Влада

Депутатка Державної думи Росії, колишня російська прокурорка окупованого Криму Наталія Поклонська планує зібрати «уточнювальні дані про ситуацію з водопостачанням півострова» і надіслати їх до штаб-квартири ООН до кінця вересня. Про це вона повідомила російським журналістам 7 вересня, інформує ТАСС.

«Від мене додатково запитали інформацію за п’ятьма пунктами. Я збираю інформацію і сподіваюся, що наприкінці тижня всі документи через МЗС, через наших дипломатів у Женеві відправимо до штаб-квартири ООН», – сказала Поклонська.

За словами Поклонської, частина даних уже зібрана.

«Вони попросили конкретні сюжети, наявність конкретних фактів збитку конкретним людям. Я знайшла фермерів, які зазнають втрат уже шостий рік: не можуть нормально працювати, земля стає непридатною. Ці фермери написали свої особисті звернення на ім’я верховного комісара з прав людини ООН пані Бачелет – ці звернення я їй надішлю», – інформує Поклонська.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар прокоментувала дані російських ЗМІ із заявами представників ООН щодо забезпечення водою Криму та відповідальності за це. Зокрема, Джеппар назвала «спотвореною» інформацію, яку тиражують російські медіа з посиланням на чиновників управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), нібито «відповідальність за постачання питною водою жителів Криму лежить, у тому числі, на Україні».

За словами Джеппар, в МЗС України вирішили перевірити інформацію безпосередньо в УВКПЛ.

1 вересня Поклонська опублікувала в соцмережах пост, у якому повідомила, що «приємно здивована конструктивною реакцією управління верховного комісара ООН з прав людини» на своє звернення «щодо порушення українською стороною прав людини в Криму в зв’язку з незаконним позбавленням людей прісної питної води». Поклонська стверджувала, що ООН мало не визнала її статус як «представника Криму в парламенті Росії».

Спікер управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) Руперт Колвілл підтвердив, що верховний комісар ООН з прав людини отримала лист від Поклонської. Але, як повідомляє Колвілл, у листі Поклонский «висловлюється стурбованість з приводу доступу до води в Автономній Республіці Крим і Севастополі, тимчасово окупованому Російською Федерацією».

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

З понеділка, 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ розпочинається третій, самий жорсткий, етап обмежень подачі води.

З опівночі понеділка, 24 серпня, в Сімферополі та ще 39 населених пунктах Сімферопольського і Бахчисарайського районів стартував перший етап обмеження подачі води.

У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгірших сценаріїв» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Під час приїзду до Криму 27 серпня президент сусідньої Росії Володимир Путін сказав, що питання водопостачання півострова «ще треба вирішимо».

Українська влада неодноразово заявляла, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.
…

Український посол у Білорусі Ігор Кизим повернувся після консультацій у Міністерстві закордонних справ України до Мінська, повідомили Радіо Свобода в посольстві України в Мінську.

На запитання Радіо Свобода, як далі будуть будуватися відносини Києва та Мінська, посол Ігор Кизим відповів: «Як вже зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наразі офіційні контакти між нашими країнами «поставлені на паузу». Водночас подальший розвиток українсько-білоруських відносин залежатиме від багатьох факторів, зокрема розвитку ситуації безпосередньо в Білорусі, а також інтеграційних процесів у рамках Союзної держави Білорусі та Росії».

17 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська».

Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».

Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня. Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва.

Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».

У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».

 
…

Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальні провадження за фактами участі понад 100 іноземних громадян у складі незаконних збройних формувань РФ у збройному конфлікті на Донбасі проти України, повідомив заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов.

«Географія країн походження найманців дуже різноманітна і складає понад 30 держав, серед яких Франція, Чехія і навіть Чилі. Найбільша їхня кількість наразі з Іспанії та Сербії – по 27 осіб, Молдови – 26, Франції – 20. За наявною інформацією, починаючи з 2014 року донині, іноземні найманці перебували в складі різних підрозділів незаконних збройних формувань, підконтрольних країні-агресору. Наприклад, у так званому 14-му батальйоні територіальної оборони «Призрак», що відрізняється своєю жорстокістю», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.

Прізвищ найманців він не назвав, пославшись на те, що це може негативно вплинути на розкриття злочинів.

«Водночас про деяких із цих осіб вже повідомляли ЗМІ, у тому числі французькі, в контексті їхньої участі в подіях на Донбасі. Наприклад, медіа писали про ультраправу організацію «Континентальна єдність», що займається організацією участі французьких «добровольців» у НЗФ РФ. Один із засновників цієї організації Віктор Лента часто дає інтерв’ю, розповідаючи про свою безпосередню участь у збройному конфлікті на території України», – сказав заступник генпрокурора.

