01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

ДПСУ повернула громадян до Туреччини за спробу незаконного перетину кордону. ЗМІ пишуть, що вони симпатики руху Ґюлена

Державна прикордонна служба України підтвердила Радіо Свобода, що двох затриманих громадян Туреччини вже відправили через аеропорт «Бориспіль» до країни походження через порушення українського законодавства.

За словами речника відомства, вони в новорічну ніч у складі групи іноземців (загалом тоді було затримано на кордоні з Польщею чотирьох громадян Туреччини) здійснили спробу незаконно перетнути українсько-польський кордон. Це є порушенням статті 204-1 Адміністративного кодексу, додають у ДПСУ.

«Іноземці прибули в Україну на законних підставах. Вони пройшли прикордонний контроль, до них не було застережень про заборону в’їзду в країну, дотримані всі формальності. Однак уже перебуваючи на території України, вони спробували порушити український кордон, незаконно його перетнути і потрапити до країни Європейського союзу. Далі їх було затримано. Рішенням суду на них було накладено штраф, після цього вони були повернуті до країни походження», – повідомили Радіо Свобода у відомстві.

Персональні дані цих осіб ДПСУ не оприлюднює.

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що йдеться про двох турецьких вчителів – Самета Гюра і Саліха Фідана. Вже перебуваючи в «Борисполі», вони намагалися зв’язатися із правозахисними організаціями, повідомляючи, що святкували Новий рік на центральній площі прикордонного українського містечка Рава-Руська, після чого їх затримали українські силовики та доправили в Київ для видворення.

За версією чоловіків, їхнє повернення на Батьківщину ініціювало турецьке консульство, адже вони є прихильниками забороненого в Туреччині опозиційного руху Ґюлена. Вчителі-ґюленісти переконані, що вдома їм загрожує ув’язення або навіть смерть.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення звинувачують у невдалому військовому перевороті саме 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха  Ґюлена. Він – проповідник помірного ісламу і голова релігійного руху «Хізмет». На думку Ердогана, цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників чинного президента, прагне перехопити владу. У Туреччині переслідують і прихильників руху Ґюлена, і так звані школи Ґюлена.

 

Read More

Президент Азербайджану хоче збудувати міжнародний аеропорт поблизу Нагірного Карабаху у 2021 році

Президент Азербайджану Ільгам Алієв наказав збудувати міжнародний аеропорт поблизу спірного Нагірного Карабаху в місті Фюзулі, який азербайджанські сили повернули під свій контроль.

Під час відеоконференції з новопризначеним міністром культури Анаром Карімовим він заявив, що аеропорт мають збудувати після розмінування території. При цьому він очікує, що летовище буде готове до кінця 2021 року.

Також під час онлайн-конференції Алієв оголосив місто Шуша азербайджанською культурною столицею.

«Інфраструктура, усі історичні будівлі в Шуші повинні бути оцінені; збитки повинні бути ретельно прораховані, реставраційні роботи мають бути здійснені», – сказав Алієв.

Він додав, що протягом року в Шуші відбудуться дві культурні події – Дні поезії, присвячені азербайджанському поетові 18 століття Моллі Панах Вагіфу, та музичний фестиваль.

Шуша – ключове місто в Нагірному Карабасі. Воно було серед десятків населених пунктів, які Азербайджан взяв під свій контроль під час відновлених сутичок за суперечливий регіон, що розпочалися наприкінці вересня і тривали протягом шести тижнів.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагорному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.

 

Read More

Законодавці, лояльні Трампу, роблять «марну» заявку на скасування результатів виборів у США

Група конгресменів-республіканців, лояльних президентові США Дональду Трампу, планує заперечити перемогу його опонента, обраного президента Джо Байдена, коли Конгрес США збереться 6 січня, щоб підтвердити результати колегії виборників після виборів, що відбулись у листопаді. Вони вказують на «безпрецедентні звинувачення у шахрайстві з виборцями», незважаючи на те, що ані розслідування, ані суд не знайшли ніяких доказів поширених порушень. Заявка може затримати затвердження результатів виборів Конгресом, але скасувати їх вважається практично неможливим. Цей крок викликав розкол серед законодавців від партії Трампа, і багато експертів з конституційного права відносяться до числа тих, хто заявляє, що він «підриває» довіру до виборчого процесу в США. Трамп ще не визнав, що програв, і сказав, що планує приєднатися до своїх прихильників для маршу протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, в день, коли перемога Байдена буде підтверджена. (Відео RFE/RL, Reuters, AP, AFP)

Read More

Трамп заборонив транзакції із кількома китайськими застосунками

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп підписав наказ, спрямований на заборону транзакцій із китайськими мобільними застосунками. Про це Білий дім повідомив 5 січня.

