Україна

Кабінет міністрів України вирішив залучити 450 мільйонів євро кредиту від Європейського інвестиційного банку для будівництва українських доріг, повідомив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Мова йде, зокрема, про два масштабні проєкти – об’їзну дорогу біля Львова та капітальний ремонт ділянок міжнародної траси Київ – Одеса», – написав Гончарук у Facebook.

У проєкті державного бюджету на 2020 рік передбачені 73,7 мільярда гривень на дорожню інфраструктуру. Це на 36% більше порівняно з 2019 роком.

 
…

За перші два місяці роботи до Вищого антикорупційного суду України надійшло 153 кримінальних провадження та 1909 клопотань, скарг і заяв.

«При цьому, за період з 5 вересня до 5 жовтня 2019 року ВАКС отримав 97 кримінальних проваджень та 911 клопотань, скарг і заяв. Упродовж другого місяця, тобто з 5 жовтня до 5 листопада 2019 року, до Вищого антикорупційного суду надійшло 56 кримінальних проваджень та 998 клопотань, скарг і заяв», – пояснили у ВАКС.

Вищий антикорупційний суд України почав роботу 5 вересня.

30 жовтня ВАКС ухвалив свій перший вирок – щодо екссудді за хиби в декларації.

Верховна Рада ухвалила закон про Вищий антикорупційний суд у червні 2018 року. 6 березня Кваліфікаційна комісія оголосила результати конкурсу до Вищого антикорупційного суду. У ВАКС працюватимуть 38 суддів.

7 травня на перших зборах суддів Вищого антикорупційного суду із третьої спроби його головою обрана Олена Танасевич, її заступником став Євген Крук.

 
…

Регіональні центри електронних карт Міжнародної гідрографічної організації PRIMAR (Норвегія) та IC-ENC (Велика Британія) повідомили про вилучення  російських карт зі своїх каталогів задля гарантування безпеки судноплавства в Азовському і Чорному морях, заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

«Ми вдячні міжнародному співтовариству за  підтримку України. Анексія Криму, незаконне будівництво та експлуатація мосту у Керченській протоці – ці дії Російської Федерації не тільки порушують суверенітет та територіальну цілісність України, а й створюють загрози у гарантуванні безпеки  судноплавства в Азовському і Чорному морях. Ми сподіваємось на подальшу увагу всіх країн світу до цієї проблеми», – сказав міністр.

У Мінінфраструктури також процитували керівника Гідрографічної служби Великобританії Тіма Лоува, який зазначив, що Сполучене Королівство і його партнери з ЄС не визнають незаконної анексії Криму Росією.

«Гідрографічна служба Сполученого Королівства є агенцією, що підпорядковується урядові Сполученого Королівства та дотримується політичного курсу, який ґрунтується на курсі ЄС щодо невизнання контролю Росії над Кримом…Політика уряду Сполученого Королівства залишиться незмінною після виходу Сполученого Королівства з Європейського союзу», – сказав Тім Лоув.

У липні Держгідрографія звернулася до Великої Британії, Норвегії та Міжнародної гідрографічної організації допомогти вилучити російські карти на українські води з міжнародного обігу. У відомстві розповіли, що Росія незаконно виробляє морські навігаційні карти на територію України, створюючи загрозу мореплавства в Чорному та Азовському морях, та продає ці карти через компанії Британії та Норвегії. У Держгідрографії зазначали, що випускають та продають повну колекцію карт у зоні своєї юрисдикції.

Попри анексію Криму та відсутність делімітації територіального моря між Україною та Росією, до території України в її міжнародно визнаних кордонах належать внутрішні води і територіальне море, розташоване вздовж Криму, яке є тимчасово окупованою територією України.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
…

Журналіст програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач 6 листопада на парламентських слуханнях «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення» повідомив про загрози, які виникають перед працівниками ЗМІ за нової влади.

