Влада

Міністерство закордонних справ України перевіряє, чи були українці на борту загубленого індонезійського літака.

«За інформацією індонезійської влади, поблизу Джакарти втрачено зв‘язок із літаком місцевих авіаліній рейсу SJ182. Тривають пошукові роботи. Посольство України в Індонезії перевіряє наявність українців серед пасажирів», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко у твітері.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.

 
…

Федеральний суддя Сполучених Штатів Америки заблокував запропоновану адміністрацією президента США Дональда Трампа реформу, яка передбачає нові обмеження для прохачів притулку.

Суддя Окружного суду Каліфорнії прийняв позов, поданий адвокаційними групами іммігрантів, які стверджували, що виконувач обов’язків, який санкціонував заходи, не був законно призначений на посаду.

Реформа мала набути чинності 11 січня. Вона змінювала принципи отримання статусу біженця в США. Якби заявка на статус біженця була визнана «необґрунтованою», прохач притулку міг би назавжди бути позбавленим права отримати захист у Сполучених Штатах.

8 січня Трамп відкликав свою пропозицію призначити посадовця, який затвердив реформу, – виконувача обов’язків міністра національної безпеки США Чеда Вульфа. Це сталося після того, як Вульф засудив штурм Капітолію США прихильниками Трампа 6 січня.

 
…

В Індонезії втратили зв’язок з пасажирським літаком Boeing 737-500, повідомило місцеве Міністерство транспорту.

Літак компанії Sriwijaya Air прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. Зазвичай, подорож триває 90 хвилин.

Зв’язок з ним втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом).

Наразі незрозуміло, скільки пасажирів та членів екіпажу було на борту. Розпочаті пошуки літака.

 
…

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан закликав протестувальників з числа шиїтської меншини хазара поховати шахтарів, вбитих майже тиждень тому в провінції Белуджистан, і не «шантажувати» голову уряду. Про це він заявив 8 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Сидячий протест представників меншини триває шостий день у столиці провінції Кетті та портовому місті Карачі. Через них затримуєть хід повітряного, залізничного та автомобільного транспорту.

Демонстрації з вимогою до уряду країни забезпечити безпеку хазара відбулися також на північному заході Пакистану.

Попри низьку температуру, родичі вбитих шатарів та інші учасники розбили табір на шосе на під’їзді до Кетти. Вони відмовляються ховати вбитих, вимагаючи, поміж іншого, аби Хан відвідав осередок протесту та гарантував їм захист.

Читайте також: У Пакистані засудили підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

Натомість під час церемонії в столиці Ісламабаді прем’єр-міністр застеріг протестувальників.

«Не можна ось так шантажувати прем’єр-міністра… Перш за все, поховайте загиблих. Якщо зробите це сьогодні, гарантую, що я сьогодні ж приїду до Кетти», – заявив він.

За правилами ісламу, мерців необхідно ховати якомога швидше.

Тим часом щонайменше 25 сидячих протестів відбулося 8 січня в різних частинах Карачі. У місті з активним економічним життям заблоковані головні дороги.

Понад 500 тисяч вантажівок стоять на трасах та в двох портових терміналах останні чотири дні через блокадників, повідомив Радіо Свобода президент Асоціації перевізників товарів Рана Аслам.

Голова Асоціації експортерів Пакистану Вахід Ахмад заявив, що через протести на складах та в дорозі застрягли 400 контейнерів із фруктами, ймовірні збитки оцінюються в 4,6 мільйона доларів.

Національна авіакомпанія «Пакистанські національні авіалінії» доповіла про 51 скасований рейс всередині країни та за кордон, місцева залізниця також звітує про затримки міжміських потягів.

Десятки людей також влаштували 8 січня мітинги в Пешаварі на північному заході та в переважно шиїтському Парачінар, що в племінному районі Куррам.

Протести почалися 4 січня, на наступний день після того, як вночі проти 3 січня бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава» викрали і стратили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини хазара.

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Одному із затриманих за штурм Капітолію в столиці Сполучених Штатів Вашингтоні знадобився перекладач російської мови, повідомляє американське видання Washington Post 8 січня.

