політика, бізнес, народ

Уряд Франції направив нові сили правоохоронців до міста Діжона на сході країни після того, як там чотири ночі поспіль тривали заворушення, пов’язані зі з’ясуванням стосунків із участю чеченської іммігрантської громади у Франції.

До міста прибув заступник міністра внутрішніх справ Лоран Нюньєз, який пообіцяв «надзвичайно рішучу відповідь» на можливі нові заворушення. З ним до міста прибули ще 150 працівників поліції і жандармерії (воєнізованої поліції).

Унаслідок заворушень потерпіли принаймні 10 осіб.

За повідомленнями, вони спалахнули минулого тижня, коли на підлітка-чеченця здійснили напад у бідному районі Діжона Ґрезілі, де значну частку населення становлять вихідці з країн Північної Африки. Цей напад викликав помсту чеченців, які з’їхалися до Діжона не тільки з усієї Франції, а й із сусідніх Бельгії й Німеччини.

Увечері 15 червня в Ґрезілі зібралися чоловіки з натягнутими на голови капюшонами, з вогнепальною зброєю і палицями, які стріляли в повітря, нищили камери відеоспостереження і підпалювали смітниці й авта. Але цього разу, заявила поліція, учасниками заворушення були мешканці Діжона.

Через війни в Чечні минулих років і дії нинішньої влади цього північнокавказького регіону в складі Росії до інших країн, зокрема до Європи, втекли, за оцінками, десятки тисяч чеченців. Але точних даних про це немає – у статистиці іммігрантів їх як громадян Росії залічують разом із іншими росіянами.
…

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною, але і не означає, що країна ніколи не буде в НАТО. Про це під час телефонного брифінгу з Брюсселю заявила посол США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Цим ми говоримо, що український народ дуже важливий для НАТО. Буде більше зусиль на досягнення спільних стандартів, буде більше навчань і військових маневрів. Немає сумнівів, що і США, і НАТО віддані суверенітету України на тлі того, що Росія продовжує шкідливо впливати на східну частину України, а також через незаконне вторгнення до Криму, який також є частиною України. Ми підтримуємо український народ. Але (приєднання до Програми розширених можливостей – ред.) не є початком Плану дій щодо членства, але також це і не означає, що Україна ніколи не буде союзником в НАТО. Я сподіваюсь, що буде, США сподіваються, що буде, коли для цього настане час. Тоді приєднання та ПДЧ будуть на порядку денному», – заявила Гатчісон.

При цьому посол наголосила, що у НАТО діє політика «відкритих дверей».

«Як всі знають, ми недавно прийняли Північну Македонію до наших лав. І ми також прийняли Україну як партнера з розширеними можливостями, яким вже є Грузія. Це означає, що ми надаємо особливої уваги та звертаємо увагу на зусилля щодо посилення взаємосумісності з Грузією та Україною. Ми розглядаємо їх як найтісніших партнерів. Ми вважаємо, що ці дві країни протистоять російській агресії. Росія намагалася незаконно забрати частини територій Грузії та України. НАТО рішуче підтримує суверенітет обох цих країн і ми будемо й надалі це робити», – зазначила дипломат.

12 червня стало відомо, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Приєднання до програми не передбачає перспективи членства в альянсі.

Таке приєднання дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи та розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях та можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО та інших командних структурах альянсу.

Україна вже співпрацює з НАТО в межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближують країну до стандартів НАТО.
…

У Новій Зеландії виявили два нових випадки коронавірусу – вперше за 24 дні. Про це повідомляє ВВС.

Хворі, дві жінки, які є родичками. До Нової Зеландії вони прибули з Великої Британії, отримавши спеціальний дозвіл на відвідини батька, який помирає.

Міністр охорони здоров’я Девід Кларк заявив, що необхідні перевірки не були проведені, і він скасовує попереднє пом’якшення карантинних обмежень.

8 червня, влада Нової Зеландії заявила, що у країні більше немає інфікованих коронавірусом. Останній пацієнт, який лікувався від COVID-19, 7 червня був оголошений видужалим. Нових випадків на той час не виявляли уже два тижні. Тоді були скасовані всі обмеження, пов’язані з епідемією, за винятком одного – кордони поки що залишаться закритим.

