Влада

Міністр соціальної політики України Андрій Рева та міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про працевлаштування та співробітництво у сфері трудової міграції, повідомляє прес-служба президента України Петра Порошенка.

Угоду було укладено під час візиту до України делегації на чолі з президенткою Литви Далею Грібаускайте.

Читайте також: Керченська криза: МЗС Литви пропонує застосувати санкції проти осіб, причетних до захоплення українських кораблів​

«Метою документу є забезпечення захисту соціальних прав громадян України, які перебувають у Литовській Республіці, і громадян Литовської Республіки, які перебувають в Україні, а також протидія нелегальній праці», – йдеться в заяві прес-служби.

Лінас Лінкявічус також прокоментував підписання документу, зазначивши, що Литва планує і надалі розширювати політичну і економічну співпрацю з Україною.

«Ми готові продовжувати допомагати Україні в процесі реформування. Є критично важливим зробити його незворотнім», – заявив голова литовського МЗС.

Крім того, Порошенко і Грібаускайте підписали дорожню карту розвитку стратегічного партнерства між Україною і Литвою протягом 2019-2020 років. Цей документ, згідно з повідомленням, визначатиме ключові напряму українсько-литовських відносин.

«У Дорожній карті викладені завдання співробітництва з питань міжнародної та регіональної безпеки, у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, в торговельно-економічній, енергетичній, транспортній галузях, а також у культурно-гуманітарній та соціальній сферах», – сказано в заяві.

Коментуючи візит до Києва, Грібаускайте вчергове висловила свою підтримку Україні.

«Литва твердо стоїть пліч-о-пліч зі сміливим українським народом – посилюючи свою стабільну підтримку в тому, щоб допомогти захиститися та протистояти агресії», – написала вона у своєму Twitter.
…

Угорщина запевнила, що не видає і не видаватиме українцям своїх паспортів, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Вони кажуть, що не видають зараз цих паспортів і не будуть. Це вже добре, оскільки я пам’ятаю, коли він казав (міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто – ред.), що видача угорських паспортів на нашій території не суперечить українським законам. Зараз це за визначенням закінчилося», – сказав Клімкін.

У середині вересня було поширене відео, на якому в одному із закарпатських консульств Угорщини видають угорські паспорти українським громадянам. Це призвело до загострення у відносинах між Україною так Угорщиною.
…

Трьом пораненим українським морякам, які знаходяться у московському СІЗО «Матроська тиша», 6 грудня передали листи від батьків. Про це повідомила російська журналістка Вікторія Івлєва, публікуючи відповідь системи листування російської Федеральної служби виконання покарань.

«Адміністрація закладу СІЗО-1 «Матроська тиша» повідомляє вам, що лист 2229448 пройшов цензуру та вручений адресату 6 грудня 2018 року», – зазначається у повідомленні.

4 грудня Івлєва повідомляла, що листи морякам не віддають.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що українські консули відвідують поранених моряків у столиці Росії Москві,

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Українські консули відвідують поранених українських моряків у столиці Росії Москві, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Саме зараз наші консули зустрічаються з пораненими хлопцями, з трьома, і потім кожен день будуть зустрічатися з іншими – щоби до суботи консули переконалися, в якому вони стані», – сказав Клімкін.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Міністерство закордонних справ Росії обіцяє допустити українських консулів до захоплених моряків. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Через 10 днів після захоплення наших кораблів МЗС РФ таки повідомило офіційно, що моряки у Москві, і пообіцяло надати до них доступ нашим консулам. Робимо все, щоб консули потрапили до хлопців якнайшвидше!» – зазначив очільник МЗС.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.  Проект відповідного звернення до президента України зареєстровано в парламенті 5 грудня.

За повернення звання Героя України Бандері виступив 21 депутат з різних фракцій. Текст звернення наразі відсутній на сайті парламенту.

Тепер проект постанови має розглянути комітет з питань культури та духовності.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.
…

Міністерство внутрішніх справ України та Центральна виборча комісія уклали меморандум про співпрацю, повідомила прес-служба МВС. Документ підписали міністр Арсен Аваков та голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

«Ми виходимо з того, що реалізовуємо філософію взаємодії між ЦВК та органами МВС для забезпечення законного процесу виборів, який стартує в країні», – сказав Аваков.

