загалом на користувачів, які є приватними нотаріусами України.

У серпні 2018-го Сергій Демедюк в ефірі Радіо Свобода повідомляв, що українська кіберполіція постійно фіксує кібератаки з території Росії і запобігає їм.

Торік влітку в департаменті кіберполіції НПУ повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад чотири тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.

Україна вже була об’єктом масштабних кібератак. Починаючи з 2014 року, хакери атакували енергетичні, транспортні та банківські системи України. Шкідлива програма NotPetya вразила тисячі комп’ютерів не тільки в Україні, яка була головною мішенню атаки, але і у всьому світі.

Українські чиновники заявили, що за атаками стоять російські спецслужби.

У тому, що Росія здійснює організовані кібернапади, заявляють і деякі країни Заходу. Зокрема, США розслідують імовірне втручання Росії у вибори президента у 2016 році. Російська влада ймовірну причетність до таких кібератак відкидає.
…

Центральна виборча комісія зареєструвала Іллю Киву кандидатом у президенти.

Його висунула «Соціалістична партія України».

Кива з жовтня 2015 року до травня 2016-го очолював департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України. Згодом став радником міністра внутрішніх справ України.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 20 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Лідер «Національного корпусу», позафракційний народний депутат Андрій Білецький заявив, що не братиме участі у виборах президента України.

Натомість Білецький планує отримати «потужну фракцію» в українському парламенті за результатами виборів восени 2019 року.

«Ми ставимо перед собою амбітне практичне завдання. Ми збираємося довести чисельність нашого активу до 50 тисяч людей… Ми збираємося і повинні отримати потужну фракцію у 2019 році в українському парламенті», – сказав Білецький.

22 січня націоналістичні організації висунули кандидатом у президенти колишнього заступника голови Верховної Ради України, голову секретаріату ВО «Свобода» Руслана Кошулинського. Його кандидатуру підтримали ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів», «Конгрес українських націоналістів» і «С14».

Станом на 25 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов та Олександр Мороз.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала шістьох кандидатів у президенти.

Мова йде про лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко, лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка, народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Вілкула, члена фракції «Блоку Петра Порошенка» в парламенті Аркадія Корнацького, позафракційного депутата Дмитра Добродомова та екс-спікера Верховної Ради Олександра Мороза.

Станом на 25 січня ЦВК зареєструвала 19 кандидатів у президенти. Окрім Ляшка, Вілкула, Корнацького, Тимошенко, Добродомова і Мороза, це Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко та Роман Насіров.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

У п’ятницю, 25 січня, в підконтрольному Росії Керченському міському суді заплановано розгляд клопотання захисту українського активіста Володимира Балуха з приводу його умовно-дострокового звільнення.

Початок засідання заплановано на 14 годин за місцевим часом.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії висловив думку, що засідання суду – «формальність».

«Адвокати намагаються, в силу своєї професії, звільнити Балуха, але вони звертаються до того, що не є правосуддям. Його стільки часу переслідували не для того, щоб відпустити», – зазначив Чийгоз.

Раніше таке судове засідання планувалося на 9 січня, однак, як пояснив представник сторони обвинувачення, необхідні документи Балух отримав на один день пізніше від терміну, передбаченого російським законодавством. На цій підставі суддя Олександр Ковальов переніс засідання суду.

Сторона захисту Володимира Балуха подала прохання про його умовно-дострокове звільнення ще в листопаді 2018 року, повідомив адвокат Дмитро Дінзе. За тодішніми підрахунками адвоката, Володимиру Балуху залишилося відбувати покарання 1 рік і 4 місяці.

Перед цим підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом’якшив вирок засудженому до 5 років колонії Балуху, засудивши його до 4 років і 11 місяців колонії. Активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ.

Балух упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова закликала Росію припинити переслідування фігурантів «справи Веджіє Кашка» та інших кримськотатарських активістів в анексування Криму.

Денисова назвала «судилищем» суд у «справі Веджіє Кашка» в Криму і нагадала, що неодноразово зверталася до уповноваженого з прав людини в Росії Тетяні Москалькової і голови Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова з проханнями забезпечити умови утримання і надання медичної допомоги Асану Чапуху, Руслану трубач, Казімії Аметова і Бекіра Дегерменджі.

