Україна

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві 11 листопада скасував рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про задоволення позову Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату до Міністерства культури України про заборону ліквідаційній комісії здійснювати дії, що стосуються майна Київської патріархії УПЦ КП.

Поліція Києва повідомила, що під час судового засідання сталася сутичка між представниками релігійної організації та працівниками суду.

«За попередньою інформацією, група осіб розбила скляні двері в будівлі суду та намагалися потрапити на засідання, у результаті чого сталася сутичка з представниками суду. Для припинення конфлікту працівники поліції застосували сльозогінний газ. П’ятьох активних учасників події правоохоронці доставили до управління поліції, де встановлюють їхні анкетні дані та беруть пояснення», – інформує пресслужба.

У вересні Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов Київської патріархії Української православної церкви Київського патріархату до Міністерства культури України, заборонивши суб’єктам державної реєстрації юридичних осіб та ліквідаційній комісії дії, що стосуються майна Київської патріархії УПЦ КП.

Також суд визнав протиправність наказу Міністерства культури України, яким скасовано дію статутів УПЦ КП і Київської патріархії.

Наприкінці липня 2019 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом УПЦ КП до Міністерства культури України про скасування наказу в частині, де зазначено, що втратили чинність накази міністерства про реєстрацію в новій редакції статуту релігійної організації «Київська патріархія Української православної церкви».
…

Розведення сил і засобів на Донбасі відбувається за планом і контрольованим сценарієм, заявив міністр оборони України Андрій Загороднюк.

«З нашого боку все розвивається керовано. Звичайно, що терористи намагаються зірвати процес – це те, що ми можемо бачити вже. Але ми діємо за нашим планом, в нас є сім днів тиші, ми проводимо розведення за планом, воно проходить за контрольованим сценарієм», – цитує пресслужба Міноборони інтерв’ю Загороднюка на телеканалі «1+1».

За словами міністра, в разі, якщо російська сторона порушить взяті зобов’язання, українські військові протягом короткого проміжку часу займуть попередні позиції.

«У нас такі сценарії пропрацьовані, ми знаємо, що робити в такому випадку. Ми зможемо діяти якнайшвидше», – сказав Андрій Загороднюк.

Міністр повідомив, що українські військові, які захищали позиції в районі населеного пункту Богданівка, наразі відійшли на позиції, які займали у 2016 році.

«Нинішні позиції навіть кращі, адже ми повертаємось на позиції 2016 року, які ми розбудували, пропрацювали, тож вони повністю готові для виконання військовими завдань», – додав Загороднюк.

Про розведення сил на трьох пробних ділянках домовилися у Мінську ще в 2016-му. Йдеться про території в районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області і Петрівського – в Донецькій. На перших двох, відповідно до заяв штабу ООС, відведення військ уже відбулося.

На третій і останній ділянці, розташованій між підконтрольною Києву Богданівкою й окупованим Петрівським, розведення почалося 9 листопада.

 
…

Міністр оборони України Андрій Загороднюк заявляє про бажання скасувати призов і повністю перейти до професійної української армії.

«Позиція держави і моя персональна ціль – це скасувати призов. Ми рухаємося до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка буде професійною, підготовленою і оснащеною», – цитує пресслужба Міноборони слова Загороднюка в ефірі телеканалу «1+1» 10 листопада.

Він також додав, що повний перехід на професійну армію є поступовим процесом.

«Це не відбудеться швидко, це не буде протягом року. Кожен військовослужбовець має знати своє місце, в нього має бути чітка військова кар’єра, захищені права так, щоб ми могли конкурувати при відборі, конкурувати за кращих людей у нашій армії. І хороша техніка, звичайно, що є частиною наших спроможностей», – сказав міністр оборони України.

Раніше про те, що Україна йде «шляхом професіоналізації» армії міністр оборони заявляв в інтерв’ю Радіо Свобода.

У 2013 році тодішній президент України Віктор Янукович скасував призов до Збройних сил України. У 2014 році призов відновили після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Український ветеран Ігор Мазур, що був затриманий 9 листопада на кордоні в Польщі за запитом Росії, заперечує участь у бойових діях на території Чечні.

«Я не брав участі у бойових діях, я був на території Чечні у той час. Ми приїхали туди, як журналісти, і я працював у прес-центрі «Вільний Кавказ». Українські прикордонники не попереджали мене, що я у списку Інтерполу. Я вже у Польщі був кілька разів після того, як звільнився зі ЗСУ. Я був у базі Інтерполу з 2014 року, просто Інтерпол не давав хід цьому. Останні місяці Росія почала активно працювати на міжнародному рівні. Інтерпол здався і включив нас у так званий «чорний список». На жаль, Інтерпол допомагає у цьому Росії», – заявив Ігор Мазур 10 листопада в Любліні.

Сьогодні відділ Окружної прокуратури у польському Холмі звільнив Мазура, який працює в секретаріаті омбудсмена України, на поруки українського консула у Любліні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, поки триватиме судовий процес щодо його екстрадиції Росії, Ігор Мазур перебуватиме у Люблінському воєводстві. Суд щодо обрання для Ігоря Мазура запобіжного заходу не відбувся.

