«Цей крок дозволить переходу до ПЦУ перерости у велику хвилю, коли всі українці з різних куточків України будуть приходити до української церкви»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Підписання томосу для української автокефальної церкви остаточно відірвало Вселенського патріарха Варфоломія від світового православ’я, заявив у коментарі ТАСС прес-секретар очільника Російської православної церкви Олександр Волков.
«Патріарх Варфоломій сьогодні остаточно відірвав себе від світового православ’я, вступивши у розкол», – сказав Волков.
За його словами, «підписання томосу нікчемне з точки зору канонів і трагічне для Варфоломія та його соратників, які підписали сьогодні свою духовну капітуляцію».
15 грудня 2018 року в Києві в Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор для створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія.
5 січня Вселенський патріарх Варфоломій під час церемонії у Стамбулі підписав томос про автокефалію для Православної церкви України.
6 січня після божественної літургії документ про автокефалію вручать предстоятелю Православної церкви України митрополиту Епіфанію.
…
Центральна виборча комісія відмовила правозахиснику Володимиру Ратушу в реєстрації кандидатом у президенти.
Він подав необхідні документи 31 грудня, однак комісія встановила їх невідповідність вимогам виборчого закону. Зокрема, його заява про самовисунення кандидатом на пост президента не була засвідчена в установленому законом порядку.
Згідно з повідомленням, до заяви про самовисунення Ратуш не додав документ про внесення у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави в розмірі 2,5 мільйона гривень. Крім того, обсяг його автобіографії перевищував дозволені дві тисячі друкованих знаків.
4 січня Центральна виборча комісія зареєструвала першим кандидатом на посаду президента колишнього міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка. Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року.
Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявляє, що має право одягати військову форму. Так в ефірі Радіо Свобода міністр прокоментував критику на його адресу після того, як він з’явився у військовій формі після запровадження воєнного стану в Україні.
«Я капітан запасу, можу собі це дозволити… Чомусь використали цей саме елемент, хоча ідея камуфляжу була абсолютно інша – підтримати наших військових у день запровадження воєнного стану. І в цьому камуфляжі я проїздив усі ділянки фронту, починаючи з 2015 року. Це форма наших залізничних військ, тому тут ніякої екстраординарної події немає», – сказав Омелян.
Міністр прийшов у військовій формі 27 листопада на нараду з керівниками підприємств, що належать до сфери управління Мінінфраструктури.
У Міністерстві оборони тоді заявили, що ніхто, крім військових і представників силового блоку, не має права одягати форму навіть у період дії воєнного стану.
Read More
Центральна виборча комісія України затвердила свої кошториси на 2019 рік, повідомила прес-служба органу.
На бюджетну програму «Проведення виборів президента України» передбачили майже 2,355 мільярда гривень, на «Проведення виборів народних депутатів» – близько 1,95 мільярда гривень, на «Функціонування Державного реєстру виборців» – майже 223,54 мільйона гривень.
Крім того, затверджений кошторис видатків ЦВК на підготовку та проведення президентських виборів – 266 мільйонів гривень.
Вибори президента заплановані на 31 березня, парламентські – на жовтень.
…
Лідер «Аграрної партії» Віталій Скоцик подав документи для реєстрації кандидатом у президенти.
«Дорогі друзі, я щойно здав належним чином оформлені документи для реєстрації кандидатом в президенти України на виборах 31-го березня 2019. Після реєстрації та отримання посвідчення кандидата за п’ять днів ми розпочнемо агітаційну роботу», – написав Скоцик у Facebook.
3 січня також подав документи народний депутат, лідер «Соціал-демократичної партії».
Кампанія виборів президента стартувала 31 грудня 2018 року. Кандидати можуть реєструватися у ЦВК до 3 лютого. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого. Самі вибори заплановані на 31 березня.
…
Народний депутат Сергій Каплін подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом у президенти України, повідомила прес-служба «Соціал-демократичної партії».
Згідно з повідомленням, він став першим, хто зареєструвався у 2019 році.
