01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

UN Watchdog Urges Hungary to Halt Hate Speech, Protect Refugees

A U.N. rights watchdog called on Hungary on Thursday to crack down on hate speech by politicians against Roma, Muslims and other minorities, and to repeal a law allowing migrants to be deported without a chance to seek

asylum.

It urged the nationalist government to reject draft laws known as the “Stop-Soros Package” that would empower the interior minister to ban nongovernmental organizations that support migration and pose a “national security risk.”

The government says the bill is meant to deter illegal immigration that Prime Minister Viktor Orban says is eroding European stability and has been stoked in part by Hungarian-born U.S. financier George Soros. It says its policies are to ensure Hungarians can live in safety.

Orban, seeking a third consecutive term Sunday, has campaigned on a strong anti-migration message, although a U.N. panel expert said the timing of the watchdog’s comments, at the end of a four-week meeting, was not directed at voters.

The U.N. Human Rights Committee voiced concern at “hate crimes and about hate speech in political discourse, the media and on the internet targeting minorities, notably, Roma, Muslims, migrants and refugees, including in the context of government-sponsored campaigns.”

The panel issued its findings and recommendations after its 18 independent experts reviewed Hungary’s record on upholding civil and political rights.

“The concern we saw in Hungary is that sometimes hate speech is accompanied by hate crimes which are directed against minorities and against migrants,” Yuval Shany, the panel vice chair, told Reuters TV.

​Security issue

Foreign Minister Peter Szijjarto defended Hungary’s policies, telling the U.N. panel last month: “First and foremost, it is a firm conviction of the government that the Hungarian people have the right to live a life in security, without fear of terrorist atrocities.”

In 2015, the central European country had a “sad experience” when 400,000 migrants passed through on their way to Western Europe, “ignoring all rules,” he said.

The U.N. panel also decried a Hungarian law adopted a year ago that allows for automatically removing all asylum applicants to transit zones for indefinite confinement.

People should be allowed freedom of movement while their asylum claims are examined to see whether they are refugees fleeing war or persecution, the committee said.

The panel added that Hungary should repeal a June 2016 law that enables police to summarily expel anyone entering irregularly.

The committee also voiced concern at the “prevalence of anti-Semitic stereotypes” and how “high-ranking officials have nurtured conspiracy theories relating to George Soros.”

Orban has waged a billboard and media campaign asserting that Soros would “settle millions from Africa and the Middle East,” among other allegations.

Soros, who is Jewish, has rejected the campaign against him as “distortions and lies” meant to create a false external enemy.

Read More

Борг населення за комунальні послуги становить близько 40 мільярдів гривень – Держстат

Станом на кінець лютого 2018 року заборгованість населення України за комунальні послуги становить близько 40,6 мільярда гривень, повідомляє Державна служба статистики.

Зокрема, заборгованість населення за постачання природного газу становила 16,4 мільярда гривень, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 14,4 мільярда гривень, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 3,8 мільярда гривень, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 1,8 мільярда гривень, за вивезення побутових відходів – 0,4 мільярда гривень, за постачання електричної енергії – 3,8 мільярда гривень.

У березні наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко в ефірі Радіо Свобода заявляла, що українці найбільше грошей витрачають на їжу, житлово-комунальні послуги та «нераціональні покупки».

Read More

Міжнародні резерви України з початку року скоритилися на понад півмільйона доларів – НБУ

Міжнародні резерви України за березень скоротилися на 1,2%, до 18,19 мільярда доларів, повідомляє Національний банк України.

У регуляторі пояснили скорочення резервів платежами за державним боргом, обсяг яких перевищив надходження від валютних інтервенцій НБУ.

За підсумками лютого міжнародні резерви становили 18,409 мільярда доларів.

5 січня Національний банк повідомив, що у 2017 році міжнародні резерви України зросли на 21 відсоток. Станом на 1 січня 2018 року вони становили понад 18,8 мільярда доларів.

Read More

Україна не має підкорятися авторитарному режиму Азербайджану – КЗЖ про справу Гусейнова

Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів закликав українських прокурорів повернути паспорт громадянинові Нідерландів азербайджанського походження Фікрату Гусейнову та виконати рішення суду про те, що журналіст не має бути екстрадований до Азербайджану, а його пересування не має обмежуватися.

«Україна не повинна підкорятися вимогам авторитарного режиму Азербайджану, який відомий переслідуванням критиків як у межах країни, так і за її межами», – заявила координатор програм Комітету захисту журналістів у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова.

Інтерв’ю Радіо Свобода з Фікратом Гусейновим: У Києві багато іноземних спецслужб працюють відкрито – азербайджанський журналіст

Раніше цього місяця Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова відкрила провадження через порушення прав азербайджанського журналіста і правозахисника Фікрата Гусейнова.

Представники правозахисних організацій звернулися з відкритим листом до українського омбудсмана Людмили Денісової та генпрокурора Юрія Луценка через ситуацію з Гусейновим. У зверненні вони зауважили, що, незважаючи на те, що Печерський районний суд 2 квітня відхилив клопотання про продовження запобіжного заходу, прокуратура відмовилася повертати Гусейнову паспорт.

Радіо Свобода надіслало запит до прокуратури Київської області для з’ясування ситуації та очікує на відповідь.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017 року. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрат Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Read More

Buses Leave US Embassy in Moscow on Expulsion Deadline Day

Three buses believed to be carrying expelled diplomats have departed from the U.S. Embassy in Moscow.

Before the Thursday morning departure, journalists outside the embassy compound saw people leaving the residences, placing luggage on trucks. Some toted pet-carriers.

Russia last week ordered 60 American diplomats to leave the country by Thursday, in retaliation for the United States expelling the same number of Russians.

The moves were part of a deepening dispute over the nerve-agent poisoning in Britain of a Russian former double-agent and his daughter. Britain alleges Russian involvement, which Moscow vehemently denies.

More than 150 diplomats have been expelled by Britain and allies, and Russia has ordered reciprocal moves.

Read More

Турчинов, Яценюк, Луценко, Зубко. Хто замінить Гройсмана – ранковий ефір Радіо Свобода

Холодницький і Ситник. Що змінюють їхні виступи у парламенті

Турчинов, Яценюк, Луценко, Зубко. Хто замінить Гройсмана

Вибух біля телеканалу «Еспресо» розкрито. Що стало відомо

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: колишній начальник управління розслідування корупційних злочинів МВС Григорій Мамка, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов і народний депутат («БПП») Микола Паламарчук; політолог Олеся Яхно, політолог Петро Олещук і народний депутат («Батьківщина») Олена Шкрум; експерт з питань державної безпеки Василь Вовк і директор «Агентства моделювання ситуацій» Віталій Бала.