«Якщо президент Зеленський може захищати поведінку своєї прессекретарки тільки тому, що вона формує для нього комфортний простір, тоді чому десь у селі друзі голови сільради не можуть поводитися, як Юлія Мендель. Якщо персональні дані водіїв, відданих справі людей, які разом зі мною знімають матеріали, які більшість із вас, напевне, бачили, можна публікувати, а відповідні органи не реагують за фактом цієї публікації, – чи не головний це доказ того, що цей діяч і досі має вплив? І це тут, у Києві… Як тоді залякують журналістів у регіонах?» – запитав Ткач з трибуни Верховної Ради.

«Багато з тих, хто в п’ятирічку Зеленського протидіятимуть журналістам, останні п’ять років чекали за кордоном або в країні і «вболівали за журналістів». Вони раділи щоразу, коли виходили матеріали про Порошенка, Грановського, Кононенка, а зараз, коли вони прийшли до влади і отримали вплив, вони не розуміють, звідки увага до них та їхньої діяльності. За президентства Порошенка владою багато ресурсів було витрачено, щоб створювати атмосферу ненависті та зневаги до журналістів – просто за професійну діяльність. Я не знаю, який зараз план у президента Зеленського, чи буде він особисто ініціювати боротьбу проти журналістів, які критикують його владу і тим самим знижують його рейтинги, чи буде він просто мовчки спостерігати, як проти журналістів будуть боротися інші люди з його мовчазної згоди», – сказав журналіст програми «Схеми».

Михайло Ткач також додав, що в Україні «дуже жорстке законодавство в частині захисту журналістів», та в більш розвинених країнах «це законодавство м’якше, але воно діє». «Ті, хто мають намір перешкоджати журналістській діяльності, не мають перед очима вироків за перешкоджання журналістській діяльності», – відзначив журналіст.

Слухання про безпеку діяльності журналістів в Україні відбуваються вперше за понад два роки. З парламентської трибуни виступили звільнений з незаконного ув’язнення в Росії журналіст інформагенції «Укрінформ» Роман Сущенко, міністр культури Володимир Бородянський, інші представники медіаорганізацій та журналісти провідних каналів.

«Схеми: корупція в деталях» – це програма журналістських розслідувань, що викриває високопосадову корупцію. Є спільним проєктом Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший», виходить в ефір щочетверга о 21:45 на «UA:Перший».
…

Колишній народний депутат Костянтин Жеваго переховується «в одній з європейських країн», повідомив директор Державного бюро розслідувань України Роман Труба у коментарі «Українським новинам».

Втім, він не зміг уточнити, чи подало ДБР запит в Інтерпол про оголошення Жеваго в міжнародний розшук.

Колишнього народного депутата та ексвласника банку «Фінанси та кредит» Жеваго викликали у Державне бюро розслідувань на 27 вересня, щоб оголосити про підозру. 9 жовтня стало відомо, що його оголосили у розшук.

Ще через два дні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

У Фонді гарантування вкладів раніше інформували, що з банку Жеваго незаконно вивели 5 мільярдів гривень.

У серпні поточного року ДБР повідомило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку Жеваго «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 мільярда гривень фінустанови.

Сам колишній народний депутат заявляв про непричетність до розтрати грошей банку.
…

П’ятьом чиновникам Міністерства оборони України оголосили підозри через закупівлю бракованих бронежилетів, повідомив директор Державного бюро розслідувань Роман Труба.

«Сьогодні тільки розпочато оголошення підозр. Станом на сьогодні оголошено п’ять підозр. Усі підозрювані – високопоставлені чиновники Міноборони: керівник головного управління, два його заступники і два начальники управління», – сказав Труба.

Він зазначив, що підозри оголосили за частиною 2 статті 28 і частини 3 статті 426 Кримінального кодексу України (бездіяльність військової влади, здійснена групою осіб за попередньою змовою).

Директор ДБР стверджує, що посадовці знали про невідповідність бронежилетів технічним характеристикам.