За наказом Трампа, Міністерство торгівлі США має визначити, які саме транзакції підпадають під заборону. У документі перелічені такі застосунки, як Alipay, CamScanner, QQ Wallet, SHAREit, Tencent QQ, VMate, WeChat Pay та WPS Office.

Читайте також: Нью-Йоркська біржа припинила делістинг китайських операторів зв’язку

У наказі це рішення пояснюється міркуваннями безпеки.

«Отримуючи оступ до особистих електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети та комп’ютери, пов’язані з Китаєм застосунки можуть отримати можливість захопити величезні обсяги інформації від користувачів, у тому числі чутливі дані, які дозволяють встановити особу, та особисті дані», – йдеться в тексті.

Наказ набуде чинності приблизно за місяць після того, як наступним президентом США стане Джо Байден, тож перспективи його реального втілення наразі не очевидні.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Alipay, який входить до групи Джека Ма Alibaba, широко використовується як цифровий гаманець. WeChat Pay – його конкурент, ним управляє техногігант Tencent.

Минулого року Трамп вже підписав два накази, спрямовані на обмеження використання китайських застосунків у США. У серпні він заборонив співпрацю з популярним застосунком соцмережі TikTok та месенджером WeChat. Виконання цих рішень, однак, були заморожені судом, тож доля цих аплікацій на ринку США наразі не визначена.

Read More

Німеччина посилює загальнонаціональний локдаун до кінця січня

Німеччина продовжить загальнонаціональний локдаун до кінця січня і запровадить жорсткіші обмеження через стрімке поширення коронавірусу. Про це 5 січня оголосила канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Меркель назвала нові обмеження, узгоджені з урядами земель, «радикальними».

Зокрема, в регіонах з високим рівнем зараження пересування жителів обмежать радіусом у 15 кілометрів від їхніх помешкань. Також забороняються зустрічі з більш ніж одним членом іншої сім’ї.

У Німеччині вже посилювали обмеження перед Різдвом. Тоді заборонили роботу ресторанів, місць відпочинку, навчальних закладів, та магазинів, крім тих, які торгують найнеобхіднішим.

Меркель зазначила, що поява нового штаму коронавірусу в Англії – «ще одна причина» для збереження обмежень.

Читайте також: У світі вкололи 12 мільйонів доз вакцин від COVID-19 – Bloomberg

Рівень інфікування в Німеччині становив 134,7 на 100 000 жителів по всій країні, що набагато вище цільового показника нижче 50 на 100 000 жителів протягом семи днів, які, за словами уряду, необхідні для відстеження контактів і пом’якшення обмежень. Станом на 5 січня  317 тисяч людей отримали першу дозу вакцини у Німеччині.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

5 січня Данія також ввела нові карантинні заходи, а Італія продовжила свої різдвяні обмеження.

Read More

ЦВК цікавиться, чи можна провести місцеві вибори 28 березня поблизу лінії розмежування на Донбасі

До переліку таких громад входять 10 сільських, селищних, міських територіальних громад Донецької області та 8 – Луганської області

Read More

Судді КСУ обговорили на своїх зборах указ президента про відсторонення Тупицького

Судді звернули увагу, що підстави та порядок звільнення судді Конституційного суду України з посади встановлює Конституція

Read More

«Приватбанк» виставив на продаж ТЦ у Дніпрі. Початкова вартість – 518 млн гривень

Державний банк «Приватбанк» виставив на продаж своє нерухоме майно – торговельний центр «Приозерний» у Дніпрі.

Стартова вартість центру на вулиці Боброва,1 становить 518 мільйонів гривень.

Аукціон запланований на 15 січня. Він має відбутися на сайті електронної торговельної системи EP Liquid.

