Україна

У російських в’язницях наразі утримують понад 80 громадян України за політичні погляди, написала у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Щороку 12 січня в Україні відзначають День українського політв’язня. На жаль, сьогодні питання політв’язнів вкрай актуальне. Російський режим, перевершивши радянський тоталітаризм, знову розгорнув терор проти українців. Він прагне цілковито ліквідувати мовну, культурну та національну ідентичність на захоплених територіях нашої держави. Це масово відбувається в окупованому Криму. Людей викрадають, проводять обшуки, арештовують, катують, інкримінують вигадані злочини. Хоча насправді політв’язнями в Росії українці можуть стати лише за свою громадянську позицію…Серед сучасних політичних в’язнів – Олег Сенцов, Станіслав Клих, Павло Гриб, Роман Сущенко, Казим Аметов, Асан Чапух, Бекір Дегерменджі, Ремзі Меметов, Нурі Примов», – йдеться в дописі.

Читайте також: Росії не цікаво обмінювати людей на людей. Про долю українських політв’язнів та полонених моряків

Український омбудсмен додала, що докладатиме максимум зусиль для звільнення усіх українців.

12 січня вважається Днем українського політв`язня. Саме в цей день у 1972 році почалася хвиля арештів української інтеліґенції.

Як писав дисидент, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко: «За ґратами тоді опинилися лідери шістдесятництва Іван Світличний, Євген Сверстюк, В`ячеслав Чорновіл; цього ж дня були заарештовані Василь Стус, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Іван Коваленко, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, згодом Іван Дзюба, Надія Світлична, Семен Ґлузман, Василь Лісовий, Євген Пронюк, Валерій Марченко – в Києві; у Галичині Іван Гель, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура, Зорян Попадюк, Василь Романюк, Богдан Ребрик, Оксана Попович, Ірина Сеник, Василь Долішній, група Володимира Мармуса; у Харкові Анатолій Здоровий, Ігор Кравців; в Умані Кузьма Матвіюк, Богдан Чорномаз; у Черкасах Василь Захарченко; ще в кінці 1971 в Одесі були заарештовані Ніна Строката, Олекса Різників… Список сягнув сотні осіб».

В неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня голодуваннями і протестами.

За даними МЗС, станом на червень 2018 року, щонайменше двадцять четверо громадян України перебувають за гратами в Росії з політичних мотивів, ще 40 політв’язнів – у Криму, який Росія окупувала і анексувала у 2014 році.

За вересневими даними правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, у російських в’язницях із політичних мотивів перебувають 70 українців.
…

В анексованому Росією українському Криму почалися російські навчання артилерійських підрозділів Чорноморського флоту, в яких беруть участь понад 300 військовослужбовців та 20 одиниць техніки. Про це повідомляє «Кримінформ» з посиланням на прес-службу Чорноморського флоту Росії.

Згідно з цими даними, проходять планові заходи бойової підготовки артилерійських підрозділів армійського корпусу Чорноморського флоту Росії в зимових умовах.

«Екіпажі самохідних артилерійських установок, розрахунки гаубичної артилерії і мінометні підрозділи відпрацьовують дії з підготовки артилерійських установок до бою і підготовки до стрільби, складають нормативи з інженерного обладнання, маскування і зміни вогневих позицій», – йдеться в повідомленні.

Як розповіли в прес-службі Чорноморського флоту Росії, під час тренувань задіяні розрахунки безпілотних літальних апаратів, які «вдосконалюють свої навички з виявлення цілей і коригування вогню», а також відпрацьовують взаємодію із розрахунками різних видів артилерії для їхнього ефективного застосування.

Всього до російських навчань на полігоні залучені понад 300 військовослужбовців і більш ніж 20 одиниць техніки, у тому числі самохідні артилерійські установки «Нона-С», самохідні гаубиці «Гвоздика», а також міномети «Піднос» і «Сані», підсумували в прес-службі російського відомства.

Після окупації і анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України такі дії називають незаконними.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН, ухвалена 17 грудня 2018 року в зв’язку з мілітаризацією анексованого Росією Криму, Чорного і Азовського морів, закликає Росію вивести свої війська з території Криму і засуджує зростаючу російську військова присутність в Чорному і Азовському морях.