37-річний Каплін є лідером «Соціал-демократичної партії». У поточному скликанні парламенту він перший заступник голови комітету Ради з питань соціальної політики, є членом фракції партії «Блок Петра Порошенка». Обраний у 144 виборчому окрузі в Полтавській області.
Кампанія виборів президента стартувала 31 грудня 2018 року. Кандидати можуть реєструватися у ЦВК до 3 лютого. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого. Самі вибори заплановані на 31 березня.
…
Політична партія «Об’єднання «Самопоміч» висунула мера Львова Андрія Садового кандидатом на посаду президента України. Таке рішення ухвалили 3 січня на з’їзді партії в Києві.
Садовий оголосив, що подаватиме свою кандидатуру на участь у виборах президента України, ще в жовтні.
За словами мера Львова, ключовими елементами його кампанії стануть «мобілізація молоді, розрив корупційної кругової поруки в політиці і технологічна модернізація країни».
Читайте також: Календар президентських виборів-2019: ключові дати
Чергові вибори президента України мають відбутися 31 березня 2019 року. 31 грудня почалася передвиборна кампанія.
Чинний президент Петро Порошенко перебуває на своїй посаді з 7 червня 2014 року і наразі офіційно не оголошував про плани йти на другий термін.
…
Кожен день перебування серйозно хворого кримськотатарського активіста Едема Бекірова у слідчому ізоляторі в окупованому Росією Криму загрожує йому загибеллю, заявив представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини після зустрічі з родиною затриманого.
Як написав у фейсбуці представник омбудсмана з дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Ісмаїл Халіков, такий висновок можна зробити з медичної довідки-висновку лікаря Генічеської центральної лікарні в Херсонській області, в якій Бекіров перебуває на спостереженні. Довідку передала йому під час зустрічі в Генічеську дружина активіста Гульнара Бекірова-Алідінова.
«Гульнара-ханум розповіла, що з 21 грудня ніхто не мав змоги побачити її чоловіка і вона сильно переживає за стан його здоров’я. Він страждає низкою тяжких хвороб: цукровий діабет, в нього ампутована нога, в січні 2018 року переніс складну операцію на серці», – написав Халіков.
За його словами, він поінформував, що офіс омбудсмана України звернувся до уповноваженого в Росії з прав людини Тетяни Москалькової і до радника президента Росії, голови Ради при президентові Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайла Федотова з проханням терміново посприяти в наданні кваліфікованої медичної допомоги Едему Бекірову.
«Також я передав Гульнарі Решатівні слова підтримки уповноваженого Верховної Ради України Людмили Денісової і запевнив, що ми, як і багато інших організацій, всіляко будемо допомагати підтримувати сім’ї наших ув’язнених, які перебувають у полоні Росії, і все робиться для того, щоб звільнити наших громадян», – додав Ісмаїл Халіков.
Як повідомляв 2 січня адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін, апеляцію захисту Едема Бекірова на рішення підконтрольного Москві суду у Криму взяти активіста під варту розглянуть у контрольованому Росією верховному суді на окупованому півострові тільки 10 січня.
Раніше того дня дружина Бекірова заявила, що через стан здоров’я активіста його утримання за ґратами «означає для нього фактичний смертний вирок». За словами Гульнари Бекірової-Алідінової, для її чоловіка у зв’язку з відсутністю адекватного спостереження і лікування «існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз із боку серцево-судинної системи (повторний інфаркт, або гірший варіант – гостра коронарна смерть, із боку незагоєної культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може призвести до загибелі пацієнта». Дружина Бекірова нагадала, що її хворий чоловік потребує постійного стороннього догляду і медичного супроводу.
Едема Бекірова, який нині живе в селищі Новоолексіївка Генічеського району на Херсонщині, російські силовики затримали на в’їзді в окупований Крим іще вранці 12 грудня, коли той їхав на півострів, щоб відвідати 78-річну матір та інших родичів. Пізніше його передали Федеральній службі безпеки Росії у Криму; підконтрольний Москві суд узяв його під арешт. За даними адвоката Олексія Ладіна, активіста підозрюють у «збереженні і передачі вибухових речовин і боєприпасів»; юрист Лілія Гемеджі уточнила, що Едема Бекірова звинувачують у транспортуванні і розповсюдженні понад 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів. За словами захисту, Бекіров через стан здоров’я (недавня операція на серці) фізично не здатен переносити такі тягарі, а за адресою, де, як стверджує ФСБ, відбулася передача патронів і вибухівки, він узагалі не був.
