Влада

Україна постійно виплачує пенсії 660 тисячам пенсіонерів, повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода міністр соціальної політики України Марина Лазебна.

«Я за те, що люди, які заробили свою пенсію в Україні, мають її отримати. А для цього нам треба для них спростити або надати умови і можливості. Тому сьогодні, наприклад, на двох КПВВ у «Щасті» та «Золотому» будуть відкриті такі центри обслуговування, ми вже знаємо, що там будуть обов’язково присутні працівники Пенсійного фонду. Якщо навіть ця людина сьогодні не входить в число цих 660 тисяч пенсіонерів, яким ми нараховуємо пенсії, значить вона зможе прийти і оформити», – сказала Лазебна.

За словами міністра, у випадку, якщо людині виповнилося 60 років місяць чи три місяці тому, вона працювала і живе на нині окупованих територіях, то їй потрібно приїхати на підконтрольну Україні територію, зайти в пенсійний фонд і оформити пенсію.

«Це все залишається чинним, воно діє. Головне – щоб не були закриті пункти пропуску», – додала представниця уряду.

10 липня правозахисна організація Human Rights Watch у листі до президента України Володимира Зеленського закликала українську владу посилити спроби захистити права українців похилого віку, які живуть на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

Правозахисники наголошують, що Україна повинна завершити дискримінаційну практику, яка змушує пенсіонерів із ОРДЛО перетинати лінію розмежування для отримання пенсії.

За даними правозахисників, щомісяця близько одного мільйона людей перетинають блокпости на Донбасі. Понад половина з них – люди, які їздять на підконтрольну українській владі територію для отримання пенсій. Щоб здобути право на виплати, пенсіонери повинні мати статус переселенця.

Тодішній віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації.

 
…

1 січня починає діяти зона вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем.

«Це новий рівень відносин між країнами та зелене світло для збільшення українського експорту, тіснішої кооперації у сферах high-tech, інжинірингу, розвитку інвестиційної співпраці», – заявляв раніше президент України Володимир Зеленський.

Переговори про зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем почалися у 2015 році.

21 січня 2019 країни підписали угоду. У липні Верховна Рада ратифікувала документ.

Угода передбачає можливість експортувати до Ізраїлю за спрощеною процедурою агропродукцію та продовольчі товари, продукцію хімічної та легкої промисловості, будівельні матеріали, електроніку.
…

До України з Сирії повернулися громадянки України з дітьми, повідомив президент Володимир Зеленський.

«Додому нарешті повернулися наші громадяни з Сирії – це жінки з дітьми. Кілька років їх утримували у надзвичайно жахливих умовах у таборах для переміщених осіб. Там, де немає життя і де пекло стає повсякденністю. Для держави це було одним із найскладніших завдань останнього часу – дістати їх звідти. Для цього працювали і наші дипломати, і спецслужби України, і партнерські спецслужби», – написав він у соцмережах вранці 1 січня.

Подробиць Зеленський не навів, але, за даними ЗМІ, йдеться про повернення двох громадянок України і семи їхніх дітей. Вони перебували в Сирії у таборах для цивільних, де утримують дружин і дітей полонених чи загиблих бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомило «Суспільне» з посиланням на Офіс президента, встановлені громадяни України у цих таборах перевірені спецслужбами, інформації про причетність цих людей до терористичної активності немає.

За даними ТСН, всього повернення до України очікують ще 57 людей.

У жовтні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав українську владу повернути на батьківщину близько сотні жінок і дітей, які перебувають у сирійському таборі для бежінців «Ель-Хол».

Офіс президента закликав Меджліс «не політизувати» тему українців у Сирії.

Громадянський конфлікт у Сирії, який переріс у війну, почався у березні 2011. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки.

 
…

«Поблизу населеного пункту Старогнатівка збройні формування Російської Федерації здійснили декілька провокативних пострілів…»
…

Фігурант бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Зекір’я Муратов, етапований раніше з анексованого Криму, прибув до СІЗО-1 російського Ростова-на-Дону. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомила адвокат Еміне Авамілєва.

«Як стало відомо з офіційних джерел, 28 грудня він був доставлений в СІЗО-1 в Ростовській області. Наступне засідання, де почнеться розгляд кримінальної справи по суті, призначене на 12 січня 2021 року на 10-ту годину ранку в Південному окружному військовому суді», – розповіла адвокат.