Сліпачук, зі свого боку, зазначила, що «питання попередження виборчих злочинів і невідворотності покарання за них є дуже важливим для забезпечення виборчого процесу».

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Восени 2019 року відбудуться чергові парламентські вибори.
…

Середня частка пісень українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях у другий рік дії мовних квот становила 51%, що в порівнянні з першим роком (листопад 2016 – жовтень 2017 року) більше на 4% повідомляє Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4 грудня Нацрада підбила підсумки щодо виконання радіостанціями норм закону про виконання пісень і ведення передач українською мовою за два роки їх дії. Як повідомляє прес-служба Нацради, члени ради Валентин Коваль і Сергій Костинський представили результати моніторингу ефірів 15 загальнонаціональних та 175 регіональних і місцевих FM-радіостанцій.

У п’яти радіостанцій частка перевищила середнє значення: «Країна ФМ» – 100%; «UA: Радіо Промінь» – 98%; «UA: Українське радіо» – 91%; «UA: Радіо Культура» – 73%; «Радіо НВ» – 56%.

Квота на ведення передач українською мовою, за словами Валентина Коваля, перевиконувалася від початку її запровадження. «Тобто мовлення українською мовою не стало чимось важким для співробітників радіостанцій і головне – для менеджменту радіостанцій, що дуже приємно», – зауважив він.

Як свідчить моніторинг, у середньому 86% передач на загальнонаціональних радіостанціях звучали українською мовою. Порівняно з минулим роком цей показник зріс на два відсоткові пункти.

У період із листопада 2017 до жовтня 2018 року, відповідно до вимог закону, частка пісень українською мовою мала становити не менше ніж 30%, а обсяг ведення передач українською мовою – не менше ніж 55%.

Квоти на музику українською мовою в ефірі радіостанцій діють з 8 листопада 2016 року, коли набув чинності закон про зміни до законодавства про телебачення і радіомовлення. Він, зокрема, зобов’язує радійників забезпечувати щонайменше 25% композицій українською мовою упродовж першого року дії закону, 30% – на другий рік і 35% –​ на третій рік і далі.

Виняток робиться для радіостанцій, формат яких передбачає не менше ніж 60% музичного контенту мовами Євросоюзу: для них українська квота залишиться у межах 25%.

При цьому частка ведення передач українською мовою у перший рік має становити половину, у другий – 55%, а у третій і подальші роки – 60% від загального часу програм у ефірі всіх радіостанцій.
…

Колишньому президенту України Віктору Янукович може знадобитися обстеження і лікування в Ізраїлі після того, як він минулого тижня травмувався, ймовірно, під час гри у теніс, заявляє його адвокат Олександр Горошинський.

За словами захисника, 4 грудня він приїхав до Москви з приводу планованого на 5 грудня засідання Оболонського суду Києва у справі, в якій Януковича звинувачують у державній зраді. Як заявив Горошинський, з Януковичем він не бачився, але спілкувався з ізраїльським лікарем, якого запросили оглянути травмованого екс-президента.

Хірург Еяль Аттіас, за словами адвоката, назвав травму Януковича «дуже серйозною» і висловився за його перевезення в Ізраїль для подальших обстежень і, можливо, операції.

Точного діагнозу і назви клініки, куди можуть доправити Януковича, захисник не назвав. Передані ізраїльським хірургом висновки він пообіцяв передати Оболонському суду.

Читайте також: Після тенісу в четвер. Через що Віктор Янукович не виступив на суді

19 листопада Янукович не зміг виступити в суді з останнім словом після того, як адвокат повідомив про його травму. 18 листопада російські ЗМІ повідомили про госпіталізацію Януковича до НДІ імені Скліфосовського у Москві з травмами спини і коліна. Зазначалось, що він був у нерухомому стані. Пізніше екс-президента перевели до приватної клініки.

Суд переніс виступ Януковича на 5 грудня.

13 вересня Оболонський районний суд Києва розпочав заслуховування сторони захисту на стадії дебатів. Сторона обвинувачення 16 серпня попросила у суду 15 років ув’язнення для Януковича.