Едем Бекіров відомий як активіст кримськотатарського національного руху, його дружина Гульнара – член Меджлісу кримськотатарського народу.
…
Виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун заявляє, що 2 січня отримала п’ять повісток до Печерського райсуду Києва.
«Щойно отримала п’ять повісток в Печерський суд на 03.01.2019 на розгляд справ щодо адмінправопорушень. Чотири повістки від 04.12.2018 і одна – від 19.12.2018. По номерах на конвертах можна відслідкувати, що вони були відправлені 29.12.2018. Хтось дуже не хоче, щоб МОЗ з’явилося на суд», – написала Супрун у Twitter 2 січня.
У листопаді очільниця МОЗ повідомляла, що її викликали на допит у Генеральну прокуратуру України через заяву колишнього ректора Одеського медуніверситету Валерія Запорожана, з яким МОЗ України розірвав контракт після звинувачень у зловживаннях. Він ці звинувачення відкидав.
Одеський медичний університет був останніми місяцями предметом суперечок щодо його керівництва і, як заявляли в МОЗ, рейдерських і фізичних захоплень прихильниками звільненого міністерством ректора.
…
Дружина заарештованого в анексованому Криму кримськотатарського активіста Едема Бекірова Гульнара просить українську і світову громадськість врятувати її хворого чоловіка. Про це вона заявила 2 січня в зверненні на своїй сторінці у Facebook.
«Для нього, як для хворої людини, яка має діагноз і висновки лікарів, у зв’язку з відсутністю адекватного лікування, проведення динамічного спостереження з обов’язковим контролем результатів лабораторних аналізів і корекції лікування, існує високий ризик загрози життю, а саме: виникнення загроз для серцево-судинної системи (повторний інфаркт чи гірший варіант – гостра коронарна смерть), для незагоєної рани культі правої гомілки – ризик виникнення гострого септичного стану, що також може привести до загибелі. Закликаю: допоможіть врятувати Едема. Утримання мого чоловіка у в’язниці означає для нього фактично смертний вирок», – написала Бекірова.
За її словами, через обмеження життєдіяльності Бекіров потребує постійного стороннього догляду й медичного супроводу. Але тільки на 17-й день ув’язнення, завдяки заявам адвокатів через погіршення стану здоров’я ув’язненого, члени громадської незалежної комісії Росії потрапили до Едема і направили його на огляд до лікарні в Сімферополі.
«Після повернення в камеру досі ні лікаря, ні медсестри, ні адвокатів не допустили до нього. З 21 грудня 2018 роки мені про стан здоров’я чоловіка нічого не відомо», – повідомила дружина Бекірова.
Читайте також: «На чорне кажуть «біле»: захист Едема Бекірова і «справа українських диверсантів»
У зверненні вона також подякувала всім небайдужим за надану їй і її сім’ї підтримку.
Російські силовики затримали жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі.
Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 13 грудня заарештував Бекірова на два місяці. Він буде перебувати за ґратами до 11 лютого 2019 року. Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» в зв’язку з рішенням суду.
Раніше адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів.
…
Обвинувальний акт проти колишнього заступника начальника Головного управління МВС України в Києві – начальника кримінальної міліції, якого звинувачують у справі про побиття автомайданівців у 2014 році, 2 січня передали до суду, повідомляє Генпрокуратура.
Його обвинувачують в організації незаконних затримань шести активістів громадського руху «Автомайдан», побиття їх і пошкодження їхніх автомобілів, із залученням «тітушок» і «беркутівців» у ніч з 22 на 23 січня 2014 року на вулиці Щорса в Києві біля міської лікарні № 17.