 

 

Read More

Hungarian FM: Multicultural Societies Not Necessarily Better Than Homogeneous Ones

Hungary’s foreign minister is rejecting accusations his government is racist, but said it does not accept that a multicultural society is better than a homogeneous one. 

“We don’t accept that multiculturalism is a value by itself,” Hungarian Foreign Minister Péter Szijjártó told VOA on Wednesday in an interview at the United Nations. “We don’t accept that multiculturalism would be better than a homogeneous society, for example. We think it’s up to the given nation, it’s up to the given society, to decide what is considered to be a value.”

Szijjártó was responding to a question about remarks made by the U.N. high commissioner for human rights last month, accusing Hungarian Prime Minister Viktor Orban of being a “racist,” a “bully” and a “xenophobe” because Orban said he did not want Hungary to be “multicolored.”

The foreign minister added that Hungary has been “a homogeneous united Hungarian Christian society” for 1,100 years and considers “this as a value.” 

His comments came amid a rise in nationalist and anti-immigrant sentiment throughout parts of Europe.

Migration

Migration has been a key election issue in several recent European elections, and Hungary is no different. This Sunday, Hungarians will vote in general elections, and Orban and his right-wing Fidesz party are overwhelmingly favored to stay in power.

Szijjártó is at the United Nations this week for negotiations on a Global Compact on Migration. In December, the United States pulled out of the discussions, saying the proposed pact was not consistent with Trump administration immigration policies.

“We agree with the American administration that this is a very biased, very unbalanced and very extremely radically pro-migration document,” Szijjártó told VOA on Wednesday. “So this goes totally against our migration policy, just like it goes against the migration policy of the current administration here.”

But despite its objections, Szijjártó said Hungary would remain in the migration negotiations and seek changes to the document. 

UN agreement

The U.N. discussions are part of a process to draft a multilateral agreement that would cover all aspects of safe, orderly and regular migration. The United Nations estimates there are about 244 million migrants in the world,  or just over 3 percent of the world’s population.

Hungary’s location at the crossroads of two popular migration routes brought it more than 440,000 mostly Syrian and Afghan refugees and migrants in 2015, according to the International Organization for Migration (IOM). Most were passing through to reach other European Union countries, but the massive influx was seen as disruptive and unwelcome by the Hungarian government.

Hungary has since constructed fences along its southern border and enacted legislation that has significantly reduced irregular migration across its territory. 

“We don’t think it’s a fundamental human right that to wake up in the morning, you finger-point on some country on the globe that you want to live there,” Szijjártó said. “And in order to get there you violate borders and you make everything to get there.”

The foreign minister told VOA that Hungarians do have a fundamental human right to live in safe conditions in their own country and that security comes first. 

“We will never accept that anyone gives priority to the questionable rights of migrants against the right of the Hungarian people to have a safe life back in Hungary,” he said.

Read More

Ankara Hosts Iran, Russia Leaders as Cooperation Deepens to End Syria Conflict

Turkish President Recep Tayyip Erdogan hosted his Iranian counterpart, Hassan Rouhani, and Russian President Vladimir Putin in Ankara Wednesday for a second trilateral summit, part of ongoing efforts to end the Syrian civil war.

Iran, Russia and Turkey, the main backers of the opposing sides in the seven-year war, may make unlikely partners for peace. Increasingly, the leaders see one another as key to ending the conflict and achieving their regional goals.

At the end of the summit, a commitment was made by the attending leaders to return Syrian refugees. Such a commitment is particularly important for Ankara, given its hosting of about 3 million displaced Syrians from the conflict.

​Refugees will return

Erdogan has pledged a return of the refugees, analysts say, because the Turkish president is aware they are increasingly becoming a political liability, with growing Turkish public unease over their presence.

A declaration released at the end of the summit saw the presidents committed to maintaining Syria’s territorial integrity.

“Maintaining Syria’s territorial integrity depends on preserving equal distance from all terrorist organizations,” Erdogan said at the summit’s closing press conference. “It’s very important that all terrorist organizations that are posing a threat not only to Syria and Turkey, but to all neighboring countries and even the whole region, are excluded without exceptions.”

Kurdish militia

Erdogan also reiterated his threat to expand Turkey’s military offensive against the U.S.-backed Syria Kurdish militia, the YPG, which Ankara accuses of secessionist aspirations and links to an insurgency inside Turkey.

Turkish-led forces last month ousted the militia from the Syrian Afrin enclave. The YPG is a key ally in Washington’s war against Islamic State, with U.S. forces deployed with the militia.

During his talks with his Russian and Iranian counterparts, Erdogan reportedly pressed for their support. It remains unclear if he was successful.

​Turkish offensive

Tehran has voiced opposition to the Turkish offensive in Syria, calling for its immediate end. Analysts suggest the Iranians will likely be wary of a growing Turkish military presence in Syria that could ultimately challenge its power. Iran and Turkey are historical regional rivals.

At a closed-door meeting, Rouhani reportedly pressed Erdogan to hand over the recently captured Syrian Afrin enclave to Syrian regime forces. Ankara has in the past ruled out such a move.

Common ground on U.S.

But common ground was found in criticizing the U.S. role in Syria.

“Some big powers, particularly the United States, wanted terrorist organizations such as Daesh and al-Nusra to remain in our region as their tool so they can benefit from this,” Rouhani said at the summit’s press conference. “But big countries like Syria and Iraq destroyed this conspiracy with the help of friendly countries.”

Rouhani also mocked U.S. President Donald Trump’s announcement hours before the summit that he wanted to “bring our troops back home” from Syria.

“The Americans say something different every day,” the Iranian president said at the press conference.

Putin also joined in criticizing Washington’s role in the region. For now, the U.S. appears to be providing strong new common ground for the three leaders to unite on, rather than focus on their considerable differences.

The presidents agreed to hold another summit in Tehran.

Read More

У Москві вручили ноту українському повіреному через арешт судна «Норд»

У Міністерстві закордонних справ Росії вручили ноту протесту тимчасовому повіреному в справах України у зв’язку з арештом рибальського судна «Норд» з анексованого Криму. Про це 4 квітня в Москві заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

«3 квітня в МЗС Росії був запрошений тимчасовий повірений у справах України в Росії. Йому була вручена нота з рішучим протестом у зв’язку з неправомірним затриманням Держприкордонслужбою України 25 березня в Азовському морі російського риболовецького судна «Норд», конвоюванням його в порт Бердянська і незаконним утриманням під вартою екіпажу в складі 10 громадян Росії», – сказала Захарова.

МЗС України цю заяву наразі не коментувало.

Державна прикордонна служба України заявила, що затримала 25 березня в Азовському морі судно під прапором Росії, зареєстроване в анексованому Криму, з 10 людьми на борту, у всіх були паспорти громадян Росії, видані в Керчі (місті в анексованому Москвою Криму). У ДПСУ зазначили, що судно порушило порядок виїзду з окупованої території України. Його відконвоювали до Бердянська. Пізніше суд арештував судно.