 

Read More

Антикорупційний суд відмовився застосувати примусовий привід до судді Вовка – активісти

Вищий антикорупційний суд України відмовився застосувати примусовий привід до судді голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, повідомили активісти громадської організації «Центр протидії корупції».

«Сам Вовк до суду вкотре не з’явився. Під час засідання продемонстрували відео, як детективи НАБУ вручають Вовку повістку до суду, а той її демонстративно викидає. Суддю Біцюка зухвала поведінка Вовка не переконала в доцільності застосувати щодо нього примусовий привід. Чим керувався суддя невідомо, бо повний текст рішення буде оголошено тільки завтра», – розповіли в ЦПК.

Для Вовка просять заставу у 3 млн грн. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

 

Read More

НАБУ викликає Кононенка на допит як свідка в справі про зловживання владою

Національне антикорупційне бюро викликає екснародного депутата Ігоря Кононенка на допит у кримінальному провадженні. Про це йдеться в повістці, яку НАБУ оприлюднило 5 січня.

Як уточнюється в документі, йдеться про кримінальне провадження за фактами зловживання владою, яке спричинило тяжкі наслідки, та перевищення службових повноважень.

У Бюро уточнюють, що публікують повістку «з огляду на попередні неявки без поважних причин на виклики» Ігоря Кононенка. В разі неявки йому загрожує штраф або примусовий привід.

Ігор Кононенко не коментував публічно виклик на допит.

Читайте також: Микитась під вартою «за Татарова» – адвокати і НАБУ

3 серпня 2020 року НАБУ повідомило про підозри першим фігурантам справи про фірму «Аркона Газ-Енергія», яка отримала спецдозвіл на користування надрами газоносного родовища в Полтавській області за штучно заниженою вартістю, в результаті чого державі були завдані збитки у розмірі майже 200 мільйонів гривень.

За даними журналістів проєкту Радіо Свобода «Схеми», із цією компанією були пов’язані люди з оточення п’ятого президента Петра Порошенка та його бізнес-партнера, депутата Верховної Ради 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка.

Ігор Кононенко свій зв’язок з фірмою «Аркона Газ-Енергія» заперечував. При цьому він підтвердив своє знайомство з одним із власників компанії – Олегом Ольховим, який очолював спорт-клуб «5 елемент» Порошенка та Кононенка.

Читайте також: Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

У пресслужбі партії Порошенка «Європейська солідарність» заявили, що його оточення «не має жодного відношення до осіб, яких НАБУ підозрює у зловживаннях у сфері видобутку газу»

Згодом 1 липня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва визнав недійсною ліцензію на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині, що було основним активом фірми «Аркона Газ-Енергія», яку навесні оточення п’ятого президента і народного депутата Петра Порошенка продало Вадиму Новинському в 60 разів дорожче (за понад 240 мільйонів гривень), ніж придбало в держави.

Read More

Іран звинуватив Південну Корею в «захопленні заручників» після того, як захопив її танкер

Південна Корея «якомога швидше» відправить свого дипломата до Ірану після захоплення військовими іранського Корпусу вартових ісламської революції свого танкера у водах Ормузької протоки. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї 5 січня.

Тим часом іранська влада шукає шляхів повернення активів, які Сеул заморозив на виконання санкцій Сполучених Штатів. Ці активи пов’язані з продажами іранської нафти, здійсненими до того, як Вашингтон посилив санкції проти Ірану в 2018 році.

Речник іранського уряду Але Рабіеї відкинув звинувачення Південної Кореї у тому, що дії його країни прирівнюються до захоплення заручників.

Читайте також: США вимагають від Ірану звільнити захоплений танкер Південної Кореї

«Якщо комусь тут і можна закинути «захоплення заручників», то це південнокорейський уряд, який взяв у заручники понад 7 мільярдів доларів наших коштів під дріб’язковим приводом», – заявив Рабіеї журналістам.

Посол Ірану в Сеулі повідомив місцевій владі, що команда, в складі якої моряки з Індонезії, М’янми, Південної Кореї, В’єтнаму, перебуває в безпеці і почувається добре. Про це повідомляє новинна агенція Yonhap.

Тим часом міністерство оборони Південної Кореї повідомило, що у води Ормузької протоки прибув есмінець із підрозділом із боротьби з піратством. Там корабель «здійснює місію для захисту безпеки громадян» Південної Кореї.

