Україна

Президент Володимир Зеленський уночі 21 листопада зустрів передані Росію малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» – їх перегнали до бази Військово-морських сил в Очаків у Миколаївській області.

«Я домовився (про повернення кораблів із Кремлем – ред.) ні на яких умовах, а просто по телефону про повернення наших моряків і наших катерів. Я нічого ніде не підписував, нічого не обіцяв. Мені здавалося, і нам всім здається, і ми знаємо, що ми праві в цій ситуації. Наші хлопці повинні були повернутися. Ніяких умов там немає», – наголосив президент.

Представники Росії наголошували, що повертають катери і буксир не через рішення Міжнародного трибуналу, яке вимагало від Кремля повернути і полонених і захоплене майно, а через закінчення слідчих дій у кримінальній справі про нібито незаконний перетин російського державного кордону українськими моряками.

Ще до прибуття катерів до порту командувач наголошував, що з катерів зняли всі цінні речі та навіть побутові пристрої. На причалі можна було побачити, що радіолокаційна техніка виглядає більш новою, але всередину катерів журналістів не пропустили. 

Президент України прибув до Очакова із кількагодинним запізненням через проблеми з двигуном у президентському літаку. На базі ВМСУ його супроводжували посол Німеччини Анка Фельдгузен, посол Франції Етьєн де Понсен і спецпредставник ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи у Мінську Мартін Сайдік.

Захоплені торік Росією катери і буксир прибули до порту Очаків 20 листопада в другій половині дня. Спочатку до гавані відбуксирували «Нікополь», згодом «Яни Капу», а потім і «Бердянськ». Останній постраждав від обстрілу рік тому, але зараз на корпусі вже немає пробоїни – її залатали.
…

Президент України Володимир Зеленський із кількагодинним запізненням прилетів в Очаків, що в Миколаївській області. Літак президента не зміг вилетіти з військового аеродрому в Чугуєві через поломку двигуна. В Очакові президент зустрів українські кораблі, які торік були захоплені біля берегів Криму. Зеленського супроводжували посол Німеччини Анка Фельдгузен, посол Франції Етьєн де Понсен і спецпредставник ОБСЄ у складі Тристоронньої контактної групи у Мінську Мартін Сайдік. (Відео Радіо Свобода / Офіс президента України)
…

Фігурантам другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» дозволили короткі побачення з родичами. Зокрема, дозвіл на побачення отримали родичі Сервера Мустафаєва, Ернеса Аметова, Сервера Зекір’яєва і Тимура Ібрагімова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сьогодні мені вдалося потрапити на побачення з моїм сином Сервером Мустафаєвим, зі мною також була дружина Сервера – Майє. Я знаю, що на побачення потрапили до хлопців також рідні Аметова, Зекір’яєва і Тимура Ібрагімова. Побачення тривало приблизно дві години, розмовляли ми з Сервером через скло. Я поговорив із сином хвилин сорок, ще приблизно годину говорила Майє. Стан здоров’я у Сервера нормальний. Ми хотіли передати йому ліки, але він сказав, що йому поки нічого не потрібно. Троє хлопців сьогодні сказали, що поки їм не потрібні ліки, тільки, наскільки мені відомо, у Тимура Ібрагімова є проблеми зі здоров’ям і його мати спробує найближчим часом передати йому ліки. Сервер також сказав щодо суду, що настрій у хлопців міцний і поступатися вони не збираються», – розповів батько Сервера Мустафаєва Рустем Мустафаєв.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу Бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав країни-члени альянсу посилити підтримку України, а також Грузії, передає «Голос Америки».

«Я закликаю союзників надати необхідні ресурси та кадри, для того, щоб ми могли надавати їм більше практичної підтримки», – заявив Столтенберґ у Брюсселі, куди на зустріч зібралися міністри закордонних справ країн НАТО.

Він наголосив на важливості підтримувати Україну та Грузію як партнерів у Чорноморському регіоні.