Прокуратура Криму заявила, що порушила кримінальне провадження за фактом виходу рибальського судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованого міста Керч.

Прокуратура Автономної Республіки Крим оголосила про підозру Володимирові Горбенку, капітанові кримського судна «Норд», який є громадянином України. Йому інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї». У прокуратурі додали, що за вчинення цього злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства.

За період з 1 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року в закриті порти Криму зайшло 591 судно-порушник.

Read More

В Україні набули чинності нові правила перевірки якості продуктів

В Україні набули чинності нові правила перевірки якості продуктів.

Як повідомляє Держпродспоживслужба, бізнес має бути готовий до приходу представника органу контролю без анонсу, підприємства перевірятимуть залежно від ступеня ризику для життя і здоров’я людей.

За порушення норм закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти…», який сьогодні набув чинності, передбачені жорсткі санкції, зокрема, сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тисяч гривень.

Крім того, невиконання припису  – вимоги про усунення порушення – карається штрафом. Наприклад, виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності – штраф понад 74 тисяч гривень, на юридичних осіб, на фізичних осіб-підприємців – майже 41 тисяча гривень. 

У разі виявлення фактори, які становитимуть загрозу для життя і здоров’я людини, головний державний інспектор Держпродспоживслужби має право ухвалити рішення про тимчасове припинення роботи підприємства на строк до 10 робочих днів, а зупинення роботи понад цей строк здійснюється лише за рішенням суду.

Також з 4 квітня у разі звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки.

 

Read More

Кабмін починає новий конкурс із відбору членів наглядової ради «Укрзалізниці»

Кабінет міністрів починає новий конкурс із відбору кандидатів на посади членів наглядової ради «Укрзалізниці», повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Ми починаємо новий конкурс за новою процедурою з міжнародними партнерами. Усе – як має бути», – сказав Гройсман.

Під час попереднього конкурсу заявки кандидатів на посади членів наглядової ради приймали до 20 листопада. Їх подали понад 50 претендентів.

21 березня 2018 року уряд затвердив нову процедуру відбору керівництва найбільших держпідприємств. Комітет з відбору було скорочено з 18 осіб до восьми, з яких чотири – представники держави, а ще чотири – недержавні експерти з правом дорадчого голосу, яких затверджує Кабмін.

Згідно з новою процедурою, кандидатури для комітету підбиратиме спеціально створена комісія, а не міністерства і відомства, як це було раніше. До її складу входять п’ять членів, серед яких – два представники секретаріату Кабінету міністрів, по одному представнику від Міністерства юстиції та органу управління, а також експерт із підбору персоналу.

Read More

Аваков: у спецназі поліції близько 30% – або колишній «Беркут», або інші підрозділи

У структурі сьогоднішнього спецназу поліції близько 30% служили в розформованому нині спецпідрозділі міліції «Беркут» або в інших підрозділах, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю виданню «ЛІГАБізнесІнформ».

«Об’єктивні дані – конкретні цифри – говорять про те, що кількість старих спецназівців (2013-го року) в структурі нинішнього спецназу поліції сьогодні становить трохи менше 30%… Це або колишній «Беркут», або інші спецпідрозділи. Пропонуєте розстріляти? Усіх під загальну кон’юнктурну лінійку засудження?» – заявив Аваков.

Він зазначив, що «люди всі дуже різні – і в складі спецпідрозділів чесних хлопців і патріотів більше, ніж в черговому ряженому натовпі крикливих «патріотів» на політичних демонстраціях під Радою».

«Або ви вважаєте, мені треба було відправити 10 000 не викритих у злочинах, підготовлених до силових спецоперацій людей – працювати проти України? Особливо у 2014-му році … Тоді нам життєво важливо було відправити на фронт будь-яких людей, готових воювати за Україну. Будь-яких! І нам вдалося мотивувати хлопців захищати країну», – заявив Аваков.

«Беркут» був розформований у лютому 2014 року, через кілька днів після розстрілів протестувальників у центрі Києва.

Read More

У Мінську почалося засідання ТКГ

У столиці Білорусі Мінську розпочалося засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі, повідомила у Facebook Дарка Оліфер, прес-секретар представника України на переговорах, екс-президента України Леоніда Кучми.

«У Мінську почалося засідання Тристоронньої контактної групи», – написала Оліфер.

Перший заступник голови Верховної Ради, представник України в підгрупі з гуманітарних питань ТКГ Ірина Геращенко повідомила, що на засіданні 4 квітня заплановано обговорити питання звільнення заручників.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

Read More

As Europe’s Prisons Fill Up, France Takes a Different Approach

William spreads cream over a lemon sponge cake, as another cook ladles steaming platefuls of paella. The kitchen staff is in rush mode on a recent weekday, not to serve a hungry restaurant crowd, but prison officials on their lunchtime break. 

Welcome to Eysses detention center in Villeneuve-sur-Lot, a picturesque southern French town abutting the Garonne River better known for its medieval architecture than its penal population. But, in some ways, Eysses inmates like William are test cases for a sweeping government effort to slash recidivism and tackle one of Europe’s highest rates of prison overcrowding. 

Last month, President Emmanuel Macron outlined measures that would scrap or reconsider short-term prison sentences in favor of options such as home detention with electronic tagging, and building 7,000 cells over the next four years to ease overcrowding. Proposals also call for creating jobs to reinforce probation and re-insertion programs for an inmate population that has soared from 48,000 in 2001 to nearly 70,000 today.

“Sentences must be credible and understandable, not necessarily in terms of being the most severe possible,” said Macron.

Some call Macron’s plan soft on crime, while others suggest it doesn’t go far enough, particularly when it comes to radicalism flourishing in French jails. Yet, it has drawn support for encouraging experiments, like the Respect pilot rolled out just over a year ago at Eysses, which is based on a Spanish model.

“We don’t have results yet,” when it comes to shrinking the number of repeat offenders, Eysses detention head Philippe Sperandio said. “But we see a drop in physical violence among inmates; there are fewer infractions.” 

The 18 prisons that have launched Respect since 2015 also report a drop in suicide rates. Another 20 are expected to introduce the pilot project over the next two years. 

Options to delinquency

Respect is run in only one Eysses wing, and getting into the program is competitive. Those accepted must a sign a contract listing a series of obligations, and risk expulsion for infractions like possessing a cellphone. Rules include spending 25 hours weekly either working or participating in educational or health-related activities. Inmates also take shifts cleaning up communal spaces; but, the plusses include keys to their cells — a powerful symbol of limited liberty, even if guards have copies. 

“Just getting up in the morning, going to work, participating in activities, helps them to get back into life and to realize there are other possibilities besides delinquency and crime,” says prison psychologist Ludmilla Issanchou. 

