Влада

Федеральна служба безпеки США повідомила про можливі «озброєні протести» перед інавгурацією обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Федеральні правоохоронні органи видали бюлетень, отриманий ЗМІ США 11 січня, в якому мовилося, що «озброєні протести» можуть бути заплановані в усіх 50 столицях штатів і в будівлі Капітолія.

У більшості штатів, за помітним винятком Вашингтону, округ Колумбія, відкрите носіння зброї є законним.

Бюлетень, в якому зазначається, що протести можуть статися з 16 по 20 січня, з’явився в зв’язку з посиленням безпеки у Вашингтоні і в законодавчих зборах штатів після масових заворушень у Капітолії минулого тижня.

П’ятеро людей загинули під час штурму Капітолію після того, як президент Дональд Трамп розсердив прихильників необґрунтованими заявами про фальсифікацію виборів, оскільки законодавці в цей момент засвідчували результати виборів.

ФБР також отримало інформацію про групу, яка закликає інших «штурмувати» суди штатів, місцеві та федеральні органи влади і адміністративні будівлі, якщо Трамп буде відсторонений від посади до закінчення терміну його повноважень.

Група також загрожує «штурмом» урядових будівель по всій країні в день інавгурації Байдена, згідно з бюлетенем, отриманим ABC News і CNN.

Окрім того, демократи Палати представників наполягають на імпічменті Трампа цього тижня.

Байден заявив 11 січня, що він не боїться складати присягу зовні на сходах будівлі Капітолію, у традиційній обстановці. Трамп зазначив, що не буде присутній на церемонії, і обраний президент підтримав це рішення. Пенс сказав, що планує приїхати.

У відповідь на занепокоєння з приводу можливого насильства, Трамп пізно увечері 11 січня оголосив про надзвичайний стан в столиці країни. Декларація дозволяє Міністерству внутрішньої безпеки та Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій координувати свої дії з місцевою владою у випадку необхідності. Надзвичайний стан буде діяти до 24 січня.

При цьому виконувач обов’язків міністра внутрішньої безпеки Чад Вольф несподівано оголосив про свою відставку з посади глави органу, що відповідає за безпеку на інавгурації 20 січня. За словами Вольфа, у відставку він іде з процедурних причин. На його місце призначено адміністратора Федерального агентства з надзвичайних ситуацій Піта Гейнора. Повідомляючи про відставку, Вольф не згадував про штурм Капітолію.

Тим часом Національна гвардія отримала дозвіл направити в Вашингтон до 15 000 військовослужбовців для посилення безпеки під час інавгурації.

Мер Вашингтону Мюріел Баузер також закликала Міністерство внутрішніх справ США скасувати дозволи на публічні збори до 24 січня.

У відповідь на насильство минулого тижня столиці штатів посилили безпеку.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш має намір балотуватися на другий термін. Про це він повідомив листом Раду Безпеки ООН та президенту Генеральної асамблеї, повідомляє Reuters.

Нинішній його термін закінчується цього року.

«Для мене буде честю продовжувати служити Організації в досягненні її цілей і досягненні її благородних цілей», – мовиться у листі Гуттереша.

Він додав, що готовий представити Генеральній Асамблеї бачення свого другого терміну і взяти участь в неформальній дискусії з державами-членами.
…

Адміністрація Дональда Трампа 11 січня оголосила, що повертає Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. Це може перешкодити потенційним зусиллям адміністрації обраного президента США Джозефа Байдена відновити процес потепління відносин із Гаваною, започаткований за президентства Барака Обами.

Державний секретар Майк Помпео заявив, що Куба потрапила до чорного списку, оскільки «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму», приховуючи втікачів зі США, а також лідерів колумбійських повстанців. Помпео також згадав підтримку Кубою президента Венесуели Ніколаса Мадуро, яка, на його думку, дозволила створити «сприятливе середовище для проживання та процвітання міжнародних терористів у Венесуелі».