Російські силовики затримали Зекір’ю Муратова 7 липня, коли активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Дії російських силовиків засудили в Представництві президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження.

ФСБ звинуватила Муратова і ще кількох кримських татар в участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…

Міністерство закордонних справ України засуджує напад на аеропорт тимчасової столиці Ємену Адена 30 грудня, жертвами якого стали десятки людей, заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

«Розглядаємо цей терористичний акт як спробу замаху на членів легітимного та міжнародно визнаного уряду Ємену. Напад має на меті підірвати зусилля, зокрема у рамках реалізації Ер-Ріядівської угоди, із стабілізації безпекової, політичної та гуманітарної ситуації в Ємені», – заявив Ніколенко.

Міністерство також висловило співчуття сім’ям загиблих і побажало якнайшвидшого одужання постраждалим.

!Україна незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Єменської Республіки. Висловлюємо солідарність із новосформованим урядом та народом Ємену у їхньому прагненні та зусиллях задля досягнення довгоочікуваного миру та злагоди в країні», – додав Ніколенко.

Щонайменше 22 людини загинули внаслідок серії вибухів та обстрілу аеропорту Адену на південному заході Ємену, пів сотні були поранені. Вибух стався невдовзі після посадки літака, на борту якого були члени нового уряду Ємену, які прилетіли з Саудівської Аравії. Представники влади поклали відповідальність за «боягузливий терористичний напад» на шиїтських повстанців Хуті. Прем’єр-міністр Маїн Абдулмалік Саїд і члени кабінету міністрів не постраждали під час нападу.

Кабінет міністрів був сформований після укладення угоди про розподіл влади між прибічниками президента Абд-Раббу Мансура Хаді і сепаратистською Південною перехідною радою.

У Ємені з кінця 2014 року триває конфлікт, після того, як підтримувані Іраном повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Бойові дії призвели до загибелі понад 100 000 людей і до найгіршої у світі гуманітарної кризи, внаслідок якої мільйони людей опинилися на межі голоду.

Як сепаратисти з Південної перехідної ради, так і сили, що підтримують Хаді, є частиною антихутійської коаліції, але президента підтримує Саудівська Аравія, тоді як перехідну раду – Об’єднані Арабські Емірати.
…

В Офісі генерального прокурора оприлюднили заяву щодо підслідності у справі щодо рекордного хабаря керівництву САП, про яку раніше сьогодні НАБУ заявило, що підозрювані через це можуть уникнути відповідальності.

«Офіс генерального прокурора вважає за необхідне відреагувати на непрофесійну риторику, яку собі дозволили окремі співробітники НАБУ щодо ролі Офісу генпрокурора у питанні розслідування так званої справи про надання хабара керівництву НАБУ і САП, в якому підозрюється колишній міністр екології (Микола Злочевський – ред.). Сьогодні в ЗМІ з’явилася новина про те, що Офіс генпрокурора намагаєть захистити ексміністра екології часів Януковича… Офіс генпрокурора пропонує своїм партнерам в особі керівництва НАБУ перейти від практики спілкування на сторінках інтернету до живої ділової дискусії, припинити розповсюджувати неправдиву інформацію та ділитися службовими даними зі сторонніми особами з метою поширення їх у ЗМІ», – заявили в ОГП.

У відомстві визнали, що ухвалою Печерського райсуду Києва від 24 грудня скарга адвоката в інтересах підозрюваного на бездіяльність генпрокурора Ірини Венедіктової в справі про вирішення спору щодо підслідності, була задоволена.

«У своїй ухвалі суддя Т.Ільєва постановила змінити підслідність в зазначеному кримінальному провадженні та доручити розслідування іншому органу досудового розслідування. Така ухвала слідчого судді Печерського районного суду м.Києва була оскаржена Офісом генпрокурора в апеляційному порядку. Станом на 31.12.2020 ні Генпрокурором І.Венедіктовою, ні будь-ким іншим з числа керівництва Офісу генерального прокурора не приймалося рішення про зміну підслідності в кримінальному провадженні. Будь-яка інформація, яка прямо або опосередковано підтверджує це твердження – брехня», – додали у відомстві.