«НАТО збільшило свою присутність в Чорноморському регіоні за останні кілька років. Ми погодили цього квітня пакет заходів, щоб проводити більше навчань та збільшити обмін інформацією», – додав Столтенберґ.

Наприкінці жовтня, перебуваючи з візитом в Україні генсекретар НАТО ЄНС Столтенберґ заявив, що Україна є серед найближчих союзників НАТО, і альянс цінує внесок Києва у євроатлантичну безпеку. 

 
…

Колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер ввечері вівторка почав давати публічні свідчення в рамках розслідування щодо імпічменту президента США Дональда Трампа.

Перед початком свідчень Волкер присягнув, що казатиме правду.

Після виступу Волкера процедура слухань передбачає запитання до нього, і додатковий час, розповів головуючий на слуханнях голова комітету з питань розвідки Адам Шифф.

Разом із Волкером свідчить співробітник Білого дому Тім Моррісон.

Трансляцію слухань веде проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки «Настоящее время» (переклад російською мовою – ред.)

Раніше сьогодні свідчення дав високопосадовець Білого дому, керівник Європейського відділу в Раді національної безпеки США підполковник Александер Віндман, а також помічниця віцепрезидента Майкла Пенса Дженніфер Вільямс.

20 листопада показання дасть посол США в ЄС Гордон Сондланд. 21 листопада виступлять двоє чиновників Міністерства оборони і Держдепартаменту США, 22 листопада – колишня співробітниця Білого дому, яка відповідала за роботу з Росією й Україною, Фіона Гілл.

Палата представників Конгресу США вивчає питання про те, чи чинив Трамп тиск на владу України з метою нашкодити своєму політичному опонентові, демократу Джо Байдену. У центрі розслідування – питання про те, чи була прямо пов’язане замороження військової допомоги Києву з боку США з вимогою до української влади розслідувати діяльність сина Байдена в Україні.
…

Служба безпеки України повідомила, що відомому танцівнику українського походження, який торік став громадянином Росії, Сергію Полуніну не заборонений в’їзд в Україну. Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Інформація про заборону в’їзду в Україну запитуваній Вами особі в СБ України відсутня», – йдеться у відповіді.

Раніше батько Полуніна Володимир розповідав, що торік улітку танцівник приїжджав в анексований Росією Крим, і що пізніше йому заборонили в’їзд в Україну.

Сергій Полунін народився у Херсоні, потім мешкав у Києві. Торік Полунін повідомив, що отримав громадянство Росії. Він неодноразово висловився на підтримку політики російського президента Володимира Путіна.

Від 2007 до 2012 років Полунін був прем’єром Королівського балету в Лондоні. Від 2012 року він виступав у російських театрах. Також був призначений в.о. ректора Севастопольської академії хореографії.
…

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час зустрічі з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом заявив, що Україна сподівається на повну імплементацію у законодавство Німеччини змін до газової директиви Євросоюзу, що стосуються проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення «Північного потоку-2» з-під дії консенсусної директиви ЄС німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим», – заявив Гончарук.

Він додав, що у разі «преференційного виведення» газопроводу з-під дії газових директив ЄС, російський «Газпром» отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем.

«Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та європейських практиках», – сказав Гончарук.

Раніше сьогодні міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, який перебуває з візитом в Україні, також наголосив, що транзит російського газу через територію України має продовжуватись і після 2019 року. Маас вказав, що не знає, чи обговорюватимуть на запланованій на 9 грудня в Парижі зустрічі «норманської четвірки» питання транзиту газу через Україну.

13 листопада парламент Німеччини ухвалив поправки до газової директиви Євросоюзу. Згідно з документом, компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повинна бути незалежною від російського «Газпрому», а 50% потужностей газопроводу мають резервуватися для альтернативних постачальників газу.

Уряди України, США, Польщі і країни Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.
…

Президент України Володимир Зеленський 19 листопада зустрінеться з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем. Про це повідомили у Офісі президента.

«19 листопада відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Чеської Республіки Андреєм Бабішем, який перебуватиме в Україні з офіційним візитом», – мовиться у повідомленні.