Танкер Hankuk Chemi та його екіпаж із 20 чоловік були зупинені 4 січня через нібито «нафтове забруднення» в Перській затоці та в протоці.

Напівофіційне інформаційне агентство Fars заявило, що військово-морські сили Іранського корпусу охорони ісламської революції (IRGC) захопили корабель.

Іранські медіа передають із заяв Корпусу вартових ісламської революції, що захоплений танкер нібито мав на борту 7 200 тонн «нафтохімічних продуктів» і був захоплений за «багаторазове порушення морського права про захист довкілля». Оператор судна заперечує звинувачення Ірану в забрудненні вод протоки.

Read More

Нью-Йоркська біржа припинила делістинг китайських операторів зв’язку

Нью-Йоркська фондова біржа припинила процедуру делістингу трьох великих китайських комунікаційних компаній. Про це біржа повідомила 4 січня.

За повідомленням, біржа запинили процедуру виключення зі свого котирувального переліку цінних паперів компаній China Telecom, China Mobile і China Unicom (Гонконг).

У повідомленні йдеться про те, що рішення ухвалене «в світлі подальших консультацій з відповідними регулюючими органами».

Читайте також: Помпео: «США мають ставитись до Росії так само, як і до комуністичного Китаю: не довіряти й перевіряти»

1 січня стало відомо, що Нью-Йоркська фондова біржа почала процедуру виключення цінних паперів трьох китайських операторів зв’язку з котирувальних списків. Це було пов’язано з указом президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Згідно з документом, з 11 січня американські інвестиції у китайські фірми, які перебувають під контролем військових Китаю, заборонені.

Міністерство закордонних справ Китаю заявляло, що Пекін проти політизації питань торгівлі урядом США і планує вдатися до заходів для захисту китайських компаній.

Read More

США: у Джорджії почався другий тур виборів, який визначить більшість у Сенаті

В американському штаті Джорджія 5 січня тривають вибори двох сенаторів, які визначать, яка партія отримає більшість у Сенаті США.

Від Демократичної партії балотуються Джонс Оссофф і Рафаель Ворнок. На їхню користь в столиці штату Атланті напередодні виступав обраний президент США Джо Байден. Якщо демократи переможуть, Байден отримає більшість із демократів у Сенаті.

За словами Байдена, йому потрібна більшість у Сенаті, аби ухвалити заходи з протидії коронавірусній пандемії та інші законопроєкти.

«Друзі, ось і все. Це все. Це новий рік, і завтра може стати новим днем для Атланти, для Джорджії та для Америки. Як ніколи раніше в моїй кар’єрі, один штат – один штат – може визначити курс не лише на чотири роки, а для всього покоління», – сказав обраний президент.

Читайте також: США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа

Чинні сенатори – республіканці Келлі Леффлер і Девід Пердью. Трамп, виступаючи на користь Леффлер та Пердью, назвав голосування за них «останнім шансом врятувати Америку, яку ми любимо». Він застеріг, що представники Демократичної партії тягнутимуть країну у бік «лівого» курсу.

Келлі Леффлер, виступаючи на мітингу напередодні голосування, заявила, що в разі перемоги долучиться до групи конгресменів, які намагаються оскаржити програш Дональда Трампа на виборах.

4 січня газета Washington Post оприлюднила запис телефонної розмови, у якій президент США Дональд Трамп вимагав від посадовців у штаті Джорджія, щоб вони переглянули результати президентських виборів.

 

Read More

США: Мер Вашингтона мобілізувала Нацгвардію перед протестами на підтримку Трампа

Мер Вашингтона Мюріел Боузер мобілізувала Національну гвардію перед запланованими протестами прихильників президента Дональда Трампа через заплановане голосування в Конгресі, яке підтверджує перемогу обраного президента Джо Байдена. Про це Нацгвардія округу Колумбія Сполучених Штатів повідомила 4 січня.

Згідно з повідомленням, більше 300 військовослужбовців Національної гвардії будуть готові забезпечити контроль натовпу та допомогу пожежно-рятувальним службам.

Боузер 4 січня звернулася з проханням про розгортання Національної гвардії та попросила місцевих жителів триматися подалі від центру міста 5 та 6 січня, а також уникати конфронтації з усіма, хто «шукає бійки».

