Україна

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Депутати Європейського парламенту надіслали компанії Apple листа через відображення анексованих Криму та Севастополю «російськими» у застосунках компанії, повідомив у своєму Twitter представниц України при Європейському союзі Микола Точицький.

У листі євродепутати зокрема закликали виробникаґаджетів виправити позначення півострова у відповідності до міжнародного права.

«Неможливо ігнорувати страждання кримчан під російською анексією, в тому числі справу Олега Сенцова, кримського режисера та активіста, який став лауреатом премії Сахарова-2018 «За свободу думки» після п’яти років несправедливого ув’язнення. Чимало інших кримських політичних ув’язнених і надалі утримуються в Росії за сфальшованими справами, і тривожне рішення Apple піддатися російскому геополітичному тиску замість визнати ці людські страждання мусить бути змінене», – йдеться в листі, фото якого оприлюднив Точицький.

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому в материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Міністерство фінансів США пообіцяло перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії», що Україна домагатиметься того, щоб американська компанія Apple перестала відображати Крим російською територією у своїх додатках.

Читайте також: На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine​

Пізніше компанія Apple повідомила, що почала проводити аудит політики визначення «спірних територій». Прессекретарка корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Пискарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми за вказівкою Криму в своїх сервісах». Про це він повідомив після зустрічі з представницею компанії в Росії Дариною Єрмоліною.

У травні 2019 року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму в своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.
…

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.
…

Управління Нацполіції Одещини має намір повідомити про підозру двом особам у причетності до пожежі у будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, зазначається на сайті відомства. За цими даними, зараз триває узгодження із прокуратурою.

«На даний час органами досудового розслідування допитано понад 150 осіб, призначено понад два десятки судових експертиз. Починаючи з 5-го грудня безперервно триває огляд місця події. Під час огляду безпосередньо місця пожежі було виявлено чотири тіла, два з яких родичі впізнали. Інші дві особи наразі не впізнані, тіла направлені на СМЕ. Поки що, за результатами вже проведених слідчих дій, готується повідомлення про підозри двом особам. У найкоротший термін вони будуть направлені до прокуратури Одеської області та після погодження повідомлені самим підозрюваним. Однак це тільки попередні результати. В ході подальшого розслідування підозрюваних може стати більше», – заявив начальник слідчого управління ГУНП Одеської області Сергій Шайхет. 

Деталей щодо провадження і того, за якими статтями підозрюють згаданих осіб, не повідомляється. 

Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, станом на ранок 7 грудня підтверджено загибель під час пожежі 5 людей, госпіталізовано 17 осіб, окрім того, за даними Нацполіції, доля ще 10 людей залишається невідомою.

Один із рятувальників ДСНС, який постраждав під час ліквідації пожежі, досі перебуває у комі. 

За даними ДСНС, аварійно-рятувальні роботи тривають, також ліквідовуються осередки тління, які досі виявляються у завалах.

Інформація про пожежу в будівлі коледжу економіки та права надійшла до Головного управління ДСНС України в Одеській області вранці 4 грудня. 

Як зазначається, рятувальникам вдалося оперативно вивести з будівлі 40 осіб по сходах, а також за допомогою драбин та автопідіймачів.

Одеська влада оголосила жалобу 5 і 6 грудня.
…

Президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі». Про це повідомляється на фейсбук-сторінці офісу президента.

За цими даними, засідання РНБО відбувається на Банковій у закритому режимі.

Про рішення провести сьогодні засідання Ради повідомив у четвер секретар РНБО Олексій Данилов.

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.
…

Венеціанська комісія повідомила 6 грудня, що частина змін до законодавчої бази України стосовно Верховного суду та органів суддівського врядування «викликає глибоке занепокоєння». Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила відповідне рішення в п’ятницю.

Зокрема, закон № 193 передбачає нові правила щодо структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вдвічі зменшує кількість суддів Верховного суду та запроваджує суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.

«Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що проєкт щодо поширення дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий. Вона також схвалює, що, урядова більшість, схоже, відкрита до подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був схвалений за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх зацікавлених сторін», – вказано у висновку.

Венеціанська комісія вказує, що ініціювання після виборів нової реформи, яка призводить до серйозних змін у складі обраного в 2018 році Верховного суду є «очевидною загрозою незалежності» суддів.

Реформа Верховного суду може бути здійснена після зменшення його навантаження після реформи судів першої та другої інстанцій, відзначають у комісії.

7 листопада набрав чинності закон України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

16 жовтня 236 народних депутатів підтримали цей законопроєкт у другому читанні, попри застереження представників міжнародних організацій.

3 жовтня посол ЄС в Україні Матті Маасікас повідомив, що Європейський союз поділяє занепокоєння Ради Європи через проєкт судової реформи президента Зеленського. 1 жовтня у своєму листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич також повідомила, що законопроєкт №1008 передбачає широкомасштабні зміни, які можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи.
…

Президент України Володимир Зеленський підтвердив в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера», що 9 грудня в Парижі на полях зустрічі в «нормандському форматі» зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Я хочу побачити людину і я хочу привезти з «нормандії» розуміння і відчуття, що дійсно всі хочуть поступово закінчити цю трагічну війну. Я це зможу точно зрозуміти за столом», – твердить Зеленський.

Раніше Зеленський заявив, що на зустрічі з російським президентом хоче домовитися про обмін полоненими і політв’язнями до Нового року за формулою «всіх на всіх».

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.
…

Прем’єра фільму у неділю о 10:30
…

У Службі безпеки України повідомили, що підтримувані Росією бойовики угруповання «ДНР» досі не повернули тіло загиблого співробітника спецпідрозділу Центру спеціальних операцій СБУ Дмитра Каплунова, який підірвався на Донбасі разом з колегою 1 грудня.

«Україна продовжує переговори з представниками так званої «ДНР» для повернення родині тіла загиблого співробітника спецпідрозділу ЦСО СБУ Дмитра Каплунова. З різних причин кілька разів перемовини зривалися, незважаючи на залучення до них представників авторитетних міжнародних організацій. Українська сторона ще 2 грудня офіційно звернулась через представника СЦКК та СММ ОБСЄ до представників «ДНР» щодо передачі тіла військовослужбовця. Він загинув під час виконання бойового завдання в так званій «сірій зоні», – йдеться в повідомленні СБУ.

За даними відомства, наразі переговори з бойовиками тривають

«Віримо, що родина у найближчі дні отримає можливість попрощатися з рідним. Норми християнської моралі вимагають дотримання її принципів і право гідно поховати воїна, який виконував свій обов’язок», – вказали в СБУ.

На сайтах угруповання «ДНР» свіжої інформації про загиблого Дмитра Каплунова немає. Останнє повідомлення від бойовиків датується 4 грудня, коли визнавали, що «евакуювали» тіло Каплунова, і «готові передати тіло загиблого офіцера СБУ його родичам, щоб вони могли з ним гідно попрощатися».

1 грудня в штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що полковники Денис Волочаєв та Дмитро Каплунов підірвалися на вибухових пристроях у Донецькій області. Згідно з повідомленням, вони протидіяли диверсійно-розвідувальній групі підтримуваних Росією бойовиків, які намагалися проникнути в тил українських військових.

Служба безпеки України повідомила, що Волочаєв та Каплунов були бійцями спецпідрозділу Центру спеціальних операцій СБУ.

3 грудня президент України Володимир Зеленський присвоїв полковникам звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Зранку 4 грудня біля будівлі Служби безпеки України на вулиці Володимирській у центрі Києва відбулася церемонія прощання з Денисом Волочаєвим. Тіло його колеги Дмитра Каплунова досі у руках бойовиків.

