політика, бізнес, народ

У Римі біля стін італійського парламенту 13 липня відбулася акція з вимогою справедливого судового процесу на стадії апеляції для українського військового Віталія Марківа, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Серед учасників – кілька десятків представників української громади, батьки засудженого солдата, дипломати та італійський правозахисник. Акція була присвячена річниці вироку Марківу, котрого 12 липня минулого року суд присяжних міста Павії засудив до 24 років ув’язнення. Присяжні визнали його причетним до загибелі італійського репортера на Донбасі шість років тому.

Читайте також: Денісова заявляє, що Марків не може отримувати медичну допомогу​

«Солідарність із Віталієм Марківим!», «Незалежний суд без впливу російської пропаганди!», «Солдат Марків несправедливо перебуває в тюрмі без жодного доказу. Чому?», скандували маніфестанти. У виступах учасників лунали заклики і сподівання, що суд другої інстанції в Мілані «виправить помилки» павійських присяжних, проаналізує аргументи захисту та визнає старшого сержанта Нацгвардії України непричетним до трагічного випадку біля Слов’янська 24 травня 2014 року. Тоді на окупованій бойовиками території внаслідок стрілянини загинули фотограф Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов.

«Ми жодним чином не виступаємо проти родини загиблого Роккеллі. Але ми переконані, що на суді не представили жодного доказу залучення Марківа до інциденту. Закликаємо уважно читати мотиваційну частину вердикту суду, який, на жаль, не взяв до уваги ключові докази адвокатів захисту. Нас вразило, чому суд Павії одразу шукав винних у лавах законних військових формувань України, а не серед нерегулярних угруповань проросійських бойовиків, які, можливо, мали на меті убити Андрія Миронова, ворога Володимира Путіна?» – сказав під час виступу голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.

Перелічивши основні критичні, на його думку, пункти вердикту, активіст висловив впевненість, що Віталія Марківа звільнять.

«Віримо, що це зробить суд в Італії, а не Європейський суд з прав людини», – додав Городецький.

Маніфестацію підтримали італійські партії «Більше Європи» та «Італійські радикали».

Учасники акції також закликали італійську медіаспільноту докладніше зацікавитися «дивною справою Марківа» і висвітлювати громадськості також іншу точку зору, зокрема позицію захисту солдата, а не лише тези обвинувачення і судового рішення. Попри розіслані до італійських медій анонси події, жодного представника місцевої преси на заході не було.

Критики вердикту вважають, що на рішення присяжних вплинула російська дезінформація у медіа довкола процесу і під час самого суду, коли присяжні брали до уваги фейкові документи російських пропагандистських ресурсів.

«В очікуванні розгляду справи в апеляційному суді присяжних Мілана важко говорити, чи щось змінилося за цей рік після вироку. У травні з’явилася дуже негативна стаття у тижневику видання La Repubblica. Гадаю, те, як висвітлює справу преса, більше впливає на суддів, ніж дипломатичні зусилля, які, звісно, потрібні. Головне, щоб суд другої інстанції повністю звільнився від дезінформаційних кліше», – зауважив у коментарі для Радіо Свобода Антоніо Станґо, голова італійської Федерації з прав людини.

Тиражні видання Італії поширюють тезу, що суд присяжних Павії вироком Віталію Марківу поновив принцип права про заборону убивства цивільних і покарав убивць журналістів, які виконували професійний обов’язок на війні.

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017.

Марків перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд назвав причетним до умисного вбивства двох іноземних громадян на війні біля Слов’янська 24 травня 2014 року.

Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Унаслідок того ж інциденту зазнав поранень французький репортер Вільям Руґелон, який був разом із загиблими.

Читайте також: Справа солдата Марківа й України: рік після вироку в Італії​

Суд присяжних міста Павії, який виніс вирок, стверджує, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів із боку Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цих цивільних і передавав інформацію побратимам.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що група репортерів потрапила під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали заяву до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції.