За даними Генпрокуратури, Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених статтями «державна зрада», «пособництво в умисних діях, вчинених з метою змін меж території та державного кордону України» і «пособництво у веденні агресивної війни».

Віктор Янукович втік до Росії взимку 2014 року після розстрілів протестувальників на Майдані.
…

«Суд залишив в силі вимогу до РФ про надання інформації щодо стану здоров’я й умов тримання українських моряків»
…

Журналісти проекту Радіо Свобода Крим.Реалії побували в окупованій Керчі
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 4 грудня в Одесі, що справу про напади на одеського активіста Сергія Стерненка розслідуватиме центральний апарат Служби безпеки України.

«Я з ним (Стерненком – ред.) мав достатньо довгу і цікаву зустріч, і в результаті повідомленої ним інформації ми не тільки передали його справу до центрального апарату СБУ, але й об’єднали зі ще однією справою щодо одеських активістів Кузаконя і Козьми. У наданих паном Стерненком фактах ми вбачаємо можливість прогресу в цих обох провадженнях, бо деякі докази показують на імовірність єдиного центру нападів принаймні на цих осіб, можливо, і на інших», – сказав Луценко.

Наприкінці травня 2018 року в Одесі на Фонтанській дорозі двоє невідомих напали на активіста Сергія Стерненка, коли той повертався додому із дівчиною. Зав’язалася бійка, Стерненко отримав численні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із нападників ножем у живіт. Від отриманої травми чоловік помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.

Це був уже третій замах на Стерненка за три місяці. 1 травня в нього стріляли, влучили гумовою кулею в шию. Нападника за допомогою перехожих затримав сам Стерненко. Перший напад стався 7 лютого, тоді активіст отримав декілька ударів по голові, а також різану рану руки.

2 серпня на Одещині антикорупційний активіст Григорій Козьма і голова міської організації Народного руху України Михайло Кузаконь заявили, що стали жертвами нападу невідомих – машину, де вони сиділи, протаранила вантажівка. Активісти під час нападу не постраждали.

За даними правозахисної «Коаліції на захист громадянського суспільства», від початку року зафіксовано більше півсотні нападів на громадських активістів у різних регіонах України, серед них – щонайменше три убивства (враховуючи також смерть Катерини Гандзюк у лікарні через кілька місяців після нападу на неї з кислотою).
…

Йдеться про опубліковану статтю під назвою «Хрестовий похід Кремля: Як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати».
…

За блогера Олександра Барабошка внесли близько 3 мільйонів гривень застави, повідомив адвокат Андрій Смирнов у Facebook.

«Застава перерахована на казначейський рахунок суду в першій половині дня, але Держфінмоніторинг не пропускає платіж. Мабуть, перевіряють кожного, хто надіслав (гроші – ред.), на причетність до фінансування сепаратизму», – заявив Смирнов.

Він додав, що бачив Барабошка в слідчому ізоляторі, блогер без очевидних ознак будь-якого фізичного впливу на нього.

Барабошка заарештували до 29 січня з альтернативою застави в розмірі близько 3 мільйонів гривень у справі про звинувачення в сексуальних домаганнях та погрозах з боку заступника голови департаменту захисту економіки Національної поліції Олександра Варченка на адресу студентки Наталі Бурейко.

8 листопада на її сторінці у Facebook з’явився допис, у якому вона заявляє, що «стала жертвою цинічною провокації» і вибачається перед сім’єю Варченка.

29 листопада прокуратура повідомила про затримання у цій справі «громадянина П.». Його підозрюють у порушенні таємниці переписки, телефонних розмов та порушенні недоторканності приватного життя. Згодом стало відомо, що мова йде про політтехнолога Володимира Петрова. Йому обрали домашній арешт до 27 січня.

І Барабошко, і Петров своєї провини не визнають.
…

Консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених, повідомила уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.

За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.

Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.

За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.

Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди для здійснення належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
…

Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у позові про зняття арешту з танкера «Механік Погодін», повідомив постійний представник президента України в Криму Борис Бабін у Facebook.

«Суд відмовив сьогодні судновласнику танкера «Механік Погодін» у позові щодо припинення блокування цього підсанкційного майна бенефіціарів держави-агресора. Добрий прецедент, добра юридична робота», – заявив Бабін.