Карантин у країні був запроваджений 25 березня, в кінці квітня обмеження почали поступово знімати.

Всього в Новій Зеландії було виявлено 1506 інфікованих коронавірусом. 22 з них померли. 
…

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Міністерство закордонних справ Чехії оголосили про старт прийому заявок на стипендію Вацлава Гавела для журналістів на 2020-2021 академічний рік.

Заявки приймаються до 11 серпня 2020 року включно. Стажування триватиме з 4 січня по 30 липня 2021 року.

Мета програми полягає в тому, щоб допомогти журналістам із країн, у яких бракує свободи преси, реалізуватися з дотриманням професійних стандартів. Програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела в визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Крім Радіо Свобода та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Учасниками можуть стати журналісти з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та Росії.

Стипендіатів спершу на два тижні направлять до місцевого бюро Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, де вони отримають уявлення про місцеву роль і редакційну практику Радіо Свобода і познайомляться з колегами. Наступні півроку стипендіати проведуть у штабквартирі у Празі, де у своїй мовній редакції навчатимуться в процесі спільної роботи з досвідченими професіоналами Радіо Свобода. Після перебування в столиці Чехії стипендіати повернуться до бюро у своїй країні, де продовжать роботу ще протягом місяця.

Очікується, що після цієї програми стипендіати покращать свої журналістські навички, розширять професійний кругозір і поглиблять розуміння проблем і завдань, з якими стикається їхня країна. Також вони краще зрозуміють роль незалежних ЗМІ у своєму регіоні.

На час програми переможець отримуватиме щомісячну стипендію – розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу і проживання для поїздки в Прагу. 

У різні роки стипендіатами програми ставали: Наталія Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва, Ярослава Куцай, Гліб Жаворонков.

 
…

Директорка «Голосу Америки» Аманда Беннетт та її заступниця Сенді Суґавара оголосили про відставку внаслідок незгоди з Білим домом у питанні висвітлення подій навколо Китаю. Високопосадовці заявили, що правильно обрали момент відставки – коли на посаду керівника агенції, що здійснює нагляд за американським закордонним мовленням, президент США Дональд Трамп призначив Майкла Пака.

«Нічого не змінюється щодо вас, вашої пристрасті, вашої місії чи цілісності», – написали колишні керівники в листі до співробітників компанії.

«Майкл Пак поклявся перед Конгресом поважати та шанувати правила, які гарантують незалежність «Голосу Америки», яка, в свою чергу, відіграє найважливішу роль у приголомшливій довірі, яку має до нас наша аудиторія у всьому світі», – вказали Аманда Беннетт та Сенді Суґавара.

Американська агенція з глобальних медіа (USAGM), яке керує «Голосом Америки», також здійснює контроль за своїми підрозділами, якими є Радіо Вільна Азія, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода та Радіо Марті, орієнтоване на Кубу.

Цього місяця Сенат США, де більшість мають республіканці, схвалив призначення консервативного кінорежисера Майкла Пака. За його призначення проголосував лише один демократ.

Трамп різко критикував повідомлення «Голосу Америки» про поширення коронавірусної інфекції, що суперечили позиції адміністрації президента США щодо реакції Китаю на спалах.

Білий дім навіть вдався до незвичного кроку з критики «Голосу Америки» в офіційних пресрелізах та наказав Центру контролю та профілактики захворювань (CDC) не співпрацювати з журналістами цього мовника. Електронний лист від 30 квітня, отриманий та опублікований Knight First Amendment Institute, показав, що CDC доручив своїм співробітникам преси відхиляти всі запити щодо інтерв’ю від будь-кого, пов’язаного з «Голосом Америки».

Статут «Голосу Америки» вимагає, щоб повідомлення, спрямовані на іноземну аудиторію в Росії, Ірані, Китаї та інших країнах, де засоби інформації не є вільними та незалежними, були «точними, об’єктивними та всебічними», а також «представляли (всю) Америку, а не будь-який один сегмент американського суспільства».
…

Президент США Дональд Трамп планує 16 червня видати розпорядження про збільшення фінансування для поліпшення підготовки співробітників поліції в частині застосування сили і створити федеральну базу даних для відстеження неправомірних дій поліції.