Київ категорично не погоджується з рішенням суду і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ.
…

Громадянська ініціатива КримSOS спрямувала на ім’я міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби заяву з проханням зреагувати на незаконне обмеження Росією права жителів Криму на вільний перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим півостровом.

У заяві активісти зазначають, що у зв’язку з протиепідемічними заходами з 29 березня 2020 року уряд сусідньої Росії і Крим громадянам, в яких є інше громадянство, крім російського, лише один раз.

«Тобто мешканці Криму мають можливість одноразово виїхати з Криму через російські КПВВ, посилаючись на норму про наявність у них громадянства України. Так, за інформацією окупаційних властей, жителі Криму, які мають «громадянство РФ», не зможуть покинути територію півострову на підставі тільки українського паспорту і підлягають адміністративній відповідальності», – йдеться в заяві.

Читайте також: Проблеми на адмінкордоні Криму: з чим зіштовхуються при виїзді з півострова та на зворотному шляху​

Крім цього, відзначається, що спроба повторного перетину адміністративного кордону Криму з Херсонщиною до зняття карантину буде вважатися «спробою незаконного перетину державного кордону», за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до законодавства Росії. У «КримSOS» підкреслили, що така ситуація ставить у скрутне становище абітурієнтів з Криму, які хочуть вступати до ВНЗ на материковій частині України.

«З початком вступної кампанії-2020 велика кількість дітей та їхніх батьків виїхали на підконтрольну територію України для складання іспитів, ЗНО та подання документів через Освітні Центри «Крим-Україна». Таким чином, у розумінні російського законодавства, вони використали своє право на одноразовий виїзд з Криму. Тому після повернення та до закінчення карантинних обмежень вони не зможуть покинути окуповану територію, що ставить під загрозу можливість реалізації права на освіту», – йдеться у заяві.

В ініціативі звертають увагу на те, що наявність права власності на нерухомість та землю в Криму не входить до переліку підстав для в’їзду на півострів громадян України.

Читайте також: Прикордонники заборонили в’їзд в Україну російському актору, який відвідував Крим після анексії – ДПСУ​

«Неможливість громадян України, які не проживають постійно у Криму, в’їхати на тимчасово окуповану територію України та розпоряджатися своїм майном… створює суспільний резонанс та обґрунтовані побоювання щодо можливої конфіскації цього майна окупаційною владою», – зазначають активісти «КрымSOS».

Експерти організації вказують на те, що такою забороною Росія порушує Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, стаття 12 якого гарантує кожному, хто законно перебуває в Криму, право на вільне пересування та забороняє позбавляти громадян України права на в’їзд на територію власної держави.

«Громадська організація КримSOS просить МЗС України звернутися до міжнародного співтовариства з метою інформування та припинення порушення Росією прав мешканців Криму», – йдеться в заяві.

Дмитро Кулеба та Міністерство закордонних справ наразі публічно не зреагували на заяву активістів.

Читайте також: Російська співачка Zivert, яка виступала в Криму, збирається дати концерти в Одесі та Києві​

На початку липня прикордонне управління ФСБ Росії по анексованому Криму повідомило, що зареєстрованих на півострові кримчан будуть штрафувати за спробу перейти адміністративний кордон за українським паспортом. У свою чергу Україна не визнає російські паспорти, видані в анексованому Криму, і в’їхати на материкову частину України за ними не можна.

7 липня прессекретар Херсонського загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що українські прикордонники нарахували понад 300 людей, яких Росія з початку місяця не пустила до Криму через адмінкордон.

 
…

Російському актору, який зіграв одну з головних ролей у знятому зокрема на території окупованого Кримського півострова фільмі «Балканський кордон» (2019 рік), затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві, заборонили в’їзд в Україну на три роки. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.

Прикордонники зазначили, що актор, за його словами, прибув в Україну з Франкфурту «на зйомки».