«Результати розслідування цього й інших подібних злочинів доводить обґрунтованість підозр про спланованість, системність і скоординованість протиправної протидії протестним акціям, що відбувалися в січні-лютому 2014 року… У ході слідства підтверджено та зібрано достатньо доказів, які вказують на планування і націлення дій правоохоронців щодо протидії протестним акціям саме у злочинний спосіб», – заявляють у ГПУ.
За цим епізодом злочину, кажуть у Генпрокуратурі, крім вищевказаного керівника до кримінальної відповідальності притягнуто ще 18 правоохоронців, зокрема 13 співробітників спецпідрозділу «Беркут», у тому числі командира полку і командира роти, заступника начальника управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, начальника відділу і вісьмох цивільних осіб («тітушок»).
Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.
…
Народний депутат, голова партії «За життя» Вадим Рабінович заявляє про намір подати позов до суду через рішення Центральної виборчої комісії України ліквідувати виборчі дільниці в Росії. Про це він написав 1 січня на своїй сторінці в Facebook.
«За різними оцінками, сотні тисяч наших громадян перебувають у Росії. Хто на заробітках, хто з інших причин. І ось влада позбавляє їх права голосу. Це неконституційно і протизаконно. Це частина майбутніх маніпуляцій на виборах. Я подаю в суд на це рішення», – заявив Рабінович.
31 грудня Центральна виборча комісія ліквідувала виборчі дільниці на території Росії. П’ять виборчих дільниць у дипломатичних представництвах України на території Росії, які були затверджені ще 2012 року, відповідно до цієї постанови перестануть існувати.
Натомість ЦВК розширила межі своїх дільниць на територіях посольств України у Грузії, Фінляндії й Казахстані. Тепер за цими дільницями закріплені не лише межі відповідних держав, а й низки областей Росії.
Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?
Згідно з постановою №67 від 2012 року, виборчі дільниці для українців, які перебували на території Росії, були розташовані в дипломатичних представництвах України у Москві, Санкт-Петербурзі, Новосибірську, Єкатеринбурзі і Ростові-на-Дону.
31 грудня 2018 року в Україні почалася передвиборча кампанія до виборів президента, які мають відбутися у березні 2019 року.
…
Ввечері 1 січня в Дніпрі відбувся марш, присвячений 110-річчю народження Степана Бандери.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, кілька сотень учасників, представників громадських організацій під синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами зі смолоскипами в руках пройшли центральною частиною міста від Парку ракет до пам’ятника Шевченку.
В акції взяла участь як молодь, так і літні люди. Учасники акції йшли під звуки барабана, співали українські пісні, а також скандували гасла «З днем народження Бандери!», «Бандера, Шухевич – герої України!».
У руках вони тримали плакати з написами «Перемога у боротьбі», «Пам’ятаємо, що ми нащадки своїх Героїв». Дехто з учасників ніс щити з тризубом.
«Я хочу, щоб надалі такі наші зібрання були не тільки святкуванням, а це були зустрічі, де ми вирішували, які рішення ми ухвалюватимемо і що робитимемо в новому році. У нас залишається наша боротьба, ідея нашої нації і наш чин», – сказав один з організаторів маршу Кирило Дороленко.
Учасники акції також закликали підписати петицію про перейменування на честь Банери однієї з центральних вулиць Дніпра – вулиці Шмідта.
Біля пам’ятника Шевченку учасники разом виконали гімн ОУН («Зродились ми великої години»). Захід супроводжувала поліція, але в дії активістів не втручалась.
Наразі в Дніпрі триває «війна» петицій щодо перейменування однієї з центральних вулиць на честь Бандери. Спершу націоналісти зареєструвала петицію з ідеєю переназвати на честь Бандери вулицю Шмідта, яка не підпала під декокомунізацію. Водночас житель міста В’ячеслав Єрмолаєв зареєстрував петицію проти, наголошуючи на «суперечливих і неоднозначних моментах особистості Степана Бандери».
Читайте також: Дніпро – «бандерівська столиця» Східної України. У Дніпрі провели «Бандерівські читання» і планують марш
2016 року активісти ВО «Свобода» встановили пам’ятний знак Бандері на в’їзді до Дніпра, пізніше його демонтували невідомі.
