політика, бізнес, народ

Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення підозрюваному в замовному вбивстві колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Про це повідомляє Генеральна прокуратура Німеччини 18 червня.

За текстом заяви, підозрюваний вбив Хангошвілі на замовлення російських урядових органів.

Підконтрольні уряду Російської Федерації органи дали обвинуваченому завдання ліквідувати Хангошвілі, ствреджують у прокуратурі.

Читайте також: Французька поліція каже, що до сутичок у Діжоні причетні групи чеченців​

«За замовним вбивством стояли ворожі відносини жертви з російською державою, з урядами Чеченської республіки та Інгушетії, а також із проросійським урядом Грузії», – йдеться в документі.

У тексті нагадують, що Хангошвілі воював проти федеральних військ на боці чеченських сепаратистів, а в 2008 році зібрав у Грузії ополчення для війни з російською армією в Південній Осетії.

Колишній польовий командир часів другої чеченської війни Зелімхан Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Читайте також: Росія ігнорує запити Німеччини щодо вбивства Хангошвілі​

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
…

Апеляційний суд Єревану призначив колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну суму застави понад 2 мільйони драм (4,2 мільйона доларів). Таке рішення суд ухвалив 18 червня.

Кочарян в цей момент лікується в одній зі столичних лікарень. Йому зробили другу операцію за останні сім місяців. Його адвокат Арам Вардеванян привітав привітав застави, проте суму назвав «безпрецедентною».

13 травня районний суд Єревану відмовився відпустити Кочаряна під заставу до кінця розгляду його справи.

Читайте також: З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

За два тижні після цього рішення інший суд ухвалив рішення, за яким колишнього президента не можна відправляти назад за ґрати, оскільки там він ризикує захворіти на коронавірусну хворобу COVID-19. Пенітенціарна служба виступила проти цього рішення.

Прокурори також заперечували проти звільнення Кочаряна, підозрюючи, що він може втекти або перешкоджати здійсненню правосуддя.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.
…

Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.

Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.

Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.
…

За останню добу в Росії підтверджено 7790 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб із боротьби із захворюванням. За минулу добу від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 182 людини. 

Найбільше нових випадків зафіксували в Москві – 1040.

Згідно з повідомленням, загальна кількість виявлених випадків COVID-19 в Росії досягла 561 091 особу, з початку епідемії померли 7 660 осіб, видужали 313 963.

 
…

Насильство і переслідування змусили майже 80 мільйонів людей залишити свої будинки по всьому світу, що майже подвоїло число переміщених осіб за останнє десятиліття, повідомило агентство ООН у справах біженців 18 червня.

Згідно з повідомленням, наприкінці минулого року одна з 97-ми людей в світі була вимушено переміщена.

«Один відсоток населення світу не може повернутися в свої будинки через війни, переслідування, порушення прав людини та інші форми насильства», – заявив верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді.

У звіті ООН йдеться, що до кінця 2019 року рекордні 79,5 мільйона людей жили в якості біженців, шукачів притулку, або як так звані внутрішньо переміщені особи в межах своїх країн – майже на 9 мільйонів більше у порівнянні з роком раніше. Майже 46 мільйонів переміщених осіб залишилися в своїй країні, а 26 мільйонів утекли через кордони як біженці. Серед причин, кажуть в ООН, – збільшення конфліктів і насильства.

Десять років тому число людей, що переміщувалася по всьому світу, становила близько 40 мільйонів осіб, сказав Ґранді, додавши: «Загалом число подвоїлося. І ми не бачимо, щоб ця тенденція зменшувалася».

Згідно зі звітом, торік близько 11 мільйонів осіб стали переміщеними особами, багато з яких перебувають у постраждалих від конфліктів країнах і регіонах. 68% біженців в світі прибувають з п’яти країн: Сирії, Венесуели, Афганістану, Південного Судану і М’янми.
…

Міністерство юстиції США 17 червня подало до суду екстрену заяву про тимчасовий обмежувальний наказ щодо блокування виходу книжки колишнього радника президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джона Болтона. Це сталося після того, як були опубліковані окремі уривки мемуарів.