«Під час бесіди чоловік 1982 року народження навідріз відмовлявся визнати відвідування анексованої Росією української території. Згодом він не зміг пояснити прикордонникам окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» своє перебування на одному з фестивалів в Криму минулого року. Як з’ясувалося, актор брав участь у зйомках фільму «Балканський кордон», які проходили зокрема на тимчасово окупованій півострову», – мовиться у повідомленні.

У ДПСУ не назвали ім’я та прізвище актора, але українські та російські ЗМІ повідомляють, що мова йде про Антона Пампушного, зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Сам актор поки не підтвердив і не спростував цю інформацію.

У червні Державна прикордонна служба Україна повідомила у відповідь на запит Радіо Свобода, що від початку 2014 року до 9 червня 2020-го ухвалила 10612 рішень про заборону в’їзду іноземцям в Україну.
…

Президент України Володимир Зеленський вимагає жорсткішої кримінальної відповідальності за водіння в нетверезому стані, внаслідок якого гинуть люди. Про це повідомляє Офіс президента за підсумками зустрічі президента з Кабінетом міністрів.

«Якщо водіння напідпитку спричинило загибель – строк покарання має бути збільшений. Можливо, до довічного ув’язнення. Я – за максимальну криміналізацію цих злочинів. Жорстко й надовго. І з максимальним розголосом… І щоб жоден суд не думав когось «відмазати», – цитує Зеленського пресслужба ОП.

Він також висловив співчуття родині чотирьох людей (двоє з них – діти), які загинули внаслідок ДТП в Київській області напередодні.

Водночас Офіс президента нагадав, що раніше, 2 липня, Зеленський підписав законопроєкт, який скасовує кримінальну відповідальність за водіння напідпитку.

Читайте також: ДТП під Києвом: причетному водію повідомили про підозру​

«Міністерство внутрішніх справ максимально виступало за підписання закону № 720-IX (законопроект № 3314), за яким відповідальність за водіння напідпитку поверталася зі статусу кримінальних проступків до Кодексу про адміністративні правопорушення. Були аргументи, що кримінальний порядок паралізує роботу, адже процедура документування кримінального проступку є значно складнішою та потребує більше часу», – йдеться в заяві ОП.

Відтак, на думку Зеленського, потрібно знайти «інший підхід»: збільшити штрафи та запровадити кримінальне покарання для нетверезих водіїв, які спричинили ДТП зі смертельними наслідками.

12 липня, за даними слідства, нетверезий водій «Мерседеса» зіткнувся з іншим авто, яке рухалося попереду в попутному напрямку. Після цього він виїхав на зустрічну смугу й зіткнувся з автомобілем «Хюндай». Унаслідок інциденту водій та троє пасажирів авто «Хюндая» загинули. Серед них – двоє дітей восьми та 10 років.

Хлопчика 2006 року народження доставили до лікарняного закладу для надання медичної допомоги.

39-річного водія «Мерседеса» затримали. Наразі він перебуває в лікарні.
…

Кабінет міністрів відкликав проєкт постанови про призначення Олега Уруського віцепрем’єром – міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. Відповідна інформація розміщена на сайті парламенту.

Верховна Рада отримала проєкт 10 липня, однак уже 13 липня його відкликали.

Уруський – колишній голова Державного космічного агентства. Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук висловлювала сподівання, що Верховна Рада на «звичайному пленарному або позачерговому засіданні» розгляне це призначення.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив чинним рішення суду попередньої інстанції про оголошення в розшук колишнього політичного в’язня, кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Про це повідомив адвокат Олексій Ладін у коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

За словами адвоката, оголошення у розшук Бекірова є незаконним.

«Захист представив численні медичні документи, що він є інвалідом 1-ї групи, що він продовжує лікування в стаціонарі. На момент рішення суду, була складна епідеміологічна ситуація, були закриті кордони і Едем Бекіров як людина, що має хронічні захворювання, входив до групи ризику», – сказав Ладін.

