19 травня президент Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення РНБО про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів СНД
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Засудженого у Білорусі українського журналіста Павла Шаройка етапували із СІЗО КДБ до колонії №2 у Бобруйську, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на посла України в Білорусі Ігоря Кизима.
За його словами, етапування відбулося ще до нового року, з того часу Шаройка у в’язниці відвідала його дружина.
Як зазначив Кизим, 23 січня із журналістом у колонії має зустрітися український консул. Питання щодо помилування або обміну не лежать у компетенції МЗС, цим займається СБУ, зауважив посол.
Читайте також: Документи засудженого в Білорусі українського журналіста передані в комісію з помилування
Журналіста Українського радіо Павла Шаройку в Білорусі цього року засудили до 8 років ув’язнення за шпигунство, суд відбувався непублічно. Арештували його 25 жовтня 2017 року. Тоді ж із Білорусі було вислано українського дипломата.
Раніше в Україні затримали білоруського громадянина Юрія Політику, якого звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. Суд над Політикою відбувається в Чернігові. Спостерігачі припускають, що можливий обмін Політики на Шаройка.
…
Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще 5 кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency international. Натомість четверо із оцінюваних сьогодні претендентів на ці посади продовжили конкурсний відбір.
Як зазначається, із конкурсу вибули судді Василь Гончарук, Андрій Малєєв, Ігор Кос, адвокат Василь Постульга та викладач Валерій Станіславський.
Залишилися, таким чином, викладач Сергій Боднар, адвокат Маркіян Галабала та судді Ольга Саландяк і Валерія Чорна.
Загалом, за даними Transparency international, станом на сьогодні заблоковано 23 особи. Всього міжнародні експерти назвали «сумнівними» 47 кандидатур.
Наступне спільне засідання заплановане на 23 січня.
А до 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.
Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.
21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.
Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…
Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утиримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.
Цей лист вона опублікувала на своїй сторінці у Facebook.
«У 20-річного Павла діагностовано низку серйозних захворювань і він потребує термінової медичної допомоги. До того ж, зі слів хлопця, до нього застосовувалося фізичне насильство. Співробітники правоохоронних органів РФ побили його ще під час затримання, вимагали визнання вини. Знущання над Павлом продовжувалося також під час конвоювання до СІЗО Ростова-на-Дону», – написала Денісова.
Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.
Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.
За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
Read MoreЗаступник Голови Нацполіції Олександр Фацевич заявив 21 січня про створення робочої групи, куди увійшли представники майже всіх підрозділів відомства і яка буде реагувати на всі правопорушення, пов’язані з виборчим процесом в Україні. Окрім того, він анонсував створення відповідних груп в обласних управліннях поліції.
Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
Станом на 21 січня ЦВК зареєструвала 12 кандидатів: Ігоря Шевченка, Сергія Капліна, Валентина Наливайченка, Віталія Скоцика, Андрія Садового, Віталія Купрія, Євгена Мураєва, Анатолія Гриценка, Геннадія Балашова, Ольгу Богомолець, Олександра Шевченка та Романа Насірова.
Read MoreВища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада міжнародних експертів зняли з конкурсу до Антикорупційного суду ще десятьох кандидатів, повідомляє українське представництво Transparency International.
За даними організації, 21 січня із конкурсу вибули судді та екс-судді Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш та адвокат Дмитро Ягунов. Окрім того, як зазначається, до початку співбесід житомирський суддя Олексій Омельян вирішив зняти свою кандидатуру.
Таким чином, станом на сьогодні змагання покинули вже 18 осіб.
До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.
Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.
21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.
Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
Read MoreЛідера Радикальної партії Олега Ляшка висунули кандидатом у президенти. Таке рішення ухвалив 22-й з’їзд партії 21 січня в Києві.
