Влада

Володимир Зеленський, який має намір балотуватися в президенти, підтвердив, що він через кіпрську фірму володіє разом з бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких навіть перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії – про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.

«Наша компанія володіє акціями тієї компанії. Це правда», – сказав Володимир Зеленський під час інтерв’ю виданню «Українська правда».

Крім того, він заявив, що компанію «Грин Филмс», яка перемогла в конкурсі на отримання коштів з російського держбюджету, передали в управління. Тож, за його словами, цю заявку на отримання російського фінансування подавали «ті, хто займається цією компанією» в РФ.

«Зеленський в інтерв’ю УП не лише зрештою підтвердив дані з нашого розслідування, але і визнав, що його кінокомпанія подавалась на конкурс російського Мінкульту на фінансування своєї кінострічки з бюджету Росії. Це було у 2017 році. Таким чином він сам спростував тезу про те, що його продакшн там фільмів після 2014 більше не знімає, а тільки збирає роялті за попередні роки», – зазначила головред програми «Схеми» Наталка Седлецька.​

За словами Зеленського, «Квартал 95» отримує роялті від усього продукту, що був вироблений до 2014 року. Але вийти із засновників російської компанії він не може, бо пов’язаний довгостроковими контрактами.

«Проект «Свати» був укладений до того, як у нас почалася війна з Росією. Контракт укладено на 10 років. Як я можу закрити цю компанію? Контракт до 21-го року. З 11-го до 21-го року ми отримуємо роялті від «Сватів». Ми отримуємо ці гроші. Так що ж нам зробити? Подарувати їх росіянам? Ні», – пояснює шоумен.

Утім, як зазначає Зеленський, він нібито знайшов вирішення цієї ситуації і планує найближчим часом вийти зі складу засновників кіпрської компанії.

Раніше «Схеми» встановили, що у Володимира Зеленського досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році.

Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.

​Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.

У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.

​Компанія «Грин Филмс» не лише досі працює в Москві, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.

Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитрові Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».

«​У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато»​, –​ розповів він в інтерв’ю Гордонові.

Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».

Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».

А вже на наступний день після виходу розслідування «Схем» Володимир Зеленський у відеозвернені вибачився перед журналістами за свою реакцію на запитання і частково прокоментував інформацію щодо бізнесу в Росії – оминувши питання щодо кіпрської фірми та перемоги компанії «Грин Филмс» у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.
…

За переказами, саме сьогодні відбулося Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості, а тому віряни, за традицією, масово купаються в ополонці
…

«Ми не просто пішли з Московського патріархату – ми вимушені були піти, бо не були згодні з тим, що там відбувалося» – священик Ігор Савва
…

Берлінська прокуратура розслідує ймовірну причетність німецького журналіста та консультанта німецького парламентаря від правої, анти-іммігрантської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Мануеля Оксенрайтера до підпалу Товариства угорської культури в Ужгороді в Ужгороді.

Про це центральному відділу Радіо Свобода повідомили у прес-службі відомства.

Про існування розслідування щодо Оксенрайтера було вперше повідомлено 17 січня виданням Die Zeit, яке посилалася на свої «джерела».

Перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді почалося в польському Кракові. Серед підозрюваних троє поляків, які були затримані відразу після інциденту.

14 січня один із них, Міхал Прокопович, заявив, що на злочин його надихнув німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий прокремлівськими поглядами.

У листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею». При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із підозрюваних у підпалі, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.

Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови навчання. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники).

Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского мира».

Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством. 

Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала призвести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на корить Росії – так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.
…

18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.

Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.

Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.

До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.

Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…

Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.

«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.

16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив про закриття з 25 січня дев’ятої сесії парламенту VIII скликання.

Перед закриттям засідання парламенту 18 січня спікер нагадав, що 21-25 січня депутати працюватимуть із виборцями, а потім матимуть канікули.

Нова сесія відкриється 5 лютого.

На сьогоднішньому засіданні Парубій виступив із заключним словом, в якому підбив підсумки минулої сесії.