За словами Мамедова, українському слідству відомо, що на території Росії створені спеціальні навчальні центри, де проводиться вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання найманців з метою використання у збройному конфлікті на території Донецької й Луганської областей України.

Як заявив Мамедов, роботу Офісу генпрокурора спрямовано на такі вектори: національне розслідування, ініціювання розслідувань в державі громадянства (у разі відмови в екстрадиції), та надання подальшого сприяння іноземним правоохоронним органам. «У цьому контексті маємо дуже ефективну співпрацю з Чехією. В Україні зареєстровано кримінальне провадження по 16 громадянах цієї країни», – повідомив він.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

В Офісі президента у відповідь на запит Радіо Свобода зазначили, що всі артисти та музиканти, які взяли участь у фінальному номері «Музична історія Незалежності», відгукнулися на запрошення організаторів і брали участь в урочистостях на безоплатній основі.

«Основний сценарій офіційних заходів був розроблений і реалізований працівниками Офісу президента України, зокрема, працівниками Директорату з питань інформаційної політики, Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики, Директорату з питань регіональної політики та децентралізації», – йдеться у відповіді на запит.

Режисером 17-хвилинного попурі стала українська режисерка Катерина Царик.

«Музичний «мешап» та аранжування здійснив талановитий український музикант і виконавець MONATIK. Вони також надавали послуги на безоплатній основі», – додали в Офісі президента.

Читайте також: День Незалежності 2020: промова Зеленського, «Шльопки» та Марш захисників

Відсутність зазначення імен авторів і джерел запозичення під час трансляції попурі була пов’язана із певними технічними обмеженнями телевізійного мовлення, йдеться в листі.

«Водночас повідомляємо, що повна версія цього номеру із зазначенням імен авторів була оприлюднена на офіційних ресурсах Офісу Президента України», – зазначають у відомстві.

Разом із тим, за півтора тижні після свята представники культурної сфери вийшли на протест під Кабмін проти карантинних обмежень, які унеможливлюють доходи шоу-бізнесу.

На чолі протесту виступила співачка Оля Полякова, яка брала участь і в шоу-попурі під час офіційної частини святкування Дня Незалежності України, за повідомленням Офісу президента – на безоплатній основі.

 
…

7 вересня в Україні набув чинності новий поділ на карантинні зони.

З півночі 7 вересня на 14 днів до червоної зони потрапили:

міста Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Косівський і Тисменицький райони Івано-Франківської області;
міста Біляївка, Ізмаїл і Болградський район Одеської області;
місто Дубно і Костопільський район Рівненської області;
міста Тернопіль, Бережани та Чортків, Бережанський, Бучацький, Гусятинський, Монастириський, Теребовлянський, Тернопільський та Чортківський райони Тернопільської області;
Великобурлуцький район Харківської області;
місто Чернівці, Вижницький, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький і Сторожинецький райони Чернівецької області.
Бобровицький район Чернігівської області.

До помаранчевої зони увійдуть:

Вінницький район Вінницької області;
місто Луцьк та Луцький район Волинської області;
міста Бердичів та Коростень, Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Лугинському та Попільнянському райони Житомирської області;
міста Ужгород, Мукачево та Чоп, Виноградівський, Міжгірський, Мукачівський, Тячівський та Ужгородський райони Закарпатської області;
міста Болехів, Бурштин та Яремче, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;
міста Березань, Ірпінь та Фастів, Києво-Святошинський та Яготинський райони Київської області;
міста Львів, Дрогобич та Самбір, Городоцький, Жовківський, Миколаївський, Перемишлянський та Пустомитівський райони Львівської області;
місто Чорноморськ, Біляївський, Ізмаїльський, Овідіопольський та Тарутинський райони Одеської області;
місто Острог, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Зарічненський, Здолбунівський та Корецький райони Рівненської області;
місто Суми Сумської області;
місто Кременець, Борщівський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Підволочиський, Підгаєцький та Шумський райони Тернопільської області;
міста Харків, Люботин, Первомайський та Харківський район Харківської області;
місто Славута, Волочиський, Новоушицький, Теофіпольський, Ярмолинецький райони Хмельницької області;
місто Новодністровськ, Герцаївський, Кельменецький, Путильський, Сокирянський та Хотинський райони Чернівецької області;
місто Ніжин, Ніжинський та Носівський райони Чернігівської області.

