Україна

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, жоден військовий не постраждав.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

У штабі ООС нагадали, що через обстріл в районі Мар’їнки сьогодні постраждала цивільна – жінка, яка йшла вулицею із 3-річною дитиною. Стан пораненої стабільний, вказали військові з посиланням на медиків.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що через сьогоднішній обстріл підтримуваними Росією бойовиками міста Мар’їнка на Донеччині поранень зі стрілецької зброї зазнала цивільна особа.

«Громадянка Юлія Т. пересувалась містом зі своєю трирічною дитиною. Ворог здійснив кілька пострілів. Куля влучила постраждалій в грудну клітку та плече зліва. Необхідну первинну медичну допомогу жінці було надано військовослужбовцями Об’єднаних сил. Зараз вона знаходиться в лікарні міста Курахове. За оцінками медиків, стан пораненої стабільний», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше сьогодні у Міноборони, коли звітували про цей обстріл, казали, що постраждалих серед українських військових немає.

На ресурсах угруповання «ДНР» інформації про цей обстріл немає, натомість бойовики звинувачують ЗСУ в обстрілі села Старомихайлівка, неподалік Донецька і викликані цим пошкодження будинків.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Прокуратура Київської області оскаржила рішення Бориспільського міськрайонного суду про обрання політику Олегу Ляшку запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, повідомляє пресслужба 25 листопада.

«Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2019 частково задоволено клопотання Бориспільської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного Олега Ляшка та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокуратурою 22.11.2019 до Київського апеляційного суду скеровано апеляційну скаргу із вимогою про її скасування та обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.

Дата розгляду апеляційної скарги судом не визначена, зазначили в прокуратурі.

Бориспільська місцева прокуратура просила суд взяти під варту Олега Ляшка.

18 листопада йому вручили підозру за частиною 2 статті 346 ККУ (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, а саме умисне заподіяння особам, зазначеним в частині першій цієї статті, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю). Вказані дії караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Між колишнім народним депутатом Олегом Ляшком та чинним парламентарем від «Слуги народу» Андрієм Герусом сталася сутичка в залі офіційних делегацій аеропорту «Бориспіль». Відео інциденту у себе на Facebook оприлюднив колишній народний депутат та соратник Ляшка Ігор Мосійчук.

У відповідь Герус написав, що «все нормально, постраждала тільки сорочка».
…

Рівень покриття України інтернетом доходить до 70%, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми проводимо дослідження. Регулятор нам дає дані, що на 62% покрита країна. Але це не про мобільний, а про швидкісний інтернет. Але ми вже бачимо, коли почали занурюватися і шукати додаткові джерела досліджень, що вже десь до 70% ми доходимо. Але ми скоро вже опублікуємо ці дані. Наша мета – на 90-100%», – сказав Федоров в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Він заявив, що українська влада планує реалізувати цю мету до 2022 року.

17 травня п’ятий президент України Петро Порошенко підписав указ про заходи для запровадження системи мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

У липні шостий президент Володимир Зеленський підписав указ про поліпшення доступу до зв’язку четвертого покоління (4G) по всій країні до кінця року.

 
…

Найстаршій українській громадській організації в Чехії – «Українській ініціативі в Чеській Республіці» – виповнюється 25 років. Метою її заснування в 1994 році була потреба згуртувати українську громаду, яка зростала не тільки в Празі, але й у інших великих чеських містах – Брно, Плзень та Градец-Кралове.

«Українська ініціатива» ставить своєю метою підтримку, розвиток і захист інтересів українців в Чехії, популяризацію української історії, культури, традицій України в чеському суспільстві, а також розвиток і збагачення українсько-чеського діалогу.

Першою очолила «Українську ініціативу» Лідія Райчинець-Затовканюк, якій вдалося згуртувати навколо себе і залучити до громадського і культурного життя значну частину громади. Нині «Українська ініціатива» належить до найактивніших українських громадських організацій в Чехії.

Також відзначає свій 15-літній ювілей самодіяльний творий український колектив «Джерело», заснований в листопаді 2004 року в Празі. Як зазначають члени колективу, їх «об’єднує любов до рідної землі, рідної пісні та народної творчості, необхідність у спілкуванні рідною мовою». 