За час дев’ятої сесії, що тривала від вересня 2018 року, Верховна Рада ухвалила 140 рішень, 75 із них – закони.
…

Президент Росії Володимир Путін погодився на пропозицію канцлерки Німеччини Анґели Меркель відправити німецьких і французьких спостерігачів до Керченської протоки, заявив 18 січня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Про це він сказав на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Німеччини Гейко Маасом, відповідаючи на питання німецького журналіста про свою реакцію на пропозиції Берліна щодо Керченської кризи.

При цьому Лавров зазначив, що вперше побачив ці пропозиції лише на самій зустрічі.

Читайте також: Голова МЗС Німеччини обговорить у Києві ситуацію на сході і реформи – посольство

«Не буду вдаватися в деталі, це не мій секрет, це пропозиції Німеччини, ми щойно їх отримали, ми маємо їх вивчити. Можу сказати одне: вже більше місяця тому канцлер Меркель просила президента Путіна дозволити німецьким фахівцям приїхати в район Керченської протоки і подивитися, як здійснюється прохід через цю акваторію, враховуючи, що необхідно дотримуватися норм безпеки, там присутнє лоцманське проведення і так далі. Президент Путін одразу ж погодився. Через якийсь час канцлер Меркель попросила його, щоб німецькі фахівці приїхали разом із французькими. На це він також погодився, і пройшло ось вже більше місяця, але поки що жодних приїздів ми не спостерігаємо», – заявив російський урядовець.

За його словами, передані Маасом пропозиції містять вимогу узгодити приїзд західних фахівців із Україною, що викликає незгоду Москви.

«Ми сказали чесно: якщо наші колеги зацікавлені в тому, що обіцяв президент Путіну канцлеру Меркель, це можна зробити сьогодні, завтра, у будь-який момент. Якщо ідея полягає в необхідності загорнути це все в якусь політичну процедуру, в якій буде й українська сторона ухвалювати якісь рішення, то ми ризикуємо опинитися в тій же ситуації, в якій опинився нормандський формат із формулою Штайнмайєра», – стверджує Лавров.

Читайте також: Клімкін прокоментував стан дипломатичних відносин України з Росією​

Перед тим Гейко Маас через російськомовну перекладачку повідомив, що наразі прохід через Керченську протоку відкритий.

«Зараз свобода проходу гарантована, всі учасники це підтверджують. Ми, звісно, продовжимо говорити про те, про що домовилися президент Путін і федеральний канцлер Меркель у Буенос-Айресі, що Німеччина й Франція, можливо, могли б якось документувати те, що свобода проходу гарантована, щоб пересвідчитися, як виглядає там загальна ситуація. Думаю, це може бути тема для спілкування протягом найближчих тижнів. Сьогодні ми по цьому питанні тут не домовилися, але ми відкриті для подальшого діалогу разом із Францією, щоб зіграти тут роль і взяти на себе якусь функцію», – сказав Маас.

Коментуючи ці слова німецького колеги, Лавров заявив, що свобода проходу через протоку біля анексованого Росією Криму «була завжди», і в черговий раз назвав захоплення українських військових кораблів і моряків у Чорному морі «провокацією України».

Очікується, що після візиту до Москви Маас відвідає Київ 18 січня.

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли та захопили артилерійські катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу». Кораблі ВМС України прямували з Одеси до Маріуполя. На борту перебували 24 українські військовослужбовці, мінімум троє отримали поранення. Всі вони тепер під вартою в Росії.

Москва звинувачує українських моряків у «незаконному перетині кордону». Україна наполягає, що зіткнення відбулося в нейтральних водах, і вважає захоплених моряків військовополоненими.
…

Парламент 17 січня ухвалила правки до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які дають можливість релігійній громаді перейти з однієї церкви в іншу
…

Підрозділи інженерних військ Чорноморського флоту Росії провели навчання із забезпечення життєдіяльності флоту на західному березі анексованого Криму в затоці Донузлав, повідомляє прес-служба Чорноморського флоту Росії.

Згідно з повідомленням, навчання відбулися на базі у Новоозерному, де російські військові «здійснили переправу техніки і військовослужбовців інженерного полку через затоку Донузлав із використанням плаваючих транспортерів».