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району на Івано-Франківщині. Загинув 15 жовтня 1959 року у Мюнхені від рук агента КДБ Богдана Сташинського.
…
Близько двох тисяч активістів націоналістичних і ветеранських організацій пройшли смолоскипною ходою через центр Києва, відзначивши таким чином 110-у річницю від дня народження провідника ОУН Степана Бандери.
Хода вирушила від пам’ятника Тарасу Шевченку в однойменному парку та фінішувала на майдані Незалежності у Києві. Лідери організацій, які долучилися до ходи, заявили у своїх виступах, що ідеться не лише про день народження Степана Бандери, а й про вшанування української національно-визвольної боротьби та героїв українсько-російського збройного протистояння на Донбасі.
Попри велику кількість учасників, поліції було небагато, і вся хода пройшла мирно і без сутичок, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Наприкінці на майдані Незалежності учасники поскладали купою на асфальті палаючі смолоскипи, виникло велике вогнище, однак його одразу ж загасили пожежники і представники Нацполіції.
Радіо Свобода вело пряму трансляцію смолоскипної ходи.
1 січня в Києві відбулося дві ходи до дня народження Бандери: одну від пам’ятника Тарасу Шевченку до майдану Незалежності проводили ВО «Свобода», Правий сектор й інші праві, праворадикальні та ветеранські організації; іншу – від Оперного театру і до майдану Незалежності провели «Нацдружини» і «Національний корпус».
18 грудня Верховна Рада України ухвалила постанову про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році, серед яких і день народження лідера ОУН Степана Бандери.
11 грудня у Львівській області 2019 рік оголошено роком Степана Бандери і Організації українських націоналістів.
1 січня 2019 року відзначається 110 років від дня народження Степана Бандери – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, а після розколу Організації українських націоналістів – голови Проводу ОУН (б).
Read MoreАртист і художній керівник «Студії Квартал 95» Володимир Зеленський заявив, що візьме участь у наступних виборах президента України. Про це він сказав під час трансляції новорічного ефіру програми «Вечірній квартал».
Читайте також: Вибори-2019 стартують: яка технологія спрацює на тобі?
За словами Зеленського, він вирішив «спробувати самому щось змінити в Україні».
«Мене давно запитують: ідеш чи не йдеш? Знаєте, на відміну від наших великих політиків я не хотів вам марно обіцяти. І зараз, за декілька хвилин до Нового року, я вам дещо пообіцяю і одразу виконаю. Дорогі українці, я обіцяю вам піти в президенти України. І одразу виконую. Я йду в президенти України. Давайте зробимо це разом. З Новим роком, з новим слугою народу», – сказав під час відеозверення Зеленський.
Пов’язана з творчим об’єднанням «Студія Квартал 95» партія «Слуга народу» була зареєстрована 2013 року, а в 2017-му змінила назву з «Партії рішучих змін» на свою нинішню.
Передвиборча кампанія до виборів президента почалася 31 грудня 2018 року. Самі вибори голови держави мають відбутися 31 березня 2019 року.
…
У новорічну ніч Радіо Свобода проведе спеціальний великий ефір.
У ньому будуть представлені найпопулярніші за рік Facebook-відео, а також найбільш неоднозначні події, абсурдні вислови політиків та перемоги року, що минає.
Початок ефіру – о 00:30 1 січня.
Читайте також:
Найпопулярніші тексти Радіо Свобода 2018 року: архіви, Путін і каліграфія
Яким запам'ятався 2018 рік для Донбасу?
2018. Крим. Головне
10 історичних перемог українських спортсменів у 2018 році
Повернення в Україну затриманих ФСБ біля узбережжя Криму українських військових – головне завдання і «справа честі», сказав командувач Військово-морських сил Збройних сил України, адмірал Ігор Воронченко в новорічному привітанні, оприлюдненому 31 грудня у Facebook.