 
…

У новій доповіді, представленій сьогодні Радою експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи, йдеться, що, хоча, за міжнародним правом, існує чітке зобов’язання не тільки для всіх держав, а й для міжнародних організацій не визнавати анексію, прямо чи побічно, це не обов’язково зобов’язує Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) у відмові в повноваженнях делегації держави, яка анексує чиюсь територію.

Як повідомляє пресслужба Ради Європи, доповідь підготували на запит Комітету ПАРЄ щодо правил процедури, імунітетів та інституційних питань наприкінці червня 2019 року в контексті відмови у повноваженнях російській делегації в ПАРЄ.

«Повноваження залишаються оскаржуваними до відкриття сесії ПАРЄ 2020 року, коли всі держави-члени, включаючи Росію, повинні будуть представити списки своїх нових делегацій. Анексія є незаконним актом, який порушує заборону на застосування сили і принципи територіальної цілісності держав і невтручання у справи, що належать до внутрішньої юрисдикції іншої держави. Відповідно до міжнародного права, існує чітке зобов’язання для всіх держав, а також для міжнародних організацій, включаючи Раду Європи, не визнавати анексію, прямо чи побічно», – йдеться на сайті Ради Європи.

Як йдеться в повідомленні, експерти Венеціанської комісії вважають, що «основне зобов’язання держави, яка здійснює анексію, полягає в тому, щоб дозволити населенню анексованої території брати участь у виборах парламенту тієї держави, якій ця територія належить за законом».

«Для держави, яка анексує, організація виборів до свого власного парламенту є мірою, яка суперечить принципу міжнародного гуманітарного права, згідно з яким держава, що окуповує, має утримуватися від будь-яких важливих інституційних змін. У будь-якому разі, організація виборів державою-окупантом на анексованій території не здатна і не може «вилікувати» незаконність анексії. Крім того, вибори, що проводяться на територіях за межами міжнародно визнаних кордонів, матимуть труднощі щодо відповідності «вільним і справедливим» виборам», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що зобов’язання Парламентської асамблеї Ради Європи не визнавати анексію впливає на перевірку повноважень делегації, яка анексує територію іншої держави.

«Стосовно загальнонаціональних виборчих округів «зобов’язання за міжнародним правом для ПАРЄ не визнавати анексії необов’язково зобов’язує до відмови у повноваженнях усій делегації держави, що здійснює анексію», – йдеться в повідомленні із тезою про те, що «можливі інші варіанти».

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

Користувачі соціальних мереж запустили флешмоб після висловлювань президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва про анексію Криму.

У Instagram і Twitter публікують фото плакату з головою осла, з яким напередодні вийшов на пікет у Нур-Султані казахстанський художник Асхат Ахмедьяров, щоб попросити вибачення у народу України.

Також користувачі ставлять хештег «Вибачте за нього», саме цей напис був на плакаті Ахмедьярова.

«Я – громадянка Казахстану, і мені соромно за слова Токаєва. Я висловлюю солідарність Україні і вважаю Крим тимчасово окупованою Росією територією України», – пишуть користувачі в Twitter.

Раніше в інтерв’ю Deutsche Welle президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що не називає анексією події, які відбулися в Криму в 2014 році, коли Росія заявила про «приєднання» українського півострова до своєї території.

4 грудня Міністерство закордонних справ України заявило, що готує демарші Казахстану через слова Токаєва.

 
…

Колишній політв’язнень Кремля, український режисер із Криму Олег Сенцов, який бере участь в 26-у засіданні Ради міністрів ОБСЄ в Братиславі, розповів про перешкоди Росії щодо ухвалення резолюції з пунктом про деокупацію Криму.

За словами Сенцова, він і ще один колишній політв’язень Роман Сущенко розповідали на заході про російську агресію.

«Ми говоримо про російську агресію, наших полонених, а вороги тим часом блокують внесення в підсумкову резолюцію питання деокупації Криму», – написав Сенцов у фейсбуці ввечері 5 грудня.

Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак у своїй промові під час заходу сказав, що міжнародне співтовариство, ОБСЄ зокрема, не повинно забувати про анексію Криму Росією.

5-6 грудня в Братиславі проходить засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ – центрального директивного і керівного органу Організації з безпеки і співпраці в Європі. На захід прибули близько 40 міністрів закордонних справ, у тому числі голова МЗС України Вадим Пристайко.

Парламентська асамблея ОБСЄ 8 липня ухвалила підсумкову декларацію, що включає резолюцію із засудженням російської анексії Криму і Севастополя та мілітаризації акваторій Чорного й Азовського морів.
…

Президент України Володимир Зеленський провів 5 грудня телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, повідомляє офіційний сайт глави української держави.

«Глави держав скоординували позиції напередодні зустрічі у нормандському форматі 9 грудня», – ідеться в повідомленні.

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

 
…

У парламенті Сербії на запрошення ультранаціоналістичної опозиції побували заступниця голови Комітету із закордонних справ Державної думи Росії Наталія Поклонська й заступник голови російського уряду окупованого Криму Георгій Мурадов.

Ці двоє прибули до Белграда на запрошення сербської опозиційної ультранаціоналістичної партії «Двері». Гості подарували господарям прапор Криму, а Поклонська заявила, що «Крим і Севастополь справді Росія».

Мурадов заявив, що 6 грудня в Росйському домі в Белграді відбудеться «перша міжнародна конференція про визнання права народу Криму повернутися в лоно батьківщини Росії».

Лідер партії «Двері» назвав зустріч продовженням успішного співробітництва з представниками «Республіки Крим» й сповістив, що представники цієї партії наступного року візьмуть участь в кількох конференціях на Криму.

З Поклонською й Мурадовим в будинку парламенту Сербії зустрівся також лідер ультранаціоналістичної Радикальної партії Воїслав Шешель, якого Міжнародний суд для колишньої Югославії засудив за скоєння воєнних злочинів. Шешель заявив, що Крим «стара російська земля».

Сербські урядовці досі не коментували заяв Поклонської й Мурадова та сербських політиків, які з ними зустрічалися.

Посол України в Сербії Олександр Александрович засудив візит. В заяві для Південнословʼянської служби Радіо Вільна Європа він висловив сподівання, що ніхто з сербських урядовців не зустрінеться з Поклонською й Мурадовим. Посол наголосив, що «Сербія не визнає анексії Криму, так само як Україна не визнає Косова».

Колишня «прокурор Криму» Наталія Поклонська називає себе депутатом російської Держдуми «від Криму». Україна неодноразово наголошувала, що Росія не має права проводити вибори на окупованому півострові.
…

367 людей засуджені через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян у 2014-2018 роках, повідомила Державна судова адміністрації України. Вироки стосовно всіх цих людей набрали законної сили.

У 2014 році кількість засуджених становила 66, у 2015 – 73, у 2016 – 74, у 2017 – 66, у 2018 – 88.

За даними Генеральної прокуратури України, у період із січня 2014 року до жовтня 2019-го українські правоохоронці зареєстрували 5 765 кримінальних проваджень через неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян. За цей час правоохоронці виявили 589 людей, які повідомляли неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян. Загалом до судів направили 701 провадження.

Стаття 259 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) передбачає позбавлення волі на строк від двох до шести років. Якщо злочин спричинив тяжкі наслідки або вчинений повторно, мова йтиме про позбавлення волі на 4-8 років.

 
…

Україна висловила Росії протест через вирок українському громадянину Енверу Сейтосманову. Про це повідомила речниця МЗС України Катерина Зеленко. 

«Висловлюємо рішучий протест російській стороні у зв’язку з вироком «кишенькового» суду міста Ростов-на-Дону громадянину України Енверу Сейтосманову за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі. Чергове свідчення карального та неправового характеру російської «феміди», – написала речниця у твітері.