«Адже умови СІЗО, де їх утримували, були неприйнятними. При цьому у кожного з них були проблеми зі здоров’ям, а у СІЗО їх стан значно погіршився. Наголошую на тому, що звинувачення проти кримчан з боку окупаційної влади є нікчемними і зміна міри запобіжного заходу не скасовує висунуті їм підозри. Закликаю зупинити це показове «судилище», а також переслідування інших кримських татар, які постійно продовжуються у Криму», – зазначила омбудсмен.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 24 січня змінив запобіжний захід фігурантам «справи Веджіє Кашка» Бекіру Дегерменджі, Казіму Аметову та Руслану Трубачу. Вони перебуватимуть не в СІЗО, а під домашнім арештом.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Усі заявляють про проблеми зі здоров’ям.

Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін порівняв протистояння між владою і опозицією у Венесуелі з подіями української Революції гідності.

«У кожного свій шлях до свободи і гідності. Намагаюсь уникати порівнянь у зовнішній політиці, але боротьба венесуельців чимось нагадує мені наш драйв часів Майдану. Маємо підтримати дух свободи та справедливості та тих, хто відстоює своє право на вільне майбутнє», – написав він у твітері про Венесуелу, де Хуан Гуайдо, голова Національних зборів, парламенту країни, який протистоїть владі президента Ніколаса Мадуро і не визнає його другого терміну, тимчасово взяв на себе президентські повноваження.

Перед цим в іншому дописі з приводу Венесуели Клімкін також написав іспанською мовою: «Відповідати силою на вимоги мирних учасників протесту – це найкоротший шлях для влади до того, щоб втратити легітимність. Покладаємо сподівання на Національні збори і на мудрість їхнього голови Хуана Гуайдо в пошуках виходу з політичної кризи».

У Венесуелі тривала політична криза з протистоянням між демократичною опозицією і президентом-соціалістом Ніколасом Мадуро різко загострилася 23 січня, коли один із лідерів опозиції, голова опозиційних до влади президента країни Національних зборів, парламенту країни, 35-річний Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим виконувачем обов’язків президента. При цьому він послався на конституцію країни, яка тимчасово покладає такі обов’язки на голову парламенту в разі, коли посада голови держави стає вакантною. Мадуро 10 січня офіційно вступив на посаду президента на новий термін за результатами виборів, що відбулися у травні 2018 року – але опозиція, яка бойкотувала ці вибори, не визнає їхніх результатів, заявляючи про масові фальсифікації і тиск влади, і 15 січня парламент оголосив Мадуро узурпатором влади. Президент, зі свого боку, заявляє про «спробу державного перевороту» з боку опозиції.

У відповідь на крок Гуайдо Сполучені Штати Америки майже відразу визнали його легітимним виконувачем обов’язків президента і заявили, що відтепер не визнають ніяких кроків влади Мадуро. Про визнання Гуайдо законним керівником заявила і ще низка держав. Це в першу чергу 13 із 14 країн Америки, членів так званої «Групи Ліми», створеної 2017 року для допомоги у вирішенні кризи у Венесуелі і в поверненні цієї держави до демократії. У Європі спершу висловлювалися обережніше, але 24 січня про пряму підтримку дій Гуайдо заявила й Німеччина, ще в деяких країнах ЄС роблять дедалі прихильніші до нього заяви. Натомість Росія, Іран, Куба, Нікарагуа, Болівія, а також Туреччина прямо підтримали Мадуро.
…

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен прокоментував своє відеозвернення, яке було продемонстроване під час з’їзду партії «Батьківщина» у Києві 22 січня.

На цьому з’їзді лідерку партії Юлію Тимошенко висунули кандидатом у президенти на виборах 2019 року. Серед інших відеоматеріалів були також звернення Фоґ Расмуссена і політика Міхеїла Саакашвілі.

Як заявив Фог Расмуссен в коментарі телеканалу «Прямий», він не підтримує жодного кандидата, а лише звернувся до Тимошенко як кандидатки і українців.

Читайте також: У «Батьківщині» прокоментували заяву Коельйо про те, що він не підтримував Тимошенко на виборах президента​

«Я зробив відеоролик, який звертається до українського народу із закликом: якщо ви й надалі хочете зближуватися з Європейським союзом, то, будь ласка, продовжуйте реформи», – пояснив він.