У резолюції 2016 року Росія була названа «країною-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Із 26 грудня, після припинення дії воєнного стану у деяких українських регілнах, більше 800 громадянам Росії відмовлено в пропуску на територію України, повідомили у Державній прикордонній службі.

«З припиненням в Україні дії режиму воєнного стану прикордонники продовжують здійснювати посилені заходи безпеки на державному кордоні, лінії зіткнення та адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим. ри цьому під час перетину кордону іноземцями та особами без громадянства, у тому числі громадянами Російської Федерації, прикордонники постійно відокремлюють групи ризиків і проводять додаткові заходи з метою недопущення в Україну осіб, які можуть бути причетні до провокаційних або неправомірних дії на території нашої держави», – йдеться уповідомленні на сайті відомства.

Обмеження на в’їзд до України громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років запровадили разом із воєнним станом на частині території України з 26 листопада 2018 року терміном на один місяць. Після завершення чинності воєнного стану Рада національної оборони і безпеки України вирішила зберегти це обмеження. Як повідомляли тоді українські силовики, за час дії воєнного стану в Україну не пропустили 1616 громадян Росії.

Як повідомляв раніше Олег Слободян Радіо Свобода, обмеження не стосувалося згаданих громадян Росії, якщо вони доводили таку мету свого перебування в Україні, як, наприклад, возз’єднання з родиною чи участь в освітніх або спортивних заходах, і не порушували законодавства України щодо відвідування тимчасово окупованих територій. Але особливу увагу прикордонники приділяли також жінкам-громадянкам Росії. Причиною обмежень, за словами Слободяна, є побоювання, що громадяни Росії можуть брати участь у дестабілізаційних заходах на території України – як то вже було навесні 2014 року, в першу чергу на сході України.
…

Українці розмитнили 24,6 тисяч транспортних засобів із іноземною реєстрацією,які були ввезені на митну територію України з 1 січня 2015 року до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок, повідомляє Міністерство фінансів.

Загальна сума надходжень до бюджету від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 1 мільярд 566 мільйонів гривень (з них 158,2 мільйонів – мито, 495,5 мільйонів – ПДВ, 738 мільйонів гривень – акцизний податок, 174,1 мільйонів – кошти, які були добровільно сплачені громадянами до держбюджету для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних режимів). Усі митні платежі, які надходять від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, спрямовуються до Пенсійного фонду України», – мовиться на сайті відомства.

За цими даними, протягом останніх двох тижнів у середньому за добу здійснюється митне оформлення 1,5 тисячі транспортних засобів з іноземною реєстрацію.

Закон від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» передбачає перехідний період 180 діб для тих громадян, які ввезли автомобіль з 1 січня 2015 року до набрання чинності цим законом. Протягом цього часу громадяни мають можливість оформити свої транспортні засоби, які були ввезені на територію України протягом вказаного періоду і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.
…

Генеральна прокуратура України 11 січня оприлюднила повістку, якою викликає на допит Сергія Геннадійовича Арбузова 1976 року народження.

Ці дані збігаються з даними колишнього голови Національного банку України Сергія Арбузова.

Згідно з повісткою, він має з’явитися до прокурора Департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ в Києві 15 січня «для участі у проведенні слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18 травня 2018 року».

Читайте також: Олександр Клименко і «вагон» проблем​

Це провадження стосується порушення за 5 частиною статті 191 Кримінального кодексу: привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

У листопаді 2018 року адвокат Арбузова Євген Пеліхос заявив, що Печерський районний суд зобов’язав Генпрокуратуру відновити розслідування проти нього.

Він зауважив, що цю справу ГПУ порушила у травні 2014 року, оголосивши підозру Арбузову у незаконному виділенні коштів для створення телеканалу «Банківське телебачення».

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.
…

Для захисту українських моряків, захоплених ФСБ Росії біля берегів Криму, створять групу українських юристів, які будуть співпрацювати з Європейським судом з прав людини, повідомив адвокат Микола Полозов.

Він нагадав, що в Росії сформували команду з 34 адвокатів, які захищають інтереси українських військових.