«25 листопада Росія здійснила відкритий акт агресії і захопила в полон 24 українські військові моряки. Ця подія сколихнула весь світ, згуртувала нас і об’єднала в боротьбі з країною-агресором. Бойові побратими, ми з вами», – йдеться в повідомленні.
Воронченко також зазначив, що 2019 рік стане для українського флоту «роком нових викликів, досягнень і можливостей».
«Ми продовжимо приведення організаційно-штатної структури до стандартів НАТО, отримаємо нові кораблі і катери, новітні зразки озброєння», – зазначив командувач Військово-морських сил Збройних сил України.
Воронченко додав, що у відповідь на російську агресію ВМС України розгорнули сили у Азовському морі і системно нарощують їх.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.
Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
…
З 31 грудня в Україні стартує передвиборча кампанія виборів президента, які мають відбутися 31 березня 2019 року.
«Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про вибори Президента України» виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев’яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев’яносто один день до дня голосування», – повідомили у ЦВК.
Від сьогодні і до 3 лютого кандидати можуть реєструватися у ЦВК. Комісія має оголосити імена претендентів на пост президента до 13 лютого.
…
Морякові Владиславу Костишину, одному з захоплених у районі Керченської протоки українських військових, 30 грудня виповнилося 24 роки. Про це повідомив російський адвокат Микола Полозов.
«Сьогодні день народження у військовополоненого українського моряка Владислава Костишина. З днем народження, Владиславе! І якнайшвидшого повернення додому!» – написав Полозов.
Костишин – студент шостого курсу Інституту ВМС в Одесі, проходив практику на МБАК «Нікополь».
За словами Полозова, найбільше моряк хвилювався, що йому не поставлять залік в інституті через зірвану практику.
«Владислав цікавиться боксом і навіть аматорськи займається ним сам. Навіть просив свого адвоката з нашої команди захисту військовополонених Олега Єлісєєва повідомляти йому про хід боксерських поєдинків, які проходять у даний час. У «Лефортові» (слідчий ізолятор у Москві – ред.) військовополонений Владислав Костишин тримається молодцем. Він знає, що вся Україна і весь світ бореться за його свободу і свободу його товаришів. І це дає йому надію і сили», – підкреслив адвокат.
25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, і закликали до стриманості й деескалації напруженості.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель увечері 28 грудня в телефонній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним вдруге впродовж однієї доби висловилася за звільнення українських моряків.
Раніше 28 грудня у спільній заяві канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон вимагали від Росії гарантувати вільне і безперешкодне проходження всіх суден через Керченську протоку і негайно звільнити українських моряків, захоплених російськими силовиками.
…
Активістку Української Культурного центру у окупованому Сімферополі Галину Балабан, у квартирі якої 28 листопада проходив обшук, змусили звільнитися з роботи. Про це в Facebook повідомив кримський активіст Михайло Батрак.
Балабан працювала в Кримському інженерно-педагогічному університеті, на кафедрі біології, екології та безпеки життєдіяльності, фахівцем з навчально-методичної роботи.
«Після обшуку їй неодноразово пропонували написати заяву про звільнення, але вона принципово цього не робила. І ось, нещодавно, ректор Університету Чингіз Якубов, пояснив Галині, що через її діяльність, прохання звільнити її йому надходили і раніше, але він ще міг це владнати, а ось зараз якщо він її не звільнить, то будуть проблеми у нього особисто, також і у університету. Тому, як він пояснив Галині, якщо вона не піде з роботи добровільно, її звільнять за статтею, з якою її не візьмуть працювати навіть прибиральницею. Через це вона була змушена написати заяву на звільнення з університету. Сьогодні був її останній робочий день в університеті, в якому вона працювала з 2009 року», – написав Батрак.
Активіст підкреслив, що ноутбук і телефон, які були у неї вилучені під час обшуку, їй досі не повернули. Також, Балабан ще жодного разу навіть не дзвонили зі слідчого комітету, тому вона навіть не знає що відбувається в її справі.
Сама Галина Балабан поки не коментує інцидент зі звільненням. Також поки не з’явилася офіційна позиція щодо цього ректора університету Чингіза Якубова.