За висування Ляшка проголосували всі 1100 делегатів з’їзду, оголосив голова політради партії Юрій Зінченко.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, цьому передувала майже двогодинна промова Ляшка, який виклав свою програму і наголосив, що його політика буде «політикою національних інтересів». У програмі – скорочення кількості депутатів і скасування посади прем’єра, зменшення цін на газ, зокрема і для бізнесу, нарощування його видобутку, посилення армії, спецслужб та дипломатії для перемоги у конфлікті з Росією, заборона продажі землі іноземцям і підтримка фермерів, а також «поновлення смертної кари за тероризм, корупцію і держзраду».
Підтримати Олега Ляшка прийшла його вчителька з інтернату, дружина Росіта, представники церкви і ветеранської спільноти.
Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.
Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
Read MoreПартія «Слуга народу» висунула Володимира Зеленського кандидатом у президенти України. Таке рішення ухвалили на позачерговому з’їзді партії 21 січня, повідомляє її прес-служба.
За повідомленням, з’їзд відбувся у «неформальній» атмосфері: делегатів і гостей частували піцою, соком і бургерами.
Зеленський заявив про намір іти в президенти наприкінці 2018 року.
Нещодавно він підтвердив, що через кіпрську фірму володіє разом із бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії. Про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.
Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.
Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
Read MoreСлужба безпеки України оголосила у розшук підозрюваного в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк Олексія Левіна. Про це повідомляється на сайті МВС.
Левіну зокрема оголошено підозру в організації вбивства на замовлення, здійсненого групою осіб з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів.
У оголошенні про розшук вказано, що Левін зник з поля зору правоохоронців 19 серпня 2019 року і суд дав дозвіл на його затримання.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.
У цій справі затримали п’ятьох людей, зокрема й підозрюваного в організації злочину.
4 грудня Луценко заявив, що в справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк оголосили підозру раніше судимому громадянину Левіну, який залишив територію України, коли поліція затримала перших підозрюваних.
Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство», і кримінальне провадження буде розслідуватися як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Відповідна стаття Кримінального кодексу передбачає за такі дії від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.
…
У Брюсселі 21 січня відбудуться тристоронні переговори за участю України, ЄС та Росії стосовно газових контрактів.
Як зазначав раніше голова НАК «Нафтогаз Україна» Андрій Коболєв, головне завдання України на цих переговорах – зберегти транзит і підписати нові контракти відповідно до європейських правил. За його словами, це має гарантувати, що Україна отримає передбачені обсяги транзиту, а якщо «Газпром» відмовиться виконувати зобов’язання транспортувати через Україну договірні обсяги, Україна отримає відшкодування.
Перша зустріч на таких переговорах відбулася в липні 2018 року. Тоді представники ЄС, України і Росії по суті не ухвалили ніяких рішень, лише домовилися провести зустріч на рівні експертів у вересні 2018 року. На ту зустріч російська сторона не з’явилася. Так само, стверджують у Києві, Росія зірвала таку зустріч експертів і в новий її термін, 12 січня цього року.
Наразі в Росії кажуть, що на переговори 21 січня її представники прибудуть.
…
20 січня під стінами Запорізької міської ради відбулася акція «SOS. Одеса. Запоріжжя». Її учасники під звуки сирени запалили фаєри. Як повідомили організатори акції, вони хочуть таким чином підтримати вимогу одеських активістів щодо відставки мера Одеси Геннадія Труханова. Його справа наразі слухається у суді.
Один із організаторів Микита Мельник розповів Радіо Свобода, що учасники вимагають від влади зважати на думку громадськості.
«Хочемо, щоб влада дослухалась до людей, бо на даний час ми бачимо, що на одеські якісь випадки влада закриває очі і ніяк не реагує, тому повністю Одеса закрита для київської влади. Там мер, котрий підтримував «Антимайдан», котрий прихильник Росії, і по цей час йому нічого не загрожує. Він обростає своїми якимось «тітушками», владними підрозділами, і нічого не можуть з цим зробити», – заявив Мельник.
Аналогічні акції сьогодні відбуваються як у самій Одесі, так і в низці інших великих міст України – Києві, Харкові, Львові.