Detention head Sperandio recounts one departing inmate telling him he had never experienced anything like Respect before. 

“Will that help ensure he won’t come back? I don’t know,” he added. “But he sees things differently. He knows what he’s lost.” 

For 32-year-old pastry maker William, the pilot program marks a sharp break from previous penitentiary experiences during his decade behind bars. 

“Some are hotter then others,” he says. “Here, we have a semblance of liberty within the walls, even if there are always bars.” 

​In the small prison garden, guard Carol Cerjak helps several inmates pull out the last of the winter greens. The pilot has also helped to build better relations between guards and inmates, Eysses staff say – a stark contrast from other French prisons, where several attacks by radicalized inmates unleashed a nationwide prison guard strike in January over prison conditions. 

“I am very rarely confronted by violence, and we’re a lot more relaxed,” Cerjak says. “You see a prisoner coming here, and a week later, they’re completely different.” 

Not for radicalized inmates

A recent report by the Council of Europe, the region’s top rights watchdog, counted French jails among the most overcrowded in western Europe, and France among the few where the penal population is rising. While Danish and Dutch prisons average one prisoner per cell, it found France averages 117 inmates per 100 cells, with even higher rates in areas like Paris. 

Alternatives to 24/7 incarceration encouraged under Macron’s reforms have their limits, however. For the country’s roughly 1,600 radicalized inmates — whose numbers have swollen with returning jihadi fighters, and those charged for plotting or carrying out attacks at home — the answer is building more cells and isolation blocks to stop the spread of radical Islam. 

“The idea is not to ostracize them so they leave embittered,” says Justice Ministry spokesman Youssef Badr, describing small units and one-on-one attention for radicalized inmates. “There’s real effort made to rehabilitate them.”

Experts suggest countering radicalism should include more open systems, pointing to Denmark, where inmates wear their own clothes, participate in sports and cook their own meals to prepare for life outside. 

Yet, “if one of these jihadists in open spaces become violent and kills people, it would be very politically costly for the government,” says leading prison expert Farhad Khosrokhavar, “so they don’t dare do it.” 

“They stress the repressive side and not the integration side,” he adds. “And that is the attitude, I would say, of many European governments nowadays.” 

At Eysses, inmate Jean-Luc digs his hands deep into the earth, preparing the prison garden for spring planting. After 29 years behind bars, he is a believer of Respect’s “tough love” approach. 

“I’ve been in some where even a dog wouldn’t enter,” he says. “Here, Respect gives us back our dignity.”

Read More

Family of British-Iranian Mother Jailed in Tehran Demands Government Action

The family of a British-Iranian woman jailed in Iran on espionage charges has demanded that the British government take a bigger role in securing her release, two years after the young mother was detained while visiting relatives. 

Nazanin Zaghari-Ratcliffe is being held in Tehran’s notorious Evin prison. The 39-year-old was arrested at Tehran’s airport as she tried to leave Iran in April 2016 and later sentenced to jail for five years on charges of seeking to overthrow the government. Nazanin and her family have maintained she was in Iran on vacation.

In an interview with VOA, her husband, Richard, said their hopes had been raised in recent weeks that her release was imminent — but she is caught in the middle of a diplomatic tussle between London and Tehran. 

“The head of the prison, of Evin prison, said to her, ‘Look, I’ve approved your release. I approved your release months ago, but it’s not in my hands.’ And then the judge in charge of parole said, ‘Look, we can move you to guarded house arrest if you want something, but we can’t release you at the moment. There’s this problem between the British government and the Iranian government over the interest calculation on an old debt,’” Ratcliffe told VOA.

That debt is believed to concern an arms deal that collapsed with the Iranian revolution in 1979, leaving Tehran millions of dollars out of pocket.

Zaghari-Ratcliffe’s family wants British Prime Minister Theresa May to become more involved in the case, given its apparent political nature.

Last year, Foreign Secretary Boris Johnson pledged to leave ‘no stone unturned’ to secure Zaghari-Ratcliffe’s release. He traveled to Tehran to discuss the matter with his Iranian counterpart, Mohammad Javad Zarif. Richard Ratcliffe said there has been little communication since then.

“Part of what we’re pushing for now is to meet with the foreign secretary again, to meet with him in the presence of lawyers and to talk through — given it feels like there’s a standoff between both governments — what do they think Nazanin’s rights are?”

Richard Ratcliffe hasn’t seen his daughter for two years. Gabriella was just a year old when her mother was detained, leaving her in the care of her grandparents. 

“Now, she’s a little girl. She speaks Farsi, she doesn’t speak English. Her relationship with both her parents, but certainly with me, is a much more remote relationship. We do sort of funny faces and games on the phone, but she’s still too small to really engage on the phone. And there will be — we’ll need to learn to be a parent again,” Ratcliffe said.

Family and supporters held an event in London Monday to mark the two-year anniversary of Zaghari-Ratcliffe’s detention.

In a statement Tuesday, the British Foreign Office said it is continuing to approach the case “in a way that we judge is most likely to secure the outcome we all want,” adding it would not provide a running commentary “on every twist and turn.”

Each of those twists continues to cause anguish for Zaghari-Ratcliffe, her family and friends. 

Read More

French Railway Workers Launch Three-month Strike

French railway transport has been disrupted following a launch of a three-month strike to protest President Emmanuel Macron’s labor reforms. The start of the action led by the employees of the state railway SNFC was dubbed “Black Tuesday” and was followed by a street demonstration. The strike will affect railway transport for two days in every five over a three-month period. VOA’s Zlatica Hoke reports Tuesday protest turned unruly in some places.

Read More

Britain’s Prince Philip, 96, Enters Hospital for Hip Surgery

Queen Elizabeth II’s 96-year-old husband, Prince Philip, has been admitted to a London hospital for a previously scheduled hip surgery, Buckingham Palace said Tuesday.

The palace said the prince entered the King Edward VII Hospital in the afternoon and would have the surgery Wednesday. It said the hospital admission and surgery were planned.

Officials declined to provide additional details about the surgery and said “further updates will be issued when appropriate.”

The prince announced in May that he was retiring from most public duties after decades of royal service. The palace said at the time he had carried out roughly 22,000 solo royal engagements since Elizabeth ascended to the throne in 1952.

Philip has missed several public events in recent weeks, including an Easter Sunday church service in Windsor. He has been reported to be hobbled by hip pain, but the news of the planned surgery took many by surprise.

The health scare comes at a busy time for the royal family. Prince William and his wife Kate are expecting their third child this month, and Prince Harry plans to marry American actress Meghan Markle on May 19 at Windsor Castle.

Philip has sharply reduced the number of charity events he attends since announcing his retirement, but still accompanies the queen on occasion.