Раніше сьогодні у НАБУ повідомили, що Печерський районний суд Києва вирішив забрати «справу найбільшого в історії антикорупційних органів хабаря» в Національного антикорупційного бюро України.

«Печерський райсуд Києва 24 грудня 2020 року втаємничено, без участі прокурорів САП, ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генерального прокурора забрати провадження в НАБУ та передати до іншого органу досудового розслідування. Рішення є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Саме через такі дії підозрювані можуть уникнути відповідальності», – заявили в бюро.

За даними слідства, влітку 2020 року ексміністр екології з іншими особами намагалися підкупити за 5 млн доларів США керівників НАБУ та САП, аби ті закрили кримінальне провадження за підозрою у заволодінні та подальшій легалізації коштів, виділених Нацбанком як рефінансування приватному «Реал-Банку».

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

13 червня керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону ухвалив рішення етапувати фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» із СІЗО Сімферополя в ростовський ізолятор, повідомила громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Сафіє Шабанова.

За її словами, таке рішення було ухвалене напередодні, також суд відхилив всі клопотання захисту, а запобіжний захід продовжили на пів року.

«Запобіжний захід продовжено на шість місяців до 16 червня 2021 року», – сказала адвокат.

Наступне засідання призначене на 12 січня.

Раніше адвокат повідомляла, що фігуранти справи Ескендер Сулейманов, Асан Янік, Акім Бекіров, Сеітвелі Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Тофік Абдулгазієв, Владлен Абулкадиров, Іззет Абдуллаєв, Меджіт Абдурахманов, Білял Аділов скаржаться на умови утримання в слідчому ізоляторі Сімферополя.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.
…

Колишній народний депутат і екскерівник будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась заперечив заяви прокурорів про те, що він з невідомої причини не з’явився до суду.

«Свавілля й інсинуації продовжуються. Сьогодні, як і вчора, мене ганяють по всьому місту. Дзвінками і повістками за двадцять хвилин бути в іншій частині Києва. І тут же дають новину, що я не з’явився в суд… Зараз дізнався інформацію про примусовий привід до суду і побачив новини, що я нібито знову не з’явився в суд. Це брехня! Я сьогодні вранці вже був у суді», – написав Микитась у фейсбуці.

За ексдепутата словами, на 10:00 у нього була повістка «бути в поліції на допиті в іншому місці». «Поки ми туди їздили вони показати неявку і дискредитують мене», – додав Микитась і показав копію повістки.

Він також наголосив, що має намір бути на засіданні суду, яке перенесли на 13:00. Засідання почалося з більш як півгодинним запізненням. Микитась і його захист беруть у ньому участь.

Шевченківський районний суд Києва вранці 31 грудня ухвалив рішення про примусовий привід Микитася на засідання з обрання йому запобіжного заходу 31 грудня о 13:00.

Відповідне рішення оголосила слідча суддя після того, як ані Микитась, ані його захисники не з’явилися на засідання 31 грудня, і, за словами прокурорів, не вказали причини неявки.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня має продовжити розгляд питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста та вимаганні. 

Засідання суду з цього приводу почалося 30 грудня, проте ввечері оголосили перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді.

Сьогоднішнє засідання має початися орієнтовно о 9:00.

На вчорашньому засіданні захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

Підозру у викраденні людини та вимаганні грошей поліція оголосила Микитасю 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Суддя Шевченківського суду оголосила перерву до 31 грудня для розгляду заяви на відвід слідчого судді у справі колишнього народного депутата Максима Микитася. Про це вона заявила в залі суду увечері 30 грудня.

«Оскільки подання даної заяви про відвід слідчого судді унеможливлює подальший розгляд справи, очевидно, така заява буде передана на авторозподіл. Орієнтовно дана заява буде розглянута завтра о 9 годині в цьому ж приміщенні», – заявила вона.

Раніше захист Микитася просив про перерву для ознайомлення з матеріалами справи, стверджуючи, що часу до засідання було недостатньо. Однак це клопотання суддя відхилила.

Читайте також: Нацполіція: нова підозра Микитасю не має стосунку до корупційних злочинів

30 грудня суд почав обирати запобіжний захід розгляд справи проти екснародного депутата, колишнього керівникі будівельної компанії «Укрбуд» Максима Микитася, в якій його звинувачують у викраденні людини та вимаганні грошей. Про відповідну підозру Національна поліція повідомила йому 29 грудня.