Це вже друга дія адміністрації Трампа в намаганні заблокувати вихід книжки на тій підставі, що вона містить засекречену інформацію та загрожує національній безпеці. Міністерство юстиції стверджує, що Болтон «вирішив відмовитися від процедури попереднього перегляду публікації», на що він погодився, перш ніж стати радником президента Дональда Трампа.

Серед тверджень, про які пише Болтон, є те, нібито Трамп попросив президента Китаю Сі Цзіньпіна про допомогу в його переобранні і що Трамп усно підтримує будівництво таборів для тримання уйгурів.

Трамп відповів, назвавши Болтона в інтерв’ю Wall Street Journal «брехуном». В іншому інтерв’ю Трамп заявив Fox News, що Болтон порушив закон, включивши в книгу секретні матеріали.

Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.

Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.
…

Депутати Московської міської думи Євген Ступін та Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей та юрист Сергій Бочаров заявили, що подали до Верховного суду Росії позов про визнання недійсним указу президента Росії Володимира Путіна про голосування щодо поправок до конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Позивачі заявляють, що проводити голосування в умовах епідемії коронавірусу, коли «кожного дня вмирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу – злочин». На думку позивачів, скасування указу Путіна врятує багато життів.

Позивачі спробують домогтися, щоб Верховний суд розглянув позов до 1 липня, яке офіційно назвали днем голосування – хоча фактично воно буде проводитися з 25 червня.

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування.

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…

Брат Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер під час затримання поліцією у Міннеаполісі, закликав Раду ООН з прав людини провести незалежне розслідування «вбивств поліцією чорношкірих людей» у Сполучених Штатах та «насильства щодо мирних демонстрантів».

Філонайз Флойд виступив із відеозверненням до Ради в Женеві 17 червня, коли там обговорювали расизм і жорстокість поліції. Дебати були скликані на прохання африканських країн, які намагаються розслідувати жорстокість поліції і расову дискримінацію в Сполучених Штатах.

Дискусія відбулася після тижнів протестів у Сполучених Штатах і інших країнах світу проти жорстокості поліції і расової нерівності. Після смерті іншого чорношкірого американця, Рейшарда Брукса, якому поліцейські під час арешту в Атланті 12 червня двічі вистрілили у спину, почалися жорстокі заворушення.

Мішель Бачелет, старший співробітник Організації Об’єднаних Націй з прав людини, розкритикувала «необгрунтовану жорстокість», продемонстровану під час затримання Флойда, і попередила, що вона «стала символом системного расизму, що завдає шкоди мільйонам людей африканського походження». Бачелет також закликала країни протистояти наслідкам рабства і колоніалізму виплатити репарації.

«За сьогоднішнім расовим насильством, системним расизмом і дискримінаційною політикою ховається нездатність визнати і протистояти спадщині работоргівлі і колоніалізму», – наголосила вона під час засідання Ради.

За словами Бачелет, країни повинні реформувати поліцейські інститути, а також боротися з расовою нерівністю.

США залишили Раду ООН з прав людини у червні 2018 року.

Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.

 
…

Москва заявляє, що літаки Військово-повітряних сил США супроводжували чотири російські ядерні бомбардувальники, коли вони патрулювали територію поблизу Берингової протоки, яка розділяє російський півострів Чукотка й американський штат Аляска.

Міністерство оборони Росії 17 червня заявило, що США відправили винищувачі F-22 для супроводу чотирьох російських стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, які перебували «над нейтральними водами» навколо Чукотки, Берингової протоки й Охотського моря.

«На певних етапах маршруту російські літаки супроводжували винищувачі ВПС США F-22», – сказали в міністерстві, додавши, що патрульний політ тривав близько 11 годин.

10 червня командування американської протиповітряної оборони заявило, що її винищувачі двічі перехопили російські реактивні літаки і бомбардувальники біля берегів Аляски.

За місяць до цього Військово-морські сили США заявили, що два російські винищувачі Су-35 «у небезпечний і непрофесійний спосіб» пролетіли біля морського патрульного літака ВМС США P-8A над міжнародними водами у Східному Середземномор’ї.

 
…

Корабель військово-морського флоту Сполучених Штатів «Портер» 17 січня взяв курс на північ до Чорного моря, повідомляє посольство США в Україні.