Читайте також: ФСБ заявляє про затримання українця на в’їзді до Криму​

«Особовий склад полку відпрацював дії зі спеціального маскування причалів для дезорієнтації умовного противника, а також із застосування пересувних електростаній АД-100 на базі автомобілів «Урал» і КамАЗ для відновлення електропостачання на кораблях, що стоять біля причалу, і суднах забезпечення після умовного пошкодження причального флоту», – йдеться в повідомленні.

У відомстві зазначили, що за часів СРСР «пункт базування Новоозерне був другим за значимістю місцем базування кораблів Чорноморського флоту після Севастополя».

Напередодні екіпажі російських винищувачів провели над Чорним морем тренування із супроводу і примусу до посадки повітряного судна умовного порушника.

Читайте також: Питання Криму та Азовського моря залишаються пріоритетом для ОБСЄ – глава організації​

Після анексії Криму 2014 року Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генеральному штабі України дії російських віськових у Криму називають незаконними.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Українська сторона вимагає від Росії розблокувати обмін утримуваними громадянами і готова наприкінці січня – на початку лютого передати Росії 25 російських громадян з українських в’язниць в обмін на українських політв’язнів, заявила перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

Вона назвала перші в новому році переговори у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі «важкими».

«Ми стоїмо на такій позиції: передача засуджених росіян на українців- політв’язнів Кремля в РФ, негайне звільнення моряків без передумов, як військовополонених, звільнення українців з окупованих територій в обмін на сепаратистів. Ще раз надали наші пропозиції. Від координаторів ОБСЄ хотілося б більш активної позиції і бути на стороні правди. Ми готові наприкінці січня – початку лютого, в будь-яку визначену дату, передати РФ 25! їхніх громадян з українських тюрем в обмін на політв’язнів Кремля, й в цей же день провести звільнення 19 українців з ОРДЛО в обмін на близько 70 засуджених бойовиків», – написала Геращенко у Facebook 17 січня.

За її словами, російська сторона відмовилася від спільного засідання винятково на тему звільнення заручників і передачі росіян в обмін на політв’язнів Кремля.

«Установка Кремля – блокувати все до виборів в Україні», – заявила Геращенко.

Упродовж усього минулого року українські переговорники у ТКГ домагалися звільнення українських заручників і політв’язнів, утримуваних у Росії й на окупованих територіях на сході України, але прогресу в цьому питанні не було.

 
…

Верховна Рада відмовилася підтримати проекти постанов про скасування результатів голосування за законопроект, яким парламенту у грудні продовжив мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2020 року.

На засіданні 17 січня два проекти постанов не набрали необхідних 226 голосів.

Тепер спікер парламенту Андрій Парубій має право підписати закон про мораторій і направити його на підпис президентові Петру Порошенку.

Читайте також: В Україні опублікували базу даних про стан земельних ресурсів за останні два роки

Верховна Рада ухвалила документ 20 грудня. Він передбачає, що Кабінет міністрів України має до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Попередня заборона на продаж землі діяла до 1 січня 2019 року.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд чи Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Засуджений у Росії український журналіст Роман Сущенко вперше за час ув’язнення мав тривале побачення з дружиною та дочкою, передає «Укрінформ».

«Ми з мамою вперше за 2,5 роки змогли обійняти нашого Романа Сущенка. Загалом побачення пройшло нормально. Батько схуд, видно, що етап дався йому нелегко. Почувається більш-менш нормально, місцевий лікар слідкує за його тиском. Передали батькові слова підтримки та показали листівки від колег. Він передає усім подяку та вітання», – розповіла дочка журналіста Юлія Сущенко.

За її словами, побачення тривало три дні і відбувалося в колонії в спеціальній кімнаті для тривалих побачень з ув’язненими.

«Батько розповів, що побутові умови його утримання у колонії покращилися після низки звернень з боку посольства України у Москві та українського уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Його перевели до більш теплої камери та хоча б дають окріп», – додала Юлія Сущенко.

Водночас вона підкреслила, що залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків. Крім того, журналісту не віддають кореспонденцію.

Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.

20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…

Конгрес українців Канади попередив Оттаву про загрозу російської пропаганди під час канадських парламентських виборів 2019 року.