Читайте також: Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Демократка Боузер на пресконференції висловила впевненість, що Конституція США «витримає», а Байден і Камала Гарріс «будуть президентом і віцепрезиденткою США» після інавгурації 20 січня.

Виконуючий обов’язки начальника місцевої поліції Роберт Конті заявив, що запобіжні заходи були вжиті, оскільки «деякі особи мають намір привезти вогнепальну зброю в місто, і цього просто не терпітимуть».

За припущеннями, серед очікуваних 15 тисяч людей на мітингах будуть і представники націоналістичних груп, які відкрито носили зброю під час інших акцій протесту.

Міська поліція розмістила в центрі міста таблички із попередженням про те, що носіння будь-якої вогнепальної зброї є незаконним у столиці США. В цьому місті діють найсуворіші закони про зброю в країні.

Читайте також: Лідер республіканців у Сенаті США привітав Байдена з перемогою на виборах

Прихильники Трампа планують зібратися в столиці США 5 і 6 січня на підтримку не підкріплених доказами заяв чинного президента про широкомасштабну фальсифікацію виборців.

Протести збігаються з голосуванням у Конгресі, яке має відбутися 6 січня, і яке, як очікується, засвідчить результати виборчої колегії з виборів 3 листопада.

Сам президент заохочував протести. 3 січня він натякнув, що може виступити на одному з мітингів, поширивши в Твітері анонс акції із повідомленням: «Я буду там. Історичний день!».

Трамп продовжує заперечувати перемогу демократа Джо Байдена, яку Колегія виборців затвердила минулого 306 голосами проти 232.

Конгрес має конституційний мандат для підрахунку та підтвердження результатів президентських виборів, що зазвичай є формальністю. Але принаймні 12 республіканських сенаторів та близько 140 членів Палати представників від Республіканської партії пообіцяли проголосувати проти підтвердження, посилаючись на звинувачення Трампа в фальсифікаціях виборів.

Трамп, який відмовився визнати перемогу Байдена, продовжив оскаржувати результати виборів попри те, що представники обох політичних партій, губернатори ключових штатів у перегонах, а також Міністерство юстиції США дійшли висновку, що широкомасштабних фальсифікацій не було.

Крім того, майже всі позови юридичної команди Трампа та його союзників були відхилені суддями, у тому числі два – відхилені Верховним судом.

Read More

Саудівська Аравія відкриє кордони з Катаром після трьох років конфлікту

Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.

Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.

Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.

Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені

Read More

Вибори у Сенат США: Трамп та Байден зустрічаються з виборцями у Джорджії

Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.

Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.

Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.

Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.

Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.

 

Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.

Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.

Read More

Китай: засновник Alibaba зник після критики на адресу влади

Китайський мільярдер та засновник компанії Alibaba Джек Ма не з’являвся на публіці вже два місяці.

Востаннє його бачили наприкінці жовтня на форумі в Шанхаї, де він критикував китайську регуляторну систему.

У листопаді Ма замінили у фінальному епізоді шоу для підприємців під назвою «Бізнес-герої Африки». Мільярдер був там суддею. Речниця Alibaba повідомила Reuters, що зміна відбулася через конфлікт графіків. Вона не надала інших коментарів.

Джек Ма під час візиту до України в листопаді 2019 року

Після промови Ма в жовтні китайська влада почала антимонопольне розслідування проти Alibaba.

Крім того, дочірня компанія Alibaba Ant Group, яка володіє найбільшим у Китаї платіжним сервісом Alipay, планувала здійснити первинне розміщення своїх акцій (IPO). Китайські регулятори зупинили IPO. Ant Group планувала залучити рекордні 34,4 мільярда доларів.

Forbes оцінює статки Ма в 38,8 мільярда доларів. Його ставлять на 17 місце в рейтингу найбагатших людей планети.

 

Read More

Джонсон оголосив про новий локдаун в Англії, закликавши людей залишатися вдома

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

Джонсон виступив із телезверненням після того, як йому повідомили про зростання кількості нових випадків COVID-19 на всій території Англії через новий штам коронавірусу.