З ювілеями українців у Празі на урочистому засіданні привітали  міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек, а також посол України в Чехії Євген Перебийніс.
…

Президент Володимир Зеленський нагородив орденом княгині Ольги польську кінорежисерку Аґнєшку Холланд, журналістку Washington Post Енн Еплбом та радницю канцелярії уряду Литовської Республіки Діану Варнайтє, а також голову Асоціації прибалтійських українців у місті Клайпеда Леоніда Трегуба – хрестом Івана Мазепи.

Указ про це від 22 листопада оприлюднено на сайті глави держави. Як мовиться в указі, нагороди присуджено «за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932–1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор».

Незабаром в український прокат виходить фільм «Ціна правди» про Голодомор в Україні польської режисерки Аґнєшки Холланд (інша назва «Ґарет Джонс» або «Містер Джонс»). Світова прем’єра цієї стрічки відбулася 10 лютого в рамках 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Книжка американсько-британської журналістки та історика Енн Еплбом «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла восени 2017 року в Британії та США.

У 2018 році видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору видало книжку в перекладі українською. Того ж року Форум видавців у Львові визнав її найкращою в номінації «Історія».

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років.​ Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
…

За три-п’ять років всі послуги в Україні будуть на єдиному сайті, заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ми не будемо туди відразу всі послуги, які до цього були створені, які якось криво працюють, додавати. Ми будемо тільки на портал додавати нові послуги, які ми відцифровуємо, де ми міняємо дизайн, де ми міняємо логіку отримання послуг. Тобто на початку буде декілька послуг, але кожного місяця вони будуть додаватися. І ми сподіваємося, що за 3-5 років всі послуги в державі будуть відцифровані і будуть на єдиному порталі», – сказав Федоров в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він розповів, що на першому етапі планують відцифрувати всі документи, включно з водійськими правами, техпаспортом та паспортом громадянина.

«Що стосується порталу? На порталі ми будемо запускати перші послуги – це відкриття ФОП, це відкриття ТОВ, це допомога при народженні і «Є-Малятко». Це будуть перші послуги», – зазначив міністр.

За його словами, внутрішнє завдання влади – вийти на відцифрування і запуск чотирьох послуг на місяць, починаючи з весни.

«Тобто ми хочемо змінити мислення наших людей, ми хочемо зробити так, щоб через рік всі не думали про пластик, а могли спокійно пересуватися країною, маючи просто смартфон. Я думаю, що на початку наступного року ми вже запустимо паспорт в електронному форматі, де буде можливість отримати якісь послуги вже по паспорту, який є вже в тебе у смартфоні», – заявив Федоров.

Він повідомив, що в листопаді в тестовому режимі почали видавати паспорти з електронним підписом.

«Я сподіваюся, що у наступному році всі в країні почнуть їх отримувати. Наприклад (у світі таких рішень дуже мало), можна буде просто долучити картку до смартфону і авторизуватися у додатку. Такі будуть у нас «діджитальні фішки», – заявив Федоров.

23 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що його команда прагне зробити «країну в смартфоні».

Пізніше на той час перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів заявив, що в Україні щонайменше три роки діють цифрові сервіси, якими громадяни можуть скористатися за допомогою смартфонів. Він повідомив, що тільки на урядовому порталі можна отримати 125 публічних послуг повністю онлайн.
…

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.
…

У 2006 році парламент України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народ
…

Начальник Генерального штабу, головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак назвав мародерами тих, хто розграбував захоплені росіянами українські військові кораблі за час, коли вони були під контролем Росії.

«Я так розумію, що це не військові працювали, це мародери. По-іншому я не можу назвати тих істот, які так вчинили з військовим кораблем», – сказав генерал агентству «Укрінформ», перебуваючи в Брюсселі.

Хомчак підтвердив, що всі повідомлення щодо стану, в якому українська сторона отримала від росіян катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», й інформація про їхнє розграбування правдиві.

«Коли їх (кораблі) забирали, був складений акт, все було описано. Те, що мені доповів командувач ВМС, – це навіть соромно коментувати. Як військова людина можу зрозуміти, чому Росія зняла з кораблів засоби зв’язку і навігації. Але коли мені говорять, що вони навіть в гальюні унітази познімали – цього я не розумію. Коли мені кажуть, що на «Яни Капу», на буксирі, познімали оці трубопроводи мідні, як кольоровий метал…» – сказав він.

При цьому генерал Хомчак, який перебував у Брюсселі для участі в заходах у рамках засідання Військового комітету Європейського союзу, підтвердив, що українська сторона, має намір швидко відремонтувати ці кораблі, і вони продовжать службу в ВМС України.