Про затримання російського судна «Механік Погодін» стало відомо 10 серпня. Бабін стверджував, що корабель перебуває у володінні російської компанії, яка, у свою чергу, є в санкційному списку РНБО України.
…

«Ми знаємо, як це – бути залежним від Росії в енергетично-політичному плані. З власного досвіду нам відомо, як це небезпечно»
…

У другому найбільшому місті Росії Санкт-Петербурзі відбулися пікети проти російської воєнної агресії щодо України.

У пікетах у центрі міста, на Невському проспекті, по черзі взяли участь близько 50 людей, активістів низки опозиційних організацій, акція протривала близько трьох годин замість запланованої однієї, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.

Організаторка пікетів, активістка петербурзької демократичної організації «Солідарність» Ольга Смирнова назвала захоплення російськими силовиками українських моряків черговою спробою Росії збільшити зону окупації українських територій.

Учасники пікетів вимагали звільнити і повернути на батьківщину українських моряків, повернути Україні її захоплене майно, припинити морську блокаду портів України в Азовському морі і покарати винних у захопленні українських кораблів.

Активісти звертали увагу, що за українськими моряками мають визнати статус військовополонених, натомість їх судять як цивільних осіб, які вчинили кримінальний злочин.

Учасники акції також висловлювали обурення діями російських військових, які відкрили вогонь по іноземних – українських – кораблях, що не становили загрози Росії.

За цим повідомленням, за час пікетування стався один інцидент: агресивно налаштована жінка напала на одного активіста і порвала його плакат. Поліція нікого не затримувала.

У Росії як єдиний різновид публічної акції, яка не вимагає узгодження з владою, дозволений одиничний пікет. Учасники нинішнього заходу, щоб уникнути звинувачень у «масовій акції», не стали розтягуватися вздовж проспекту на достатній відстані одне від одного, а змінювали одне одного з різними плакатами в одному місці.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися мирно пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Наразі не було повідомлень про те, щоб Росія за тиждень утримання полонених моряків дозволила відвідати їх українським консульським працівникам чи захисникам прав людини.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також має обґрунтувати відповіді належними документами.
…

Міністерство інформаційної політики України оприлюднило 2 грудня оновлену інструкцію погодження в’їзду іноземних журналістів на територію тимчасово окупованого Криму на період воєнного стану. 

Відповідно до оновленої інструкції, в’їзд іноземних журналістів до Криму і виїзд з нього буде здійснюватися за паспортом і наявністю спеціального дозволу, який є одноразовим, тобто дозволяє тільки один в’їзд і виїзд із Криму. Для наступних відвідин необхідно отримувати новий спецдозвіл. Порядок його отримання викладений в інструкції.

У міністерстві зазначають, що остаточне рішення про пропуск іноземних журналістів на територію Криму буде прийматися Державною прикордонною службою України «в рамках покладених на неї повноважень з впровадження правового режиму воєнного стану».

Перед цим українські прикордонники повідомляли, що рішення про пропуск іноземців до Криму буде прийматися індивідуально.

Раніше голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал повідомив, що під час дії воєнного стану в Україну не будуть пропускати чоловіків – громадян Росії – у віці від 16 до 60 років. У відомстві також повідомили, що на територію анексованого Росією українського Криму можна в’їхати тільки за українськими паспортами.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Росія звинувачує затриманих українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими. 

Після цього Верховна Рада України підтримала запровадження з 26 листопада воєнного станув Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Президент України Петро Порошенко та голова МЗС Польщі Яцек Чапутович «скоординували кроки» для роботи Раді безпеки ООН, Ради міністрів ОБСЄ та Раді ЄС з метою відновлення свободи судноплавства в Азово-Керченській акваторії та деескалації ситуації в регіоні.

Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Порошенко подякував польській стороні за підтримку України після нападу Росії на українські кораблі.

«Було наголошено на важливості негайного та безумовного звільнення українських моряків та повернення трьох українських суден», – заявили в АП.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях на 30 діб: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Збройні сили України отримали нові бойові літаки, гелікоптери та безпілотники, повідомила прес-служба секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

На аеродромі під Києвом президент України Петро Порошенко передав ЗСУ багатоцільові винищувачі Міг-29, важкі багатоцільові високоманеврові всепогодні винищувачі Су-27, бойові та транспортні гелікоптери, навчально-бойові літаки Л-39 та безпілотні авіаційні комплекси.