Ухвалене в 2015 році рішення експрезидента Барака Обами офіційно виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму стало важливим кроком на шляху відновлення дипломатичних зв’язків того ж року. Повернення Куби до списку всього за дев’ять днів до того, як президент Дональд Трамп піде з посади, ухвалене після місяців юридичного аналізу. Частина експертів адміністрації мали сумніви, чи таке рішення є виправданим.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян після зустрічі з участю президента Росії Володимира Путіна в Москві 11 січня висловили різні думки щодо завершення конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

Алієв назвав запрошення Путіна «дуже корисним і продуктивним», заявивши згодом, що  конфлікт «залишився в минулому». Натомість Пашинян вказав, що ключові питання все ще потребують негайного вирішення. «На жаль, цей конфлікт досі не врегульований», – сказав він журналістам після переговорів, які тривали майже чотири години.

У повідомленні Кремля про зустріч ішлося, що лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документі вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Папа Римський Франциск підписав апостольське послання, яким узаконив право жінок на виконання в тому числі функцій читців і аколітів (паламарів), пише Reuters.

Видання вказує, що папа Франциск офіційно закріпив права, якими вже протягом багатьох років наділені жінки в багатьох країнах. Після внесення до Кодексу канонічного права змін консервативні єпископи не зможуть позбавляти жінок у своїй єпархії можливості виконувати ці ролі.

У листі папа Римський сказав, що хоче принести «стабільність, суспільне визнання» жінкам, які вже виконують такі ролі. За його словами, рішення було ухвалене після богословських роздумів і після того, як багато єпископів із різних країн світу запропонували внести ці зміни.

У 1972 році папа Римський Павло VI визначив положення аколітів: у багатьох католицьких громадах під час богослужіння жінки стали запалювати і носити свічки, готувати хліб і вино, а також читати Біблію. Тепер це отримало офіційне закріплення в Кодексі канонічного права. При цьому папа Франциск вказав, що виконання мирських служінь не має стосунку до можливості висвячування жінок у сан.

Жінки у Ватикані обіймають кілька важливих посад. Наприклад, у січні 2020 року вперше в історії на посаду в Державний секретаріат Ватикану була призначена 66-річна Франческа Ді. Вона стала заступницею держсекретаря Святого престолу. Папа Римський Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані.

Раніше папа Римський у документальному фільмі закликав до ухвалення законів про громадянські союзи для одностатевих пар. «Гомосексуали мають право на сім’ю. Вони чада Божі і мають право на сім’ю», – наголосив він. Франциск став першим понтифіком, який підтримав цю ідею, відмінну від класичної доктрини католицької церкви.

 
…

Лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, повідомляє сайт Кремля 11 січня. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документа вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Поблизу міста Красногорськ Московської області 11 січня вантажівка врізалася в колону автобусів Міністерства оборони Росії, повідомляють російські інформагенції та підтверджує військове відомство. У ДТП загинули четверо військових, понад 20 потерпілих доправлені до Красногорської лікарні, 16 перебувають у тяжкому стані. Всього травми різного ступеня тяжкості отримали близько 45 людей.

ДТП сталася в момент, коли військова автоколона зупинилася через несправність одного з автобусів. «Сталася поломка першого з автобусів в колоні. У цей час у колону в’їхала вантажівка «Сканія» під керуванням 36-річного жителя Володимирської області», – інформують російські ЗМІ.

За попередньою версією, водій вантажівки, який був тверезим, не впорався з керуванням.

Автобуси належать навчальному центру, який готує військових водіїв.

 
…

Консервативна соціальна мережа Parler, як і очікувалося, припинила роботу 11 січня після того, як втратила доступ до веб-сервісів Amazon через звинувачення в тому, що вона не змогла належним чином контролювати контент, що містить насильство.