Philip has been in generally good health for his age, but he was briefly hospitalized over Christmas in 2011 for angioplasty treatment of a blockage in his coronary arteries. He has suffered from other ailments as well but has not spoken about them in public.

He and Elizabeth celebrated their 70th wedding anniversary in November.

The queen has praised her husband for his devotion and long years of service, calling him the rock she depends on.

 

Read More

Суд почав засідання з обрання запобіжного заходу активістові Майдану Бубенчику (трансляція)

Печерський райсуд Києва почав засідання, на якому має обрати запобіжний захід активістові Майдану Івану Бубенчику.

На початку засідання захист активіста оголосив про відвід судді, після чого суддя оголосив перерву для розгляду цього клопотання.

У залі суду присутні народні депутати, зокрема Володимир Парасюк, Єгор Соболєв, Семен Семенченко. Вони заявили, що хочуть взяти Бубенчика на поруки і просять про це суд. 

Прокурори заявили про намір клопотати про тримання під вартою активіста.

3 квітня начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомив Радіо Свобода, що Бубенчику оголосили про підозру у вчиненні вбивств двох правоохоронців і одного замаху на вбивство.

За його словами, до Бубенчика була застосована ухвала суду про привід у зв’язку з його неодноразовими неявками за викликом до слідчого.

«Тобто його доставили до слідчого за ухвалою суду про привід, після того повідомили про підозру і зараз звернулися до суду щодо обрання запобіжного заходу», – пояснив Горбатюк.

Про затримання Івана Бубенчика раніше повідомив у Facebook режисер Володимир Тихий – Бубенчик є одним із героїв його фільму «Бранці».

Раніше сьогодні суд вже починав засідання, але оголосив перерву на три години для ознайомлення сторони захисту з клопотанням про взяття під варту.

Як зазначив Радіо Свобода начальник департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк, загалом нині слідство триває щодо убивств 13 силовиків та більше 180 вогнепальних поранень, завданих правоохоронцям.

19 лютого 2016 року Горбатюк розповідав Радіо Свобода про те, що Генпрокуратура України вже викликала на допит майданівця Івана Бубенчика, який заявляв, що 20 лютого 2014 року застрелив на Майдані двох силовиків, проте він на допит не з’явився.

Раніше прокурор Олексій Донський повідомив про два провадження, які стосуються постраждалих силовиків: провадження за фактом убивств та замахів на вбивства працівників правоохоронних органів, а також інше, що стосується високопосадовців, які підозрюються у незаконних діях щодо проведення «антитерористичної операції» 18 лютого 2014 року, внаслідок чого постраждали як протестувальники, так і правоохоронці.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули. У департаменті спецрозслідувань розповідають, що за чотири роки у «справах Майдану» ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру, але реально відбуває покарання тільки 1 людина.

 

Read More

Leaders of Turkey, Russia, Iran Gather in Ankara to Discuss Syria End Game

Turkish President Recep Tayyip Erdogan hosts his counterparts from Russia and Iran Wednesday for a second trilateral summit on Syria. The three, whose countries have a significant military presence in Syria, are increasingly cooperating to resolve the civil war under the auspices of the so-called “Astana Process.”

The deepening cooperation comes in the face of intense rivalries.  

“Since 2011, Ankara’s sole purpose was to dethrone Assad,” said Aydin Selcen, a former senior Turkish diplomat, who served widely in the region. “Whereas, Russia and Iran came to Syria upon Assad’s invitation to keep him in place and this is a contradiction,” he added, referring to Syrian President Bashar al-Assad.

All sides have so far managed their differences, out of an awareness, analysts suggest, that is based on the realization they need one another’s cooperation in efforts to secure their regional goals and ultimately bring an end to the seven-year conflict.

Under the “Astana Process,” so-called deconfliction zones have been created across Syria, in which rebel groups are concentrated. Ankara, with its close ties to those rebel groups, has worked closely with Moscow within the process. Wednesday’s meeting is expected to focus on the Syrian enclave of Idlib. Turkish forces have been steadily increasing their deployment there, creating observation posts to monitor the deconfliction zone.

The Turkish-led military campaign against the YPG Syrian-Kurdish militia is also expected to be on the agenda of Wednesday’s summit. Ankara accuses the militia of being a terrorist group linked to a decades-long Kurdish insurgency inside Turkey.

Last month, Turkish forces ousted the YPG from the Syrian enclave of Afrin, but Erdogan has pledged to expand the military operation across northern Syria up to the Iraqi border. Erdogan is expected to seek to assuage any concerns from Russia’s Vladimir Putin and Iran’s Hassan Rouhani.

“The limits of the [Turkish military] operation [in Syria] will depend on the reaction of other actors who are stakeholders in Syria,” predicted Sinan Ulgen of Brussels-based Carnegie Europe, a research institution. With Russian air defenses currently controlling most of Syria’s airspace, Moscow up until now has given its tacit support to the offensive, allowing Turkish jets to fly with impunity in Syrian airspace in support of the operation.

Turkey-Iran tensions

Tehran has called for an end to the Turkish operation. Iranian President Hassan Rouhani is expected to press his concerns over the operation in the talks with Erdogan. The two leaders are scheduled for a separate face-to-face meeting.

Analysts point out Iran is likely to be increasingly concerned about the growing number of Turkish armed forces in Syria. Tehran will be aware Turkish forces seldom withdraw once deployed in a neighboring country. Regional rivalries between the two powerful neighbors are exacerbated by sectarian tensions.

“I don’t see any good relation between Erdogan and the Islamic regime of Iran because Sunni and Shia Muslims are fighting for the same land in the Middle East,” warns Iranian expert Jamshid Assadi of France’s Burgundy Business School. “They might agree on not fighting a war, but that is all.”

 

Tehran’s recent cooperation with Ankara over Syria is giving Iran an opportunity to further undermine Turkey’s strained ties with the United States. That, observers say, is important for Iran, given the importance of Turkey in any new sanctions by the U.S. against Iran.

Also Rouhani, like Russia’s Putin, will be aware of the looming confrontation between Turkish and U.S. forces over the Syrian town of Manbij. Erdogan has pledged to oust the Kurdish YPG militia from Manbij, where U.S. forces are also deployed. Washington sees the YPG as a key ally in its war against Islamic State. Sources in Ankara have suggested the Turkish-led operation is as much about removing the U.S. presence in Syria as is the Kurdish militia.

Tehran, like Moscow, is also aware of the important role Ankara is playing in helping to facilitate the movement of rebels toward the region near the Turkish border.

“The Moscow-Tehran-Damascus trio wants all jihadists to seek refuge near the Turkish border, which is an extremely smart move on their part,” wrote columnist Barcin Yinanc of the Hurriyet Daily News. He warned, however, that Ankara could pay a heavy price. “There is no guarantee that these Islamist and jihadist groups will not end up hitting back at Turkey in the future.” Analysts, however, point out the priority for Ankara remains its ongoing campaign against the YPG.