Про це журналісти повідомили за підсумками першого судового засідання Вищого суду у Вашингтоні, де розглядали звинувачення проти 40 із затриманих у зв’язку з подіями в Капітолії.

Читайте також: «Більше шкоди, ніж користі»: сенатор-республіканець Грем про намір імпічменту Трампа

«Одну людину заарештували за володіння «автоматичною зброєю військового типу» та 11 коктейлями Молотова, повідомили прокурори. Ще одному відповідачу пред’явили звинувачення у нападі на офіцера поліції з хокейною клюшкою. Ще один, якому знадобився перекладач російської мови, сказав судді: «Я не знаю, про яке незаконне проникнення ви говорите», – повідомляє кореспондент WP.

Інша журналістка, співробітниця BuzzFeed Ема О’Коннор, повідомила, що затримана – жінка, яка говорить тільки російською.

«Хтось, хто говорить лише російською і має російського перекладача, наразі притягена до відповідальності за незаконне проникнення та порушення комендантської години, як і інші заколотними, хоча вона сказала, що не розуміє, про що йдеться, тому що «нікуди не проникала». Я не вловила її імені, але вона живе в штаті Орегон», – написала О’Коннор у Твітері.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 
…

Суд у Пакистані визнав винним і засудив підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив Контртерористичний департамент поліції пакистанської провінції Пенджаб, суд у центрі провінції Лагорі виніс Закіур-Рехманові Лакхві вирок у п’ять років позбавлення волі і також засудив до штрафу в 100 тисяч пакистанських рупій (близько 622 доларів США) за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Закіур-Рехмана Лакхві арештували минулого тижня і звинуватили в тому, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Його вважають одним із фактичних ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадяни США. Він є видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба».

Закіур-Рехмана Лакхві затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанський суд звільнили його.

Очільник організації «Джамаат-уд-Дава» Хафіз Мухаммад Саїд заперечує її причетність до нападів у Мумбаї. У США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах, зокрема у справі про фінансування тероризму. За такими ж звинуваченнями були засуджені й інші члени організації. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Закіур-Рехмана Лакхві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в причетності до дій бойовиків угруповання за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії й Герцеговині і в Чечні на російському Північному Кавказі.

Вирок Закіур-Рехманові Лакхві в Пакистані винесений у той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомої як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Унаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каїда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.
…

Високопоставлені члени Демократичної партії планують вже вдруге обговорити імпічмент президента Сполучених Штатів Дональда Трампа за підбурення своїх прихильників до штурму Капітолію.

Членкиня Палати представників Кетрін Кларк, яка входить до керівництва демократичного крила в нижній палаті Конгресу, заявила каналу CNN перед початком партійної конференції (о 19 годині за Києвом), що процедурні кроки можуть дозволити законодавцям рухатися набагато швидше щодо імпічменту Трампа, ніж минулого року.

«Дональда Трампа необхідно усунути з посади, і ми будемо надалі вживати всіх необхідних інструментів, щоб забезпечити це для захисту нашої демократії», – сказав Кларк.

Читайте також: «Це важливо для всього демократичного світу» – реакція України та світу на насильницький штурм у Вашингтоні

За її словами, якщо віцепрезидент Майк Пенс не посилатиметься на 25 поправку Конституції США щодо усунення Трампа через його неспроможність виконувати свої обов’язки, демократи «будуть рухатися далі з процедурою імпічменту».

Тим часом Трамп нарешті засудив насильство у будівлі Конгресу, внаслідок якого загинули п’ятеро людей, у тому числі офіцер поліції Капітолію США.

У відео, опублікованому вночі проти 8 січня, президент Республіканської партії закликав до примирення, а також пообіцяв плавний і впорядкований перехід влади до адміністрації обраного президента Джо Байдена.

За його словами, настав час «продовжувати справу Америки» і момент «вимагає зцілення та примирення».

Трамп також назвав події в Капітолії «огидним нападом», який осквернив місце американської демократії, і висловив своє обурення.

Трамп не визнав своєї ролі у нападі, хоча багато депутатів, в тому числі деяких республіканців, звинуватили його в підбурюванні до насильства. Водночас у відео він каже прихильникам, що знає, що вони «розчаровані», і натякає, що має намір продовжувати займатися політикою.