«Кремлівський режим не просто так захоплює людей, і ми бачимо безліч прикладів цього протягом останніх п’яти років. Вже більше сотні українських політв’язнів перебувають у російських в’язницях. Але у цьому випадку українська держава з урахуванням минулих помилок грамотно здійснює захист моряків з самого початку », – розповів адвокат на зустрічі з родичами українських військових, яка відбулася напередодні в Одесі.

За словами адвоката, принципова позиція захисту полягає в тому, що захоплення українських військових 25 листопада 2018 року– прямий акт агресії з боку Росії.

25 листопада 2018 року російські силовики неподалік Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів. Троє моряків при цьому були поранені. Усіх захоплених українців утримують у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці і закликали до стриманості й деескалації напруги.
…

Заступником голови Міністерства освіти і науки України став Вадим Карандій, який до цього очолював Український центр оцінювання якості освіти. Відповідне рішення 10 січня ухвалив Кабінет міністрів, повідомила прес-служба МОН.

У відомстві зазначили, що Карандій відповідатиме за напрям середньої освіти, зокрема, впровадження реформи «Нова українська школа».

47-річний Карандій із 2006 до 2014 року був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. Згодом очолив державне підприємство «Інфоресурс». У 2015 році повернувся до УЦОЯО, очоливши центр.
…

У Шевченківському суді Києва вперше показали документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що за даними офіційного слідства у декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала відкати на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйонів євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У документах, які прокурор Спеціальної антикорупційної прокуратури Олексій Скибенко продемонстрував колегії суддів, прямо зазначено, що Мартиненко є бенефіціарним власником цієї панамської компанії. Ці документи сфотографував у суді журналіст Радіо Свобода.

Зокрема, сторона обвинувачення представила форму ідентифікації бенефіціара зі швейцарського банку Fortis Banque (Suisse) S.A., у якому Bradcrest Investments мала свій рахунок. У ній вказане прізвище екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка як кінцевого власника компанії. У кінці документу стоїть його підпис, а також підпис Павла Скаленка, якого також підозрюють у причетності до заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом». У ЗМІ Скаленко також називають «правою рукою» Мартиненка.

У цих швейцарських документах також фігурує копія паспорту Мартиненка.

Прокурор, який представляв ці документи у суді, зазначив, що вони були вилучені з банків швейцарською стороною і отримані у відповідь на запит про міжнародно-правову допомогу.

У відповідь захисники екс-депутата заявили, що Мартиненко такі документи до банку не подавав.

Нині у суді розглядається справа щодо легалізації та відмивання доходів екс-депутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Йдеться про два епізоди: розтрату коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

На судовому засіданні розглядають «швейцарські докази» з флешки, яку захисники Мартиненка намагалися кілька разів визнати неналежним доказом. Утім суд відхилив їхні вимоги.

Сам Мартиненко неодноразово заявляв, що зацікавлений якнайскоріше перейти до дослідження доказів та спростувати їх. Він звинувачував правоохоронців у спробі затягнути процес.

​Натомітсь виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявляла, що розгляд справи Мартиненка, навпаки, пришвидшували –  щоб «виправдати його до запуску Антикорсуду».

Слідство в цій справі щодо Мартиненка триває в Чехії та Швейцарії. Сам він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.
…

25 років тому Україна знищила третій за чисельністю боєзарядів ядерний арсенал у світі
…

Засудженого в окупованому Криму у «справі українських диверсантів» Євгена Панова етапують в одну з колоній російського Омська. Про це 9 січня проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі повідомила його мати Віра Котелянець.

«Після того, як його вивезли з Криму, а це вже більше місяця – у нас з ним немає ніякого зв’язку, і ми навіть не знаємо точно, де він. Але пару тижнів тому нам вдалося дізнатися, що Женю, швидше за все, етапують в одну з колоній в Омську. Ми також точно знаємо, що за станом на сьогоднішній день він вже проїхав Оренбург, Челябінськ і Тюмень. Я зв’язалася з російськими правозахисниками і українським консулом в Новосибірську, вони пообіцяли, що по можливості будуть відслідковувати його переміщення і прибуття вже безпосередньо в колонію. В Омську відразу кілька колоній, в яку саме він потрапить я поки що сказати не можу», – розповіла мати Панова.