Як стало відомо раніше, разом з прем’єром в Україну мають прибути міністр промисловості й торгівлі Чехії Карел Гавлічек, а також 85 підприємців.

Головна мета візиту – висловити підтримку територіальної цілісності, cуверенітету і незалежності України, а також подальшому зближенню України та Європейського союзу.

Члени чеської делегації також ставлять метою візиту підтримку двосторонніх чесько-українських відносин, зокрема, у сфері економіки. У програмі візиту проведення в Києві чесько-українського торгівельного форуму, в роботі якого візьме участь президент Господарської палати Чехії Владімір Длоуги.

Україна є двадцятим найбільшим торгівельним партнером Чеської республіки. За даними Чеської торговельної палати перед чеськими підприємцями Україна відкриває великі можливості співпраці в галузі авіаційної, оборонної й транспортної промисловості, енергетики, машинобудування.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Гайок Маас скасував заплановану на 19 листопада поїздку на Донбас через погодні умови. Маас одразу полетить до Києва, де обговорить з українським колегою Вадимом Пристайком і президентом України Володимиром Зеленським саміт «нормандської четвірки», повідомляє DW.

Попередні плани передбачали, що ввечері 18 листопада міністр прилетить до Харкова, а вранці 19 листопада гелікоптером дістанеться району лінії розмежування на Донбасі. Через сильний туман 18 листопада в аеропорту Харкова скасували або ж затримали багато рейсів.

Минулого тижня кілька джерел повідомили, що зустріч лідерів України, Росії, Франції та Німеччини у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у Парижі. В Офісі президента Володимира Зеленського також підтвердили цю інформацію.

11 листопада президент Росії Володимир Путін обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель плани провести зустріч лідерів «нормандської четвірки» (України, Франції, Росії й Німеччини). Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.
…

18 листопада почався процес висування кандидатів на місцевих виборах, які мають пройти 22 грудня 2018 року, повідомляє Центральна виборча комісія.

Процес висування кандидатів у депутати сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, а також кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів почався згідно з Календарним планом підготовки до виборів 22 грудня, уточнюють у ЦВК.

«Подання до ТВК документів для реєстрації кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови триватиме до 27 листопада включно. А до 28 листопада включно територіальні виборчі комісії прийматимуть рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови або про відмову в реєстрації», – уточнюють у комісії.

За даними установи, близько 30 політичних партій вже повідомили її про участь місцевих осередків у перших місцевих виборах.

22 грудня вибори відбудуться в 86 об’єднаних територіальних громадах, а саме в 69 селах, в 16 селищах та одному місті. Вибори пройдуть у 21 області. За попередніми даними ЦВК, в них може взяти участь понад 380 тисяч виборців.

«Протягом майже чотирьох попередніх років, з 25 жовтня 2015 року до 30 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було призначено перші місцеві вибори у 896 об’єднаних територіальних громадах. Відтак, після проведення виборів 22 грудня 2019 року загальна чисельність усіх разом взятих призначених перших виборів в ОТГ становитиме 982», – заявляє Центрвиборчком.

Наступна серія перших місцевих виборів пройде 29 грудня.
…

Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» і буксир «Яни Капу», які Росія захопила в районі Керченської протоки у листопаді минулого року і 18 листопада передала Україні, прямують додому, повідомляє пресцентр командування Військово-морських сил Збройних сил України.

«Сьогодні, 18 листопада в акваторії Чорного моря розпочато процес, щодо повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» і буксиру «Яни Капу». Наразі українські буксири «Титан», «Гайдамаки» і пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами і буксиром розпочали рух в напрямку материкової України», – йдеться в повідомленні ВМС у фейсбуці.

17 листопада пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українські військові судна передадуть Україні 18 листопада.​ Буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» відбуксирували з порту Керчі до «погодженого місця».