Очікується, що виконавчий указ не буде відповідати широким вимогам руху Black Lives Matter і активістів, що виступають проти жорстокості поліції і расової нерівності, в частині повного перегляду системи кримінального правосуддя в країні.  

Чиновники адміністрації Трампа повідомили, що розпорядження створить базу даних для відстеження поліцейських, щодо яких є скарги на надмірне застосування сили в їхніх анкетах, щоб запобігти переміщенню з одного поліцейського управління в інше. Передбачається також створення системи надання поліцейським департаментам фінансового стимулу через федеральні гранти для впровадження більш досконалої практики застосування сили поліцейськими.

«Ми хочемо, щоб закон і порядок були дотримані справедливо і безпечно», – заявив Трамп у понеділок.

Розпорядження президента має з’явитися на тлі початку напрацювання Конгресом США всеосяжного законопроєкту про реформу поліції на федеральному рівні, при цьому Палата представників, контрольована демократами, і Сенат, контрольований республіканцями, працюватимуть над окремими законопроєктами.

Крім президентського розпорядження і законопроєктів від американських законодавців, влада штатів також робить власні кроки для подолання загальнонаціональних масових протестів, викликаних смертю Джорджа Флойда. Кілька міст і штатів уже внесли зміни в свою поліцейську діяльність або перебувають у процесі змін, в тому числі в Міннеаполісі, де Флойд був убитий офіцером поліції 25 травня.

Так, мер Атланти оголосив 16 червня про негайну реформу поліції в частині застосування сили після того, як поліція у вихідні застрелила ще одного темношкірого чоловіка Рейшарда Брукса, що викликало нові заворушення в місті.

Міська влада Сіетла ухвалила рішення про заборону поліції використовувати сльозогінний газ, перцевий аерозоль та інші засоби впливу на натовп, зокрема, коли йдеться про мирних протестувальників.

Поліцейське управління Нью-Йорка 15 червня оголосило, що розформовує підрозділ поліції із боротьби зі злочинністю, що працював не у формі, а в цивільному одязі, і на дії якого було поданно численні скарги від громадян, зокрема щодо застосування зброї.

 
…

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що Вашингтон скоротить кількість військовослужбовців, розміщених у Німеччині, до 25 тисяч. Виступаючи в Білому домі 15 червня Трамп звинуватив Німеччину у невиконанні зобов’язань із оборонних витрат НАТО і заявив, що присутність американських військ у країні є занадто дорогою.

Це перше офіційне підтвердження планованого виведення частини американських військ у Німеччині після того, як про це минулого тижня повідомили американські та німецькі ЗМІ.

У Німеччині нині розміщено більше американських військ, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Оголошене Трампом скорочення може стосуватися близько 9 500 військових, які постійно дислоковані в цій країні. Очікується, що частина американських військ, які будуть виведені з Німеччини, вирушать до Польщі та інших країн-союзників, а частина повернеться додому.

Бази США в Німеччині сприяють європейській безпеці та використовуються американськими військовими для операцій на Близькому Сході та в Азії. Трансатлантичні зв’язки стали напруженими за правління Трампа, який неодноразово критикував Німеччину та інші європейські країни за невиконання зобов’язання витрачати щонайменше 2% ВВП на оборонні витрати.

Деякі законодавці США, включно з однопартійцями Трампа, республіканцями, попередили, що зменшення присутності американських військ може зашкодити національній безпеці США та зміцнить позиції Росії в Європі.
…

Церемонію вручення премій Американської кіноакадемії, відомих як «Оскар», 2021 року відклали на два місяці через те, що коронавірусна пандемія перервала роботу над низкою фільмів, які мали вийти до кінця цього року й тим отримати право на номінацію.

Урочистість, яка планувалася було на 28 лютого, тепер має відбутися 25 квітня.

Організатори так само перенесли й останній термін виходу фільмів, які матимуть право претендувати на номінацію – з 31 грудня цього року на кінець лютого 2021-го.

Номінації, правила яких Американська кіноакадемія теж змінила на 2021 рік, тепер мають оголосити до 15 березня наступного року.