 

Read More

Far-right Views Going Mainstream in Much of Central Europe

Poland’s prime minister claims Jews took part in their own destruction in the Holocaust. His Hungarian counterpart declares that the “color” of Europeans should not mix with that of Africans and Arabs. And the Croatian president has thanked Argentina for welcoming notorious pro-Nazi war criminals after World War II.

Ever since WWII, such views were taboo in Europe, confined to the far-right fringes. Today they are openly expressed by mainstream political leaders in parts of Central and Eastern Europe, part of a global populist surge in the face of globalization and mass migration.

“There is something broader going on in the region which has produced a patriotic, nativist, conservative discourse through which far-right ideas managed to become mainstream,” said Tom Junes, a historian and a researcher with the Human and Social Studies Foundation in Sofia, Bulgaria.

In many places, the shift to the right has included the rehabilitation of Nazi collaborators, often fighters or groups celebrated as anti-communists or defenders of national liberation. In Hungary and Poland, governments are also eroding the independence of courts and media, leading human rights groups to warn that democracy is threatened in parts of a region that threw off Moscow-backed dictatorships in 1989.

Some analysts say Russia is covertly helping extremist groups in order to destabilize Western liberal democracies. While that claim is difficult to prove with concrete evidence, it is clear that the growth of radical groups has pushed moderate conservative parties to veer to the right to hold onto votes.

That’s the case in Hungary, where Prime Minister Viktor Orban and his Fidesz party — the front-runner in the April 8 elections — have drawn voters with an increasingly strident anti-migrant campaign.

Casting himself as the savior of a white Christian Europe being overrun by hordes of Muslims and Africans, Orban has insisted that Hungarians don’t want their “own color, traditions and national culture to be mixed by others.”

Orban, who is friendly with Russian President Vladimir Putin, was also the first European leader to endorse Donald Trump in the 2016 U.S. presidential race. In 2015 he erected razor wire at Hungary’s borders to stop migrants from crossing, and has since been warning in apocalyptic terms that the West faces racial and civilizational suicide if the migration continues.

Orban has also been obsessed with demonizing the financier and philanthropist George Soros, falsely portraying the Hungarian-born Holocaust survivor as an advocate of uncontrolled immigration into Europe. In what critics denounce as a state-sponsored conspiracy theory with anti-Semitic overtones, the Hungarian government spent $48.5 million on anti-Soros ads in 2017, according to data compiled by investigative news site atlatszo.hu.

In a recent speech, Orban denounced Soros in language that echoed anti-Semitic clichés of the 20th century. He said Hungary’s foes “do not believe in work, but speculate with money; they have no homeland, but feel that the whole world is theirs.”

In nearby Poland, xenophobic language is also on the rise. The ruling party’s leader, Jaroslaw Kaczynski, claimed migrants carried “parasites” ahead of the 2015 elections. And when nationalists held a large Independence Day march in November — when some carried banners calling for a “White Europe” and “Clean Blood” — the interior minister called it a “beautiful sight.”

Poland’s government has also been embroiled in a bitter dispute with Israel and Jewish organizations over a law that would criminalize blaming Poland for Germany’s Holocaust crimes.

With tensions running high in February, Prime Minister Mateusz Morawiecki listed “Jewish perpetrators” as among those who were responsible for the Holocaust. He also visited the Munich grave of an underground Polish resistance group that had collaborated with the Nazis.

In the same vein, an official tapped to create a major new history museum has condemned the postwar tribunals in Nuremberg, Germany — where top Nazis were judged — as “the greatest judicial farce in the history of Europe.” Arkadiusz Karbowiak said the Nuremberg trials were only “possible because of the serious role of Jews” in their organization, and called them “the place where the official religion of the Holocaust was created.”

Across the region, Roma, Muslims, Jews and other minorities have expressed anxiety about the future. But nationalists insist they are not promoting hate. They argue they’re defending their national sovereignty and Christian way of life against globalization and the large-scale influx of migrants who don’t assimilate.

The Balkans, bloodied by ethnic warfare in the 1990s, are also seeing a rise of nationalism, particularly in Serbia and Croatia. Political analysts there believe that Russian propaganda is spurring old ethnic resentments.

Croatia has steadily drifted to the right since joining the EU in 2013. Some officials there have denied the Holocaust or reappraised Croatia’s ultranationalist, pro-Nazi Ustasha regime, which killed tens of thousands of Jews, Serbs, Roma and anti-fascist Croats in wartime prison camps.

In a recent visit to Argentina, President Kolinda Grabar-Kitarovic thanked the country for providing post-war refuge to Croats who had belonged to the Ustasha regime.

The world’s top Nazi hunter, Efraim Zuroff of the Wiesenthal center, called her statement “a horrific insult to victims.” Grabar-Kitarovic later said she had not meant to glorify a totalitarian regime.

Meanwhile in Bulgaria, which holds the EU’s rotating presidency, the government includes a far-right alliance, the United Patriots, whose members have given Nazi salutes and slurred minorities. Deputy prime minister Valeri Simeonov has called Roma “ferocious humanoids” whose women “have the instincts of street dogs.”

Junes, the Sofia-based researcher, says that even though hate crimes are on the rise in Bulgaria, the problem has raised little concern in the West because the country keeps its public debt in check and is not challenging the fundamental Western consensus, unlike Poland and Hungary.

“Bulgaria isn’t rocking the boat,” Junes said. “They play along with Europe.”

While populist and far-right groups are also growing in parts of Western Europe, countries like Poland and Hungary are proving more vulnerable to the same challenges, said Peter Kreko, director of Political Capital Institute, a Budapest-based think tank.

“In younger, weaker, more fragile democracies,” Kreko said, “right-wing populism is more dangerous because it can weaken and even demolish the democratic institutions.”

Read More

Омбудсмен Денісова просить російську колегу перевірити інформацію про побиття Балуха

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова просить російського омбудсмена Тетяну Москалькову перевірити заяву адвоката Ольги Дінзе про побиття конвоєм після засідання суду засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха.

Як повідомляє 3 квітня офіс українського омбудсмена, Денісова також звернула увагу Москалькової на те, що в СІЗО Балуху відмовляють у «наданні достатньої кількості води, що може значно погіршити стан здоров’я, з огляду на його відмову від прийому їжі».

«У зв’язку з цим звертаюся до вас із проханням перевірити надану інформацію і, в разі її підтвердження, вжити необхідних заходів для відновлення порушених прав Володимира Балуха. Прошу проінформувати мене про результати розгляду даного звернення», – йдеться в повідомленні.

Напередодні адвокат засудженого в Криму українського активіста Володимира Балуха Ольга Дінзе заявила, що її підзахисного побив конвой після розгляду апеляційної скарги.