Провідний сенатор-республіканець Бен Сассе зі штату Небраска 8 січня заявив, що «однозначно розгляне» імпічмент, якщо Палата представників зможе його ухвалити.

«Президент проігнорував свою присягу», – сказав Сассе в інтерв’ю каналу CBS вранці 8 січня, додавши, що дії Трампа з підбурювання натовпу до Капітолію були «аморальними».

Спікерка Палати представників Ненсі Пелосі також закликала до негайного усунення або імпічменту Трампа, повторюючи подібний заклик лідера меншини Сенату Чака Шумера.

Читайте також: Штурм Капітолію: від отриманих травм помер офіцер поліції

Інші депутати від Демократичної партії закликали кабінет міністрів посилатися на 25-ту поправку, щоб змусити Трампа обійти посаду, але для цього віцепрезидент і більшість кабінету повинні визнати президента непридатним.

За останні дні кілька високопосадовців адміністрації Трампа покинули посади. В тому числі – міністерка освіти Бетсі Девос та міністерка транспорту Ілейн Чао.

Обидві пояснили свої рішення атакою на Капітолій, хоча їм залишалося працювати на посадах менше двох тижнів.

Оскільки каденція Трампа майже закінчилася, невідомо, чи вистачить часу для завершення процесу імпічменту.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента.

У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.
…

Винні у катастрофі літака «Міжнародних авіаліній України» в Ірані будуть притягнені до відповідальності, заявив президент України Володимир Зеленський у фейсбуці.

«Зрозуміло, що всі винні в цій катастрофі обов’язково будуть притягнуті до відповідальності. У сучасному світі немає шансу, що такий злочин залишиться без належної реакції. Строку давності у таких злочинів теж немає. Тим більше, що Іран уже визнав свою провину. І ми, очевидно, також ідемо до дієвого покарання винних та отримання належних компенсацій для сімей загиблих. Все це обов’язково буде зроблено. Бо тільки так справедливо. Хоча все це, на превеликий жаль, уже ніколи не компенсує людських втрат», – написав Зеленський.

За його словами, «уже ні в кого немає сумнівів у тому, що двома ракетами були злочинно забрані життя 176 мирних людей на борту мирного літака».

«Не знати тоді, що в повітрі саме пасажирський літак, було неможливо. Не зрозуміти, що перша ракета вразила зовсім не військову ціль, також було неможливо. Це вже аксіоматичні дані. Це те, що вдалося дуже швидко встановити завдяки професійній роботі наших спеціалістів з безпеки, експертів і дипломатів. Це те, з чим абсолютно погоджується світова спільнота», – додав Зеленський.

Президент повідомив, що зовсім скоро буде пам’ятне місце, «куди могли б прийти родичі, близькі загиблих, просто громадяни».

«Щоб згадати, подумати, посидіти поруч зі своїми. І де можна було б хоча б частково позбутися відчуття тієї шаленої несправедливості від того, що сталося. Скільки б часу та зусиль не потребував процес переговорів і вся необхідна міжнародна робота, ми отримаємо всі відповіді та обов’язково одержимо всі необхідні компенсації», – підкреслив голова держави.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

 
…

Угорщина продовжила частковий локдаун до 1 лютого.

Прем’єр Віктор Орбан 8 січня заявив: «Оскільки ми не маємо достатньо вакцини, ми дотримуватимемося обмежень, які ми маємо».

Обмеження включають комендантську годину з восьмої вечора до п’ятої ранку, заборону на зібрання та закриття готелів та ресторанів (їжу можна замовляти лише навинос).

Початкові школи й дитячі садки залишатимуться відкритими. У більш старших класах та університетах навчання продовжуватимуть дистанційно.

Обмеження були запроваджені в листопаді на тлі спалаху COVID-19 в Угорщині. Станом на 8 січня унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 10 440 людей.

Угорщина вже отримала 80 тисяч доз вакцини від COVID-19 виробництва компанії Pfizer. Щеплення зробили понад 42 тисячам медичних працівників.

Орбан розкритикував Європейський союз через закупівлю вакцини.