Наразі ще не вирішено, чи буде церемонія з присутністю нагороджуваних, чи лише віртуальною.

Вручення «Оскарів» раніше переносили вже тричі: після повені в Лос-Анджелесі, де відбувається церемонія, 1938 року, після вбивства Мартіна Лютера Кінга 1968-го і після замаху на президента США Рональда Рейгана 1981-го – але досі її жодного разу не відкладали більш ніж на тиждень.
…

Провідна нафтогазова компанія Польщі PGNiG повідомила, що уклала з російським газовим монополістом «Газпромом» додаток до раніше укладеного контракту, за яким російська компанія погоджується на змінену формулу ціни на газ відповідно до березневого рішення Стокгольмського арбітражу і до 1 липня поверне польській компанії близько 1,5 мільярда доларів, що їх Польща переплатила за газ у 2014–2020 роках.

За повідомленням польської сторони, додаток до так званого «ямальського контракту» був підписаний електронним способом 5 червня, і до 15 червня сторони обмінялися оригіналами документів із підписами.

«Газпром» наразі не коментував цієї події.

У березні 2020 року PGNiG, власником контрольного пакету акцій якої є держава Польща, перемогла в Стокгольмському арбітражі в арбітражній справі, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополістові змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природний газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом, підписаним спершу ще 1996 року і чинним до 2022 року. Минулої осені PGNiG заявляла, що далі не буде продовжувати цей контракт, за яким вона наразі отримує близько двох третин споживаного в країні газу. Надалі країна планує перейти на інші джерела постачання енергоносіїв, зокрема зріджений газ зі США і Близького Сходу, для чого на її балтійському узбережжі вже відкритий термінал для отримання зрідженого газу.

Арбітражне рішення стосується також цін, що їх російська компанія правила в Польщі з 2014 року. Таким чином, від березня польська сторона платить російській менші суми, а російська має повернути кошти, що були переплачені за минулі роки порівняно з попередньою формулою ціни.

Тим часом іще в квітні польська компанія скаржилася, що «Газпром» і попри рішення арбітражу продовжував виставляти їй стару завищену ціну за газ.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках. Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.
…

Верховний суд США ухвалив важливе для ЛГБТ-спільноти рішення, ухваливши, що давно чинний закон про захист від дискримінації на робочому місці захищає також і цю спільноту.

Як вирішив суд 6 голосами проти 3, стаття закону 1964 року, яка забороняє таку дискримінацію «на ґрунті статі», стосується і ЛГБТ-спільноти.

У згаданій статті Акту про громадянські права працедавцям забороняється дискримінувати працівників «на ґрунті статі, раси, кольору шкіри, національного походження і релігії».

Прямої згадки про сексуальну орієнтацію чи гендерне самовизначення в тому законі немає, тож дотепер працівники з лав ЛГБТ-спільноти, а їх у США близько 8,1 мільйона, фактично не були захищені ним від можливої дискримінації.

Рішення у справі за скаргами двох чоловіків-гомосексуалістів і жінки-трансгендерки, яких звільнили з роботи, підготував суддя Верховного суду Ніл Ґорсач, якого призначив на цю посаду президент Дональд Трамп 2016 року.

У цьому процесі адміністрація Трампа виступала проти позивачів, твердячи, що Конгрес, ухвалюючи 1964 року згаданий закон, не передбачав у ньому захисту прав ЛГБТ-спільноти.

Трамп, зокрема, наказував своїй адміністрації вживати заходів на підрив прав ЛГБТ-спільноти. Зокрема, минулого тижня було оголошено про скасування захисту від дискримінації трансгендерів у системі охорони здоров’я.

Також адміністрація Трампа підтримувала права деяких закладів відмовляти в обслуговуванні гомосексуалістам, якщо ці заклади виступають проти гомосексуальних шлюбів на релігійних підставах, більшості трансгендерів заборонили службу в війську США, а для учнів і студентів-трансгендерів у навчальних закладах міст чи штатів (тобто не приватних) скасували захист їхнього права на доступ до туалетів.
…

Державний секретар США Майк Помпео відреагував на вирок, оголошений у Росії американському громадянину Полу Вілану.