Загалом Міноборони закупило 11 тисяч бронежилетів «Корсар» на суму близько 100 мільйонів гривень. За даними слідства, 70% бронежилетів прострілюються тими видами зброї, від якої вони повинні захищати.
…

Міністерство оборони України має створити військову поліцію, заявив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради та урядом.

«Міністр оборони Андрій Загороднюк до 31 грудня має впровадити нову об’єднану систему керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО. Крім того, у структурі Міноборони має бути створений сучасний ефективний правоохоронний орган – військова поліція», – повідомили в Офісі президента.

При цьому наразі незрозуміло, якими будуть функції новоствореного органу.

В ОП інформують, що Зеленський вважає необхідним створення до кінця року концепції об’єднаного реєстру ветеранів та розробку проєкту технічного завдання платформи «E-ветеран».

 
…

«На завершальному етапі перебуває оформлення документів на постачання снайперських гвинтівок»
…

Візит депутата Державної думи Росії і лідера партії «Родіна» Олексія Журавльова на непідконтрольну українській владі територію Луганщини є грубим порушенням українського державного суверенітету, заявило Міністерство закордонних справ України.

«Вважаємо цю поїздку, як усі попередні неузгоджені з українською стороною «візити» російських посадовців на тимчасово окуповані території України в Донецькій та Луганській областях, а також в Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України», – розповіли в МЗС.

У відомстві висловили рішучий протест через візит російського посадовця в Луганську область.

Міністерство закордонних справ перевіряє інформацію про поїздку Журавльова на ділянку розведення сил і засобів у Золотому Луганської області.

За даними ЗМІ, російський депутат 1 листопада приїхав до Станиці Луганської, а наступного дня – до Золотого-5, яке перебуває під контролем підтримуваного Росією угруповання «ЛНР».

2 листопада поблизу Золотого-4 на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, що стартувало 29 жовтня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

У 2020 році в Україні відбудеться перепис населення за допомогою онлайн-інструментів, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук в етері телеканалу ICTV.

«Ми подивилися на різну практику у світі, як робиться перепис. І зараз шукаємо можливість зробити перепис максимально з урахуванням онлайн-інструментів. Тобто стимулювати людей самостійно заповнювати інформацію про себе», – сказав Гончарук.

Він очікує, що перепис населення має відбутися у 2020 році. Кошти на це закладені в проєкті державного бюджету.

Держслужба статистики повідомляла, що на кінець 2018 року чисельність населення в Україні становила понад 42 мільйони 200 тисяч людей.

Востаннє перепис населення в Україні проводили у 2001 році.
…

У роковини смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк 4 листопада у 40 містах України і світу відбудуться акції «Рік без Каті» з вимогою справедливого розслідування вбивства Гандзюк.

Як повідомляє у фейсбуці ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?», акції почнуться о 19:00.

У Києві активісти мають намір прийти до Офісу президента.

«4 листопада ми знову вийдемо на вулиці наших міст для того, щоб нагадати всім – і вбивцям, і владі, і всім громадянам нашої країни: ми вимагаємо справедливості», – йдеться в повідомленні.

Активісти закликали президента Володимира Зеленського прийти на акцію і поставити свічку в пам’ять про Катерину Гандзюк, а також використати «всі важелі впливу» і проявити «політичну волю» для покарання замовників убивства Гандзюк.

Напередодні в СБУ повідомили, що слідство у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк триває у межах п’яти кримінальних проваджень під процесуальним керівництвом Генпрокуратури.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.

5 серпня набув чинності вирок п’ятьом особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську активістку.

 
…

З весни 2014 року в результаті бойових дій на Донбасі понад 3 330 мирних жителів загинули, 9 тисяч були поранені, йдеться в оновлених даних Організації Об’єднаних Націй.

За підрахунками ООН, 1 мільйон 300 тисяч людей стали внутрішніми переселенцями.