«Наклепницькі та ексцентричні заяви, які поширюються через російські урядові медіа проти Канади, показують глибину, на яку опуститься російський режим, щоб атакувати країни та об’єднання, які підтримують Україну перед обличчям п’ятирічної російської агресивної війни проти України», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Він згадав про сюжет канадського суспільного мовника CBC від 15 січня, у якому журналісти розповідають, як російське телебачення стверджує, що нібито прихильники нацизму українці впливають на роботу канадського уряду.  

«Сюжет CBC розкриває підступну пропагандистську кампанію російського уряду проти Канади та української громади в Канаді. Очевидно, міцна підтримка Канадою України вбачається як загроза російським режимом, який вдирається в суверенні держави, катує та вбиває політичних опонентів та намагається підірвати заснований на правилах міжнародний порядок», – заявив голова Конгресу Ігор Михальчишин.

Парламентські вибори в Канаді заплановані на 21 жовтня 2019 року.

Відносини між Москвою і країнами Заходу загострилися після анексії Росією українського півострову Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Майно українського бізнесмена Дмитра Фірташа на Кіпрі заарештували за позовом російського банку ВТБ, повідомило російське видання «Коммерсант». За інформацією журналістів, вартість активів становить майже 46 мільйонів доларів.

Видання стверджує, що позов до окружного суду кіпрського міста Лімасол був поданий 20 грудня 2018 року юристами ВТБ. Його мають почати розглядати наприкінці січня.

«Коммерсант» пише, що Фірташ – бенефіціар приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» і зареєстрованого в Росії товариства з обмеженою відповідальністю «Титанові інвестиції». Ці підприємства володіють низкою великих хімічних підприємств в анексованому Росією Криму.

За даними джерел видання, позов ВТБ пов’язаний із кредитом, який ці компанії взяли у квітні 2015 року. У лютому компанії Фірташа нібито припинили здійснювати виплати в межах цього кредиту.

Холдинг бізнесмена Group DF на своїй сторінці у Facebook заявив, що «обмежувальні заходи є тимчасовим явищем на період розгляду справи в суді» і не впливають на роботу групи. У Фірташа стверджують, що оскаржуватимуть рішення.

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований в 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію.

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України.
…

У Лефортовському районному суді Москви 16 січня заплановане засідання щодо продовження арешту чотирьом захопленим українським моряком.

Серед них, капітан 3 рангу «Яни Капу» Володимир Лісовий, старший матрос «Яни Капу» Віктор Беспальченко, старший матрос «Яни Капу» Володимир Варімез і старшина 1 статті «Нікополя» Владислав Костишин.

Суд у столиці Росії Москві 15 січня продовжив арешт 20 українських моряків.

17 морякам продовжили термін тримання під вартою до 24 квітня, ще трьом – Андрію Ейдеру, Андрію Артеменку та Василю Сороці – до 26 квітня.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Під час виборів президента в Україні працюватимуть 850 спостерігачів ОБСЄ, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«На нараді за участю члена ЦВК, громадянської мережі ОПОРА, членів колегії МВС та керівництва Нацполіції узгодили механізми забезпечення публічної безпеки і законності виборів. Діятемо скоординовано та рішуче», – заявив Аваков.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

Станом на 15 січня ЦВК зареєструвала вісім кандидатів у президенти.
…

Суд у столиці Росії Москві 15 січня продовжив арешт 20 українських моряків і переніс на завтра засідання щодо чотирьох інших – Володимира Лісового, Віктора Беспальченка, Володимира Варимеза та Владислава Костишина, передає кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

17 морякам продовжили термін тримання під вартою до 24 квітня, ще трьом – Андрію Ейдеру, Андрію Артеменку та Василю Сороці – до 26 квітня.

Захист під час засідань просив суд відмовити слідству в задоволенні клопотання. У випадку обрання військовим альтернативної міри запобіжного заходу посольство України готове було надати їм житло.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Міністри закордонних справ України, Польщі, Естонії, Литви та Латвії не змогли дістатися до Маріуполя через складні погодні умови. Про це повідомив глава МЗС України Павло Клімкін.