Раніше, одеські активісти неодноразово проводили акції протесту з вимогою переобрати міську владу.
Наразі в суді слухається справа мера Одеси Геннадія Труханова, його підлеглих та інших обвинувачуваних щодо привласнення коштів з міського бюджету.
Читайте також: Активісти принесли до одеської міської ради кістки в крові
За даними слідства, у вересні 2016 року Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка, в свою чергу, на початку 2016 року заплатила за цей комплекс на аукціоні, організованому ліквідатором держпідприємства, 11,5 мільйона гривень.
У НАБУ заявляють, що отримані від мерії 185 мільйонів гривень фірма-продавець спробувала перерахувати компанії з ознаками фіктивності, проте на рахунки компанії-продавця будівлі був накладений арешт. У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що розслідування у цій справі завершили.
…
Турецьке видання Bosphorus Naval News оприлюднило в соцмережах кадри проходу есмінця Сполучених Штатів Donald Cook через Босфорську протоку в Чорне Море.
«Есмінець Donald Cook пройшов через Стамбул 19 січня 2019 року у північному напрямку. Перший кадр: переміщення цього есмінця. Другий кадр: переміщення есмінця ВМС США до Чорного моря», – йдеться в підписі до світлин.
19 січня в Національному центрі управління обороною Росії заявили, що відстежують перебування есмінця США в Чорному морі.
USS Donald Cook належить до ранньої версії есмінців типу «Арлі Берк».
Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко раніше заявив, що у Чорне море все частіше заходять кораблі Альянсу.
25 листопада російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…
Журналіст Дмитро Гнап братиме участь у виборах президента України як кандидат від партії «Сила людей». Про це стало відомо на з’їзді партії 20 січня.
За результатами внутрішнього голосування, Гнап отримав 53% голосів.
У своєму виступі Гнап нагадав, що вступив до партії «Сила людей» півтора місяці тому, восени 2018 року.
25 червня 2018 року Дмитро Гнап повідомив, що йде в політику. До того він був ведучим і журналістом програми розслідувань «Слідство.Інфо».
Станом на 18 січня Центральна виборча комісія зареєструвала 10 кандидатів на виборах президента України.
Читайте також: Дмитро Гнап про минуле, за яке соромно, і майбутнє, за яке треба боротися
Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…
Володимир Зеленський, який має намір балотуватися в президенти, підтвердив, що він через кіпрську фірму володіє разом з бізнес-партнерами трьома російськими кінокомпаніями, одна з яких навіть перемогла в конкурсі на отримання коштів від мінкульту Росії – про цей російський бізнес шоумена журналісти «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли в розслідуванні «Зелена родина ру». Раніше в інтерв’ю він заявляв, що закрив свій бізнес у Росії у 2014 році.
«Наша компанія володіє акціями тієї компанії. Це правда», – сказав Володимир Зеленський під час інтерв’ю виданню «Українська правда».
Крім того, він заявив, що компанію «Грин Филмс», яка перемогла в конкурсі на отримання коштів з російського держбюджету, передали в управління. Тож, за його словами, цю заявку на отримання російського фінансування подавали «ті, хто займається цією компанією» в РФ.
«Зеленський в інтерв’ю УП не лише зрештою підтвердив дані з нашого розслідування, але і визнав, що його кінокомпанія подавалась на конкурс російського Мінкульту на фінансування своєї кінострічки з бюджету Росії. Це було у 2017 році. Таким чином він сам спростував тезу про те, що його продакшн там фільмів після 2014 більше не знімає, а тільки збирає роялті за попередні роки», – зазначила головред програми «Схеми» Наталка Седлецька.
За словами Зеленського, «Квартал 95» отримує роялті від усього продукту, що був вироблений до 2014 року. Але вийти із засновників російської компанії він не може, бо пов’язаний довгостроковими контрактами.