Обвинувачення просить взяти його під варту. Микитась, який вже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, зараз перебуває під домашнім арештом. Він наразі не коментував звинувачення.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.
…

Президент України Володимир Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького згідно з вимогами законодавства, заявили в Офісі генерального прокурора 30 грудня.

Як стверджують в установі, який очолює представниця партії Зеленського Ірина Венедіктова, позиція Конституційного суду щодо відсторонення необґрунтована.

«Законодавство України потрібно застосовувати комплексно з урахуванням його бланкетних норм, які містяться у профільних кодексах та спеціальних законах. Припинення повноважень судді Конституційного Суду України чи звільнення судді КСУ з посади не охоплюють питання тимчасового відсторонення судді КСУ у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення», – заявляють в Офісі генеральної прокурорки.

Читайте також: «Зеленський перевищив власні повноваження» – експерт про рішення тимчасово відсторонити голову КСУ

Згідно з позицією ОГПУ, відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства, закріпленим у Кримінальному процесуальному кодексі.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.
…

Активну фазу «Великого продажу в’язниць» у 2020 році почати не вдалося, заявив міністр юстиції Денис Малюська 30 грудня.

За його словами, на заваді стали бюрократичні перешкоди. Водночас Малюська вказав на те, що в державному бюджеті 2021 року передбачені доходи від продажів в’язниць.

«Доходи від приватизації в’язниць будуть розподілятися за пропорцією 70/30 (70% – у спецфонд та, відповідно, на нове будівництво, 30% – у загальні доходи бюджету). Це хоч і трохи затягує строки, але все-одно надає нам змогу врешті-решт продавати в’язниці у межах процедури малої приватизації. Тож у 2021 році очікуйте приватизацію щонайменше чотирьох в’язниць», – написав він.

Читайте також: «У нас є в’язниці, де на одного засудженого припадає менше ніж 1 кв.м простору» – правозахисниця

Також Малюська анонсував публікацію «Рейтингу в’язниць», відкриття нових об’єктів в’язничної інфраструктури, будівництво нових слідчих ізоляторів та зміни в законодавстві, які мають змінити систему кримінальних покарань.

Серед досягнень 2020 року міністр назвав появу платних камер у СІЗО та скорочення мережі в’язниць.

«Під ніж» пішли 12 установ з гіршими, у порівнянні з аналогами, умовами утримання. Це дозволило нам зменшити кількість співробітників та дещо підвищити заробітні плати тим, хто залишився», – зазначив він.

У серпні Міністерство юстиції оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи.
…

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що українська сторона очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака «Міжнародних авіаліній України» на початку року. Про це йдеться в заяві речника МЗС, що є в розпорядженні Радіо Свобода.

«Констатуємо, що далі заяв, які іранська сторона робить в ЗМІ останніми днями, взаємодія не просувається. Домовленості, досягнуті під час другого раунду консультацій в Тегерані наприкінці жовтня 2020 року, Іран досі не виконав. Така ситуація є особливо неприйнятною, оскільки йдеться про долі невинних людей», – йдеться в заяві.

У МЗС також прокоментували заяви Ірану про схвалення виплат по 150 тисяч доларів родинам загиблих у катастрофі літака МАУ.

«Розмір компенсацій для родичів громадян, загиблих внаслідок збиття Іраном літака рейсу PS752, має бути визначений шляхом переговорів сторін. Важливою передумовою має стати встановлення причин трагедії та притягнення винних до відповідальності. При визначенні розміру компенсацій також буде враховуватися міжнародна практика у подібних катастрофах», – йдеться в заяві.

У МЗС наголосили, що Україна разом з іншими постраждалими країнами продовжить докладати максимальних зусиль для встановлення справедливості у цій справі й притягнення винних до відповідальності.

28 грудня в Міністерстві закордонних справ Ірану заявили, що представили свій технічний звіт для України та інших сторін за результатами розслідування причин катастрофи літака, втім у МЗС заявили, що не отримували звіту.

Цей звіт від іранської сторони українські дипломати називали фінальним документом, на якому базуватиметься як кримінальне розслідування катастрофи, так і визначення сум компенсацій для рідних жертв.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…