Екс-голова НАТО додав, що відео буде доступне для всіх кандидатів у президенти. У самому зверненні він звертається до Тимошенко. Він висловив думку, що Україна має «краще майбутнє» завдяки колективним зусиллям і відчутним безпековим, економічним і енергетичним реформам.

«Україна є на правильному шляху до єдності і суверенітету. Саме тому наступні роки будуть ключовими для збереження курсу на реформи, коли ваша рідна країна рухатиметься вперед і буде зближуватися з нашою євроатлантичною родиною. Я можу пообіцяти: якщо вона обере таке майбутнє, я і багато інших друзів України на заході будемо продовжувати робити все можливе, щоб забезпечити євроатлантичну підтримку руху України», – пообіцяв Фоґ Расмуссен.

Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі також прокоментував своє відеозвернення, яке показали на з’їзді «Батьківщини».

Читайте також: Міхеїл Саакашвілі несподівано розкритикував Гриценка і Тимошенко (огляд преси)​

За словами опозиційного політика, його звернення сприйняли як заклик голосувати за Тимошенко, тоді як насправді він готовий підтримати будь-якого лідера президентських перегонів, який зможе скласти конкуренцію чинному президенту Петру Порошенку.

«Мені багато запитань ставили: от чого ти виступив на з’їзді Юлії Тимошенко? Це було сприйнято, наче я закликав людей напряму голосувати за неї. Я хочу сказати наступне: в будь-якому разі я б вітав перемогу на президентських виборах і Юлії Тимошенко, і Анатолія Гриценка, і Андрія Садового, і Володимира Зеленського», – заявив Саакашвілі, якій зараз проживає у Нідерландах.

За словами політика, якби лідером симпатій виборців став хтось інший із кандидатів у президенти, він підтримав би й його.

«Дуже погано, що вони не об’єдналися і не обрали єдиного кандидата. Тоді взагалі можна було б вважати вибори фактом, що відбувся, а Порошенка вважати таким, що програв. Так, вони не змогли об’єднатися. Зараз у нас така ситуація, що вони як мінімум не повинні один одного топити», – сказав він.

У своєму зверненні Саакашвілі також закликав не переобирати президента Порошенка на другий термін.

«Україна може стати великою країною і наддержавою, але для цього треба прибирати Порошенка и його банду. Тому в цьому змаганні я бажаю успіхів Україні, я бажаю успіхів Юлії Тимошенко», – заявив на відео колишній президент Грузії, якого видворили з України на початку 2018 року.

Під час з’їзду партія висунула Тимошенко кандидатом у президенти на виборах, які заплановані на 31 березня 2019 року.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції розподілило майже 565,7 мільйона гривень на фінансування парламентських партій у 2019 році.

Згідно з повідомленням, кошти між партіями розподілили таким чином:

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 143 366 100 гривень;
«Народний фронт» – 145 453 400 гривень;
«Об’єднання «Самопоміч» – 72 090 350 гривень і 56 568 050 гривень за збереження гендерного балансу;
«Опозиційний блок» – 61 959 000 гривень;
«Радикальна партія Олега Ляшка» – 48 925 700 гривень;
«ВО «Батьківщина» – 37 317 900 гривень.

У 2018 році між парламентськими політичними партіями розподілили 513 671 000 гривень фінансування.

Державне фінансування партій запровадили з 1 липня 2016 року. Допомогу отримують партії, які на парламентських виборах 2014 року пройшли у Верховну Раду. Після наступних парламентських виборів будуть фінансуватися усі партії, які отримали не менше двох відсотків голосів виборців.
…

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом звільнити українських моряків, яких Росія захопила поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

Доповідь та резолюцію «Ескалація напруженості навколо Азовського моря і Керченської протоки та загрози європейській безпеці» підтримали 103 депутати. Троє висловилися проти, 16 – утрималися.

ПАРЄ, зокрема, засуджує застосування військової сили Росією проти українських військових кораблів та їхніх екіпажів.

У тексті резолюції містяться заклики до врегулювання напруженості поблизу Керченської протоки та в Азовському морі, а також щодо посилення санкційного тиску на Росію, на яку покладається вся відповідальність за ситуацію.