За повідомленням, корабель прямує в ці води для «проведення операцій з морської безпеки та підвищення регіональної морської стабільності, комбінованої готовності та військово-морської спроможності» з союзниками США по Північноатлантичному альянсу та партнерами в регіоні.

«Перебуваючи в Чорному морі, «Портер» дотримуватиметься міркувань безпеки  в умовах стримування епідемії COVID-19 і залишатиметься у плаванні, зосереджуючись, за підтримки партнерів і союзників, на оперативних потребах та виконанні національних оборонних завдань», – повідомляє посольство.

Читайте також: Міноборони Росії: літаки США перехоплювали російські бомбардувальники біля Аляски​

До цього, за даними дипломатичної установи, корабель здійснював операції в Баренцевому морі з метою «ствердження свободи навігації та демонстрації органічної інтеграції між союзниками».

Минулого разу американський ракетний есмінець «Портер» здійснював операції в Чорному морі у квітні 2020 року. Загалом це буде третій раз за рік, коли американський військовий корабель здійснює операції в акваторії Чорного моря.
…

Число померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.

Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.

У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.

Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.

Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.

Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.

США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.

Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.

У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.

В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося. 

Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.

В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.

 
…

Китай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.

«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.

16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.

Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.

Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.

Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.

Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.

Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.

1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.

Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.

При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.
…

Міністерство юстиції США подало позов із метою не допустити публікації книжки спогадів колишнього радника з питань національної безпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.

У позові, поданому 16 червня, стверджується, що розділи нової книжки містять секретну інформацію, яка могла б завдати «непоправної шкоди» національній безпеці США. Болтона звинувачують у «очевидному порушенні домовленостей, які він підписав як умову своєї роботи (в Білому домі – ред.) та як умову отримання доступу до надсекретної інформації».

Позов поданий через день після того, як президент Дональд Трамп заявив, що Болтон порушить закон, якщо книга буде опублікована.

Видавець планує, що книжка Болтона «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» вийде друком 23 червня.

Правозахисна група «Американський союз громадянських свобод» (The American Civil Liberties Union) заявила, що будь-які зусилля, спрямовані на заборону виходу книжки Болтона «приречені на провал».

Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 року через 17 місяців роботи на посаді радника з національної безпеки.

Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.

Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.
…

Парламент Вірменії 16 червня задовольнив клопотання генпрокурора і позбавив депутатської недоторканності голову найбільшої опозиційної партії країни «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна. Тепер щодо нього може бути розпочато кримінальне переслідування за звинуваченням у хабарях на парламентських виборах 2017 року та за іншими статтями. Парламент також дозволив заарештовувати Царукяна.

Царукян вважається одним з найбагатших людей Вірменії. Під час виступу в парламенті він заявив, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.

Щодо Царукяна відкрито справи за трьому статтями – про підкуп виборців, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.

Прихильники Царукяна вже кілька днів влаштовують масові акції протесту на вулицях Єревана. У вівторок вони зібралися біля будівлі парламенту, після чого було затримано понад 100 осіб. У вихідні на аналогічних протестах було затримано більш ніж 250 людей.
…

У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

Влада міста перекрила 16 червня 29 менших адміністративних районів із понад 270 на підпорядкованій місту території. Всі входи й виходи з них перебувають під цілодобовою охороною, щодо всіх, хто прибуває чи відбуває, застосовують суворий контроль.

По всьому Пекіну припинені заняття в школах і переведені на дистанційний онлайн-режим. Підприємства й заклади можуть працювати, але влада заохочує запроваджувати гнучкі робочі режими і переходити на дистанційну роботу.

Виїзди з Пекіна без серйозної потреби заборонені. Ті, хто все ж мусить залишити місто, мають подати негативний результат тесту на коронавірус. Усі, хто прибуває в місто, мусять пройти тестування.

16 червня в Пекіні було зареєстровано 27 нових випадків COVID-19, а за останні п’ять днів – загалом 106.

Новий спалах пов’язують із пекінським гуртовим ринком Сіньфаді, який закрили минулих вихідних.

До цього в Пекіні протягом семи тижнів випадки коронавірусного захворювання реєстрували тільки в прибульців із-за кордону.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.

«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.

Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.

За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.

Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.

Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.

Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.

Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.
…