«Проект «Свати» був укладений до того, як у нас почалася війна з Росією. Контракт укладено на 10 років. Як я можу закрити цю компанію? Контракт до 21-го року. З 11-го до 21-го року ми отримуємо роялті від «Сватів». Ми отримуємо ці гроші. Так що ж нам зробити? Подарувати їх росіянам? Ні», – пояснює шоумен.
Утім, як зазначає Зеленський, він нібито знайшов вирішення цієї ситуації і планує найближчим часом вийти зі складу засновників кіпрської компанії.
Раніше «Схеми» встановили, що у Володимира Зеленського досі існує кінобізнес на території Росії, хоча він запевняв, що закрив його ще у 2014 році.
Журналісти знайшли три російські компанії, які займаються виробництвом кіно-, відеофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс». Засновником усіх трьох є кіпрська компанія Green Family Ltd. Ця ж компанія є співзасновницею ТОВ «Квартал 95» в Україні, а її кінцевими бенефіціарами вказані Володимир Зеленський, його бізнес-партнери Андрій Яковлев, Борис і Сергій Шефіри і соратник Ігоря Коломойського Тімур Міндіч.
Найбільш успішною серед них є «Грин Филмс». За даними Федеральної служби державної статистики Росії, у 2014 році розмір грошових надходжень на рахунки «Грин Филмс» склав понад 340 мільйонів рублів, у 2015-му – близько 208 мільйонів, у 2016-му – трохи більше ніж 123 мільйони рублів.
У 2017 році розмір надходжень «Грин Филмс» зріс до до майже 180 мільйонів. Серед них від оренди, роялті, ліцензійних платежів – близько 143 мільйонів рублів.
Компанія «Грин Филмс» не лише досі працює в Москві, але й взяла участь та успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.
Наприкінці грудня 2018 року Володимир Зеленський у інтерв’ю журналістові Дмитрові Гордону заявив, що останній фільм «кварталівці» робили із російськими колегами у 2012 році. «Останній фільм, який ми робили з російськими колегами, значить, у 2012 році, а в ефір він виходив в 2014-му», – заявив Зеленський, пізніше додавши, що «припинилося все за взаємною «симпатією».
«У нас був офіс в Москві. Це все було до 14-го року. Ми закрили бізнес, який приносив дуже багато», – розповів він в інтерв’ю Гордонові.
Питання щодо діяльності кінобізнесу на території Росії журналістам «Схем» вдалось поставити Володимиру Зеленському напряму, біля його офісу у Києві. На що він відповів: «Ну і працюйте з ними. Я з ними не працюю. Успіхів вам». На уточнювальне питання щодо державних субсидій із російського бюджету на виробництво кінострічки, бізнесу в РФ він відповів: «Ви кажете неправду».
Згодом його прес-служба надіслала «Схемам» письмовий коментар, у якому зазначила: «Протягом багатьох років Володимир Зеленський будував міжнародний бізнес у галузі виробництва аудіовізуального контенту, тому є і компанії, є і нерухомість, і інші активи, і не тільки в зазначених вами юрисдикціях; є і в Італії, і в Великій Британії тощо. (…) Студія «Квартал 95», усвідомлюючи ситуацію, сьогодні ніяких продуктів на території Російської Федерації не виробляє».
А вже на наступний день після виходу розслідування «Схем» Володимир Зеленський у відеозвернені вибачився перед журналістами за свою реакцію на запитання і частково прокоментував інформацію щодо бізнесу в Росії – оминувши питання щодо кіпрської фірми та перемоги компанії «Грин Филмс» у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії.
…
Берлінська прокуратура розслідує ймовірну причетність німецького журналіста та консультанта німецького парламентаря від правої, анти-іммігрантської партії Альтернатива для Німеччини (AfD) Мануеля Оксенрайтера до підпалу Товариства угорської культури в Ужгороді в Ужгороді.
Про це центральному відділу Радіо Свобода повідомили у прес-службі відомства.
Про існування розслідування щодо Оксенрайтера було вперше повідомлено 17 січня виданням Die Zeit, яке посилалася на свої «джерела».