Адвокат додав, що захист оскаржуватиме це рішення і наполягатиме на тому, що кримінальну справу щодо Бекірова необхідно припинити, оскільки відсутня можливість прибуття його підзахисного на судове засідання.

Читайте також: Ялтинська «справа Хізб ут-Тахрір»: Україна вимагає від Росії звільнити засуджених кримських татар

Суддя підконтрольного Кремлю Центрального районного суду Сімферополя Сергій Деменок 26 червня постановив оголосити кримськотатарського активіста Едема Бекірова у розшук.

Раніше російський суддя в анексованому Криму ухвалив «примусово доставити» Едема Бекірова на засідання 22 травня.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму відвідати матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Його підозрювали за статтею про зберігання і передачу вибухових речовин і боєприпасів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

7 вересня 2019 року між Україною і Росією відбувся обмін, в рамках якого в Україну повернулися 35 громадян, в тому числі Едем Бекіров, який після прильоту до Києва почав тривале лікування.

У травні розгляд кримінальної справи в Криму поновили.
…

Новопризначений Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що роль міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «дуже важлива для сучасної історії України».

«Тут треба говорити про роль особистості в історії. Ви знаєте, у нас також було дуже багато міністрів освіти і науки, але частина з них увійшла в історію, а частина з них, на превеликий жаль, так і не змогла дотягнутися, частина навіть не мешкає в Україні. Тому те, що стосується ролі МВС і безпосередньо роль Арсена Борисовича, вона є дуже важлива для сучасної історії України», – заявив Кремінь в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наполягає, що Аваков може використовувати інші мови, але все ж він виступає українською.

«Я можу навести такі приклади. Вчора (інтерв’ю записувалось 9.07 – ред.) відбулося засідання Кабміну України. Арсен Борисович виступав на тому засіданні українською мовою. Під час свого крайнього виступу у Верховній Раді України міністр внутрішніх справ, доповідаючи під час засідання і години запитань до уряду, виступав українською мовою. Тому в мене тут, скажемо так, своє ставлення. Міністр виступає українською мовою. Він може використовувати в тому числі і інші мови», – додав Кремінь.

8 липня Кабінет міністрів призначив уповноваженим із захисту української мови Тараса Кременя. У 2014–2019 роках він був народним депутатом від «Народного фронту».
Аваков працює на посаді міністра внутрішніх справ з лютого 2014 року. Йому закидають провал реформи поліції. Наприкінці травня після звинувачень на адресу поліцейських у зґвалтуванні жінки у відділку в Кагарлику та стрілянини в Броварах в Україні відбувалися акції за відставку Авакова. 

…

Активіст Сергій Стерненко заявив, що розслідування нападу на нього зупинили.

«Розслідування третього замовного нападу на мене та пошук організаторів, посередників і замовника замаху не відбувається. Тепер офіційно. За повідомленням слідчого, провадження щодо третього нападу на мене зупинили. Формальною підставою для цього стало оголошення у розшук за хуліганство (так, коли тебе намагаються позбавити життя на замовлення, то це у нас «хуліганство») виконавця Олександра Ісайкула», – написав Стерненко у Facebook.

За його словами, Ісайкулу «СБУ дала втекти з України ще 17 березня 2019 року».

«Зупинення провадження означає і припинення будь-яких слідчих дій. Щоб запобігти цьому, я ще в травні звертався із клопотанням до прокурора [Миколи] Бозовуляка з вимогою виділити матеріали по виконавцю Ісайкулу у окреме провадження, і зупинити вже його, щоб не спливали строки розслідування», – додав Стерненко.

Радіо Свобода намагається отримати коментар від Служби безпеки України.

 
…

Закон про функціонування української мови потребує «деталізації», заявив новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Закон про мову, напевне, потребує відповідної деталізації в частині тих змін, які, можливо, нас очікують. Бо я прекрасно розумію, що, наприклад, треба буде приділяти особливу увагу мові навчання, якості навчання, підвищенню кваліфікації, забезпеченню компетентностей педагогічних працівників», – заявив Кремінь.

Закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Ним також передбачена відповідальність посадовців за незнання мови. При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин.
…

8 липня Тарас Кремінь був обраний уповноваженим із захисту державної мови
…

У Варшаві 11 липня вшанували жертв Волинської трагедії, яку в Польщі вважають геноцидом. Як повідомляє Польське Радіо, польські урядовці та представники громадськості поклали квіти до меморіальної дошки загиблим у Польовому соборі Війська польського і провели богослужіння.

Голова Управління зі справ ветеранів та репресованих Польщі Ян Юзеф Каспшик заявив: «Не про помсту, а про пам’ять волають жертви. Ми маємо пам’ятати і закликати українську сторону, аби вона нам дозволила гідно поховати жертви цього страшного злочину».

У проповіді єпископ Міхал Яноха сказав, що польсько-українські відносини ніколи не були настільки добрими, як сьогодні: «Є вільна Польща і є вільна Україна. Існує дуже багато болісних справ, але ми починаємо про це розмовляти».

До 77 річниці Волинської трагедії Інститут національної пам’яті Польщі створив онлайн базу, присвячену польським жертвам. 

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.

За оцінками Польщі, від рук українських націоналістів в часи Другої світової війни загинуло 100 тисяч поляків.

Українські історики звертають увагу на українські жертви: кількість убитих оцінюють від 5 до понад 20 тисяч людей.

Посольство України в Польщі 11 липня заявило, що український народ разом із польським вшановує жертв Волині, «не ділячи їх на своїх чи чужих». У посольстві зазначили, що рішуче засуджують «будь-які прояви насильства, що ведуть до людиновбивства на етнічному ґрунті».

Голова Українського інституту національної памяті Антон Дробович раніше в інтерв’ю Радіо Свобода казав, що могили поляків в Україні, а українців у Польщі мають бути впорядковані і спільними зусиллями охоронятися. Також він сподівається, що буде видано спільний українсько-польський підручник із історії.

Політичні суперечки, пов’язані з оцінками тих подій, раніше призводили до зростання напруженості у відносинах між Україною і Польщею.
…

Посольство України в Польщі заявило, що український народ разом із польським вшановує жертв Волині, «не ділячи їх на своїх чи чужих», йдеться в суботу у заяві дипломатів на сторінці посольства у фейсбуці.

«11 липня – cпільний біль українців та поляків. Сьогодні разом з польським народом ми вшановуємо жертв Волині, не ділячи їх на своїх чи чужих. Це був і залишається наш спільний біль. У міжвоєнний період, під час і відразу після Другої світової війни, український і польський народи переживали драматичні нелюдські часи. Джерелом взаємної ворожнечі ще до Другої світової війни була непродумана національна політика тогочасної влади Речі Посполитої, проявлені польськими політиками та осадниками на Волині легковажність і відсутність поваги до прав громадян української національності на культивування власних національних та релігійних традицій. Українці на теренах тодішньої Другої Речі Посполитої відчули на собі спроби стерти їхню національну свідомість і підпорядкувати її панівній національності – тобто польській, часто через репресії, пацифікації, руйнування храмів та місць їх пам’яті», – йдеться у заяві.

У посольстві зазначили, що рішуче засуджують «будь-які прояви насильства, що ведуть до людиновбивства на етнічному ґрунті».

«Немає жодного виправдання навмисним злочинам проти мирного населення. Ми молимось за безневинно вбитих. І сьогодні разом з Польщею та польським народом будуємо партнерські стосунки та добросусідські відносини, засновані на взаємоповазі та вірі у наше спільне європейське майбутнє», – йдеться у заяві.

11 липня рішенням Сейму Польщі від 22 липня 2016 року в країні оголошено «Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Республіки Польща».

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.

При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто.

Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей.

Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів».

Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призводили останніми роками до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…