Так само, як і Хомчак, мародерством назвали ставлення російських військових до захоплених українських кораблів і члени їхніх екіпажів. Зокрема, один із них, старший матрос Андрій Артеменко, старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», розповів проєктові Крим.Реалії, що розголошувати інформацію про стан кораблів члени екіпажу не можуть, але можуть сказати, що «кораблі в не дуже хорошому стані».

Президент України Володимир Зеленський, який відвідав кораблі після їхнього повернення до порту Очакова ввечері 20 листопада, заявляв, що на їхній ремонт після перебування під контролем Росії піде три місяці.

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир, як вони раніше звільнили захоплених у полон військових, не через рішення Міжнародного трибуналу з морського права, яке вимагало від Кремля повернути і полонених, і захоплене майно, а, мовляв, через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито «незаконний перетин російського державного кордону» українськими моряками.

Їх із кораблями Росія захопила 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії. Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону». Кораблі Росія назвала «речовими доказами» в кримінальній справі, які «передані Україні на відповідальне збереження», військових так само раніше звільнили під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у кримінальній справі, яку там так і не закрили.
…

У низці країн Заходу разом із Україною вшанували День пам’яті жертв Голодомору в Україні – з заявами виступили чільні посадовці й дипломати цих країн.

«Ми разом із народом України з сумом згадуємо всіх, хто втратив життя під час трагічного періоду Голодомору 1932–33 років», – заявив, зокрема, тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор. «Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – «закон про п’ять колосків». Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв і злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав він.

А у Вашингтоні з заявою про вшанування пам’яті мільйонів українців, які загинули 86 років тому під час Голодомору, виступив Державний департамент США. «Ми разом з усім світом пам’ятаємо про невинні жертви часів Голодомору і запевняємо у своїй підтримці демократичної, заможної та суверенної України», – заявила речниця Держдепартаменту Морґан Ортаґус.

У Канаді з заявою з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору виступив прем’єр-міністр Джастін Трюдо. Він, зокрема, заявив: «Із 1932 по 1933 рік тоталітарний радянський режим влаштував кампанію голоду по всій Україні. Мільйони загинули, ще незліченна кількість людей була арештована, депортована або страчена в перебігу геноциду, що мав на меті зламати їхню волю. Перед обличчям цих жахів народ України пережив усі ці жахи і вистояв, захистив свою мову, культуру і свою національну тотожність… Занадто багато років винуватці Голодомору заперечували його існування і приховували весь обсяг невимовних страждань від міжнародної спільноти. Кожному з нас належить робити все, щоб їхні історії ніколи не були стерті. Тільки пам’ятаючи про жінок, чоловіків та дітей, які загинули, ми можемо запобігти майбутнім злодійствам і захищати права людини скрізь, де вони опиняються під загрозою».

«Сьогодні і щодня Канада непохитна в нашій підтримці народу і уряду України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також їхній роботі для побудови світлого і квітучого майбутнього», – додав Трюдо.

Посольство Франції в Україні, зі свого боку, заявило: «Франція разом з українським народом вшановує пам’ять жертв Голодомору. Ніколи не забудемо цю величезну трагедію, яка глибоко травмувала Україну та всю Європу».

Зі схожою заявою виступило посольство Австралії в Україні. «Сьогодні ми згадуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час свідомо влаштованого голоду 1932–33 років. Запалюємо свічку і пам’ятаємо про Голодомор», – заявили в посольстві.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус зі своєю заявою виступив іще напередодні, 22 листопада, коли він зустрічався у Вільнюсі з віцепрем’єр-міністром України Дмитром Кулебою. «Ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору, геноциду українського народу, який здійснив жорстокий сталінський режим 86 років тому. Ніколи не можна забувати злочини проти людяності, скоєні тоталітарними режимами», – заявив він.

У четверту суботу листопада – цього року 23 листопада – в Україні і світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932–1933 років. Цього дня, зокрема, о 16-й годині також влаштовують акцію «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, досить запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У перебігу судового процесу в Україні в 2009–2010 роках над організаторами Голодомору було, зокрема, встановлено, що кількість людських втрат від Голодомору 1932–1933 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Крім того, за даними Служби безпеки України, втрати українців у частині ненароджених через Голодомор становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.
…

У російській владі в окупованому Криму все ще сподіваються на запуск поромного сполучення з Туреччиною після того, як стало відомо, що Міністерство закордонних справ Туреччини заперечило таку можливість.