До жовтої зони потраплять:

міста Вінниця, Жмеринка, Козятин, Могилів-Подільський та Хмільник, Жмеринський, Калинівський, Могилів-Подільський, Немирівський, Піщанський, Тиврівськийіа Хмільницький райони Вінницької області;
Володимир-Волинський, Володимир-Волинський, Горохівський, Ківерцівський, Любешівський, Маневицький, Рожищенський, Турійський і Шацький райони Волинської області;
міста Житомир та Малин, Андрушівський, Брусилівський, Ємільчинський, Овруцький, Пулинський, Романівський та Хорошівський райони Житомирської області;
міста Берегове й Хуст, Берегівський, Великоберезнянський, Воловецький, Іршавський, Переченський, Рахівський, Свалявський та Хустський райони Закарпатської області;
міста Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Обухів та Переяслав, Баришівський, Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Васильківський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Макарівський, Переяслав-Хмельницький, Рокитнянський, Таращанський та Фастівський райони Київської області;
міста Борислав, Моршин і Стрий, Бродівський, Буський, Дрогобицький, Жидачівський, Золочівський, Кам'янко-Бузький, Мостиський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Стрийський та Яворівський райони Львівської області;
міста Миколаїв та Вознесенськ, Баштанський, Кривоозерський та Очаківський райони Миколаївської області;
міста Одеса, Білгород-Дністровський, Теплодар та Южне, Арцизький, Березівський, Іванівський, Кодимський, Лиманський, Савранський та Саратський райони Одеської області;
міста Рівне та Вараш, Володимирецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський та Рокитнівський райони Рівненської області;
міста Лебедин та Ромни, Білопільський, Кролевецький, Недригайлівський та Сумський райони Сумської області;
міста Куп’янськ та Чугуїв, Балаклійський, Барвінківський, Богодухівський, Дергачівський, Зміївський, Золочівський, Коломацький, Краснокуцький та Шевченківський райони Харківської області;
міста Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Нетішин та Шепетівка, Білогірський, Віньковецький, Городоцький, Дунаєвецький, Красилівський, Славутський, Старосинявський та Хмельницький райони Хмельницької області;
міста Чернігів та Прилуки, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Куликівський, Сновський, Срібнянський та Талалаївський райони Чернігівської області;
місто Київ.

Станом на ранок 6 вересня в Україні виявили 135 894 випадки COVID-19. Померли 2 846 людей, одужали 62 227.
…

Кіпрська газета Politis оприлюднила список громадян, які у 2008-2012 роках завдяки інвестиціям отримали так звані «золоті паспорти» Кіпру. До нього увійшли 34 людини, більшість – росіяни та українці.

Серед українських підприємців паспорт отримали:

бізнесмен Ігор Коломойський;
співзасновник і співвласник фінансової групи «Приват» Геннадій Боголюбов;
колишній секретар Ради національної безпеки та оборони України (2006-2007), співвласник корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Віталій Гайдук;
керівник групи «Енергетичний стандарт» Костянтин Григоришин.

Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

За даними газети Politis, прізвища зі списку перераховані в листі президента Кіпру Нікоса Анастасіадіса лідерам політичних партій країни. Раніше цей перелік був засекречений, але пізніше гриф «секретно» зняли. Стосовно 30 власників «золотих паспортів» почали розслідування.

У серпні Кіпр вирішив змінити умови програми отримання громадянства в обмін на інвестиції. Тепер «політично значимі особи» (депутати, високопоставлені чиновники, судді, мери, посли), які залишили посаду більш ніж рік тому. Вони повинні довести джерело походження капіталів та мати довідку про відсутність судимості.

За умовами кіпрської програми отримання громадянства, претендент на паспорт повинен інвестувати в кіпрську економіку 2-2,5 мільйона доларів. Щонайменше 500 тисяч доларів із цієї суми повинні бути витрачені на купівлю житла для постійного проживання на території країни.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ініціював термінову розмову з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим для обговорення ситуації, що склалася на Донбасі, і шляхів виходу з неї.

Так Кулеба у фейсбуці відреагував на порушення режими «тиші» з боку підтримуваних Росією бойовиків, внаслідок чого 6 вересня один військовий загинув, один – був поранений.

«Це очевидні спроби зірвати режим припинення вогню і створити суттєві перешкоди для процесу мирного врегулювання загалом. Наголошую: Україна виступає за безумовне й неухильне дотримання режиму припинення вогню. Шлях до миру і деокупації наших територій тернистий, але починається він саме тоді, коли мовчить зброя», – написав Кулеба.