Перше судове засідання у справі підпалу угорського центру в Ужгороді почалося в польському Кракові. Серед підозрюваних троє поляків, які були затримані відразу після інциденту.
14 січня один із них, Міхал Прокопович, заявив, що на злочин його надихнув німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, відомий прокремлівськими поглядами.
У листуванні з кореспондентом Радіо Свобода в російській соціальній мережі «ВКонтакте» Оксенрайтер категорично заперечував свою причетність до підпалу Угорського культурного центру, назвавши цю версію «нісенітницею». При цьому серед його друзів у соціальній мережі виявився один із підозрюваних у підпалі, Томаш Рафал Шимковяк (його сторінка зараз видалена). Після запитання про те, чи знайомий Оксенрайтер із кимось із обвинувачених у підпалі громадян Польщі, він закрив доступ до свого профілю для користувачів, які не є його друзями.
Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді був здійснений 4 лютого 2018 року. Цей підпал іще більше ускладнив відносини Києва і Будапешта, які й без того стали вкрай напруженими після ухвалення Україною восени 2017 року поправок до закону «Про освіту» стосовно мови навчання. (27 лютого 2018 року цю ж будівлю підпалили вдруге, вже інші нападники).
Підпал, як випливає з матеріалів справи, скоїли троє громадян Польщі. Двоє із них були членами неофашистського руху «Фаланга», а третій, організатор, був також членом ультраправої партії «Зміна», тісно пов’язаної з близькими до Кремля ідеологами концепції «русского мира».
Двоє підозрюваних, Міхал Прокопович і Томаш Рафал Шимковяк, відмовлялися визнавати свою провину, але третій підозрюваний, Адріан Марґлевський, погодився співпрацювати зі слідством.
Представники слідства, яке здійснювали Департамент боротьби з організованою злочинністю і Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВБ), впевнені, що провокація в Ужгороді мала призвести до ще більшого погіршення українсько-угорських відносин і зіграти на корить Росії – так повідомляв на умовах анонімності польському телеканалові TVP представник АВБ.
…
18 січня відбулося перше спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Громадської ради міжнародних експертів, на якому зняли з конкурсу 8 з 49 кандидатів, які викликали недовіру у міжнародних експертів.
Зокрема, як повідомляє українське представництво Transparency international, йдеться про суддів Оксану Голуб, Анатолія Загороднього, Тараса Зайця, Анатолія Квятковського, Юрія Кулініча, Євгена Мартинова, Дмитра Тішка та Ігоря Штульмана.
Засідання тривало понад 12 годин, на ньому вислуховували пояснення сумнівних конкурсантів.
До 26 січня члени Громадської ради міжнародних експертів мають перевірити кандидатів і ветувати тих із них, які викликають сумніви.
Читайте більше тут: 12 «скелетів» у шафі Антикорупційного суду
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.
21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.
Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.
Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.
…
Дочка ув’язненого у Росії українського журналіста Романа Сущенка Юлія оприлюднила нові його малюнки, які він створив у колонії Кіровської області.
«Символічний зимовий пейзаж з Києво-Печерською лаврою (папір, олівець, ручка гелева, кулькова, пастель), «Букет квітів» (папір, пастель) та дві автівки для брата (папір, ручка гелева, олівець, пастель)», – написала вона у Facebook.
16 січня стало відомо, що Романові Сущенко вперше за 2,5 рок дозволили тривале (триденне) побачення з рідними. Як зазначила тоді Юлія Сущенко, зараз у батька залишаються проблеми зі здійсненням телефонних дзвінків, також журналісту не віддають кореспонденцію.
Сущенко засуджений у Росії до 12 років ув’язнення за статтею про шпигунство. Журналіст і представники української влади відкидають звинувачення на його адресу.
20 листопада 2018 року президент Петро Порошенко нагородив журналіста Романа Сущенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
…
Директор Tesla Ілон Маск повідомив, що його компанія планує на 7% скоротити кількість працівників.