Як заявив голова російської влади у Криму Сергій Аксьонов інформагентству «ТАСС» із сусідньої Росії, в них «усе готове для запуску процесу». Але, зауважив він, «це політичне питання», і «має бути рішення нашого президента (президента сусідньої Росії Володимира Путіна – ред.), турецької сторони».

Попереднього дня, 22 листопада, стало відомо, що МЗС Туреччини заперечило можливість відновити поромне сполучення з окупованим Кримом, яке існувало якийсь час після окупації українського Криму Росією.

Як повідомив у твітері посол України в Туреччині Андрій Сибіга, «Міністерство закордонних справ Туреччини на звернення посольства спростувало черговий «фейк» російської пропаганди про нібито відновлення морського сполучення Керч – Зонгулдак».

Про нібито запуск порома між Керчю в окупованому Криму і турецьким Зонгулдаком заявила раніше того дня директорка російської неурядової організації «Південний регіональний центр підтримки експорту» Наталя Сєрова. Але так званий «міністр транспорту» в російській владі, яка наразі фактично діє на півострові, Сергій Карпов уточнив, що хоча в Криму готові поновити таке сполучення, але фактично воно так і не почалося.

Туреччина підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, в першу чергу в питанні про незаконність окупації Криму, але до санкцій багатьох країн проти Москви за це не приєднувалася і тривалий час не перешкоджала фактичній торгівлі з цією окупованою частиною України. Зокрема, Туреччина час від часу припиняла приймати судна, що йшли з офіційно закритих урядом України кримських портів, але потім знову поновлювала це.

Та 2017 року влада Туреччини врешті остаточно ухвалила заборону приймати в турецьких портах усі судна, що прибувають із портів Криму. Щоправда, за повідомленнями, цю заборону обходять через захід суден по дорозі між Кримом і Туреччиною до портів Росії, так що саме російські порти стають офіційними пунктами виходу чи прибуття цих суден.

Уряд України після окупації Криму Росією 2014 року офіційно оголосив усі порти півострова закритими для суден під іноземними прапорами. Відтак заходження таких суден у ці порти розглядається Україною як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет країни, а також як порушення законодавства України. Такі дії тягнуть за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну.
…

Тимчасовий повірений у справах Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор висловив солідарність з Україною в День пам’яті жертв Голодомору. Відеозвернення Тейлора оприлюднило посольство США в Києві.

У своєму зверненні представник США нагадав, що голод 1932-1933 років мав штучний характер і був наслідком дій влади СРСР.

«Це була трагедія, це був злочин. Ухвалювалися закони, які посилювали голод. Один з них – закон про п’ять колосків. Ці колоски пшениці нагадують нам про загиблих. Ми ніколи не забудемо Голодомор, його жертв та злочин проти людяності. Ми з Україною», – сказав Тейлор.

Повідомлення з нагоди роковин оприлюднило також посольство Австралії в Україні.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних українців, які загинули під час штучного голоду 1932-1933 років. Ми запалюємо свічки і пам’ятаємо Голодомор», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

Читайте також: Чверть Донбасу померло від Голодомору, а втрати грецького населення Приазов’я досягли 30% – історик Марочко​

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років. У цей день о 16:00 пройде акція «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, достатньо запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Читайте також: Невідомі фото Голодомору інженера Вінербергера

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​
…

У Верховній Раді України 22 листопада зареєстрований проєкт закону про внесення змін до статті 1 закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», йдеться на сайті парламенту.

Сам текст законопроєкту поки відсутній на сайті Верховної Ради.

Стаття 1 вказаного закону, до якої депутати хочуть внести зміни, визначає термін дії закону. Там прописана дата – до 31 грудня 2019 року включно.

Повідомляється, що його ініціаторами є народні депутати Віктор Медведчук, Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Тарас Козак, Василь Німченко, Юрій Загородній та Олександр Колтунович.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.
…

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова погодила призначення колишнього віцепрем’єра російського уряду анексованого Криму Лариси Опанасюк на посаду кримського омбудсмена.

«Під час бесіди Тетяна Москалькова і Лариса Опанасюк обговорили правозахисну ситуацію в регіоні, зокрема актуальні питання забезпечення соціальних прав громадян. Особливу увагу учасники зустрічі приділили проблемам у сфері житлово-комунального господарства, а також порушили питання дотримання прав громадян у місцях примусового тримання», – йдеться у повідомленні пресслужби Москалькової.