«Ми думали, що будемо в суді відстоювати, щоб Ігоря Мазура не арештували до закінчення процесу екстрадиції, але сьогодні нам вдалося під моє особисте поручительство звільнити Ігоря Мазура. Польська прокуратура пішла нам назустріч. Ігор – на волі, ми будемо ходити на судові процедури. І сподіваємось, що все щасливо закінчиться. Це українська і польська перемога», – заявив генконсул України у Любліні Василь Павлюк.

Коли саме відбудеться перше судове засідання у справі екстрадиції Ігоря Мазура Росії чи повернення в Україну – невідомо.

Польська прокуратура має отримати від Росії матеріали, які б підтверджували факт розшуку каналами Інтерполу громадянина України Ігоря Мазура за підозрою в участі у бойових діях у Чечні.

Ігор Мазур (позивний «Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.

Читайте також: Віцеспікерка Верховної Ради звернулася до членів польського Сейму у зв’язку зі справою Мазура

Його затримали 9 листопада на кордоні з Польщею.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.
…

Віцеспікерка польського Сейму Малгожата Гошевська назвала «виключно технічним виконанням міжнародних угод та зобов’язань» затримання польськими правоохоронцями українського активіста Ігоря Мазура. Вона також закликала до «спокою та розсудливості».

«Відважний громадянський активіст і ветеран війни на Донбасі, Грузії та Чечні став жертвою дій східних сусідів. Він був внесений російськими службами до реєстру затримань Інтерполу. Це – наочний приклад використання Кремлем інститутів міжнародного права для політичної помсти… Польща зробила те, що мусила зробити. Вона затримала особу, яка фігурує в реєстрі. Але – для з’ясування ситуації. Ми вже багато чого знаємо. І я запевняю вас, що дорога до Росії не є відкритою», – написала Гошевська у фейсбуці.

Близько 200 людей зібралися в Києві під посольством Польщі ввечері 9 листопада. Учасники акції мали на меті підтримати затриманого за запитом Росії співробітника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, добровольця Ігоря Мазура.

Раніше 9 листопада міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, коментуючи затримання польськими правоохоронцями Ігоря Мазура, заявив, що Росія вкотре використала інструменти Інтерполу для політичних переслідувань громадян України.

Суд щодо затриманого в Польщі одного з лідерів «УНА-УНСО» Ігоря Мазура (позивний «Тополя») може відбутися вже в неділю, 10 листопада, повідомив Радіо Свобода представник офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

Ігор Мазур («Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.
…

Близько 200 людей зібралися в Києві під посольством Польщі ввечері 9 листопада. Учасники акції мали на меті підтримати затриманого за запитом Росії співробітника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, добровольця Ігоря Мазура.

Акативісти вимагали від польських правоохоронців відпустити Мазура і не підігрувати, як вони стверджують, російській провокації.

Раніше 9 листопада міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, коментуючи затримання польськими правоохоронцями Ігоря Мазура, заявив, що Росія вкотре використала інструменти Інтерполу для політичних переслідувань громадян України.

Суд щодо затриманого в Польщі одного з лідерів «УНА-УНСО» Ігоря Мазура (позивний «Тополя») може відбутися вже в неділю, 10 листопада, повідомив Радіо Свобода представник офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Андрій Мамалига.

Як повідомляється на сайті УНСО, затримання відбулося на запит Слідчого комітету Росії про подання Мазура у міжнародний розшук разом за звинуваченнями в участі у боях на площі Мінутка у Грозному під час Першої чеченської війни (за звинуваченнями в участі у Першій чеченській проти федеральних військ свого часу були затримані і засуджені у Росії Микола Карпюк та Станіслав Клих – ред.).

За цими даними, до Польщі Ігор Мазур їхав на запрошення віцеспікерки польського сейму Беати Мазурек.

Ігор Мазур («Тополя») – один із лідерів УНА-УНСО, певний час очолював осередок «Правого сектора» Київщини, учасник «Україна без Кучми», Помаранчевої революції і подій Євромайдану. Служив на Донбасі у складі ЗСУ у 2014–2015 роках.
…

Затримання відбулося за поданням Росії Ігора Мазура в розшук за звинуваченнями в участі у Першій чеченській війні
…

Ексдепутатка Верховної Ради Світлана Заліщук повідомила на своїй сторінці у фейсбуці, що стала штатним радником прем’єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовншньої політики.

«У команді прем’єра я відповідатиму за підготовку його міжнародних зустрічей та міжнародних візитів у тісній координації з МЗС та віцепрем’єром Дмитром Кулебою. Моїми головними kpi будуть успішні контакти голови Уряду зі своїми візаві, міжнародними фінансовими інституціями та дипломатами, створення позитивних передумов для розвитку міжнародної співпраці України, допомога в привабленні інвестицій, сприяння ефективнішому економічному співробітництву між державами. Окремо виділю боротьбу за наше європейське майбутнє та енергетичну безпеку», – зазначила вона.