Судді Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону 5 грудня оголосили вирок севастопольцю Енверу Сейтосманову, фігурантові севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Його засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Саме таке покарання раніше просив прокурор Ігор Надолинський для Сейтосманова.

Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачували в «організації діяльності терористичної організації».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сейтосманова політичним в’язнем. 

У серпні в російському Північно-Кавказькому окружному військовому суді (нині Південний окружний військовий суд Росії) відбулося перше засідання по суті щодо севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

 
…

Речниця Юрія Луценка Лариса Сарган підтвердила факт зустрічі колишнього генерального прокурора України із особистим адвокатом президента США Дональда Трампа Рудольфом Джуліані.

«Юрій Луценко дійсно зустрічався з Рудольфом Джуліані для запису документального фільму. У розмові із близьким соратником президента США ексгенпрокурор Юрій Луценко повторив основні тези, вже неодноразово публічно висловлені в ряді інтерв’ю для вітчизняних та закордонних ЗМІ. Головна з них – посольство США в Україні заблокувало слідство про 7 мільярдів доларів організованого злочинного угруповання президента-втікача Януковича, які були розміщені в американському хедж-фонді», – повідомила Сарган на сторінці у Facebook.

Інших деталей зустрічі вона не уточнила.

4 грудня американські ЗМІ повідомили, що особистий адвокат президента США Дональда Трампа Руді Джуліані перебуває в Києві. За даними The New York Times, напередодні в столиці Угорщини Будапешті Джуліані зустрічався з колишнім генеральним прокурором України Юрієм Луценком, а в Києві має розмови з іншими колишніми співробітниками прокуратури – ексгенпрокурором Віктором Шокіним і прокурором Костянтином Куликом.

Крім того, 5 грудня стало відомо, що позафракційний народний депутат Андрій Деркач зустрівся Рудольфом Джуліані. Сам депутат заявив, що обговорив з колишнім мером Нью-Йорка його участь у створенні міжпарламентської групи «Друзів України».
…

Помічник президента України Андрій Єрмак на зустрічі у Королівському інституті міжнародних Chatham House у Лондоні заявив, що президент за результатами саміту в «нормандському форматі» у Парижі може внести на розгляд парламенту законопроєкт про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода з Лондона.

«Президент України готовий за результатами саміту в Парижі, це буде залежати від результатів – наголошую, внести на розгляд парламенту законопроєкт про продовження дії цього закону («Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» – ред.). Також після цього, вже наступного року, ми готові запропонувати зміни до цього закону, серед інших, це імплементація «формули Штайнмаєра», – сказав Єрмак.

Він зазначив, що в питанні проведення виборів на непідконтрольних Києву територіях незмінною залишається позиція, що ці вибори мають бути проведені винятково за українським законодавством і за низки умов.

«Ці вибори, ми переконані в цьому, повинні відбутися виключно, відповідно до українського законодавства. Це передбачає, що на цей період там не можуть знаходитися будь-які іноземні військові або інші нелегальні, з точки зору українського законодавства, озброєні групи. Також, відповідно до українського законодавства, контроль за українським кордоном має бути за українським урядом… Ми хочемо провести вибори одночасно на всій території України у жовтні 2020 року. Ми говоримо з ОБСЄ про розширення їхнього мандату», – додав Єрмак.

Україна, за його словами, готова виконати одне з положень Мінських домовленостей, яке передбачає проведення конституційної реформи в частині децентралізації.

3 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що буде розроблений новий закон про так званий «особливий статус Донбасу», і він буде написаний «разом з усім українським суспільством».

18 листопада міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що варто мати напрацювання щодо законопроєкту до зустрічі лідерів у «нормандського форматі». Того ж дня голова Верховної Ради Дмитро Разумков зазначив, що новий законопроєкт про «особливий статус Донбасу» буде розроблятися після зустрічі в «нормандського форматі».

Закон про особливий порядок самоврядування на Донбасі Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що особливий порядок на окремих територіях буде введений «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців з території України».