«Незважаючи на важкі погодні умови, спробували долетіти до Маріуполя. Екіпаж військових гелікоптерів, в умовах туману й загрози обмерзання, прийняв рішення повернутися на Дніпровське летовище. Дуже хотів показати нашим партнерам пустий Маріупольський порт, наслідки економічної блокади Приазов’я», – зазначив міністр.

Він додав, що з тими, хто чекав міністрів у Маріуполі, організують відеозв’язок.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

Читайте також: Залякування Росією перевізників в Азовському морі призвели до значних втрат у портах

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.
…

Родичів полонених українських військових пустили в зал судового засідання в Лефортовський райсуді Москви. Про це повідомив російський адвокат Олег Єлісєєв.

«Родичів військовополонених моряків пустили в зал судового засідання побачитися», – зазначив він.

Перед цим родичів вивели із приміщень, де проходять судові засідання, оскільки доступ туди було обмежено.

Російські силовики захопили 24 українських моряків на трьох кораблях поблизу Керченської протоки 25 листопада. Українських військових звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московському слідчому ізоляторі «Лефортово», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному зберіганні вибухових речовин і боєприпасів, вивезли на медичний огляд до Клінічної лікарні імені Семашка в Сімферополі. Про це кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін.

Раніше Ладін повідомляв, що Едема Бекірова, незважаючи на обіцянки, не вивезли на медичний огляд 14 січня.

Рідні Бекірова повідомили про загрозу його життю. Відомо, що в активіста – цукровий діабет і ампутована нога, через що йому необхідно постійно робити перев’язки.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

Лідер громадської організації «Авто Євро Сила» Олег Ярошевич заявив, що братиме участь у виборах президента України.

«Я буду балотуватися як самовисуванець на президентських виборах цього року… Моє рішення було суто технічним, тому що ми не довели свою правоту, не зробили те, що потрібно для всіх українців, а це – у маленькому вигляді розмитнення, ми не довели його до крайньої межі. Для того, щоб це зробити більш правильно, довести до логічного завершення, потрібно мати важіль впливу», – сказав Ярошевич у своєму зверненні на сторінці «Авто Євро Сили» у Facebook.

Ярошевич очолював акції протесту автомобілів на «єврономерах». Вони вимагали зробити так, щоб розмитнення автомобіля обходилося не більше за третину від його вартості.

Станом на 14 січня ЦВК зареєструвала п’ять кандидатів у президенти: екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка, народного депутата Сергія Капліна, мера Львова Андрія Садового, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка та професора Віталія Скоцика.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Генеральна прокуратура України оголосила підозру колишньому міністру оборони Дмитру Саламатіну, повідомив очільник ГПУ Юрій Луценко у Facebook.

За його словами, підозра стосується участі «у складі злочинної організації» екс-президента Віктора Януковича, заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем та вчинення державної зради в інтересах Росії, підриву обороноздатності, державної та економічної безпеки України шляхом вчинення умисних дій, спрямованих на витіснення України зі світових ринків зброї на користь Росії.

«Тільки умисні дії Саламатіна по зриву контракту між казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», державним підприємством «Антонов», державним підприємством «СЗТФ «Прогрес» та Міноборони Республіки Ірак на постачання, ремонт, обслуговування військової техніки призвело до збитків України на 560 мільйонів доларів», – стверджує Луценко.

Саламатін очолював Міністерство оборони в період із лютого до грудня 2012 року. Згодом став радником президента Януковича. Екс-посадовець наразі не коментував звинувачення на свою адресу.
…

Центральна виборча комісія повторно відмовила правозахиснику Володимиру Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти.

«ЦВК встановила відсутність документа про внесення Ратушем В.Б. у безготівковому порядку на спеціальний рахунок комісії грошової застави в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень», – заявили в установі.

4 січня ЦВК відмовила Ратушу з низки причин, відсутності документа про перерахунок ЦВК 2,5 мільйонів гривень застави, його заява про самовисунення кандидатом на пост президента не була засвідчена в установленому законом порядку, а обсяг автобіографії перевищував дозволені дві тисячі знаків.

Станом на 14 січня ЦВК зареєструвала п’ять кандидатів у президенти: екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка, народного депутата Сергія Капліна, мера Львова Андрія Садового, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка та професора Віталія Скоцика.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…

Ігор Смешко, відомий як голова Служби безпеки України у 2003–2005 роках, заявив, що теж вирішив претендувати на посаду президента України на виборах цієї весни.