В організації також зазначили, що в результаті збройного конфлікту з’явилася лінія розмежування у 427 кілометрів, через що був перекритий «доступ до основних послуг». За даними ООН, 3,5 мільйона людей потребують зараз допомоги.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.
…

На полігоні «Ягорлик» у Херсонській області завершилися чергові навчання підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних cил Збройних cил України з бойовими стрільбами. Як повідомляє повітряне командування «Схід», були виконані бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів С-300ПТ як по повітряних, так і по наземних цілях, що позначали засоби повітряного нападу противника.

Разом із ними бойові запуски зенітних ракет здійснив бойовий розрахунок з Нікопольського зенітного ракетного полку.

Крім того, під час тактичних навчань офіцери застосовували сучасний автоматизований мобільний командний пункт «Ореанда».

На завершальному етапі навчань усі підрозділи повернулися в пункти постійної дислокації і до несення бойового чергування.

У перший день стрільб на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області ракетники провели понад 20 запусків ракет із комплексів С-300ПТ, С-300В1, Бук М1, З-125-2Д1 по повітряних, наземних, надводних і електронних цілях.

Бойові стрільби зенітних ракетних комплексів та іншого озброєння на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області відбуваються з 2016 року. Єдиний полігон «Чауда», який використовувала України для цих цілей, залишився в анексованому Криму.

У лютому на полігоні «Ягорлик» на Херсонщині українські військові провели випробування зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони.
…

Спецпрокурор Мюллер: Росія здійснювала «систематичні» зусилля щодо втручання у вибори 2016 року
…

Російський блогер Аркадій Бабченко залишив територію України. Про це сам Бабченко написав у соцмережах.

«Щось я не зрозумію, а чого всі так сполошилися? «Якщо Україна обере «кандидата Х» – я зараз без персоналій, я про загальну тенденцію в країні – я на наступний же день починаю запуск процесу «я звалюю». Рівно півроку тому написано. От рівно, майже день у день. Я сказав. Я зробив. У чому проблема?» – написав Бабченко у фейсбуці.

У жовтні 2018 року Бабченко оприлюднив дані про те, чому вважає, що російські спецслужби є причетними до планування замахів на нього і на інших російських політичних емігрантів в Україні та інших країнах, зокрема, Литві.

Читайте також: СБУ має докази причетності Росії до замаху на Бабченка – Грицак

Увечері 29 травня стало відомо, що в Києві нібито вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за даними СБУ, для організації вбивства найняли російські спецслужби.

Аркадій Бабченко залишив Росію в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього.
…

«Я думаю, він і сам цього хоче» – президент США
…

Вищий антикорупційний суд України оголосив, який запобіжний захід обрав для народного депутата з групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича, підозрюваного в привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Як вирішив суд, цей запобіжний захід має становити заставу на суму в 100 мільйонів гривень. Її мають внести протягом п’яти днів.

При цьому суд відхилив клопотання генерального прокурора Руслана Рябошапки про тримання депутата від вартою.

Обвинувачення просило для Дубневича тримання під вартою на термін у 60 днів із альтернативою застави на суму трохи більше як 93 мільйони гривень – саме стільки збитків, на думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завдали дії депутата.

Адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».

За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт.
…

«Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому», повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Він уточнив, що йдеться про арбітражне провадження, яке ще у квітні 2018 року ініціював «Газпром», щоб, «по суті, …переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом». «Нафтогаз», зі свого боку, в липні 2018-го звернувся до арбітражу з вимогою про перегляд транзитного тарифу і компенсацію за невиконання «Газпромом» зобов’язань щодо транзиту. У вересні 2018 року їх об’єднали в одне провадження.

За словами Вітренка, позовні вимоги «Газпрому» становлять приблизно 6 мільярдів доларів, тоді як вимоги «Нафтогазу» – понад 12 мільярдів доларів.

