політика, бізнес, народ

Поліція в столиці Сербії Белграді затримала 15 людей після сутичок біля будівлі парламенту. Міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович заявив, що депутати й активісти опозиційної ультранаціоналістичної партії «Двері» побили одного депутата від правячої коаліції й напали на кількох народних обранців та міністра охорони здоровʼя, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Президент Александар Вучич у зверненні до громадян назвав нападників «фашистськими фаланґами» й закликав всі політичні сили засудити насильство.

Лідер партії «Двері» Бошко Обрадович в будівлі парламенту заявив, що йдеться про «початок народного повстання проти влади» й закликав громадян до масових протестів.

За його словами, прихильники партії біля парламенту протестували проти внесення змін до виборчого закону, які стоять на порядку денному 8 травня.

Обрадович запевнив, що ніякої бійки не було і що депутати партії «Двері» лише захищали колегу, якій погрожував депутат від владної коаліції.

Опозиція вважає неконституційними зміни до законодавства за 40 днів до виборів, які призначені на 21 червня.

Лідера «Двері» на сесії 4 травня служба охорони силомиць винесла з парламенту, оскільки він дув у свисток біля трибуни й унеможливлював дебати. Всупереч забороні політичних та інших зібрань через COVID -19, увечері 7 травня кілька сотень людей вийшли на пікет біля резиденції глави держави у центрі Белграда.

 
…

Влада Мінську не погодилась організувати 9 травня в Мінську процесію під назвою «Безсмертний полк», пославшись на епідеміологічну ситуацію. Це марш, розпочатий кілька років тому в Росії, щоб вшанувати учасників Другої світової війни.

Ходу хотіли організувати у Мінську три проросійські та ліві організації. Однак влада білоруської столиці рекомендувала організаторам утриматися від організації процесії «для профілактики» проти захворювань короновірусом. Мінський виконком зазначив, що цього року  відповідна акція «Безсмертний полк» відбудеться в Інтернеті.

У Москві в попередні роки тисячі людей брали участь у маршах «Безсмертного полку». Вони несли фотографії своїх предків, які брали участь у Другій світовій війні, російський прапор та стрічку святого Георгія, які в деяких країнах трактуються як символ російського імперіалізму.

У  Мінську організатори таких акцій за останні роки стикаються з різними проблемами.

Цього року організації «За союз і Комуністичну партію Союзу», «Батьківщина» та «За демократію, соціальний прогрес і справедливість» хотіли зібрати на марш у Мінську 5 тисяч людей.

У Білорусі немає карантину з приводу пандемії короновірусу. На 9 травня у Мінську заплановано військовий парад, підготовлені трибуни на 11 тисяч чоловік.
…

Інститут національної пам’яті Польщі протестує проти ліквідації в російському місті Твер меморіальної дошки, яка вшановує пам’ять поляків, убитих службовцями НКВС навесні 1940 року. Як повідомляє Польське радіо, заяві вказано, що такі дії з боку Російської Федерації є запереченням правди про Катинський злочин, який вчинив сталінський режим СРСР.

Польська установа нагадує, що радянська влада «всупереч елементарним засадам цивілізованого людства» провела екзекуцію 22 тисяч офіцерів Польського війська, котрих було взято в полон у 1939 році, під час спільної німецько-радянської окупації Польщі. Про одне з місць цих розстрілів нагадувала меморіальна таблиця в Твері, яка висіла на будинку, де страчено польських офіцерів.

Як наголосив польський ІНП, попри те, що у 90-ті роки минулого сторіччя Москва оприлюднила правду про Катинський злочин, то багато документів з офіційного слідства залишаються під грифом «секретно». Російська Федерація останніми роками почала послідовно заперечувати вину СРСР за вбивства польських офіцерів, і цим вписується «в традицію пропагандистської маніпуляції та злочинів сталінського тоталітаризму».

На меморіальній дошці, яку сьогодні знято в Твері, написано польською та російською мовами: «Пам’яті поляків – в’язнів табору в Осташкові, котрих вбито службовцями НКВС в Калініні. Світові – пересторога».
…

Колишня помічниця кандидата в президенти США від Демократичної партії Джо Байдена Тара Рід, яка звинуватила його в домаганнях, закликала політика вийти з президентської гонки. Про це вона заявила в інтерв’ю журналістці Меґін Келлі, уривок їхньої розмови опублікований у твітері.

За словами Рід, Байдену пізно вибачатися перед нею, і вона хоче, щоб він був притягнутий до відповідальності. На думку жінки, Байден ніколи не вийде з гонки, але вона «хотіла б, щоб він це зробив».