Негайне та безумовне звільнення всіх 24 військовополонених українських моряків – також є одним із положень ухваленого документа. Окрім того, ПАРЄ закликає Росію забезпечити українським військовослужбовцям необхідну медичну, правову та консульську допомогу, згідно із відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, такими як Женевська конвенція. Згідно із цими положеннями вони визнаються військовополоненими.

ПАРЄ підтримала пропозицію Європарламенту про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на регіон Азовського моря. Крім того, підтримана німецько-французька ініціатива щодо моніторингу представників третіх країн свободи руху через Керченську протоку.

Також Парламентська асамблея звертається до Росії та України з вимогою дотримуватися угоди щодо навігації в Азовському морі та через Керченську протоку й закликає утримуватися від кроків, що можуть призвести до ескалації напруженості та загрожувати безпеці у регіоні.

Резолюцією також висловлюється занепокоєння щодо будівництва Керченського мосту Росією, який вважається нелегальним та засвідчує ще одне порушення суверенітету України.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Київський районний суд анексованого Сімферополя заарештував місцевого мешканця Едема Кадирова, якого раніше 23 січня затримали співробітники Федеральної служби безпеки Росії, повідомляє кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Згідно з рішенням підконтрольного Росії суду, Кадиров залишиться під вартою на два місяці, тобто до 23 березня. Його підозрюють в «участі у незаконному збройному формуванні».

За версією російського слідства, він вступив до добровольчого батальйону імені Номана Челебіджіхана, після чого працював особистим охоронцем голови громадської організації «Аскер» Ленура Іслямова.

Вдень 23 січня ФСБ Росії заявила, що затримала «особистого охоронця» Іслямова. Сам громадський діяч згодом заперечив, що знає Кадирова, і додав, що в Криму немає членів батальйону імені Челебіджіхана.

Також 23 січня стало відомо про обшуки в Сімферополі у батьків представниці громадського формування «Аскер» Евеліни Аріфової і кримчанина Бекіра Абултарова.

У листопаді 2018 року адвокат Іслям Веліляєв заявив, що в анексованому Криму можуть почастішати кримінальні переслідування за участь в «незаконних збройних формуваннях».
…

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком закликала прискорити реформи.

«Я повторила, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну разом з іншими партнерами в її спробах реформ під лідерством президента Порошенка. Я також наголосила на актуальності для України прискорення реформ і переходу до більш міцного росту, що необхідно для стійкого підвищення рівня життя людей», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

В Адміністрації президента зазначили, що під час зустрічі у швейцарському Давосі Порошенко і Лаґард обговорили перспективи економічного зростання України у 2019 році й висловили «задоволення станом розвитку співпраці Україна – МВФ та початком реалізації нової програми «Стенд-бай».

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що у штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду (МВФ) у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
…

Радіо Свобода звернулося до прес-служби «Батьківщини» за коментарем
…

Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.

За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.

Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.

Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування

Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.

Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.
…

Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.

Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.

Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.

Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.

Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня. 

А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді армії Росії – слідство
…

Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утиримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Цей лист вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.

«У 20-річного Павла діагностовано низку серйозних захворювань і він потребує термінової медичної допомоги. До того ж, зі слів хлопця, до нього застосовувалося фізичне насильство. Співробітники правоохоронних органів РФ побили його ще під час затримання, вимагали визнання вини. Знущання над Павлом продовжувалося також під час конвоювання до СІЗО Ростова-на-Дону», – написала Денісова.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

 
…

Заступник Голови Нацполіції Олександр Фацевич заявив 21 січня про створення робочої групи, куди увійшли представники майже всіх підрозділів відомства і яка буде реагувати на всі правопорушення, пов’язані з виборчим процесом в Україні. Окрім того, він анонсував створення відповідних груп в обласних управліннях поліції.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Станом на 21 січня ЦВК зареєструвала 12 кандидатів: Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Віталія Скоцика, Андрія Садового, Віталія Купрія, Євгена Мураєва, Анатолія Гриценка, Геннадія Балашова, Ольгу Богомолець, Олександра Шевченка та Романа Насірова.

 
…

Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.

За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.

Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

 
…

Лідера Радикальної партії Олега Ляшка висунули кандидатом у президенти. Таке рішення ухвалив 22-й з’їзд партії 21 січня в Києві.