«Обурений сьогоднішнім рішенням засудити Пола Вілана на підставі рішення таємного суду, секретних доказів, без можливості виступити свідкам захисту. Поводження влади РФ із Полом продовжує залишатися жахливим, і ми вимагаємо його негайного звільнення», – написав Помпео у твітері.

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.
…

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу щодо опозиційного політика Олексія Навального. Його підозрюють у наклепі проти ветерана Другої світової війни, що знявся в рекламі голосування за поправки до конституції, інформує сайт комітету 15 червня.

За висунутою статтею Навальному загрожує штраф і обов’язкові роботи на строк до двохсот сорока годин.

Агітаційний ролик про голосування щодо поправок до конституції з’явився на телеканалі RT 2 червня. У ньому разом з хокеїстом В’ячеславом Фетисовим і актором Василем Лановим узяв участь ветеран Другої світової війни Гнат Артеменко.

Навальний розмістив цей ролик на своїй сторінці в твітері, де назвав його учасників «продажними холуями». Слідчий комітет вважає, що запис опозиціонера містить «завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність ветерана». Які саме відомості маються на увазі, в повідомленні не уточнюється.
…

Міністерство закордонних справ Росії викликав посла Чехії в цій країні Вітезслава Півоньку. Це сталося за кілька днів після того, як Прага надала двом працівникам російського посольства статус персон нон-ґрата та наказала їм залишити країну.

Речник посольства Чехії в Москві Ян Їндріх повідомив російському державному агентству ТАСС, що посол Півонька прибуде до російського МЗС 15 червня. Причини виклику він коментувати не став.

Раніше російські ЗМІ з посиланням на свої джерела заявили, що МЗС Росії планує викликати чеського посла.

Читайте також: Як чехи воювали за «Новоросію», а тепер, ймовірно, продають меблі в Донецьку​

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш повідомив, що уряд цієї країни визнав двох працівників російського посольства в Празі персонами нон-ґрата. Він пояснив це неправдивим повідомленням про плани отруїти чеських політиків, спричиненим «внутрішньою боротьбою» в самому посольстві Росії.

Російське посольство назвало це видворення «недружнім кроком», яке нібито вказує на незацікавленість Праги у нормалізації напружених відносин між двома країнами.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гржиба та ще двох працівників муніципалітету Ондржея Коларжа та Павела Новотного. Москва заперечує цей інцидент.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) заявляє, що ядерні держави продовжували модернізувати свої ядерні арсенали, незважаючи на зменшення кількості ядерних боєголовок.

В оприлюдненому 15 червня звіті SIPRI зазначив, що дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – разом на початку 2020 року володіли 13 400 одиницями ядерного озброєння.

Це на 465 одиниць менше, ніж було минулого року, коли дев’ять держав мали загалом 13 865 одиниць ядерної зброї, кажуть у SIPRI.

Таке зниження, пояснюють в інституті, «значною мірою було пов’язане з демонтажем застарілого ядерного арсеналу Росією та США», які разом досі мають понад 90 відсотків глобальної ядерної зброї.

Кількість ядерних боєголовок у США знизилася на 385, а Росії – на 125. Ці великі скорочення компенсувалися незначним збільшенням ядерних сил Китаю, Британії, Індії та Північної Кореї.

Скорочення стратегічних ядерних озброєнь США і Росії вимагає Договір про скорочення стратегічного озброєння (New START), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.

Продовження дії договору є предметом переговорів щодо озброєнь, які, за словами переговорника від США, мають початися в Росії пізніше цього місяця. США також запросили Китай взяти участь у переговорах.

«Тупикова ситуація з New START і розвал Договору про ракети середньої та малої дальності між Вашингтоном і Москвою в 2019 році свідчить, що ера двосторонніх угод щодо контролю над ядерною зброєю між Росією та США може закінчитися», – заявляє директор програми ядерного роззброєння SIPRI Шеннон Кайл.

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

 
…

Суд на Філіппінах визнав журналістку, голову критичного до президента Родріго Дутерте сайту Марію Рессу винною в «кібернаклепі». Таке рішення суд Маніли ухвалив 15 червня.