Популярність Parler серед прихильників президента США Дональда Трампа та представників ультраправих зросла після того, як колишнього президента заблокувала більшість основних платформ соціальних мереж після штурму Капітолію США натовпом його прихильників 6 січня.

Повідомлення про підтримку насильства, котре потрясло Сполучені Штати, і заклики до нових протестів поширилися на платформі, що спонукало Apple і Google видалити додаток Parler зі своїх магазинів.

У листі власникам Parler Amazon заявила, що призупиняє роботу платформи, яка стверджує, що у неї більш ніж 12 мільйонів користувачів, від своїх послуг хмарного хостингу за допущення «загроз насильства». У відповідь генеральний директор Parler Джон Матц звинуватив технологічних гігантів у «війні зі свободою слова».

Parler припинив роботу відразу після півночі за тихоокеанським часом (10 година ранку за Києвом) 11 січня.

Parler був запущений у 2018 році. Мережа позиціонувала себе як «неупереджена» і користувалася популярністю серед користувачів, яким заборонений доступ до Twitter.

У дні, що передували штурму Капітолію, деякі користувачі мережі відкрито обговорювали способи зупинити визнання Конгресом перемоги обраного президента Джо Байдена. У мережі також поширювалися необґрунтовані звинувачення і наклепницькі претензії на адресу низки високопоставлених американських діячів.
…

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин став генеральним секретарем Трудової партії Кореї, повідомляє офіційне агентство KCNA. Раніше Кім Чен Ин обіймав посаду голови партії.

Джерела південнокорейського агентства «Рьонхап» повідомляють, що пізно ввечері в неділю в Пхеньяні пройшов військовий парад. Журналісти пов’язали його зі з’їздом Трудової партії.

До Кім Чен Ина посаду генсекретаря партії обіймав його батько Кім Чен Ір, а також дід – творець КНДР і засновник ідей «чучхе» Кім Ір Сен.

Після смерті Кім Чен Іра в 2011 році його син обійняв посаду першого секретаря ЦК партії. У 2016 році секретаріат був скасований, і Кім Чен Ин став головою виконавчої політичної ради партії. Тепер рада знову перейменована в секретаріат, а лідер КНДР став генеральним секретарем.

Кім Чен Ин також обіймає посаду верховного головнокомандувача Збройних сил країни і маршала Корейської народної армії.

 
…

Президент Чехії Мілош Земан порівняв події довкола Капітолія у Вашингтоні з українським Майданом.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

Земан додав, що «не може згадати, хоча, напевно, в історії такі випадки вже були, але не були в американській історії, будь-якого американського президента, який би відходив з такою ганьбою».

Мілош Земан зазначив, що останні події у Вашингтоні показали «боягузство політика, який відходить», і що Дональд Трамп «непрямо спричинився і до смерті тих п’ятьох людей, які в більшості були його прихильниками». Реакції Дональда Трампа на такі висловлювання Мілоша Земана немає.

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

В одному із видалених дописів у Twitter Дональд Трамп назвав штурм будівлі Конгресу своїми прихильниками «природною реакцією». 9 січня соцмережа Twitter назавжди заблокувала Трампа через ризик «підбурювання до насильства». Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолія. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолія.

В ФБР заявили, що розслідування та правоохоронні дії тривають.
…

У Росії вперше виявили так званий «британський» штам коронавірусу, заявила голова Росспоживнагляду Анна Попова в ефірі телеканалу «Росія-1».

За її словами, вірус виявили у громадянина Росії, який прибув з Великобританії. Коли саме це сталося, невідомо. Інших подробиць чиновниця не вказала.

Новий різновид коронавірусу, за твердженнями фахівців, поширюється швидше – на 50-70 відсотків. Особливо активно – у Великобританії, через що в цій країні в останні тижні фіксуються рекордні показники нових інфікованих за добу – понад 50 тисяч. Влада знову оголосила загальнонаціональний карантин.