У 2017 році «Укрборонпром» передав українським силовим структурам 3 673 одиниць військової техніки та озброєння.
…

Українська громада в Росії просить більшої підтримки від уряду України та українців з інших країн, заявив в ефірі Радіо Свобода президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.

За його словами, українцям в Росії зараз «дуже нелегко».

«Вони всі цим (утисками українців в Росії – ред.) дуже турбуються. І вони просять кращої підтримки і від діаспори, і від українського уряду. Ми не маємо забувати, що це є наша найбільша діаспора», – сказав Ґрод в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Як зазначив Павло Ґрод, під час чергового з’їзду Світового конгресу делегація українців з Росії була другою за чисельністю.

«І вони активно діяли. І там є люди, які багато працюють на нашу користь. Вони стараються триматися українцями. Це нелегко, це дуже нелегко», – додав Ґрод.

Читайте також: Президент Світового конгресу українців про Супрун, воєнний стан і діаспору в Росії

Світовий конгрес українців відбувся у Києві 24-27 листопада. За його підсумками новим президентом СКУ став Павло Ґрод. На цій посаді він змінив Євгена Чолія, який очолював конгрес із 2008 року.

Світовий конгрес українців – міжнародна неприбуткова організація, заснована у 1967 році. Вона представляє інтереси понад 20 мільйонів українців-діаспорян у всьому світі.
…

«Ми зараз працюємо над розробкою санкцій щодо відповідальних осіб, які організували ці нелегальні дії» – Чапутовіч
…

Від початку обмежень на в’їзд до України, які були запроваджені вже за воєнного стану, на українську територію не пропустили 99 громадян Росії. Про це представник Держприкордонслужби (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив в ефірі одного з телеканалів України.

«З початку дії заборони на в’їзд на територію України не пропустили 99 росіян. Переважна більшість з них не могли підтвердити мету своїх поїздок, частина з них не мала відповідних документів для в’їзду в Україну. Ще була частина тих, хто перевищив термін перебування в нашій державі», – зазначив Демченко.

У той же час в ДПСУ повідомили, що понад 780 росіян перетнули кордон.

Також у відомстві зазначили, що лише протягом минулого дня російська сторона не пропустила на свою територію майже 40 українців. У цілому за останні три дні ця цифра сягає понад 110 осіб.

Також читайте: В Україну на час дії воєнного стану не пускають росіян-чоловіків віком 16–60 років – ДПСУ​

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану з цього дня терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

До такого кроку влада України вдалася після нападу російських сил на українські кораблі поблизу Керченської протоки, захоплення їх і членів їхніх екіпажів.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії

Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»
…

«1 грудня 1991 року – одна з центральних віх новітньої історії незалежної Української Держави»
…

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.
…

«Немає виправдання тому, що Росія використала військову силу проти українських кораблів і військового екіпажу»
…

Українські дипломати в Росії намагаються отримати доступ до полонених моряків Військово-морських сил України, яких захопили російські силовики 25 листопада, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

За його словами, представники Росії підтвердили, що військовополонені наразі перебувають у Москві.

«Українські консули працюють для якнайшвидшого отримання до них доступу. Ненадання інформації і недопуск до них консулів є злочином відповідно до міжнародного права», – зазначив міністр.

Раніше кореспондент Радіо Свобода Антон Наумлюк повідомив, що, за даними представниці Громадської наглядової комісії (російська громадська організація, яка контролю дотримання прав людини в місцях примусового утримання), полонені зараз у Москві.

За даними ГНК, 21 моряк наразі перебуває в московському слідчому ізоляторі «Лефортово», а троє поранених – у медичній частині ізолятора «Матроська тиша», теж у столиці Росії.

Вранці 30 листопада призначена Росією уповноважена з прав людини в окупованому Криму Людмила Лубіна підтвердила інформацію про те, що захоплених біля Керченської протоки російських моряків перевезли до Москви.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська області.
…