За висування Ляшка проголосували всі 1100 делегатів з’їзду, оголосив голова політради партії Юрій Зінченко.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, цьому передувала майже двогодинна промова Ляшка, який виклав свою програму і наголосив, що його політика буде «політикою національних інтересів». У програмі – скорочення кількості депутатів і скасування посади прем’єра, зменшення цін на газ, зокрема і для бізнесу, нарощування його видобутку, посилення армії, спецслужб та дипломатії для перемоги у конфлікті з Росією, заборона продажі землі іноземцям і підтримка фермерів, а також «поновлення смертної кари за тероризм, корупцію і держзраду».

Підтримати Олега Ляшка прийшла його вчителька з інтернату, дружина Росіта, представники церкви і ветеранської спільноти.

Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

 
…

Партія «Слуга народу» висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти України. Таке рішення ухвалили на позачерговому з’їзді партії 21 січня, повідомляє її прес-служба.

За повідомленням, з’їзд відбувся у «неформальній» атмосфері: делегатів і гостей частували піцою, соком і бургерами.

Зеленський заявив про намір іти в президенти наприкінці 2018 року.

Нещодавно він підтвердив, що через кіпрську фірму володіє разом із бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії. Про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.

Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

 
…

Служба безпеки України оголосила у розшук підозрюваного в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк Олексія Левіна. Про це повідомляється на сайті МВС.

Левіну зокрема оголошено підозру в організації вбивства на замовлення, здійсненого групою осіб з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів.

У оголошенні про розшук вказано, що Левін зник з поля зору правоохоронців 19 серпня 2019 року і суд дав дозвіл на його затримання.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.

4 грудня Луценко заявив, що в справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк оголосили підозру раніше судимому громадянину Левіну, який залишив територію України, коли поліція затримала перших підозрюваних.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
…

20 січня під стінами Запорізької міської ради відбулася акція «SOS. Одеса. Запоріжжя». Її учасники під звуки сирени запалили фаєри. Як повідомили організатори акції, вони хочуть таким чином підтримати вимогу одеських активістів щодо відставки мера Одеси Геннадія Труханова. Його справа наразі слухається у суді.

Один із організаторів Микита Мельник розповів Радіо Свобода, що учасники вимагають від влади зважати на думку громадськості.

«Хочемо, щоб влада дослухалась до людей, бо на даний час ми бачимо, що на одеські якісь випадки влада закриває очі і ніяк не реагує, тому повністю Одеса закрита для київської влади. Там мер, котрий підтримував «Антимайдан», котрий прихильник Росії, і по цей час йому нічого не загрожує. Він обростає своїми якимось «тітушками», владними підрозділами, і нічого не можуть з цим зробити», – заявив Мельник.

Аналогічні акції сьогодні відбуваються як у самій Одесі, так і в низці інших великих міст України – Києві, Харкові, Львові.

Раніше, одеські активісти неодноразово проводили акції протесту з вимогою переобрати міську владу.

Наразі в суді слухається справа мера Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та інших обвинувачуваних щодо привласнення коштів з міського бюджету.

Читайте також: Активісти принесли до одеської міської ради кістки в крові​

За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.

У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.
…

Турецьке видання Bosphorus Naval News оприлюднило в соцмережах кадри проходу есмінця Сполучених Штатів Donald Cook через Босфорську протоку в Чорне Море.

«Есмінець Donald Cook пройшов через Стамбул 19 січня 2019 року у північному напрямку. Перший кадр: переміщення цього есмінця. Другий кадр: переміщення есмінця ВМС США до Чорного моря», – йдеться в підписі до світлин.  

19 січня в Національному центрі управління обороною Росії заявили, що відстежують перебування есмінця США в Чорному морі.

USS Donald Cook належить до ранньої версії есмінців типу «Арлі Берк».

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко раніше заявив, що у Чорне море все частіше заходять кораблі Альянсу.

25 листопада російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Журналіст Дмитро Гнап братиме участь у виборах президента України як кандидат від партії «Сила людей». Про це стало відомо на з’їзді партії 20 січня.

За результатами внутрішнього голосування, Гнап отримав 53% голосів.

У своєму виступі Гнап нагадав, що вступив до партії «Сила людей» півтора місяці тому, восени 2018 року.

25 червня 2018 року Дмитро Гнап повідомив, що йде в політику. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».

Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.

Читайте також: Дмитро Гнап про минуле, за яке соромно, і майбутнє, за яке треба боротися

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…