Про появу нової мутації COVID-19 у Великобританії стало відомо в середині грудня. Пізніше штам виявили в Китаї, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландах, Італії, Німеччині, а також в декількох країнах Азії і Близького Сходу. Через це понад 20 країн перервали авіасполучення з Великобританією.

При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що нові штами – нормальне явище для пандемії.

У Росії один з найвищих рівнів інфікування коронавірусом у світі – на сьогодні захворіли майже 3,5 мільйона людей.
…

Кандидат в президенти Киргизстану Садир Жапаров, який, за попередніми підсумками виборів, є лідером виборів, запропонував іншим кандидатам провести консультації «заради майбутнього країни».

«Ми переможемо труднощі, об’єднавшись. Я висловлюю щиру подяку своїм суперникам – кандидатам в президенти. Зараз немає необхідності в роздорі, образі один на одного і поширенні наклепу. Так ми можемо лише нашкодити країні. Більшість кандидатів у президенти – досвідчені, великі політики, націлені служити своїй батьківщині. Ми повинні використовувати їхній досвід і світлі ідеї для країни. Тому я своїм суперникам сказав би, що було б правильно сісти і проконсультуватися, докладно поговорити заради майбутнього країни», – заявив Жапаров журналістам пізно ввечері 10 січня.

Він т акож пообіцяв боротися з корупцією в країні і забезпечити більш прозору діяльність уряду.

«За останні 30 років корупція пустила коріння у всіх сферах нашого життя, але тепер ми не допустимо, щоб це продовжувалось», – сказав Жапаров.

Жапаров зазначив, що для виходу з кризи країні необхідна політична стабільність.

За даними ЦВК Киргизстану, відповідно до даних із 98% виборчих дільниць, – із 79,16 відсотками голосів виборців лідирує Садир Жапаров.

У президентських перегонах в Киргизстані загалом взяли участь 17 кандидатів. Найближчий суперник Жапарова Адахан Мадумаров отримав 6,7 відсотка голосів. Мадумаров назвав попередні результати виборів «далекими від реальності» і пообіцяв «домагатися справедливості законними способами».

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. Понад 80% виборців висловилися за президентську систему правління, що надасть Жапарову широкі повноваження. Нинішню парламентську систему підтримали 10,8 відсотка. Третій варіант – «проти всіх» – вказали майже 5 відсотків виборців.

За даними ЦВК, явка склала менш ніж 40 відсотків – законодавчо встановленого порогу для президентських виборів немає, тоді як 30 відсотків – це мінімальний поріг для визнання референдуму дійсним.

Низьку явку на сьогоднішніх виборах і перебої в роботі, зокрема черги, на деяких з понад 2300 виборчих дільниць, спричинили сильні холоди, проте повідомлення про серйозні порушення на виборах не надходили.

Центральна виборча комісія зареєструвала близько 60 скарг – переважно про використання адмінресурсу або підкуп виборців.

Дострокові вибори в Киргизстані призначили після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. До цього кроку його підштовхнули масові протести громадян проти підсумків парламентських виборів, один протестувальник загинув.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язки президента. Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

Жапаров сказав, що якщо перехід до президентської системи правління отримає підтримку виборців, то Конституційна рада вже 11 січня відновить роботу з підготовки проєкту нової конституції.

Деякі правозахисники, зокрема, організація Human Rights Watch, кажуть, що тимчасовий парламент Киргизстану не має права вносити поправки до конституції, оскільки термін його повноважень закінчився. А коли відбудуться нові парламентські вибори наразі незрозуміло.

Жапаров і його прихильники наполягають на проведенні референдуму, заявляючи, що країні необхідні зміни, щоб посилити роль президента, додавши йому ширші законодавчі і виконавчі повноваження, які є в інших – сусідніх країнах Центральної Азії. Критики такої ідеї зазначають, що такі повноваження можуть призвести до зловживань у владі.
…

У Киргизстані о 20:00 за місцевим часом (16:00 за Києвом) завершилося голосування на дострокових виборах президента. На сайті місцевої ЦВК публікуються перші дані голосування.