За повідомленням Associated Press, інтереси Тари Рід нині представляє Дуґлас Віґдор. Цей адвокат був одним із провідних спонсорів виборчої кампанії чинного президента США Дональда Трампа в 2016 році.

Захисник наголосив, що наразі йому не платять за роботу з Рід. Його фірма також заперечила, що існує політична мотивація його рішення представляти інтереси Рід у справі проти імовірного опонента Трампа на виборах у листопаді.

«Ми вирішили взятися за цю справу, тому що кожен урятований має право на компетентну консультацію», – йдеться у повідомленні фірми.

Про звинувачення Тари Рід стало відомо в середині квітня. Жінка заявила, що 27 років тому піддавалася сексуальним домаганням з боку Байдена. За словами Рід, в 1993 році політик в одному з коридорів Капітолію без дозволу цілував її, торкався і наполягав на інтимних відносинах. Тоді Рід розповіла про домагання лише матері, подрузі, брату і колишній колезі.
…

У столиці Ірану Тегерані вночі 8 травня стався землетрус магнітудою 5,1, внаслідок якого загинула щонайменше одна людина, ще семеро зазнали травм. Значна частина жителів залишили свої будинки, побоюючись продовження підземних поштовхів.

Землетрус стався незабаром після півночі, епіцентр розташовується поблизу міста Дамаван, приблизно за 70 кілометрів на схід від Тегерана, на глибині 7 кілометрів, повідомляє Геофізичний центр Тегеранського університету.

Гора Дамаван має висоту понад 5600 метрів і є найвищою вершиною Ірану.
…

Суд у столиці Росії Москві продовжив до 13 серпня термін домашнього арешту засновника інвестиційно фонду Baring Vostok Майкла Калві і ще п’ятьох обвинувачених у справі про розтрату.

Суд задовольнив 7 травня клопотання слідства щодо Калві, а також Філіпа Дельпаля, Вагана Абгаряна, Івана Зюзіна, Максима Владимирова і Олексія Кордічева.

У фонді Baring Vostok заявили, що не мають сумнівів у невинуватості Калві та його колег, а також висловили здивування в зв’язку з продовженням домашнього арешту.

Справу проти засновника Baring Vostok порушили в лютому 2019 року після скарги акціонера банку «Восточный» Шерзода Юсупова. За версією слідства, Майкл Калві переконав рада директорів банку проголосувати за прощення кредиту «Першого колекторського бюро» на суму два з половиною мільярди доларів в обмін на акції люксембурзького фонду IFTG. Сам Калві у суді називав звинувачення на свою адресу брехнею і пов’язав їх із корпоративним конфліктом між ним та акціонерами банку.
…

Білорусь проведе вибори президента між 9 і 30 серпня, повідомила голова Центральної виборчої комісії країни Лідія Ярмошина.

Як заявила вона 7 травня російському «Інтерфаксу», ЦВК попросить парламент вибрати точну дату в цьому проміжку.

Парламент країни має 8 травня зібратися на позачергову сесію з приводу визначення дати виборів.

Президент Олександр Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, відповідно до конституції, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що балотуватиметься на новий термін.

Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, зараз триває його п’ятий президентський термін.

Білорусь скасувала обмеження на терміни президентства на референдумі у 2004 році.

 
…

Конституційний суд Молдови визнав неконституційною угоду про кредит із Росії на суму 200 мільйонів євро.

«Рішення суду є остаточним і не може бути оскаржене», – заявили в суді 7 травня. Рішення ухвалене через два тижні після того, як згадану угоду ратифікував парламент Молдови.

Уряд країни сподівався, що угода, розрахована на 10 років, допоможе скоротити дефіцит бюджету, який швидко зростає через пандемію коронавірусу.

Але прозахідна опозиція розкритикувала цю угоду, заявивши, що вона становить довгострокову «небезпеку» через незрозумілі положення, які спрямовували б гроші на непотрібні проєкти, що надають перевагу російським компаніям.

Крім того, в опозиції заявляли, що мотивом Росії в наданні позики є підтримка проросійського президента Молдови Ігоря Додона, який планує балотуватися на другий термін пізніше цього року.

Додон засудив рішення Конституційного суду, назвавши його «цинічним» і заявивши, що воно «негативно відобразиться на працівниках, пенсіонерах, медичній системі, бізнес-середовищі і всій економіці».

Молдова є однією з найбідніших країн Європи. Країна повідомила про понад 4,6 тисячі випадків коронавірусу і 145 смертей.

 
…

Міністерство юстиції США відмовляється від кримінальних обвинувачень проти колишнього радника президента Дональда Трампа, Майкла Флінна.

Флінн був одним із перших посадовців, щодо яких велося розслідування у справі про можливу змову між Росією і кампанією Трампа в 2016 році.