Балух продовжує в СІЗО безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

14 березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив вирок українському активісту Володимирові Балух. Суддя вилучив зі звинувачення пункт про придбання боєприпасів, активіста засудили до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень).

19 березня Балух почав голодування, протестуючи проти вироку.

28 березня Міністерство закордонних справ України закликало Росію негайно звільнити Балуха. Український омбудсмен Людмила Денисова звернулася до російської колеги з проханням допустити лікарів до активіста.

31 березня Кримська правозахисна група повідомила, що Балух сильно схуд і змарнів, про це стало відомо після того, як 30 березня українця відвідав адвокат.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Read More

СБУ заявляє про затримання євпаторійського депутата на адмінкордоні з Кримом

Співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради анексованого Криму за підозрою в причетності до анексії півострова, повідомляє прес-служба СБУ.

За повідомленням, депутата затримали після прибуття на материкову частину України, де проживають його родичі.

«Співробітники Служби безпеки України затримали в пункті пропуску «Чаплинка» на адміністративному кордоні з тимчасово анексованим Кримом депутата самопроголошеної «Євпаторійської міської ради» окупаційної влади», – йдеться в повідомленні.

У спецслужбі стверджують, що колишній депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь в діяльності так званої «самооборони Криму». СБУ пише, що під час анексії Криму депутат «брав активну участь в захопленні адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України».

За інформацією спецслужби, у вересні 2014 року затриманого обрали депутатом від партії «Єдина Росія» до міськради Євпаторії.

Проти депутата відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України.

У СБУ не уточнили імені затриманого депутата. Згідно з даними сайту Євпаторійської міськради, цим депутатом є Сергій Осьмінін. Він ситуацію поки що не коментував.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Dueling US-Russia Consulate Closures Leave Ordinary Citizens Feeling the Pain

Last week’s tit-for-tat closure of U.S. and Russian consulates over the death of a former spy in Britain was intended to punish officials and diplomats, but ordinary citizens of both countries are already feeling the impact.

The fallout is most severe for Russian citizens and travel-minded Americans in the U.S. Northwest, who would normally seek visas, passport renewals and other documents at the Russian consulate in Seattle, which shut down Friday.

With Russia’s San Francisco consulate having already been closed in September, that leaves residents of the Seattle area with a minimum four-and-a-half-hour flight to the nearest functioning Russian consulate in Houston, Texas, some 3,000 kilometers (1,860) miles) away.

Gayane Yaffa, head of Russian visa services in Seattle, said her phone rang non-stop all week after the March 26 White House announcement.

“People started calling at 7 a.m. asking what to do now,” said Yaffa. “Many had already planned their trips and purchased tickets. People kept asking what to do. It was impossible to reach the consulate in Seattle, and those who succeeded were told there was no point in coming because the employees only gave out the ready passports with visas in them.”

Russia responded later last week by ordering the United States to close its consulate in St. Petersburg, the second busiest one in the country. But the impact of that closing will be less severe, since the U.S. consulate in Moscow — less than 700 kilometers (435 miles) to the southeast — will continue to operate.

Russian national Yuri Dukhovny, a Los Angeles resident, says he believes the exchange of closings is going to have a disproportionate impact on Russians.

“All conflicts between states first affect average citizens,” he said. “Many Russians need to renew passports and deal with paperwork. Not having any Russian consulates on the West Coast affects them greatly. Everything will now take forever.”

Script writer Jeremy Iverson, an American who says he moved to Russia a year ago to seek adventure, echoed that view, saying it is average Russians who ultimately will pay the price for the diplomatic gamesmanship.

“The closure of the (St. Petersburg) consulate isn’t actually going to impact American citizens  they’ll still have to go through the ILS system to mail in your documents needed for obtaining a visa,” he said. “It will impact Russian citizens who need consular services, those who are here and are trying to get passports changed, to get documentation  things like that. It’s going to be an issue for them.”

Moscow responded to the U.S. order to close the Seattle consulate with a Twitter poll asking Russian citizens which U.S. consulate should be closed in response.

What seemed like a sarcastic joke, said Russian political analyst Alexandr Konfisakhor, was actually a political tactic that appeared to shift responsibility for the decision to the will of the Russian people. Konfisakhor suggested it was a way for the Russian government to respond to the U.S. but not overdo it.

“You can get to Moscow from St. Petersburg in just a couple of hours. It means that everyone who needs a visa can easily get one. Closing a consulate in Yekaterinburg or Vladivostok would have been a much more serious inconvenience,” he said.

This story originated from VOA’s Russian Service. 

Read More

Jailed Ex-Catalan Separatist Leader: ‘We Are Not Criminals’

Jailed former Catalan separatist leader Carles Puigdemont insisted those who want independence for the northern Spanish region are not criminals.

“We want to decide our own future — is that a crime? We used ballot boxes — is that a crime?”  Puigdemont asked during a jail cell interview by a German news website.

“We were elected by the people, so what is the problem with the Spanish authorities? Why don’t they start politics in order to solve a political problem?”

German police arrested Puigdemont on a Spanish warrant last week. He is wanted in Spain on charges of inciting rebellion by defying the central government and going ahead with a Catalan independence referendum in October, leading to a violent police crackdown.

Puigdemont initially fled to Belgium to avoid arrest.

The French News Agency reported Puigdemont’s attorney has appealed the Supreme Court’s decision to prosecute him on the rebellion charges. The lawyer argued the charge implies Puigdemont advocated an uprising by violence. He said any violence that followed the October referendum was isolated and does not justify the charges.

Twenty-four other Catalan separatist leaders are also facing rebellion charges.

Pro-independence lawmakers won a slim majority in December’s parliamentary elections in Catalonia. However, parliament has been unable to name a new president since Puigdemont fled, and the future of independence is murky.

Catalonia, in northeast Spain, and its capital Barcelona are major tourist magnets. It has its own language and distinct culture, but the separatist crisis has hurt tourism and the regional economy.

Catalan separatists call the region a powerful economic engine that drives Spain, and they have demanded more autonomy.

Those who want to stay united with Spain fear the region will sink into an economic abyss without the central government, its ties to the European Union, and its numerous existing bilateral relations.

Read More

Trump to Host Baltic Summit as Tensions With Russia Rise

The U.S. relationship with fellow NATO members comes under scrutiny again this week as U.S. President Donald Trump hosts a Baltic Summit at the White House on Tuesday.

According to a White House statement, Trump and President Kersti Kaljulaid of Estonia, President Raimonds Vejonis of Latvia, and President Dalia Grybauskaite of Lithuania are set to discuss how to strengthen security, business, trade, energy, and cultural partnerships between the United States and these three NATO allies.