Станом на 20:20 лідирує Садир Жапаров, набравши 78,9 відсотка голосів виборців. На другому місці йде Адахан Мадумаров (6,5%), на третьому – Бабиржан Тольбаєв (2%).

Разом з президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо форми правління. До 20:20 за президентську систему проголосували 78,7 відсотка виборців, за парламентську – 10 відсотків, проти всіх – 4,2 відсотка.

Явка за дві години до закриття дільниць на виборах президента склала 33,13 відсотка, на референдумі –33,08%.

Загальна кількість виборців становить 3 млн 563 тисяч 574.

Вибори в Киргизії проходять достроково – після того, як пішов у відставку колишній президент Сооронбай Жеенбеков. Він пішов з посади після масових протестів проти підсумків парламентських виборів. Внаслідок протестів результати виборів до парламенту були визнані недійсними. Зі своїх посад пішли також прем’єр-міністр і спікер парламенту. Виконуючим обов’язки президента став Жапаров, опозиційний політик, який під час протестів був звільнений з в’язниці.

 
…

У день виборів у Казахстані десятки активістів були затримані принаймні у трьох великих містах, зокрема столиці Нур-Султані. Також надходили повідомлення про те, що незалежним спостерігачам відмовляли у доступі або затримували їх на деяких виборчих дільницях.

Повідомлялося про блокування інтернету під час голосування у найбільшому місті країни Алмати, де була організована одна акція протесту опозиції.

Також принаймні одна заборонена опозиційна партія зібралася на післяобідній мітинг у столиці, де приєдналася до розсіяних закликів до бойкоту виборів. На цьому заході поліція оточила демонстрантів і затримала більше десятка людей. 

Кореспондентка місцевої служби Радіо Свобода Санія Тойка повідомила, що зіткнулася з перешкодами з боку органів безпеки під час висвітлення затримання активістів у Нур-Султані. Тойка повідомила, що чоловік підбіг до неї і вихопив з її рук телефон, коли вона вела зйомку.

Повідомляється також, що у Нур-Султані декілька активістів були викрадені з їхніх будинків. 

У Казахстані 10 січня відбуваються парламентські вибори. Опозиція фактично не приймає участь у виборах, а критики уряду закликали до загальнонаціональних протестів у день голосування.

Правозахисники і опозиційні політики звинуватили владу Казахстану у навмисній відмові в офіційній реєстрації опозиційних політичних груп в останні місяці, зазначивши, що таким чином уряд запобігав участі опозиційних партій у виборах.

Десятки активістів були ув’язнені за останні тижні, що правозахисники називають кампанією тиску на активістів і незалежних спостерігачів за виборами, а також обмеженням свободи слова напередодні опитувань.

Сьогоднішні вибори визначать 98 з 107 місць в Мажилісу. Дев’ять інших місць будуть обиратися окремо Асамблеєю народу Казахстану – політичним органом під головуванням Назарбаєва, покликаним представляти етнічні групи в країнах Центральної Азії.

Останні парламентські вибори у Казахстані відбулися у березні 2016 року.
…

Влада Індонезії заявила 10 січня про виявлення сигналу чорних ящиків літака Sriwijaya Air, який зазнав катастрофи поблизу Джакарти.

Пасажирський літак «Боїнг 737-500» пропав з екранів радарів через чотири хвилини після зльоту з Джакарти 9 січня.

Після того, як гідролокатор виявив сигнал з літака, індонезійські офіційні особи заявили, що військові водолази помітили частини уламків літака в Яванському морі на глибині близько 25 метрів.