Офіційний Київ вважає окупаційними нинішню владу в анексованому Криму і тамтешніх чиновників, які підконтрольні Москві. Українська влада також неодноразово заявляла про порушення прав людини на території анексованого півострова. 

Після російської анексії у Криму почалися масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Росія відмовляє моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні у доступі до Криму.

 
…

Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що відсьогодні справа України проти Росії в Арбітражному трибуналі в Гаазі має назву «Спір щодо затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів».

«Для нас було дуже важливо зафіксувати в назві не лише порушення Росією норм міжнародного права, але і відобразити, що цей спір стосується наших моряків, які провели 9 місяців у в’язниці. І Арбітраж нас почув», – написала Зеркаль на сторінці у Facebook.

Вона також зазначила, що 22 листопада було отримано перший процедурний наказ Арбітражного трибуналу, яким затверджено правила призначення, регламент та графік роботи Арбітражу.

«Позитивом можна вважати і те, що РФ не вдалося затягнути нас і Арбітраж у тривалий та багатоступеневий процес. Відповідно до розкладу, ми маємо подати свій Меморандум за 6 місяців, але ніхто не заважає нам підготувати та подати його раніше. І від моменту подачі нами Меморандуму у росіян буде 3 місяці для того, щоб скористатись своїм правом і висловити заперечення щодо юрисдикції», – додала Зеркаль.

За її словами, Арбітраж також визначив, що письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку усних слухань, а промови агентів будуть відкритими.

«Щодо доступу громадськості до решти слухань, рішення будуть прийняті Арбітражем додатково напередодні слухань. Отже, РФ не вдасться приховати факти та свої порушення від широкого загалу та спотворити історію. Звісно, ця справа не буде дуже швидкою, але впевнена, що за гідність і свободу треба боротись до кінця», – додала дипломат.

21 листопада в Гаазі відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами у справі про імунітет трьох українських військових кораблів і 24 членів їх екіпажів. Досягти згоди сторонам не вдалося, вказувала Олена Зеркаль.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про свою зустріч із послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен, в перебігу якої вказала на незаконні випадки відвідин офіційними особами Німеччини окупованих територій Криму та Донбасу

«Звернула увагу на випадки, що трапляються за участі офіційних осіб Німеччини, які, незаконно відвідують тимчасово окуповані території окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованого Криму. Як приклад, проінформувала про візит 16.10.2019 депутата Берлінського Ландтагу від партії «Альтернатива від Німеччини» Гунара Ліндемана на тимчасово окуповані території окремих районів Донецької та Луганської областей. Вказала на те, що такі дії можуть послабити позиції України та Німеччині у спільній боротьбі за повернення наших території та громадян», – повідомила Денісова.

За її словами, на зустрічі також йшлося про шляхи повернення в Україну утримуваних Росією громадян.

«Детально обговорили шляхи співпраці щодо звільнення 115 громадян України, що знаходяться у полоні на території РФ та тимчасово окупованого Криму. Сторони висловили сподівання, що після зустрічі в нормандському форматі, де це питання є пріоритетним, процес взаємного звільнення буде пришвидшено», – йдеться в повідомленні.

У лютому 2018 року парламентарії від партії «Альтернатива для Німеччини» відвідували анексований Крим. Посол України в Німеччині Андрій Мельник тоді назвав «безвідповідальним вояжем» візит декількох німецьких політиків в анексований Крим.

Депутат Бундестагу від правої партії «Альтернатива для Німеччини» Вальдемар Гердт неодноразово приїжджав в анексований Крим, цьогоріч він брав участь у російському економічному форумі в Ялті.

У МЗС України вказують, що поїздки закордонних політиків до Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало в липні 2016 року звернення, в якому застерегло іноземних громадян від незаконних поїздок до анексованого Криму.

 
…

Партія «Слуга народу» наразі використовує послуги волонтерів, а для ведення бухгалтерії та юридичного супроводу залучає виконавців на умовах аутсорсу, повідомив голова політичної сили Олександр Корнієнко в коментарі «Українській правді» 21 листопада. Таким чином він пояснив, чому партія не витрачала кошти на зарплати.

«Ще з президентської кампанії ми спиралися на волонтерську участь і співпрацювали з громадськими організаціями, які вирішили підтримувати нашу партію, зокрема «Команду Зе», головою якої я був. Цей підхід зберігся і на парламентських виборах», – сказав Корнієнко.

Він стверджує, що «найближчим часом» політична сила планує «переходити з волонтеріату на оплачувану діяльність у зв’язку з розвитком партії».