«Діючи сумлінно, Україна у зв’язку з цими провокаціями вжила невідкладних заходів, передбачених Домовленістю Тристоронньої контактної групи від 22.07.2020 про запровадження з 27.07.2020 пакету додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню, а саме – негайно задіяла координаційний механізм з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння Спільного центру контролю та координації, а також поінформувала про інцидент Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні», – додав міністр.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 
…

«Глобальне потепління» у відносинах між Україною й Угорщиною залежить не лише від Києва, а й від Будапешта, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Він сказав про це, коментуючи свій допис від 2 вересня, в якому заявив, що Україна налаштована на «глобальне потепління», у хорошу сенсі, відносин з Угорщиною.

«Я написав, що ми налаштовані на глобальне потепління. Чи буде воно? Це залежить не лише від України, але й від Угорщини. Глобальне потепління полягатиме в тому, що ми зможемо вирішити освітню суперечку, яка виникла через позицію Угорщини щодо українського закону про освіту. І коли ми приберемо цей подразник, ми зможемо дійсно на дуже широкому фронті активізувати наше співробітництво і по лінії нашої євроатлантичної інтеграції, і по лінії залучення інвестицій у Закарпатську область, і по лінії стратегічних торговельних проєктів регіонального характеру. Для цього потрібно прибрати подразник. І ми над цим працюємо», – сказав Кулеба.

Коли саме цього очікувати, міністр не сказав.

Між Україною та Угорщиною є низка дражливих політичних питань, у вирішенні яких Київ шукає компроміси, але, як заявили раніше в МЗС, при цьому Україна не зрадить власні інтереси.
…

«Поодинокі провокації» з боку ОРДЛО не можуть стати і не стануть підставою для зриву мирного процесу, заявили учасники розширеної наради керівництва української делегації в Тристоронній контактній групі, що відбулося 6 вересня в Києві, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, участь у нараді, зокрема, взяли віцепрем’єр-міністр України – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, міністр оборони України Андрій Таран і представники Генерального штабу України. Нарада була присвячена розгляду публічних заяв із боку членів незаконних збройних формувань щодо погроз відкрити вогонь по позиціях Збройних сил України поблизу Горлівки, йдеться в повідомленні.

«Особливу увагу на зустрічі приділили інциденту, який стався 6 вересня і внаслідок якого було поранено українського військовослужбовця, котрий здійснював роботи з розбору згорілого бліндажа. Взявши до уваги всі обставини інциденту, учасники наради дійшли висновку, що поодинокі провокації з боку ОРДЛО не можуть і не стануть підставою для зриву мирного процесу. Тобто українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – повідомила пресслужба президента.

За повідомленням, учасники наради провели детальний аналіз ситуації, заслухавши доповіді представника робочої групи ТКГ із питань безпеки, представників Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ України, а також взявши до уваги звіт Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 5 вересня 2020 року.

«Ми дуже цінуємо режим повного і всеосяжного припинення вогню, якого вдалося досягти 27 липня. Саме тому ми постійно стежимо за тим, як виконуються домовленості, й нам важливо, щоб Нормандський процес якомога швидше дав результат. Українська сторона робитиме все для того, щоб не допустити зриву перемир’я на Донбасі», – заявив голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.

Учасники наради наголосили, що українська сторона чітко й послідовно дотримується режиму повного і всеосяжного припинення вогню. «Важливо, що це повністю підтверджується також у звітах СММ ОБСЄ», – додав голова української делегації в ТКГ.

За підсумками наради Кравчук звернувся до спеціального представника чинного голови ОБСЄ в Україні та ТКГ Гайді Грау.

6 вересня командування Операції об’єднаних сил повідомило, що російські гібридні війська порушили режим припинення вогню на Донбасі. За повідомленням, бойовики вдалися до прицільного обстрілу український позицій біля Красногорівки, внаслідок цього один український військовий був поранений.

Штаб ООС розцінив цей випадок як цілеспрямований зрив домовленостей Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: Двоє військових відрізало вогнем під час ліквідації пожеж, їх шукають – штаб

«Об’єднані сили дають ще одну можливість так званим «ДНР» та «ЛНР» виконати вимоги, які були визначені Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року дотримуватися повного і всеосяжного режиму припинення вогню. В інакшому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили нададуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», – йдеться в повідомленні.

5 вересня ватажок підтримуваного і скеровуваного Росією незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню. У відповідь на це українська сторона пообіцяла зреагувати в разі такого порушення.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу українські військові не повідомляють про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, було заявлено наприкінці серпня
…

Керівник МЗС зазначив, що українська сторона готова обстоювати цю позицію в судах «стільки, скільки потрібно».
…