При цьому він назвав вимоги «Газпрому» необґрунтованими і пообіцяв пояснити детальніше суть вимог сторін пізніше.

Вітренко також нагадав, що як компенсацію збитків за рішенням попереднього Стокгольмського арбітражу «Нафтогаз» уже фактично отримав газ вартістю понад 2 мільярди доларів, який був поставлений «Газпромом» в Україну і кошти від реалізації якого були фактично сплачені в держбюджет як податки й дивіденди «Нафтогазу».

«Газпром» ще залишається нам винним 3 мільярди доларів. Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг у 2020 році. А у 2021-му ми розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», – написав Юрій Вітренко.

«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.

У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України).
…

Поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів. Завтра, 3 листопада, розпочнеться процес розмінування та демонтажу демілітаризованої зони, повідомив керівник української сторони в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню Олександр Борщевський.

«Вчора (1 листопада – ред.) було завершено практичний захід щодо розведення сил і засобів. Сьогодні до 12:00 проходить верифікація цього розведення. Й інформування СММ ОБСЄ щодо початку розмінування і демонтажу фортифікаційних споруд, які будуть визначені для виконання цих заходів», – сказав Борщевський.

Крім того, у СЦКК журналістам повідомили, що розведення на третій ділянці поблизу населеного пункту Петрівське Донецької області не відбудеться у зв’язку із обстрілами безпосередньо в зоні розведення.

«30 жовтня був обстріл на даній ділянці. З 30 числа переноситься. Буде 7 діб, буде розведення», – повідомив керівник української СЦКК.

Крім того, керівник оперативно-тактичного угруповання «Північ» Олег Мікац заявив, що оголошений раніше режим «Жовтий» в зоні проведення ООС може завершитися уже з неділі.

1 листопада міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що розведення сил у Золотому-4 Луганської області практично завершилося. При цьому дату розведення сил і засобів у Петрівському Донецької області переглянуть через обстріли 30 жовтня.

У вечірньому зведенні штабу ООС заявили про завершення розведення сил поблизу Золотого-4.

1 жовтня в столиці Білорусі Мінську учасники Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилися про початок розведення сил і засобів біля Петрівського Донецької області і Золотого-4 Луганської області із 7 жовтня.

29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині.

30 жовтня українська сторона СЦКК заявила, що перед початком розведення сил і засобів підтримувані Росією бойовики не дотримали умови про відсутність обстрілів поблизу Золотого в Луганській області упродовж семи днів.

31 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що розведення сил у Петрівському повинне початися 4 листопада.
…

Міністерство закордонних справ України запросило посла Франції для надання роз’яснень щодо нещодавніх заяв французького президента Емманюеля Макрона.

«Посол Франції відзначив, що претензій до громадян України, які подорожують Францією, у французької сторони немає. Відтак, слова Е.Макрона, які стосувалися проблематики міграції та законного працевлаштування, були висмикнуті з контексту. Сторони підтвердили, що між Києвом і Парижем існує повне розуміння і співробітництво в реалізації домовленостей про пересування громадян обох країн», – мовиться у коментарі речниці МЗС Катерини Зеленко, оприлюдненому на сайті відомства.

Президент Франції Емманюель Макрон у інтерв’ю правому журналові Valeurs Actuelles заявив про намір боротися з нелегальною міграцією, згадавши при цьому «підпільні українські мережі».

«Я віддаю перевагу людям, які прибувать із Гвінеї чи Кот-д’Івуар легально, …аніж підпільним болгарським чи українським мережам», – заявив Макрон в інтерв’ю, оприлюдненому 30 жовтня.

Як зазначає DW, заяву Макрона розкритикували, вказавши, що таким чином він «підіграє французьким прихильникам правих поглядів і хоче відібрати голоси у правої популістки Марін Ле Пен на майбутніх президентських виборах у 2022 році».

В уряді ж виступили на захист Макрона і наголосили, що президенту важливо звертатися до «всіх французів через усі засоби інформації».

 
…