Компанія з виробництва електромобілів та сонячних панелей сповістила про свої наміри листом директора, який також оприлюднений на сайті Tesla Inc.
Як заявив Маск, попереду в Tesla «дуже складний» шлях, і підприємство не може дозволити собі утримувати штат, який протягом минулого року розширився на 30%.
Наразі на Tesla працює близько 45 тисяч людей. Семивідсоткове скорочення означатиме звільнення для приблизно 3 150 людей.
Читайте також: Маск попросив суддю не розглядати позов проти нього через «розборки у соцмережах»
За словами засновника й очільника компанії, вона змушена скоротити штат, щоб збільшити виробництво своїх автомобілів, вдосконалити їх і зробити більш доступними.
«Тим, хто нас залишає: дякуємо за все, що ви зробили для досягнення нашої місії. Я дуже вдячний за ваш внесок у розбудову Tesla. Ми б не були там, де ми є сьогодні, без вас», – написав він.
За даними Tesla, протягом 2018 року він випустив понад 245 тисяч електромобілів і кросоверів, що приблизно дорівнює показникам попередніх років.
Проте ця цифра набагато нижча за мету, яку три роки тому ставила перед собою компанія: виробляти 500 тисяч автомобілів на рік.
У грудні 2018 року Ілон Маск пообіцяв покрити всю територію Європи станціями для швидкої зарядки електрокарів Tesla.
…
Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив про закриття з 25 січня дев’ятої сесії парламенту VIII скликання.
Перед закриттям засідання парламенту 18 січня спікер нагадав, що 21-25 січня депутати працюватимуть із виборцями, а потім матимуть канікули.
Нова сесія відкриється 5 лютого.
На сьогоднішньому засіданні Парубій виступив із заключним словом, в якому підбив підсумки минулої сесії.
За час дев’ятої сесії, що тривала від вересня 2018 року, Верховна Рада ухвалила 140 рішень, 75 із них – закони.
…
Президент Росії Володимир Путін погодився на пропозицію канцлерки Німеччини Анґели Меркель відправити німецьких і французьких спостерігачів до Керченської протоки, заявив 18 січня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
Про це він сказав на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Німеччини Гейко Маасом, відповідаючи на питання німецького журналіста про свою реакцію на пропозиції Берліна щодо Керченської кризи.
При цьому Лавров зазначив, що вперше побачив ці пропозиції лише на самій зустрічі.
Читайте також: Голова МЗС Німеччини обговорить у Києві ситуацію на сході і реформи – посольство
«Не буду вдаватися в деталі, це не мій секрет, це пропозиції Німеччини, ми щойно їх отримали, ми маємо їх вивчити. Можу сказати одне: вже більше місяця тому канцлер Меркель просила президента Путіна дозволити німецьким фахівцям приїхати в район Керченської протоки і подивитися, як здійснюється прохід через цю акваторію, враховуючи, що необхідно дотримуватися норм безпеки, там присутнє лоцманське проведення і так далі. Президент Путін одразу ж погодився. Через якийсь час канцлер Меркель попросила його, щоб німецькі фахівці приїхали разом із французькими. На це він також погодився, і пройшло ось вже більше місяця, але поки що жодних приїздів ми не спостерігаємо», – заявив російський урядовець.
За його словами, передані Маасом пропозиції містять вимогу узгодити приїзд західних фахівців із Україною, що викликає незгоду Москви.
«Ми сказали чесно: якщо наші колеги зацікавлені в тому, що обіцяв президент Путіну канцлеру Меркель, це можна зробити сьогодні, завтра, у будь-який момент. Якщо ідея полягає в необхідності загорнути це все в якусь політичну процедуру, в якій буде й українська сторона ухвалювати якісь рішення, то ми ризикуємо опинитися в тій же ситуації, в якій опинився нормандський формат із формулою Штайнмайєра», – стверджує Лавров.
Читайте також: Клімкін прокоментував стан дипломатичних відносин України з Росією
Перед тим Гейко Маас через російськомовну перекладачку повідомив, що наразі прохід через Керченську протоку відкритий.