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

21 листопада у Гаазі відбудуться перші слухання Морського трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«1 квітня 2018 згідно з вимогами Міжнародної Конвенції ООН з морського права ми повідомили Російську Федерацію про спір за Конвенцією ООН з морського права. Бо захоплення і утримування українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів є грубим порушенням Росією імунітетів військових кораблів, гарантованих нормами міжнародного звичаєвого і морського права. Міжнародний трибунал з морського права 25 травня 2019 року на запит України зобов‘язав Росію негайно повернути під контроль України «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» на 24 члени їхніх екіпажів. Проте, Наказ Міжнародного трибуналу не був і не є самоціллю. Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Саме це і закладено в позові МЗС від 1 квітня 2019 року», – зазначила Зеркаль.

Як приклад подібного слухання, вона навела справу «Арктік Санрайз» (Нідерланди проти Росії).

«Ми також збираємося пройти цей шлях і довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права», – сказала дипломат.

Росія захопила три кораблі ВМС України і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ – 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Моряків урешті передали Україні не за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

18 листопада Міністерство закордонних справ Росії повідомило про передачу Україні затриманих біля Керченської протоки кораблів.
…

Такі дії мають на меті «перешкодити Петру Порошенку провести ряд зустрічей з іноземними лідерами» – Ігор Головань
…

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва ніколи не заперечувала можливості повернення Києву трьох суден, захоплених в Керченській протоці в листопаді 2018 року.

«Ніколи не заперечували можливості повернення українській стороні суден, які брали участь в організованій в листопаді 2018 року попереднім київським керівництвом «провокації» в районі Керченської протоки», – йдеться в повідомленні МЗС Росії на сторінці в Telegram.

Також в повідомленні йдеться, що російські дипломати «в червні поінформували Посольство України в Москві про наявні в рамках російського законодавства можливості, які Київ міг би задіяти для звільнення моряків і кораблів».

Українська сторона поки не коментувала заяву російського зовнішньополітичного відомства.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.​

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. 

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.

 
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 17 листопада 6 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних силу України.

«Противник обстріляв позиції наших підрозділів з протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Військові зазначили, що втрат внаслідок обстрілів серед особового складу Об’єднаних сил немає.

Згідно з повідомленням, на ділянці розведення біля Станиці Луганської в неділю встановлювали відбійники на узбіччях дороги від мосту у напрямку КПВВ; у районі Золотого-4 – упорядковували територію на місці розбирання бліндажів; біля Богданівки і Петрівського – тривало розмінування.

«На ділянці розведення №3, в районі населених пунктів Богданівка і Петрівське Донецької області, триває очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Сьогодні співробітниками ДСНС України обстежено 2,6 гектара території та вилучено 40 ВНП. Загалом, з початку робіт, вилучено 89 вибухонебезпечних предметів на площі 12,17 гектара», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх ресурсах звинуватили українських військових в обстрілі 17 листопада Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Росія після повернення Україні захоплених біля берегів анексованого Криму військових кораблів повинна припинити кримінальну справу проти українських моряків, повідомивн на сторінці у Facebook російський адвокат Микола Полозов.

«Оскільки арбітраж трибуналу розглядатиме в тому числі і питання імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів, то провадження у кримінальній справі в Росії про незаконний перетин кордону групою осіб є тривалим порушенням імунітету українських військових суден і членів їхніх екіпажів і безумовно ускладнює суперечку, розглянуту міжнародним трибуналом ООН з морського права. Після повернення в Україну захоплених моряків і їхніх кораблів природним і розумним завершенням всієї цієї історії в Росії має бути припинення кримінальної справи проти моряків», – заявив адвокат.

Раніше сьогодні пресслужба прикордонного управління ФСБ Росії в анексованому Криму повідомила російським ЗМІ, що захоплені Росією три українських військових судна передадуть Україні 18 листопада.

Згідно з повідомленням, три українських судна – буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ» – відбуксирували з порту Керч до «погодженого місця». Де саме будуть передані кораблі наразі невідомо. Українська сторона ситуацію поки не коментувала.

17 листопада кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив, що судна в керченському порту почали готувати до відправлення. Згодом вони в супроводі російської берегової охорони вийшли в Керченську протоку в бік Чорного моря.