 

З сьогоднішнього вечора жителів Англії просять залишатися вдома, окрім п’яти винятків:

для роботи, якщо люди не можуть працювати з дому, наприклад, працівники будівельного сектора або робітники ключових галузей;
для придбання предметів першої необхідності, таких як продукти харчування або ліки;
для занять спортом один раз на день у своїй місцевості. У цьому випадку може долучатися одна людина, що не є членом сім’ї;
для надання допомоги або допомоги вразливим людям;
для отримання медичної допомоги або щоб уникнути загрози заподіяння шкоди або насильства.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 січня у Великий Британії коронавірус виявили у більш ніж 2,7 мільйонів людей. Від початку пандемії від COVID-19 померли понад 75 тисяч хворих.

Як повідомляє агентство Reuters, у понеділок в Британії повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 58 784.

 

Read More

Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

Вищий антикорупційний суд України вирішив не зменшувати заставу колишній керівниці організаційно-розподільного департаменту Державної фіскальної служби, яка є фігуранткою справи про спробу дати хабар керівникам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України.

Захист просив зменшити фігурантці заставу з 120 024 200 гривень до 41 329 890.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде оголошений 6 січня 2021 року о 14:30.

Дії підозрюваної кваліфікували за частиною 4 статті 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.

Read More

Офіс генпрокурора України відправив до Польщі підозру ексголові Укравтодору

Офіс генерального прокурора України відправив до Польщі підозру колишньому виконувачу обов’язків голови «Укравтодору» Славоміру Новаку.

Йому інкримінують умисне невиконання рішення та постанови суду, що набрали законної сили, а також перешкоджання їх виконанню (ч. 3 ст. 382 Кримінального кодексу України).

За даними слідства, Новак упродовж 2017-2019 років умисно не виконував рішення місцевого суду та Верховного суду України про поновлення на посаді начальника Служби автомобільних доріг в одній з областей України, активно перешкоджаючи їх виконанню.

«Внаслідок таких дій державним виконавцем на Державне агентство автомобільних доріг України накладено штрафи, а також попереджено колишнього посадовця про кримінальну відповідальність за невиконання судових рішень», – заявили в прокуратурі.

Наприкінці липня 2020 року НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 

Read More

У Пакистані протестують через масове вбивство представників меншини бойовиками «ІД»

Сотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.

Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.

Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами

Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.

Read More

Росія припинила пошуки тіл загиблих у Баренцевому морі рибалок, не знайшовши жодного з них

Росія припинила тижневий пошук тіл 17 рибалок з судна «Онега», яке перекинулося у Баренцевому морі 28 грудня. Російське федеральне агентство морських та річкових перевезень («Росморрічфлот») заявило 4 січня, що пошукові роботи припиненні, хоч жодного з тіл не виявили.

Судно «Онега» (порт приписки Мурманськ) перекинулося під час сильного шторму. Двох з 19 рибалок вдалося врятувати.

30 грудня решту 17 зниклих безвісти офіційно оголосили мертвими.

Наразі невідомо, що саме спричинило перекидання судна.

ЗМІ повідомляють, що накопичення льоду на рибальському човні, на якому перебував російський екіпаж, могло призвести до затоплення. За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування «можливого порушення експлуатації судна».

Як повідомляється, судно експлуатувалося з 1979 року.

Read More

Держава виплатила 3,6 млрд грн допомоги для підприємців та найманих працівників – прем’єр

Держава виплатила 3,6 млрд грн допомоги для підприємців та найманих працівників, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у фейсбуці.

«31 грудня завершилося приймання заявок на отримання 8 тис. грн одноразової допомоги для тих людей, чия господарська діяльність страждає внаслідок карантинних обмежень. Загалом для отримання такої допомоги звернулося понад 480 тисяч осіб», – написав Шмигалью

За його словами, Пенсійний фонд профінансував майже 456 тисяч заявок. Наразі кошти не перераховані переважно тим, хто зареєструвався в останні дні минулого року.

«Можу запевнити, що ці громадяни отримають належну їм допомогу протягом першої половини січня», – наголосив Шмигаль.

Він нагадав, що ФОПи першої групи звільнені від обчислення та сплати ЄСВ за себе на період із 1 грудня 2020 року до 31 травня 2021 року.

7 грудня президент України Володимир Зеленський підписав ініційовані ним закони для підтримки малого бізнесу в період дії карантинних заходів через COVID-19. Закони, зокрема, передбачають надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі восьми тисяч гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину.