«Британці замість того, щоб дати Брюсселю зробити це, вели переговори самостійно і зараз у набагато кращому стані», – сказав прем’єр.

Угорщина брала участь у випробовуванні російської вакцини, тому країна отримала невеликі партії препарату Sputnik V. Уряд також веде переговори, щоб отримати вакцини від Китаю та Ізраїлю.

 
…

У Білорусі 7 січня був офіційно оприлюднений і тим набув чинності закон про зміни до закону про державні символи, яким дещо змінений герб країни. Як і анонсували майже рік тому, змінений герб, за задумом авторів нового зображення, має стати «менш войовничим», і на ньому тепер «менше Росії».

Як заявляли в лютому 2020 року в Міністерстві юстиції Білорусі, яке ініціювало ці зміни, вони є «технічними».

Зокрема, як заявляв тоді міністр юстиції, червона п’ятикутна зірка на дотеперішньому гербі мала «дещо войовничий характер». «Республіка Білорусь – миролюбна держава, яка зберігає нейтралітет, не розглядає агресію як спосіб своєї політики», – заявляв він. Тепер кути цього символу зображені менш гострими.

Серед іншого, також змінений колір контуру території Білорусі – з зеленого на золотий.

Крім того, на гербі змінилося зображення земної кулі – не тільки кольори, якими зображені суша й вода, а й розташування на гербі євразійського континенту. Дотепер його зображення вкривало більшу частину видимої на гербі частини земної кулі, так що було видно головно територію Росії. Відтепер зображення повернуте так, щоб у центрі видимої частини опинилося місце, де розташована Білорусь. Таким чином, на зображення в гербі потрапила вся Європа, зате на ньому стало «менше Росії».

Ці зміни були анонсовані на початку 2020 року, коли влада Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком опиралася тискові Росії з метою змусити його до тіснішої інтеграції Мінська з Москвою.

Сучасний герб Білорусі був схвалений у результаті референдуму, ініційованого Лукашенком, у 1995 році. Тоді він, голова колгоспу, який 1994 року став президентом країни, використав ностальгію за радянськими часами як засіб зміцнення своєї влади.

Цей герб за своєю структурою майже точно повторював колишній герб Білорусі в складі СРСР, тільки з заміною серпа й молота на контур країни і з усуненням радянських написів про «єднання пролетарів усіх країн». Таким чином, на зображенні земної кулі на її видимій частині залишалася переважно територія колишнього СРСР, а нині в першу чергу Росії.

Відтоді герб уже змінювали кілька разів. Зокрема, в першій версії квіти льону на правій (із погляду глядача) частині вінка з колосків були намальовані з шістьма пелюстками, хоча насправді їх по п’ять; це виправили пізніше. Також перша версія герба 1995 року була більш схематична, ніж дотеперішня й нинішня.

Тоді ж, у 1995-му, був відновлений і прапор Білорусі, що ґрунтувався на радянському, з усуненням із нього серпа й молота з п’ятикутною зіркою. І прапор теж відтоді вже змінювали, а саме зображення національного орнаменту на ньому.

До цього, від часу відновлення незалежності Білорусі 1991 року й до 1995-го, державним гербом Республіки Білорусь був традиційний герб «Погоня», що нагадує герб сучасної Литви. Він був гербом Великого Князівства Литовського, Руського й Жемайтського, яке в пізньому середньовіччі охоплювало й Білорусь і значну частину України, як і частину Росії й інших держав у сучасних кордонах. Державним прапором Білорусі в 1991–1995-му був національний біло-червоно-білий прапор. Вони були державними символами і Білоруської Народної Республіки, яка виникла після розпаду Російської імперії в 1918 році, але проіснувала лише кілька місяців, перш ніж її окупували більшовики.

Зараз герб «Погоня» продовжує використовувати частина опозиції.

А біло-червоно-білий прапор став символом не тільки політичної опозиції, а й широких масових громадянських протестів, які відбуваються в Білорусі з дня суперечливих президентських виборів 9 серпня 2020 року.