The White House says the gathering will also highlight the countries’ recent success in meeting NATO’s defense spending pledge.

Trump has repeatedly criticized NATO member countries for not contributing their fair share to the alliance and not meeting their 2 percent defense spending benchmark. In a speech to NATO members last year, he noticeably failed to reiterate the U.S. commitment to NATO’s Article 5 pledge of mutual defense, rattling NATO allies.

     

Since Russia annexed Crimea in 2014, Estonia, Latvia, and Lithuania have grown increasingly worried about Russia’s regional military buildup and the possibility that they could suffer a similar fate as Crimea.

The countries have since pledged to boost their defense spending, counting on NATO allies to provide military assistance should Russia take any action.

   

Latvian President Raimons Vejonis told Latvian television last week that he expects Washington to publicly commit to the region’s security. “It is planned to adopt a declaration, from which we expect a very strong political message from the U.S. expressing support for strengthening Baltic security and expressing, once again, support for the independence of the Baltic states,” he said.

New spike in tensions

The U.S.-Baltic summit comes amid heighten tensions between Russia and the West.

Last week, the U.S. and more than two dozen countries – including the three Baltic States – expelled a total of more than 150 Russian diplomats in a show of solidarity over the poisoning of a former Russian spy in Britain. Russia responded by announcing the expulsion of more than 150 foreign diplomats, including 60 U.S. diplomats.

    

In addition to the expulsions, the U.S. and the Baltic states have been accusing Russia of conducting a barrage of cyberattacks and spreading fake news, propaganda, and disinformation online in an effort to meddle in European countries’ political systems and sway public opinion in favor of Russia’s agenda. Top U.S. intelligence officials have accused Russia of interfering in 2016 US presidential election and taking steps to undermine the 2018 midterm elections.  

“I think what we have seen in the past four or three years is the community of democratic nations is under the attack,” Latvian Foreign Minister Edgars Rinkevics recently told VOA’s Russian Service, referring to Russian interference.  

 

“The very basis of our democratic institutions are under attack through social media by fake news, and also through the influence of money, and it is very important that we stick together,” he said.

Russia test-fired its new liquid-fuel intercontinental ballistic missile Sarmat on Friday. Latvia’s Defense Ministry said Thursday it was concerned by a sudden announcement from Russia that it will test-fire missiles in the Baltic Sea between Latvia and Sweden on April 4 and 6.

Last month, Trump congratulated Russian President Vladimir Putin on his re-election victory during a phone call and said the two agreed to hold talks in the “not-too-distant future.”

White House Press Secretary Sarah Sanders said Monday they discussed the meeting could take place “at a number of potential venues, including the White House.”

Read More

Гусейнов: суд відхилив запит прокуратури про екстрадицію

Азербайджанський опозиційний журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов, якого восени затримали в Києві, заявляє, що Печерський районний суд столиці України 2 квітня відхилив запит прокуратури щодо його екстрадиції до Азербайджану.

Про це Гусейнов написав у Facebook. Водночас, за його словами, прокуратура всупереч рішенню не повернула йому паспорт.

«У задоволенні клопотання першого заступника прокурора Київської області старшого радника юстиції Грабця І.Н. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підданого Королівства Нідерланди Гусейнова Фікрета Нуралді огли, … для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави – відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає», – йдеться в документі, копію якого Гусейнов надав Радіо Свобода.

2 квітня суддя оголосив вступну і резолютивну частину рішення. Повний текст буде оголошений 5 квітня 2018 року.

Прокуратура рішення поки що не коментувала.

Про затримання Гусейнова в аеропорту «Бориспіль» стало відомо 14 жовтня 2017-го. За даними Держприкордонслужби, причиною затримання стало те, що журналіст перебуває у базі розшукуваних осіб Інтерполу. Спочатку його заарештували, але потім суд відпустив журналіста на поруки народного депутата Миколи Княжицького.

В ефірі Радіо Свобода азербайджанський журналіст, громадянин Нідерландів Фікрет Гусейнов заявляв, що Інтерпол припинив його міжнародний розшук ще 13 листопада минулого року, але екстрадиційну перевірку в Україні щодо нього не припинили. Генеральна прокуратура України у відповідь на запит Радіо Свобода заявляла, що перевірка відбувається на основі звернення Генпрокуратури Азербайджану.

За даними Генпрокуратури України, в Азербайджані Гусейнову інкримінують шахрайство, підробку документів та організацію незаконної міграції.

Журналіст Фікрат Гусейнов залишив Азербайджан понад 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили, а викрадачів не знайшли. Він отримав статус біженця у Нідерландах, а пізніше – громадянство цієї країни.

Read More

Поліція: викрито хакера, що крав сторінки українців у соцмережах і вимагав за них викуп

Кіберполіція повідомила про викриття 23-річного хакера з Києва, що за допомогою фішингу відбирав у власників доступ до їхніх персональних сторінок у соцмережах, після чого вимагав за нього гроші. 

«Крім персональних сторінок, він також орієнтувався на профілі Інтернет-магазинів у соціальній мережі Instagram. Використовуючи фейкові сторінки та електронні листи, нібито від адміністрації Instagram, зловмисник отримував доступ до зазначених сторінок. Після чого надсилав потерпілим Email-повідомлення, в яких пропонував за 10 тисяч гривень розблокування сторінки», – йдеться у повідомленні на сайті відомства.

Під час обшуку у чоловіка вилучили для експертизи комп’ютерну техніку та мобільні телефони з різними сім картками, які той, як підозрюється, використовував для реєстрації фейкових доменних імен, а також – блокнот з чорновими записами, де записані усі операції по руху коштів.

Кількість кіберзлочинів в Україні щороку зростає, повідомив перший заступник начальника Департаменту кіберполіції Олександр Гринчак в ефірі Радіо Свобода.

2017 року кіберполіція супроводжувала близько 7 тисяч кримінальних проваджень, з них 4,5 тисячі – винятково кіберзлочини, повідомляв раніше голова Департаменту кіберполіції виданню «Економічна правда»

Read More

В Україну їде американський сенатор Портман – говорити про зброю і реформи

Сенатор-республіканець Роберт Портман заявляє про намір відвідати Україну «для вивчення ситуації». Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода. За його словами, основними темами візиту буде американська військова допомога Україні та тутешній стан реалізації політичних та економічних реформ.

«Одне – це територіальна цілісність країни, яка після Майдану повернулася обличчям до Заходу. Ми повинні – разом з Євросоюзом – підтримати українців. Але, по-друге, важливо також пересвідчитись, що Україна втілює реформи. Певного прогресу досягнуто, але є місце для ще більшого поступу. Ми будемо говорити з керівництвом країни, депутатами Ради про ці питання також», – сказав сенатор.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Вартість одного комплексу, укомплектованого 6-ма ракетами становить понад мільйон доларів США.

Read More