У жовтні 2017 року парламент продовжив дію закону на рік, а у жовтні 2018-го – ще на рік – до 31 грудня 2019 року включно.
…

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасував рішення нижчої інстанції про заставу міському голові Львова Андрію Садовому, якого підозрюють у зловживанні владою. Засідання транслювали на сторінці Садового у «Фейсбуці».

Садового відпустили під особисте зобов’язання, яке триватиме до 20 січня.

При цьому суд не задовольнив скаргу САП, яка вимагала збільшити суму застави до 50 мільйонів.

21 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру міському голові Львова Андрію Садовому в зловживанні владою та службовим становищем під час продажу земельної ділянки в Рясному-Руському «без аукціону за заниженою вартістю». 27 листопада суд обрав Садовому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйона 56 тисяч 550 гривень.

Львівський міський голова пояснював, що у 2015 році Львів на відкритому конкурсі залучив нідерландського інвестора CTP для будівництва індустріального парку. Компанія купила земельну ділянку за 54 мільйони гривень. Садовий заперечує звинувачення у зловживаннях.
…

Колишня заступниця глави Міністерства закордонних справ Олена Зеркаль звернулась до міжнародного редактора видання The New York Times у відкритому листі з вимогою опублікувати виправлений текст її інтерв’ю.

«Я була дуже розчарована, дізнавшись, що в інтерв’ю, яке я дала Ендрю Крамеру з The New York Times, мене цитували поза контекстом, оскільки більша частина інтерв’ю не показувала мою позицію точно. Результатом цього стали інтенсивні спекуляції в ЗМІ та додавання «масла у вогонь», що не відповідає інтересам ні України, ні США. Високі стандарти, які я очікую від The New York Times, не були виконані в цьому випадку», – зазначила Зеркаль.

Зокрема, Зеркаль наголосила, що неправдивими є оприлюднені заяви, нібито уряд України наперед знав про замороження військової допомоги США. Також вона заперечує викладену в інтерв’ю версію, ніби вона залишила свою посаду в знак протесту проти «дипломатії свого уряду з адміністрацією Трампа».

Викликала критику Зеркаль і некоректно описана мета її поїздки в США. Вона зазначила, що їхала у Вашингтон, щоб обговорити питання, які стосуються Північного потоку-2, а також санкцій проти Росії. За словами ексдипломатки, це обговорювали під час інтерв’ю і в подальшому електронному листуванні. «Було неминуче, що можуть виникнути питання, що стосуються поточного процесу імпічменту в США. Проте, стаття зробила низку вельми умоглядних заяв, які не знайшли відбиття в тому, що ми насправді обговорювали», – сказала Зеркаль.

«Я хотіла б попросити The New York Times надрукувати виправлену версію інтерв’ю, яке я дала. Крім того, я хотіла б, щоб цей лист також було опубліковано», – мовиться у листі Зеркаль.

Зеркаль призначили на посаду заступника міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції у 2014 році.

Наприкінці листопада вона написала заяву про звільнення.
…

«Я надав відповідні пояснення стосовно цієї ситуації і стосовно того, що я не кнопкодавив»
…

Особистий адвокат президента США Дональда Трампа Руді Джуліані перебуває в Києві, повідомляють американські засоби інформації.

«Як хороший юрист, я збираю докази, щоб захистити мого клієнта від фальшивих звинувачень, які висуваються проти нього», – написав Джуліані 4 грудня в текстовому повідомленні, адресованому виданню The New York Times.

За даними The New York Times, напередодні в Будапешті Джуліані зустрічався з колишнім генеральним прокурором України Юрієм Луценком, а в Києві має розмови з іншими колишніми співробітниками прокуратури – ексгенпрокурором Віктором Шокіним і прокурором Костянтином Куликом.

Руді Джуліані відвідує Київ у той час, як у США розпочався новий етап розслідування про імпічмент президента Дональда Трампа.