Ця символіка в сучасній Білорусі формально не заборонена. Але її використання як «незареєстрованої символіки» на практиці переслідується й карається.
…

Суд у Нью-Йорку засудив обвинуваченого у кіберзлочинах росіянина Андрія Тюріна до 12 років в’язниці. Після виходу з ув’язнення він буде екстрадований до Росії.

Тюріна затримали у вересні 2018 року на території Грузії і екстрадували до Сполучених Штатів. Там росіянин визнав себе винним у крадіжці персональних даних у більш ніж 80 мільйонів клієнтів американських фінансових структур, серед яких JPMorgan Chase, Fidelity Investments, E-Trade Financial і Dow Jones.

Сторона обвинувачення заявила про найбільший в історії США кіберзлочин проти американського банку. За версією правоохоронців, підсудний передавав спільникам інформацію, яку вони потім використовували для шахрайських схем.

Андрій Тюрін був екстрадований у США з Грузії у вересні 2018 року. Представники Секретної служби США відзначали, що Тюріна можуть засудити до тюремного ув’язнення тривалістю до 92 років. Росіянин спочатку заявляв про свою невинуватість, але потім, згідно з матеріалами суду, пішов на угоду з прокуратурою.
…

Ілон Маск, засновник американської компанії електромобілів Tesla, став 7 січня найбагатшою людиною світу після того, як акції цієї компанії зросли в ціні відразу на 7,9%, повідомило агентство Bloomberg.

Таким чином, мовиться в повідомленні агентства, Маск обійшов в «Індексі мільярдерів», який укладає це агентство, засновника компанії інтернет-торгівлі Amazon Джеффа Безоса. Тепер статки Маска оцінюються в 194,8 мільярда доларів, або на 9,5 мільярда більше, ніж у Безоса.

При цьому ще 6 січня в цьому ж індексі Маск був другим зі 181 мільярдом доларів, відстаючи від Безоса приблизно на 3 мільярди, звернув увагу щоденник Washington Post – який при цьому нагадав, що Безос є його власником.

Друге місце в світі Маск обійняв у листопаді 2020 року.

Обидва підприємці також є суперниками в галузі приватного освоєння космосу, де Маск має компанію Space Exploration Technologies, більше відому як SpaceX, а Безос – компанію Blue Origin.

Як пише агентство «Блумберґ», протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій компанії Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу 2010 року ці акції подорожчали більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Сума цього річного зростання статків Маска більша, ніж загальний статок третьої нині найбагатшої людини світу Білла Ґейтса з його 132 мільярдами доларів, за «Індексом мільярдерів».

Агентство зазначає при цьому, що більша частка статків Маска є акціонерним капіталом у його компаніях, включно з компанією Tesla, яка на свої акції не виплачує дивідендів, і його компаній SpaceX і Boring Company, що розробляє проєкти швидкісного транспортного сполучення підземними тунелями.

Як мовиться в статті агентства, Маск не висловлює прилюдної зацікавленості своїми матеріальними статками і на повідомлення про свій новий статус найбагатшої людини світу відреагував у твітері дописами «Як дивно» і потім «Ну, знову до праці».

Але все ж минулого місяця він підтвердив, що переніс місце свого власного постійного проживання з Каліфорнії в Техас – штат, який приваблює багатіїв нульовим податком на доходи фізичних осіб, пише агентство.

«Вашингтон пост» нагадує, що Маск почав створювати свої статки зі співзаснування компанії PayPal, за продаж якої він потім здобув 165 мільйонів доларів. У компанію Tesla він став інвестувати в 2004-му, через рік після її заснування, і зберігає в ній приблизно 20-відсоткову частку, за інформацією журналу Forbes. 2004 року він був призначений президентом компанії, але втратив цю посаду 2018-го. Тим часом від 2008-го й досі він лишається її директором.

А компанію SpaceX він заснував іще два десятки років тому, прагнучи досягти польоту на Марс.
…

Про це заявив офіційний представник Капітолію
…

33-річний Оссофф стане наймолодшим сенатором США. Він переміг 71-річного Девіда Пердью
…

Низка американських ЗМІ повідомляють про постріли у будівлі Капітолію, куди увірвалися прихильники президента США Дональда Трампа, не згодні з результатами виборів.