У грудні 2018 року родичі чи адвокати кілька разів повідомляли про етапування російськими силовиками Євгена Панова то з Росії до Криму, то знову з Криму до Росії.

Федеральна служба безпеки Росії в серпні 2016 року оголосила про затримання в окупованому Криму групи «українських диверсантів», які нібито готували теракти на півострові. Затриманих деякий час утримували в московському СІЗО в Лефортові, після чого повернули з Росії до Криму.

Російські спецслужби стверджували, що затримані Євген Панов і Андрій Захтей були членами «групи диверсантів», яка «планувала здійснити теракти» на об’єктах туристичної і соціальної інфраструктури Криму.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає ці звинувачення провокацією російських спецслужб.

13 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив Панова до 8 років колонії суворого режиму. Він відмовився від угоди зі слідством. Захист українця оскаржив вирок.

Панова етапували до Москви 9 жовтня, його справу передали до Верховного суду Росії для розгляду апеляції.

Верховний суд Росії 25 жовтня залишив вирок Панову без змін, хоча обвинувачення просило суд збільшити Панову термін до 10 з половиною років.
…

Курдська збройна група в Сирії «Загони народної оборони» повідомляє про захоплення восьми бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава» з різних країн, один із них, за їхніми словами, – громадянин України.

За даними курдської організації, українське громадянство має 27-річний Аскар Зарманбетов, який користується псевдонімом Абу-Дауд Нуга. Інші полонені – з Росії, Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, Німеччини і Сполучених Штатів.

Як стверджують у ЗНО, захоплені бойовики планували напади, які мали б сповільнити наступ курдів.

«Ми знаємо, що терористи планують атаки, щоб уповільнити рух наших сил уперед, від безвиході нападаючи на мирне населення. Група терористів різного походження, яка планувала таку атаку, була захоплена», – мовиться в заяві курдів.

Читайте також: США ведуть переговори з Туреччиною щодо долі сирійських курдів після виведення військ

Радіо Свобода звернулося з запитом до Міністерства закордонних справ України з приводу інформації про можливу участь названого українського громадянина в угрупованні «Ісламська держава».

Сирійські курди воюють проти сил екстремістського угруповання «Ісламська держава» і мають у цьому підтримку США. У грудні стало відомо, що військові Сполучених Штатів можуть залишити курдам свою зброю, перш ніж вийти з Сирії.

У Сирії від 2011 року триває громадянська війна, внаслідок якої загинули понад 400 тисяч людей. Росія, втрутившись у цей конфлікт, надає в ньому підтримку президентові Сирії Башару Асаду – режимові якого значна частина світу, і західного, і арабського, відмовила в легітимності.

Наведене курдськими бійцями прізвище захопленого, як вони кажуть, громадянина України Зарманбетов традиційне серед ногайців, тюркомовного народу, що живе на Північному Кавказі в Росії (Ставропольський край, Карачаєво-Черкесія, Дагестан). За даними курдів, цей чоловік називає себе Нуга, що арабською й передає поняття «ногаєць».
…

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» заявляє про напад на Вадима Мірзояна, депутата Центарльно-Міської районної ради Кривого Рогу на Дніпропетровщині.

За попередньою інформацією, нападники скористалися газовим балончиком, після цього завдали Мірзояну удару сталевою трубою по голові й побили. Згідно з повідомленням, голова Інгулецької районної парторганізації «Батьківщини» шпиталізований з черепно-мозковою травмою і численними переломами.

«Батьківщина» заявляє, що раніше на офіс Інгулецької районної парторганізації нападали двічі.

Поліція Дніпропетровської області наразі не коментувала інформацію про напад на депутата.
…

Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд задовольнив позов російської влади окупованого Криму про ліквідацію місцевої релігійної організації «Церква євангельських християн-баптистів «Благодать».

«Підставою для судового рішення стали неодноразові грубі порушення вимог законодавства РФ у сфері діяльності некомерційних організацій. Так, відповідач зобов’язаний був повідомити до Мін’юсту про зміну адреси юридичної особи», – повідомила 9 січня прес-служба суду.