У судових документах, поданих 7 травня, Міністерство юстиції заявило, що припиняє справу проти Флінна після «перегляду всіх фактів і обставин цієї справи», повідомляє агентство AP.

Флінн, який є генерал-лейтенантом у відставці і колишнім директором Агенції оборонної розвідки Пентагону, був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки. 

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

1 грудня 2017 року 61-річний Майкл Флінн визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про те, що не обговорював з колишнім послом Росії Сергієм Кисляком американські санкції. 

У своїй заяві Міністерство юстиції вказує, що зробило висновок про те, що допит Флінна у січні 2017 року з боку ФБР «проводився без законних підстав».

Цю заяву привітав президент США Дональд Трамп, яки назвав Флінна «невинуватим».

«Сподіваюся, що багато людей заплатять велику ціну. Вони мерзотники», – додав Трамп.

В останні місяці адвокати Флінна висунули низку звинувачень щодо дій ФБР і попросили відкликати визнання провини з боку свого клієнта.

 
…

Кількість заражених COVID-19 у Білорусі зросла на 913 за добу і складає на сьогодні 20168 хворих. Як передає держагенція «БелТа» з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни, 116 людей померли (4 за попередню добу).

Згідно з повідомленням, в країні одужали і виписані 5067 пацієнтів.

Повідомляється, що серед померлих – «пацієнти із низкою хронічних захворювань».

Білорусь – одна з кількох країн Європи, де досі не оголосили карантин. Попри зростання кількості заражених, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не скасовуватиме через коронавірус святковий військовий парад до 9 травня. Український президент Володимир Зеленський на парад не поїде.
…

Грузія планує відкрити свій кордон для іноземних туристів з 1 липня, повідомив прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.

«Ми зробимо це за допомогою облаштування безпечних коридорів на сухопутних кордонах з нашими сусідами, а також завдяки двостороннім переговорам з країнами, цікавими для нас з точки зору туризму. Ці переговори вже розпочалися», – повідомив грузинський прем’єр.

Він уточнив, що «відкриття» внутрішнього туризму очікується з 15 червня.

Ґахарія не виключив, що будуть створені так звані «безпечні зони» в туричтичній місцевості країни.

7 травня влада Грузії також ухвалила рішення про зняття обмежень на в’їзд і виїзд з грузинських міст. Водночас комендантська година по всій Грузії поки залишається чинною.

Як свідчать дані університету Джонса Гопкінса (США), у Грузії нині зафіксовано 615 випадків COVID-19 і 9 через це смертей.
…

Президент США Дональд Трамп наклав вето на резолюцію Конгресу, що мала на меті обмежити йому можливість завдати ймовірного удару по Ірану без конгресової згоди, хоча ця резолюція й була необов’язковою до виконання.

Як заявив із цього приводу Трамп 6 травня, намагання законодавців обмежити воєнні повноваження президента «дуже образливе» і ґрунтується на «нерозумінні фактів і законодавства».

Конституція США встановлює, що виключне право оголошувати війну має Конгрес, але Трамп заявив, що, «всупереч резолюції, США не застосовують силу проти Ірану».

«Резолюція натякає, що конституційне повноваження президента вдаватися до воєнної сили обмежене тільки захистом Сполучених Штатів і їхніх сил від неминучого нападу. Це не так», – стверджує Трамп.

Говорячи про повітряний удар США на території Іраку, який знищив чільного іранського генерала, Трамп заявив: «Ми живемо в ворожому світі, в якому все розвиваються загрози, і Конституція визнає, що президент повинен бути здатним передбачити наступні кроки наших противників і вжити швидких і рішучих дій у відповідь. І саме це я й зробив».

Він також стверджує, що той удар був дозволений за резолюцією ще 2002 року, яка дозволила війну з Іраком за режиму диктатора Саддама Хусейна.

Згадану резолюцію слідом за Сенатом ухвалила й Палата представників у березні. Після вето вона повертається до Сенату, але там навряд чи знайдеться більшість принаймні в дві третини голосів, щоб подолати це вето.

Напруженість між Вашингтоном і Тегераном зросла після того, як США вийшли з багатосторонньої «ядерної угоди» з Іраном і наклали на цю країну тяжкі санкції. Ще далі ці відносини загострилися, коли в січні повітряний удар США на іракській території вбив одного з найвпливовіших іранських генералів Касема Солеймані, який перебував в Іраці. Тоді Іран відповів своїм ракетним ударом по військових базах в Іраці, де дислокуються військові США, внаслідок чого понад сто з них зазнали серйозних контузій. Це поставило США й Іран на межу війни.
…