Read More

Міністр: у 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 млн гривень

У 2020 році сума надходжень від платних камер перевищила 2 мільйони гривень, повідомив міністр юстиції України Денис Малюська у фейсбуці.

Він оприлюднив чергові світлини того, як міністерство витрачає кошти, отримані з платних камер.

«На фото – ремонт безкоштовної камери на 22 особи у державній установі «Київський слідчий ізолятор». Собівартість: 67 450 гривень. Ну і традиційно нагадую, за цей ремонт сплачено 0 (нуль) гривень платників податків», – написав Малюська.

Міністерство юстиції анонсувало платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах у квітні. У травні платні камери з’явилися в Лук’янівському СІЗО Києва, а згодом і в інших містах.

Read More

Суд у Лондоні відмовився екстрадувати Ассанжа до США

Суд у Великій Британії 4 січня відхилив запит Сполучених Штатів на екстрадицію засновника порталу WikiLeaks Джуліана Ассанжа. Про це його рішення стало відомо 4 січня.

Як повідомляють міжнародні агенції, суддя Ванесса Барейцер пояснила відмову тривогою за ментальне здоров’я Ассанжа.

За словами судді, є ймовірність, що в разі екстрадиції до США Ассанж скоїть самогубство.

Суд почався вранці в Лондоні 4 січня.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Читайте також: У засновника Wikileaks Ассанжа народилося двоє дітей, поки він ховався в посольстві Еквадору – ЗМІ

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.

Read More

В Узбекистані пропонують вилучити з продажу жувальний тютюн

Агентство з регулювання алкогольного і тютюнового ринку та розвитку виноробства Узбекистану внесло на розгляд уряду законопроєкт про заборону реалізації жувального тютюну – насвая, повідомляє Узбецька служба Радіо Свобода з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.

Згідно з повідомленням, у МОЗ ввкажають, що широке вживання саморобного насвая негативно впливає на здоров’я громадян і завдає шкоди економіці країни.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень вживання насвая серед підлітків 13-15 років в Узбекистані є найвищим серед сусідніх країн – 6%. У Киргизстані цей показник становить 5,1%, в Таджикистані – 1,8%, в Казахстані – 0,6%, в Туркменістані – 0,2%.

Насвай вживають переважно жителі Центральної Азії. Його виробляють найчастіше кустарно, в домашніх умовах.

Read More

Бойовики минулої доби 7 разів відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби сім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Поблизу населених пунктів Мар’їнка, Лебединське та Красногорівка противник відкривав вогонь зі станкових протитанкових гранатометів. Біля Лебединського, Пісків та Мар’їнки – з великокаліберних кулеметів, а неподалік Водяного, що на Приазов’ї – з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї… Поблизу Південного російсько-окупаційні війська вели вогонь в бік українських позицій з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а біля Світлодарська – з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів », – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, бойових втрат та поранень у ЗСУ немає.

«Від початку поточної доби, 4 січня, в районі проведення операції Об’єднаних сил порушень режиму припинення вогню не зафіксовано», – додали українські військові.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах про обстріли захоплених ними територій не повідомляють.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Авіаносець США залишиться в Перській затоці через «погрози» з боку Ірану – Пентагон

Авіаносець Військово-морських сил Сполучених Штатів Nimitz залишиться у водах Перської затоки через «нещодавні погрози» з боку Ірану, йдеться в заяві чинного міністра оборони США Крістофера Міллера 3 січня.

Міллер повідомив, що наказав Nimitz «зупинити своє планове передислокування», вказавши на погрози, які, за його словами, іранські лідери «озвучили проти президента Трампа та інших службовців уряду США».

«Авіаносець ВМС США Nimitz залишиться на посту в районі операцій Центрального командування США. Ніхто не повинен сумніватися в рішучості Сполучених Штатів Америки», – заявив голова Пентагону.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Напередодні видання New York Times повідомило, що Nimitz, який патрулював у Перській затоці з кінця листопада, повертається додому. Чиновники, яких цитували журналісти, стверджували, що такий крок мав на меті сигнал до деескалації напруги Тегерану, аби уникнути конфлікту в останні дні президентства Дональда Трампа. Заява Міллера суперечить цьому повідомленню.

3 січня в Ірані й Іраку відзначали роковини загибелі високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера впливового іракського шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Вони загинули рік тому

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.

Read More