У минулому скликанні парламенту Світлана Заліщук входила до комітету у закордонних справах.
…

Німеччина відзначає 9 листопада тридцяту річницю падіння Берлінського муру. Лише в Берліні за останній тиждень було проведено близько 200 заходів.

Сьогодні очікується, що президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та канцлер Ангела Меркель відвідають церемонію біля залишків Берлінської стіни.

4 листопада 1989 року в Східному Берліні, на Александерплац відбувся наймасовіший мітинг в історії НДР – за різними оцінками, в ньому взяли участь від 200 тисяч до мільйона людей. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який сорок років поспіль розділяв столицю Німеччини.

9 листопада 1989 року Берлінський мур, який розділяв Німецьку Демократичну Республіку і Федеративну Республіку Німеччина майже 30 років, був зруйнований.
…

Розведення сил поблизу Богданівки і Петрівського на Донеччині почалося, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 20 військовослужбовців, три БМП та дві вантажівки відійшли з попередніх позицій на 1 кілометр. За даними українських військових, угруповання «ДНР» дзеркально відводить війська зі свого боку. 

За цими даними, процес розведення триватиме три доби, після чого вибухотехніки зможуть почати розмінування території.

Раніше штаб ООС повідомив про відсутність обстрілів українських позицій на Донеччині 9 листопада.

8 листопада штаб ООС та угруповання «ДНР» взаємно звинуватили одне одного у зриванні розведення поблизу Богданівки і Петрівського.

2 листопада поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, про яке домовилися на початку жовтня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.
…

Апеляційний суд відхилив скаргу на рішення суду першої інстанції, який визнав незаконним перейменування проспекту імені Григоренка на проспект імені Жукова
…

Народний депутат Ярослав Дубневич вийшов під заставу 90 мільйонів гривень – про це низці ЗМІ повідомив його адвокат Олександр Тананакін.

За словами адвоката, заставу внесли за Дубневича ще 7 листопада, він провів ніч у слідчому ізоляторі і увечері 8 листопада залишив його.

За даними видання «Ґрати», народний депутат здав закордонний паспорт. Невідомо, хто саме вніс заставу за нього.

7 листопада апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала народного депутата із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича до 31 грудня.

2 листопада Антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дубневичу у вигляді 100 мільйонів гривень застави. Тоді адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.
…

Це дозволить уперше в історії притягнути Кремль до відповідальності в міжнародному суді – Зеркаль
…

Це рішення Міжнародний суд ООН має оголосити 8 листопада
…

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заарештувала народного депутата із групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича до 31 грудня.

Він може вийти на волю під заставу в 90 мільйонів гривень.

2 листопада Антикорупційний суд обрав запобіжний захід Дубневичу у вигляді 100 мільйонів гривень застави. Тоді адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.
…

На ділянці розведення військ у Золотому Луганської області немає обстрілів, повідомив начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак.

«Після того, коли було прийнято рішення, ви всі змогли переконатися… Про те, що там, де відвели, – там сьогодні обстрілів немає, що війська, які відійшли на визначену відстань, готові до реагування на всі ситуації», – сказав Хомчак.

Він заявив, що розведення сил біля Петрівського Донецької області можливе 8 листопада.

«Сім днів тиші вчора якраз пройшло. Сьогодні зроблено всі заяви, проходить верифікація. І з завтрашнього дня ми вже готові будемо виконувати далі ті вимоги, які є, щодо розведення. Відповідно, це буде все дзеркально, і о 12-й годині завтра буде заява відповідних керівників, які за це відповідають, щодо початку тих заходів», – зазначив начальник Генштабу.

2 листопада поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, про яке домовилися на початку жовтня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

Інформації про те, що Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо мера Києва Віталія Кличка та його двох заступників навмисне надають сенсаційного характеру в інформаційному полі, заявив міський голова Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу «Україна».

«Цій «новині» вже майже три тижні. І зараз так звані «друзі» розганяють її вже не першою хвилею в інформаційному полі. Неназваний скаржник – фізична особа – звернувся до суду, щоб той зобов’язав НАБУ відкрити провадження. Перспективи ця справа не має, я переконаний. І мені дуже смішно, що там йдеться ще й про нібито держзраду. Нехай перевіряють», – сказав Кличко. 

6 листопада Вищий антикорупційний суд України повідомив про те, що зобов’язав Національне антикорупційне бюро відкрити кримінальне провадження щодо київського міського голови Віталія Кличка. Повідомлялося, що у жовтні неназваний скаржник звинуватив Кличка і двох заступників голови КМДА в низці злочинів, зокрема за статтями про зловживання владою, неправомірну вигоду, привласнення, розтрату майна, службовому підробленні тощо. Також серед звинувачень була вказана і «державна зрада».

Уряд 4 вересня погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації. За словами прем’єра Олексія Гончарука, ухвалу Кабміну ще має погодити президент Володимир Зеленський. Утім президент досі не підписав звільнення Кличка з посади голови КМДА. Зеленський раніше казав, що підтримує ідею щодо розділення функцій міськголови Києва та керівника КМДА.

 
…

Вона повинна перевіряти рівень володіння державною мовою для набуття громадянства України і під час зайняття визначених законом посад
…