4 листопада в юридичному комітеті Палати представників Конгресу США виступили чотири експерти з питань законодавства. Вони мають визначити, чи можна висунути Трампу звинувачення після його розмови з президентом України Володимиром Зеленським влітку цього року. Як стверджують демократи, президент США в телефонній розмові наполягав на проведенні в Україні розслідування щодо свого політичного опонента Джо Байдена. Демократи вважають, що Трамп перевищив свої повноваження для тиску на Україну.
…

У Києві відбувалися обшуки в одному з офісів охоронної компанії, афілійованої із народним депутатом від «Опозиційної платформи – За життя» Віктором Медведчуком, повідомила речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська у Facebook.

СБУ у своєму релізі розповіла, що задокументувала «протиправну діяльність працівників приватної детективної охоронної компанії, яка за грошову винагороду збувала інформацію з обмеженим доступом». За даними служби, компанія проводила негласні заходи, що обмежують права і свободи людини – «роздруківки телефонних з’єднань та дані із закритих баз зловмисники реалізовували замовникам за грошову винагороду».

Кримінальне провадження відкрите за статтями про порушення недоторканності приватного життя, несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом.

Одному із співзасновників детективного агентства повідомили підозру.

4 грудня депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Ренат Кузьмін повідомив, що прийшов у будинок, де розташований офіс його колеги по партії Віктора Медведчука, але двері йому відчинили «озброєні автоматами люди з написами на грудях «СБУ».

Речниця Служби безпеки України наголосила, що слідчі дії відбуваються в іншому приміщенні та не мають стосунку до Медведчука.
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 4 грудня в Лондоні, що Будапешт блокуватиме потенційне членство України в НАТО. Умовою для розблокування є відновлення тих прав, які мали етнічні угорці до ухвалення Верховною Радою закону, що регулює мови викладання в освіті, передає слова угорського міністра агенція Reuters.

«Ми не вимагаємо додаткових прав угорців на Закарпатті, лише тих прав, які вони мали раніше», – сказав Сійярто на саміті НАТО в Лондоні.

Угорщина заявила, що відкрита для консультацій з Україною з цього питання.

Венеціанська комісія, орган Євросоюзу з верховенства права, ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті (закон передбачає, серед іншого, ширше впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин).

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає можливим поліпшення відносин після перемоги на президентських виборах в Україні Володимира Зеленського.

 
…

Кабінет міністрів України звільнив Олену Зеркаль з посади заступника міністра закордонних справ.

Вона працювала заступником голови МЗС з питань європейської інтеграції з 2014 року. Наприкінці листопада 2019-го Зеркаль написала заяву про звільнення.

Вона пояснила, що вважає неприйнятним для себе «запит» про «дружбу з Росією», а останнім аргументом для звільнення стало її відсторонення від процесів щодо газу.

Зеркаль представляла позицію Києва в справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права.
…

Заступник голови офісу президента України Андрій Смирнов прокоментував оприлюднений аудіозапис розмови із Романом Ратушним, що виступає проти забудови Протасового яру у Києві, де, як стверджує активіст, той йому погрожував.

У відповіді на запит Радіо Свобода Андрій Смирнов підтвердив факт такої розмови у сквері на вулиці Інститутській у серпні цього року, зазначивши: «голос на аудіозапису, який опублікований в інтернеті, схожий на мій голос».

За словами чиновника, у розмові він брав участь як адвокат і мав на меті знайти можливість мирного врегулювання конфлікту, що виник між активістами та забудовником.

«Під час моєї зустрічі з Ратушним Р. я попередив останнього, що не представляв та не буду представляти інтереси забудовника в подальшому під час конфлікту з активістами, а моя зустріч є першою та останньою з ним. Жодного відношення до конфлікту я не маю, судовий або інший юридичний супровід у вказаній ситуації ні я, ні мої колеги-адвокати, з якими я працював до призначення на посаду (заступника голови офісу президента – ред.), не мають, а публічне затягування мене в конфліктну ситуацію, стороною якої я не є і не був, є нечистоплотною спробою окремої особи привернути увагу до себе та конфлікту з забудовником», – зазначив Смирнов.