Раніше Верховний суд Росії заборонив на території країни діяльність релігійної організації «Свідки Єгови». Понад 60 її представників зазнали кримінального переслідування. Москва поширює ці заборони не лише на Росію, а й на окупований Крим.
…

Україна посіла 84-те місце у рейтингу «Індекс демократії 2018», лишивши за собою статус «гібридної демократії». Рейтинг укладено виданням The Economist.

Серед країн східної Європи Україна посідає 17-те місце, отримавши, як і минулого року, 5,69 бала з 10.

У рейтингу за 2017 рік Україна разом з Чорногорією посідала 83-84 місця.

Видання зазначає втрату Росією, яка належить до «авторитарних режимів», одразу дев’яти позицій у рейтингу. Вона опинилася на 144-му місці (2,94 бала).
…

Жодних додаткових підписів київська копія документа про автокефалію ПЦУ не потребує
…

Президент України Петро Порошенко вирішив присвоїти почесному патріарху Православної церкви України Філарету звання Героя України. Про це він сам повідомив 8 січня.

За словами Порошенка, внесок патріарха Філарета у створення української помісної церкви неможливо оцінити.

«Він (Філарет – ред.) був, є і залишається духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу. Ось чому прийняв рішення присвоїти йому звання «Герой України», – заявив Порошенко.

Патріарх Філарет очолював Українську православну церкву Київського патріархату з 1995 року по 2018 рік, до створення Православної церкви України.

Наприкінці грудня предстоятель ПЦУ Епіфаній повідомив, що Філарет продовжить правити службу у Володимирському соборі в Києві і залишить за собою резиденцію на Пушкінській вулиці.

15 грудня в Києві, в соборі Святої Софії відбувся об’єднавчий собор, на якому ієрархи, священики і миряни з трьох фактично наявних на той час в Україні православних церковних організацій, – Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви і Української православної церкви, що в єднанні з Московським патріархатом (від останньої на собор прийшли представники лише двох єпархій), – створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України (ПЦУ). Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП.
…

У заяві, яку Україна подала до Європейського суду з прав людини через захоплення Росією українських військовополонених біля берегів Криму, йдеться про використання російською стороною озброєння, яке могло призвести до загибелі людей. Про це розповів в ефірі Радіо Свобода заступник голови Міністерства юстиції України і уповноважений з питань Європейського суду Іван Ліщина.

За його словами, документ містить інформацію про російську анексію Криму, Керченську протоку, Азовське море і його значення для України. Також присутні два епізоди, пов’язані з порушенням прав людини.

«Перша частина – це напад на українські кораблі, їх розстріл зі зброї і захоплення. Друга частина – це поводження з українськими моряками після їх захоплення», – розповів Іван Ліщина.

При цьому заступник голови Мін’юсту підкреслив, що при захопленні українських військових застосовувалася зброя, тож була висока ймовірність загибелі людей.

«Стрілянина велася по силуету корабля, не по гвинтах, не спереду. Я кораблі невеликі, і кілька попадань призвели б до загибелі людей. Тому тут є очевидні підстави говорити про те, що сам процес був побудований таким чином, що була висока ймовірність, що хтось буде вбитий», – зазначив Іван Ліщина.

Він додав, що українська сторона вбачає в цьому порушення права на життя, яке передбачене Женевською конвенцією, і підкреслив, що «не було юридичних підстав для того, щоб відкривати вогонь по українських кораблях».

Уряд України 7 січня подав позов до ЄСПЛ через захоплення Росією українських військових у Чорному морі. 

25 листопада 2018 року російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону». При цьому, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства».

Крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.

Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
…

Центральна виборча комісія України зареєструвала 8 січня чотирьох кандидатів на посаду президента.

Мова йде про Сергія Капліна, Андрія Садового, Валентина Наливайченка та Віталія Скоцика. Усі четверо подали документи для реєстрації 3 січня.

Народного депутата Сергія Капліна висунула кандидатом у президенти «Соціал-демократична партія». Мер Львова Андрій Садовий висувається від «Самопомочі», а екс-голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко – від «Громадсько-політичного руху Валентина Наливайченка «Справедливість».  

Віталій Скоцик – самовисуванець. Він є професором кафедри конярства та бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України.

4 січня ЦВК зареєструвала кандидатом у президенти екс-міністра екології і природних ресурсів Ігоря Шевченка.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
…