«Дорогі Друзі, рішення, про яке Ви просили, прийнято. Почав оформлення документів для реєстрації в ЦВК кандидатом в Президенти України», – написав він у фейсбуці.

Із цією ж заявою він також виступив і у програмі «Live Гордон», що виходить в ефір на телеканалі «112 Україна». За його словами, він «не має альтернативи» висуненню на посаду президента, бо, за його словами, коли порівняти Україну з літаком, то, мовляв, дуже добре знає всіх тих, хто хоче взяти кермо літака, і чудово знає, що «жоден із них літати не може», крім нього самого.

Попереднього дня, 12 січня, ведучий програми Дмитро Гордон, він же власник інтернет-видання свого імені «Гордон», закликав Ігоря Смешка оголосити про висунення своєї кандидатури на виборах президента, твердячи, що вважає його «ідеальним кандидатом на посаду президента», який міг би «консолідувати і принести користь країні в переломний момент».

Дотепер Смешка не розглядали як реального претендента на посаду президента України.

Ігор Смешко найбільше відомий своєю роботою як голова СБУ у 2003–2005 роках. 2005-го також був звільнений із військової служби у званні генерала-полковника. У 2014–2015 роках був радником президента України, а також головою комітету з питань розвідки при президентові України; 2015 року, після ліквідації цього комітету, став позаштатним радником президента.

Ігор Смешко також відомий можливою відносною причетністю до отруєння тодішнього кандидата на виборах президента України Віктора Ющенка в жовтні 2004 року: це отруєння, досі не розкрите, сталося, як припускають за однією з версій, саме під час зустрічі кандидата і голови СБУ у приватній обстановці на дачі заступника голови СБУ, відтак СБУ під керівництвом Смешка брала участь у розслідуванні цієї справи. Пізніше Смешко не раз стверджував, всупереч численним висновкам лікарів, які лікували Ющенка від отруєння діоксинами, що ніякого отруєння взагалі не було.

Вибори президента України мають відбутися 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня. Висування кандидатів, від політичних партій чи шляхом самовисування, триває до 3 лютого, реєстрація кандидатів – до 8 лютого.
…

«Ніхто вже не здатен зупинити Україну та українців на нашому шляху по розбудові власної держави»
…

«Це лише початок для духовної роботи, бо ми казали, що двері відкриті, і з кожним днем та чи інша громада, та чи інша парафія приєднуються до нашої церкви»
…

Народна депутатка та віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила, що отримала листи від Миколи Карпюка та Ігоря Кияшка, ув’язнених у Росії з політичних мотивів.

««Никто не вправе заявлять, что украинцы не способны на национальную солидарность,» – це з листа Миколи Карпюка, де багато важливих роздумів про силу любові і добра. Я не знаю пана Миколу особисто, але з листа мені здалося, що він – глибоко віруюча людина, серце якої відкрите і не озлобилося попри обставини, попри 5 років тюрми», – написала Геращенко у Facebook.

У травні 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив українця Миколу Карпюка до 22,5 років за звинуваченням в участі у Першій чеченській війні. Він свою провину заперечує і заявляє, що ніколи не був у Чечні. Чоловік каже, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і зізнання були отримані російським слідством під тортурами. Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Карпюка політв’язнем. У цій же справі засуджений ще один українець – Станіслав Клих. 

Читайте більше: «Організм розвалюється». Засуджений у Росії українець Клих заявляє про погіршення стану здоров’я

Жителя Лубен Полтавської області, юриста Ігоря Кияшка затримали 10 квітня 2018 року у Нижньому Новгороді, коли той приїхав туди по ліки для свого сина. У цьому російському місті розташований фармацевтичний завод, який випускає потрібний препарат (за даними видання «Медіазона», йдеться про вірус-бактеріофаг проти золотистого стафілокока).

Читайте також: Віруси Нижнього Новгорода і «глоки» в багажі: що відомо про нові арешти українців у Росії

У грудні  Нижньогородський обласний суд у Росії засудив Кияшка до восьми років колонії суворого режиму.
…