«Зараз свобода проходу гарантована, всі учасники це підтверджують. Ми, звісно, продовжимо говорити про те, про що домовилися президент Путін і федеральний канцлер Меркель у Буенос-Айресі, що Німеччина й Франція, можливо, могли б якось документувати те, що свобода проходу гарантована, щоб пересвідчитися, як виглядає там загальна ситуація. Думаю, це може бути тема для спілкування протягом найближчих тижнів. Сьогодні ми по цьому питанні тут не домовилися, але ми відкриті для подальшого діалогу разом із Францією, щоб зіграти тут роль і взяти на себе якусь функцію», – сказав Маас.
Коментуючи ці слова німецького колеги, Лавров заявив, що свобода проходу через протоку біля анексованого Росією Криму «була завжди», і в черговий раз назвав захоплення українських військових кораблів і моряків у Чорному морі «провокацією України».
Очікується, що після візиту до Москви Маас відвідає Київ 18 січня.
25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли та захопили артилерійські катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу». Кораблі ВМС України прямували з Одеси до Маріуполя. На борту перебували 24 українські військовослужбовці, мінімум троє отримали поранення. Всі вони тепер під вартою в Росії.
Москва звинувачує українських моряків у «незаконному перетині кордону». Україна наполягає, що зіткнення відбулося в нейтральних водах, і вважає захоплених моряків військовополоненими.
…
Компанія «Нафтогаз України» повідомила, що суд у Швейцарії скасував своє рішення заморозити активи російського газового монополіста «Газпрому» через те, що цих активів у цій країні не виявили, і підтвердив чинність рішення Стокгольмського арбітражу і можливість арештувати ці активи, коли вони знайдуться.
«Наскільки нам відомо, зареєстровані у Швейцарії компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG запевнили судових виконавців, що вони не можуть виконати рішення суду про заморозку (арешт) акцій, які належать «Газпрому», оскільки акції випущені в документальній формі, і у них таких акцій немає», – повідомив про рішення суду ввечері 17 січня виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
«Тобто цих активів «Газпрому», за даними цих компаній, у Швейцарії немає, принаймні, їх поки що не вдалося знайти їх там. Тому своє рішення про заморозку активів «Газпрому», оскільки вони не знайшлися у Швейцарії, суд у Швейцарії скасував», – наводить прес-служба української компанії слова свого керівника.
«Нагадаю, що відносно випадково ми знайшли частину цих акцій у Великобританії, і дочірня компанія «Газпрому» вимушена була зобов’язатися перед судом у Лондоні нічого з цими акціями не робити до подальшого рішення суду», – додав Вітренко.
При цьому, наголосив він, «своїм рішенням швейцарський суд підтвердив дійсність рішення арбітражу і можливість примусового виконання цього рішення у Швейцарії, потрібно лише знайти активи для стягнення».
«Тому ми продовжуємо шукати активи «Газпрому» у цій країні», – запевнив керівник «Нафтогазу».
Раніше 17 січня «Газпром», зі свого боку, повідомляв, що попереднього дня, 16 січня, суд кантону Цуґ у Швейцарії ухвалив повністю скасувати свою постанову, ухвалену 29 травня 2018 року, про накладення у Швейцарії забезпечувальних заходів на акції «Газпрому» в компаніях Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG і на права вимоги «Газпрому» до цих компаній. Але про подробиці рішення «Газпром» нічого не уточнив.
30 травня 2018 року «Нафтогаз» оголосив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу приблизно в 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу у справах щодо постачання і транзиту газу.
5 червня 2018 року «Нафтогаз» повідомив, що суд заарештував активи «Газпрому» в Нідерландах. Українська компанія зазначила відтак, що згодом активи російського підприємства заарештували також у Великій Британії і Швейцарії. Але після цього у Швейцарії за рішенням місцевого суду виконавча служба викреслила акції Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG з переліку арештованого майна, бо «Газпром» заявив, що цих акцій там немає.