20 листопада громадська організація «Комітет виборців України» із посиланням на фінансові звіти «Слуги народу» повідомила, що станом на середину листопада в партії офіційно не працювала жодна людина. За даними комітету, політична сила також офіційно не витрачала коштів на заробітну плату із витрачених на діяльність за період липня-вересня 240 мільйонів гривень.
…

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом Олега Ляшка до Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Нагадаємо, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, відповідно до якого, за результатами проведення повної перевірки декларації  поданої народним депутатом Олегом Ляшком за 2017 рік (виправленої), Агентство вирішило, що він зазначив недостовірні відомості у декларації», – мовиться у повідомленні.

Ляшко також просить суд визнати протиправним та скасувати рішення НАЗК, де мовиться про нібито виявлення в його діях «ознак правопорушення пов’язаного з корупцією».

У березні 2018 року НАЗК вирішило перевірити електронні декларації 14 посадовців за 2015 та 2016 роки, серед яких був і тоді народний депутат Олег Ляшко.

18 листопада нинішнього року Ляшко звернувся до суду через рішення НАЗК, що в його декларації є порушення.
…

У п’ятницю, 22 листопада, арбітражний трибунал у справі України проти Росії про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів Конвенції ООН з морського права прийме перше рішення за правилами процедури своєї діяльності з урахуванням вчорашніх слухань. Про це агентству «Укрінформ» повідомила напередодні заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«Арбітраж затвердить правила своєї роботи, визначить назву справи і основи транспарентності, а саме можливість доступу широкої громадськості до матеріалів справи, а також можливість трансляції слухань в режимі онлайн», – пояснила вона.

За словами Зеркаль, російська сторона наполягає на закритості слухань даного процесу.

21 листопада в Гаазі відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…

Керівник Офісу президента Андрій Богдан на державній службі одночасно обіймав кілька посад, тим самим не дотримуючись низки норм українського законодавства, зокрема антикорупційного. Випадки поєднання державної служби з іншою діяльністю простежуються протягом всієї кар’єри Андрія Богдана, за трьох різних президентів України. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Зе Комбінатор».

«Схеми» дослідили, що Богдан неодноразово поєднував службу на державних посадах з іншою роботою.

Так, зокрема, протягом 2010-2011 років він перебував на посаді Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики – і в цей же час не припиняв адвокатської діяльності. І, тим самим, виходить, проігнорував норми антикорупційного законодавства щодо сумісництва.

«Показово, що в той період Андрія Богдана можна було назвати головним відповідальним за антикорупційну політику в країні за президента Віктора Януковича», – йдеться в матеріалі. 

«Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права: (…) виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики)», – зазначено у 5 статті закону «Про боротьбу з корупцією».

Раніше, починаючи з 2007 року, Богдан також поєднував державну службу з іншою діяльністю, в порушення низки законодавчих норм. 

У грудні 2007 він був призначений заступником міністра юстиції, в той же час він був керівником приватної юридичної фірми, а також не зупинив дію своєї адвокатської ліцензії.  

«Відповідно були порушені норми закону про адвокатуру, норми закону про державну службу і боротьбу з корупцією. За таке порушення передбачена відповідальність – за всіма цими законами. З точки зору закону про адвокатуру – це дисциплінарна відповідальність. Яка може бути у вигляді попередження, зупинення чи припинення адвокатської діяльності», – аналізує юрист Богдан Боровик.

«Законом про боротьбу з корупцією були встановлені так звані спеціальні обмеження – це ті обмеження, які забороняли якраз займатися іншою діяльністю, роботою за сумісництвом. І якщо особа порушувала ці вимоги – це означає, що це порушення цього закону, за яке передбачена відповідальність», – додає інший юрист Денис Свириденко. 

Як з’ясували «Схеми», Андрій Богдан на той момент дійсно підписав документ, що ознайомлений із усіма обмеженнями на держслужбі.

Крім того, в цей же період, він понад рік одночасно працював помічником на громадських засадах депутата Андрія Портнова.

«Сумісництво – характерна особливість Андрія Богдана, яка простежується під час його кар’єри державного посадовця», – йдеться у розслідуванні.

Також чинний керівник офісу президента у минулому працював помічником судді і залишався адвокатом. Починаючи з 2001 року, як вказано в його офіційній біографії, Богдан працював помічником судді Київського апеляційного господарського суду (нині – Північний апеляційний госпсуд Києва – ред.). Підтвердження цьому журналісти «Схем» також отримали в архіві суду. В цей час він не зупиняв адвокатської діяльності – про що зазначено у реєстрі адвокатів. Тоді Богдан так само підписав документ-попередження, що ознайомлений із забороною сумісництва. 