Аудіозапис, про який йдеться, опублікували на сторінці «Захистимо Протасів яр» 11 листопада.

Там, зокрема, є такі репліки: «Романе, ви недооцінюєте просто дніпропетровських бізнесменів. Я вам серйозно кажу … Я не хочу стрілянини, воно мені не потрібно»; «Я не знаю, хто прийде до вас далі».

Конфлікт щодо зведення трьох 40-поверхівок у Протасовому яру у Києві між забудовником ТОВ «Дайтона груп» та мешканцями навколишніх будинків триває від травня цього року: активісти проводили демонстрації та велопробіги і через суд домоглися рішення про припинення будівництва.

Наприкінці вересня представник ініціативної групи проти забудови Роман Ратушний заявив, що змушений переховуватись через погрози, не користується мобільним телефоном та не живе вдома, тому що має інформацію, що за будинком стежать.

За словами Ратушного, у серпні йому усно погрожував Андрій Смирнов, а у коментарях до посту на фейсбуці користувач Gennady Korban писав Ратушному пропозицію «з’їздити на фронт разом з другом Рудиком». Йдеться про зникнення у 2014 році тодішнього голови Держземагентсва Сергія Рудика, який пізніше звинувачував у цьому Геннадія Корбана. Корбан, у свою чергу, у коментарі руху «Чесно» заперечив, що йдеться про його акаунт.
…

Адвокатка Євгенія Закревська оголосила 4 грудня, що вона припинила голодування, яке тримала через загрозу припинення розслідування справ Майдану.

«Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану і не втрачаємо суспільної уваги над цими справами. Як тільки зникає увага суспільства – зникає пріоритет для влади, і починається колапс», – зазначила вона.

Вона додала, що тепер треба вимагати підписання ухваленого закону про перезавантаження ДБР президентом, а також указу глави держави про затвердження нової структури ДБР, зі створеним новим управління у справах Майдану.

Верховна Рада України 3 грудня ухвалила закон, який передбачає перезавантаження Державного бюро розслідувань. Відповідне рішення підтримали 252 народних депутати.

Серед ухвалених правок, зокрема, дозвіл слідчим Генпрокуратури, які займалися справами Майдану, без конкурсу перейти на роботу до ДБР. Через цю правку минулого тижня адвокатка Євгенія Закревська оголосила голодування.
…

Міський військкомат окупованої Росією Керчі зазнає труднощів з призовом до російської армії. Про це заявив підконтрольний Росії «глава» Керчі Сергій Бороздін.

«У військкоматі Керчі змушені визнати, що останнім часом зазнають труднощів при наборі до армії, оскільки придатні до строкової служби молоді люди активно уникають призову. На даний момент з 1891 людини, вдалося оповістити 1535. Решта 296 – в числі тих, хто ухиляється. З огляду на призовний ресурс міста, такі цифри є неприпустимими», – зазначив Бороздін.

На його думку, однією з проблем ситуації, що склалася є «довгостроковість проходження призовниками медогляду в лікувальних установах міста».

«Багато керчан просто не встигають до заклику, а деякі навмисне затягують процес», – зазначив він.

Бороздін повідомив, що доручив розробити «дорожню карту» проходження медичної комісії призовниками. При цьому він нагадав, що ухилення від призову карається штрафом, або примусовими роботами, арештом і навіть позбавленням волі на строк до двох років.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов раніше повідомив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що з 2014 року в російську армію призвали 18,9 тисячі кримчан.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії закликали не менш ніж 4800 жителів Криму. За даними тимчасового повіреного в справах США при ОБСЄ Гаррі Каміана, в 2018 році в російську армію призвали 5600 кримчан.
…