Читайте також: Ситуація з правами людини в Криму не змінилася – ООН
У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову і Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник призначеного Росією прокурора Сімферополя Олексій Пучков. Співробітника прокуратури цікавила робота центру і випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не свідчити проти себе і своїх близьких.
Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений з метою збереження і популяризації на півострові української культури. При цьому фактична влада анексованого Росією Криму чинить тиск на учасників центру: їх викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустимість екстремізму. Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз і тиску з боку силовиків довелося залишити півострів.
…
Коло підозрюваних у виконанні вбивства журналіста Павла Шеремета серйозно звузилося. Про це заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко в ефірі програми «Рандеву» на «5 каналі».
«Коло підозрюваних у виконанні (убивства – ред.) дуже серйозно звузилося – з декількох тисяч до декількох сотень», – зазначив прокурор.
Він додав, що наразі правоохоронці розшукують саме виконавців злочину, а про замовників поки не йдеться.
За словами Луценка, у встановленні осіб, які здійснили злочин, «навіть ФБР не змогла надати жодної допомоги».
Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство.
…
Президент Чехії Мілош Земан «публічно закликав, щоб Прага офіційно висловила протест проти звеличення воєнних злочинців Україною», написав у Twitter-і речник президента Їржі Овчачек.
Міністерство закордонних справ Чехії, зокрема, його очільник Томаш Петршічек, «на вшанування бандерівців в Україні боязливо мовчить». «Якщо б це діялось в Росії, будуть видавати тисячі різних заяв. Ганьба!» – зазначено далі у Twitter-і Їржі Овчачка.
Натомість міністр закордонних справ Томаш Петршічек вважає, що Україна має сама впоратись зі своєю історією. «Україна повинна буде сама впоратись з болючими місцями своєї історії. Для цього вона мала б отримати необхідний час. Я про це говоритиму зі своїми колегами під час візиту до України на початку наступного року», – наголосив Петршічек.
Чеський міністр зазначає, що хотів би цю тему обговорити особисто, а не вказувати на щось посередництвом ЗМІ.
«Зі складними сторінками історії кожна країна повинна впоратись сама. Це не справа дипломатії оцінювати чи досліджувати історію, це справа істориків», – вважає чеське МЗС.
Верховна Рада України 6 грудня ухвалила закон, який надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська січ», Української народної революційної армії (УНРА) і збройних підрозділів Організації українських націоналістів». Міжнародні суди не визнавали цих організацій «воєнними злочинцями», але з такими заявами постійно виступає Москва.
Президент Чехії Мілош Земан відомий своєю прихильністю до позиції Кремля і особисто президента Росії Володимира Путіна. Він не раз виступав із зовнішньополітичними заявами стосовно Росії і України, які суперечать зовнішній політиці Чехії і на які він не мав повноважень – у Чехії, відповідно до Конституції країни, зовнішня політика є виключною прерогативою уряду.
…
Президент України Петро Порошенко 29 грудня підписав закон «Про прилеглу зону України», ухвалений Верховною Радою України 6 грудня. Про це повідомили в Адміністрації президента.
«Метою закону є гармонізація морського законодавства України з законодавством інших причорноморських держав та інших держав-учасниць Конвенції ООН з морського права 1982 року. Також закон спрямований на попередження здійснення контрабандних операцій та нелегальних заходів суден до закритих портів тимчасово окупованих територій України», – мовиться у повідомленні.
Згідно з законом, прилегла зона України – це зона відкритого моря, яка прилягає до територіального моря держави і зовнішня межа якого перебуває на відстані не більше від 24 морських миль, «відлічених від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря України».
У документі також зазначається, що відповідні органи, відповідальні за недоторканність державного кордону і охорону суверенних прав України, можуть зупиняти, перевіряти, затримувати й арештовувати судна у виключній морській економічній зоні України і її прилеглих водах. Виняток – військові кораблі та інші державні плавзасоби, які використовуються з некомерційною метою.
Закон набирає чинності наступного дня після його опублікування.
25 листопада російські силовики у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруженості.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Прилегла зона України – про що йдеться?
Договір про російське озеро
…