Телеканал CNN з посиланням на два джерела повідомив, що жінка була поранена в груди та отримувала допомогу.

Громадська телекомпанія PBS також повідомила про постріли, а газета Washington Post процитувала слова двох джерел, що когось було підстрелено.

Новина доповнюється.
…

Група європейських країн закликала Іран скасувати своє рішення відновити збагачення урану до вищих рівнів і попередила, що це порушення ядерної угоди 2015 року може мати серйозні дипломатичні наслідки.

«Цей крок, який не має ніякого вартого довіри виправдання задля цивільних цілей і тягне значні ризики щодо поширення ядерної зброї, є очевидним порушенням із боку Ірану … і далі спустошує ядерну угоду», – заявили три європейські країни-учасниці угоди у спільній заяві.

«Він також створює небезпеку підриву важливої можливості повернутися до дипломатії з приходом нової адміністрації у США», – наголосили Велика Британія, Німеччина і Франція, які, разом із Китаєм, Росією й самим Іраном, є сторонами ядерної угоди.

Вони закликали Іран негайно відмовитися від збагачення урану до рівня в 20 відсотків і повернути свою програму збагачення в межі, визначені угодою.

4 січня Іран заявив, що, як і обіцяв попередніми днями, відновив власне збагачення урану до 20-відсоткового рівня на своєму підземному комплексі «Фордо». Такий рівень є важливим вихідним пунктом для подальшого збагачення до рівнів близько 90%, потрібних для виробництва ядерної зброї, якщо раптом Тегеран вирішить створити її. Іран стверджує, що його ядерна програма має суто мирні цілі.

Ядерна угода дозволяє Іранові власне збагачення до рівня в 3,67%, а також забороняє роботу комплексу «Фордо». Останнім часом Іран свідомо порушував пункт про рівень збагачення, як і деякі інші пункти угоди, але до меншої міри – зокрема, збагачуючи уран до рівня приблизно в 4,5 відсотка.

Президент Ірану, відносно поміркований Хасан Роугані виступає проти 20-відсоткового збагачення. Але в системі влади Ірану вирішальні рішення ухвалює не президент, який є фактично обраним головою уряду – такі рішення є прерогативою «рахбара», верховного керівника Ірану, аятоли Алі Хаменеї, який є представником консервативної клерикальної верхівки, обраним у її вузькому колі.

Три європейські держави, відомі як E3, намагалися втримати ядерну угоду чинною після того, як нинішній президент США Дональд Трамп 2018 року вивів свою країну з неї і наклав тяжкі санкції на Іран, влаштувавши Тегеранові кампанію «максимального тиску».

Іран у відповідь почав поступово демонстративно порушувати окремі пункти угоди, зокрема щодо дозволеної йому кількості збагаченого урану і рівня його збагачення. Іран заявляє, що повернеться до повного виконання умов угоди, як тільки США і E3 виконають свою частину домовленості, а саме нададуть Тегеранові передбачену угодою економічну допомогу.

Обраний президент США Джо Байден давав знати, що поверне свою країну до цієї угоди, якщо Іран повернеться до її дотримання, але в цьому процесі не буде порушувати інші питання, які можуть непокоїти США, – такі, як іранська програма балістичних ракет чи підтримка Тегераном своїх регіональних союзників.

Іран же заявляє, що його ракетна програма і регіональна політика взагалі не є предметом обговорення, а для виконання Тегераном вимог угоди спершу США і E3 мають виконати свої зобов’язанні, і ніяке «переукладення» угоди неможливе.

Згадана багатостороння угода, укладена 2015 року, коли Байден був віцепрезидентом США, має на меті не допустити створення Іраном ядерної зброї і накладає на нього певні обмеження в ядерній діяльності. Трамп іще до приходу до влади твердив, що виведе США з цієї угоди, і врешті зробив це 2018 року – попри те, що інші її учасники і МАГАТЕ підтверджували, що Іран дотримувався її.
…

Суддя в Великій Британії відмовила засновникові сайту WikiLeaks Джуліанові Ассанжу в можливості вийти під заставу з-під варти, де він далі перебуває в очікуванні на апеляційне рішення щодо його екстрадиції до США.