Резонансна справа Ресси вважалася тестом на рівень свободи пресси в цій країні.

Суд засудив Рессу та її колишнього автора Рейналдо Сантос-молодшого терміну ув’язнення до шести років у в’язниці. Мінімальний термін складатиме не менше, ніж шість місяців та один день.

«Ми плануємо протидіяти будь-яким атакам на свободу слова», – сказала Ресса після оголошення вироку, пообіцявши продовжити боротьбу.

Обох журналістів звільнили під заставу до апеляції.

Групи з захисту свободи слова вважають справу політично вмотивованою атакою на медіа, спрямовану на придушення критики уряду.

Вона стосується матеріалів, які 2012 року оприлюднив сайт Ресси Rappler. Стаття, оновлення якої з’явилося 2014-го, посилалася на звіт розвідки, який пов’язував філіппінського підприємця з вбивством, торгівелю людьми та наркотиками.

Матеріал з’явився до того, як влада ухвалила закон проти «кібернаклепу», але прокурори наполягали на тому, що невелике редагування робить його таким, що підлягає засудженню.

Сайт Rappler наразився на гнів уряду через критику методів Дутерте у боротьбі з наркоторгівлею. За даними правозахисників, сувора політика влади в цій сфері призвела до понад 10 тисяч смертей.

Ця справа – одна з кількох проти колишньої журналістки CNN Марії Ресси та її вебсайту.

Ліцензія Rapper на роботу була відкликана в 2018 році через звинувачення в порушенні обмежень щодо закордонних власників. Редакцію також звинувачують в ухиленні від сплати податків.
…

Частина європейських країн з 15 червня відкривають кордони для інших європейців після трьох місяців локдауну, карантинних заходів, запроваджених для боротьби з коронавірусом.

Серед тих, хто сьогодні відриває кордон, – Німеччина, Бельгія, Франція, Греція, Чехія. Австрія відновить роботу прикордонних пунктів пропуску 16 червня.

Минулого тижня Європейська комісія рекомендувала країнам ЄС відкрити кордони якнайшвидше.

Рішення стосується здебільшого країн ЄС і Великої Британії. При цьому кожна країна встановлює різні правила, зокрема вимоги до тестування, карантини і конкретні поради щодо подорожей або обмеження для окремих країн і регіонів.

На даний час відвідувачам з-поза меж континенту доведеться почекати, щоб приїхати до Європи.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна повністю відновлює роботу економіки, зокрема всіх ресторанів, від 15 червня.

Франція знову відкриє свої кордони з іншими європейськими країнами 15 червня, а 1 липня почне приймати відвідувачів з інших континентів.

Уряд Іспанії оголосив, що відкриє свої кордони для більшості європейських відвідувачів із 21 червня. Відкриття кордонів збігається зі скасуванням надзвичайного стану.

Країни відкривають кордони, незважаючи на побоювання, що коронавірус може повернутися і, очікуючи, що багато європейців можуть залишитися відпочивати вдома замість того, щоб кудись їхати.

Європа раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу континентом, але нові випадки, число шпиталізованих і померлих різко скоротилися.

На даний час найбільша кількість випадків коронавірусу (2,1 мільйона) і смертей від нього (115 тисяч) зафіксована у США.

Центром пандемії зараз, за даними ВООЗ, є країни Латинської Америки. Зокрема, Бразилія перебуває на другому місці серед найбільш уражених країн з 850 тисячами виявлених випадків COVID-19 і 43 тисячами смертей.

У Китаї на вихідних виявили найбільшу за день кількість нових випадків хвороби за кілька місяців. Влада країни повідомила про 49 інфікованих станом на 15 червня на тлі побоювань, що новий спалах може призвести до відновлення обмежень.

Рекордні дані по захворюванню за добу повідомили також у щільно населених Індії, Пакистані та Єгипті.

Зокрема, в Індії починає зазнавати труднощів система охорони здоров’я через заповнення лікарняних ліжок. За останній тиждень число інфікованих зросло більш ніж на 100 000 до 320 000. 

У всьому світі зафіксовано понад 7,8 мільйона випадків COVID-19 і понад 430 000 смертей, згідно з підрахунками університету Джонса Гопкінса.
…