Під час пошукової операції були виявлені рештки людських тіл та частини літака.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок із літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

За даними сайту відстежування польотів літаків FlightRadar24, лайнер через кілька хвилин після злету з аеропорту Джакарти раптово втратив висоту, перебуваючи над морем, і зник.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.
…

Так звані «дворові марші» проходять у мікрорайонах Мінська і в інших містах Білорусі.
…

У Пакистані представники національної меншини хазарейців, мусульман-шиїтів за вірою, припинили майже тижневий протест проти вбивства їхніх однокровців бойовиками сунітського угруповання «Ісламська держава» і поховали своїх убитих.

Представники цієї шиїтської меншини, яка зазнає переслідувань із боку сунітів, погодилися на компроміс із владою країни ввечері попереднього дня, 8 січня.

11 убитих гірників-хазарейців поховали на цвинтарі на околиці міста Кветти, де вже поховані близько 500 представників цієї меншини, вбитих протягом майже десятиліття нападів на них.

У похованні взяли участь десятки тисяч людей.

Протест у Кветті, який не припинявся й морозними ночами й учасники якого відмовлялися ховати вбитих, перш ніж до них не приїде і не вислухає їх прем’єр-міністр країни Імран Хан, викликав схожі протести й деінде в Пакистані, учасники яких закликали прем’єра виконати вимогу хазарейців.

Домовленості з ним вдалося досягти попри те, що раніше 8 січня він назвав ці протести різновидом «шантажу» – це викликало різку критику з боку активістів, опозиційних партій і пересічних пакистанців, зокрема в соцмережах.

За домовленістю, прем’єр надасть хазарейцям гарантії безпеки, але вони поховають убитих іще до зустрічі з ним.

Відтак після похорону 9 січня Імран Хан прибув до Кветти і зустрівся з родинами вбитих недалеко від місця їхнього протесту.

Він заявив, що напад на гірників мав на меті спровокувати конфлікт між представниками двох головних течій ісламу, сунітами й шиїтами, щоб дестабілізувати Пакистан.

Гірників-хазарейців викрали і вбили бойовики угруповання «Ісламська держава» 3 січня біля містечка Мачх, що приблизно за 50 кілометрів на південний схід від Кветти – там видобувають вугілля. Це вбивство викликало протести в кількох містах Пакистану з вимогами надати кращий захист шиїтам у переважно сунітському Пакистані.

За звичаями ісламу, померлих чи загиблих треба ховати якнайшвидше, бажано ще в день смерті. Але родичі вбитих гірників відмовлялися ховати їх, поки не будуть арештовані вбивці, а прем’єр особисто відвідає їх і гарантуватиме їм безпеку.

Хазарейці, перськомовний народ, за вірою мусульмани-шиїти, живуть головно в Афганістані, де вони є третьою за чисельністю національною групою. Вони також становлять великі національні меншини в Пакистані й Ірані і мають великі діаспори в Австралії і країнах Європи. Вони нерідко стають жертвами нападів із боку сунітських ісламістських угруповань в Афганістані й Пакистані.

Кветта є центром багатої на природні ресурси багатонаціональної провінції Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном. Від 2004 року становище в ній напружене через насильство між різними національними й релігійними групами, напади ісламістських угруповань і збройний сепаратистський рух серед народу белуджів. Усе це забрало там життя тисяч людей.
…

У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».

Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.

Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.

Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.

Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.

Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.

У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.

Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.

Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.

Наймасовіші з них відбуваються по неділях.

У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Статки американського підприємця та найбагатшої людини планети Ілона Маска вперше перевищили 200 мільярдів доларів, свідчать дані Bloomberg.

Станом на 9 січня вони сягають 209 мільярдів доларів.

На другому місці в «Індексі мільярдерів» іде засновник Amazon Джефф Безос, маючи 186 мільярдів доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети.

Агентство Bloomberg писало, що протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу у 2010 році – більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Позначку у 200 мільярдів доларів до цього долала лише одна людина – Джефф Безос. У 2020 році йому вдавалося зробити це двічі.

 
…