Як вирішила суддя Ванесса Барайцер, Ассанж «має стимул до ухилення від суду», і існує високий шанс, що в разі виходу на волю він може не з’явитися на подальші слухання, тому він має лишитися під вартою.

Після цього рішення партнерка Ассанжа і мати двох його синів Стелла Моріс звернулася до президента США Дональда Трампа з закликом, щоб той помилував активіста, перш ніж залишить посаду 20 січня.

Уряд США оскаржує винесене 4 січня рішення цієї ж судді з Лондона відмовити Вашингтонові в видачі Ассанжа, що далі затягує десятирічні намагання активіста уникнути екстрадиції до США.

Там його обвинувачують за 17 пунктами, що стосуються шпигунства, і ще одним пунктом про зловживання комп’ютерами через публікації на сайті WikiLeaks у 2010–2011 роках десятків тисяч викрадених військових і дипломатичних документів.

Захисники 49-річного нині Ассанжа стверджують, що у США його можуть засудити до 30 чи й 40 років позбавлення волі. Американські прокурори заявляють, що максимальний термін, який може йому загрожувати, – близько 5 років.

Ассанжа арештували в Лондоні на запит США після того, як у квітні 2019 року його вигнали з посольства Еквадору, нова влада якого скасувала рішення про притулок для нього. Там він переховувався з 2012 року, коли Еквадор надав було йому притулок.

Адвокати Ассанжа заявляють, що обвинувачення проти їхнього клієнта є політично мотивованими зловживаннями, які мають на меті придушити свободу преси і поставити під загрозу журналістів у всьому світі.

Крім того, кажуть захисники, Ассанж потерпає від багатьох проблем із його психічним здоров’ям, зокрема, він має схильність до самогубства, яка може посилитися, якщо його ув’язнять у США.

Влада США заявляє, що розкриття викрадених документів на сайті Ассанжа поставило під загрозу близько ста людей, близько 50 отримали у зв’язку з цим допомогу, дехто був змушений втікати з рідних країн із родинами і перебратися до США чи інших безпечних країн.

Критики Ассанжа звертають увагу, що сайт WikiLeaks дуже рідко публікував викривальні матеріали з авторитарних країн і зосереджувався на країнах із демократичним ладом.

Проти екстрадиції Ассанжа до США виступають десятки правозахисних груп і організацій захисту свободи преси, серед них такі відомі, як Amnesty International, Human Rights Watch чи «Репортери без кордонів».
…

Європейське агентство з лікарських засобів (ЕМА) 6 січня рекомендувало схвалити вакцину від коронавірусу американської фірми Moderna. Вона стане другою, дозволеною до використання у ЄС.

Тепер рекомендацію має підтримати Європейська комісія, що вважається формальністю.

Новий препарат схвалили на тлі високих показників інфікування коронавірусом у багатьох країнах регіону, де проживає близько 450 мільйонів людей, та критики повільних темпів вакцинації.

«Ця вакцина надає нам ще один інструмент для подолання нинішньої надзвичайної ситуації», – зазначила виконавчий директор EMA Емер Кук.

«Це свідчення зусиль та відданості всіх учасників, що у нас є ця друга позитивна рекомендація по вакцині всього лише через рік після того, як ВООЗ оголосила пандемію», – заявила вона.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен вітала схвалення вакцини, додавши: «Зараз ми працюємо на повній швидкості, щоб схвалити його і зробити доступним в ЄС».

ЄС попередньо замовив 160 мільйонів доз від імені 27 країн-учасниць блоку, а в кінці грудня офіційно почав роздачу щеплень вакцини Pfizer / BioNTech.

Обидві вакцини вимагають двох щеплень.

Перші результати показують, що дві вакцини безпечні і захищають від вірусу. Moderna простіша у використанні, оскільки її не потрібно зберігати при ультра-низтких температурах.

США, Канада та Ізраїль вже схвалили використання цієї вакцини.

Станом на 30 грудня у світі вкололи понад 5 мільйонів доз вакцин.

На сьогоднішній день у світі виявили понад 86,5 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли від COVID-19 більш ніж 1,8 мільйона людей.
…