Раніше помічник президента України Володимира Зеленського Андрій Єрмак розповів про завершальний етап повернення в Україну трьох кораблів Військово-морських сил України, які захопила Росія із застосуванням зброї разом з екіпажами в листопаді 2018 року.

Росія захопила три кораблі ВМС України, малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу», і 24 українських військовослужбовців – моряків і працівників СБУ 25 листопада 2018 року неподалік Керченської протоки з застосуванням зброї в міжнародних водах, що за міжнародним правом визнається як акт агресії.

Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити їх за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону».

Міжнародний трибунал із морського права наказав Росії негайно звільнити військових і повернути кораблі. Москва відмовилася це зробити.

Кораблі не повернені досі, а моряків урешті передали Україні не безумовно, за рішенням трибуналу, а в рамках обміну утримуваними. При цьому Росія відпустила моряків формально під «особисте зобов’язання» за першим викликом з’явитися до Росії на суд над ними у справі, яку там так і не закрили.
…

Раніше кілька українських засобів інформації повідомляли, що повернення цих кораблів можливе вже найближчим часом
…

Кандидатуру завідувачки кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили Тетяни Монахової розглядатиме уряд
…

Під час етапу з окупованого Сімферополя до СІЗО російського Ростова-на-Дону у фігуранта другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервера Мустафаєва вилучили медикаменти. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповіла адвокат Ліля Гемеджі.

«Коли він знаходився в Краснодарському СІЗО в камері розміром чотири квадратних метра, його співкамерник захворів вірусним захворюванням. Відповідно для того, щоб запобігти захворюванню і зміцнити імунітет після минулої хвороби, у нього були ліки, вітаміни і противірусні препарати. Ось ці препарати у нього вилучили, сказавши, що в СІЗО Ростова-на-Дону медикаментів достатньо і допомоги, яку надають в СІЗО Ростова, теж досить», – розповіла адвокат.

Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір» 15 листопада.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Уряд затвердив своїм представником у Верховній Раді заступницю голови фракції «Слуга народу» Олена Шуляк. Про повідомляється на сайті Кабінету міністрів.

Як зазначається, Олена Шуляк є заступницею голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. 

Раніше Кабмін у парламенті представляла депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук, але 15 листопада вона повідомила, що складає повноваження.

13 листопада Верещук не голосувала за законопроєкт про ринок землі. Керівництво фракції «Слуга народу» виключало ймовірність «репресій» через неголосування за документ.
…

Експосол США в Україні Марі Йованович назвала залякуванням твіти, які розміщував американський президент Дональд Трамп у той час, як вона давала свідчення у під час відкритих слухань у Палаті представників американського Конгресу у справі про його можливий імпічмент.

«Я не можу говорити про те, що намагається зробити президент, але я думаю, що ефект полягає в залякуванні», – сказала у відповідь на запитання журналістів, як вона оцінює ці твіти.

Раніше сьогодні президент США Дональд Трамп розкритикував роботу звільненої ним у травні 2019 року з посади посла в Україні Марі Йованович, яка у цей самий час давала свідчення у Конгресі.

«Всюди, куди приходила Марі Йованович, ситуація погіршувалася. Вона розпочала (роботу як посла – ред.) у Сомалі, і як це пішло? Далі швидко направилася до України, де новий президент (Володимир Зеленський – ред.) негативно висловився про неї у моїй другій телефонній розмові з ним. Абсолютне право президента США призначати послів», – написав Трамп у твітері.

Минулого місяця на закритих слуханнях Марі Йованович стверджувала, що президент США Дональд Трамп чинив тиск на Державний департамент, щоб її звільнили з посади. Йованович твердила, що її «раптово» відкликали у травні і повідомили, що президент втратив до неї довіру. Дипломат зазначила, що про «узгоджену кампанію» проти неї вона дізналася від чиновників. За їхніми словами, кампанія, під час якої Трамп чинив тиск на посадовців, тривала майже рік.
…