«Отже, кілька років помічник судді залишався адвокатом, маючи статус державного службовця. І систематично поєднував іншу роботу з державною службою. Тобто, заплющував очі на українське законодавство. Тож чи прийнятно для президента нині мати очільником свого офісу людину, яка легко могла обходити закони, перебуваючи на державних посадах?» – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» надіслали листа з проханням про інтерв’ю до президента Володимира Зеленського та керівника його офісу Андрія Богдана за два тижні до публікації. Відповіді не отримали. 

Раніше «Схеми» також розповідали про те, як Андрій Богдан літав разом з Азаровим на переговори до Росії за день до зупинки євроінтеграції у 2013 році.

А також – як він отримав заслуженого юриста за повернення заводу державі, хоча підприємство залишилося в олігархів.
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що 21 листопада розпочалися роботи з демонтажу бліндажів на лінії розмежування в районі Петрівського на Донеччині.

«Відсьогодні в районі розведення сил розпочала роботу інженерна група ДСНС України. Станом на 14:40 здійснено повний демонтаж двох бліндажів», – повідомили у ДСНС.

У відомстві вказали, що роботи на цій ділянці продовжать вранці 22 листопада.

Розведення сил і засобів поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося 9 листопада.

2 листопада завершилося розведення сил та засобів поблизу Золотого на Луганщині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Розгляд Апеляційним судом округу Ломбардія в Італії скарги від України на вирок українцеві Віталію Марківу очікується навесні 2020 року.

«20 листопада 2019 року Україна подала апеляційну скаргу на рішення Суду міста Павія від 12 липня 2019 року, яким військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа було визнано винним у вбивстві італійського журналіста Андреа Рокеллі та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 24 роки. Розгляд апеляційної скарги Апеляційним судом округу Ломбардія очікується навесні 2020 року», – йдеться в повідомленні Офісу президента на сторінці у Facebook.

У повідомленні йдеться, що Україна висловлює «готовність застосувати всі правові засоби задля забезпечення справедливості для Віталія Марківа».

Читайте також: Справа Марківа: у НСЖУ прокоментували включення Рокеллі до списку журналістів, убитих в Україні

«Україна глибоко розчарована вироком суду міста Павія, який вражає несправедливістю і порушенням основних правових принципів, за якими засуджено Віталія Марківа. Крім того, Україна вважає, що прийняття до розгляду цивільного позову проти України в національному суді Італійської Республіки порушує принципи міжнародного права, зокрема, юрисдикційний імунітет держави, заснований на суверенітеті і рівності держав», – вказали в Офісі президента.

У липні цього року італійський суд засудив Нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі 5 років тому під час бойових дій на Донбасі.

10 жовтня суд присяжних Павії поширив мотиваційну частину вироку солдатові. У документі сказано, що суд вирішив засудити Віталія Марківа «за фізичне сприяння та активну участь в убивстві італійського фоторепортера і його російського перекладача».
…

В анексованому Криму завершилося слідство у справі червоногвардійської «групи Хізб ут-Тахрір», зараз триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі.

«Ми сьогодні зняли фотокопії з матеріалів справи. Якщо чесно, я прочитала ще не все, проте з того, що встигла, вже можу відзначити кілька цікавих моментів. Доказом вини наших довірителів, за версією слідства, стали кілька номерів газети «Голос Криму». Йдеться про матеріал «Крим і Халіфат» в чотирьох частинах, датований червнем 2010 року. Під час обшуку у Рустема Емірусеінова чотири номери газети нібито були знайдені на горищі його будинку», – сказала Гемеджі.

Адвокат додала, що під час обшуку у її підзахисного Ескендера Абдулганіева були вилучені кілька номерів журналу «Аль-В’ай». Раніше Ескендер стверджував, що вони були підкинуті йому співробітниками ФСБ Росії.

«У матеріалах справи фігурують журнали 2003 і 2004 років випуску. З огляду, що мій підзахисний народився в 1998 році, я слабо вірю в те, що він в шестирічному віці вже цікавився такими темами», – розповіла Гемеджі.

Суддя підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Денис Діденко 6 листопада залишив під арештом трьох фігурантів червоногвардійського «справи Хізб-ут-Тахрір». Рустем Емірусеінов, Арсен Абхаіров і Ескендер Абдулганіев залишаться в слідчому ізоляторі до 13 січня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар в селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганіева, Арсена Абхаірова і Рустема Емірусеінова.

Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Члени екіпажів українських військових кораблів, захоплених Росією біля берегів анексованого Криму рік тому, побували на суднах, що 19 листопада повернулися в Україну.

Як повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії старший матрос Андрій Артеменко – старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ», розголошувати інформацію про стан кораблів члени екіпажу не можуть, однак готові докласти всіх можливих зусиль для якнайшвидшого відновлення суден.

«Ми раді, що кораблі повернулися, але кораблі не в дуже хорошому стані. Що стосується відновлення – це питання до командування, ми як екіпаж будемо робити все можливе для відновлення. Ми дуже раді, що кораблі вдома», – сказав Артеменко.

Як розповів Крим.Реалії звільнений з полону разом з моряками співробітник СБУ Василь Сорока, він на кораблях не був, але знайомий зі станом суден із загальнодоступних джерел.

«Крім як мародерство не знаю, як це назвати. Президент пообіцяв, що за три місяці докладе зусиль для відновлення кораблів. Думаю, моя допомога там не потрібна», – зазначив Сорока.

18 листопада в акваторії Чорного моря відбувся процес повернення Росією захоплених рік тому біля Керченської протоки українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксира «Яни Капу».

Українські буксири «Гайдамака», «Сапфір» і «Титан» забрали військові кораблі і ввечері 20 листопада повернулися на материкову частину України.

Президент України Володимир Зеленський вночі 21 листопада в морському порту Очакова Миколаївської області привітав повернення українських військових катерів і буксира. За його словами, на ремонт кораблів піде три місяці.
…

Президент Європейської ради Дональд Туск прокоментував кримінальні провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка, відкриті українською владою. 

«Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюсь, що Україна залишатиметься країною, в якій правоохоронні та судові органи поважають верховенство права, і в якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань. Будь-яку спробу залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів. Це у будь-якому вигляді, чи у середньо- чи у довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а й для всієї країни», – наголосив Туск, відповідаючи на питання на пресконференції у Загребі.

19 листопада у Telegram-каналі під назвою «Трубу прорвало» оприлюднена низка записів нібито розмов директора ДБР. Як стверджують автори каналу, на цих записах Труба, зокрема, спілкується з Офісом президента про кримінальні провадження щодо п’ятого президента Петра Порошенка, «Приватбанку» та Національного банку України. Хто створив цей Telegram-канал – наразі не відомо.

18 листопада Державне бюро розслідувань України направило у Генеральну прокуратуру проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України, народному депутату Петру Порошенку. Його захист назвав це «російським замовленням».
…

У Новояворівськ Львівської області подали тепло, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Facebook.

«У Новояворівськ подали тепло. Сьогодні зранку розпочато нагрівання систем, протягом дня в домівки мешканців міста почне надходити тепло. У Новому Роздолі продовжують ремонтні роботи. Бригади працюють безперервно, вже ліквідували чотири пориви на трасах. Запуск опалення заплановано на завтра», – заявив Гончарук.

За його словами, майже всі працівники оформлені на роботу та вже отримали перші виплати заробітної платні.

Він стверджує, що Кабінет міністрів притягнув до дисциплінарної відповідальності керівництво Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) за допущення зриву опалювального сезону в регіоні та відсторонив його від виконання обов’язків.

Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ раніше належали фірмам братів Богдана та Ярослава Дубневичів. Торік були затримані кілька службовців цих фірм за підозрою у розкраданні газу НАК «Нафтогаз України» на 1,4 мільярда гривень.

У результаті під тимчасове управління і через конкурс було обрано нового управителя ТЕЦ – київське приватне підприємство «Гарант Енерго М». У «Нафтогазі» заявили, що «Гарант Енерго М» не змогло впоратися із викликами управління, головним чином – технічним станом ТЕЦ і питаннями оплати праці робітникам.
…

У четвер, 21 листопада, в Гаазі відбудуться перші слухання арбітражного трибуналу у справі України проти Росії про порушення імунітету трьох українських військово-морських суден і 24 членів їх екіпажів Конвенції ООН з морського права.

Як повідомляла заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль, перші слухання будуть процесуальними.

Зеркаль повідомляла, що після цих слухань має намір піти у відставку.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Росія передала Україні затримані біля Керченської протоки кораблі. 20 листопада вони прибули у порт Очаків.
…