29 червня 2018 року суд швейцарського кантону Цуґ припинив дію цього виключення акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG зі складених судовими виконавцями сертифікатів про накладення забезпечувальних заходів на активи «Газпрому» в цих компаніях, таким чином фактично відновивши цей арешт. Російська компанія оскаржила це рішення, яке також заборонило компаніям «Північний потік» і «Північний потік-2» виплачувати російському газовому холдингові будь-які кошти.
Компанії Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG є юридичними особами, які стоять за проектами двох проектів «Газпрому», вже наявного газопроводу «Північний потік» і планованого «Північний потік-2». При цьому російський холдинг є власником 51 відсотка акцій першої компанії і 100-відсотковим власником другої.
Стокгольмський арбітраж у лютому 2018 року повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення в іншій справі, в якій «Нафтогаз» лишився винним російській компанії меншу суму, «Газпром» має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів.
«Газпром» не виконує це рішення і оскаржує його.
Стокгольмський арбітраж розглядав дві справи про взаємні претензії «Нафтогазу» і «Газпрому» щодо умов контрактів на постачання і на транзит газу, укладених у 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.
…
Підрозділи інженерних військ Чорноморського флоту Росії провели навчання із забезпечення життєдіяльності флоту на західному березі анексованого Криму в затоці Донузлав, повідомляє прес-служба Чорноморського флоту Росії.
Згідно з повідомленням, навчання відбулися на базі у Новоозерному, де російські військові «здійснили переправу техніки і військовослужбовців інженерного полку через затоку Донузлав із використанням плаваючих транспортерів».
Читайте також: ФСБ заявляє про затримання українця на в’їзді до Криму
«Особовий склад полку відпрацював дії зі спеціального маскування причалів для дезорієнтації умовного противника, а також із застосування пересувних електростаній АД-100 на базі автомобілів «Урал» і КамАЗ для відновлення електропостачання на кораблях, що стоять біля причалу, і суднах забезпечення після умовного пошкодження причального флоту», – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що за часів СРСР «пункт базування Новоозерне був другим за значимістю місцем базування кораблів Чорноморського флоту після Севастополя».
Напередодні екіпажі російських винищувачів провели над Чорним морем тренування із супроводу і примусу до посадки повітряного судна умовного порушника.
Читайте також: Питання Криму та Азовського моря залишаються пріоритетом для ОБСЄ – глава організації
Після анексії Криму 2014 року Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генеральному штабі України дії російських віськових у Криму називають незаконними.
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…
Українська сторона вимагає від Росії розблокувати обмін утримуваними громадянами і готова наприкінці січня – на початку лютого передати Росії 25 російських громадян з українських в’язниць в обмін на українських політв’язнів, заявила перший віце-спікер Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.
Вона назвала перші в новому році переговори у Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі «важкими».
«Ми стоїмо на такій позиції: передача засуджених росіян на українців- політв’язнів Кремля в РФ, негайне звільнення моряків без передумов, як військовополонених, звільнення українців з окупованих територій в обмін на сепаратистів. Ще раз надали наші пропозиції. Від координаторів ОБСЄ хотілося б більш активної позиції і бути на стороні правди. Ми готові наприкінці січня – початку лютого, в будь-яку визначену дату, передати РФ 25! їхніх громадян з українських тюрем в обмін на політв’язнів Кремля, й в цей же день провести звільнення 19 українців з ОРДЛО в обмін на близько 70 засуджених бойовиків», – написала Геращенко у Facebook 17 січня.
За її словами, російська сторона відмовилася від спільного засідання винятково на тему звільнення заручників і передачі росіян в обмін на політв’язнів Кремля.
«Установка Кремля – блокувати все до виборів в Україні», – заявила Геращенко.
Упродовж усього минулого року українські переговорники у ТКГ домагалися звільнення українських заручників і політв’язнів, утримуваних у Росії й на окупованих територіях на сході України, але прогресу в цьому питанні не було.
Read More